Крапля
Вона упалав тишу
Й розбилася у ній.
Розбилась на дрібненьку позолоту.
Лишилась у троянді золотій,
Хоч і летіла швидко до народу.
Ховався він у барвах парасоль,
Від крапель утікав, чогось боявся.
У небі хмари танцювали вальс,
А грім з небес чомусь з людей сміявся.
Лунала музика осіннього дощу.
3
4.
Злива
Кружляють подорозі барвисті парасолі.
Калюжі, мов дзеркала,
Повнісінькі води.
Закрили очі квіти.
Усі наскрізь промокли.
Кружляють перехожі туди-сюди.
А вниз летіли краплі
і сяючі, й прозорі.
Летіли, як тужливі журавлі,
Все сипались на землю,
немов дрібненькі зорі,
Й лишалися навіки на землі.
4
5.
Перший сніг
Сьогоднівпав на землю перший сніг.
Упав на листя тихо і безшумно.
Сніг на деревах, наче білий цвіт.
Згадала я про те,
Що вже забуто.
Забули люди осінь золоту,
І білим снігом вкрилось жовте листя.
Грозилась завірюха:
-- Замету!
У лід заковане калинове намисто
Горить вогнем на білому снігу.
5
6.
Краплі
Краплі падаютьз неба додолу.
Не повернуться вже назад.
Я дивлюся з вікна школи
На багряний промоклий сад.
За віконечком вітер гуляє,
Він все листя зірве й понесе.
За вікном дощу музика грає…
Я люблю осінь цю над усе.
6
7.
Вечірня вулиця
Вкалюжах вікон блиск.
Не зорі в небі –перли,
Тисячі намист.
Піднімеш голову,
І бачиш, що вгорі схилились над тобою
ліхтарі.
Закриєш очі ти, чи далі ти підеш,
Усюди світло ліхтарів знайдеш.
Світити буде завжди у душі,
те світло, що горить лише вночі.
7
8.
Крила
Птаха сіреньказлетіла в небо.
У неї є крила,
Мені ж крил не треба.
Бо крила мені дарує вітер,
І квіти, і запахи трав,
І сонце, і небо, і все навколо,
І той соловей, що мені заспівав.
І хоч не літаю я, як та птаха,
І хоч не підкорюю небеса,
Та знаю, що крила – це справжнє щастя.
Духовні крила – це справжня краса!
8
