Інвестування в системі міжнародного бізнесу

1. Тема 2. Теорії міжнародного
інвестування

2. ПЛАН ЛЕЦІЇ
1. Інвестиційні ресурси і світове
інвестиційне багатство.
2. Причини міжнародного руху капіталу.
3. Сутність теорій монополістичної
конкуренції, інтернаціоналізації,
електичної теорії та міжнародної теорії
життєвого циклу Раймона Вернона.

3.  Інвестиційні ресурси — це поєднання
реального і фінансового капіталу в
процесі їх обігу.
 Ресурси інвестора складаються з
ресурсів, отриманих з усіх доступних
джерел інвестування — внутрішніх,
залучених і позичених.
Інвестиційні ресурси і світове
інвестиційне багатство

4. Інвестиційні ресурси і світове
інвестиційне багатство
Загальна схема аналітичних робіт при формуванні
інвестиційних ресурсів передбачає три етапи:
 Прогнозування потреби в загальному обсязі
інвестиційних ресурсів, визначення їх вартості.
 Вивчення можливості формування інвестиційних
ресурсів за рахунок різних джерел.
 Оптимізація структури джерел формування
інвестиційних ресурсів.
Інвесторами виступають банки, інвестиційні фонди,
страхові компанії, фінансово-промислові групи
тощо.

5. Інвестиційні ресурси і світове
інвестиційне багатство
Розрізняють прямі, венчурні (ризикові), портфельні та ануїтентні інвестиції.
 Прямі інвестиції - це вкладення в статутний капітал підприємства з метою
 придбання прав на участь в управлінні ним і довготривалого отримання
доходу від його діяльності.
 Венчурні (ризикові) інвестиції - посередницькі інвестиційні операції,
пов'язані з освоєнням нових сфер підприємницької діяльності,
організацією стартових наукоємних фірм, здійсненням нових ризикованих
проектів. Венчурний капітал інвестується у не пов'язані між собою
проекти з розрахунком на покриття збитків від одних проектів за рахунок
прибутків від інших, швидкої окупності вкладених засобів і можливого
отримання надприбутків у майбутньому.
 Зазвичай венчурні капіталовкладення здійснюються шляхом придбання
частини акцій підприємства-клієнта або надання йому позик, зокрема, з
правом конверсії цих позик в акції. Ризиковий капітал поєднує в собі різні
форми додаткового капіталу: позикового, акціонерного,
підприємницького.

6. Інвестиційні ресурси і світове
інвестиційне багатство
 Портфельні інвестиції. У портфель можуть входити цінні папери одного
типу (акції) або різні інвестиційні цінності (акції, облігації, ощадні і
депозитні сертифікати, заставні свідоцтва тощо).
Формуючи портфель цінних паперів, інвестор виходить з міркувань безпеки,
ліквідності і високої прибутковості вкладених засобів.
Під безпекою розуміється захищеність інвестицій від потрясінь на ринку
інвестиційного капіталу і гарантованість їх підсумкової окупності.
Під ліквідністю розуміється здатність капіталу, що інвестується, до
швидкого і беззбиткового перетворення на готівку.
Під прибутковістю - здатність забезпечити інвесторові отримання
визначеного (розрахованого) прибутку на вкладений капітал.
 Ануїтет - особисті інвестиції фізичних осіб, що забезпечують
вкладникові певний дохід через регулярні проміжки часу, зазвичай після
виходу на пенсію. Це переважно, вкладення засобів у страхові і пенсійні
фонди. Страхові компанії і пенсійні фонди випускають боргові
зобов'язання, які їх власники зможуть використати в майбутньому.
Страхові компанії при страхуванні життя можуть запропонувати одержати
гроші за страховим полісом або одноразову виплату, чи ануїтет. Пенсійні
фонди забезпечують своїх клієнтів грошовими коштами після виходу на
пенсію.

7. Інвестиційні ресурси і світове
інвестиційне багатство
Внутрішні джерела інвестиційних ресурсів  це
грошові кошти, отримані від продажу непотрібної
частини активів, також частина отриманого
прибутку разом з амортизаційними
відрахуваннями.
Зовнішні джерела інвестиційних ресурсів
підприємство формує за рахунок фізичних і
юридичних осіб, даючи їм можливість одержати
прибуток на вкладений капітал. Це випуск акцій,
облігацій, одержання кредитів і займів.
Світове інвестиційне багатство – це національні і
міжнародні інвестиційні ресурси у сукупності.

