Презентація Івана Вербицького, Тетяни Коломієць та Ігоря Тищенка на тренігах з залучення громадян до міського управління і міських досліджень 19-20 жовтня 2015 року в Івано-Франківську та 22-23 жовтня 2015 року в Одесі, організованих аналітичним центром CEDOS, інтернет-журналом Mistosite та громадською організацією Providus за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Латвії та Фундації Чарльза Стюарта Мотта

1. Створення бюджету
з залученням населення
Іван Вербицький, Тетяна Коломієць, Ігор Тищенко
CEDOS/Mistosite

2. Учасницьке бюджетування -
інструмент учасницької демократії,
за допомогою якого мешканці беруть
участь у прийнятті рішень щодо
розподілу бюджетних коштів

3. Ганна Гронкевич-Вальц, президентка Варшави:
“Учасницький бюджет - це вимога часу.
Як Фейсбук чи Твіттер"
Київ, 30 травня 2015

4. 1. Участь виключених

5. 1. Участь виключених
2. Неконфліктний діалог

6. 1. Участь виключених
2. Неконфліктний діалог
3. Прозорість

7. 1. Участь виключених
2. Неконфліктний діалог
3. Прозорість
4. Спільна робота

8. 1. Участь виключених
2. Неконфліктний діалог
3. Прозорість
4. Спільна робота
5. Невидимі проблеми

9. 1. Участь виключених
2. Неконфліктний діалог
3. Прозорість
4. Спільна робота
5. Невидимі проблеми
6. Нові люди

10. Залучення,
а не гроші
чи технології

11. 1.
постійність

12. 1.
постійність
2.
рівність

13. 1.
постійність
2.
рівність
3.
популярність

14. 1.
постійність
2.
рівність
3.
популярність
4.
надійність

15. Весь бюджет міста або його частина:
місто/район/установа місто/розвиток/галузь
Країни, в яких є міста з учасницьким бюджетуванням

16. Бразилія, Порту-Алегре

17. Кінець 1980-х: Бразилія
після повалення диктатури
Корупція
Недовіра до влади
Значна частка бідного
населення, чию думку не
враховували
Стала система
клієнтелістських зв’язків
Непрозорий розподіл
бюджетних коштів

18. Реакція суспільства на проблеми:
- Активізувалися міські суспільні рухи
- Мета - відновлення демократії та
рівні права для всіх
- Основний інструмент впливу -
налагодження діалогу з владою

19. Порту-Алегре 1989 рік: зміна влади та
реалізація сміливої податкової реформи
Мета – розширення ресурсної бази для капітальних
інвестицій
Виклик – показати населенню, що податки будуть
використані передусім на благо людей
Результат – перший у світі учасницький бюджет

20. Процес учасницького бюджетування

21. Березень-квітень:
- всезагальна зустріч
- розгляд минулорічного бюджету з акцентом на
інвестиційному плані
- огляд правил УБ та як він функціонує
Квітень-травень:
- районні та тематичні зустрічі - обговорення
- разгляд минулорічного бюджету вже на локальному рівні
- обираються представники громадськості, відповідальні за
представлення інтересів району

22. Травень-липень:
- подання інвестиціних проектів
- формування Ради учасницького бюджету з представників
районів і тем
- пріоритизація проектів за допомогою голосування
Липень-вересень:
- гармонізація конкретних потреб населення
- перевірка владою технічної здійсненності проектів та
проведення фінансового аналізу
- формування проекту Інвестиційого плану
- інкорпорація розробленого Інвестиційного плану в міський
бюджет
- прийняття запропонованого бюджету
- презентація Інвестиційного плану на районних та тематичних
обговореннях

23. Листопад-грудень:
- перегляд статуту УБ
- внесення пропозицій щодо зміни правил функціонування
УБ
- голосування за запропоновані зміни
Січень наступного року:
- початок реалізації обраних проектів

24. Фактори успіху
- Створення новою владою умов для участі громадян і
розвитку прямої демократії
- Своєчасність реформ: здійснювалися де і коли вони
були потрібні
- Створення низки інститутів демократичної участі, які
відображають реальні потреби населення
- Розвиток почуття соціальної відповідальності громадян
за долю свого міста

25. Висновки для України

26. В Україні зараз схожі проблеми:
- значна соціальна нерівність
- недовіра до влади
- корупція
- стала система патронажно-
клієнтелістських зв'язків
Ми нарешті теж зрозуміли, що хочемо мати
безпосередній вплив на політичні решення, що
змінюють наше повсякденне життя
Досвід Бразилії показав, що навіть у критичних умовах
безвихідних ситуацій не буває

27. Польща

28. Необхідність і причини
запровадження УБ в Польщі
- Різка криза довіри до політичних
партій, уряду та місцевої влади
після падіння комунізму
- Необхідність залучення громадян до
управління та розвитку міст

29. Учасницький бюджет у Польщі:
● Більше 100 міст станом на 2015 рік
● Загальна підтримка правлячої партії та прем’єр-
міністра як частина програми перед місцевими
виборами 2014 року
● Перша постійна процедура УБ: Сопот, з 2011 року
● Розподіл через УБ: від 0,002 до 3,4% загальних
бюджетів, і від 0,07% до 17% “бюджетів розвитку”
(капітальних видатків міських бюджетів)
● Може існувати на рівні окремого закладу, району,
управління чи цілого міста

