Download to read offline
Uploaded byGalyna Smirnova
Підтримка аудіовізуального сектору згідно до європейських стандартів
Саллі Броутон Мікова «Підтримка вітчизняного виробника аудіовізуальної та кінопродукції: кращі європейські практики та шляхи розвитку в Україні» - круглий стіл на таку тему відбувся 17 лютого за ініціативи Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в рамках спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні». Представники органів державної влади, кіноіндустрії, студій-виробників та громадськості обговорювали можливі механізми сприяння виробництву української кіно- і телепродукції. В ході заходу експертки Ради Європи з Великобританії та Словенії представили європейський досвід та практику підтримки національної аудіовізуальної та телепродукції.
Підтримка аудіовізуального сектору згідно до європейських стандартів
- 1. Підтримка аудіовізуального сектору згіднодо європейських стандартів Саллі Броутон Мікова
- 2. Зміст • Європейське регуляторнеполе • Інструменти для впливу – Ефірні квоти – Суспільне мовлення – Субсидії • Інші європейські стандарти та можливості
- 3. Європейське регуляторне поле ЄвропейськийСоюз: • Впровадження Директиви про аудіовізуальні медіа-послуги (AVMSD) протягом 2 років • Правила конкуренції ЄС – використання «державної допомоги» для суспільного мовлення Рада Європи: • Конвенція про транскордонне телебачення (СTT)
- 4. Ефірні квоти Правила: • Неменше 50% ефірного часу має належати програмам європейського походження (CTT та AVMSD) • Не менше 10% ефірного або 10% бюджету виробництва має належати незалежному від мовника виробництву (AVMSD) Гнучкість під час детального визначення, що саме є ефірним та контентом
- 5. Ефірні квоти Практики: • Орієнтуванняна певний типу контенту шляхом встановлення ефірного часу – Наприклад, Македонія визначає драматичні, документальні, навчальні, інформаційні передачі, концерти, танцювальні заходи, опери, серіали, комедії … • Орієнтування на обсяг витрат на незалежний продакшн – Наприклад, в Італії суспільний мовник повинен витрачати 15% загального доходу на незалежний продакшн, а 20% вироблених або придбаних програм мають бути випущені в оригіналі італійською мовою
- 6. Ефірні квоти Практики: • Національніквоти за мовною ознакою або квоти власного виробництва – Наприклад, Велика Британія вимагає 50% власного виробництва (власного або на замовлення) за ліцензійною угодою – Наприклад, Словенія вимагає 20% власного виробництва та 5% словенською мовою або мовою визнаних меншин Компроміси: якість VS кількість
- 7. Ефірні квоти Рекомендації: • Визначитиефірний час для підтримки виробництва певних жанрів: інформаційних, культурних, освітніх • Звертати увагу на витрати на виробництво незалежними продакшнами, а не ефірний час незалежного виробництва • Обережно поводитися з великими квотами, оскільки вони не часто приводять до підвищення якості • Розглядати квоти на рік або місяць, а не днів, щоб забезпечити для мовників більшу гнучкість та сприяти інвестуванню у більш змістовний контент
- 8. Суспільне мовлення Правила (ЄС): •Визначається як служіння загальному економічному інтересу – допомога є компенсацією за служіння • Повинно мати функцію служіння суспільству, якомога точніше визначену державою • Повинно мати прозорість фінансування • Може запускати нові послуги на нових платформах
- 9. Суспільне мовлення Правила тарекомендації (РЄ) • Адекватне, стабільне та підзвітне фінансування (Рекомендація 1878 (2009)) • Незалежна, підзвітна, прозора система управління (Рекомендація CM/Rec.(2012)1) • Забезпечити теле- та радіомовлення мовою меншин (Європейська хартія регіональних мов та мов меншин)
- 10. Суспільне мовлення Практика: • Суспільнемовлення в якості інвестора у національне виробництво, з зобов'язаннями отримувати контент від незалежних виробників. – Майже в усіх країнах Європи • Суспільне мовлення як стимул для інновацій у нових видах послуг, таких як інтерактивний або онлайн контент – Наприклад, Естонія, Велика Британія • Суспільне мовлення в якості інвестора/виробника у кінематографі – Наприклад, Франція, Швейцарія, Італія, Греція
- 11. Суспільне мовлення Рекомендації: • Забезпечитинезалежність та належне фінансування для суспільного мовлення • Через зобов'язання або сприяти, позиціонувати суспільне мовлення як важливого інвестора у сектор незалежного виробництва • Чітко визначити обов'язки суспільного мовлення, щоб задовольнити вимоги різних груп населення, приділяючи особливо увагу дітям та меншинам
- 12. Субсидії Правила: • Загалом, дотримуватисяправил конкуренції ЄС, окрім випадків збереження культури • Надавати фінансування для аудіовізуального виробництва мовою меншин (РЄ, Хартія регіональних мов або мов меншин)
- 13. Субсидії Практики: • Фінансування здержавного бюджету на основі конкурсу, розподіл ліцензійних зборів або інших державних фондів на конкурсній основі – Наприклад, Хорватія має фонд, що включає 3% ліцензійного збору суспільного мовлення • Податкові стимули, наприклад, податкове звільнення або знижки для виробництва (національне та міжнародне) – Наприклад, у Бельгії звільнення від податків допомогло залучити міжнародних виробників і підвищити професіоналізм галузі та збільшило обсяги національного виробництва
- 14. Субсидії Рекомендації: • Ефективно використовуватидержавне фінансування для виробництва та поширення шляхом його розподілу на прозорій та чесній конкурсній основі з метою забезпечення найкращого виробництва. • Забезпечувати податкові стимули для виробників, особливо для незалежного та міжнародного виробництва.
- 15. Інші стандарти таможливості Інвестування у навчання та освіту: • Зосередитись на технічних та креативних професіоналах • Використовувати схеми стажування Взяти участь у програмі «Креативна Європа» для того, щоб отримати доступ до фондів ЄС для аудіовізуального виробництва Заохочувати інші громадські заклади, наприклад музеї, бібліотеки та університети працювати зі суспільним мовником та незалежними продакшн компаніями для розробки змістового наповнення
- 16.