У роки війнипоряд із чоловіками мужньо
боролися і жінки. Війна — справа не жіноча.
Цивільній людині завжди важко перейти «на
військовий лад», а жінці — особливо.
Армійська дисципліна, солдатська форма на
багато розмірів більша, чоловіче оточення,
важкі фізичні навантаження — все це стало
нелегким випробуванням.
4.
Не кожен чоловікздатний витримати
труднощі війни, а жінки витримували.
І патріотизм жінок дивував не лише
власне керівництво держави, а й
ворога, викликаючи живий страх, бо
жінка, захищаючи все, що їй дороге,
буде стояти на смерть.
5.
Виставка розповідає мовою
фотографійі документів про
жінок, які, не зважаючи на
труднощі, боролися до останнього
подиху в складі різних військ,
навіть в тих, які, здавалося б,
просто не сумісні з жінкою,
наприклад, танкових.
6.
Перемога у ВеликійВітчизняній війні —
це перемога ще й трудівників тилу. В
найтяжчих умовах, одержуючи з фронтів
похоронки про загибель рідних і
близьких, самовіддано працювали
робітниці і колгоспниці.
7.
ЖІНКИ БУЛИ НАЛІНІЇ ФРОНТУ: МЕДИКАМИ, ЛЬОТЧИЦЯМИ,
СНАЙПЕРАМИ, В ЧАСТИНАХ ППО, ЗВ'ЯЗКОВОЮ, РОЗВІДНИЦЯМИ,
ВОДІЯМИ, ТОПОГРАФАМИ, РЕПОРТЕРАМИ, НАВІТЬ ТАНКІСТКАМИ,
АРТИЛЕРИСТАМИ І СЛУЖИЛИ В ПІХОТІ. ЖІНКИ АКТИВНО БРАЛИ УЧАСТЬ
У ПІДПІЛЛІ ТА У ПАРТИЗАНСЬКОМУ РУСІ.