32. Перший УБ в Польщі: Сопот, 2010-2011
- Запровадження УБ - результат адвокаційної кампанії ГО “Ініціатива з
розвитку Сопота (”Sopocka Inicjatywa Rozwojowa”, SIR) “Демократія це не
тільки вибори” (2009)
- Процедура УБ була розроблена цією громадською організацією на основі
пілотного проекту розвитку міського парку
- Ініціатива УБ спершу не була підтримана ні мером міста, ні більшістю в
міській раді (з правлячих партій Platforma Obywatelska та
Samorządnośćc). Мер ставився до ініціативи як до вимушених
“бюджетних консультацій”
- Бюджет: 4 млн злотих у 2010 році (~2% бюджету розвитку); розподіл
територіальний: по 1 млн злотих на кожен із чотирьох електоральних
районів міста

33. Сопот: організація
- Подавати проекти може будь-хто з правом голосу, а
також зареєстровані в місті ГО, в проектах бажано
було прописувати реалістичний бюджет
- Проекти включаються авторами в одну із 16 тем
міського розвитку (транспорт, зелені зони…)
- Інформаційну кампанію серед населення,
фасилітацію, проведення УБ та оцінку реалістичності
проектів проводив Комітет, в який входили депутати
міської ради, чиновники з адміністрації та мер
- Подати проекти можна було онлайн і в паперовій
формі. Інформаційні пакети були надіслані в кожне
домогосподарство

35. Сопот: процедура УБ
1. Подача проектів мешканцями/ГО. Проекти як районного, так і
загальноміського масштабу
2. Громадські обговорення в кожному з чотирьох районів. Обговорення
організовує і забезпечує міська адміністрація, перед ними мешканцям
презентують міський бюджет і процедуру УБ. Обговорення відбувається
у вигляді фокус-груп зі специфічних проблем міста
3. Оцінка фінансової і технічної реалістичності проектів тимчасовим
Комітетом з УБ
4. Громадське таємне голосування за проекти
5. Презентація проектів-переможців і їх включення в міський бюджет
6. Реалізація проектів наступного бюджетного року під контролем міста

36. Варшава (з 2014 року)
- Найбільший УБ в Польші (51 млн злотих на 2016 рік)
- Почався з громадських обговорень фінансування ревіталізації Палацу
Культури і Науки у 2013 році, загальноміський УБ почався в 2014
- Розробка і вровадження проектів відбувається на рівні окремих
адміністративних районів (всього 18)
- 1-2% районних бюджетів розвитку
- УБ є частиною ширшого процесу участі мешканців у розвитку своїх
районів, що їх організовує Центр суспільних комунікацій. Проблеми
визначені на громадських обговореннях як правило стають проектами
УБ
- Голосувати можуть всі мешканці, включно з нерезидентами і дітьми

38. Варшава: процедура і таймлайн
1. Презентація УБ мешканцям у вигляді запрошень на громадські
обговорення проблем району (січень; відбулась у 2014 році. В наступні
роки одразу пункт 2)
2. Громадські обговорення проблем району та реалізації УБ минулого року
(січень)
3. Складання і подача формулярів проектів (онлайн та через паперові
форми, січень-лютий)
4. Первинна верифікація проектів (на технічну і юридичну можливість
виконання)
5. Громадські обговорення поданих проектів в кожному районі: зміни та
уточнення (березень)

39. Варшава: процедура і таймлайн
6. Детальна верифікація відібраних 100 проектів з кожного району (50
проектів з кожного з “мікрорайонів” району та 50 загальнорайонних
проектів, перевірка їх реалістичності міськими чиновниками, юристами та
технічними комісіями, до кінця травня)
7. Голосування за проекти (травень-червень)
8. Виконання проектів-переможців наступного бюджетного року

42. Рада УБ у Варшаві: дорадчий орган, який
сприяє реалізації УБ, зокрема моніторить і
аналізує процес УБ та впровадження проектів.
Складається з 15 осіб:
- 7 експертів(ок) відкритого набору, як
правило з громадського сектору
- 5 представників(ць) міської адміністрації
- 3 предстаника(ці) Міської ради

43. Росія

44. Ініціатори
Центр Res Publica при Європейському університеті в СПб
Комітет громадянських ініціатив
Міста
Череповець, Сосновий Бор, Кіровська область (Мирний,
Омутнинськ, Уржум), Ульяновськ
Процедура
1. Освітня частина
2. Пропозиції
3. Обговорення
4. Вето
5. Голосування
6. Втілення

45. “Народний бюджет” в Череповці.

46. Україна?

47. Черкаси, Чернігів, Полтава, Українка
подання проектів + обрання серед них
Київ
опитувальник (“бюджетний калькулятор”) на сайті
Луцьк
подання проектів + обрання серед них
(за умови співфінансування)
Одеська область (за Матвійчука)
PR-проект: велелюдні зустрічі чиновників з людьми

48. “Громадський бюджет” в Чернігові

49. “Громадський бюджет” в Чернігові

50. “Громадський бюджет” в Українці

51. “Консультації щодо проекту бюджету Києва на 2016 рік”

52. “Народний бюджет” в Одеській області часів Матвійчука

53. Учасницкий бюджет нашого міста
- Який учасницький бюджет?
- Як пролобіювати? Що і хто треба?
- Які можуть виникнути проблеми?
- Як їх запобігти?