Розширювати знання учнів про звичаї українського народу, традиції святкування Великодня; удосконалювати навички виразного, швидкого читання; розвивати вміння виділяти в тексті головне; виховувати повагу до культурних цінностей майбутніх поколінь, любов до рідної землі.
Вчити учнів бачити й відчувати красу природи. За допомогою художніх засобів поглибити уявлення дітей про найхарактерніші ознаки зими. Продовжувати ознайомлення зі звичаями і традиціями українського народу, пов’язаними з Різдвяно-новорічними святами. Розвивати образне і логічне мислення, творчу думку; удосконалювати навички читання. Виховувати любов до природи, повагу до традицій та обрядів рідної України.
Формувати навички читання, удосконалювати види мовленнєвої діяльності читання вголос і мовчки; розвивати уявлення про різноманітність рослин і пізнавальну активність; виховувати любов до природи,вміння бачити її красу.
Розширювати знання учнів про звичаї українського народу, традиції святкування Великодня; удосконалювати навички виразного, швидкого читання; розвивати вміння виділяти в тексті головне; виховувати повагу до культурних цінностей майбутніх поколінь, любов до рідної землі.
Вчити учнів бачити й відчувати красу природи. За допомогою художніх засобів поглибити уявлення дітей про найхарактерніші ознаки зими. Продовжувати ознайомлення зі звичаями і традиціями українського народу, пов’язаними з Різдвяно-новорічними святами. Розвивати образне і логічне мислення, творчу думку; удосконалювати навички читання. Виховувати любов до природи, повагу до традицій та обрядів рідної України.
Формувати навички читання, удосконалювати види мовленнєвої діяльності читання вголос і мовчки; розвивати уявлення про різноманітність рослин і пізнавальну активність; виховувати любов до природи,вміння бачити її красу.
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
3. Недавно ще гула метелиця,
іще лежить в низинах сніг,
а вже барвінку листя стелеться
зеленим килимом до ніг.
Воно під снігом і під кригою
всю зиму зелень берегло
і перше стрінуло з відлигою
весняне сонце і тепло.
Із перемогою і славою
весна з’являється на світ.
І квітне радістю яскравою
барвінковий зірчастий цвіт.
1
4. Ось іде весна ланами,
перелогами, лісами.
Де не ступить — з-під землі
лізуть паростки малі.
Як опустить вниз правицю —
зеленіє скрізь травиця.
Як лівицю підведе —
всюди листя молоде.
На берізку гляне зблизька —
у сережках вся берізка,
до верби підійде — ба! —
в білих котиках верба.
А як здійме руку вгору
до блакитного простору —
з кожним помахом руки
линуть з вирію пташки.
Розквітають в луках квіти,
зеленіють в лісі віти.
Все зелене, молоде…
За весною літо йде!
2
5. Ось понад листяні ліси
літак на південь лине.
Під ним — в усій своїй красі
простори України.
Долини рівні та горби,
гаї, діброви темні…
А далі — аж ген-ген степи,
родючі, чорноземні.
У сивій давній давнині
було тут дике поле,
де тільки трави запашні
хиталися навколо,
і срібно-біла ковила
шовково коливалась,
сайга стрибала, й від орла
тушканчики ховались…
3
6. Нема тут місця з давніх пір
сайгам та диким козам, —
бо зораний і вздовж,
і вшир степів масний чорнозем.
Пишаються тепер степи
пшеницею й житами.
Перетинають їх стовпи
з співучими дротами.
І довгі смуги автострад,
де рух — і нічно й денно,
і де обабіч — довгий ряд
струнких дерев зелених.
7. Кожній мамі подарунки
Готували малюки,
Малювали їм малюнки
Вишивали килимки.
Ще й прикрашений квітками
Написали їм плакат:
«Хай живуть хороші мами
Всіх дівчаток і хлоп’ят!»
4
8. Під віконцями
На сонці
У весняному саду
У земельку,
Як в постельку,
Я насіннячко кладу.
Сонце, смійся!
Дощик, лийся!
Линьте, краплі, до землі,
Щоб на грядах
У зернятах
Кріпли паростки малі.
Прийде літо,
Будуть квіти,
Будуть в мене восени
У віночку на голівці
Чорнобривці
Запашні.
5
9. На вербі, на пагіллі,
Білі-білі котики.
Доторкнуться лагідно
Лоскотливим дотиком,
Доторкнуться котики,
Білі, невеличкі,
До руки, до ротика,
До моєї щічки.
Відламаю гілочку,
Гілочку-вербичку,
Та поставлю в пляшечку,
В пляшечку, в водичку,
Щоб листочки-стрілочки
Стали розвиваться
На вербовій гілочці
У моїй кімнатці.
6
10. Ой чук-чуки,
Чуки-на!
Наша доня
Чепурна.
В неї на голівці
Жовті чорнобривці,
І віночок
З конюшини,
І намисто
Із шипшини,
І листок красольки,
Наче парасолька,
І широкий
Лопушок,
Мов зелений
Фартушок!р
7
11. Ладки, ладоньки, ладусі,
Ой ладусі, ладки!
Де були ви?
У бабусі.
Що їли?
Оладки.
З чим оладки?
Із медком
Та з солодким молочком.
А де брали медок?
Діставали у бджілок.
У садку зеленому,
Під рясними кленами;
Під кленами,
Під липами,
Де ягоди розсипані.
Хто розсипав?
Гуси.
Хто збере?
Бабуся.
Хто поїсть?
Дитинка —
Дівчинка Маринка.
8
12. Ось понад листяні ліси
літак на південь лине.
Під ним — в усій своїй красі
простори України.
Долини рівні та горби,
гаї, діброви темні…
А далі — аж ген-ген степи,
родючі, чорноземні.
У сивій давній давнині
було тут дике поле,
де тільки трави запашні
хиталися навколо,
і срібно-біла ковила
шовково коливалась,
сайга стрибала, й від орла
тушканчики ховались…
Нема тут місця з давніх пір
сайгам та диким козам, —
бо зораний і вздовж,
і вшир степів масний чорнозем.
Пишаються тепер степи
пшеницею й житами.
Перетинають їх стовпи
з співучими дротами.
9