1. Комітет Верховної Ради України
з питань правової політики
вул. М.Г’рушевського, м. Київ, 01008,
Ел. пошта: k_prav_pol@rada.gov.ua
Комітет Верховної Ради України
з питань бюджету
вул. Банкова 6-8, м. Київ, 01008
Ел. пошта: aristov@rada.gov.ua
Президент України
Зеленський В.О.
вул. Банкова, 11. м. Київ, 01220
Комісія з питань правової реформи
при Президентові України
вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220
Кабінет Міністрів України
вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008
Міністерство фінансів України
вул. Межигірська, 11 Київ, 04071
Вищі рада правосуддя
вул. Студентська, 12-а, м. Київ. 04050
zapyt@hcj.gov.ua, hcj@hcj.gov.ua
Рада суддів України
01601, м.Київ, вул. Липська, 18/5,
davidenko@court.gov.ua
Державна судова адміністрація
України
вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601
inbox@court.gov.ua
Колективне звернення працівників апарату Хортицького районного
суду м. Запоріжжя
Працівники апарату Хортицького районного суду м. Запоріжжя,
реалізуючи передбачене ст.40 Конституції України право на колективне
2. звернення, даним листом звертаються до органів та інститутів державної влади
з приводу наступного.
Відомо, що 22 жовтня Європейська комісія з ефективності правосуддя
(CEPEJ), до складу якої входить і Україна, оприлюднила звіт про ефективність
роботи судових систем у країнах Європи, який традиційно готується Робочою
групою CEPEJ з оцінки судових систем раз на два роки і базується на даних за
2018 рік.
Так, CEPEJ відзначила зусилля України у цій сфері, адже у період з 2016
до 2018 року наша країна мала найбільший показник зростання фінансування
системи правосуддя як у євро, так і у національних валютах завдяки
збільшенню оплати праці та іншим інвестиціям у судову систему.
Зокрема зазначається, що Україна в рамках судової реформи інвестувала
значною мірою у збільшення заробітної плати суддів та працівників суду,
поліпшення умов доступності до правосуддя, технічне оснащення судів та
оновлення будівель судів.
Поруч з цим, вже, починаючи з 01 січня 2020 року, працівники першої
ланки судів загальної юрисдикції в Україні всупереч положень ст.64
Конституції України відчули швидкоплинність зазначених здобутків України,
оскільки з самого початку та впродовж поточного року рівень оплати їхньої
праці зменшився вдвічі і на певних посадах є меншим за мінімальну заробітну
плату по країні.
Так, працівник суду, який є державним службовцем категорії В2, до
прикладу старший секретар суду, в умовах нарахування з 01.01.2020 року лише
обов’язкових складових заробітної плати: окладу, надбавок за вислугу років та
ранг; після відрахування податків: ПДФО та військового збору, - у травні 2020
року отримав заробітну плату в розмірі 4 666,99 грн. проти 9 285,67 грн. у
травні 2018 року та - 7 817,1 1 грн. у травні 2019 року! Слід зауважити, що
вказаному державному службовцю із заробітною платнею, нижчою за
мінімальну, за Законом України № 1700-VII (ст.25,45) заборонено займатися
іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, натомість його піддано
щорічному фінансовому контролю, абсолютно безглуздому за вказаних умов
оплати праці.
З наведених кардинально різних, не на користь 2020 року, показників
оплати праці працівників місцевих судів складається враження, що вже у 2019
році під час формування Державного бюджету на 2020 рік для відповідних
компетентних органів державної влади питання ефективності правосуддя було
або вже вичерпаним, відтак Україна вже досягла європейських стандартів у цій
сфері; або далеко не першочерговим, у зв’язку з чим відкладеним на
невизначений період часу.
Попри це, майже кожного дня засоби масової інформації рясніють
новинами щодо чергового реформування судової гілки влади в Україні,
3. прийняття спрямованого на це законопроекту №3711, отримання висновку
Венеційської комісії з судової реформи, оновлення складу та активізацію
діяльності Комісії з питань правової реформи при Президентові України та
прискорення подання пропозицій щодо судової реформи тощо.
Не дивно, що за вказаних обставин увага працівників місцевих судів,
обділених увагою з боку відповідних компетентних органів державної влади,
прикута до питань перегляду Державного бюджету 2020 року та формування
Державного бюджету на наступний 2021 рік, отже - й до порядку денного
засідань комітетів Верховної Ради України з питань правової політики та
бюджету.
