скіфські царські кургани

1. Скіфські
«царські»
кургани

2. Скіфи – іраномовні племена,
жили в степовій зоні
Північного Причорномор'я від
Дунаю до Дону, іменованої в
давньогрецьких джерелах
Скіфією.
На рубежі VIII ст. почалося
завоювання скіфами півдня
України і Криму.

3. Скіфи поділялися на кілька
великих племен: пануючими
були царські скіфи, на захід від
них жили скіфи-кочівники, а ще
західніше скіфи-землероби
(скіфи-орачі), в басейні
Південного Бугу, поблизу міста
Ольвія жили калліпіди (або
елліно-скіфи).

4. Майнову і соціальну нерівність у скіфських племенах
підтверджують їх поховальні пам’ятки. Бідних скіфів
ховали в простих ямах. Багатих скіфів завжди ховали
під великими курганами, поховання супроводжуються
значною кількістю коштовних предметів. Особливим
багатством відзначаються так звані «царські» кургани з
похованням скіфських племінних вождів. Про такі
кургани далі і піде мова.

5. Віра в потойбічне життя і безсмертя душі породила
пишний, урочистий і водночас жорстокий поховальний
обряд, який ніби віддзеркалював характер самого народу.
Воїнів ховали разом зі зброєю, одягом, посудом, їжею,
часто в жертву приносили дружин і рабинь.
Особливим ритуалом відзначалися похорони скіфських
вельмож і царів. Бальзамоване тіло померлого возили по
всіх скіфських племенах протягом сорока днів, потім
ховали у великій могильній ямі, кладучи туди багато
коштовних речей, зверху насипали величезний курган.
Дослідження таких грандіозних скіфських курганів відкрили
світові чудові зразки мистецтва, для якого був характерним
так званий звіриний стиль. Зброю, вуздечки, предмети
побуту, коштовності прикрашали зображеннями
фантастичних грифонів, пантер, вовків, оленів, баранів,
птахів, риб тощо.

6. Класифікація скіфських курганів IV ст. до н. э. по висоті:
I - бідних скіфів-общинників, II - знатних скіфів, III -
родових старійшин,
IV - номархів, V - вищої скіфської аристократії, VI -
скіфських царів.
Малюнок Торопа С.О.

7. Скіфські кургани IV ст. до н.е. по висоті умовно можна
розділити на шість категорій, в яких, безумовно, знайшла
своє відображення соціальна ієрархія скіфського
суспільства. Кургани заввишки до 1 м належать скіфам-
общинникам, заввишки 1,5-3 м - заможним скіфам,
заввишки 3-5 м - родовим старійшинам, заввишки 5-7,5 м -
скіфським монархам (правителям областей), заввишки
7,5-11 м - вищій скіфській аристократії, заввишки 14-21 м -
скіфським царям і членам царської родини.
Рови, якими оточували кургани, мали магічне значення-
цей звичай простежується ще з часів ямної культури.
Вони, як правило, розташовувалися на значній відстані від
курганів: залежно від їх висоти, від 3,5 до 6, і навіть
більше метрів. Навколо деяких курганів VI-V ст. до н. е.
(рідше - IV ст. до н. е.) споруджували кам'яні кромлехи, які
мали те ж значення, що і рови.

8. Розташування скіфських курганів

9. Скіфський курган Чортомлик
• Висота 20 м, діаметр 350 м.
• Дослідження:
• 1862 – 1863 рр. – І.Є.Забелін;
• 1979 р. – Б.М.Мозолевський;
• 1981 р. – Б.М.Мозолевський, Р.Ролле;
• 1983 р. – В.Ю.Мурзін, Р.Ролле.

10. В підземеллях було поховано
царя і царицю, а також 6
слуг. У трьох ямах виявлено
кістки 11 коней. Біля
людських кістяків знайдено
численні прикраси.
Розкопки. 1979 р.
Схема розміщення
поховальних споруд у
Чортомлику. IV ст. до н.е.
Розкопки І.Є. Забєліна:
І - центральна гробниця; II -
бокова гробниця; III - кінські
могили; IV - поховання
конюхів;
V - грабіжницький лаз

11. Схематичний переріз
в напрямку схід -
захід через південно-
східний та південно-
західний останці.
Кам’яна крепіда
довжиною 40 м і
висотою 2.5 м. Фото
В.Герца

