Методичні рекомендації та алгоритми надання допомоги органам місцевого самоврядування у відновленні територіальних громад

1. 1
МЕТОДИЧНІ
РЕКОМЕНДАЦІЇ
та алгоритми надання
допомоги органам
місцевого самоврядування
у відновленні територіальних громад
посібник
Даний проєкт «Зміцнення громад заради перемоги та
відродження України» «Зміцнення громадської довіри»
USAID/UCBI III виконується за підтримки Агентства США
з міжнародного розвитку (USAID).
Photo by Dmitry Bukhantsov on Unsplash

2. 2
Зміст
Вступна частина................................................................................................................ 3
Галузеві рекомендації.................................................................................................... 5
Культура в громадах........................................................................................... 5
Соціально-гуманітарна сфера........................................................................ 7
Охорона здоров’я................................................................................................13
Освіта........................................................................................................................16
Енергопостачання та енергоефективність.............................................18
Земельні ресурси..............................................................................................20
Охорона навколишнього природного середовища........................... 23
Бюджетна сфера................................................................................................ 27
Міжнародна допомога.................................................................................................43

3. 3
Громади, охоплені проєктом ГО «АНТС» «Зміцнення громад заради перемоги та відродження
України» «Зміцнення громадської довіри» USAID/UCBI III, знаходяться в різних частинах України
і зазнали різного рівня руйнувань, проте всі вони, прямо чи опосередковано, понесли значних
втрат внаслідок російського вторгнення і потребують допомоги для якісного та ефективного від-
новлення. Зазнав повного руйнування і потребує повного відновлення 651 об’єкт в цих громадах.
Частково пошкоджено 5781 об’єкт — такі об’єкти потребують ремонту.
Серед найбільших потреб охоплених проєктом громад превалюють інфраструктурні, економічні
та соціальні. Всі громади відзначили значну потребу в запровадженні енергоефективних техно-
логій та термомодернізації будівель, з огляду на енергетичну кризу, цілеспрямовано створену
російським агресором. З тих же причин високою є потреба в проєктуванні та будівництві укриттів.
Серед економічних потреб громад варто відзначити підтримку фермерства, малого та середнього
бізнесу та створення робочих місць з високою доданою вартістю. Соціальні потреби стосуються
підтримки малозабезпечених та осіб з інвалідністю, а також гуманітарної допомоги вимушеним
переселенцям.
Значний обсяг нанесеної громадам шкоди та важка економічна ситуація в Україні, спричинена
російським вторгненням, робить міжнародну донорську допомогу ключовим інструментом для
відновлення громад. А спроможність ефективно залучати та використовувати таку допомогу буде
визначальною для успішного відновлення на місцевому рівні.
Методичні рекомендації та алгоритми надання допомоги органам місцевого самоврядування
у відновленні територіальних громад охоплюють як питання загальної взаємодії з міжнародними
донорами і залучення донорської підтримки, так і залучення допомоги в конкретних галузях та
сферах життєдіяльності громад.
Галузевим розділом Методичних рекомендацій охоплено наступні сфери:
— Культура в громадах
— Соціально-­
гуманітарна сфера
— Охорона здоров’я
— Освіта
— Енергопостачання та енергоефективність
— Земельні ресурси
По кожній з них Методичні рекомендації містять інформацію щодо ситуації в конкретній сфері
в охоплених проєктом громадах, ключові проблеми громад в даній сфері та можливі алгоритми
їх вирішення за рахунок донорської допомоги. В кожній сфері наводиться перелік ключових між-
народних донорів, до яких можуть звертатися за допомогою громади, а також додаткові внутрішні
ресурси (як державні, так и приватні), які можуть бути залучені громадами.
I. Вступна частина

4. 4
Окремим розділом є детальні методичні рекомендації та алгоритми співпраці громад з міжнародни-
ми фондами і організаціями. Вони містять детальну інформацію та покрокові алгоритми побудови
відносин з міжнародними донорами та залучення донорських ресурсів для відновлення громад.
Допомога донорів є неоціненною в контексті відновлення й відбудови громад України від наслідків
російської агресії. Дані Методичні рекомендації покликані дати лідерам місцевого самоврядування
розуміння та інструменти для максимально ефективного використання цієї допомоги.
Відновлення України: фокус на громади
Враховуючи масштаби прямої та непрямої шкоди, яку понесли українські громади від російсько-
го вторгнення, їхнє відновлення представляє монументальну задачу. Його успіх залежатиме як
від об’єктивних факторів — в першу чергу, наявності великих фінансових ресурсів доступних
для громад,— так і від суб’єктивної спроможності органів місцевого самоврядування ефективно
розпоряджатися фінансовим ресурсом та якісно управляти складним процесом відбудови. Не
менш важливим фактором буде політика щодо відновлення України на рівні центральної влади та
міжнародних партнерів, які забезпечуватимуть його фінансування (навіть якщо джерелом коштів
стануть конфісковані російські активи чи репарації).
Найголовнішим на цьому рівні є правильний вибір моделі відбудови в національному масштабі.
Ця модель має забезпечити громадам прямий доступ до фінансових ресурсів направлених на
відбудову — не обтяжений непідйомним рівнем бюрократичних перепон, максимально деполіти-
зований та, водночас, конкурентний. Завдяки проведеній за роки після Революції Гідності децен-
тралізації, українські громади та місцеве самоврядування цілком в стані забезпечити ефективну
відбудову публічної інфраструктури на місцевому рівні в рамках децентралізованої моделі еконо-
мічного відновлення. Конкуренція між громадами, закладена в основу реформи децентралізації,
стимулюватиме максимально ефективно використовувати ресурси для відбудови і природним
чином підвищуватиме ефективність економічного відновлення на місцях, краще за будь-які форми
централізованого аудиту ту контролю. Включення у модель економічного відновлення України
механізму прямого конкурентного доступу громад до ресурсів відновлення та якісний дизайн цього
механізму є ключовою задачею для успішної відбудови країни на місцевому рівні.
Не менш важливою складовою є пряме залучення приватного сектору до відновлення країни.
Механізмами для його забезпечення є використання частини фінансових ресурсів відбудови
в якості капіталу для приватного сектору та створення фінансових стимулів для інвестицій
в Україну в рамках відбудови. Такі форми залучення приватного сектору дозволять створити
синергію з діями громад — місцеве самоврядування зможе на своєму рівні залучати інвесторів
безпосередньо в громади та створювати для них привабливі умови, використовуючи для цього
свої ресурси з відбудови. Таке поєднання дасть громадам можливість не просто відновити своє
економічне життя, а й відразу підняти його на новий більш якісний рівень.
Спроможність ефективно залучати та використовувати фінансові ресурси стануть ключовою
компетенцією для громад під час відновлення України. Донорська допомога є одним з видів таких
ресурсів, яка доступна вже зараз і може бути використання для відновлення громад навіть до
повномасштабного запуску проєкту відновлення України в цілому. Для громад критично важливо
вже зараз розвивати власну спроможність працювати з донорами, залучати донорські ресурси та
фінансувати за їхній рахунок суспільно важливі проєкти. На етапі, коли відбудова України досягне