8. Причини міжнародного руху
капіталу
Міжнародний рух капіталу - це розміщення і функціонування
капіталу за кордоном з метою отримання прибутку.
Причини вивезення капіталу:
 відносний надлишок капіталу на національному ринку і зумовлена
цим можливість його прибуткового застосування за кордоном;
 використання ТНК відмінності між країнами у рівні витрат
виробництва (у першу чергу в ціні сировини і робочої сили). У
зв’язку з цим широке розповсюдження отримало переміщення
трудомістких виробництв з розвинутих держав у країни, що
розвиваються, де заробітна плата у багато разів нижча;
 прагнення одержати вільний доступ до джерел сировини,
забезпечити гарантоване постачання своїх підприємств в умовах
загострення проблеми сировинних ресурсів;
 намагання використовувати переваги у застосуванні
висококваліфікованої робочої сили розвинутої виробничої та
соціальної інфраструктури в інших країнах.

9. Причини міжнародного руху капіталу
Капітал вивозиться, ввозиться і функціонує за кордоном у таких формах:
 у формі приватного або державного капіталу залежно від того, вивозиться
він приватними чи державними організаціями і компаніями. Рух капіталу
по лінії міжнародних організацій часто виділяється в самостійну форму;
 у грошовій і товарній формах. Так, вивозом капіталу можуть бути
машини і обладнання, патенти і ноу-хау, якщо вони вивозяться за кордон у
якості вкладу в статутний капітал створюваної чи купленої там фірми.
Іншим прикладом можуть бути товарні кредити;
 у короткостроковій (як правило, на строк до одного року) і довгостроковій
формах;
 у позичковій і підприємницькій формах. Вивіз позичкового капіталу
здійснюється у вигляді міжнародних позик, які надають як окремі
держави, так і великі міжнародні банки.
Вивіз підприємницького капіталу здійснюється декількома шляхами: за
рахунок будівництва за кордоном власних (або на паях) підприємств;
через придбання контрольного пакету або просто частини акцій діючих
підприємств; шляхом відкриття за кордоном власних філій або дочірніх
компаній

10. Сутність теорій монополістичної конкуренції,
інтернаціоналізації, інтерналізації, електичної
теорії та міжнародної теорії життєвого циклу
Раймона Вернона.
Сутність теорій монополістичної
конкуренції: монополія пов'язана з
контролем над цінами, але контроль над
цінами не обов'язково повинен бути
пов'язаний з концентрацією виробництва.
Е. Чемберлін стверджує, що в чистому
вигляді ні монополія, ні конкуренція не
існують.

11. Сутність теорій монополістичної конкуренції,
інтернаціоналізації, інтерналізації, електичної теорії та
міжнародної теорії життєвого циклу Раймона Вернона.
Теорія інтернаціоналізації Дж. Йохансона/Дж. Валне
Організаційні процеси навчання певного підприємства –
вихідне положення теорії.
Центральним пунктом цієї теорії є припущення, що
підприємства, які не мають досвіду в сфері міжнародної
діяльності, віддають перевагу найменш ризикованій
формі інтернаціоналізації – експорту.
Лише після набуття знань і досвіду у сфері міжнародної
діяльності підприємство обиратиме більш ризиковані
форми інтернаціоналізації з підвищеними ринковими
зобов'язаннями і з можливостями отримання вищих
прибутків.

12. Сутність теорій монополістичної конкуренції,
інтернаціоналізації, інтерналізації, електичної теорії та
міжнародної теорії життєвого циклу Раймона Вернона.
За теорією інтерналізації (internalization theory),
віддавати перевагу прямому інвестуванню (іншими
словами, випуск продукту, що буде реалізовуватись
на міжнародному ринку, слід здійснювати в рамках
корпорації), необхідно у випадку, якщо витрати на
ведення переговорів з укладання контракту,
відстеження зазначених у ньому умов, а також
приведення в дію контракту з іншою компанією вищі
порівняно з витратами, яких вимагає пряме
інвестування капіталу у власні закордонні
підприємства.

