1. Конспект уроку № 20
Тема 3 : Національно- визвольна війна українського народу середини XVII
ст. Відродження української держави
Тема уроку: Передумови Національно-визвольної війни
Мета: визначити причини та передумови Національно-визвольної війни
українського народу проти польського панування, дати характеристику
історичної постаті Богдана Хмельницького та його сподвижників; розвивати
в учнів уміння аналізувати та порівнювати історичні події, зіставляючи
історичну інформацію, робити висновки, виділяти головне, визначати
причини історичних подій, визначати місце історичних діячів та їх роль в
історичному процесі, на прикладах героїчної історії українського народу
виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.
Основні поняття: «Національно-визвольна війна».
Обладнання: підручник, презентація, портрет Богдана Хмельницького та
його сподвижників, додатки.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• застосовувати та пояснювати на прикладах термін «Національно-визвольна
війна»;
• визначати причини та передумови Національно-визвольної війни;
• скласти історичний портрет Богдана Хмельницького;
• називати імена сподвижників Богдана Хмельницького;
• аналізувати та порівнювати історичні події, зіставляючи історичну
інформацію, робити висновки, виділяти головне, визначати причини
історичних подій, визначати місце історичних діячів та їхню роль в
історичному процесі.
Хід уроку
І. Організаційний момент

2. Перевірка присутності учнів та підготовки до уроку.
ІІ. Активізація розумової діяльності учнів.
Постановка проблемного завдання
З Густинського літопису: «Чому кожній людині читання історії дуже
корисно? Тому що якби не описан і мир не уявлен, разом би з тілом у
безвість все сходило б у землю, і люди, як в пітьмі бувши, не відали б, що з
минулих віків відбувалося. Хроніку цю прочитавши, можеш передати її для
пізнання іншим…».
Запитання для учнів:
1.В чому бачив літописець задачу історії?
2. Чи наслідуємо ми цей заповіт?
Слово вчителя:
Напевне, якщо запитати з чим у вас асоціюється Японія , то ви скажите
з сакурою, Нідерланди – з тюльпанами, Єгипет – з пірамідами, так для
більшості
іноземців
Україна
асоціюється
з
козаками,
з
Богданом
Хмельницьким. Тому ми зобов’язані добре вивчити історію українського
козацтва та видатних діячів. І коли нас хтось запитає, ми не опускали очі від
сорому, що не знаємо, а навпаки відповідали з гордо піднятою головою!
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
На початку уроку вчитель просить учнів пригадати причини появи
українського козацтва, становище українського населення під владою Речі
Посполитої та причини і значення козацьких повстань 20-х – 30-х рр. ХVІІ
ст.
IV. Мотивація навчальної діяльності
Розповідь вчителя:
Наприкінці ХVІ — на початку ХVІІ ст. в Україні прокотилася хвиля
козацько-селянських повстань, що були викликані посиленням польського
гніту на українських землях. Кожне подальше повстання козаків відзначалося
більш високим рівнем організованості, охоплювало дедалі більшу територію,
2

3. кількість повстанців також зростала. Український народ усвідомлював, хто
виступає його ворогом. І в середині ХVІІ ст. національно-визвольна
боротьба, боротьба за звільнення з-під влади Речі Посполитої розгортається з
новою силою.
Шановні діти сьогодні ми з вами починаємо вивчати нову тему яка
називається «Національно-визвольна війна українського народу середини
XVII ст. Відродження української держави». Після її вивчення ми зможемо
надати оцінку подіям Національно-визвольної війни, визначити її історичне
значення та значення новоутвореної держави, а також визначити роль
козацьких ватажків цього періоду в житті українського народу.
V. Вивчення нового матеріалу
(Вчитель оголошує тему і мету уроку)
План
1. Передумови Національно- визвольної війни.
2. Богдан Хмельницький, його сподвижники.
1.Діти приступають до з’ясування причин Національно-визвольної війни. Це
вони роблять за допомогою документів, працювати з якими будуть в парах
або в малих групах .
Для
опрацювання
учитель
пропонує
ряд
історичних
джерел.
Проаналізувавши їх, учні повинні виконати нижченаведені завдання.
1. Згрупувати історичні джерела як такі, що вказують на:
а) посилення національно-релігійного гніту на українських землях під
владою Речі Посполитої;
б) обмеження прав козацтва;
в) погіршення становища селян та міщан.
2. Визначити причини та передумови Національно-визвольної війни
українського народу.
Документ 1. Зі скарги волинської шляхти на сеймі 1645–1646 рр.
3

