В начале года юридическое сообщество всколыхнула новость о ликвидации с 1 января 2017 налоговой милиции в связи с изменениями в Налоговый кодекс Украины. В Минфине назвали это «технической ошибкой» и анонсировали внесение на рассмотрение правительства законопроект о создании финансовой полиции.

1. 10
ОПИТУВАННЯTСПОЧАТКУ
Вигідна поліція
Податкова міліція vs. фінансова поліція:
зміна вивіски чи комплексна реформа податкових органів?
Законодавство без поспіху
Наталія ЄФАНОВА, старший юрист ЮК Prove Group
Тема ліквідації податкової міліції обговорюється
в Україні досить тривалий час, прибічники та супро­
тивники такої реформи постійно висловлюють думки
та певні пропозиції щодо вирішення наболілого пи­
тання.
Насправді, якщо вірити аналітичним даним щодо
стану роботи податкової міліції, її результати є не
дуже оптимістичними, тож ідея про делегування до підвідомчості однієї
спеціалізованої служби всіх економічних злочинів є доцільною.
Разом із тим постає питання, чи є раціональною така реформа та які
результати вона дасть з огляду на зміст запропонованих законопроектів,
а також враховуючи можливість повноцінної, з точки зору мети, закла­
деної в такому нормативно-правовому документі, його імплементації в
Україні.
На початку року новина про лікві­
дацію податкової міліції та створення
фінансової поліції добряче сколихнула
інформаційний простір. У Мінфіні по­
спішили запевнити, що «ліквідація»,
спровокована змінами до Податкового
кодексу, це технічна помилка, та анон­
сували внесення на розгляд уряду зако­
нопроекту про фінансову поліцію.
Ліквідація податкової міліції та
створення фінансової поліції — це
зміна вивіски чи глибока реформа си­
лового підрозділу податкових органів?
Які принципи діяльності повинна по­
черпнути фінансова поліція у своїх
поперед­ників, а які ніколи та ні за яких
обстави не повинна? Які труднощі по­
стануть при реформуванні силового
підрозділу податкових органів та які
реформи здатні полегшити життя біз­
несу? Ці та інші запитання ми адресу­
вали юридичній спільноті.

2. 11СІЧЕНЬ-ЛЮТИЙ • 2017
Позаяк контроль фінансової сфери вимагає не тільки
спеціальних знань, а й додержання певного порядку реалі­
зації повноважень, пов’язаних з таким контролем, однако­
вого підходу в перевірці фактів вчинення фінансових зло­
чинів суб’єктами великого, середнього та малого бізнесу,
спрямованості дій держави на підтримку реалізації запро­
понованої реформи (в тому числі, у частині стимулювання
працівників відповідно до встановленого рівня як заробіт­
ної плати, так і стосовно соціальних гарантій).
Важливим також є встановлення дієвої системи від­
повідальності посадових осіб фінансової поліції за пору­
шення порядку реалізації та зловживання своїми повно­
важеннями.
Суттєве значення в процесі впровадження реформи
матиме і забезпечення якісного відбору фахівців та їхня
підготовка, підготовка команди, що відповідатиме за вті­
лення таких змін.
Результативність наведених перетворень також на­
пряму залежить від бажання бізнесу відмовитись від за­
коренілої звички до зловживань, у тому числі і в подат­
ковому полі.
Окреслені моменти повинні знайти своє відобра­
ження у законі про фінансову поліцію, тому зазначений
нормативно-правовий документ не може прийматись
поспіхом, зокрема з урахуванням «технічної помилки»,
що призвела до фактичної передчасної ліквідації органів
податкової міліції (Закон України № 1797 «Про внесення
змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення
інвестиційного клімату в Україні»).
Відтак,єбагатофакторів,щовпливатимутьнапозитив­
ність результатів проведення зазначеної реформи, і саме
від них безпосередньо залежатиме її успішне втілення.
Сформований з нуля
Андрій ЖУРЖІЙ, перший заступник
голови Комітету Верховної Ради
України з питань податкової
та митної політики
Якщо реформа буде реалізована
так, як вона анонсується, то йдеться
про докорінну зміну підходів до роз­
слідування економічних злочинів.
