1. інноваційного типу
як засіб
стимулювання
підвищення якості
освіти
в університетах
України
Світлана Свіжевська
068-18-333-68
zwetta@r ambler.r u 1
2. ЧИННИКИ,
ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЯКІСТЬ ОСВІТИ
СОЦІАЛЬНІ
СОЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ
ІСТОРИЧНІ
ЯКІСТЬ
ТЕХНОЛОГІЧНІ
ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСВІТИ ПОЛІТИЧНІ
ПОЛІТИЧНІ
ДЕМОГРАФІЧНІ
ДЕМОГРАФІЧНІ ЗАКОНОДАВЧІ
ЗАКОНОДАВЧІ
3. ЧИННИКИ,
ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЯКІСТЬ ОСВІТИ:
ПРОФЕСІЙНА
ПРОФЕСІЙНА СИСТЕМА
СИСТЕМА
ПІДГОТОВКА
ПІДГОТОВКА КОНТРОЛЮ
КОНТРОЛЮ
НАУКОВО-
НАУКОВО- ЯКІСТЬ ІННОВАЦІЙНІ
ІННОВАЦІЙНІ
ДОСЛІДНИЦЬКА
ДОСЛІДНИЦЬКА ОСВІТИ ТЕХНОЛОГІЇ
ТЕХНОЛОГІЇ
ДІЯЛЬНІСТЬ
ДІЯЛЬНІСТЬ
МАТЕРІАЛЬНО-
МАТЕРІАЛЬНО-
СУЧАСНІ
СУЧАСНІ ТЕХНІЧНЕ
ТЕХНІЧНЕ
ПРОГРАМИ
ПРОГРАМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПІДГОТОВКИ
ПІДГОТОВКИ
МІЖНАРОДНІ
МІЖНАРОДНІ
КОНТАКТИ
КОНТАКТИ
3
4. ВИНИКАЮТЬ ПРОТИРІЧЧЯ, ЯКІ МОЖУТЬ
БУТИ ВИПРАВЛЕНІ ЛИШЕ ЧЕРЕЗ
ВПРОВАДЖЕННЯ СТАЛОЇ СИСТЕМИ
МЕНЕДЖМЕНТУ
4
5. ПРОТИРІЧЧЯ
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ХАРАКТЕРУ
протиріччя між динамічними потребами суспільства в
підготовці висококваліфікованих фахівців і станом
(можливостями) вищої освіти, повільним зростом матеріально-
технічної бази вузів;
протиріччя між існуючим авторитарним, адміністративно-
командним стилем управління вищою освітою і тенденціями
сучасної освіти до автономії і самоврядування;
протиріччя між необхідністю і можливостями підготовки
професійно-компетентних кадрів за новими спеціальностями і
спеціалізаціями;
протиріччя між вимогами до особистості і діяльності фахівця і
фактичним рівнем готовності вузів до виконання соціально і
професійно обумовлених функцій.
5
6. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОТИРІЧЧЯ:
протиріччя між збільшеними соціально-психологічними,
педагогічними і методичними вимогами до створення цілісної
системи підготовки кадрів високого професійного профілю і
недостатньою методологічною розробленістю цієї проблеми;
протиріччя між масово-репродуктивною підготовкою фахівців у
вузі й індивідуально-творчому характері його діяльності;
протиріччя між цілями і задачами, що стають перед вузами в
справі підготовки висококваліфікованих фахівців і суб'єктивно
визначеним обсягом навчального години на вивчення
дисциплін загальнотеоретичного, спеціального і професійно-
практичного циклів.
6
7. ЗМІСТОВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРОТИРІЧЧЯ:
протиріччя між безупинно збільшуваним обсягом навчального матеріалу,
необхідного для підготовки фахівців-викладачів, і годиною, відведеним на
підготовку фахівця, а також різними можливостями студентів;
протиріччя між необхідністю інтеграції всіх предметів відносно кінцевих
цілей вузівського навчання і диференціацією їх викладання;
протиріччя між абстрактністю викладання окремих фундаментальних і
спеціальних навчальних предметів і конкретністю задач професійно-
педагогічною діяльності фахівця, у вирішенні яких йому необхідно
враховувати дані різних дисциплін;
протиріччя між теоретичними формами викладу навчального матеріалу і
предметно-практичним характером діяльності майбутнього фахівця;
протиріччя між рівнем підготовки фахівців і реальних вимог сучасного
виробництва і соціальної системи, що веде до незатребуваності чи знань до
необхідності їхнього поповнення;
протиріччя між сформованою технологічною структурою педагогічного
процесу у вузі, орієнтованої на засвоєння теоретичної інформації, і потребою
суспільства в педагогові, що володіє творчою активністю, самостійністю,
проблемним стилем мислення.
