Зараз все більше людей звертаються до історії своєї держави. У цьому контексті не останнє, а може, й провідне місце займають долі людей, які відігравали важливу роль у певний період історичного минулого. Таке визначне місце займає і Василь Стус – поет, громадський діяч, правозахисник та справжній патріот своєї держави, не УРСР, в якій жив, а тієї України, проголошення якої, на жаль, не дочекався.
Поети – народ невиправний, навіть за суворої реальності марять задумами. Сьогодні важко уявити українську літературу другої половини 20 століття без Василя Стуса. Поет знав, у які терени свідомо ступає. У той час на таке була здатна лише когорта сміливців.
До 83-ї річниці від дня народження видатного земляка працівники відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготували віртуальну виставку «Зламана доля та нескорена воля».
Брошура містить Конституцію Польської Республіки 1997 року у перекладі на українську мову Владимира Шаповала та його вступну статтю.
Брошура адресована всім, хто цікавиться питаннями конституціоналізму.
Зараз все більше людей звертаються до історії своєї держави. У цьому контексті не останнє, а може, й провідне місце займають долі людей, які відігравали важливу роль у певний період історичного минулого. Таке визначне місце займає і Василь Стус – поет, громадський діяч, правозахисник та справжній патріот своєї держави, не УРСР, в якій жив, а тієї України, проголошення якої, на жаль, не дочекався.
Поети – народ невиправний, навіть за суворої реальності марять задумами. Сьогодні важко уявити українську літературу другої половини 20 століття без Василя Стуса. Поет знав, у які терени свідомо ступає. У той час на таке була здатна лише когорта сміливців.
До 83-ї річниці від дня народження видатного земляка працівники відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготували віртуальну виставку «Зламана доля та нескорена воля».
Брошура містить Конституцію Польської Республіки 1997 року у перекладі на українську мову Владимира Шаповала та його вступну статтю.
Брошура адресована всім, хто цікавиться питаннями конституціоналізму.
Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко та експерти ЦППР сформулювали візію інституційної організації публічної влади в спільному напрацюванні «Бачення України – 2030» громадської коаліції «Україна після перемоги»
«Конституціоналізм в Україні». Девід К. Вільямс, Центр конституційної демократії
1. Чому конституції та конституціоналізм — це важливо?
2. Якщо Україна успішно стала досягла демократії у виборчому сенсі, тоді чому вона не досягла успіху в сенсі конституційної демократії?
3. І яким шляхом рухатися далі?
Вибори як елемент демократії. Виборчі права громадян України та механізми їхн...Sumylib
Презентація до вебінару який був проведений 19 листопада для працівників обласної наукової бібліотеки, бібліотекарів та користувачів бібліотек міст Суми, Глухів, Лебедин, Путивль, Тростянець, Шостка.
2. ФОРМА ДЕРЖАВИ
Форма держави – це порядок (спосіб) організації і
здійснення державної влади в країні.
Форма
держави
1. Форма
державного
правління
2. Форма
державного
устрою
3. Форма
державного
(політичного)
режиму
3. 1. Форма державного правління
Характеризує організацію верховної державної влади,
порядок утворення її органів.
4. 2. Форма державного устрою
Характеризує внутрішню територіальну структуру
держави.
5. 3. Форма державного режиму
Демонструє систему методів, способів і засобів
здійснення політичної влади.
6. 1. Форма державного правління.
Ознаки:
1. Порядок формування,
структура та терміни
повноважень вищих
органів державної влади;
2. Принципи розподілу влади
між вищими органами
державної влади;
3. Компетенції вищих
державних органів
у процесі здійснення
ними владних повноважень.
8. Монархія
Ознаки монархії:
• спадковість влади;
• безстроковість;
• незалежність
від населення.
(мono – один + arhea – влада)
Монархія
1.
Абсолютна
а)
парламентська
2. Обмежена
(конституційна)
б)
дуалістична
в) виборна
9. Республіка (res – справа + publicus –
суспільна)
Ознаки республіки:
• виборність;
• строковість;
• залежність від
виборців.
Республіка
1. Парламентська
2. Змішана
3.
Президентська
10. 2. Форма державного устрою.
Ознаки:
1. Спосіб територіального
поділу держави;
2. Співвідношення держави як
єдиного цілого з її
складовими частинами;
3. Міра централізації та
децентралізації державної
влади.
12. Унітарна держава
(проста, єдина)
Ознаки:
•
•
•
•
•
•
єдині вищі органи
влади;
відсутні суверенні
територіальні
утворення;
єдина система
законодавства;
єдині збройні сили і
правоохоронні
органи та їх
управління;
єдине
громадянство;
одноособове
представництво в
міжнародних
взаємовідносинах.
1.
Унітарна
а) проста
б) ускладнена
13. Складна держава
складається з державних утворень, які мають ознаки
державної незалежності (суверенітету)
Складна
держава
2. Конфедерація
1. Федерація
3. Імперія
14. Складна держава
Ознаки:
Федерація
Конфедерація
Імперія
1. Союзний договір між
суб'єктами – союзна
держава;
2. Єдине законодавство +
законодавство суб'єктів
федерації;
3. Єдине громадянство +
громадянство федерації;
4. Двопалатний парламент;
5. Центральні органи влади +
органи влади суб'єктів;
6. Парламенти суб'єктів мають
законодавчі права;
7. Єдині збройні сили;
8. Єдина грошова і податкова
системи;
9. Право суб'єктів на самостійні
міжнародні стосунки;
10. Право виходу із федерації.
1. Це – союз держав;
2. Відсутність єдиних
законодавчих органів;
3. Відсутність єдиного
законодавства;
4. Відсутність єдиних
конституції, громадянства,
території;
5. Відсутність єдиних
податкової, грошової систем,
армії;
6. Єдиний загальний орган
(незначні права й
необов'язкові рішення);
7. Право виходу із союзу;
8. Нестійкий тимчасовий
характер;
9. Об'єднані армія, грошова
одиниця, кордони –
тимчасові й необов'язкові.
Це складна держава,
створена шляхом
завоювання однієї держави
іншою, де є поділ на головну
державу метрополію і
залежні від неї колонії.
/зараз імперій не існує/
15. 3. Форма державного режиму
вказує на сукупність методів, прийомів, способів і засобів,
якими здійснюється влада в державі
Державний
(політичний)
режим
теократія
охлократія
диктатура
расизм
фашизм
тиранія
деспотія
авторитаризм
2.
Недемократичний
тоталітаризм
консервативний
ліберальний
радикальний
1.
Демократичний
16. Ознаки демократичного режиму:
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Легітимний характер влади;
Поділ влади на законодавчу, виконавчу і
судову;
Право народу впливати на політичні
рішення;
Перевага більшості над меншістю при
визнанні думки меншості;
Політичний плюралізм;
Наявність і рівноправність різних форм
власності;
Високий ступінь реалізації прав і свобод
людини.
Ознаки недемократичного
(антидемократичного) політичного
режиму протилежні демократичному.