5670Д Текст законопроекту до другого читання (18.02.2019)mitka48
5670Д Текст законопроекту до другого читання (18.02.2019)
Головний комітет:
Княжицький М.Л. Комітет з питань культури і духовності
Інші комітети:
Співаковський О.В. Комітет з питань науки і освіти
Кожем'якін А.А. Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
Немиря Г.М. Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин
Князевич Р.П. Комітет з питань правової політики та правосуддя
Данченко О.І. Комітет з питань інформатизації та зв'язку
Власенко С.В. Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування
Сюмар В.П. Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики
Пинзеник П.В. Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України
Богомолець О.В. Комітет з питань охорони здоров'я
Гопко Г.М. Комітет у закордонних справах
Іванчук А.В. Комітет з питань економічної політики
Пашинський С.В. Комітет з питань національної безпеки і оборони
Палатний А.Л. Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму
Дубневич Я.В. Комітет з питань транспорту
Домбровський О.Г. Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки
Павелко А.В. Комітет з питань бюджету
Савчук Ю.П. Комітет з питань запобігання і протидії корупції
Іонова М.М. Комітет з питань європейської інтеграції
21 лютого в Україні відзначається Міжнародний день рідної мови. Міжнародний день рідної мови було оголошено на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня – 27 листопада 1999 року в Парижі. Встановленням цього дня міжнародна організація ЮНЕСКО хотіла привернути увагу світової прогресивної спільноти до важливої ролі мови в розвитку освіти, культури, для консолідації суспільства.
Для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України в Україні було видане розпорядження «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови» відповідно до якого це свято відзначають 21 лютого з 2002 року.
До Міжнародного дня рідної мови сектор правової інформації пропонує ознайомитися з віртуальними переглядом літератури «Державна мова як складник державотворення».
5670Д Текст законопроекту до другого читання (18.02.2019)mitka48
5670Д Текст законопроекту до другого читання (18.02.2019)
Головний комітет:
Княжицький М.Л. Комітет з питань культури і духовності
Інші комітети:
Співаковський О.В. Комітет з питань науки і освіти
Кожем'якін А.А. Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
Немиря Г.М. Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин
Князевич Р.П. Комітет з питань правової політики та правосуддя
Данченко О.І. Комітет з питань інформатизації та зв'язку
Власенко С.В. Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування
Сюмар В.П. Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики
Пинзеник П.В. Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України
Богомолець О.В. Комітет з питань охорони здоров'я
Гопко Г.М. Комітет у закордонних справах
Іванчук А.В. Комітет з питань економічної політики
Пашинський С.В. Комітет з питань національної безпеки і оборони
Палатний А.Л. Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму
Дубневич Я.В. Комітет з питань транспорту
Домбровський О.Г. Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки
Павелко А.В. Комітет з питань бюджету
Савчук Ю.П. Комітет з питань запобігання і протидії корупції
Іонова М.М. Комітет з питань європейської інтеграції
21 лютого в Україні відзначається Міжнародний день рідної мови. Міжнародний день рідної мови було оголошено на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня – 27 листопада 1999 року в Парижі. Встановленням цього дня міжнародна організація ЮНЕСКО хотіла привернути увагу світової прогресивної спільноти до важливої ролі мови в розвитку освіти, культури, для консолідації суспільства.
Для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України в Україні було видане розпорядження «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови» відповідно до якого це свято відзначають 21 лютого з 2002 року.
До Міжнародного дня рідної мови сектор правової інформації пропонує ознайомитися з віртуальними переглядом літератури «Державна мова як складник державотворення».
Історико-бібліографічний список літератури присвячено 310 річчя схвалення Конституції Української Гетьманської держави та 310 річчя обрання гетьманом України Пилипа Орлика. Україна має власне джерело, з якого належить черпати основні ідеї правової держави. Цим джерелом є Конституція Гетьмана Пилипа Орлика, яку слід оцінювати не лише як значне юридичне досягнення, а і як доказ зрілості української політичної думки того часу.
У секторі правової інформації (вул. Соборна,70, ІІІ поверх) створено тематичну виставку «Місцеве самоврядування в конституційно-правовому просторі сучасної України» приурочену Дню місцевого самоврядування в Україні на виконання Указу Президента України від 25.11.2000 № 1250/2000.
Запрошуємо до перегляду!
10 грудня за пропозицією Генеральної асамблеї ООН відзначається міжнародне свято – День прав людини, знаменуючи річницю ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини в 1948 році.
Головна мета Дня прав людини – торжество понять свободи, безпеки та рівності людей по відношенню один до одного. Проведення цього Дня – щорічна можливість належно оцінити все, що вже було зроблено в галузі прав людини, та звернути увагу на конкретний аспект цих прав.