Як повідомляла з цього приводу «Судово-юридична газета», ЗО вересня
2020 року комітет Верховної Ради України з питань правової політики знову
повертався до питання фінансування судової системи, стосовно якого
заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев повідомляв наступне: «... З тієї
потреби, яку раніше озвучувала ДСА на 2020 рік у сумі 2,2 млрд. грн., хоча й
казали, що не можуть «ужатися», але «ужалися» до 1,2 млрд. грн. до кінця
року...».
Даним зверненням хочемо повідомити пану заступнику міністра фінансів
та очільникам інших відповідних компетентних органів державної влади
наступне.
Якщо ДСА України і спромоглася у 2020 році «ужатися» до 1,2 млрд.
грн., то за рахунок нас, працівників судів першої ланки, державних службовців
нижчого рівня, але від того не менш кваліфікованих відповідно до займаних
посад та не менш досвідчених, ніж високопосадовці відповідно до своїх.
Вважаємо, що маємо повне моральне право стверджувати, що зазначене
«ужатіє» до 1,2 млрд. грн. у 2020 році всупереч положенням ст.64 Конституції
України стало можливим, в тому числі, за рахунок обмеження наших, як
виявилося, НСгарантованих ст.43, 48 Конституції України конституційних прав
і свобод щодо заробітної плати, не нижчої від визначеної законом; щодо права
на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, відтак - за рахунок
погіршення якості та рівня нашого життя!
Втім, як вбачається з колективного листа-звернення Садгірського
районного суду м. Чернівці з наведеними та протиставленими в ньому
посадовими окладами із визначенням коефіцієнтів для державних службовців
судів, органів та установ в системі правосуддя, - на тлі нестачі фінансування
судів нижчої ланки та погіршення матеріального стану працівників цих судів,
відносно керівництва державної служби вищої категорії в судовій системі
спостерігається стабільне з року в рік покращення.
Слід зауважити, що з самого початку та впродовж поточного року
працівники апаратів місцевих судів загальної юрисдикції з різних регіонів,
майже з усіх куточків країни, у різний спосіб голосять про це ганебне явище
4. судової системи, яке склалося з її фінансуванням у 2020 році, натомість з
опублікованого в «Судово-юридичній газеті» листа міністра фінансів Сергія
Марченка, адресованого комітетам ВРУ з питань правової політики та
бюджету, ВС, ВРП, РСУ та КМУ вбачається, що в неодноразових зверненнях
ДСА до Мінфіну з приводу критичної ситуації з фінансуванням місцевих і
апеляційних судів відсутні системний аналіз, доцільність та обґрунтованість
потреби.
Однак, чисельні листи-звернення наших колег та наші свідчать про
зворотне. Так, витяг з тексту одного з останніх, а саме: листа Жовтневого
районного суду м. Харкова, покладено в основу відповідної петиції,
зареєстрованої на офіційному сайті Кабінету Міністрів України.
За обставин, що склалися з фінансуванням системи правосуддя у 2020
році, працівникам місцевих загальних судів звичайно хотілося б повернутися в
«епоху бідності» 2018 року, в якому згідно висновку CEPEJ завдяки
збільшенню доступних для судів коштів Україна увійшла у топ-5 країн за
відсотком ВВП, який витрачається на діяльність судової системи, із показником
у 0,35%. (Проте, цей показник здебільшого обумовлений невеликим розміром
українського ВВП, аніж величиною фінансування).
Доречно зауважити також, що державні службовці, яким за законом
заборонено організовувати та брати участь у страйках тощо, вимушені
звертатися до органів державної влади за захистом своїх прав подібними
жалюгідними та принизливими листами, проте у виборах прийматимуть участь
як громадяни, які реалізують своє виборче право, зважаючи на той нижчий за
плінтус рівень життя, яким були «забезпечені» у міжвиборчий період...
Разом з тим, обнадійливими є повідомлення про те, що Вища рада
правосуддя ініціює перед Національним агентством України з питань
державної служби питання приведення заробітної плати працівників апаратів
місцевих загальних судів у відповідність до принципів справедливості й
конкурентоспроможності, як інформує пресцентр ВРП.
Принагідно хочемо зауважити, що працівники апаратів місцевих
загальних судів складаються не лише з державних службовців, а ще й з
працівників патронатної служби (помічників суддів), заробітна плата яких
також потребує приведення у відповідність до принципів справедливості й
конкурентоспроможності.
Як показала практика, запровадження посади помічника судді в судах
України дозволило збільшити продуктивність роботи суддів, сприяло
підвищенню ефективності, якості виконуваної ними роботи та відправлення
правосуддя в цілому в державі.