Власне, акцент роботи нового органу буде спрямований
у першу чергу на аналітичну складову. Натомість має­
мо на меті відійти від стандартної для податкової міліції
практики силового захвату та залякування зброєю під час
слідчих дій. Окрім того, передбачається, що до нового ор­
гану не зможуть увійти дійсні співробітники податкової
міліції, СБУ або МВС. Думаю, для того, щоб зламати вже
звичну для правоохоронних органів методику роботи, до
них мають увійти зовсім інші люди, з іншими цінностя­
ми. І, звісно ж, орган буде єдиний, уніфікований, пере­
бере на себе розслідування всіх економічних злочинів, а
тому відповідні підрозділи в СБУ, МВС та податкова мілі­
ція будуть ліквідовані.
Не можу назвати жодної речі, яку варто запозичити від
нинішньої системи. Орган має бути сформований з нуля,
новими людьми, як би ідеалістично це не звучало. Позбу­
тися потрібно карального підходу до виконання посадових
обов’язків та, звісно, бажання співробітників податкової
міліції наживитися. Для цього, наприклад, рівень оплати
праці співробітників новоствореного органу передбачати­
меться конкурентний. Ненормальною є практика безпід­
ставного відкриття кримінальних провад­жень винятково
з метою наступного вимагання хабара за його закриття.
І корінь проблеми у тому, що така практика заохочується
найвищим керівництвом ДФС України.
Найбільша складність процесу реформування поля­
гає у небажанні людей, які зараз стоять на корупційних
потоках, їх позбуватися. Оскільки коаліційні фракції в
переважній більшості координують цих людей, може ви­
никнути складність з прийняттям внесеного урядом за­
конопроекту. Навряд чи хтось беззастережно скаже, що
не підтримує законопроект, адже це є вимогою бізнесу
протягом уже багатьох років, проте, думаю, знайдуться
депутати, які своїми на перший погляд незначними прав­
ками намагатимуться спаплюжити базову ідею. Відтак,
парламенту доведеться поборотися за її збереження. Ну,
і, звісно ж, без нормального менеджменту, який очолить
процес реформування, навряд чи щось вийде.
Достатньо хорошим результатом для бізнесу було б
проведення до кінця каденції Верховної Ради цього скли­
кання двох ключових реформ: запровадити податок на
розподілений прибуток і зменшити податкове наванта­
ження на фонд заробітної плати. Перша новела, думаю,
стимулювала б інвестиції в розвиток вітчизняних підпри­
ємств. Друга реформа полягає у скасуванні єдиного соці­
ального внеску, військового збору і запровадженні єдиної
ставки ПДФО з фонду оплати праці з подальшим пере­
розподілом надходжень від цього податку між місцевими
бюджетами і Пенсійним фондом України. Думаю, запро­
вадження податкового навантаження на фонд заробітної
плати на рівні спочатку 29 %, а згодом 22 % створило б
конкурентні переваги для України порівняно з іншими
європейськими країнами і сприяло б залученню інозем­
них інвестицій.
Про «зміну вивіски» не йдеться
Євген ПРОНІН, керуючий партнер
ЮК «Пронін та Партнери»
За останній місяць новина про
ухвалення Верховною Радою Укра­
їни закону про створення фінансо­
вої поліції та Єдиного реєстру ПДВ
набула гучного розголосу. Переваж­
но такі обговорення не стосують­
ся нового органу, розподілу функціональних обов’язків
та напряму роботи. Увагу до себе привернула податкова
міліція, яка через так звану технічну помилку була лік­
відована, проте жодних функцій не виконувала, але фі­
нансування з боку держави отримувала. Зрештою, саме
ця ситуація привернула увагу суспільства до однієї із най­
важливіших реформ 2017 року. Таким чином, ініціатори
створення фінансової поліції наголошують на тому, що

3. 12
ОПИТУВАННЯTСПОЧАТКУ
роботу новий орган повинен розпочати в якнайкорот­
ші строки. Інакше за час формування нової структури
недоб­росовісні суб’єкти господарювання зможуть ско­
ристатися прогалиною у власних цілях.