7
9. Засоби управління якістю освіти
ІНТЕГРАТИВНА
КОНЦЕПЦІЯ
ЯКОСТІ ОСВІТИ
АБСОЛЮТНА ТА ВІДНОСНА КОНЦЕПЦІЯ ЯКОСТІ
КУЛЬТУРНО-
НАУКОВО-
Нормативно ІСТОРИЧНИЙ
ТЕОРЕТИЧНИЙ
правовий аспект АСПЕКТ
АСПЕКТ
СВІТОВІ
ПРОЦЕДУРИ РОЗРОБКА НАВЧАЛЬНО- МОДЕЛІ
ЛІЦЕНЗУВАННЯ, ОСВІТНІХ МЕТОДИЧНА РОЗРОБКИ РОЗРОБКА МОТИВАЦІЙНО-
АКРЕДИТАЦІЇ СТАНДАРТІВПІДГОТОВКА КРИТЕРІЇВ СТРАТЕГІЙ ОЦІНОЧНА
ЯКОСТІ
9
10. ЗАГАЛЬНА ПОМИЛКА!
Цикл Plan-Do-Check-Act
P – Plan - плануй
D - Do - роби
P D
C - Check- перевіряй
A C
A – Act – дій (коректуй)
РОЗГЛЯДАТИ ПРОЦЕС, А НЕ МОДЕЛЬ!
10 10
11. БЛОК-СХЕМА ПІДГОТОВКИ АКРЕДИТАЦІЇ
СПЕЦІАЛЬНОСТІ (НАПРЯМУ)
Для організації проведення самоаналізу у ВНЗ має бути виданий
наказ, який встановлює задачі колективу ВНЗ або факультету для
проведення самоаналізу, призначає відповідальних та встановлює
терміни виконання запланованих заходів. ПІДГОТОВКА САМОАНАЛІЗУ СПЕЦІАЛЬНОСТІ (НАПРЯМУ)
+
Підготовка листів-запитів ОФОРМЛЕННЯ АКРЕДИТАЦІЙНОЇ СПРАВИ
до МОНМС щодо Підготовка ОКХ, ОПП, засобів
початку процедури діагностики та навчальних •Загальна характеристика напряму підготовки
акредитації планів (варіанти, які діяли (спеціальності)
протягом навчання) •Формування контингенту студентів
•Зміст підготовки фахівців
•Організація навчально-виховного процесу
•Навчально-методичне забезпечення
Відповідальні: навчального процесу
Завідувач кафедрою •Кадрове забезпечення навчально-виховного
Відділ ліцензування та процесу
акредитації НГУ ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КАФЕДРИ •Матеріально-технічне забезпечення
навчального процесу
•Якість підготовки і використання випускників
•Характеристика наукової діяльності та
НАКАЗ РЕКТОРА щодо змін, які відбулись в роботи докторантури й аспірантури
•Міжнародні зв’язки з навчальними закладами
освітніх стандартах протягом навчання
Наказ ректора по та організаціями
університету •Заходи з усунення зауважень контролюючих
державних органів
+ Листи-погодження для ОКХ, ОПП,засобів •Відповідність досягнутого рівня освітньої
Підпис заступника навчання, затверджені : діяльності вимогам акредитації
Міністра •Завідувачем кафедри
•Ректором університету УХВАЛЮЄТЬСЯ засіданням кафедри
•Департаментом вищої освіти МОНМС (Протокол №…) ТА ВЧЕНОЇ РАДИ
•Інститутом інноваційних технологій та змісту ПОГОДЖУЄТЬСЯ з відділом ліцензування
освіти та акредитації
•Мінпраці ЗАТВЕРДЖУЄТЬСЯ першим проректором
12. ДЕРЖАВНА АКРЕДИТАЦІЯ ВИМАГАЄ:
Державна акредитація гарантує необхідний освітній мінімум,
захищає суспільство від некваліфікованих і випадкових ВНЗ.
Державні органи акредитації (ліцензування, атестації)
здійснюють інституціональну оцінку діяльності навчального
закладу (окремих напрямків, спеціальностей), яка визначає:
академічний рівень кадрового складу викладачів;
матеріально-технічне та інформаційне забезпечення
навчального процесу;
наявність замовлення на фахівців з боку підприємств,
організацій, держави;
відповідність структури і змісту навчального плану галузевим
стандартам освіти за напрямками та спеціальностями;
якість підготовки фахівців.