5. 5
національних масштабів та перетвориться на найважливіший економічний проєкт в історії країни,
компетенції з залучення та використання донорської допомоги стануть основою для успішної
реалізації проєктів відбудови в громадах. Це стосується як окремих галузей діяльності громади,
так і системи залучення донорської допомоги в цілому.
В будь-якій сучасній європейській країні більша частина процесів, результатом яких є економічний
розвиток, відбуваються саме на локальному рівні, в першу чергу, на рівні громад. Не всі проєкти
в рамках економічного відновлення України можливо перенести на цей рівень — адже потреба
існує і в великих інфраструктурних проєктах національного рівня, і в великих інвестиційних проєктах
приватного сектора, які тісно перетинаються з питаннями відновлення громад, але є по своїй суті
відокремленими від них. Проте, економічне відновлення як великий проєкт історичного масштабу
стоїть саме на цих трьох стовпах — великих інфраструктурних проєктах національного рівня,
відбудові громад та залученні приватних інвестицій. Фокус на громадах є невід’ємною складовою
відбудови країни — саме в них, на місцевому рівні, і відбуватиметься більша її частина.
Культура в громадах
Під час бойових дій в окремих регіонах України значна частина інфраструктури закладів культури
була пошкоджена частково або повністю зруйнована, зокрема станом на березень 2023 року по-
страждали 1373 об’єктів культурної інфраструктури. Найчисельнішою групою об’єктів культурної
інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади — 48% від загальної
кількості закладів культурної інфраструктури, які зазнали збитків. Найбільше пошкоджень зазнали
Київська, Донецька, Луганська, Сумська, Житомирська, Чернігівська та Харківська області.
Основні проблеми сфери можна поділити на такі блоки: покращення матеріально-­
технічної бази,
освоєння сучасних компетенцій персоналом, впровадження сучасних методів роботи.
Важливим є створення комфортних умов для перебування відвідувачів у закладах культури, це,
зокрема, включає візуальну привабливість закладів, сучасне матеріальне-­
технічне забезпечен-
ня, клієнтоорієнтованість та інклюзивність. Комп’ютеризація закладів культури та автоматизація
II. Галузеві рекомендації: залучення
допомоги на відновлення ключових сфер
життєдіяльності громад

6. 6
бібліотечних процесів (впровадження електронного каталогу) є передумовою для опанування
сучасних методів роботи працівниками та отримання затребуваних послуг відвідувачами. Біблі-
отеки потребують суттєвого оновлення книжкових фондів сучасною українською літературою,
особливо патріотичного напрямку. Також реалії гібридної війни вимагають перегляду наративів
змісту репертуарної політики в бік створення україномовного національного культурного продукту,
переорієнтації репертуару на соціально-­
психологічну підтримку громади та країни.
Ключовим в трансформації закладів культури громад є освоєння сучасних компетенцій персо-
налом, це стосується в першу чергу розуміння сервісності або клієнтоорієнтованості, що в корні
змінює філософію закладів культури, які мають працювати для людей (а не «для книг» за при-
кладом бібліотек).
Для альтернативного фінансування розвитку сфери культури треба ширше впроваджувати проєктну
діяльність та розбудовувати партнерства на місцевому, національному та міжнародному рівнях.
Сфера культури здебільшого була на останньому плані в бюджетуванні громад через брак ро-
зуміння сучасної ролі та потенціалу впливу на розвиток та добробут громади. При правильному
переформатуванні роботи закладів культури вони будуть працювати на розвиток людського
капіталу громади, що в перспективі 5–10 років продемонструє зменшення відтоку молодих лю-
дей, збільшення кількості робочих місць та самозайнятості в громаді, і як результат покращення
загального добробуту населення.
В умовах дефіциту державного бюджету та бюджету громад під час війни та післявоєнної відбудови
серед альтернативних джерел фінансуванням розвитку сфери культури та креативних індустрій
можуть стати: допомога міжнародних організацій через гранти та цільове фінансування, підтримка
міст-побратимів та міжмуніціпальне партнерство через платформи https://www.cities4cities.eu та
https://unitedforua.org/uk/, фандрейзингові платформи, такі як https://www.patreon.com/, https://www.
yoku.fund/, https://biggggidea.com/projects/, пошук партнерських установ, наприклад, бібліотек-­
посестр через мережу https://www.naplesisterlibraries.org/, розширення надання платних послуг
закладами культури.
Для сприяння ефективності та впровадження новітніх форм роботи в закладах культури (про-
єктного підходу, фандрейзингових стратегій), необхідно покращити інституційну спроможність
закладів культури, зокрема підвищити рівень професійної компетентності працівників закладів
культури через навчання на безкоштовних онлайн програмах для здобуття навичок та компетенцій
відповідно сучасних вимог отримувачів культурних послуг; взяти до уваги практичний посібник
«Центр культурних послуг в територіальній громаді» та Методичні рекомендації щодо створення
і організації функціонування центрів культурних послуг у територіальних громадах.
Заклади культури мають бути гнучкими та орієнтуватися на задоволення потреб громад. В умовах
великої кількості внутрішньо переміщених осіб деякі бібліотеки перетворюються на гуманітарні та
волонтерські штаби, надають консультаційну та психологічну допомогу. Бібліотеки можуть надавати
користувачам послуги з доступу до платформи «Всеукраїнська школа онлайн» https://lms.e-school.
net.ua/ Також серед нових ролей закладів культури для сприяння розвитку громади можуть бути такі:
• Бібліотеки можуть слугувати додатковими точками для поширення інформації про здоровий
спосіб життя та профілактику захворювань, наприклад надавати літературу з цих напрямків,
організовувати лекції з медичними працівниками, надавати базові медичні послуги (вимірю-

