Пояснювальна таблиця до проекту Закону України "Про національну комісію , що здійснює державне регулювання в галузі зв’язку"

1. Порівняльна таблиця
до проекту Закону України «Про національну комісію з питань регулювання зв’язку»
Зміст положення (норми) чинного акту законодавства Зміст відповідного положення (норми) проекту акту
Кримінальний кодекс України
Стаття 344. Втручання у діяльність державного діяча
1. Незаконний вплив у будь-якій формі на Президента України, Голову
Верховної Ради України, народного депутата України, Прем'єр-міністра
України, члена Кабінету Міністрів України, Голову Конституційного Суду
України, суддю Конституційного Суду України, Голову чи члена Вищої ради
правосуддя, Голову чи члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,
Уповноваженого Верховної РадиУкраїни з прав людини або його представника,
Директора Національного антикорупційного бюро України, Голову Рахункової
палати або іншого члена Рахункової палати, Голову або члена Центральної
виборчої комісії, Голову Національного банку України, члена Національної ради
України з питань телебачення і радіомовлення, Голову Антимонопольного
комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову
Державного комітету телебачення ірадіомовлення України, члена Національної
комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та
комунальних послуг, з метою перешкодити виконанню ними службових
обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень -
карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або
обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий
строк.
2. Ті самідії, якщо вони вчинені особою з використанням свого службового
становища, -
караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або
позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні
посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Стаття 344. Втручання у діяльність державного діяча
1. Незаконний вплив у будь-якій формі на Президента України, Голову
Верховної Ради України, народного депутата України, Прем'єр-міністра
України, члена Кабінету Міністрів України, Голову Конституційного Суду
України, суддю Конституційного Суду України, Голову чи члена Вищої ради
правосуддя, Голову чи члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,
Уповноваженого Верховної РадиУкраїни з прав людини абойого представника,
Директора Національного антикорупційного бюро України, Голову Рахункової
палати або іншого члена Рахункової палати, Голову або члена Центральної
виборчої комісії, Голову Національного банку України, члена Національної
радиУкраїни з питань телебачення ірадіомовлення, Голову Антимонопольного
комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову
Державного комітетутелебаченняі радіомовлення України, члена Національної
комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та
комунальних послуг, члена Національної комісії, що здійснює державне
регулювання в галузі зв’язку, з метою перешкодити виконанню ними
службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень -
карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або
обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий
строк.
2. Ті самідії, якщо вони вчинені особою з використанням свого службового
становища, -
караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів
доходів громадянабо обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням
волі на той самийстрок, з позбавленням права обійматипевні посадичи займатися
певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Закон України «Про державну службу»
Стаття 3. Сфера дії цього Закону Стаття 3. Сфера діїцього Закону

2. 5. Окремі особливості проходження державної служби в центральному органі
виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та в центральному
органі виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, їх
територіальних органах визначаються Митним кодексом України та
Податковим кодексом України.
5. Окреміособливості проходження державної служби в центральному органі
виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та в центральному
органі виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, їх
територіальних органах визначаються Митним кодексом України та Податковим
кодексом України.
6. Окремі особливості проходження державної служби в національній
комісії з питань регулювання зв’язку визначаються Законом України «Про
національну комісію з питаньрегулювання зв’язку».
Закон України «Про Кабінет Міністрів України»
Стаття 21. Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з
міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади
1. Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та
інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення
державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя,
виконання Конституції та законів України, актів Президента України,
додержання прав і свобод людини та громадянина.
2. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідальні
перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому.
3. Питання діяльності міністерств у Кабінеті Міністрів України
представляють відповідні міністри.
4. Діяльність центральних органів виконавчої влади, керівники яких не
входять до складу Кабінету Міністрів України, спрямовується і координується
міністрами. Питання діяльності таких центральних органів виконавчої влади
представляють відповідні міністри, до сфери спрямування і координації яких
належать ці органи.
5. Кабінет Міністрів України затверджує граничну чисельність працівників
міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в межах коштів,
передбачених у Державному бюджеті України для утримання органів
виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України за обґрунтованим поданням керівника
центрального органу виконавчої влади визначає кількість заступників такого
керівника.
Стаття 21. Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з
міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади
1. Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та
інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення
державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя,
виконання Конституції та законів України, актів Президента України,
додержання прав і свобод людини та громадянина.
2. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідальні
перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому.
3. Питання діяльності міністерств у Кабінеті Міністрів України
представляють відповідні міністри.
4. Діяльність центральних органів виконавчої влади, керівники яких не
входять до складу Кабінету Міністрів України, спрямовується і координується
міністрами. Питання діяльності таких центральних органів виконавчої влади
представляють відповідні міністри, до сфери спрямування і координації яких
належать ці органи.
Дія цієї частини не поширюється на національну комісію, що здійснює
державне регулювання в галузі зв’язку.
5. Кабінет Міністрів України затверджуєграничну чисельність працівників
міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в межах коштів,
передбачених у Державному бюджеті України для утримання органів
виконавчої влади.

