1. Роботу виконала:
Харуненко Ольга Романівна,
учениця 10 класу Златоустівської
загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів
Науковий керівник:
Шведова Алла Михайлівна,
учитель української мови і
літератури
Роздуми Т.Г. Шевченка про долю України
в його Щоденнику (1857-1858 рр.)
2. Актуальність роботи зумовлена
передусім тим, що існує гостра
проблема у створенні аналітичних
праць, які б розкрили не тільки
біографічну цінність, особливість
мови, естетичне значення
Щоденника, а й через призму
Шевченківського віщого слова та
на прикладі сторінок з його життя
показали найвищу суть
українського народу, у якій зібрано
все - наша культура, мова, історія,
звичаї та традиції; наша етика та
естетика; національна філософія
та духовність.
3. Мета дослідження полягає в синтетичному аналізі
Щоденника Шевченка з погляду його жанрової специфіки,
тематики, психологічної функції. Тому в роботі ставляться
такі ключові завдання:
- визначити теоретичні засади вивчення Щоденника
Шевченка в системі відповідних жанрових модифікацій;
- проаналізувати текст з метою осмислення місця і
ролі Щоденника Т.Шевченка в загальнонаціональному та
світовому контекстах.
- дослідити психологічну функцію Щоденника.
4. Об’єктом дослідження є Щоденник
Т.Г.Шевченка, спогади сучасників поета.
Методи дослідження - порівняльно-
типологічний, історико-біографічний, історико-
літературний, контекстуальний, описовий методи.
Наукова новизна полягає в тому, що вперше
пропонується дослідження Щоденника Т.Шевченка
як жанру документально-художньої літератури з
метою осмислення місця і ролі Щоденника
Т.Шевченка в загальнонаціональному та світовому
контекстах.
5. Практичне значення дослідження полягає в тому,
що його висновки та узагальнення слугуватимуть
подальшому вивченню порушеної проблеми.
Матеріали роботи можуть бути використані при
читанні загальних історико-літературних і
теоретичних курсів, спецкурсів та спецсемінарів із
історії українського письменства.
«Журнал» - це не тільки автобіографічний
документ, з якого можна день по дню
дізнатися про життя Шевченка. Це
своєрідний автопортрет того, кого Некрасов
назвав російських країв визначною
людиною», що дозволяє нам інтимно
зблизиться з поетом, з його почуттями,
думками, філософськими і політичними
переконаннями.
О. Білецький
6. Робота має таку структуру:
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 Щоденникова творчість письменників як
художнє відображення доби.
1.1. Місце щоденника серед жанрів документально-
художньої літератури та його модифікації
1.2. Журнал Т.Г.Шевченка в контексті розвитку
європейської традиції
РОЗДІЛ 2 Роздуми Т.Г. Шевченка про долю України
в його Щоденнику (1857-1858 рр.)
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Презентація «Т.Г.Шевченко. Щоденник 1857-
1858рр. Загальмоване повернення»
7. Шевченко означає свій Щоденник по-різному:
“дневник”, “памятная книга”, “записная тетрадь”, а
найчастіше – “журнал”. Щоденник – це більш стислі,
скупі нотатки, фіксація фактів, якими відмічений день, без
спроб їх тлумачення. А журнал – більш розгорнутий, як у
журналістиці (за визначенням Даля – “срочная
словесность”). Оригінал (автограф) Щоденника Шевченка
зберігається у відділі рукописів і текстології Інституту
літератури ім. Т.Г.Шевченка НАНУ.
У Шевченківському «Щоденнику»
найбільшу увагу читача привертає щирість
думок письменника. Серце поета таїло у
собі смирення і надію. Все це врятувало
його від песимізму і відчаю під впливом
важких умов його особистого життя і життя
його батьківщини.
8. Висновки
Шевченків Щоденник – універсальне джерело для
майбутніх досліджень, підсумок думок і сподівань,
суспільно-політичних оцінок і мистецького кредо поета.
Цей твір – документ великого історико-літературного й
художнього значення. Передусім, це визначний етап у
розвитку щоденникового жанру, оскільки Шевченко
продовжив європейську традицію, збагатив і увиразнив
лексичні, фразеологічні та стилістичні засоби мовлення. В
ньому – гострий розум, тонкі почуття, яскрава уява і
глибока ерудиція, філософські висновки і блискучий стиль
мови. Це видатне історико-літературне явище, а також
живий голос Шевченка, психологічний портрет митця і
людини.
Записи, які обіймають відносно короткий проміжок
часу (один рік), відобразили перехідний душевний стан
Шевченка – від переживання самотності до повнокровного
сприйняття зовнішнього світу.