7. 7
вання тиску, визначення ваги та індексу маси тіла, вимірювання сатурації), організовувати
спортивні гуртки. Для цього в бібліотеки треба закупити відповідну літературу та обладнання
(тонометр, пульсоксиметр, ваги, термометр, спортивне обладнання).
• Бібліотеки можуть виконувати роль просвітницьких центрів щодо питань охорони довкілля.
Зокрема, в світі давно розвинута мережа «зелених» бібліотек, яка через книги та просвітницькі
заходи навчає дітей та дорослих бережному ставленню до довкілля.
• Організація неформальної освіти впродовж життя. На базі бібліотеки можна створити біз-
нес-клуб, консультаційний центр з відкриття власної справи, консультування з питань відкриття
ФОП та сплати податків, проводити навчальні програми з питань підприємництва, інновацій-
них технологій. Для цього залучити волонтерів-­
консультантів з числа місцевих підприємців,
працівників податкової, викладачів освітніх закладів, проводити лекції онлайн тощо.
Бібліотеки є частиною інформаційної безпеки держави, відповідно в період війни мають посилювати
свій інформаційний вплив на громади. З цією метою мають бути використані всі можливі канали
комунікації: соціальні мережі Facebook, Instagram, TikTok, Telegram канали, YouTube, просвітницькі
лекції, читацькі та дискусійні клуби на теми вивчення уроків історії із залученням істориків.
Українські та міжнародні організації, які надають грантову та благодійну допо-
могу з фокусом на сферу культури та креативних індустрій:
• Український культурний фонд https://ucf.in.ua — державна установа, що надає фінансову
підтримку ініціативам у сфері культури та креативних індустрій на конкурсній основі.
• House of Europe («Дім Європи») https://houseofeurope.org.ua/ — програма, що фінансується
Європейським Союзом, підтримує культуру та креативні індустрії через надання грантів,
стипендій, мистецьких обмінів.
• Goethe-­
Institut https://www.goethe.de/ins/ua/uk/kul/uap.html підтримує культурну галузь через
стабілізаційний фонд культури й освіти в Україні та стипендії екстреної допомоги діячам
культури з України.
• Британська Рада сприяє розвитку культури та мистецтва через низку програм, в т.ч. «Активні
громадяни» — програма для молоді у галузі міжкультурного діалогу і соціального розвитку
https://www.britishcouncil.org.ua/
• Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» www.chemonics.submittable.com/
submit надає фінансову допомогу крафтовим виробникам.
• Програма EU4Business https://eu4business.org.ua/ пропонує гранти МСП для секторів серед
яких креативні індустрії.
• Благодійний фонд «Бібліотечна країна» www.livelibrary.com.ua, https://www.facebook.com/
modernUkrainianBooks/ надає допомогу у розвитку бібліотечної справи України.
Додаткові матеріали про культурну сферу див. у Додатку 3 до методичних рекомендацій.
Соціальна та гуманітарна сфера
На сьогодні всі громади зіткнулись з проблемами задоволення базових потреб внутрішньо пере-
міщених осіб та місцевих мешканців, які постраждали внаслідок вимушеного переміщення або
впливу війни. В умовах, що склалися, першочерговими викликами для місцевих громад у соці-
альній сфері можна окреслити наступні проблеми:
1. Соціальний захист та реабілітація учасників бойових дій з числа військовослужбовців, яких
комісовано з лав ЗСУ у зв’язку з пораненням (захворюванням, травмою, каліцтвом).

8. 8
2. Соціальний захист внутрішньо переміщених осіб.
3. Соціальний захист малозабезпечених та найбільш вразливих верств місцевого населення
(одинокі особи похилого віку, багатодітні сім’ї, особи з інвалідністю тощо).
Насамперед необхідна організація простору для прийому зазначених вище категорій громадян,
обладнаного засобами оргтехніки та сталим, захищеним каналом зв’язку (для передавання
документів). Працівник(–ки) приймальні — це відповідно навчений персонал, який досконало
володіє нормативно-­
правовою базою соціальної сфери для консультування осіб, що звертаються
за допомогою.
Під час стратегічних сесій 23 з 30 громад, де проводились сесії, висловились щодо необхідності
створення на їх території Центрів психологічної реабілітації для учасників війни та членів їх сімей,
а 17 — Центрів медичної реабілітації військових, протезування та обслуговування протезів. Вже
зараз громади стикаються з необхідністю швидко реагувати на виклики, пов’язані з проблемами,
які виникають у військовослужбовців, які повертаються додому після поранень чи демобілізації.
Реабілітація учасників бойових дій, осіб з інвалідністю та дітей
з інвалідністю.
Реабілітація — система медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових,
фізкультурно-­
спортивних, соціально-­
побутових заходів, спрямованих на надання особам допо-
моги у відновленні та компенсації порушених або втрачених функцій організму для досягнення
і підтримання соціальної та матеріальної незалежності, трудової адаптації та інтеграції в суспіль-
ство, а також забезпечення осіб з інвалідністю (поранених) допоміжними засобами реабілітації
і медичними виробами;
• реабілітаційні заходи — комплекс заходів, якими здійснюється реабілітація осіб з інвалідністю;
• психолого-­
педагогічна реабілітація — система психологічних та педагогічних заходів, спрямова-
них на формування способів оволодіння знаннями, уміннями і навичками, надання психологічної
допомоги, зокрема щодо формування самоутвердження і належної самооцінки особою своїх
можливостей, засвоєння правил суспільної поведінки шляхом здійснення системної навчально-­