3. 6. Кабінет Міністрів України може скасовуватиакти міністерств та інших
центральних органів виконавчої влади повністю чи в окремій частині.
Зазначені повноваження Кабінету Міністрів України не поширюються на
рішення міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що
видаються ними у процесі здійснення повноважень з управління
корпоративними правами, що належать державі у статутних капіталах суб’єктів
господарювання, які діють на підставі ліцензії на провадження діяльності з
транспортування природного газу, а також юридичних осіб, що володіють
корпоративними правами у таких суб’єктах господарювання.
7. Кабінет Міністрів України призначає на посаду:
1) державних секретарів міністерств, керівників та заступників керівників
центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету
Міністрів України, відповідно до законодавства про державну службу;
2) перших заступників і заступників міністрів - за поданням Прем’єр-
міністра України.
Звільнення зазначених осіб здійснюється Кабінетом Міністрів України в
порядку та з підстав, передбачених законами України "Про Кабінет Міністрів
України", "Про центральні органи виконавчої влади", "Про державну службу".
8. Особливості відносин Кабінету Міністрів України з окремими
центральними органами виконавчої влади можуть визначатися законами
України.
Кабінет Міністрів України за обґрунтованим поданням керівника
центрального органу виконавчої влади визначає кількість заступників такого
керівника.
6. Кабінет Міністрів України може скасовувати акти міністерств та інших
центральних органів виконавчої влади повністю чи в окремій частині.
Зазначені повноваження Кабінету Міністрів України не поширюються на
рішення міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що
видаються ними у процесі здійснення повноважень з управління
корпоративними правами, що належать державіу статутних капіталах суб’єктів
господарювання, які діють на підставі ліцензії на провадження діяльності з
транспортування природного газу, а також юридичних осіб, що володіють
корпоративними правами у таких суб’єктах господарювання, а також на
рішення національної комісії,що здійснює державне регулювання в галузі
зв’язку.
7. Кабінет Міністрів України призначає на посаду:
1) державних секретарів міністерств, керівників та заступників керівників
центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету
Міністрів України, відповідно до законодавства про державну службу;
2) перших заступників і заступників міністрів - за поданням Прем’єр-
міністра України;
3) членів колегіальних регуляторних органів, що є центральними
органами виконавчої влади із спеціальним статусом - за поданням
конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів такого
регуляторного органа.
Звільнення зазначених осіб здійснюється Кабінетом Міністрів України в
порядку та з підстав, передбачених законами України "Про Кабінет Міністрів
України", "Про центральні органи виконавчої влади", "Про державну службу",
крім членів національної комісії, що здійснює державне регулювання в
галузі зв’язку, яке здійснюється з підстав, передбачених Законом України
«Про національну комісію, що здійснює державне регулювання в галузі
зв’язку.».