Як вважають автори Посібника помічника судді загального суду, серед
яких чимало суддів: «... Функціонально помічники суддів виконують високо
інтелектуальні завдання, які пов’язані з аналітикою, дослідженням та
5. вивченням справ, законодавства, відслідковують документацію, пов’язану із
провадженнями у справах...» '.
«... ефективність функціонування судової системи України, якість
правосуддя в цілому, його оперативність, розумність і справедливість, залежить
не тільки від професійного рівня суддів, а і від професійного рівня помічників
суддів. Вимоги до помічників суддів повинні бути достатньо високі, тобто
помічники суддів, в обов’язковому порядку, повинні бути кваліфікованими
фахівцями в галузі права та постійно повинні підвищувати свій професійний
рівень, володіти комп’ютерною грамотністю та постійно застосовувати в своїй
роботі нові досягнення інформаційних технологій. Якісна робота судді, не в
останню чергу, залежить від якісної роботи помічника судді, від його
кваліфікаційного рівня знань, а також належного виконання посадових
. 2
обов’язків».
Суддя Великої Палати Верховного Суду Олена Кібенко як автор статті
«Хто такий помічник судді - його права рука, спаринг-партнер чи таємний
ляльковик?» зауважила:«... Сучасний помічник - це висококваліфікований
юрист з повною юридичною освітою. До його функцій належить не тільки
правовий пошук та аналітика у справі, підготовка проектів документів, він має
володіти навичками «повноцінного партнера в обговоренні рішення у справі» '.
«...У країнах СС помічник отримує приблизно від 20% до 90% від суми
винагороди судді першої інстанції (залежно від інстанції, функцій та
кваліфікації)»4.
Натомість, в сумних реаліях українського сьогодення ситуація з оплатою
праці «правої руки» судді місцевого суду загальної юрисдикції виглядає
наступним чином.
Згідно ч.І ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»
суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися
іншими нормативно-правовими актами.
Оплата ж праці помічника судді врегульована лише Умовами оплати
праці працівників патронатних служб у державних органах, затвердженими
постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 р. № 1112 «Про умови
оплати праці працівників державних органів, на яких не поширюється дія
Закону України “Про державну службу”.
Згідно ч.2 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»
суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу
років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу,
що передбачає доступ до державної таємниці.
1Посібник помічника судді загального суду. - Київ, 2010. - стор.38
2 Посібник помічника судді загального суду. - Київ. 2010. - стор.63
3,4 Всеукраїнське щотижневе професійне юридичне видання «Юридична газета online» від 12 серпня 2019 року
6. Відповідно ж до Умов оплати праці працівників патронатних служб у
державних органах та, як показав досвід 2020 року, працівникам патронатної
служби у системі правосуддя, окрім посадових окладів, обов’язково
виплачується лише надбавка у відсотках до посадового окладу за вислугу років
у державних органах.
Інші складові заробітної плати помічника судді, такі як: надбавка
за інтенсивність праці або виконання особливо важливої роботи, премії - є
необов’язковими і залежать від меж затвердженого фонду оплати праці та
фонду преміювання відповідного державного органу, відтак у сумнозвісному
2020 році - відсутні.
Згідно п)1 ч.З Закону України «Про судоустрій і статус суддів» базовий
розмір посадового окладу судді місцевого суду становить ЗО прожиткових
мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня
календарного року (2 102,00 грн. станом на 01.01.2020), тобто у 2020 році
63 060, 00 грн.
Відповідно до Додатку 6 до Умов оплати праці працівників патронатних
служб у державних органах посадовий оклад працівника патронатної служби у
системі правосуддя визначається шляхом множення двох розмірів
прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1
січня календарного року (2 102,00 грн. станом на 01.01.2020), на відповідний
коефіцієнт - 2,36 для місцевих загальних судів, що становить 9 921,00 грн. у
2020 році.
Тобто, на порівнянні самих лише розмірів посадових окладів видно, що
оклад помічника судді місцевого суду в Україні становить 15,7 % окладу судді,
на відміну від країн ЄС, членства в якому прагне Україна, де, як зазначала
Олена Кібенко, помічник отримує приблизно від 20% до 90% від суми
винагороди судді першої інстанції (залежно від інстанції, функцій та
кваліфікації).
Отже, за фунціоналом суддя та помічник працюють у тісному
взаємозв’язку, в команді, проте за оплатою праці - знаходяться на протилежних
краях прірви.