9. 9
виховної роботи;
• професійна реабілітація — система заходів, спрямованих на підготовку особи до професійної
діяльності, відновлення чи здобуття професійної працездатності шляхом адаптації, реадаптації,
навчання, перенавчання чи перекваліфікації з можливим подальшим працевлаштуванням та не-
обхідним соціальним супроводженням з урахуванням особистих схильностей та побажань особи;
• трудова реабілітація — система заходів, розроблених з урахуванням схильностей, фізичних,
розумових і психічних можливостей особи і спрямованих на оволодіння трудовими навичками
забезпечення трудової діяльності та адаптацію у виробничих умовах, у тому числі шляхом ство-
рення спеціальних чи спеціально пристосованих робочих місць;
• фізкультурно-­
спортивна реабілітація — система заходів, розроблених із застосуванням фізич-
них вправ для відновлення здоров’я особи та спрямованих на відновлення і компенсацію за
допомогою занять фізичною культурою і спортом функціональних можливостей її організму для
покращення фізичного і психологічного стану;
• соціальна реабілітація — система заходів, спрямованих на створення і забезпечення умов для
повернення особи до активної участі у житті, відновлення її соціального статусу та здатності до
самостійної суспільної і родинно-­
побутової діяльності шляхом соціально-­
середовищної орієнтації
та соціально-­
побутової адаптації, задоволення потреби у забезпеченні допоміжними засобами
реабілітації;
• психологічна реабілітація — система заходів, спрямованих на відновлення, корекцію психо-
логічних функцій, якостей, властивостей особи, створення сприятливих умов для розвитку та
утвердження особистості;
Форми надання реабілітаційних заходів:
1. надання реабілітаційних послуг;
2. забезпечення допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами;
3. матеріальне забезпечення.
Учасниками реабілітаційного процесу є:
• педагогічні, соціальні, музичні працівники, лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, фізичні
терапевти, ерготерапевти, терапевти мови та мовлення, протезисти- ортезисти, психологи,
психотерапевти, сестри медичні з реабілітації, асистенти фізичних терапевтів, асистенти
ерготерапевтів, спортивні тренери, майстри виробничого навчання реабілітаційної установи,
перекладачі жестової мови, тифлопедагоги, інструктори з мобільності та інші фахівці, пов’язані
з реабілітаційним процесом;
• мультидисциплінарні реабілітаційні команди (склад мультидисциплінарної реабілітаційної
команди повинен відповідати потребам особи, яка проходить реабілітацію);
• військовослужбовці, особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, які проходять реабілітацію;
• законні представники осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю.
Заходи з реабілітації здійснюються на підставі індивідуальної програми реабілітації особи з інва-
лідністю та дитини з інвалідністю.
В Україні діє мережа міжрегіональних центрів комплексної реабілітації, ресурс яких можна ви-
користовувати для реабілітації потребуючих осіб шляхом їх звернення до органів соціального
захисту населення за місцем перебування.
Створення комунального центру комплексної реабілітації можливе на засадах співфінансування кіль-

10. 10
кома ОТГ з розміщенням окремих територіальних відділень, які надають різні послуги у кожній ОТГ.
Алгоритм створення реабілітаційного центру як комунальної установи викладено у розділі «Охо-
рона здоров’я».
Соціальна підтримка внутрішньо переміщених осіб, малозабезпечених родин
та одиноких громадян похилого віку
Соціальне житло для внутрішньо переміщених осіб (далі — ВПО) та постраждалого населення
внаслідок військових дій є пріоритетом для третини охоплених громад. На цих територіях є тех-
нічні можливості для будівництва капітального житла або зведення модульних будинків. Слід
звернути увагу на можливість викупу житлових приміщень, які не використовуються власниками
для тимчасового розміщення ВПО.
Для задоволення соціально-­
гуманітарних потреб можуть бути використані ресурси державного
бюджету. В першу чергу,— субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на викуп, будівниц-
тво житла з метою передачі для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, які надає
Кабінет Міністрів України через Міністерство розвитку громад та територій. Зазначене питання
регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 495 «Деякі заходи з форму-
вання фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб».
Соціальна підтримка ВПО забезпечується через органи соціального захисту населення шляхом
ведення обліку ВПО, нарахування та виплати їм різних видів матеріальних допомог (як з держав-
ного бюджету так і за рахунок коштів обласного та місцевого бюджетів).
Разом з тим, важливим є забезпечення зазначеної категорії осіб (ВПО) наданням необхідних
соціальних послуг, як сімей, які потрапили у складні життєві обставини.
Важливо мати соціальний паспорт громади та актуально визначати потребу населення ОТГ у на-
данні соціальних послуг (види затребуваних послуг, їх обсяг). Методика визначення такої потреби
затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 20.01.2014 № 28.
Порядок організації надання соціальних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів
України від 01.06.2020 № 587.
До надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору належать:
1) установи/заклади надання соціальних послуг (стаціонарні, реабілітаційні, тимча-
сового перебування);
2) інші установи/заклади соціальної підтримки (обслуговування), у тому числі спе-
ціалізовані служби підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за
ознакою статі.
З метою оптимізації та комплексного підходу до надання соціальних послуг можуть утворюватися
комплексні установи/заклади надання соціальних послуг, структурні або відокремлені (територі-
альні) підрозділи яких надають різні соціальні послуги різним групам населення.
До надання соціальних послуг слід залучати надавачів недержавного сектору, зокрема шляхом

11. 11
державно-­
приватного партнерства, соціального замовлення, конкурсу соціальних проєктів, со-
ціальних програм тощо, співпраці територіальних громад відповідно до статті 4 Закону України
«Про співробітництво територіальних громад».
Транспортне обслуговування осіб з інвалідністю
Для організації перевезення осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають порушення
опорно-­
рухового апарату, розроблено Порядок використання коштів, передбачених у державному
бюджеті для придбання спеціально обладнаних автомобілів для перевезення осіб з інвалідністю,
які мають порушення опорно-­
рухового апарату, затверджений постановою Кабінету Міністрів
України від 14 березня 2018 р. № 189 з метою надання допомоги працівникам органів місцевого
самоврядування у наданні транспортних послуг та ефективного використання бюджетних коштів.
Перевезення осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають порушення опорно-­
рухового
апарату, здійснюється з метою забезпечення доступу осіб, які мають труднощі у пересуванні, до
об’єктів соціальної інфраструктури.
Організацію перевезення осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають порушення опорно-­
рухового апарату, рекомендується здійснювати структурному підрозділу з питань соціального за-
хисту населення ради об’єднаної територіальної громади (далі — місцевий структурний підрозділ
з питань соціального захисту населення).
Перевезення організовується для осіб з інвалідністю з захворюванням опорно-­
рухового апарату
та іншими захворюваннями, які пересуваються за допомогою технічних засобів реабілітації, інших
маломобільних груп населення у разі, якщо такі особи не мають в особистому користуванні та
в користуванні законних представників автомобілів, у тому числі отриманих через структурні під-
розділи соціального захисту населення, на території відповідної адміністративно-­
територіальної
одиниці (далі — отримувач транспортної послуги).
Перевезення отримувачів транспортної послуги рекомендується здійснювати в межах адмі-
ністративно-­
територіальної одиниці до / з:
• лікувально-­
профілактичних, санаторно-­
оздоровчих, реабілітаційних та навчальних закладів,
закладів культури, закладів, що надають соціальні послуги, протезно-­
ортопедичних підпри-
ємств та майстерень, центрів правової допомоги, центрів надання адміністративних послуг,
інших закладів соціальної сфери;
• структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевих органів само-
врядування, суду;
• авто -, залізничних вокзалів, аеропорту.
Також рекомендується здійснювати перевезення отримувачів транспортної послуги для участі
у соціальних, культурно-­
масових та спортивних заходах.
Водночас не рекомендується здійснювати перевезення до магазинів та ринків, інших закладів та
установ з метою розв’язання побутових питань, а також перевезення членів сімей отримувачів
транспортної послуги.
Під час організації перевезення отримувачів транспортної послуги рекомендується дотримуватись