4. 8. Особливості відносин Кабінету Міністрів України з окремими
центральними органами виконавчої влади можуть визначатися законами
України.
ПитаннявзаємодіїКабінетуМіністрівУкраїни танаціональноїкомісії,
що здійснює державне регулювання в галузі зв’язку регламентуються
Законами України «Про національну комісію, що здійснює державне
регулювання в галузі зв’язку», «Про електронні комунікації», «Про
поштовий зв'язок».
Закон України «Про центральні органи виконавчої влади»
Стаття 16. Центральні органи виконавчої влади
2. Діяльність центральних органів виконавчої влади спрямовується та
координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів згідно
із законодавством.
Стаття 16. Центральні органи виконавчої влади
2. Діяльність центральних органів виконавчої влади, крім національної
комісії, що здійснює державне регулювання в галузі зв’язку, спрямовується
та координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів
згідно із законодавством.
Стаття 18. Повноваження міністра у відносинах з центральним органом
виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується через
міністра
1. Кабінет Міністрів України спрямовує та координує діяльність
центральних органів виконавчої влади через міністра у порядку, визначеному
цим Законом та актами Кабінету Міністрів України.
2. Міністр:
1) забезпечує формування державної політики у відповідній сфері та
контролює її реалізацію центральним органом виконавчої влади, діяльність
якого спрямовується та координується ним;
2) погоджує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені
центральним органом виконавчої влади проекти законів, актів Президента
України та Кабінету Міністрів України;
3) визначає пріоритетні напрями роботи центрального органу виконавчої
влади та шляхи виконання покладених на нього завдань,затверджує плани його
роботи;
Стаття 18. Повноваження міністра у відносинах з центральним органом
виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується через
міністра
1. Кабінет Міністрів України спрямовує та координує діяльність
центральних органів виконавчої влади через міністра у порядку, визначеному
цим Законом та актами Кабінету Міністрів України.
2. Міністр:
1) забезпечує формування державної політики у відповідній сфері та
контролює її реалізацію центральним органом виконавчої влади, діяльність
якого спрямовується та координується ним;
2) погоджує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені
центральним органом виконавчої влади проекти законів, актів Президента
України та Кабінету Міністрів України;
3) визначає пріоритетні напрями роботи центрального органу виконавчої
владита шляхи виконання покладених на нього завдань,затверджує плани його
роботи;

5. 5) погоджує структуру апарату центрального органу виконавчої влади;
6) видає обов'язкові до виконання центральними органами виконавчої
влади накази та доручення з питань, що належать до сфери діяльності
центрального органу виконавчої влади;
7) погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників та
заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату
центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та
координується ним;
8) погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників і
заступників керівників територіальних органів центрального органу виконавчої
влади;
9) погоджує пропозиції керівника центрального органу виконавчої влади
щодо утворення, реорганізації, ліквідації його територіальних органів як
юридичних осіб публічного права та вносить на розгляд Кабінету Міністрів
України відповідне подання;
10) погоджує утворення, реорганізацію, ліквідацію територіальних органів
центрального органу виконавчої владияк структурних підрозділів апаратуцього
органу;
11) порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо скасування
актів центрального органу виконавчої влади повністю чи в окремій частині;
12) доручає керівнику центрального органу виконавчої влади скасувати
актийого територіальних органів повністю чив окремій частині, а в разівідмови
скасовує акти територіальних органів центрального органу виконавчої влади
повністю чи в окремій частині;
13) порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо
притягнення додисциплінарної відповідальності керівника центрального органу
виконавчої влади та його заступників;
14) ініціює питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності
керівників структурних підрозділів апарату центрального органу виконавчої
влади, його територіальних органів та їх заступників, а також керівників
підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління;
5) погоджує структуру апарату центрального органу виконавчої влади;
6) видає обов'язкові до виконання центральними органами виконавчої
влади накази та доручення з питань, що належать до сфери діяльності
центрального органу виконавчої влади;
7) погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників та
заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату
центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та
координується ним;
8) погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників і
заступників керівників територіальних органів центрального органу виконавчої
влади;
9) погоджує пропозиції керівника центрального органу виконавчої влади
щодо утворення, реорганізації, ліквідації його територіальних органів як
юридичних осіб публічного права та вносить на розгляд Кабінету Міністрів
України відповідне подання;
10) погоджує утворення, реорганізацію, ліквідацію територіальних органів
центрального органу виконавчої влади як структурних підрозділів апарату
цього органу;
11) порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо скасування
актів центрального органу виконавчої влади повністю чи в окремій частині;
12) доручає керівнику центрального органу виконавчої влади скасувати
актийого територіальних органів повністю чив окремій частині, а вразі відмови
скасовує акти територіальних органів центрального органу виконавчої влади
повністю чи в окремій частині;
13) порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо
притягнення до дисциплінарної відповідальності керівника центрального
органу виконавчої влади та його заступників;
14) ініціює питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності
керівників структурних підрозділів апарату центрального органу виконавчої
влади, його територіальних органів та їх заступників, а також керівників
підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління;