12
13. НЕЗАЛЕЖНА (СУСПІЛЬНО-ПРОФЕСІЙНА)
АКРЕДИТАЦІЯ ВИМАГАЄ:
Виявлення можливого максимуму освітянського потенціалу вузів, що
гарантує інвесторам і споживачам вищий рівень освіти, ніж обіцяє
держава.
У процесі громадської акредитації використовуються три основні
критерії:
13
14. Оцінка потенціалу вузу передбачає:
позитивну динаміку зростання ресурсів, що необхідні для досягнення місії;
визначення ресурсів, які уможливлять у майбутньому досягнення
поставлених цілей.
Спеціалізовані показники громадської акредитації стосуються змісту
навчання і організації навчального процесу. Вони враховують:
рівень викладання гуманітарних дисциплін, їх професійне спрямування;
співвідношення фундаментальних і спеціальних дисциплін, їх
взаємозв’язок;
новітні технології і дидактичні ресурси;
практичну підготовку, навички та вміння;
володіння іноземними мовами, комп’ютерними технологіями тощо.
Показники особистих досягнень охоплюють:
механізм відбору абітурієнтів;
моніторинг навчальних успіхів;
обсяг і структуру навчального навантаження;
формування професійної культури майбутнього фахівця;
зв’язок із роботодавцями та випускниками;
продовження освіти (магістратура, докторантура, додаткова освіта) тощо.
14
15. КРИТЕРІЇ, ЩО НЕ ВРАХОВАНІ В ВИМОГАХ
ДЕРЖАВНОЇ АКРЕДИТАЦІЇ
Можливість надання другої освіти (виконання європейської програми
«Освіта протягом життя») у межах університету та у межах міжнародних
угод
Можливість навчання іноземних студентів + соціальна інфраструктура
Наявність міжнародних сертифікатів (міжнародна акредитація) –
сучасні вимоги постійно змінюються!!!!!
Мобільність студентів та академічного штату університету
Динаміка попиту на випускників з боку постійних роботодавців (шахти,
заводи, комбінати
Наявність неспецифічних спеціальностей у ВНЗ, що покликані
забезпечувати профільні підприємства висококваліфікованими
фахівцями – економістами, юристами, технічними перекладачами
Кількість магістратур
Участь ПВС у різнорівневих робочих групах, НМК, експертних групах,
держкомісіях, тощо …
Наявність вчених рад
Наявність курсів удосконалення професійної майстерності для
власного кадрового складу та для працівників інших ВНЗ
15
16. КРИТЕРІЇ, ЩО НЕ ВРАХОВАНІ В ВИМОГАХ
ДЕРЖАВНОЇ АКРЕДИТАЦІЇ
Зв'язок з відокремленими структурними підрозділами – сумісні
проекти, інтегрованість навчальних програм
Розробка галузевих стандартів
Удосконалення організаційно-методичної роботи
Рівень доступності навчально-методичних матеріалів для студентів
Участь студентів у науково-дослідницькій роботі кафедр
Динаміка отримання грифів МОН і видання навчальної літератури
Динаміка рейтингових показників
Зв’язки з громадськістю, громадська діяльність, реклама, СМІ
Показники аспірантури і докторантури
Інноваційні проекти університету, довгострокові програми
Спортивні досягнення
Художня самодіяльність студентів та викладачів
16
17. КРИТЕРІЇ, ЩО НЕ ВРАХОВАНІ В ВИМОГАХ
ДЕРЖАВНОЇ АКРЕДИТАЦІЇ
Благодійність
Утримання баз відпочинку, літніх дитячих та сімейних таборів
Утримання пунктів оздоровлення студентів та викладачів
Динаміка удосконалення матеріальної бази (по рокам у
міжакредитаційний період)
Міжнародні зв’язки та проекти
ДОСЛІДНИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ!!!!
Прозорість проведення акредитаційно-ліцензійних процедур –
розміщення інформації у ЗМІ, на порталі ВНЗ, ВКАЗАТИ АДРЕСИ
ПУБЛІКАЦІЙ
17
18. ОСНОВНІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ
СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ
ЗМІНИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р.
