Дике поле
• З стародавніх часів у Дикому Полі панував кочовий
спосіб життя і осідле життя (цивілізація)
установлювалось з великими проблемами. Серед
племен, які населяли Дике Поле — скіфи, сармати,
гунни, половці, поляни (жителі Поля, полів), хазари.
Все життя Дикого Поля це взаємодія і боротьба між
кочовим і осідлим способом життя — сармати, скіфи,
гунни, хазари, болгари і греки. На зміну Великої
Хазарії прийшла Київська Русь, на зміну Київській Русі
— Монгольська імперія, на зміну їй — Річ Посполита і
імперія Російська, в часи якої кочове життя на цих
теренах в стародавньому варіанті припинило своє
існування. Але очевидно, що в нашу епоху кочове
життя продовжує своє існування в нових формах
(нео-кочівники) і землі колишнього Дикого Поля
дають для цього чудову нагоду.
• В найширшому розумінні ще в часи середньовіччя
постійно обговорювалась проблема взаємовідносин
поля (степової сільської і кочівничої культури) і
города (міської культури). Значна частина населення
України аж до XX ст. жила переважно в сільській
місцевості і в цьому розумінні теж являли собою
людей поля, що проявлялась в особливостях
психології (напр. в порівнянні з жителями міської
Північно-Східної Русі, Західної України, Польщі і
Литви).
• У 16-17 ст. уряд Польсько-Литовської держави
Диким Полем вважав українські землі, що
розташовувалися на схід і південь від Білої Церкви, і
роздавав їх магнатам і шляхті у приватну власність
як незаселені, хоча там проживало українське
населення.
• Степи Дикого Поля були придатними для розвитку
землеробства, скотарства та промислів, що спричиняло
колонізацію їх ще в добу Київської держави.
Перешкоджали цьому набіги степових кочівників, що
хвилями прокочувались по цих землях від найдавніших
часів (кіммерійці, скіфи, сармати, гуни, авари, хозари,
печеніги, половці, монголо-татари та ін.).
• Особливо сприятливими для заселення українцями Дике
Поле стало 14-15 ст., коли ці землі ввійшли до складу
Великого князівства Литовського. Під впливом зростаючої
небезпеки від нападів кримських татар тут у 15 ст.
сформувалося українське козацтво.
• Наприкінці 18 ст. назва «Дике Поле» перестала вживатися.
• Завдяки своєму розташуванню цей регіон здавна
належав до числа залюднених. Однак від початку I
тисячоліття до н. е. до середини II тисячоліття н. е.
він став ареною напруженої боротьби осілих
землеробських племен і степових кочівників. Серед
них останніми були монголо-татари. Після їх
спустошень за причорноморськими степами на
тривалий час закріпилася назва «Дике поле».
• Зі сходу «Дике поле» обмежовується державним
кордоном з Російською Федеративною Республікою,
на півночі — Сіверським Дінцем, Оріллю та
Тясьмином, а на заході — Синюхою і Кодимою
(притоками Південного Бугу), державним кордоном
з Молдовою. Не входить до неї Крим, який разом з
прилеглими територіями Приазов'я і Причорномор'я
до 1783 р. складав окреме політичне об'єднання —
Кримське ханство.
• На території Дикого Поля зараз знаходяться
Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська,
Миколаївська, Одеська, Полтавська Харківська та
Херсонська області України.
• Нині Степова Україна — важливий промислово-
аграрний регіон нашої держави. Тут зосереджена
більшість підприємств гірничодобувної,
металургійної, машинобудівної та хімічної
промисловості. На нього припадає понад 40 %
посівних площ, на яких у 1990 р. було вироблено
понад 34 % валової продукції сільського
господарства. На цій території розташована більшість
міст України, людність яких перевищила мільйон
чоловік, а загальна чисельність населення краю
становить понад 40 % усіх громадян держави.
дике поле
дике поле
дике поле
дике поле

дике поле

  • 1.
  • 2.
    • З стародавніхчасів у Дикому Полі панував кочовий спосіб життя і осідле життя (цивілізація) установлювалось з великими проблемами. Серед племен, які населяли Дике Поле — скіфи, сармати, гунни, половці, поляни (жителі Поля, полів), хазари. Все життя Дикого Поля це взаємодія і боротьба між кочовим і осідлим способом життя — сармати, скіфи, гунни, хазари, болгари і греки. На зміну Великої Хазарії прийшла Київська Русь, на зміну Київській Русі — Монгольська імперія, на зміну їй — Річ Посполита і імперія Російська, в часи якої кочове життя на цих теренах в стародавньому варіанті припинило своє існування. Але очевидно, що в нашу епоху кочове життя продовжує своє існування в нових формах (нео-кочівники) і землі колишнього Дикого Поля дають для цього чудову нагоду.
  • 3.
    • В найширшомурозумінні ще в часи середньовіччя постійно обговорювалась проблема взаємовідносин поля (степової сільської і кочівничої культури) і города (міської культури). Значна частина населення України аж до XX ст. жила переважно в сільській місцевості і в цьому розумінні теж являли собою людей поля, що проявлялась в особливостях психології (напр. в порівнянні з жителями міської Північно-Східної Русі, Західної України, Польщі і Литви). • У 16-17 ст. уряд Польсько-Литовської держави Диким Полем вважав українські землі, що розташовувалися на схід і південь від Білої Церкви, і роздавав їх магнатам і шляхті у приватну власність як незаселені, хоча там проживало українське населення.
  • 4.
    • Степи ДикогоПоля були придатними для розвитку землеробства, скотарства та промислів, що спричиняло колонізацію їх ще в добу Київської держави. Перешкоджали цьому набіги степових кочівників, що хвилями прокочувались по цих землях від найдавніших часів (кіммерійці, скіфи, сармати, гуни, авари, хозари, печеніги, половці, монголо-татари та ін.). • Особливо сприятливими для заселення українцями Дике Поле стало 14-15 ст., коли ці землі ввійшли до складу Великого князівства Литовського. Під впливом зростаючої небезпеки від нападів кримських татар тут у 15 ст. сформувалося українське козацтво. • Наприкінці 18 ст. назва «Дике Поле» перестала вживатися.
  • 5.
    • Завдяки своємурозташуванню цей регіон здавна належав до числа залюднених. Однак від початку I тисячоліття до н. е. до середини II тисячоліття н. е. він став ареною напруженої боротьби осілих землеробських племен і степових кочівників. Серед них останніми були монголо-татари. Після їх спустошень за причорноморськими степами на тривалий час закріпилася назва «Дике поле». • Зі сходу «Дике поле» обмежовується державним кордоном з Російською Федеративною Республікою, на півночі — Сіверським Дінцем, Оріллю та Тясьмином, а на заході — Синюхою і Кодимою (притоками Південного Бугу), державним кордоном з Молдовою. Не входить до неї Крим, який разом з прилеглими територіями Приазов'я і Причорномор'я до 1783 р. складав окреме політичне об'єднання — Кримське ханство.
  • 6.
    • На територіїДикого Поля зараз знаходяться Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Полтавська Харківська та Херсонська області України. • Нині Степова Україна — важливий промислово- аграрний регіон нашої держави. Тут зосереджена більшість підприємств гірничодобувної, металургійної, машинобудівної та хімічної промисловості. На нього припадає понад 40 % посівних площ, на яких у 1990 р. було вироблено понад 34 % валової продукції сільського господарства. На цій території розташована більшість міст України, людність яких перевищила мільйон чоловік, а загальна чисельність населення краю становить понад 40 % усіх громадян держави.