12. 12
принципів адресності та індивідуального підходу, доступності та відкритості, добровільного вибору
отримання чи відмови від надання транспортних послуг, гуманності, комплексності, максимальної
ефективності використання бюджетних та позабюджетних коштів, законності, соціальної спра-
ведливості, забезпечення конфіденційності, дотримання стандартів якості, відповідальності за
дотримання етичних норм і правил.
Донорська підтримка
Донорську підтримку в соціально-­
гуманітарній сфері в Україні надає велика кількість організацій,
зокрема такі як:
— Nefco — надають фінансові ресурси для реалізації екологічно значущих проєктів, пільгові
кредити надаються підприємствам і компаніям всіх форм власності, що інвестують в пріоритетні
напрямки покращення стану довкілля.
— CIVIC — Center for Civiliansin Conflict (CIVIC) — це міжнародна неурядова некомерційна ор-
ганізація з офісами по всьому світу, яка працює над покращенням захисту цивільних осіб, які
опинилися в зонах конфлікту/ воєнних дій.
— Міжнародний благодійний фонд ІЗОЛЯЦІЯ — задоволення потреб спричинених війною в гро-
мадах, організаціях та самоорганізованих осіб, які діють по всій Україні; підтримка внутрішньо
переміщених осіб та тих, хто шукає притулку за кордоном; підтримка митців, професіоналів куль-
тури та мистецтва в Україні та за кордоном; участь у культурній дипломатії, відстоювання потреб
української громади в міжнародних культурно-­
політичних інституціях.
— Програма Соціального інвестування WNISEF спрямована на забезпечення підтримки приватних
підприємств та фізичних осіб-підприємців з метою досягнення соціального та екологічного впливу
в Україні через створення механізму доступного кредитування спільно з банківськими установами,
надання тренінгових та консультаційних послуг, коучингу і наставництва.
— ІСАР Єднання — громадська організація, яка надає грантові кошти на розвиток громадянського
суспільства, підтримці хороших громадських ініціатив, а також посилює ініціативи для розбудови
демократії в Україні.
— Український ветеранський фонд Міністерства у справах ветеранів — платформа розвитку
ветеранських можливостей.
— USAID — допомога у надзвичайних ситуаціях на основі партнерських стосунків і надання ресур-
сів, які рятують людські життя, знижують рівень бідності та зміцнюють механізми демократичного
врядування, допомога в подоланні гуманітарної кризи.
П’ять громад висловились щодо необхідності створення спільних просторів для спілкування
мешканців різного віку — HUB, коворкінгів, центрів для ВПО.
Важливим є якісне облаштування офіційно організованих органами місцевого самоврядування
місць тимчасового перебування ВПО (спальні місця, техніка для приготування їжі, техніка для
прання, облаштування водопостачання та каналізації тощо). Також актуальною є закупівля гене-

13. 13
раторів чи інших товарів зимового призначення для цієї категорії громадян.
Території 93% громад не обладнані системами оповіщення, що ускладнює отримання мешканцями
актуальної інформації про небезпеку, викликану надзвичайною ситуацією воєнного, техногенного
характеру чи стихійним лихом.
43% громад потребують обладнання та будівництва капітальних й мобільних укриттів. Деякі гро-
мади висловлюють бажання суміщати укриття з творчими та креативними просторами, наприклад,
розташування в бомбосховищі музею чи кімнат психологічного розвантаження.
Ефективне задоволення соціально-­
гуманітарних потреб за допомогою донорської підтримки по-
требує партнерства між місцевим самоврядуванням та громадським сектором. Таке партнерство
підвищує спроможність громади залучати ресурси донорів за рахунок синергії між зусиллями
органів місцевої влади та громадських організацій.
Для налагодження співпраці, місцевою владою має проводитися аналіз бажання та можливостей
громадянського сектору громади реалізовувати проєкти в соціальній сфері, пов’язані з наданням
соціальних послуг, наданням екстреної гуманітарної допомоги ВПО та постраждалому місцевому
населенню, створенням соціального підприємництва тощо. Місцеве самоврядування може та-
кож мотивувати й підтримувати ініціативи місцевих громадських організацій інформуванням про
навчання, грантові пропозиції, й навіть наданням грантів безпосередньо з місцевого бюджету.
Охорона здоров’я
Згідно звіту громад до 90–95% громад мають потребу у наданні психологічної допомоги, у ор-
ганізації навчання домедичної допомоги, до 45% у створенні реабілітаційних центріввідділень.
Надання психологічної допомоги в України
Психологічна допомога — область практичного застосування психології, це безпосередня робота
з людьми, спрямована на вирішення різного роду психологічних проблем. В Україні потребують
надання психологічної допомоги 60% населення. Згідно з даними МОЗ України найменше 15 млн.
людей потребують надання психологічної медичної допомоги. МЕТА — попередження розвитку
психічних та поведінкових розладів, спричинення шкоди собі або іншим особам, попередження
розвитку емоційних, поведінкових складнощів, збереження психічного здоров’я людей, які по-
страждали внаслідок надзвичайної ситуації; задоволення потреб населення у відновленні та
збереженні психічного здоров’я, зменшення потреби у госпіталізації та покращення якості життя.
Види та форми надання психологічної допомоги:
Психологічне консультування (психологічна допомога людям, що знаходяться в межах психоло-
гічної норми в адаптації, розвитку і розширенні особистісного потенціалу).
Психотерапія (спрямована на вирішення глибинних особистісних проблем і глибинну трансфор-
мацію особистості), буває клінічна і неклінічна.
Психіатрія (медичний вид допомоги, використання медикаментів, або гуманістична психіатрія, яка