№ 1728 "Про затвердження плану заходів щодо розвитку вищої
освіти на період до 2015 року
Указ Президента України від 8 квітня 2011 року № 438
Указ Президента України від 25.09.08 №857/2008 «Про
забезпечення дальшого розвитку вищої освіти в Україні»
Наказ МОН України від 29.10.07 № 948 «Про удосконалення
механізмів зовнішнього та внутрішнього оцінювання знань
студентів»
18
19. ОСНОВНІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ
СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ
Рішення колегії МОН від 02.04.09 № 4/1-4 «Мета реформ у вищій
школі – якість і доступність освіти»,
Рішення колегії МОН від 01.02.08 № 1/3-6 «Про упорядкування
діяльності відокремлених структурних підрозділів вищих
навчальних закладів»
Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року
№ 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та
реалізації державної політики».
Постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 р. N
1283 Київ на виконання статті 3 Указу Президента України від 30
вересня 2010 р. N 926 "Про заходи щодо забезпечення
пріоритетного розвитку освіти в Україні".
19
20. ОСНОВНІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ
СИСТЕМИ ОСВІТИ
РОЗВИВАЄТЬСЯ В РАМКАХ
ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИХ ПІДХОДІВ:
Кредитно-модульна система
Трансфер кредитів та Додаток до диплома (Diploma Supplement);
Розробка стандартів 3-го покоління
Розроблення, запровадження та розвиток національної рамки
кваліфікацій (НРК–NQF);
Координація діяльності європейської мережі та європейського
реєстру забезпечення якості (ЄМЗЯ/ЄРЗЯ – ENQA/EQAR);
Розроблення процедур визнання попереднього навчання та розвиток
національної рамки кваліфікацій впродовж життя (LLL NQF – НРК
ВПЖ) з метою забезпечення індивідуальної траєкторії навчання
громадян країн-підписантів Болонського процесу.
Вирішення проблеми формування змісту освіти за академічними та
професійними кваліфікаціями із врахуванням відповідного рівня
компетентності, компетенцій і результатів навчання;
20
21. ОСНОВНІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ
СИСТЕМИ ОСВІТИ
Запровадження соціального виміру ЄПВО вищої освіти через:
- проведення моніторингу соціального виміру в університетах;
- врахування національних традицій, підходів тощо;
- запровадження інклюзивної освіти;
- підвищення мобільності студентів і науково-педагогічних працівників
вищих навчальних закладів у двосторонніх напрямках;
- забезпечення портативності студентських грантів та позик
мобільності;
- забезпечення справедливого доступу до якісної вищої освіти;
підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів, вдосконалення їх
компетенцій відповідно до сучасних вимог з метою забезпечення сталого
розвитку системи вищої освіти і держави;
- розроблення сучасних механізмів врахування потреб ринку праці з
метою сприяння належному працевлаштуванню випускників;
- розвиток українських і світових культурних цінностей, орієнтація на
ідеали демократії і гуманізму, які необхідні для існування та розвитку
громадянського суспільства України;
21
22. ОСНОВНІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ
СИСТЕМИ ОСВІТИ
- - запровадження системи якості вищої освіти відповідно до
стандартів та рекомендацій Європейської асоціації забезпечення якості
(ENQA), що включає:
- стандарти та рекомендації щодо:
- процесів внутрішньої якості освіти ВНЗ;
- процесів зовнішньої якості освіти ВНЗ;
- процесів зовнішньої якості в агенціях із
забезпечення якості;
- створення незалежних агенцій із забезпечення якості;
- приєднання національних незалежних агенцій із забезпечення якості
до Європейського реєстру агенцій із забезпечення якості (EQAR)
- створення агенції з академічного визнання і міжнародного обміну -
національного центру європейської інформаційної мережі із визнання
(ENIC/NARIC);
22
23. ОСНОВНІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ
СИСТЕМИ ОСВІТИ
- запровадження національної системи рейтингів вищих
навчальних закладів відповідно до Берлінських принципів
ранжування та національної системи класифікації університетів;
Інтеграція системи вищої освіти України в ЄПВО сприятиме:
- забезпеченню якості вищої освіти;
- визнанню періодів і термінів підготовки у ЄПВО та інших
регіонах світу;
- мобільності студентів, викладачів, наукових працівників;
- забезпеченню справедливого доступу до вищої освіти;
- зміцненню позицій українських університетів на
національному, європейському і світовому ринку праці та ринку
освітніх послуг.