4. «...Таких утисків не терплять і греки в турецькій неволі: забрано у
православних церкви, монастирі й кафедри, заборонено вільне провадження
відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно
відправляти похоронів; у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через
відібрання церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у
підвалах і домах». (Власов В. Історія України. 8 клас: Навчальний посібник.
— К.: А.С.К., 2000. — С. 100)
Документ 2. Із записок польського публіциста середини ХVІІ ст.
«Мусимо визнати, що велику ненависть підносять і поширюють великі
податки, незвичайні роботи, часті, поволовщини, оренди, рогове, копитове та
інші подібні тягарі, що їх над ними вигадують урядники, орендарі, суддівські
гачки, економи, котрі хотіли б збільшити прибутки своїх панів... Спитайтесь
у самих же козаків, що спонукало їх до такої відваги, сміливості,
відчайдушності й шалу, і думаю, що вони всі вони подадуть великий реєстр
кривд, неслушних податків, що їх терпіли від панів комісарів та інших
вельможних державців». (Власов В. Історія України. 8 клас. Навчальний
посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 105)
Документ 3. З листа Б. Хмельницького до польського короля (1647 р.)
«Пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко
ображають, позбавляючи нас не тільки вбогого майна, а й свободи,
посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини,
бджоляні десятини, хоч усе це й належить до володінь Вашої королівської
милості. І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою
відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до
в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого
з нашого товариства поранено й знівечено. А наші пани полковники,
добровольні слуги їх милостей панів старост, замість того, щоб нас від такої
біди й напасті захищати, допомагають
панам урядовцям знущатися з нас». (Власов В. Історія України. 8 клас:
Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 100)
4

5. Опрацювавши дані джерела, учні складають таблицю.
«Причини та передумови Національно-визвольної війни»
Причини
Передумови
1.
Загострення
національно– 1. Перетворення козацтва на провідну
релігійних
утисків
українського політичну
населення під владою Польщі
2.
Посилення
силу
українського
суспільства.
соціально- 2.
Засилля
в
Україні
польських
економічного гніту селян, міщан, магнатів і шляхти.
козаків.
3. Початок формування української
3. Нехтування польською владою нації
станових
інтересів
українського
козацтва
Метод «Мозковий штурм».
Завдання для учнів
- Зробіть припущення, виходячи зі сформульованих причин війни, які
верстви населення взяли участь у виступі та чого вони прагнули.
Робота над терміном «національно-визвольна війна».
2. Слово вчителя і постановка тривалого проблемного завдання.
Україна, натерпівшись польського панування, стримувала свій гнів
протягом доби «золотого спокою». Але достатньо було невеликого
поштовху, появи людини, що спромоглася б стати організатором боротьби,
щоб український народ піднявся на війну. І така людина на Україні була –
Богдан Хмельницький.
Це була особа неординарна, котра з XVII по XXI століття викликає до
себе різне ставлення. Протиріччя в сприйманні козацького ватажка –
демократично обраного масами, і одночасно – носія авторитарної влади,
виявились в поглядах ще його сучасників. Поляки вважали його порушником
спокою, зрадником та тираном, сином антихриста і одночасно хлопом,
розбійником.
5

6. Венеціанський посол Альберто Віміна змальовує Хмельницького як
одного з найстаріших та найавторитетніших воїнів, з гострим розумом та
хитрістю, але жорстокого та підступного.
Автор «Історії русів» ставиться до Хмельницького як до Моісея, що
вивів свій народ з «лядської неволі», але тут же ставить йому в провину, що
він веде свій народ в нові кайдани рабства та неволі.
Так хто ж він – чи зрадник, чи розумний та хитрий воїн, чи захисник і
Моісей українського народу? Це нам і належить вирішити, спираючись на
знання про його діяльність, протягом декількох уроків.
(Робота з портретом Богдана Хмельницького)
Виступ учня з повідомленням про Богдана Хмельницького (супроводжується
переглядом презентації)
Перегляд відео про Б. Хмельницького.
Робота з історичним джерелом «Із записок посла Альберто Віміно про Б.
Хмельницького (1650 р.)» ( Швидько Г. В.. Історія України. 8 клас:
Навчальний посібник. — К.:Генеза., 2008. — 336 с.) (с. 122)
Запитання для учнів:
1. На які найважливіші риси керівника звернув увагу венеціанський посол?
Слово вчителя
Створити з повсталих селян і козаків боєздатну армію, яка боролася за
визволення України, Б. Хмельницький зміг, спираючись на своїх
сподвижників. Серед них були представники різних станів -козацтва,
української шляхти, міщан. У роки війни вони стали талановитими
воєначальниками, будівничими держави, дипломатами.
До найближчого оточення гетьмана належали Іван Богун, Кіндрат
Бурляй, Іван Гиря, Матвій Гладкий; Філон Джеджалій, Максим Кривоніс,
Іван Виговський, Антон Жданович, Федір Вешняк та інші.Про деяких з них
ми дізнаємось зараз.
Повідомлення – історичні довідки, що підготували учні
Богун,Ф.Джалалія, М.Кривоноса, Ф.Вешняка.
про І.
VI Узагальнення і систематизація знань учнів:
Закінчіть речення:
6