14. 14
розглядає людину не як хворого, а як людину з іншим світоглядом, використовує медикаменти
обмежено, отже, йде по психотерапевтичному шляху).
Психокорекція (відновлення норми, як з точки зору емоційного стану, так і з точки зору особи-
стісних рис).
Формами надання психологічної допомоги є: 1) перша психологічна допомога; 2) кризові психо-
логічні втручання; 3) психологічні втручання низької інтенсивності; 4) психологічна консультація;
5) психотерапія; 6) психологічна реабілітація.
Надавачами послуг психологічної допомоги є: 1) сімейні лікарі з 1го січня 2023 року за Програмою
медичних гарантій «Супровід і лікування дорослих і дітей з психічними розладами на первинному
рівні медичної допомоги», яку фінансує Національна служба здоров’я України (пакет коштує біль-
ше 13 тис. гривень за надання допомоги одній людині). В межах нового пакету лікар первинної
меддопомоги має надати пацієнту базову психологічну допомогу та скласти план ведення і ліку-
вання пацієнта в межах своєї компетенції; 2) психіатри; 3) медичні сестри/брати; 4) психологи;
5) працівники, трудові функції яких передбачають надання психологічної допомоги та відповідають
освітнім вимогам (які мають відповідну підготовку).
Донори та провайдери: НСЗУ, ВООЗ, Світовий банк, проєкт MH4U, Лікарі світу, Лікарі без
кордонів, Міжнародний медичний корпус, Академія сімейної медицини України, проєкт Deloitte,
проєкт HOPE, НУО «Проліска», проєкт «PACT».
Організація надання домедичної допомоги
Для організації навчання домедичної допомоги кожна громада може звернутися до навчально-­
тренувального підрозділу центру екстреної медицини та медицини катастроф у своєму регіоні
або структурного підрозділу з питань охорони здоров’я області, державного закладу «Український
науково-­
практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства
охорони здоров’я України», ГО «Всеукраїнська рада реанімації (ресусцитації) та екстреної ме-
дичної допомоги».
Необхідно проведення навчання надання домедичної допомоги при: раптовій зупинці кровообігу,
порушенні прохідності верхніх дихальних шляхів — обструкція стороннім тілом, при масивній
зовнішній кровотечі, підозрі на мозковий інсульт, підозрі на гострий інфаркт міокарда, при про-
никаючий та тупій травмі грудної клітини, при проникаючий та тупий травмі органів черевної
порожнини, при підозрі на пошкодження хребта, підозрі на травму голови, підозрі на перелом
кінцівок, постраждалим при травматичній ампутації, при синдромі довготривалого здавлення,
підозрі на шок, при підозрі на передозування на передозуванні опіоїдами, при підозрі на гостре
отруєння невідомою речовиною, при термічних опіках, при загальному переохолодженні та⁄або
відмороженні, при судомах, пошкодженні очей, тепловому ударі, ураженні електричним струмом
або блискавкою, при утопленні, анафілаксії, при гіпоглікемії, постраждалим з любою травмою.
Розхідні матеріали для проведення навчання: засоби для зупинки кровотечі механічні: джгути типу
CAT, Есмарх, SWAT-Т/Омега (рекомендовано 1 засіб на 2–3 слухачі); засоби для виготовлення
імпровізованого джгута (косинки, палка/ножиці); багатофункціональні перевʼязувальні пакети
(бандажі); еластичні та марлеві бинти; засоби для зупинки кровотечі хімічні (для демонстрації);

15. 15
термоковдри; засоби для оклюзії грудної клітки: стандартна самоклеюча плівка (для демонстрації),
імпровізовані засоби; щиток на око (для демонстрації); бар’єрний пристрої для штучної вентиляції
легень (для демонстрації); рукавички медичні оглядові.
Ключові донори: Світовий банк. Міжнародна допомога: Швеція, Канада, США, Японія (програма
«Кусаноне» контакт kusanone@ky.mofa.go.ip).
Фінансування:
Державний та місцеві бюджети.
Створення реабілітаційних відділень, центрів
При створенні реабілітаційних центріввідділень необхідна розробка проєктно-­
кошторисної до-
кументації що відповідає вимогам державних будівельних норм В.2.2–40:2018 «Інклюзивність
будівель і споруд». Відповідність будівель та приміщень вимогам безбар’єрності підтверджується
документом, виданим фахівцем з питань технічного обстеження будівель та споруд, який має
відповідний кваліфікаційний сертифікат.
До реабілітаційних закладів належать:
1. реабілітаційні лікарні та реабілітаційні центри незалежно від форми власності, які надають
реабілітаційну допомогу в післягострому та довготривалому реабілітаційних періодах;
2. амбулаторні реабілітаційні заклади незалежно від форми власності, які надають реабілітаційну
допомогу в післягострому та довготривалому реабілітаційних періодах;
3. центри психологічної реабілітації та/або травматерапії;
4. протезно-­
ортопедичні підприємства незалежно від підпорядкування і форми власності;
5. заклади комплексної реабілітації, включаючи заклади медико-­
психологічної реабілітації.
Покрокові кроки при створенні реабілітаційного закладу:
• Розробити Порядок надання реабілітаційної допомоги. Прорахувати необхідну кількість
мультидісциплінарних реабілітаційних команд, фахівців. Забезпечити необхідну підготовку
фахівців з реабілітації.
• Розробити реабілітаційні маршрути пацієнтів.
• Прорахувати оснащення реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу медичним та реа-
білітаційним обладнанням, технічними та іншими засобами реабілітації для тривалого вико-
ристання, засобами зв’язку, комп’ютерною технікою, транспортними засобами здійснюється
відповідно до табеля матеріально-­
технічного оснащення, затвердженого МОЗ України.
• Прорахувати відповідність пакетам медичних послуг Національної служби здоровʼя України.
Ключові донори:
Світовий банк. Міжнародна допомога: Швеція, Канада, США.
Кошти Програми з відновлення України (фінансування якої може здійснюватися за рахунок від-
повідної субвенції в рамках фінансової угоди «Програма відновлення України» між Україною та
Європейським інвестиційним банком (постанова КМУ від 19 липня 2022 № 184).