До уваги користувачів пропонується віртуальна книжкова виставка «Сучасний вимір прав людини: конституційний контекст», на якій представлена добірка різноманітної літератури з даної тематики.
Автори-упорядники Р.О. Куйбіда, Т.В. Руда. — Київ, 2011. — 56 с. У брошурі доступною для широкого загалу читачів мовою описано порядок звернення до Європейського суду з прав людини за захистом від порушень з боку держави. Брошура містить загальну інформацію про Конвенцію та гарантовані нею права, відомості про процедуру в Суді. Роз'яснюється, хто та у яких випадках може звертатися до Європейського суду з прав людини, як правильно оформити заяву для звернення до Суду, як виконуються його рішення. У пораднику також поміщено витяги з офіційного пакету документів для осіб, які звертаються до Європейського суду з прав людини. Видання розраховане на широке коло читачів, кожен з яких може бути потенційним заявником до Європейського суду з прав людини, а також адвокатів, студентів і викладачів права та кожного, кого цікавлять міжнародні механізми захисту прав людини.
Це видання здійснене за підтримки американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
Історико-бібліографічний список літератури присвячено 310 річчя схвалення Конституції Української Гетьманської держави та 310 річчя обрання гетьманом України Пилипа Орлика. Україна має власне джерело, з якого належить черпати основні ідеї правової держави. Цим джерелом є Конституція Гетьмана Пилипа Орлика, яку слід оцінювати не лише як значне юридичне досягнення, а і як доказ зрілості української політичної думки того часу.
У секторі правової інформації (вул. Соборна,70, ІІІ поверх) створено тематичну виставку «Місцеве самоврядування в конституційно-правовому просторі сучасної України» приурочену Дню місцевого самоврядування в Україні на виконання Указу Президента України від 25.11.2000 № 1250/2000.
Запрошуємо до перегляду!
10 грудня за пропозицією Генеральної асамблеї ООН відзначається міжнародне свято – День прав людини, знаменуючи річницю ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини в 1948 році.
Головна мета Дня прав людини – торжество понять свободи, безпеки та рівності людей по відношенню один до одного. Проведення цього Дня – щорічна можливість належно оцінити все, що вже було зроблено в галузі прав людини, та звернути увагу на конкретний аспект цих прав.
До уваги користувачів пропонується віртуальна книжкова виставка «Сучасний вимір прав людини: конституційний контекст», на якій представлена добірка різноманітної літератури з даної тематики.
Автори-упорядники Р.О. Куйбіда, Т.В. Руда. — Київ, 2011. — 56 с. У брошурі доступною для широкого загалу читачів мовою описано порядок звернення до Європейського суду з прав людини за захистом від порушень з боку держави. Брошура містить загальну інформацію про Конвенцію та гарантовані нею права, відомості про процедуру в Суді. Роз'яснюється, хто та у яких випадках може звертатися до Європейського суду з прав людини, як правильно оформити заяву для звернення до Суду, як виконуються його рішення. У пораднику також поміщено витяги з офіційного пакету документів для осіб, які звертаються до Європейського суду з прав людини. Видання розраховане на широке коло читачів, кожен з яких може бути потенційним заявником до Європейського суду з прав людини, а також адвокатів, студентів і викладачів права та кожного, кого цікавлять міжнародні механізми захисту прав людини.
Це видання здійснене за підтримки американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови – свято, засноване ЮНЕСКО в 1999 році. Його головна мета – підтримати самобутність та важливість кожної мови для її народу.
В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню мов національних меншин Президент України підписав розпорядження «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови».
Мовне питання особливо актуалізувалося з ратифікацією нашою державою в травні 2003 р. Європейської хартії регіональних мов. Це стало важливим кроком у досягненні Україною цивілізованих європейських стандартів у сфері захисту прав людини в культурно-мовній сфері.
Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII визначив статус української мови як єдиної державної мови в Україні, але при цьому надає можливість усім національним меншинам розвивати, збагачувати і зберігати свої рідні мови.
До Міжнародного дня рідної мови сектор правової інформації пропонує ознайомитися з віртуальною виставкою «Мова – голос нації».
Презентація Галини Яворської щодо мовної ситуації і мовних конфліктів в Україні. Запоріжжя 16 жовтня 2010 року, V експертна зустріч Чорноморської миротворчої мережі
Рішення РНБО від 10 березня 2023 року про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
1. Секретаріат
Конституційного Суду України
Управління комунікацій Конституційного Суду України та міжнародного
співробітництва
вул. Жилянська, 14, Київ, 01033, Україна, тел.: (044) 238-11-37; (044) 289-05-53, факс: (044) 287-36-16
e-mail: press@ccu.gov.ua, web: http://ccu.gov.ua/
«Загроза українській мові рівносильно є загрозою
національній безпеці України», – Конституційний Суд України
Конституційний Суд України визнав конституційним Закон України „Про
забезпечення функціонування української мови як державної“
від 25 квітня 2009 року № 2704–VIII. Відповідне Рішення Суд ухвалив
14 липня у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України.
