...

1. 1
Фастівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 2
Мацуо Басьо - дбайливий садівник
чудового саду японської поезії
Брошура
Над створенням брошури
працювали учні7-А класу:
Мовчан Анастасія,
Борейко Вікторія,
Іванета Олена,
ЗалевськаКарина,
Сорокіна Даша
2017

2. 2
Традиційна японськакультура суттєво відрізняється від
європейської.
«Культура Японії - це культура деталі, а не цілого. Не ліс, а
дерево; не дерево, а гілка; не гілка, а листок; не листок, а
прожилка на ньому - так
влаштовано «зір» класичної
японської культури».
Девіз японського мистецтва:
«Не створи, а знайди й відкрий».
Людиною, яка, спостерігаючи
красу снігу, місяця і квітів, багато
розмірковувала про друзів, про
себе, про природу, про життя, був японський поет Мацуо Басьо.
Його можна образно назватидбайливим садівником чудового саду
японської поезії.
Мандрівник! Це слово
Стане іменем твоїм.
Довгий осінній дощ...
Так писав він про себе.
Справжнє ім‘я Мацуо Басьо -
Манефуса Дзінсітіро. Він
народився в 1644 році в сім‘ї
небагатого самурая в провінції
Іга, в центрі острова Хонсю.

3. 3
У 1664 р. відбувся поетичний дебют Басьо: в одній з антологій
були опубліковані два його вірші. Вони на той час ще не
відзначились оригінальністю. Басьо
створив збірку віршів "Каїої" ("Покриття
з черепашок") і з цим маленьким
томиком, сповнений честолюбних
сподівань, подався туди, де кипіло
літературне життя. Залишивши рідний
дім, він став бідним городянином. Але в
Едо невідомому поету важко було
домогтися успіху. Він улаштувався на
службу у відомство водопостачання та
незабаром залишив цю посаду. Якийсь
час він мав намір піти в монастир. У 1677 р. Басьо став
професійним учителем поезії, але його учні були небагаті. Лише
один з них, Сампу, син багатого купця, зміг по-справжньому
допомогти своєму наставнику. Він подарував Басьо маленький
будиночок біля невеликого ставка, на
березі його були висаджені бананові
пальми (басьо). Будиночок став
називатися "Банановою обителлю"
(Басьо-ан). Ось тоді поет і взяв
псевдонім Басьо. Власну Бананову
хатинку Басьо неодноразово оспівував
у своїх віршах.

4. 4
У пустельній і бідній хатинці
поет не почуває себе самотнім і
забутим, бо відчуває свій зв’язок
з усім світом, з природою.
Як шумить-гуде банан,
Як у кадуб капа дощ, -
Чую цілу ніч.
У віршах, створених на початку 80-х років, Басьо любив
відтворювати улюблену картину: свою хатину й навколишній
пейзаж: маленький ставок, берег ріки
Суміда, що поріс очеретом.
У 1680 р. Басьо створив перший
варіант знаменитого в історії
японської поезії вірша:
На голій гілці
Ворон сидить самотньо.
Осінній вечір.
До роботи над цим віршем поет повертався упродовж кількох
років, поки не створив остаточний варіант. Лише це одне свідчить
про те, як завзято Басьо працював над кожним словом. Тривалі
роки пошуків скінчилися. Басьо знайшов свій шлях у мистецтві.
Вся поезія Мацуо Басьо пов'язана зі світом природи. Як у житті,
так і в поезії він вірить в одне: все, що є в цьому світі (навіть
найменша комашка чи рослина!), так само безцінні і важливі, як
сама людина.

5. 5
Характеризуючи свою улюблену форму поезії — хоку, Басьо
застерігав, що "хоку не можна складати з різних шматочків... його
потрібно кувати, як золото". І в цьому витонченому мистецтві
Мацуо Басьо прославився магією своєї поезії.
Слова поета надзвичайно прості і йдуть від самого серця. Але
створені ним образи ведуть нас від безпосередніх вражень до
роздумів та узагальнень.
Краса, яку зображає Басьо, це краса в малому, в майже
невловимому - в росинці, в крапельці води, в сльозинці. В
кожному хоку поета завжди є символ, другий план. Він,
закликаючи до чуйності в світі природи, мовби звертається до
людини, її серця і душі. Саме в цьому — одна з головних
відмінностей японської поезії від
лірики Середньої Азії. Поет
використовує традиційні для
японської поезії сезонні слова. Для
пісень весни — імла, соловей, квіти
вишні (сакури), весняний дощ,
весняна злива, молода зелень. Для
пісень літа — зозуля, мандарин, що
цвіте, тощо. Для пісень осені —
осінній вітер, осінні листи клена, осінній дрібний дощ, біла
хризантема та ін. Для зими — білий сніг, гірський вітер, сяйво
місяця на світанку, випалене поле тощо.