12. Профіль південно-
східного сектору.
Видно рівень
денної поверхні,
кусні дерну та
стабілізуючий клин.
1981 р. Фото
Р.Ролле

13. Руків’я меча із двома
скульптурними головами телят,
повернутими у протилежні боки,
рельєфним зображенням
полювання вершника на
гірського козла та орнаментом із
стилізованих квіток лотоса.
Голови телят Полювання
Знахідки з кургану

14. Накладка на дерев’яні піхви меча із зображенням війни греків
з варварами та грифона, який терзає голову оленя.
Грек і поранений Грек зі списом Грек з мечем і щитом та
варвар з топірцем

15. Варвар на коні, який падає
Варвар перев’язує пораненого
Кінь волочить помираючого варвара
Грифон і два грека

16. Накладка на скіфський горит
зі сценами боротьби звірів,
рослинними мотивами та
сценами з життя Ахілла.

17. Гравійоване блюдо Ритуальний головний убір знатної скіфянки

18. Гривна зі скульптурами левів та
накладним зубчатим орнаментом.
Перстеневі печатки з перекритими, але
нез’єднаними кінцями. На гранях
вигравійовані бик та собака, яка гризе
кістку.
Скроневий кулон
Бляшка: скіф п’є священне
вино перед богинею

19. Гарнітура вуздечки: наносник у
формі скульптурної голови
тварини, нащічник з
гравійованими зображеннями
птахів та орнаментами, та
гладкі круглі пластини з
отворами ззаду.
Пластина від
одягу: Геракл
бореться зі львом.
Пластина від одягу:
грифон.
Ажурна жаровня з
втулкою для ручки.
Литий казан
скіфського типу з
шістьма
скульптурними
ручками у формі
козлів.

20. Амфора прикрашена рослинним
орнаментом, птахами та сценами з
грифонами, які терзають оленів.
Фасетки мають форму голів левів
(дві) та голови гіпокампа (одна).
Верхня частина фризу показує
скіфів, які приборкують диких
коней. Висота 70 см,
максимальний діаметр 40 см.

21. Фасетка у формі голови гіпокампа Фасетка у формі голови лева
Фрагмент нижнього фризу
Фрагмент
верхнього фризу

22. Скіфський курган Солоха
«Солоха» — одна з найбагатших скіфських т. зв. «царських»
могил, положена на південий захід від села Великої
Знам'янки Кам'янсько — Дніпровського району Запорізької
області, відкрита й досліджена М. І. Веселовським.
Об'єм насипу — 52000 кубічних метри, висота — 18 метрів.

23. Члени експедиції
Веселовського М.І.
на розкопках
кургану Солоха.
Місцевість навпроти
м. Нікополя. 1912 р.
Розкопки Сохоли в
1912 р.

24. План бокової гробниці
Солохи. IV ст. до н.е.
І - вхідна яма; ІІ - стінка із
серцевої глини посеред
дромосу;
ІІІ - камера з основним
похованням; IV, V -
поховання слуг; VI, VII -
господарські ніші

25. Схематичний план
бокового поховання в
кургані Солоха (за
ескізом А. А.
Бобринського).
Малюнок Е. С.
Матвєєва.

26. Знахідки з кургану
Найвидатнішою знахідкою
Солохи, яка прославилася на
весь світ, був золотий
гребінець, який лежав у
головах царя. Вага його
становить 294 г, висота 12,3 см,
ширина 10,2 см. Гребінь
складається з 19 довгих
чотиригранних зубів, з'єднаних
з фігурами лежачих левів. Над
ним скульптурна група, яка
зображує трьох воїнів-скіфів, які
борються - двох кінних і одного
пішого.

27. Срібна обкладання
горіта зі сценою бою
скіфів.
Піхви меча-акінака в
золотий обкладці з
рельєфним тисненням.

28. Срібна позолочена
чаша зі сценами
полювання скіфів на
левів.
Фіала - священний предмет,
який скіфи носили їх на
поясі. Поверхня цієї фіали
покриває 21 зображення зі
сценами терзання хижаками
копитних.