16. 16
Освіта
Освітня галузь має відновлюватися згідно до плану Національного відновлення в галузі освіти —
https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-­
obgovorennya/2022/08/19/HO.proyekt.Planu.vidnovl.
Osv.i.nauky‑19.08.2022.pdf
Головні виклики, які постали перед освітньою галуззю:
1. Інфраструктурні виклики
2. Виклики кадрового забезпечення
3. Виклики змісту та контенту
4. Виклики фінансування
5.
1. Інфраструктурні виклики — зруйновані заклади освіти та відсутність облаштованих укриттів/
бомбосховищ в освітніх закладах (40%, 257 — понад сорок відсотків досліджуваних закладів
освіти потребують створення/дооблаштування укриттів/бомбосховищ з тих, хто брав участь
у проєкті. 82 заклади — або майже 14% з громад проєкту зазнали руйнувань після повно-
масштабного вторгнення 24 лютого)
2. Виклики кадрового забезпечення — звертаємо увагу в потребі комплектації закладів освіти
фаховими освітянами, які безпосередньо впливатимуть на воєнну та післявоєнну якість
освітніх послуг. А саме — викладачі громадянської освіти, психологи та соціальні педагоги.
Окремо варто звернути увагу на потребу комплектації медичним персоналом та системними
адміністраторами. Також слід зазначити, що всі заклади освіти мусять підвищити свій показник
для педпрацівників, які пройшли курси домедичної допомоги.
3. Виклики змісту та контенту — потреба додаткового забезпечення освітніх закладів технічним
забезпеченням (ноутбуки, планшети, клавіатури для планшетів, стилуси, документ-­
камери,
графічні планшети, монітори на акумуляторах, клавіатури, гарнітура з мікрофоном, безперебій-
ники, павербанки та інш.), доступом до Інтернету та альтернативними джерелами електропо-
стачання накладає безпосередній відбиток на зміст та контент освітніх послуг. 0% — показник
діючих соціальних шкільних підприємств у відсотковому відношенні до кількості закладів
освіти в проєкті. 100% — відсотковий показник закладів освіти, які потребують додаткового
технічного забезпечення для ефективної організації навчального процесу.

17. 17
4. Виклики фінансування — беручи до уваги всі виклики перед державою сьогодні вже зараз стає
зрозумілим, що освітяни та освітня галузь не мають достатнього фінансування та не мати-
муть найближчим часом, для задоволення освітянських потреб. При цьому 64% — фактичне
наповнення закладів освіти в 30 громадах проєкту у відношенні до їх проєктної місткості.
Рекомендовано звернути увагу на можливості для відновлення:
1. Можливості системи, а саме — використання науки та інновацій як драйвера економічного
розвитку.
2. Можливості фінансування — створення умов для освітнього підприємництва.
3. Можливості синергії та партнерства — посилення спроможностей реагувати на потреби у во-
єнний/післявоєнний час.
(див. Національний план відновлення освіти та науки)
Орієнтири для відновленні:
Для пришвидшення відновлення та реорганізації освітньої галузі в умовах війни та після її за-
вершення, починати необхідно з трансформації підходу освітян, підсилюючи практичні знання та
навички з проєктного менеджменту та дизайну проєктного мислення. Акценти наступні:
1. Освітяни — дієві представники активного громадянського суспільства України. Це означає,
що кожен освітній заклад має створити/мати партнерську некомерційну організацію (найпро-
стіше — громадську організацію як юридичну особу). Тандем діяльності закладу освіти та
громадської організації дозволяє залучати додаткові кошти для впровадження ідей закладу
освіти автономно, а також впливати на галузь освіти в громаді цілком. Маючи громадську
організацію набагато простіше залучати кошти для локальних/глобальних потреб, оскільки
донори в переважній більшості налаштовані працювати саме з ГО, БО. Шукати фінансування
для прикладу можна https://www.prostir.ua/, https://gurt.org.ua/, https://houseofeurope.org.ua/
2. Учні — навчаються бути активними громадянами демократичного суспільства України зі
шкільної парти. Для цього необхідно звернути увагу на відродження/оновлення/підсилення
шкільного самоврядування в закладах загальної середньої освіти. При цьому слід враховува-
ти можливості створення молодіжних ГО, участь учнів в Молодіжній раді населеного пункту/
громади. Брати відповідальність за свої вчинки та рішення з дитячого віку та впливати на
рішення загального характеру. Це необхідні навички майбутнього громадянина України. Всі
ці активності можна впроваджувати не тільки як позашкільну діяльність, а в межах вивчення
предмету «Громадянська освіта». Окремо варто звернути увагу на спрямування проєктів
наступних донорів https://www.ned.org/, https://mriemotadiemorazom.org/
3. СШП (соціальне шкільне підприємництво) — інтегрується в навчальні дисципліни викладання,
а далі перетворюється на дієві соціальні підприємства при закладах освіти. Це найкращий
інструмент, щоб навчати учнів вирішувати соціальні проблеми, набувати практичні знання
з фінансової грамотності, отримувати та залучати своєю безпосередньою підприємницькою
діяльністю додаткові кошти в заклади освіти. Допоміжні ресурси та ресурси для відслідкову-
вання фінансування https://schoolofme.me/sse, http://sse.eef.org.ua/
4. Підвищення безпекової складової організації освітнього процесу — сто відсотків педагогічних

18. 18
та допоміжних працівників закладів освіти мають пройти курси домедичної допомоги. Питання
облаштування/дооблаштування/створення укриттів/бомбосховищ можна вирішувати за ра-
хунок автономних проєктів новостворених ГО/партнерських ГО та співпрацюючи з органами
місцевого самоврядування.
5. Партнерська взаємодія — додаткові можливості для цього дають майже 40 відсотків дефіциту
наповнення учнями/вихованцями. Тому варто використовувати «порожні» квадратні метри
для партнерської взаємодії на комерційних/договірних умовах.
6. Змістовне наповнення контентом навчального процесу — ніхто не вчив і не міг вчити освітян
викладати та навчатися під час повномасштабного вторгнення в країну. Тому не варто робити
акцент на рейтингових показниках навчальних закладів, що практично носять змагальний ефект.
Освітяни мають бути обʼєднаними, максимально креативними та людиноцентрованими. Для
підвищення власних можливостей викладання необхідно посилювати свої знання профільними
курсами, обмінюватися досвідом з колегами та слідкувати за тенденціями в освітній галузі.
Важливо:
Освітня галузь має унікальну кроссекторальну специфіку дуже вигідну з позиції подачі донору.
Кожен проєкт, розділений на тему, спрямування, проблематику, заходи, може вигідно бути поданий
донору і мати практичну користь як для закладу освіти локально, так і для галузі освіти загалом.
Енергопостачання та енергоефективність
95% громад потребують проведення енергоаудиту (у громадах, де був проведений енергоаудит
до війни є потреба у проведенні додаткового енергоаудиту щодо визначення впливу воєнних
дій) та вдосконалення енергетичного менеджменту. За результатами енергоаудитів можливо
буде продовжувати роботу щодо реалізації заходів з енергоефективності та термомодернізації
об’єктів комунальної власності.
Більшість громад розпочала впровадження енергозаощадних та енергоефективних заходів, що
надало змогу заощадити від 5 до 10% енерговитрат щороку. Виходячи з цього можна стверджу-
вати, що впровадження енергоменеджменту показує результати навіть на початковому рівні.