6. 6
Мацуо Басьо віддано любив природу, милувався засніженими
гірськими вершинами, слухав шум водоспадів, вдивлявся у
морську далечінь, дихав ароматом квітів, дивувався нескінченній
фантазії солов’їв, спостерігав за квітуванням дивовижних
японських вишень – сакур.
Під час квітування сакур
Горам краси не додасть
Навіть ранкова зоря.
Чи можна сказати краще за
Мацуо Басьо, за Басьо-сенсея,
як шанобливо звертались до
нього учні? Японською мовою «сенсей» означає «вчитель».
Задивиться сенсей на маленьку співучу цяточку на небесній
блакиті, замилується – і з’являються нові чарівні хайку:
І цілого дня
Твоїм пісням не вистачає,
Жайворонку!
А побачить поет, як ховається
за хмарами молодик, то не
втерпить і скаже:

7. 7
Перед вродою квітів
Соромно стало місяцю. –
Сховався за хмаркою.
Поет милувався квітами, спостерігав за
ними і навесні, і влітку, і восени… І
думки виникали різні – і радісні, і
журливі. Басьо просто обожнював природу. Хіба не міг не
вигукнути в захопленні сенсей, побачившинеповторнугірську
троянду, яка то витончена прикраса для вбрання людини, але
ніколи б не порушив він тієї краси : хай прикрашає вона гори, хай
радує ароматом
мандрівців…
Гірська троянда
Її гілочки так і просяться
Прикрасоюна капелюх.
Відчуваючи своюєдність із
природою, Мацуо Басьо ніби перевтілювався в хмарки, дерева,
птахів. Холодно не тільки надворі, а й у душі, якій неспокійно у
життєвому морі.

8. 8
Така холодна вода!-
Ніяк не може заснути
Чайка на хвилях.
Під час останньої мандрівки до
міста Осака Мацуо Басьо
раптово захворів. Його
принесли до будинку квіткаря,
який виділив поету невелику кімнату. Дізнавшись про нещастя,
до будинку прийшли юрби учнів, друзів і тих, хто захоплювався
талантом поета. Важкохворого доглядалидесять учнів, яким лікар
дозволив бути присутніми біля
поета. Зрозумівши, що учитель
помирає, один з них попросив його
скласти останнє хоку, але поет
відповів: «Кожний вірш , який я
написав в житті - це останній
вірш...”
51- річний Мацуо Басьо помер у
1694 році у місті Осака на руках
своїх вірних учнів. Останню, сьому збірку віршів Басьо, учні
видали вже після смерті поета.
Характерні риси поезії Мацуо Басьо:
 Жагуче співчуття до людини.
 Захоплене ставлення до природи.
 Підвищена чутливість.

9. 9
 Відчуття самотності поета.
 Заглибленість у споглядання краси.
 Глибина духовного проникнення у світ.
 Легкість і разюча лаконічність.
 Парадоксальність мислення.
Творчий доробок поета
Учні Басьо склали сім збірників віршів свого вчителя і власних:
"Зимові дні" ("Фую-нохі", 1684); "Весняні дні" ("Хару-нохі",
1686); "Затихле поле" ("Но-дзарасі", 1689) з передмовою Басьо, де
він указав, що саме в цій збірці з найбільшою силою виражене
почуття сабі; "Гарбуз-горлянка" ("Хісаго", 1690); "Солом'яний
плащ мавпи" ("Саруміно",
1691). Пам'яткою нового
стилю (карумі) є дві
останніх збірки Басьо:
"Мішок вугілля"
("Сумідавара", 1694) і
"Солом'яний плащ мавпи,
книга друга" ("Дзоку
Саруміно", книга вийшла
вже після смерті Басьо, у 1698 році.
Басьо створив п'ять дорожніх щоденників, написаних особливою
ліричною прозою в чергуванні з віршами, своїми і чужими:
"Кістки, що біліють у полі" ("Нодзарасікіко", 1684-1685),

10. 10
"Мандрівка до Касіма" ("Касімакіко",
1687), "Рукопис у дорожньому мішку"
("Оі-нокобумі", 1687-1688), "Мандрівки
в Сарасіна" (1688) і найвідоміший з його
щоденників - "Стежками Півночі" ("Оку-
нохосоміті", 1689).
СьогодніМацуо Басьо крізь простір і час
нібито звертається до нас:
Мандрівниче в далекій країні!
Повернись, я покажу тобі
Істинні квіти.
Немає японця, який би не знав напам’ять хоча б кілька хоку М.
Басьо. Через усі його твори проходить думка:
«Вдивляйтесь у звичайне – і побачите несподіване,
вдивляйтесь у непривабливе – і побачите привабливе,
вдивляйтесь у простеі побачитескладне, вдивляйтесь в мале і
побачите велике. Вдивляйтеся, вслухайтеся, не проходьте
повз. Головне – побачити прекрасне і не залишитися
байдужим».

11. 11

12. 12
Список використаних джерел
1. Ніколенко О. М. Світова література: підруч. для 7 класу
загальноосвітніх навчальних закладів [О. М. Ніколенко, Т. М.
Конєва, О. В. Орлова та ін.] – К.: Грамота, 2016. – 288 с.
2. Черняк І. Політ метелика над «Садом каміння»: заочна
екскурсія : [захід за поезією М. Басьо] // Зарубіжна література.
Шкільний світ. – 2012. - № 4. С. 25 -28.
3. Басьо М. Поезії. Переклад Г. Туркова – К. 1991.
4. Мацуо Басьо. Хоку: у пошуках методичнихваріантів /
О.М.Ніколенко, І.О.Філіна, Т.П.Загоруй, О.А.Гайдучик //
Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. -
2002. - №12. - С.34-43.
5. Забуга В. В. Красою Японії народжений: (Урок-знайомство із
творчим шляхом Мацуо Басьо. 8 клас) / В.В.Забуга // Зарубіжна
література в навчальних закладах. - 2004. - №12. - С. 42-43.