На підставі викладеного, спираючись на ст.40, 43, 48, 64, 130 Конституції
України, просимо:
Комітети Верховної Ради України з питань правової політики та з
питань бюджету, Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів
України:
- відшукати можливість і збільшити у поточному 2020 році фонд оплати
праці працівників місцевих судів, забезпечивши тим самим виконання ч.З ст.
43, 48 Конституції України щодо права на заробітну плату, не нижчу від
визначеної законом, достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, а також -
7. фінансування та належні умови для функціонування місцевих судів, як того
вимагає ст. 130 Конституції України;
- у Державному бюджеті України на 2021 рік видатки на утримання судів
визначати з обов’язковим урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя
відповідно до ст. 130 Конституції України.
Суддів України в особі Ради суддів України просимо не залишатися
осторонь та долучитися до відстоювання інтересів тих, хто щоденно поруч з
Вами поділяє робочі будні, у більш дієвий спосіб, як показав досвід зі зняттям
обмежень суддівських винагород, а саме: у разі прийняття Закону України про
Державний бюджет України на 2021 рік без урахування пропозицій Вищої ради
правосуддя, - звернутися до Верховного Суду з пропозицією розглянути
питання щодо прийняття рішення про звернення з відповідним поданням до
Конституційного Суду України з питань конституційності відповідних
положень Закону України про Державний бюджет України на 2021, зокрема,
дотримання вимог ст. 6, ч. 1 ст. 8, ч. З ст. 43, ст. 48, ст.64, а особливо й
першочергово - статті 130 Конституції України щодо визначення видатків на
утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Та
клопотати перед Верховним Судом поставити у конституційному поданні
питання про визнання відповідних норм неконституційними з дня ухвалення
відповідного Закону.
Комісію з питань правової реформи при Президентові України з
приводу судової реформи просимо прийняти до уваги наступні пропозиції від
тих, хто безпосередньої участі у відправленні правосуддя в Україні хоча й не
приймає, однак шляхом сумлінного щоденного виконання рутинної, технічної,
але з огляду на рівень оплати недооціненої роботи, забезпечує його
відправлення і функціонування судів в цілому.
Фонд оплати праці, який, окрім суддівської винагороди, включає в себе
ще заробітну плату працівників апарату судів, на початок 2020 року був
меншим, ніж минулого року.
У зв’язку з тим, що суддівська винагорода захищена профільним законом,
а працівники апарату судів захищені тільки на рівні урядових нормативно-
правових актів, ДСА України була змушена сформувати 100% фонду
суддівських винагород, через що з’явився величезний дефіцит фонду зарплати
працівників апарату судів, а саме: біля 4,5 млрд. грн.
Однією з причин такого дисбалансу, як зазначав колишній голова ДСА
України Холоднюк З.В., стало неврахування Міністерством фінансів України
підвищення з 01.01.2020 посадових окладів суддям судів першої та апеляційної
інстанцій.
У зв’язку з цим, а також з метою:
8. - запобігання подібних помилок з боку Міністерства фінансів України, які
вартують якості та рівня життя більше ніж 25 тис. працівників апаратів судів-
громадян цієї країни;
- позбавлення виконавчої гілки влади фінансових важелів впливу на
судову просимо вжити відповідних заходів та на законодавчому рівні
профільним законом захистити гідний, відповідний реаліям сьогодення розмір
заробітних плат працівників судів як невід’ємну складову незалежності судової
влади України відповідно до ст. 6, ч.І ст. 8, ст.130 Конституції України.
З повагою колектив апарату Хортицького районного суду
м. Запоріжжя.
М/0. У у . ^ 0 : У у .
Ок її кою р ГМ ШЯ<кі
№. и. /Ь р
/ Л і?
(М'аг и.
/(. і и/ У „ С° /?. ІШ и л
т . {( яохл к ж р <ч>р ____^ _____
Q A.fl. (/у £
Є>2, Лі, 2~о Р' Рьг
с а //■ А? М
їїа г /
л ь / >
_ / А 'Лу є є Ш ’А уЖ
- УУ~ &Х?ІК'О
с л . Аі ЛоХО Р .& ГсТЄ4 ЧЛХиУ
ш. // /Р ^ л є/ ааМГ— ^
01 /V! и>ЛО Л Л бО&Л.
оу, и и>У> Що№ ішА>
/3/ / / У
[]?. /і. ^ А л е ж у і/. Є Ж & яЛ .
в /. & & №-/> іУуАШ*>
ск {{. <№<£о / М ^ У б
ОЛ. 1< Мк> Г С МіскЩаі'
0. &
