2. Опис музею
Аптека-музей
розташована на площі
Ринок у кутовому
будинку, яким
починаються вулиці
Друкарська та
Ставропігійська. Аптека
в цьому будинку була
заснована в 1735 році
військовим фармацевтом
магістром Наторпом і
носила назву «Під
чорним орлом».
3. У 1966 році на її основі було відкрито музей історії фармації. Аптека
залишилася чинною і продовжує виробляти так зване «Залізне вино».
4. Експозиція музею представлена
більш ніж трьома тисячами
експонатів в 16 залах загальною
площею 700 м2. Зали
відтворюють старовинну аптечну
лабораторію; у флігелі,
побудованому на рубежі XV і
XVI ст. розмістилися алхімічна
лабораторія, а також медична
бібліотека з понад 3 тисяч книг.
У старих аптечних підвалах
відновлені інтер’єри початку
XVIII ст.
5. Історія ліків — пілюлі, пігулки, обладнання
В аптечному мистецтві з прадавніх
часів був розповсюджений спосіб
виготовлення ліків у вигляді
невеличких кульок — пілюль
(латиною "pilla" — м'яч). Пілюлі
були відомі ще за декілька тисячоліть
до нашої ери, широко
використовувались вони і в епоху
середньовіччя. Початковий спосіб
виготовлення пілюль був досить
примітивним — з ще вологої
лікарської маси формували валки,
ділили їх ножем на невеличкі шматки
та обкочували, придаючи шаровидної
форми.
6. З появою таблеток пілюлі значно
втратили свої лідируючі позиції в
фармакології, застосовуються рідко, але
значення свого не втратили і в
сьогоднішні часи. Справа у тому, що
лікарські препарати у пілюлях
знаходяться у вигляді мілких дисперсій,
а тому їх дія на організм більш
ефективна. В експозиції аптеки-музею
«Під чорним орлом» присутні взірці
перших ручних таблеткових машин.
Принцип їх дії доволі простий: в бункер
завантажували підготовлену суміш, з
якої вручну і пресували таблетки.
Однак, ця процедура вимагала багато
часу і далеко не завжди результат
виходив задовільним. Тепер пігулки та
пілюлі виготовляють зовсім у інші
способи.
7. Доповнює експозицію другої
зали виставка старовинних
патентованих ліків закордонних
фармацевтичних компаній
«Байєра», «Роше» та ряду інших.
На полицях запропоновано для
огляду і упаковки ліків, що
виготовлялися у приватних
львівських аптеках. Окрему
вітрину займає експозиція з
колекцією етикеток для ліків, які
реалізовувала аптека за часів
володіння нею Кароля та
Антонія Склепинського і
Михайла Терлецького.
8. Також на стендах виставлена продукція колишньої
фармацевтичної компанії «Лаокон» (зараз на її місці
знаходиться Львівський хімфармзавод). Переважно це
ампульні препарати та хімічні реактиви. Особливої уваги
заслуговує ряд цікавих експонатів — взірці аптечної реклами
XIX століття, що популяризувала лікарські препарати,
матеріали для перев'язок та мінеральні води; графітова
дошка, на який крейдою писали назви тимчасово відсутніх
ліків та препаратів.
9. У третій залі, над колекцією лікарських
рослин розташована полиця, на якій
демонструються перколятори —
обладнання, за допомогою якого
виготовляли настоянки та екстракти з
трав та коріння. Процедура була
доволі простою: в ці прилади засипали
свіжу, подріблену рослинну сировину,
додавали воду або 40 чи 70-
процентний спирт і витримували
деякий час, дотримуючись
спеціального температурного режиму.
Таким чином і получали багато
різноманітних настоянок, що
користувалися неабияким попитом у
відвідувачів.
10. Ступи, ступки, ступочки та ваги
На масивному столі, що займає
майже всю центральну частину
другої зали розташовано
колекцію ступ та аптекарських
вагів, яки були чи не основним
інструментом аптекарів. В ступах
подрібнювали та змішували
препарати для виробництва
мазей, емульсій та інших
лікарських препаратів. Ніби
вишуковалися в ряд ступи,
ступки, ступочки — всі таки
різні і кожна з них по своєму
неповторна.
11. Наприклад, самою
простою є кам'яна
ступа XV століття —
невимушеної форми,
дещо грубовата, а ось
сусіднічають з нею
декілька
прикрашених
декоративним
орнаментом мідних
ступ XVIII–XIX
століть.
12. Справжні витвори людської винахідливості — це
аптекарські ваги. У музеї їх досить багато, і
експонуються вони у різних залах. Адже без
точних ваг неможливо приготувати ліки —
основним показником при цьому є точне
дотримання маси препаратів згідно рецепту, тому
і використовувались ваги в аптекарському
мистецтві з прадавніх часів.
