… Ти взяла
Мене,маленького, за руку
І в школу хлопця одвела
До дяка у науку.
«Учися, серденько, колись
З нас будуть люде», — ти сказала.
4.
Гляньте, перебендя старий?
Хтойого не знає?
Він усюди ходить
Та на кобзі грає.
А хто грає, того знають
І дякують люди :
Він їм тугу розганяє,
Хоч сам світом нудить.
Тече вода із-загаю
Та й попід горою,
Хлюпочуться качатонька
Поміж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.
9.
Зацвіла в долинічервона калина,
Ніби засміялась дівчина – дитина.
Любо, любо стало, пташечка зраділа,
Пташечка зраділа і защебетала.
11.
На Великдень насоломі
Против сонця діти
Грались собі крашанками
Та й стали хвалитись
Обновами. Тому к святкам
З лиштвою пошили
Сорочечку. А тій стьожку,
Тій стрічку купили.
Кому шапочку смушеву,
Чобітки шкапові,
Кому свитку … Одна тілько сидить без обнови
Сиріточка, рученята
Сховавши в рукава.
— Мені мати куповала.
— Мені батько справив.
— А мені хрещена мати
Лиштву вишивала.
— А я в попа обідала. —
Сирітка сказала.
12.
Думи мої, думимої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
14.
Як умру, топоховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій.
І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.