23
24. ВИСНОВКИ:
не організовано системний моніторинг якості освіти з метою узагальнення
РЕЗУЛЬТАТІВ та підготовки для Уряду України обґрунтованих рекомендацій
- законодавство у сфері державного нагляду досі не приведено у відповідність
з вимогами Європейського Союзу та міжнародної спільноти;
- не набула широкого поширення розробка галузевих та регіональних програм
удосконалення систем управління на засадах міжнародних і національних
стандартів, концепцій Загального управління якістю (TQM) і Моделі
досконалості EFQM з використанням кращої світової та вітчизняної практики;
- не розпочато розробку нормативного акту щодо засад підтримки та розвитку
руху за якість і досконалість в Україні; Національної програми створення
механізмів і умов сприяння поліпшенню якості та підвищенню досконалості й
конкурентоспроможності ВНЗ України; програми наукових досліджень у сфері
управління, що зорієнтовані на розв’язання проблем якості та ділової
досконалості; програми багаторівневого навчання та підвищення кваліфікації
керівників і фахівців у сфері управління якістю тощо;
- не організовано перепідготовку викладачів дисциплін з менеджменту за
програмами Європейської організації якості (EOQ) та EFQM з наступною
сертифікацією в EOQ, а також тестування викладачів з управління якістю в
міжнародній системі ISTO на адекватність розуміння стандартів ISO 9000 тощо.
24
25. ВИСНОВКИ:
оцінювання вищих навчальних закладів не забезпечує достовірності
показників діяльності на основі ПРОЗОРОСТІ ТА ВІДПОВІДНОСТІ
ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИМ ПРИНЦИПАМ через відсутність громадської
та ринкової компонент;
відсутність дієвих і механізмів залучення до процедур ліцензування
та акредитації РОБОТОДАВЦІВ ТА ГРОМАДСЬКІСТЬ
результати ліцензування та акредитації не завжди адекватні
реальному потенціалу вузів та динаміці їх розвитку;
система ліцензування та акредитації України громіздка,
заформалізована, не дає диференційованої оцінки діяльності вищих
навчальних закладів.
систему РЕЙТИНГУВАННЯ вищих навчальних закладів не націлено на
конкретного споживача;
складові оцінювання (ліцензування, акредитація та рейтингування) та
їх результати не поєднані в єдину систему ЛАР;
неможливість навчальних закладів змінити ситуацію на краще через
недостатність АВТОНОМІЇ, хоча вони і намагаються, про що свідчать
численні та конструктивні публікації у пресі.
25
26. ПРОПОЗИЦІЇ:
визначити одним з пріоритетних напрямів забезпечення подальшого розвитку
національного руху за якість освіти і досконалість та його інтеграцію до
загальноєвропейського руху з урахуванням сучасних світових та європейських
тенденцій, зокрема стосовно посилення соціальної спрямованості та поширення
концепцій TQM і Моделі досконалості EFQM;
актуалізувати Концепцію державної політики у сфері управління якістю освіти,
а також План заходів щодо її реалізації з урахуванням, прагнення інтеграції до
ЄС та досвіду, накопиченого за останні роки. З цією метою, зокрема, створити
цільову робочу групу на яку покласти координацію робіт у сфері якості,.
розробити пропозиції щодо додаткових механізмів державного заохочення
ВНЗ до вдосконалень на засадах стандартів з менеджменту, а також концепцій
TQM і Моделі EFQM
- запровадити більш широке інформування міжнародної спільноти про
українські ВНЗ, які досягли професійного визнання досконалості на
загальнонаціональному та європейському рівнях.
- розробити та поетапно запровадити програми багаторівневого навчання й
підвищення кваліфікації працівників усіх ВНЗ з питань менеджменту з суттєвим
поглибленням знань щодо соціальної відповідальності, а також менеджменту
якості
-
26
27. ПРОПОЗИЦІЇ
опрацювати питання щодо створення вітчизняної інфраструктури з підготовки та
сертифікації фахівців з менеджменту із забезпеченням визнання та реєстрації
сертифікатів на міжнародному рівні;
ширше практикувати дистанційну електронну форму навчання, яка стає особливо
актуальною в умовах глобальної економічної кризи.
створити загальнонаціональну систему вивчення, узагальнення та
розповсюдження кращої світової та вітчизняної практики вдосконалення компаній,
а також досвіду у сфері підвищення ділової досконалості, накопиченого провідними
міжнародними організаціями, такими як EOQ, EFQM, WAQ (Всесвітній Альянс Якості)
та інш.;
забезпечити державну підтримку засобів масової інформації, що спеціалізуються
на висвітленні питань якості й ділової досконалості,
розробити та запровадити програму наукових досліджень, спрямованих на
підвищення рівня організаційної досконалості підприємств, організацій і установ.
Звернутися з цього питання до Міністерства освіти і науки,
27
