2. мінливість
спадкова
(генетична,
генотипова)
комбінативна
(рекомбінаційна)
мутаційна
неспадкова
(модифікаційна,
фенотипова)

3. Модифікаційна мінливість —
це зміни фенотипу, набуті в
онтогенезі, спричинені впливом
умов довкілля і не пов'язані із
змінами генотипу.
Модифікації — реакції
організмів на зміну інтенсивності
дії певних факторів довкілля.
Модифікації, однакові для всіх
генетично однорідних істот.

4. Рисимодифікаційної
мінливості
оборотність
груповий характер
зміни у фенотипі
не успадковуються
статистична
закономірність
варіаційних рядів
не змінюється
генотип

5. Властивості модифікацій
 Ступінь вираження модифікації прямо залежить від
інтенсивності та тривалості дії на організм певного
чинника (у рачка артемії: чим солоніша вода, тим
менш волохата задня частина черевця; на високогір‘ї
у людини зростає кількість еритроцитів крові).
 Модифікації не успадковуються (доберманам,
ротвейлерам підрізають хвости, але цуценята при
народженні їх мають).
 Модифікації можуть зникати протягом життя особин,
якщо припинити дію фактора, який їх викликає
(засмага людини взимку зникає; довгі листки стрілиці
зміняться на стрілоподібні, якщо опиняться над
водою).

6.  Певні модифікації, які виникли на ранніх стадіях
онтогенезу, зберігаються на все життя, не
успадковуючись (нестача вітаміну D спричиняє рахіт,
який не успадковується нащадками; у бджіл від
різного годування формуються робочі бджоли і
цариця).
Більшість модифікацій спрямовані на пристосування
організмів до змін довкілля (линяння шерсті у ссавців
— пристосування до змін температур; висока кількість
жиру у морських тварин — пристосування до життя у
холодній воді).

7. Види мінливості
екологічна
сезонна

8. Статистичні закономірності
модифікаційної мінливості
Межі (ознаки) модифікаційної мінливості визначаються
генотипом і мають назву норми реакції.
Є ознаки, різні варіанти яких майже повністю визначає
генотип (розташування очей, кількість пальців, характер
жилкування листків), а є й такі, варіанти яких широко
змінюються під впливом температури, якості корму,
освітлення (забарвлення шерсті кролів, сіамських кішок,
кольору листя).
Норма реакції має певні межі для кожної ознаки.
Найвужча норма реакції властива ознакам, які
визначають життєдіяльність організмів (розташування
внутрішніх органів); для ознак, які мають менш важливе
значення, норма реакції може бути ширшою (маса тіла,
зріст, колір волосся).

9. Варіаційний ряд
Варіаційний ряд — послідовність кількісних показників
певного варіанта ознаки, розміщених у порядку
зростання чи зменшення.
Довжина ряду свідчить про розмах модифікаційної
мінливості (чим стабільніші умови, тим ряд коротший).
Найбільша кількість варіантів припадає на середину
ряду, тобто середнє значення ознаки. Це пояснюється
тим, що мінімальне і максимальне значення ознаки
проявляються, коли більшість екологічних факторів діє в
одному напрямку: найбільш чи найменш сприятливому.
Однак, це трапляється не так часто.

10. Варіаційна крива
Варіаційна крива — графічне
зображення кількісних показників
мінливості певної ознаки.
Варіаційна крива показує межі
модифікаційної мінливості та
частоту прояву окремих варіантів.
За її допомогою можна встановити
середні показники і норму реакції
певної ознаки.

11. Живий організм — це відкрита
система, тому його спадкова
програма реалізується завдяки
взаємодії генотипу і навколишнього
середовища. Умови останнього
зумовлюють ступінь прояву
спадкових ознак.