Назвати ліквідацію податкової міліції та створення
фінансової поліції «зміною вивіски» теоретично не мо­
жемо, бо сфера діяльності нової служби охопить більш
широкий спектр дій, спрямований на розкриття фінан­
сових злочинів, аніж вчиняла безпосередньо податкова
міліція. На цьому етапі такі повноваження належать до
компетенції щонайменше чотирьох служб (податкова
міліція, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпе­
ки України, Держфінмоніторинг). Звичайно, створення
нового органу, що здійснюватиме діяльність, спрямовану
на попередження економічних злочинів, та буде прямо
підпорядковуватись одному вищестоящому органу — це
наслідування найліпших світових прикладів. Як відомо,
податкова міліція у своїй роботі застосовувала силові ме­
тоди, що є відлунням старої системи. Утім, фінансова по­
ліція, сподіватимемось, не вчинятиме тиск, а свою увагу
концентруватиме на розслідуваннях, аналітиці даних
щодо можливих зловживань та збиранні доказової бази
щодо їх існування. Тільки у разі підтвердження факту
вчинення злочину суб’єкт може бути притягнутий до від­
повідальності.
З моменту започаткування реформації системи у ці­
лому можемо спостерігати, що новостворені органи не
демонструють належного рівня виконання покладених
на них обов’язків. До майбутніх кадрів фінансової поліції
має бути застосований ретельний відбір, що позитивно
вплине на рівень виконання їхніх повноважень. Проте це
може затягнути момент початку функціонування нового
органу. Зрештою, лічена кількість людей займатимуться
моніторингом фінансової ситуації у всій країні та ви­
криттям складних схем економічних злочинів. Ці схеми
напрацьовані досить обізнаними кадрами у тій чи іншій
сфері діяльності суб’єктів господарювання. Саме тому на
викриття зловживань держава повинна делегувати що­
найменше такого ж рівня ресурс — людей, яким відомо
походження фінансових махінацій, а відтак які зможуть
запобігти їхній реалізації.
Втілювати у життя
Юлія БРУСКО, юрист
ICF Legal Service
Варто відзначити, що спроби ре­
організувати податкову міліцію чи
ліквідувати її взагалі здійснювалися
протягом багатьох років. Сьогодні
цей процес прискорився завдяки
технічним помилкам у новоприйня­
тому законі. Питання у тому, чи принесе створення нової
поліції користь.
Поки текст законопроекту офіційно не оприлюдне­
ний, важко напевне говорити про конкретні зміни. Од­
нак уже зараз можна стверджувати, що ми на порозі по­
яви додаткового органу, який обтяжуватиме бізнес і на­
вряд чи сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату
в Україні.
По-перше, неодноразово наголошувалося на аналі­
тичній, а не на силовій основі роботи фінансової поліції.
При цьому залишається незрозумілим, чому в такому
разі цей орган усе ще носитиме назву поліції, оскільки це
апріорі передбачає силову природу органу. Тут заява міні­
стра внутрішніх справ видається досить обґрунтованою.
По-друге, ми знову спостерігаємо зміну підпорядку­
вання вищезазначеного органу. Крім того, анонсується,
що до повноважень фінансової поліції, окрім розсліду­
вання податкових злочинів, буде віднесено розслідуван­
ня й інших економічних злочинів, зокрема фіктивного
підприємництва, махінацій на ринку цінних паперів, від­
мивання коштів тощо.
Тоді постає питання щодо дублювання повноважень
з повноваженнями уже існуючих органів: Державною
службою фінансового моніторингу, Міністерством еко­
номіки, Державною аудиторською службою тощо.
Крім того, передбачається конкурсний відбір на поса­
ди до майбутньої фінансової поліції та оновлення її складу
на 70 відсотків. Такий план дій схожий на реформування
національної поліції свого часу, однак зберігається ризик
призначення старих кадрів на керуючі посади.
На жаль, Україна знає безліч «реформ», результатом
яких стали лише зміна назви органів і подальші незлі­
ченні зміни в документах та вивісках. Тому для реальної
реформи податкової міліції замість зміни вивіски необ­
хідно змінювати не лише законодавство, але й втілювати
законодавчі положення у життя.