13. Взірці посуду другої зали
Перше, на що одразу звертаєш увагу
при вході в аптеку — це величезна
кількість самого різноманітного посуду,
що використовувався в аптекарській
справі в кінці XIX – на початку XX
століть. До речі, варто зауважити, що в
музеї запропоновано до огляду і інші,
набагато більш старовинні взірці. У
торгівельній залі зібрані самі яскраві,
різнокольорові, а разом з тим і цікаві
екземпляри тари для ліків — полиці
засклених шаф майже прогинаються під
тиском кількості скляного посуду.
14. В минулому аптекарі досить часто
використовували кам'яний, керамічний,
фарфоровий та фаянсовий посуд. У
великих керамічних амфорах XV–XVI
століть зберігали олійні масла, кислоти,
самі різноманітні настоянки, екстракти,
ароматичні води, спирти та інші рідини.
З початку використання такого посуду
до шийки амфори або бутля
прив'язували бірки, на яких
зазначалось, що саме знаходиться в
посуду. Дещо пізніше назви препаратів
стали писати прямо на бутлях олійними
фарбами.
15. Досить часто кераміку вкривали
білою емаллю, на яку наносили не
тільки назву лікарського препарату,
але й оригінальний декоративний
орнамент. Найбільшого поширення
це набуло в період епохи модерну,
більш відомого під назвою Art
nouveau. Так, наприклад, на посуду
для зберігання отруйних речовин
робили надпис білою фарбою по
чорному фону, для легкозаймистих
— червоною по білому, для всіх
інших — чорною по білому.
16. Дерев'яний посуд, в якому зберігались
сухі препарати рослинного, тваринного
та мінерального походження,
найчастіше за усе виготовлялись з
цільного куска деревини липи, граба,
явора або ясеня, тобто таких порід
деревини, що легко піддаються обробці.
Завдяки цьому посуд набував самих
різноманітних форм — конусоподібна,
циліндрична, кубічна, чашоподібна. Для
консервації та перешкоджанню
руйнуванню таки вироби обробляли
різними речовинами або просто
покривали темперою чи олійними
фарбами. Найстарішим посудом аптеки
є короби з лубу, датовані XVII
століттям, де зберігались сухі речовини
для виробництва ліків.
17. Також в музеї представлена
неймовірно велика колекція
скляного посуду, що почав
широко використовуватись в
аптечній справі з першої
половини ХIХ століття.
Запропонована для огляду
колекція такого посуду свідчить
про своєрідну еволюцію в її
виробництві. Самі старі
експонати експозиції виготовлені
з прозорого, чистого скла. Час не
стоїть на місці, проходили
десятиріччя, з розвитком
технологій і прогресу в аптеках
почали з'являтися жовті, зелені,
блакитні штанглази як прикраси.
18. Аптечна кухня — кокторій у
Львові
Завітаємо у невеличку, тісну кімнатку, яка дещо
нагадує старовинну казкову кухню. Так, це дійсно
кухня, але аптекарська — кокторій, при чому цілком
реальна, а не казкова, і в ній готувалися реальні мазі
різної консистенції, інщі ліки тощо. Тут
демонструється переважно обладнання, що було
призначено для аптекарських кухонь — сушильні
камери, перегінні куби, мідні черпаки, різноманітні
дистилятори.
19. Варто особливо відмітити, що давні
аптекарі виготовляли ліки
використовуючи виключно
дистильовану воду, а тому необхідно
було постійно турбуватись про її запаси.
Дистильовану воду виготовляли прямо
тут — у кокторії. Надійним помічником
в цьому для львівських аптекарів був
інфудирно-перегінний апарат кінця
XVIII століття. Не зважаючи на його
досить солідний вік (адже апарату вже
більш ніж 200 років), цей пристрій і
тепер цілком придатний до
експлуатації. З його допомогою можна
виготовляти настоянки та відвари,
розплавляти компоненти, призначені
для виробництва мазей, і звісно,
отримувати дистильовану воду.
20. По сусідству з "дистиляторним ветераном" на полицях
розташовано декілька інфудирних апаратів інших типів.
Виготовлені вони з міді та порцеляни, а вік багатьох з них
більш ніж століття.
На цих же полицях розмістились невеличкі металеві
автоклавчики для стерилізації лікарських інструментів.
Приємно гармонує з експозицією і великий кольоровий
вітраж, на якому зображено різноманітний аптечний посуд
та лабораторне обладнання. Але для того, щоб повністю
відчути атмосферу середньовічних аптек, радимо завітати у
львівську аптеку-музей.
21. Презентацію підготувала
Учениця 9-А класу Фастівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2
Дрозд Олександра
на основі Інтернет-джерел про Львівський
музей-аптеку