7. 1). Національно – визвольна війна – це…
2). Приводом до НВВ послужив…
3). Соратника Б. Хмельницького у НВВ були…
4). Батько Б. Хмельницького загинув у…
5).Гетьманом Б. Хмельницький став у…
Викинь зайве:
1). М. Кривоніс, Ф. Жеджалій, І. Богун, Владислав IV.
2). Селяни, козаки, магнати ,православна шляхта.
3). Фільварок, панщина, мануфактура, кріпацтво.
4). Лютеранство, православ’я, католицизм, уніатство.
Історичний диктант
Дайте відповідь «так» або «ні»
1. Родовим маєтком Б. Хмельницького був хутір Суботів. (ТАК)
2. 1595- 1657рр.- роки життя Б. Хмельницького.(ТАК)
3. Б. Хмельницький – правитель Речі Посполитої (НІ)
4. Поштовхом до козацького повстання стала особиста трагедія Б.
Хмельницького. (ТАК)
5. Б. Хмельницький народився в сім’ї чигиринського сотника Михайла
Хмельницького. (ТАК)
6. Батько Б. Хмельницького загинув в битві під Цицорою. (ТАК)
Поясніть вислови Б. Хмельницького:
- Бог не зневажить серця упокореного.
- Все те, що буде зроблене проти, на твою ж таки голову і впаде.
- За здобутком завжди втрата простує.
- Кривда, гніт і неволя накликають сувору помсту з боку справедливості,
щоб Божі постанови проявлялись у всьому на очах живих людей.
7

8. - Майже кожний на всій Україні користувався вольностями, і важко йому
буде забути, що він був паном і на війні рівнявся з паном.
- Нащо говорити там, де треба діяти.
- Неможливо всебічно і ґрунтовно визначити людські вчинки, не враховуючи
їхніх закономірностей та од-вічної волі неба.
- Поки ми живі, хіба що смерть наша може наблизити нашу неволю.
- При сухих дровах і сировим дісталося.
- Синове воїнів хоробрих, явіть мужність свою! І вам вовіки віків славу
запишуть.
- Справедливість цього світу так розмірена, що в одних відбирає, а другим
дає владу і мудрість.
- Ще не вмерла козацькая мати!
-Що рука людська зробить, те й зруйнувати може.
-Якщо підступності не буде краю, то доведеться битися.
VIІ Підсумки уроку:
Метод «Чиста дошка»:
-Богдан Хмельницький
- НВВ
- Іван Богун
- Фелон Джеджалій
- 1595 р.
-Суботів
- Козак
Розгадайте кросворд:
1. Назвіть ім’я гетьмана, який очолив НВВ.
2. Родовий хутір Хмельницького.
3. Релігія, яку сповідували козаки.
4. Титул, який мав Б. Хмельницький.
8

9. 5. Інше ім’я Богдпна Хмельницького.
6. Перша дружина Б. Хмельницького.
1
Б О Г Д А Н
2
С У Б О Т І
В
3 П Р А В О С Л А В Я
4
5
Г Е Т Ь М А Н
З И Н О В І
6
Г
Й
А Н Н А
Заслуховування історичної пісні «Чи не той то Хміль».
Завдання для учнів:
Перед вами знаходиться «Дерево знань», залиште там свої відгуки про
сьогоднішній урок. (Учні на листочку записують речення і вклеюють їх у
книжку)
Заключне слово вчителя:
Пам’ятаєте , ми на початку уроку з вами говорили про те, які асоціації
викликає Україна, я думаю, що тепер вам не тільки не страшно дати
відповідь на питання іноземця про наше минуле, а навпаки ви самі захочите
поділитися здобутими знаннями.
VIІІ Постановка домашнього завдання
- Опрацювати параграф 14.
- Скласти історичний портрет Б. Хмельницького за вже відомим планом.
ІХ Оцінювання учнів
9