За умови створення єдиного органу, який займати­
меться так званими злочинами білих комірців, і надан­
ня йому аналітичних повноважень, а також цілковитого
оновлення його складу, такий орган справді може стати
корисним та ефективним. У будь-якому разі необхідно
дочекатися офіційного оприлюднення законопроекту й
після цього робити більш обґрунтовані висновки.
Таким чином, якщо прогнозовану реформу буде вті­
лено належним чином, тоді справді можна буде говорити
про якісно нову структуру, покликану захищати суспільні
інтереси та здійснювати розслідування й аналітику рад­
ше, ніж переслідування чи залякування, і ми не спосте­
рігатимемо чергову беззмістовну зміну форми без онов­
лення змісту.
Проблема у вибірковості
Мирослав ГОРОШКО,
старший юрист судової практики
МЮФ Integrites
Упродовж останніх років значно
збільшилася кількість заяв як окре­
мих законотворців, так і експертно­
го середовища щодо необхідності
активної роботи над «реформуван­
ням податкової системи України».
Справедливо зауважити, що, за міжнародними
оцінками, в 2016 році Україна піднялася в рейтингу

4. 13СІЧЕНЬ-ЛЮТИЙ • 2017
­легкості сплати податків Paying Taxes та посіла 84 місце
(у 2015 році — 107) серед 190 країн, що яскраво ілюструє
певні зміни у державі.
Говорячи про необхідні кроки реформування, звісно
ж, варто акцентувати увагу на: зменшенні ставок податків
(довгостроково-поступова реформа з урахуванням еко­
номічного стану), спрощенні процедури адміністрування
податків (невідкладно), створенні прозорих та відкритих
умов (зниження тиску) при взаємодії держави та бізнесу.
Проте, на наш погляд, на сьогодні найбільша пробле­
ма полягає не у відсутності реформ у податковій сфері, а у
їх вибірковості та неузгодженості характеру.
Для прикладу, як позитивний крок варто відзначити
прийняття наприкінці 2016 року Закону України № 1797-
VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України
щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (за­
конопроект № 5368), однак не треба забувати, що поло­
ження цього Закону (в певній частині) є зовсім не нови­
ми: вони містилися в законопроекті № 3357 від 26 жовтня
2015 року, який не витримав тодішньої критики.
Також не треба забувати, що кінець 2015-го та початок
2016 року пройшли під егідою обіцянок прийняття ново­
го ПК України, які потім відклалися до 2017 року і не вик­
лючено, що будуть відкладені й далі.
Зазначене свідчить про відсутність стабільного та сис­
темного підходу до реформування, а отже і відсутність
зрозумілих правил.
Як приклад наслідків такого підходу можна назвати
тенденції останніх років дії «мораторію» проведення пе­
ревірок органами ДФС суб’єктів господарювання з обся­
гом доходу до 20 млн. Винятки — дозвіл Кабінету Міні­
стрів України, заява самого суб’єкта чи рішення суду.
Так, підпунктом 78.1.11 ПК України встановлено умо­
ву проведення документальної позапланової перевірки
на підставі рішення суду (слідчого судді) (є в поточній
редакції ПК України з 2012 року).
Власне, на той час КПК України уповноважував слід­
чого (прокурора) як сторону обвинувачення (статті 36 та
40 КПК України) на призначення ревізій, перевірок та
ініціювання розгляду цього питання судом.
Проте з прийняттям нового Закону «Про прокурату­
ру» у 2014 році подібні положення з КПК України було
виключено.
На сьогодні ж у КПК України немає норми, яка нада­
вала б слідчому процесуальне право звертатися до слідчо­
го судді з відповідним клопотанням.
Натомість, спираючись на дані реєстру судових рішень,
суди активно розглядають подібні звернення слідчих та за­
довольняють їх, чим надають зелене світло на проведення
позапланових перевірок усупереч діючому мораторію.
Виходячи з подібних підходів до законодавчих змін,
головною проблемою реформування всієї галузі залиша­
ється відсутність системності, узгодженості, послідов­
ності та передбачуваності реалізації питання.
РЕКЛАМА