Суб’єкт права на конституційне подання просив визнати оспорений Закон
таким, що не відповідає Конституції України.
Зокрема, автори подання зазначали, що окремі норми оспореного Закону
„фактично означають дискримінацію російськомовних громадян“, обмежують
перелік мов корінних народів і національних меншин і визначають „вибіркове
використання та вибірковий захист мови одного корінного народу та деяких
інших мов національних меншин…“ та „…фактично встановлюють пріоритет
для використання англійської мови та інших офіційних мов Європейського
Союзу“.
У Рішенні Конституційний Суд України визначив, зокрема: „<…>
українська мова є невіддільним атрибутом української державності, що
зберігає свою історичну спадкоємність від давньокиївської доби. Українська
мова – доконечна умова (conditio sine qua non) державності України та її
соборності. <…> тому будь-які зазіхання на юридичний статус української
мови як державної на території України неприпустимі, оскільки
порушують конституційний лад держави, загрожують національній
безпеці та самому існуванню державності України“.
Суд констатував, що володіти українською мовою як мовою свого
громадянства – обов’язок кожного громадянина України. При цьому кожен
громадянин України є вільним у виборі мови або мов для приватного
спілкування. Порядок функціонування української мови як державної та її
підтримка державою мають поєднуватися із шанобливим ставленням до мов
національних меншин, що історично проживають в межах України, та
забезпеченням захисту мовних прав осіб, що належать до таких меншин.
Конституційний Суд установив, що оспорений Закон не містить приписів,
які можуть обмежувати вільний розвиток, використання і захист мов, що мають
юридичний статус мов національних меншин (включно з російською), а також
тих приписів, що перешкоджали б державі сприяти розвиткові самобутності,
зокрема мовної, корінних народів і національних меншин України.
2. Конституційний Суд України констатував, що законодавче врегулювання,
метою якого є утверджувати українську мову як державну, захищає також і
демократичний лад нашої держави, а дібрані законодавцем засоби в рамках
застосованого в Законі диференційованого підходу є домірними легітимній
меті, що її переслідувано в оспореному Законі.
Суд вважає, що оспорений Закон є юридичним інструментом подолання
наслідків тривалого перебування різних частин України в складі інших держав
та загального зросійщення України, яке тривало не одне століття під час
перебування України в складі спочатку царської Росії, а згодом СРСР, та є
належною юридичною основою для запровадження інституційних механізмів,
що забезпечують функціонування української мови як державної з можливістю
вживати державою заходів підтримчої дії (affirmative action) на користь
української мови, не перешкоджаючи розвиткові, використанню й захистові
мов національних меншин України.
Конституційний Суд України не виявив порушення права законодавчої
ініціативи народних депутатів України під час розгляду оспореного Закону на
пленарних засіданнях Верховної Ради України та його ухвалення.
Обстоюючи свою позицію, суб’єкт права на конституційне подання
посилався, зокрема на Європейську мовну хартію, ратифіковану Законом
України від 15 травня 2003 року № 802–IV. Конституційний Суд України
зазначив, що оспорений Закон не є і не може бути інструментом її
імплементації. Закон і Хартія, як свідчать їх назви та зміст, мають зовсім різні
предмети регулювання. Тому порушення питання про відповідність чи
невідповідність Закону приписам Хартії є штучним та юридично некоректним.
Утім під час конституційного провадження Суд виявив наявність двох
варіантів офіційного перекладу українською мовою тексту Хартії та практичне
застосування кожного з них у той чи той історичний період. Як наголошується
в Рішенні Суду, засадничою проблемою є те, що залежно від застосовуваного в
назві українського тексту ключового поняття – „регіональні мови або мови
меншин“ чи „регіональні або міноритарні мови“ – автоматично змінюються
об’єкт і цілі Хартії як міжнародного договору.
Конституційний Суд України вказав, що відповідні органи державної
влади, зокрема Міністерство закордонних справ України, Кабінет Міністрів
України, Верховна Рада України, згідно з наданими їм повноваженнями й
компетенцією мають установити однозначність у питанні офіційного перекладу
Хартії українською мовою, а також учинити інші дії, що їх потребує належне
виконання Україною зобов’язань, узятих за Хартією як міжнародним
договором.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та
таким, що не може бути оскаржено.
15.07.2021
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу