Пропонуємо вашій увазі результати чергового онлайн опитування на тему «За та проти перезавантаження Держмитслужби», яке проводиться в рамках проекту "Підтримка Громадської ініціативи "За чесну та прозору митницю"
Опитування «За та проти перезавантаження Держмитслужби» є спробою оцінити основні положення законопроєкту №6490д від 06.04.2023 року «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проходження атестації посадових осіб митних органів».
Законопроєкт спрямований на перезавантаження діяльності Держмитслужби України.
Його положеннями, зокрема, пропонується:
запровадити прозорий конкурсний відбір Голови Держмитслужби висококваліфікованою конкурсною комісією, створеною за участі міжнародних та іноземних донорів
впровадити щорічну оцінку діяльності очільника митниці за участі міжнародних та іноземних донорів
дозволити здійснювати кадрові призначення керівництва митниці без погодження з Міністерством фінансів України
підвищити розмір заробітних плат митникам
проведення переатестації митників
Опитування спрямоване на вивчення думки зацікавлених осіб щодо наявності чи відсутності взаємозв'язку між розміром заробітної плати посадових осіб та проявами корупції в органах державної влади. А також щодо ставлення до підвищення заробітної плати держслужбовцям, у т. ч. з метою зменшення корупційних ризиків.
З огляду на недавні події, пов’язані із підозрами в корупції найвищих посадових осіб судової гілки влади, у суспільстві активізувалася дискусія щодо виправданості надвисоких зарплат топ-чиновників, які, у теорії, мали б забезпечувати та гарантувати їхню незалежність і некорумпованість.
У чергове постало питання, чи впливає високий рівень заробітної плати працівника органу державної влади на зменшення рівня корупції при реалізації функцій держави такими посадовими особами?
І де та «золота середина» достатньої заробітної платні для топ-чиновників та інших посадових осіб органів влади?
Проєкт «Підтримка Громадської Ініціативи «За чесну та прозору митницю» виконує Громадська організація
«Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» за фінансової підтримки Європейського Союзу, МФ «Відродження» та Atlas Network
Опитування спрямоване на вивчення думки зацікавлених осіб щодо наявності чи відсутності взаємозв'язку між розміром заробітної плати посадових осіб та проявами корупції в органах державної влади. А також щодо ставлення до підвищення заробітної плати держслужбовцям, у т. ч. з метою зменшення корупційних ризиків.
З огляду на недавні події, пов’язані із підозрами в корупції найвищих посадових осіб судової гілки влади, у суспільстві активізувалася дискусія щодо виправданості надвисоких зарплат топ-чиновників, які, у теорії, мали б забезпечувати та гарантувати їхню незалежність і некорумпованість.
У чергове постало питання, чи впливає високий рівень заробітної плати працівника органу державної влади на зменшення рівня корупції при реалізації функцій держави такими посадовими особами?
І де та «золота середина» достатньої заробітної платні для топ-чиновників та інших посадових осіб органів влади?
Щомісячний інформаційний бюлетень Центру політико-правових реформ присвячено аналізу реформування держави, зокрема у сферах парламентаризму та виборів, конституційної та судової реформ, державної служби, протидії корупції тощо.
Мета видання – підвищення рівня експертної обізнаності громадян та посилення їхньої спроможності впливати на органи державної влади з метою прискорення демократичних реформ та встановлення належного урядування в Україні.
Для того, щоб отримувати щомісячний інформаційний бюлетень електронною поштою, прохання написати лист на адресу busol@pravo.org.ua (Ярина Бусол, комунікаційний менеджер).
Комментарий Юлии Бруско на тему "Выгодная полиция" для "Украинского юриста"ICF Legal Service
В начале года юридическое сообщество всколыхнула новость о ликвидации с 1 января 2017 налоговой милиции в связи с изменениями в Налоговый кодекс Украины. В Минфине назвали это «технической ошибкой» и анонсировали внесение на рассмотрение правительства законопроект о создании финансовой полиции.
Пропонуємо вашій увазі результати чергового онлайн опитування на тему «За та проти перезавантаження Держмитслужби», яке проводиться в рамках проекту "Підтримка Громадської ініціативи "За чесну та прозору митницю"
Опитування «За та проти перезавантаження Держмитслужби» є спробою оцінити основні положення законопроєкту №6490д від 06.04.2023 року «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проходження атестації посадових осіб митних органів».
Законопроєкт спрямований на перезавантаження діяльності Держмитслужби України.
Його положеннями, зокрема, пропонується:
запровадити прозорий конкурсний відбір Голови Держмитслужби висококваліфікованою конкурсною комісією, створеною за участі міжнародних та іноземних донорів
впровадити щорічну оцінку діяльності очільника митниці за участі міжнародних та іноземних донорів
дозволити здійснювати кадрові призначення керівництва митниці без погодження з Міністерством фінансів України
підвищити розмір заробітних плат митникам
проведення переатестації митників
Опитування спрямоване на вивчення думки зацікавлених осіб щодо наявності чи відсутності взаємозв'язку між розміром заробітної плати посадових осіб та проявами корупції в органах державної влади. А також щодо ставлення до підвищення заробітної плати держслужбовцям, у т. ч. з метою зменшення корупційних ризиків.
З огляду на недавні події, пов’язані із підозрами в корупції найвищих посадових осіб судової гілки влади, у суспільстві активізувалася дискусія щодо виправданості надвисоких зарплат топ-чиновників, які, у теорії, мали б забезпечувати та гарантувати їхню незалежність і некорумпованість.
У чергове постало питання, чи впливає високий рівень заробітної плати працівника органу державної влади на зменшення рівня корупції при реалізації функцій держави такими посадовими особами?
І де та «золота середина» достатньої заробітної платні для топ-чиновників та інших посадових осіб органів влади?
Проєкт «Підтримка Громадської Ініціативи «За чесну та прозору митницю» виконує Громадська організація
«Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» за фінансової підтримки Європейського Союзу, МФ «Відродження» та Atlas Network
Опитування спрямоване на вивчення думки зацікавлених осіб щодо наявності чи відсутності взаємозв'язку між розміром заробітної плати посадових осіб та проявами корупції в органах державної влади. А також щодо ставлення до підвищення заробітної плати держслужбовцям, у т. ч. з метою зменшення корупційних ризиків.
З огляду на недавні події, пов’язані із підозрами в корупції найвищих посадових осіб судової гілки влади, у суспільстві активізувалася дискусія щодо виправданості надвисоких зарплат топ-чиновників, які, у теорії, мали б забезпечувати та гарантувати їхню незалежність і некорумпованість.
У чергове постало питання, чи впливає високий рівень заробітної плати працівника органу державної влади на зменшення рівня корупції при реалізації функцій держави такими посадовими особами?
І де та «золота середина» достатньої заробітної платні для топ-чиновників та інших посадових осіб органів влади?
Щомісячний інформаційний бюлетень Центру політико-правових реформ присвячено аналізу реформування держави, зокрема у сферах парламентаризму та виборів, конституційної та судової реформ, державної служби, протидії корупції тощо.
Мета видання – підвищення рівня експертної обізнаності громадян та посилення їхньої спроможності впливати на органи державної влади з метою прискорення демократичних реформ та встановлення належного урядування в Україні.
Для того, щоб отримувати щомісячний інформаційний бюлетень електронною поштою, прохання написати лист на адресу busol@pravo.org.ua (Ярина Бусол, комунікаційний менеджер).
Комментарий Юлии Бруско на тему "Выгодная полиция" для "Украинского юриста"ICF Legal Service
В начале года юридическое сообщество всколыхнула новость о ликвидации с 1 января 2017 налоговой милиции в связи с изменениями в Налоговый кодекс Украины. В Минфине назвали это «технической ошибкой» и анонсировали внесение на рассмотрение правительства законопроект о создании финансовой полиции.
У п'ятом випуску бюлетеня ми розповідаємо про митницю. Нещодавно Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію реформування ДФС, важливим компонентом якої є реформування митної справи в Україні. Йдеться про вирішення цілого ряду проблем, які досить давно обговорюються в Україні, результатом чого має бути створення сучасної митної служби. Існує і альтернатива Концепції - Проект Закону України про Національну митну службу України, який підготував Комітет із питань податкової та митної політики. Про нього ми теж поговоримо.
Крім цього, у випуску мова йтиме про Експортну стратегію України, інструменти з підтримки експорту, а також ми підготували свіже інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
Published on May 25, 2017
У п'ятом випуску бюлетеня ми розповідаємо про митницю. Нещодавно Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію реформування ДФС, важливим компонентом якої є реформування митної справи в Україні. Йдеться про вирішення цілого ряду проблем, які досить давно обговорюються в Україні, результатом чого має бути створення сучасної митної служби. Існує і альтернатива Концепції - Проект Закону України про Національну митну службу України, який підготував Комітет із питань податкової та митної політики. Про нього ми теж поговоримо.
Крім цього, у випуску мова йтиме про Експортну стратегію України, інструменти з підтримки експорту, а також ми підготували свіже інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
Удосконалення умов створення та діяльності громадських рад та інших КДО в Укр..._UPLAN_
Одеський інститут соціальних технологій проаналізував ефективність діяльності громадських рад й інших консультативно-дорадчих органів в Україні та підготував пропозиції щодо удосконалення умов для їхнього створення й діяльності.
Основні проблеми в роботі митниці у 2017-2018 роках загалом по Україні не змінилися з першого дослідження у 2015 році – недосконале митне законодавство, корупція та недостатня прозорість. Львівська область – одна з чотирьох, де підприємці-імпортери стали витрачати менше грошей при імпорті. Для експортерів грошові витрати залишились на рівні з попереднім роком, що теж позитивно з огляду на те, що в більшості України ці витрати зросли. Тим не менше, на думку підприємців, в області є певні проблеми з корупцією та технічним забезпеченням на митниці.
Громадське обговорення результатів виконання державної регуляторної політик...USAID LEV
Ця публікація підготовлена в якості матеріалу до громадських слухань, присвячених обговоренню результатів виконання державної регуляторної політики та дерегуляції у сфері господарської діяльності у 2015 році, та містить резюме Аналітичного звіту про діяльність Державної регуляторної служби України, а також результати експрес-опитування малого та середнього бізнесу щодо результатів реалізації політики дерегуляції у 2015 році, яке було проведено в рамках Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні».
Новини:
- Використання АСАУР при фітоконтролі дерев’яних палет
- Законодавство у сфері торговельного захисту очікує на реформування
- Мінекономрозвитку заявило про розробку секторальних та крос-секторальних експортних стратегій
- Результати моніторингу функціонування автоматизованої системи інформаційного обміну “Єдине вікно” в українських митницях
Нормативно-правові акти, що набрали чинності:
- Уряд створив Офіс з просування експорту
- Уряд припинив Програму економічного співробітництва України і РФ
- Мінфін змінив перелік документів для оформлення товарів на митниці
- НБУ вкотре лібералізував можливості банків проводити власні операції з валютою
Статус ВПО: хто має право, як отримати та як покращити якість державних послуг.
Усю інформацію про статус ВПО зібрали в одному документі експерти Центру політико-правових реформ і Факультету Правничих наук НаУКМА в рамках Ініціативи "Право в умовах війни".
Резюме
• 11-16 червня відбулось кілька важливих міжнародних подій, які сприятимуть стійкості та перемозі України: URC2024, засідання Групи Семи, Глобальний саміт миру.
• За оцінкою ІЕД в травні темпи приросту реального ВВП дещо сповільнились до 3,5% дпр порівняно з 4,2% дпр в квітні внаслідок суттєвого пошкодження російськими атаками генерації електроенергії.
• Тривають обмеження у постачанні електроенергії як для промисловості, так і населенню: ощадливе споживання та встановлення децентралізованих потужностей з виробництва електроенергії в пріоритеті.
• Український морський коридор дозволяє наростити експорт руд та продукції металургії.
• В травні зовнішня допомога була найнижчою, але вже в червні Україна має отримати близько 4 млрд дол. США позик.
• У травні, як і у попередні три місяці, споживча інфляція була дещо вищою 3% (3,3% дпр).
• НБУ у червні вчергове зменшив облікову ставку: з 13,5% до 13% річних.
• Обмінний курс гривні пройшов позначку у 40 грн за дол. США через зростання попиту на готівкову валюту.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
У травні вперше за два роки відсоток українського промислового бізнесу, який працює на повну потужність, перевищив 15%. Згідно з даними щомісячного опитування підприємств, яке ІЕД провів у травні 2024-го, частка таких компаній сягнула 18%. У квітні цей показник був 13%.
Також зменшилася частка компаній, яким важко передбачити, що буде з діяльністю підприємства через два роки: з 38,2% у квітні до 30,9% у травні.
«Показник невизначеності у дворічній перспективі поступово знижується з лютого цього року. Тоді він становив 50,6%, тепер – 30,9%, і це найнижче значення з жовтня 2022-го. Водночас ми бачимо чітку тенденцію також до стагнації або зниження позитивних очікувань на дворічний період.
Тобто бізнес розуміє, що буде робити за два роки, але не бачить це майбутнє позитивним. Швидше за все, тому що він все більше звикає до думки, що війна триватиме довго.
Разом з тим оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємствах та загально-економічного середовища у піврічній перспективі зростають. Відповідно респонденти не очікують погіршення ситуації ні на власних підприємствах, ні загалом в економіці країни. Це можна назвати оптимістичною адаптованістю бізнесу до поточних умов», - зазначила СЕО ІЕД Оксана Кузяків.
При цьому підприємства вже майже рік стабільно мають портфель замовлень на більш ніж три місяці.
Водночас у бізнесі продовжується, з одного боку, скорочення кількості працівників, а з іншого — погіршення проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від ІЕД беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року.
Відео презентації результатів опитування — https://youtu.be/4ZvsSKd1MzE?si=4atmBcQGFER9ys_Y
More Related Content
Similar to Опитування "Чи підтримуєте Ви функціонування Державної митної служби як єдиної юридичної особи?"
У п'ятом випуску бюлетеня ми розповідаємо про митницю. Нещодавно Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію реформування ДФС, важливим компонентом якої є реформування митної справи в Україні. Йдеться про вирішення цілого ряду проблем, які досить давно обговорюються в Україні, результатом чого має бути створення сучасної митної служби. Існує і альтернатива Концепції - Проект Закону України про Національну митну службу України, який підготував Комітет із питань податкової та митної політики. Про нього ми теж поговоримо.
Крім цього, у випуску мова йтиме про Експортну стратегію України, інструменти з підтримки експорту, а також ми підготували свіже інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
Published on May 25, 2017
У п'ятом випуску бюлетеня ми розповідаємо про митницю. Нещодавно Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію реформування ДФС, важливим компонентом якої є реформування митної справи в Україні. Йдеться про вирішення цілого ряду проблем, які досить давно обговорюються в Україні, результатом чого має бути створення сучасної митної служби. Існує і альтернатива Концепції - Проект Закону України про Національну митну службу України, який підготував Комітет із питань податкової та митної політики. Про нього ми теж поговоримо.
Крім цього, у випуску мова йтиме про Експортну стратегію України, інструменти з підтримки експорту, а також ми підготували свіже інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
Удосконалення умов створення та діяльності громадських рад та інших КДО в Укр..._UPLAN_
Одеський інститут соціальних технологій проаналізував ефективність діяльності громадських рад й інших консультативно-дорадчих органів в Україні та підготував пропозиції щодо удосконалення умов для їхнього створення й діяльності.
Основні проблеми в роботі митниці у 2017-2018 роках загалом по Україні не змінилися з першого дослідження у 2015 році – недосконале митне законодавство, корупція та недостатня прозорість. Львівська область – одна з чотирьох, де підприємці-імпортери стали витрачати менше грошей при імпорті. Для експортерів грошові витрати залишились на рівні з попереднім роком, що теж позитивно з огляду на те, що в більшості України ці витрати зросли. Тим не менше, на думку підприємців, в області є певні проблеми з корупцією та технічним забезпеченням на митниці.
Громадське обговорення результатів виконання державної регуляторної політик...USAID LEV
Ця публікація підготовлена в якості матеріалу до громадських слухань, присвячених обговоренню результатів виконання державної регуляторної політики та дерегуляції у сфері господарської діяльності у 2015 році, та містить резюме Аналітичного звіту про діяльність Державної регуляторної служби України, а також результати експрес-опитування малого та середнього бізнесу щодо результатів реалізації політики дерегуляції у 2015 році, яке було проведено в рамках Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні».
Новини:
- Використання АСАУР при фітоконтролі дерев’яних палет
- Законодавство у сфері торговельного захисту очікує на реформування
- Мінекономрозвитку заявило про розробку секторальних та крос-секторальних експортних стратегій
- Результати моніторингу функціонування автоматизованої системи інформаційного обміну “Єдине вікно” в українських митницях
Нормативно-правові акти, що набрали чинності:
- Уряд створив Офіс з просування експорту
- Уряд припинив Програму економічного співробітництва України і РФ
- Мінфін змінив перелік документів для оформлення товарів на митниці
- НБУ вкотре лібералізував можливості банків проводити власні операції з валютою
Статус ВПО: хто має право, як отримати та як покращити якість державних послуг.
Усю інформацію про статус ВПО зібрали в одному документі експерти Центру політико-правових реформ і Факультету Правничих наук НаУКМА в рамках Ініціативи "Право в умовах війни".
Резюме
• 11-16 червня відбулось кілька важливих міжнародних подій, які сприятимуть стійкості та перемозі України: URC2024, засідання Групи Семи, Глобальний саміт миру.
• За оцінкою ІЕД в травні темпи приросту реального ВВП дещо сповільнились до 3,5% дпр порівняно з 4,2% дпр в квітні внаслідок суттєвого пошкодження російськими атаками генерації електроенергії.
• Тривають обмеження у постачанні електроенергії як для промисловості, так і населенню: ощадливе споживання та встановлення децентралізованих потужностей з виробництва електроенергії в пріоритеті.
• Український морський коридор дозволяє наростити експорт руд та продукції металургії.
• В травні зовнішня допомога була найнижчою, але вже в червні Україна має отримати близько 4 млрд дол. США позик.
• У травні, як і у попередні три місяці, споживча інфляція була дещо вищою 3% (3,3% дпр).
• НБУ у червні вчергове зменшив облікову ставку: з 13,5% до 13% річних.
• Обмінний курс гривні пройшов позначку у 40 грн за дол. США через зростання попиту на готівкову валюту.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
У травні вперше за два роки відсоток українського промислового бізнесу, який працює на повну потужність, перевищив 15%. Згідно з даними щомісячного опитування підприємств, яке ІЕД провів у травні 2024-го, частка таких компаній сягнула 18%. У квітні цей показник був 13%.
Також зменшилася частка компаній, яким важко передбачити, що буде з діяльністю підприємства через два роки: з 38,2% у квітні до 30,9% у травні.
«Показник невизначеності у дворічній перспективі поступово знижується з лютого цього року. Тоді він становив 50,6%, тепер – 30,9%, і це найнижче значення з жовтня 2022-го. Водночас ми бачимо чітку тенденцію також до стагнації або зниження позитивних очікувань на дворічний період.
Тобто бізнес розуміє, що буде робити за два роки, але не бачить це майбутнє позитивним. Швидше за все, тому що він все більше звикає до думки, що війна триватиме довго.
Разом з тим оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємствах та загально-економічного середовища у піврічній перспективі зростають. Відповідно респонденти не очікують погіршення ситуації ні на власних підприємствах, ні загалом в економіці країни. Це можна назвати оптимістичною адаптованістю бізнесу до поточних умов», - зазначила СЕО ІЕД Оксана Кузяків.
При цьому підприємства вже майже рік стабільно мають портфель замовлень на більш ніж три місяці.
Водночас у бізнесі продовжується, з одного боку, скорочення кількості працівників, а з іншого — погіршення проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від ІЕД беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року.
Відео презентації результатів опитування — https://youtu.be/4ZvsSKd1MzE?si=4atmBcQGFER9ys_Y
Отримання Україною статусу «країни кандидата на вступ до ЄС» поставило перед Держмитслужбою та українським урядом серйозні виклики й одночасно відкрило амбітні перспективи щодо побудови в Україні сучасної митної системи.
Функціонування і реформування митних органів в Україні протягом всієї історії свого існування носило найбільш неоднозначний і суперечливий характер. Митниця – один із рекордсменів серед інших органів влади в спробах постійного реформування. Кожна нова владна команда робила спроби запровадити різноманітні нововведення на митниці. Вона пройшла складний шлях інституційних метаморфоз протягом своєї історії: від створення Державного митного комітету України до об’єднання з Державною податковою службою в один державний орган – Міністерство доходів та зборів, а згодом Державну фіскальну службу і до відновлення Державної митної служби як окремого органу у 2019 році.
Значні зміни відбуваються в здійсненні митних процедур і зараз: заходи зі спрощення процедур торгівлі через поступову цифровізацію митних процедур та мінімізацію впливу людського фактору, наближення українського митного законодавства до європейських норм, поступова інтеграція з європейськими IT системами тощо. Однак це лише незначна частина домашнього завдання, яке має виконати України на шляху інтеграції до Митного союзу ЄС.
Реформа митниці супроводжується низкою викликів. Зокрема, на думку громадян, це один із найбільш корумпованих органів. З іншого боку, Держмитслужба забезпечує близько третини надходжень до державного бюджету України. Під час повномасштабної війни митні надходження стали одним із головних джерел фінансування потреб безпеки та оборони. Саме від ефективності роботи митниці також залежить виконання безпекових функцій, захист легальної торгівлі, захист споживачів (боротьба з контрафактом).
Отримання Україною перспективи вступу до ЄС чітко визначає вектор розвитку митниці. На відміну від інших сфер, ми маємо абсолютно чітку ціль: куди ми маємо прийти, і чітке розуміння, як це має бути технічно та законодавчо. Але залишається питання, як ми будемо йти до цієї цілі.
Якою ж має бути українська митниця в умовах вступу України до ЄС?
Це питання ми дослідили в цій аналітично-консультативній роботі. Ми проаналізували європейський досвід реформування митних органів, зокрема спільні виклики та пріоритети ЄС у цій сфері, досвід цифровізації митних процедур, національні особливості реформування митниці в окремих країнах-членах ЄС. Також визначили основні виклики для України та перешкоди на її шляху до європейської інтеграції. Насамкінець, ми запропонували наш погляд на те, як має виглядати митниця в момент вступу України в ЄС.
Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження». Зміст є виключно відповідальністю ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» і не обов’язково відображає позицію МФ «Відродження».
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 24-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за квітень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 15 до 30 квітня 2024 року.
Усього в 24й хвилі було опитано 532 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 24-го щомісячного опитування підприємств:
• У квітні на фоні зростання небезпеки як перешкоди веденню бізнесу плани підприємств у довгостроковій перспективі залишаються незмінно позитивними, а очікування на середньострокову та короткострокову перспективу є оптимістичними.
• Індекс Відновлення Ділової Активності незначним чином зменшився, а Агрегований Показник Перспектив Промисловості залишився без змін.
• Частка підприємств, які працюють на повну потужність суттєво не змінилася.
• Значення показників поточної оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємстві та загальноекономічного середовища дещо зменшилися, водночас очікування на пів року зростають та мають один із найвищих показників за весь період дослідження.
• Виробничі показники порівняно з попереднім місяцем покращились, а очікування на три місяці залишаються позитивними.
• Слабка тенденція до зменшення зайнятості триває, а труднощі з пошуком працівників зростають.
• Перша трійка перешкод ведення бізнесу у військовий час залишилась незмінною, але перешкоди міняються місцями. «Небезпечно працювати» стало більш вагомим для бізнесу та очолило список, а друге та третє місця, відповідно, посідають «зростання цін» та «брак робочої сили».
• Частка негативних оцінок економічної політики уряду дещо зросла.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the Twenty-third monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for March 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the Twenty-third wave lasted from March 18 to March 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in March 2024 with February, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In March 2024, 523 companies were surveyed.
Main results of the Twenty-third monthly enterprise survey:
• Two-year uncertainty is now at the lowest point for two years, with improved near-term production expectations, but short- and medium-term uncertainty has increased.
• The Business Activity Recovery Index and the Industrial Confidence Indicator are rising, while the percentage of businesses operating at full capacity remains unchanged.
• Six-month expectations regarding the business activity of enterprises and the overall economic environment have improved, and production indicators have improved for the second month in a row.
• The export results of enterprises and expectations in the three-month perspective have improved.
• At the same time, difficulties in finding workers with the required qualifications are increasing and the lack of skilled workers ranks second in the ranking of obstacles with the highest value as of May 2022.
• After the attacks on the energy infrastructure, the importance of the obstacle "power outages" has increased significantly, while "unsafe to work" remains without significant changes.
• Assessments of the government's economic policy remain mostly neutral.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 22-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for February 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 22-th wave lasted from February 19 to February 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in February 2024 with January, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In February y 2024, 542 companies were surveyed.
Main results of the 22-th monthly enterprise survey:
• Against the backdrop of improved short-term expectations and a traditionally high level of two-year uncertainty, the shortage of workers has become one of the key obstacles to business development.
• The Industrial Confidence Indicator increased, as did the share of businesses operating at full capacity.
• At the same time, the Business Activity Recovery Index has been decreasing for the second month in a row.
• Uncertainty remains high in the long-term perspective and has increased for the overall economic environment in the six-month perspective.
• Business expectations for the two-year and half-year perspectives remain unchanged.
• Production indicators and expectations for the three months have improved, while expectations for exports remain unchanged.
• The share of enterprises operating at full capacity increased slightly compared to the pre-war period.
• For the first time in several months, the trend of reducing the number of workers was interrupted.
• However, the lack of labor as an impediment to doing business ranks second in the rating of challenges to doing business, and problems with finding workers remained unchanged compared to the previous month.
• "Unsafe to work," although has not changed significantly in terms of percentage, fell from first to third place in the rating of impediments. The recovery of export activity continues to stagnate. The percentage of negative assessments of state policy slightly increased.
Resume
• Real GDP growth slowed down due to problems with access to electricity caused by the destruction of manoeuvrable electricity generation by Russian drones and missiles.
• Exports and imports continued growing due to better logistics through the Ukrainian sea corridor and road. Polish farmers and drivers stopped blocking borders at the end of April.
• In April, both the Tax and Customs Services over-executed the revenue plan. Moreover, the NBU transferred twice the planned profit to the budget.
• The European side approved the Ukraine Plan, which the government adopted to determine indicators for the Ukraine Facility. That approval will allow Ukraine to receive a EUR 1.9 bn loan from the EU in May. At the same time, the EU provided Ukraine with a EUR 1.5 bn loan in April, as the government fulfilled five indicators under the Ukraine Plan.
• The USA has finally approved an aid package for Ukraine, which includes USD 7.8 bn of budget support; however, the conditions and timing of the assistance are still unknown.
• As in March, annual consumer inflation amounted to 3.2% yoy in April.
• At the April monetary policy meeting, the NBU again reduced the key policy rate from 14.5% to 13.5% per annum.
• Over the past four weeks, the hryvnia exchange rate has stabilized in the UAH 39-40 per USD range.
Резюме
• Темпи зростання реального ВВП сповільнились через проблеми з доступом до електроенергії внаслідок руйнування маневреної генерації електроенергії російськими дронами та ракетами.
• Експорт та імпорт продовжили зростати завдяки ліпшій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом. Зокрема, польські фермери та перевізники припинили блокування кордонів в кінці квітня.
• В квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше прибутків.
• Європейська сторона схвалила План України, який було ухвалено урядом для визначення індикаторів у межах Механізму для України (Ukraine facility). Це дозволить в травні отримати 1,9 млрд євро позики від ЄС. При цьому ЄС вже надав Україні 1,5 млрд євро позики в квітні, оскільки уряд вже виконав п’ять індикаторів за Планом України.
• США нарешті схвалили пакет допомоги Україні, в якому 7,8 млрд дол. США передбачено на бюджетну підтримку: однак умови та час надання допомоги досі невідомі.
• У квітні, як і у березні, річна споживча інфляція склала 3,2% дпр.
• НБУ на квітневому засідання з монетарної політики знову знизив облікову ставку з 14,5% до 13,5% річних.
• За останні чотири тижні курс гривні стабілізувався у проміжку 39-40 грн за дол. США.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Вперше за два роки відсоток українського бізнесу, який вважає небезпеку найбільшою перешкодою для ділової активності, досяг 55%. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у квітні 2024-го.
Частка підприємств, які повідомили, що працювати небезпечно, суттєво зросла, збільшившись із 46% до 55%. Це найвищий показник за весь період досліджень з травня 2022-го з травня 2022-го. Ця перешкода для ведення бізнесу стала головною у квітні для українських підприємств.
Водночас зростають позитивні очікування бізнесу щодо 6-місячної перспективи: як щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві, так і стосовно загально-економічного середовище в країні. Оцінка ситуації за цими двома параметрами позитивна вже другий місяць поспіль.
«Зважаючи на складну безпекову ситуацію, можна було б очікувати песимістичні настрої бізнесу, але насправді вийшло навпаки. Ми стикнулися з небувалим оптимізмом щодо бачення фінансово-економічної ситуації на підприємстві та в країні в цілому в піврічній перспективі. Невизначеність піврічної перспективи діяльності підприємств задекларували 20% опитаних компаній – і це можна вважати базовим рівнем. Продовжується тренд щодо зміцнення визначеності стосовно подальшої роботи підприємства у довгостроковій, тобто дворічній перспективі. При цьому ускладнюється ситуація з пошуком працівників – як кваліфікованих, так і некваліфікованих. Тренд щодо зростання цих труднощів спостерігаємо з вересня 2023 року», - зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Так, частка підприємств, яким стало складніше знайти кваліфікованих працівників зросла з 38,9% у березні до 43 % у квітні. Аналогічний показник щодо некваліфікованої робочої сили зріс із 31,7% у березні до 36,6% у квітні.
Рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав, змінилося ранжування.
«Три головні перешкоди для ведення підприємницької діяльності залишилися такими ж, як минулого місяця, але у квітні «лідером» стала небезпека працювати (55% опитаних), на другому місці – зростання цін на сировину, матеріали, товари (51%), на третьому - брак робочої сили (43%). Значення небезпеки для роботи значно зросло для великого та середнього бізнесу. Дещо інша картина у розрізі перешкод для зростання бізнесу в контексті довгострокових тенденцій. Так, серед перешкод для зростання виробництва у квітні 2024 року найчастіше називали війну та несприятливу безпекову ситуацію. Наступними йшли, відповідно, низький попит, несприятлива політична ситуація та брак кваліфікованих працівників», - зазначив експерт ІЕД Євген Ангел.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року. Польовий етап 23-ї хвилі дослідження тривав з 15 по 30 квітня 2024 року.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за березень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 18 по 29 березня 2024 року.
Усього в 23й хвилі було опитано 523 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 23-го щомісячного опитування підприємств:
• Дворічна невизначеність зараз знаходиться на найнижчій точці за два роки з покращеними найближчими очікуваннями виробництва, але коротко- та середньострокова невизначеність зросла.
• Індекс Відновлення Ділової Активності та Агрегований Показник Перспектив Промисловості зростають, водночас, відсоток підприємств, що працюють на повну потужність, залишається без суттєвих змін.
• Шестимісячні очікування щодо фінансово-економічної активності підприємств та загальноекономічного середовища покращились, а виробничі показники два місяці поспіль покращуються.
• Результати роботи підприємств з експорту та очікування в тримісячній перспективі покращились.
• Разом із цим, зростають труднощі з пошуком працівників потрібної кваліфікації, брак кваліфікованих працівників посідає 2-ге місце в рейтингу перешкод із найвищим значенням від травня 2022 року.
• Після обстрілів енергетичної інфраструктури значення перешкоди «перебої з електрикою» суттєво зросло, а «небезпечно працювати» залишається без суттєвих змін.
• Оцінки економічної політики уряду залишаються переважно нейтральними.
Summary
• Businesses faced problems with access to electricity due to the russian shelling of energy facilities. This restrained GDP growth.
• Transportation by railway and through the Ukrainian Sea Corridor is growing, contributing to the development of several sectors of the economy.
• The value of goods exports declined sharply in March on a year-on-year basis amid continued decline in grain and iron ore prices.
• In March, a record external financing of USD 9 bn was received. Half the funds came from the EU as bridge financing under the Facility for Ukraine.
• The Government approved the Ukraine Plan, which defines priority steps and measures, the implementation of which should become the basis for the EU budget support.
• State fiscal revenues continued to grow, partly due to the windfall taxation of banks' profits.
• Inflation slowed to 3.2% yoy in March. Inflation was last at this level in the COVID year of 2020 and before the start of the russian aggression in 2014.
• The NBU lowered the policy rate to 14.5% p.a. in response to the low inflation and the resumption of aid from donors to Ukraine. However, the NBU moved cautiously as the Ukrainian economy faces serious risks.
• The hryvnia weakened to UAH 39 per USD as the NBU paced its support.
Резюме
• Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП.
• Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки.
• Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі продовження зниження цін на зерно та залізні руди.
• В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України.
• Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС.
• Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню надприбутків банків.
• В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році.
• НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики.
• Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ.
Бізнес оптимістичніше дивиться у майбутнє, виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, кількість працівників на підприємствах продовжує зростати. Водночас ускладнився пошук працівників та стало більше проблем з електропостачанням.
Такі висновки можна зробити з щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у березні 2024-го.
Основні результати спостережень
У березні частка компаній, що не можуть передбачити свою діяльність на наступні два роки, опустилась нижче 40% (до 39,4%). Тобто частка тих, хто планує свою діяльність у дворічній перспективі, збільшилась до 60,6%. Це найкращий показник з початку проведення щомісячних опитувань бізнесу під час війни – тобто з жовтня 2022.
У березні дещо зріс Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) - із 0,34 до 0,37 (за шкалою від -1 до +1). Частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність краща, ніж у попередньому році, збільшилась із 44,8% у лютому до 47,4% у березні. Показник ІВДА корелює із розміром підприємств. У березні значення ІВДА суттєво не змінилось і є найнижчим для мікропідприємств та поступово зменшується для малих. Водночас показник для середніх та великих підприємств збільшився.
Виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, очікування щодо виробництва в перспективі на 3 місяці покращились. Частка підприємств, які планують зростання виробництва в найближчі 3-4 місяці, зросла із 43,8% до 54,4%.
“Дані, які ми отримали в ході березневого опитування, дають підстави говорити про весняне пробудження українського бізнесу. Минулого місяця невизначеність бізнесу на дворічну перспективу стала найнижчою за останні півтора роки, тобто з початку наших спостережень у жовтні 2022 року. На фоні цього ми спостерігали покращення короткострокових очікувань бізнесу щодо завантаженості власних потужностей, наявності клієнтів тощо, але разом з тим — і деяке зростання середньострокової та короткострокової невизначеності”, — зазначила Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.
Кількість працівників на підприємствах продовжує зростати одночасно зі зростанням труднощів у пошуку працівників необхідної кваліфікації.
“Результати опитування відображають складну ситуацію щодо доступу бізнесу до робочої сили. Фактично вперше половина українського підприємництва вказує про те, що це є суттєвою перешкодою. Наприклад, у 2022 році про це говорили лише близько 20% опитаних, минулого року ця перешкода трохи актуалізувалася і про неї вказувало близько третини опитаних. Але під кінець 2023 року ця перешкода в них опитуваннях почала постійно зростати”, - пояснив Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД.
22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (лютий 2024)
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за лютий 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 19 до 29 лютого 2024 року..
Усього в 22й хвилі було опитано 542 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 22-го щомісячного опитування підприємств:
• У лютому 2024 року на тлі покращення короткострокових очікувань і традиційно високого рівня дворічної невизначеності дефіцит працівників став однією з ключових перешкод для розвитку бізнесу.
• Агрегований показник перспектив промисловості зріс, як і частка підприємств, що працюють на повну потужність.
• Водночас Індекс Відновлення Ділової Активності зменшується вже другий місяць поспіль.
• Невизначеність залишається високою у довгостроковій перспективі, та зросла для загальноекономічного середовища у піврічній перспективі.
• Очікування бізнесу на дворічну та піврічну перспективи залишаються без суттєвих змін.
• Виробничі показники та очікування на три місяці покращились, водночас очікування щодо експорту залишаються без змін.
• Незначною мірою зросла частка підприємств, які працюють на повну потужність порівняно з довоєнним періодом.
• Вперше за кілька місяців перервалась тенденція до скорочення кількості працівників, проте брак робочої сили як перешкода у веденні бізнесу займає другу позицію рейтингу перешкод ведення бізнесу, а проблеми із пошуком працівників залишились без змін порівняно до попереднього місяця.
• «Небезпечно працювати» хоча і не змінилась суттєво у відсотковому значенні, проте опустилась з першого на третє місце у рейтингу перешкод.
• Продовжується стагнація відновлення експортної діяльності.
• Відсоток негативних оцінок державної політики незначним чином зріс.
Resume
• According to the IER, real GDP growth accelerated to 5.6% yoy (year-on-year) in February 2024 from 3.1% yoy in January, partly due to the calendar effect.
• The power system survived the winter: the use of coal from thermal power plants and nuclear reactors increased. During this heating season, Ukraine used only gas of its own production for the first time in its history.
• Sea and rail transport had record performance against the backdrop of the blockade of the Polish border for trucks: 8 million tons and 14.6 million tons, respectively.
• According to preliminary customs estimates, trade in goods in February remained at the level of January 2024.
• State Budget revenues increased in February due to advance payment of dividends by state-owned banks and enterprises.
• In February, international financial assistance remained low, but we expect EUR 4.5 bn of bridge financing from the EU under the Ukraine Facility in March.
• Consumer inflation decelerated further to 4.3% yoy in February due to moderate growth in consumer demand and lower global commodity prices.
• Hryvnia remained stable for most of the first quarter of 2024, likely due to lower demand for foreign currency, including cash.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 21-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for January 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 21-th wave lasted from January 16 to January 31, 2024. The enterprise managers compared the work results in January 2024 with December 2023, assessed the indicators at the time of the survey (January 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In January 2024, 552 companies were surveyed.
Main results of the 21-th monthly enterprise survey:
• In January 2024, long-term expectations are improving, and uncertainty is easing, but the "here and now" recovery is stagnating amid business concerns about security, labor shortages, and demand issues.
• The Business Activity Recovery Index is positive but lower than a month ago.
• The Industrial Confidence Indicator is also positive, but the downward trend continues for the second month in a row.
• Uncertainty in the 2-year perspective has decreased. Uncertainty in the six-month perspective for the business activity continued to decrease gradually and remained unchanged for the overall economic environment. Uncertainty in the 3-month perspective is decreasing (or not increasing) for core expectations, excluding exports.
• Production indicators in January significantly worsened compared to December. At the same time, expectations regarding production in the three months horizon have not changed for the fourth month.
• Employment indicators are declining, and businesses are having trouble finding skilled workers.
• The enterprises' export results have worsened, but the expected changes in the short term remain positive. The share of enterprises operating at full capacity has remained unchanged for the third month in a row.
• The first place in the list of obstacles is shared by "unsafe to work" and "rising prices."
• The main events that businesses are waiting for are the end of the war and the reduction of taxes.
• More than half of the respondents have a neutral assessment of the Government's economic policy.
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП прискорились до 5,6% дпр (до попереднього року) в лютому 2024 року з 3,1% дпр в січні частково через календарний ефект.
• Енергосистема витримала зиму: збільшилось використання вугілля ТЕС, а також атомних реакторів. В цьому опалювальному сезоні Україна вперше використовувала газ лише власного видобутку.
• На фоні блокади польського кордону для вантажівок морський та залізничний види транспорту б’ють рекорди з перевезень: 8 млн т та 14,6 млн т відповідно.
• За попередніми оцінками митниці, показники торгівлі товарами у лютому залишились на рівні січня 2024 року.
• Доходи Держбюджету в лютому зросли через авансову сплату дивідендів державними банками та підприємствами.
• Міжнародна фінансова допомога залишилась низькою в лютому, але вже в березні очікуємо 4,5 млрд євро перехідного фінансування від ЄС в межах Механізму для України.
• В лютому споживча інфляція надалі сповільнилась до 4,3% дпр на фоні помірного зростання споживчого попиту та зниження світових цін на сировину.
• Гривня залишалась стабільною протягом (більшості) першого кварталу 2024 року ймовірно через нижчий попит на іноземну валюту в тому числі готівкову.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область» (грудень 2023).
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували шостий випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У листопаді 2023 року у Черкаській області було опитано 30 підприємств.
Серед них представлені підприємства від мікро до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року керівники підприємств Черкаської області оцінюють власну фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж загалом по країн.
• Спостерігається погіршення оцінок загальноекономічного середовища.
• Прогнози на піврічну перспективу щодо фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища, хоча і залишаються гіршими, ніж загалом по країні, але без суттєвих змін.
• При цьому, підприємці області утримуються від прогнозів на дворічну перспективу, тоді як загальноукраїнський показник довгострокових очікувань погіршився.
• Результати виробництва покращились і для регіону, і загалом по країні.
• На підприємствах Черкаської області відчувають незначні труднощі у пошуку кваліфікованих працівників, тоді як загалом по Україні збільшились труднощі і для кваліфікованих, і для некваліфікованих працівників.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області «Бізнес Київської області під час війни» за грудень 2023.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У грудні 2023 року в Київській області було опитано 21 підприємство. Серед них представлені підприємства від малого до великого розміру (найчастіше – великі). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року оцінки підприємців Київської області щодо фінансово-економічної ситуації суттєво не змінились порівняно з листопадом, проте спостерігається поступове погіршення очікувань на піврічну перспективу.
• Оцінки та очікування щодо загальноекономічної ситуації по області поступово погіршуються, на відміну від загальноукраїнських значень, за якими суттєвих змін не відбувається.
• Динаміка відновлення в порівнянні з аналогічним періодом минулого року для області погіршилась, тоді як загалом по країні змін не відбулось.
• Очікування щодо дворічних перспектив погіршились як загалом по країні, так і для області.
• На відміну від загальноукраїнських показників, за якими спостерігається незначне покращення виробничих результатів та відсутні різкі зміни щодо очікувань на короткострокову перспективу, по області погіршились як показники результатів, так і очікування.
• Темпи скорочення зайнятості прискорились як по області, так і загалом по країні. Водночас, підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку кваліфікованих або некваліфікованих працівників.
• На підприємствах Київської області рівень завантаження потужностей вищий ніж в цілому по Україні.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 21-ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за січень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 16 по 31 січня, 2024 року.
Усього в 21й хвилі було опитано 552 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 21го щомісячного опитування підприємств:
• У січні 2024 довгострокові очікування покращуються, невизначеність зменшується, але відновлення «тут та тепер» стагнує на фоні занепокоєнь бізнесу щодо безпеки, браку працівників та проблем із попитом.
• Індекс Відновлення Ділової Активності додатний, але менший ніж місяць тому. Агрегований показник перспектив промисловості також додатний, але два місяці поспіль триває тренд до зменшення.
• Невизначеність у дворічній перспективі знизилася.
• Невизначеність у піврічній перспективі для фінансово-економічної ситуації продовжує поступово зменшуватись та залишається без змін для загально-економічного середовища.
• Невизначеність у тримісячній перспективі зменшується (або не зростає) для основних очікувань, за винятком експорту.
• Виробничі показники в січні порівняно з груднем значно погіршилися, водночас, очікування щодо виробництва в перспективі на три місяці не змінюються вже чотири місяці.
• Показники зайнятості знижуються, а бізнес має проблеми з пошуком кваліфікованих працівників.
• Результати роботи підприємств з експорту погіршилися, але очікувані зміни в короткостроковій перспективі залишаються позитивними.
• Частка підприємств, що працюють на повну потужність, три місяці поспіль залишається без суттєвих змін.
• Перше місце в списку перешкод ділять перешкоди «працювати небезпечно» та «зростання цін».
• Головні події, на які очікує бізнес, - завершення війни та зниження податків.
• Більше половини опитаних нейтрально оцінюють економічну політику уряду.
More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (20)
2. ПРО ОПИТУВАННЯ
Опитування «Чи підтримуєте Ви функціонування Державної митної служби як єдиної юридичної особи?»
було проведене Громадською ініціативою «За чесну та прозору митницю» (далі Ініціатива) онлайн з 1 по 15
березня 2021 року.
Це восьме опитування із серії онлайн-опитувань, які регулярно проводяться Ініціативою.
Метою опитування було визначити рівень підтримки реорганізації Державної митної служби України (далі
Держмитслужба) у єдину юридичну особу та дізнатися, як, на думку опитаних, це вплине на здійснення експорту та
імпорту.
Учасники опитування надали відповіді щодо їх підтримки функціонування Держмитслужби як єдиної юридичної
особи, стосовно їхніх очікувань у зміні умов здійснення зовнішньоекономічної діяльності після створення єдиної
юридичної особи, а також очікувань щодо покращення керованості апарату митної служби внаслідок здійснення
зазначених змін.
Учасниками опитування стали представники українських підприємств, які здійснюють експорт або імпорт, а також
митні брокери, перевізники, експедитори, та представники бізнес-об’єднань, які, серед іншого, представляють
інтереси суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД).
2
Проект Підтримка Громадської Ініціативи «За чесну та прозору митницю» реалізується Інститутом економічних досліджень
та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу, Міжнародного Фонду «Відродження» та
AtlasNetwork.
3. 3
3% Волинська
2% Чернівецька
2% Хмельницька
2% Херсонська
2% Рівненська
2% Полтавська
2% Івано-Франківська
2% Донецька
1% Житомирська
1% Луганська
1% Черкаська
20% Київська
13% м. Київ
11% Одеська
7% Запорізька
6% Львівська
4% Тернопільська
4% Закарпатська
4% Дніпропетровська
3% Харківська
3% Сумська
3% Миколаївська
В онлайн-опитуванні взяли участь 98 респондентів з 21 області України та м. Києва
РЕСПОНДЕНТИ
4. 4
Вік респондентів – від 21 до 75 років
середній вік – 43 роки
84%- чоловіки
16%- жінки
16%
84%
РЕСПОНДЕНТИ
5. 5
ЗЕД ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА ФОРМА
Митний брокер 40%
Підприємство, яке здійснює експорт та імпорт 31%
Бізнес-асоціація, яка, серед іншого, представляє інтереси суб’єктів ЗЕД 13%
Підприємство, яке здійснює лише імпорт 8%
Перевізник або експедитор 4%
Підприємство, яке здійснює лише експорт 4%
Товариство з обмеженою відповідальністю 41%
Фізична особа-підприємець 22%
Приватне підприємство 12%
Громадська організація 9%
Акціонерне товариство 6%
Державне підприємство 5%
Асоціація 2%
Торгово-промислова палата 1%
ОРГАНІЗАЦІЙНА
ФОРМА
ЗЕД
6. 6
Підтримка функціонування Держмитслужби України
як єдиної юридичної особи
32%
59%
7%
2%
так, підтримую ні, не підтримую
мені все одно важко сказати
Чи підтримуєте Ви функціонування Держмитслужби
України як єдиної юридичної особи?
Кожен третій респондент
підтримує функціонування
Держмитслужби України як
єдиної юридичної особи.
Більше половини опитаних –
не підтримують.
7. 7
Чи спроститься ЗЕД внаслідок функціонування
Держмитслужби України як єдиної юридичної особи?
20%
67%
13%
так ні не знаю
Як Ви вважаєте, чи спроститься здійснення
зовнішньоекономічної діяльності внаслідок
функціонування Держмитслужби України як
єдиної юридичної особи?
2/3 респондентів не погодилися
з твердженням, що
функціонування Держмитслужби
як єдиної юридичної особи
спростить здійснення
зовнішньоекономічної діяльності
Водночас, з цим твердженням
погодилися 20% респондентів, в
той час як 13% відповіли, що не
знають.
8. 10
Чи спроститься ЗЕД внаслідок функціонування Держмитслужби
як єдиної юридичної особи? Чому «ні» (1):
2/3 респондентів вважають, що робота Держмитслужби як єдиної юридичної особи не спростить
здійснення ЗЕД.
Найпоширеніші обґрунтування такої думки – це:
Очікується погіршення та ускладнення роботи через реорганізацію Держмитслужби
• «Структура, в якій 10 000 людей, буде неповороткою і важкою в управлінні навіть при
делегуванні частини повноважень. Практичний приклад поліції підтверджує це»
• «Це ускладнить проходження всіх процедур, пов'язаних з організаційними питаннями»
• «Не підтримую, оскільки зараз порядку немає при об'єднанні чотирьох митниць в одну.
При об'єднанні 25 буде управлінський хаос»
• «Враховуючи існуючу в державі бюрократію, прийняття рішень при єдиній юридичній особі
буде в кращому випадку "не швидким", що негативно вплине на взаємовідносини суб'єктів
ЗЕД із митницею»
• «Керованість персоналу суттєво погіршиться, а вирішення спірних питань буде
затягуватися»
9. 11
Чи спроститься ЗЕД внаслідок функціонування Держмитслужби
як єдиної юридичної особи? Чому «ні» (2):
Форма роботи Держмитслужби не має відношення до процедур торгівлі
• «Без прийняття концептуально нових нормативно-правових актів, будь-які внутрішні
реформи не принесуть очікуваних результатів. Має бути комплексна реформа, а не зміна
керівників або назви територіальних органів»
• «Кодекс залишиться той же»
• «Спрощення не буде, поки не відмінять бюрократичний механізм організації митного
оформлення, де основною причиною є людський фактор»
• «Від перестановки доданків сума не міняється»
Подібні реформи не приносять очікуваних результатів
• «В Україні будь-яка "переорганізація" роботи держструктур – то є черговий "поділ"
грошей по карманах певного кола осіб»
• «Постійна реорганізація в останні роки негативно відобразилась на функціюванні служби.»
• «Чергова перебудова, яка ні до чого не приведе. Все і всі залишаться на місці, нема чого на
це витрачати ресурси.»
10. 8
Чи спроститься ЗЕД внаслідок функціонування Держмитслужби
як єдиної юридичної особи? Чому «так» (1):
Кожен п’ятий респондент вважає, що реорганізація Держмитслужби як єдиної юридичної особи
спростить здійснення ЗЕД.
Найпоширеніші аргументи на користь такої позиції – це:
Оптимізація процедур, економія часу
• «Простіше вирішувати все через одну особу. Бо якщо експорт іде через одну, а імпорт
через іншу, це призводить до плутанини і втрати часу.»
• «Будуть прийматися рішення більш оперативно.»
• «Необхідно зменшити кількість митників та вплив людського фактору у процес,
максимально спростити та автоматизувати процес.»
Краща організація діяльності, єдиний центр прийняття рішень
• «Менше "царьків на місцях", легше керувати організацією.»
• «Не повинно бути окремих князівств на кшталт Одеської або Чернівецької митниці.»
• «Дивно, чому орган влади повинен бути розділений на 20+ юридичних осіб публічного
права. Згідно такої логіки, кожен пункт пропуску на кордоні чи відділок поліції в окремо
взятому селі повинен бути окремою юридичною особою.»
11. 9
Чи спроститься ЗЕД внаслідок функціонування Держмитслужби
як єдиної юридичної особи? Чому «так» (2):
Уніфікація, стандартизація вимог
• «Єдиний підхід до визначення митної вартості, єдиний підхід до неоднозначних
законодавчих актів.»
• «У кожної митниці є свої внутрішні правила, заповнення декларацій, обов'язкових
документів, їх види, заїзд/виїзд на термінал і т. д. Надіюся, вдасться стандартизувати
процес оформлення вантажу.»
• «Операції митної служби мають бути однаковими по всій Україні.»
• «Набридло те, що в кожній митниці своє тлумачення нормативних документів.»
Боротьба з корупцією:
• «Митниця має бути єдиним контрольним механізмом. Це спростить "біле" розмитнення і
ускладнить "чорно-сіре" розмитнення і корупцію.»
• «Можливість проведення митного оформлення за принципами бекофісу, що дозволить
значно зменшити корупційний тиск та уніфікувати вимоги щодо документів.»
• «Це дозволить (…) зменшити рівень маніпулювання митною вартістю заради уникнення
або зменшення митних платежів.»
12. 12
Чи спроститься ЗЕД внаслідок функціонування Держмитслужби
як єдиної юридичної особи? Чому «не знаю»:
Приблизно кожен сьомий респондент не знає, чи спростить здійснення ЗЕД робота
Держмитслужби як єдиної юридичної особи.
Серед пояснень цієї відповіді – такі:
Реорганізація митниці не стосується ЗЕД
• «Це не залежить від того, скільки юридичних осіб: одна чи десять. Тут зовсім інші причини.»
Для бізнесу немає різниці
• «Бізнесу має бути однаково, кому підпорядкована і як всередині влаштована служба (бек-
офіс). Бізнес взаємодіє з митними інспекторами (фронт-офісом).»
• «Якщо все добре, то суб'єкт не знає, єдина юридична особа чи декілька.»
Є позитивні і негативні сторони єдиної юридичної особи
• «З однієї сторони, простіше достукатись і рішення, винесене однією митницею, буде
підставою оформлення у всіх областях. З іншого боку, якщо діло дійде до судів, то зі всієї
країни, я так розумію, всі справи підуть на Київ, то і по часу більше терміни будуть, ну і
витрат більше у підприємств.»
13. 13
Чи сприятиме функціонування Держмитслужби України як єдиної юридичної
особи покращенню керованості апаратом митної служби?
29%
61%
10%
так ні не знаю
Чи сприятиме, на Вашу думку, функціонування
Держмитслужби України як єдиної юридичної особи
покращенню керування апаратом митної служби?
Більшість респондентів не
вважають, що функціонування
Держмитслужби України як
єдиної юридичної особи
сприятиме покращенню
керованості її апаратом
14. 14
ВИСНОВКИ
Результати опитування показують діаметрально протилежні погляди респондентів на те, чи
повинна Держмитслужба функціонувати як єдина юридична особа. Більше половини
респондентів не підтримує функціонування Держмитслужби як єдиної юридичної особи;
водночас, 1/3 опитаних підтримала це нововведення.
Більшість опитаних не очікує від створення єдиної юридичної особи Держмитслужби спрощення
митних процедур та покращення керованості її апаратом.
Разом з цим, структура та форма функціонування державного органу не має впливати на
користувачів відповідних послуг. Тобто підприємців в цілому не мала б турбувати форма роботи
цього державного органу.
Це дозволяє припустити, що у суспільстві та в бізнесі зокрема до подібних кроків з реорганізації
ставляться з великою обережністю і пересторогою, що може бути спричинено незадовільними
результатами попередніх змін та відсутністю позитивних очікувань, пов’язаних з цими кроками.
15. КОНТАКТИ
Проєкт «Підтримка Громадської Ініціативи «За чесну та прозору митницю» виконує
Громадська Організація «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій»
за фінансової підтримки Європейського Союзу, МФ «Відродження» та Atlas Network
ГО «Інститут економічних досліджень
та політичних консультацій»
вул. Рейтарська 8/5-а, 01054 Київ, Україна
тел. + 38 044 278-63-42
факс + 38 044 278-63-36
institute@ier.kiev.ua
www.ier.com.ua
КОНТАКТИ ПРОЄКТУ
сайт: www.tfd.ier.com.ua
e-mail: customs@ier.kyiv.ua
Facebook: www.facebook.com/TFD.IER
Приєднуйтеся до нас:
Facebook
Telegram
15