19. 19
13 з 30 охоплених громад мають достатню кількість побутових відходів, що дозволяє розгляда-
ти можливості будівництва заводів з виробництва енергії з відходів (за новітніми технологіями,
які є майже нейтральним щодо CO2 і стануть чистим скороченням викидів CO2). Виробництво
енергії з відходів здатне замінити використання газу та стати автономним джерелом електро та
теплопостачання громади.
У 3 громадах достатня кількість сонячних днів, що дозволяє розглянути варіант щодо встанов-
лення сонячних панелей та будівництва сонячної електростанції. На початковому етапі громадам
доцільно провести перед проєктний аналіз будівництва СЕС, який визначить: можливості та умови
будівництва СЕС, розрахунки прогнозованої генерації та техніко-­
економічну доцільність будівництва
СЕС (можливо залучення грантових коштів). У разі отримання позитивного висновку від аналізу,
доцільно розпочати пошук інвесторів/кредиторів. Аналогічний підхід може застосовуватися в усіх
громадах, які мають достатню кількість сонячних днів.
На проєкти по будівництву заводів з виробництва енергії з відходів та сонячні електростанції
грантові кошти можуть бути залучені здебільшого на розробку ТЕО. Основними можливими дже-
релами фінансування проєктів є кредити МФО та застосування механізму державно-­
приватного
партнерства. За грантові кошти можливо розробити концептуальну записку та техніко-­
економічне
обґрунтування здійснення державно-­
приватного партнерства у відповідності до Закону України
«Про державно-­
приватне партнерство» від 1 липня 2010 року № 2404-VI.
Проведення енергоаудиту (у складі підтримки послуг з енергоефективності) громадами в Україні
фінансується за замовленням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку
(BMZ). Наразі реалізовано вже два проєкти: «Енергоефективність у громадах» (бюджет — 4 млн.
євро) «Енергоефективність у громадах II», які були націлені на невеликі міста та села.
Ключовими донорами у галузі наразі є Державне агентство з енергоефективності та енергозбе-
реження, GIZ, МФО, Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО), USAID (Energy security),
приватні інвестори (партнери), кредитні кошти ЄІБ за Проєктом «Енергоефективність громадських
будівель в Україні (UPBEE)» (0.25% річних).
Крім того, для реалізації проєктів доступні додаткові бюджетні ресурси та ресурси приватного
сектору. Так, існує можливість залучення коштів за Програмою з відновлення України (фінансу-
вання якої може здійснюватися за рахунок відповідної субвенції, в рамках фінансової угоди «Про-
грама з відновлення України» між Україною та Європейським інвестиційним банком; Постанова
Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 № 1324 «Про затвердження Порядку та умов надання
субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у рамках Програми
з відновлення України»). Доступними є ресурси Фонду Енергоефективності (проєкти «Енергодім»
та «ВідновиДІМ»). За механізмом Державно-­
приватного партнерства та укладання громадами
Енергосервісних договорів (співпраця з ЕСКО — Енергосервісними компаніями) громади можуть
залучати фінансові ресурси приватного сектору.
Оскільки більшість громад знаходиться у сільській місцевості, доцільно вивчити досвід реалізації
проєкту «Енергоефективне село» (який визнано Кабінетом Міністрів України та Радою Європи —
кращим проєктом у галузі енергоефективності з тих, що реалізуються у сільських населених
пунктах. Проєкт здобув перемогу в конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування» у 2015
році, а у 2016 — визнаний кращим соціальним проєктом у галузі енергоефективності, що впрова-

20. 20
джується в Україні), партнерами якого були USAID, Peace Corps та інші організації різних форм
власності. Проєкт реалізовувався у с. Веселе Харківської області.
Земельні ресурси
Всі громади потребують в більшій чи меншій мірі проведення інвентаризації земель, оскільки ця
процедура стане базисом для подальшого планування розподілу ресурсу, планування надходжень,
а також просторового розвитку громади в цілому.
Одним з основних інструментів, що забезпечує прозорість у галузі земельних правовідносин є
інвентаризація земель. Саме цей механізм забезпечує реальний облік земель, відображення їх
складу, цільового призначення, площі.
Об’єктами інвентаризації земель є територія України, територія адміністративно-­
територіальних
одиниць або їх частин, масив земель сільськогосподарського призначення, окремі земельні ділянки,
в тому числі ті, на яких розміщені меліоративні мережі або їх складова частина (складові частини).
Інвентаризація земель проводиться в межах адміністративно-­
територіальних одиниць, територій,
межі яких визначені проєктами формування територій і встановлення меж сільських, селищних
рад, масивів земель сільськогосподарського призначення, окремих земельних ділянок, сукупності
земельних ділянок (частин земельних ділянок) сільськогосподарського призначення, гідротехнічна
меліорація яких може забезпечуватися меліоративною мережею (меліоративними мережами)
організації водокористувачів.
Під час проведення інвентаризації земель, державної інвентаризації земель та земельних ділянок
можуть використовуватися матеріали дистанційного зондування землі, лісовпорядкування, про-
єкти створення територій та об’єктів природно-­
заповідного фонду, схеми формування екомережі,
програми у сфері формування, збереження та використання екомережі, проєктної документації
на будівництво меліоративної мережі.
Підставою для проведення інвентаризації земель є рішення власників (розпорядників) земельних
ділянок або рішення сільських, селищних, міських рад. Рішення про розроблення технічної доку-
ментації із землеустрою щодо інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення
приймається у порядку, визначеному статтею 35 Закону України «Про землеустрій».
Для проведення інвентаризації земель замовник укладає з виконавцем договір про розроблення
технічної документації.
В ході підготовки документації для проєкту інвентаризації та отримання коштів Європейських
партнерів на реалізацію вказаного проєкту, пропонується в комплексі з інвентаризацією єди-
ним проєктом подавати розроблення програмного забезпечення, що дасть можливість громаді
створити, а громадянам та потенційним інвесторам отримати доступ до публічної бази земель
громади в розрізі їх категорій, видів цільового призначення, статусу (перебуває у власності або
користуванні, із зазначенням терміну користування), що сприятиме прозорому використанню та
обліку основного ресурсу громади, а необхідність таких дій буде обгрунтована прозорістю для
потенційних партнерів та донорів.
Громади, що зазнали безпосереднього впливу воєнних дій та/або були під окупацією потребують