29. Первинні досілдження проводилися під керівництвом А.
Терещенка у 1852—1855 роках. Основні дослідження
кургану проведені О. Люценком у 1855–1856 роках, під час
яких курган був повністю розкопаний.
Курган розташований у села Олександропіль
в Солоня́нському райо́ ні Дніпропетровської області.
Висота кургану становить 21 метр, діаметр 101 метр.
Олександропільський курган

30. Навершшя із
зображенням
крилатого жіночого
божества.
Знахідки з кургану

31. Курган Куль-Оба — скіфський «царський» курган, біля
села Куль-Оба, недалеко від Керчі.
Висота насипу 10 м.
Курган розкопали 1830 року.
Скіфський курган Куль-Оба

32. План склепу Куль-
Оби. IV ст. до н.е.
І - вхід; ІІ - поховання
чоловіка; ІІІ -
додаткове
відділення в
саркофазі чоловіка;
ІV - поховання жінки;
V - поховання слуги;
VI - жертовна їжа; VII
- списи; VIII - посуд

33. Знахідки з кургану
Золоті бляшки з кургана
Золота пластинка
з зображенням
побратимства
скіфів.
Найвидатніша знахідка
Куль-Оби - кругла
електрова судина,
прикрашена сценами
скіфського військового
побуту.

34. Електрова посудина «Скіфи - воїни».
Золота скронева підвіска із
зображенням голови богині
Афіни Золота сережка

35. Гривна із крученого золотого дроту, з
завершеннями у формі півфігур
вершників. Завершення прикрашені
також пальметами і квітками лотосу, з
емалевими вставками.
Кручений браслет. Бронзова основа
покрита золотим листом. Кінці мають
форму півфігур сфінксів.

36. Двошаровий браслет з рельєфними
зображеннями із грецької міфології та
накладними розетками на
зовнішньому кільці.
Пара браслетів з нез'єднаними
кінцями. Двошарові золоті платівки
прикрашені двоярусним фризом із
повторюваною сценою грифонів, які
терзають оленя. Кінці прикрашені
головами левів.

37. Закінчення гривни у
формі голови лева.
Ствол прикрашений
фризом пальмет та
лотосів із синьою та
зеленою емаллю.
Пластина щита у формі
оленя. На його тілі
зображені грифон, заяць,
лев і собака. Роги
закінчуються головою
барана, а хвіст –
головою птаха.

38. У різні часи досліджувався археологами Миколою
Веселовським (1891-1894), Вадимом Ротом (1902),
Олександром Лєсковим (1972) та Юрієм Болтриком
(1979-1981).
Висота – більше 20 м., діаметр – 380м.
Скіфський курган Огуз

39. Дослідження Огузу кінця ХІХ століття Розкопки кургану експедицією під
керівництвом Юрія Болтрика
Вигляд кургану Огуз з півдня. На
передньому плані вхідна яма
центральної поховальної споруди

40. Схематична реконструкція кургану Огуз за Юрієм Болтриком. Художник —
М. Ієвлєв

41. Знахідки з кургану
Набір прикрас вуздечки із
Північної могили кургану
Огуз
Розташування
срібних оздоб
оголів'я коней із
Північної могили.
Реконструкція О.
Фіалко.
Кістяні
платівки, що
декорували
боспорський
дерев'яний сар
кофаг.

42. Гарнітура вуздечки. Наносна
прикраса у формі голови
звіра та голві звірів на рівні
його шиї; нащічники з
графійованими
зображеннями лежачого
оленя та левів; фалари зі
скульптурними головами
звірів та стилізованими
головами тварин по боках.

43. Гарнітура сідла Прикраси одягу
Трубки Підвіска у формі птаха

44. Курган Огуз став першим в Україні, на якому після
дослідження був реставрований насип. Товариство
охорони пам'яток історії та культури України
реконструювало насип у 1988 році.
У вересні 2009 року за кошти громади
Нижньосірогозького району на одному із найбільших
курганів, що розташовані на території району —
кургані Огуз поновлено та упорядковано пам'ятний
знак, на якому викарбувано такі слова:
Курган «Огуз» — сімейна усипальниця Скіфського
царя другої половини 4-го ст. до н. е.

45. Гайманова Могила
Висота Гайманової могили 8-9 м, діаметр близько 70 м. Довкола могилу
було обкладено крепідою з вертикальних плит з білого вапняка.
Досліджував курган досвідчений український археолог Василь Іванович
Бідзіля. До складу експедиції входили також відомі українські
археологи Б. М. Мозолевський та О.І Тереножкін.