13. Сутність теорій монополістичної конкуренції,
інтернаціоналізації, інтерналізації, електичної теорії та
міжнародної теорії життєвого циклу Раймона Вернона.
Еклектична теорія (eclecti"c theory) - це
універсальна теорія прямих іноземних
інвестицій, що поєднує аналіз аспектів ведення
бізнесу на іноземних ринках:
1) переваги від володіння цінними активами;
2) переваги від розміщення виробництва за
кордоном і переваги від інтерналізації процесу
випуску продукції або надання послуг;

14. Сутність теорій монополістичної конкуренції,
інтернаціоналізації, інтерналізації, електичної теорії та
міжнародної теорії життєвого циклу Раймона Вернона.
Відповідно до еклектичної теорії Даннінга ведення
бізнесу за кордоном за допомогою прямих іноземних
інвестицій доцільно у разі виконання таких умов:
 Наявність конкурентних переваг, обумовлених
володінням цінними активами.
 Наявність переваг від розміщення виробничих
потужностей за кордоном.
 Наявність переваг від інтерналізації ведення
бізнесу.

15. Сутність теорій монополістичної конкуренції,
інтернаціоналізації, інтерналізації, електичної теорії та
міжнародної теорії життєвого циклу Раймона Вернона.
Теорії міжнародного життєвого циклу продукту
стверджує, що багато нових виробів спочатку будуть
вироблятися у країнах, де
ці товари були вивчені та розроблені. Це майже
завжди ПРК, при чому на США останнім часом
припадала значна частка, хоча Японія та Німеччина
змогли обігнати США, спеціалізуючись на певних
видах продукції.
Протягом життєвого циклу товару, який
складається із чотирьох етапів (впровадження,
зростання, зрілість та занепад), виробництво прямує
до більшої капіталомісткості та переміщається до
інших країн.

16. Сутність теорій монополістичної конкуренції,
інтернаціоналізації, інтерналізації, електичної теорії та
міжнародної теорії життєвого циклу Раймона Вернона.

17. Сутність теорій монополістичної конкуренції,
інтернаціоналізації, інтерналізації, електичної теорії та
міжнародної теорії життєвого циклу Раймона Вернона.
Теорія не поширюється на деякі групи
товарів та майже на всі вироби ТНК.
Теорія міжнародного життєвого циклу
продукту лише стверджує, що коли та якщо
наукові дослідження та розробки переста-
ють бути вирішальним фактором
порівняльної переваги, виробництво
переміститься у країни, які мають
порівняльну перевагу в інших елементах
затрат, наприклад некваліфікованій праці.

18. Макроекономічна теорія
прямих іноземних інвестицій
К.Коджими Т.Озави
На думку вчених, недоліком мікроекономічного
підходу є його фрагментарний, секторальний аналіз
розвитку міжнародного бізнесу і недооцінка
важливості дослідження порівняльних переваг
країни. Макроекономічна модель прямих іноземних
інвестицій Коджіми-Озави поєднує такі змінні
мікрорівня, як відносна забезпеченість факторами
виробництва та нематеріальні активи з
макрозмінними - урядова промислова та торгівельна
політика – з метою врахування трендів у динаміці
національних порівняльних переваг.

19. Макроекономічна теорія
прямих іноземних інвестицій
К.Коджими Т.Озави
Розглядаючи прямі іноземні інвестиції як засіб
трансферу капіталу, технології і управлінських
навиків з країни-донора у приймаючу країну,
К.Коджіма класифікував їх на дві групи:
 торгівельно-орієнтовані і антиторгівельно-
орієнтовані
 прямі іноземні інвестиції.
Торгівельно-орієнтовані прямі іноземні інвестиції
ведуть до покращення добробуту обох країн.
Антиторгівельно-орієнтовані прямі іноземні
інвестиції мають зворотний ефект на торгівлю і
спричиняють несприятливу структурну перебудову в
обох країнах .

20. Макроекономічна теорія
прямих іноземних інвестицій
К.Коджими Т.Озави
Важливе місце у теорії займають рекомендації
країнам, що розвиваються стосовно
найефективнішого залучення прямих іноземних інве-
стицій. К.Коджіма вважав, що прямі іноземні
інвестиції повинні здійснюватись за принципом
«доповнення порівняльних переваг», тобто у
приймаючій країні їх слід спрямовувати в ту сферу
діяльності, яка є порівняно слабкою, але для країни-
донора прямих іноземних інвестицій являється
порівняльною перевагою. Найбільш важливим для
приймаючої країни є вибір щодо визначення галузі і
конкретних технологій, які вони бажають отримати.