10. Іван Богун
Іван Богун був одним із найвідоміших козацьких полководців в
Українісередини XVII ст., слава про якого гучно лунала не лише на
українських землях, а й за їх межами. Проте, незважаючи на велику
популярність, історичні джерела неодинаковою мірою зафіксували різні
етапи життя цього славетного козацького ватажка.Достеменно невідомо,
коли і де народився І. Богун. Мало відомостей і про ранній період його
життя, хоча деякі українські історики писали, що вінуже брав участь у
козацьких повстаннях в Україні 1637—1638 pp. Перші ж найвірогідніші
відомості про ратні справи І. Богуна пов'язані з його участю в обороні Азова,
коли запорозькі та донські козаки протягом 1637—1642 pp.героїчно
захищали місто від турецьких військ султана Ібрагіма. І. Богун, зокрема,
керував тоді одним із козацьких загонів, який прикривав Борівський перевіз
через р. Північний Донець. Протягом 40-х pp. XVII ст. Богун вів звичайне для
реєстрового козака життя, сповнене численних військових походів проти
кримських татар, таобороняв українські землі від набігів останніх.Із
початком у 1648 р. Національно-визвольної війни українського народу Богун
став одним із сподвижників гетьмана Б. Хмельницького, і згідно «Реєстру
Війська Запорозького 1649 р.» він значився серед козаків Чигиринського
полку.Ім'я Івана Богуна — видатного полководця та політичного діяча
України середини XVII ст. навіки залишилося в пам'яті нащадків, про що
свідчатьчисленні народні перекази та думи. Як говорилося сучасниками
великого полковника в одній із дум: «А кобзарі грали, в струни дотикали та
Богдана з Богуном піснями вихваляли!»
Федір Вешняк
Федір Вешняк був родом з Полтавщини, отримав добру освіту в КиєвоМогилянській колегії, що дозволило йому обійняти посаду писаря в 1636
році на Запоріжжі. Потім служив в реєстрових козаках, але в 1648 році
перейшов на бік Б.Хмельницького. гетьман призначив його чигиринським
полковником і Федір Вешняк став його найближчим другом і соратником,
брав участь в битвах під Жовтими Водами та Корсунем, очолював козацькі
посольства до Варшави і Москви. Під час Зборовської битви призначений
наказним гетьманом війська, що здійснювало облогу Збаража. Помер
чигиринський полковник в 1650 році в Чигирині.
10

11. Максим Кривоніс
Максим Кривоніс був одним
з найславетніших полководців
національно-визвольної війни. Народився на Черкащині, з молодих літ
подався у козаки, уславився як відважний воїн під час козацьких походів на
турок в 30-і роки XVIIст. Наприкінці 1647 року підтримав повстання
Хмельницького і став одним з найвідданіших соратників гетьмана на посаді
черкаського полковника. Під його керівництвом створювалась козацька
кіннота, що відіграла вирішальну роль в розгромі польської армії в
Корсунській битві. Потім полк Максима Кривоноса, підтриманий
повстанськими загонами, визволяв від поляків Правобережжя. Там славетний
полковник був тяжко поранений під Старокостянтиновом, але не залишив
війська. Під його керівництвом було досягнуто ще одну перемогу –
захоплено Високий Замок під час облоги Львова у жовтні 1648 року. Але
помер відважний воїн не на полі битви, а від епідемії чуми під містом
Замостя в листопаді 1648 року.
Джалалій
Филон
Прокопович (Джеджа́лій)
(?
— 1659)
— полковник прилуцький, черкаський, кропивенський, з татарського роду.
Український дипломат. Служив сотником реєстрового Переяславського
полку. 24 квітня 1648 очолив повстання реєстрових козаків у Кам'яному
Затоні та забезпечив їх підтримку Національно-визвольної війни в Україні.
Один із найближчих помічників Богдана Хмельницького, учасник багатьох
битв, починаючи з 1648 р. В битві під Берестечком — наказний гетьман.
Виконував
важливі
дипломатичні
доручення,
очолював
перше
посольство України в Туреччині до Стамбула в жовтні - листопаді 1648, де
було укладено союз із Туреччиною. У вересні 1650 - очолював українське
Посольство до молдавського господаря Василя Лупула. Загинув, імовірно,
під час Конотопської битви проти Московії 1659 на посаді полковника
Черкаського полку.
11