46. Б. Мозолевський на
розкопках скіфського
кургану Гайманова Могила
При розчищенні,
пограбованої ще в
стародавності
похоронної камери,
археологи знайшли не
розграбовану
схованку. В ній
знаходились унікальні
вироби із золота й
срібла - чаші, кубки,
килики, великий
срібний хітон із
широким золотим
орнаментованим
розтрубом і золотим
наконечником.
Знахідки з кургану

47. Золота пластинка з
зображенням менади.
Золота пластинка з
зображенням грифона.

48. Срібна позолочена чаша з
рельєфними
зображеннями скіфських
воїнів.
Орнамент

49. Товста Могила
Скіфський курган Товста Могила на початку розкопок. 1970 р.
Досліджений у 1971 р. відомим українським археологом Борисом
Мозолевським курган Товста Могила - багатющий з усіх відомих в
даний час скіфських царських курганів.
Высота - 8,6 м и диаметр - 70 м.

50. Загальний план Товстої Могили.
IV ст. до н.е.
І - центральна гробниця; ІІ -
грабіжницький лаз; ІІІ - бокова
гробниця;
ІV-VIII - кінські могили і поховання
конюхів; IX - майданчик, де
відбувалась тризна;
Х - рів; ХІ - кам'яний кромлех
навколо центральної гробниці
План бокової гробниці Товстої
Могили. IV ст. до н.е.
І - первісна вхідна яма; ІІ - вторинний
вхід до могили;
ІІІ - камера з похованням дівчинки-
служниці;
ІV - основна поховальна камера; V -
господарська ніша.
1 - поховання жінки; 2 - поховання
дитини; 3-5 - поховання слуг;
6 - залишки коліс від катафалків

51. Загальна вага золотих виробів, знайдених у ньому, складає 4,5 кг, що
набагато перевищує вагу золота, знайденого в найбагатшому до того
кургані - Куль-Обі (Крим).
Без сумніву, головною знахідкою Бориса Мозолевського, що
принесла Товстій Могилі й Нікопольській землі всесвітню славу,
стала виявлена в центральній могилі золота пектораль - парадна
нагрудна прикраса скіфського царя.
Знахідки з кургану

52. Археологи розчищають чергові знахідки
під курганом. Угорі фото видно ноги тих,
хто чекає на сенсації.
На розкопки на глибині 8,5 м
археологів опускали за
допомогою будівельного крана.

53. Вага пекторалі 1150 гр.
Діаметр 30,6 см. Три
напівкруглих фризи,
які утворюють
пектораль, заповнені
рослинним
орнаментом,
численними, литими із
золота зображеннями
людей і тварин.
Пектораль із
завершеннями у формі
голів левів. Верхній
ярус містить сцени з
життя скіфів, середній
– рослинний орнамент,
нижній – сцени
терзання тварин.

54. Всього є три основні версії пояснення структури пекторалі: Календар,
Карта володінь скіфів і Модель Всесвіту.

55. Застібка золотої пекторалі Фрагмент золотой пекторали.

56. До інших видатних скарбів Товстої могили варто віднести поховальне
вбрання скіфської цариці (самий багатий з коли-небудь знайдених у
царських курганах).
Такий вигляд мала щойно знайдена
неподалік пекторалі прикраса цариці.

57. Прикраса нагайки.
Золото. Довжина стрічки 30 см,
діаметр 1.5 – 1.6 см; діаметр
кульок 1.6 – 1.7 см.
Гривна з двома групами фігур левів
та завершеннями у формі передніх
частин оленів.
Навершя. Висота 17, 14.7, 18 см.
Казан. Бронза.
Висота 33 см,
діаметр 33:
22.5 см.

58. Залізний меч та золоті
піхви. Накладки на
руків'я та піхви
прикрашені сценами
боротьби тварин.
Довжина меча 62 см,
піхов – 53 см.

59. На останок можна зауважити, що нам дісталась багата історія. З дослідження
курганів ми можемо дізнатись про життя і побут скіфів, їх віру. Можемо
відтворити їх одяг і побут.
За останні роки, археологами, тільки у нашій області було відкрито кілька
тисяч нових курганів, ґрунтових могил, давніх поселень, стоянок і городищ,
більшість з яких не має певних візуальних ознак.