6. 15) ініціює питання щодо проведення службового розслідування стосовно
керівника центрального органу виконавчої влади, його заступників, інших
державних службовців і працівників апарату центрального органу виконавчої
влади та його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що
належать до сфери його управління;
16) приймає рішення щодо проведення перевірки діяльності центрального
органу виконавчої влади та його територіальних органів;
17) заслуховує звіти про виконання покладених на центральний орган
виконавчої влади завдань та планів їх роботи;
18) визначає структурний підрозділ апарату міністерства, що відповідає за
взаємодію з центральним органом виконавчої влади;
19) визначає посадових осіб міністерства, які включаються до складу
колегії центрального органу виконавчої влади;
20) визначає порядок обміну інформацією між міністерством та
центральним органом виконавчої влади, періодичність її подання;
21) вирішує інші питання, пов'язані із спрямуванням і координацією
діяльності центрального органу виконавчої влади.
15) ініціює питання щодо проведення службового розслідування стосовно
керівника центрального органу виконавчої влади, його заступників, інших
державних службовців і працівників апарату центрального органу виконавчої
влади та його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що
належать до сфери його управління;
16) приймає рішення щодо проведення перевірки діяльності центрального
органу виконавчої влади та його територіальних органів;
17) заслуховує звіти про виконання покладених на центральний орган
виконавчої влади завдань та планів їх роботи;
18) визначає структурний підрозділ апарату міністерства, що відповідає за
взаємодію з центральним органом виконавчої влади;
19) визначає посадових осіб міністерства, які включаються до складу
колегії центрального органу виконавчої влади;
20) визначає порядок обміну інформацією між міністерством та
центральним органом виконавчої влади, періодичність її подання;
21) вирішує інші питання, пов'язані із спрямуванням і координацією
діяльності центрального органу виконавчої влади.
3. Дія цієї статті не поширюється на національну комісію, що здійснює
державне регулювання в галузі зв’язку.
Стаття 24 Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна
України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах
енергетики та комунальних послуг, Державний комітет телебачення і
радіомовлення України та інші центральні органи виконавчої влади зі
спеціальним статусом
1. Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України,
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики
та комунальних послуг, Державний комітет телебачення і радіомовлення
України є центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Інші центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом можуть
бути утворені Кабінетом Міністрів України.
Стаття 24 Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна
України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах
енергетики та комунальних послуг, Державний комітет телебачення і
радіомовлення України, Національна комісія, що здійснює державне
регулювання в галузі зв’язку та інші центральні органи виконавчої влади зі
спеціальним статусом
1. Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України,
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики
та комунальних послуг, Державний комітет телебачення і радіомовлення
України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в галузі
зв’язку є центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом.

7. 2. Голова Антимонопольного комітету України, Голова Фонду державного
майна України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення
України призначаються на посади за поданням Прем’єр-міністра України та
звільняються з посад Верховною Радою України.
Заступники Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду
державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і
радіомовлення України призначаються на посади та звільняються з посад
Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України.
Члени Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах
енергетики та комунальних послуг, призначаються на посади відповідно до
Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання
у сферах енергетики та комунальних послуг".
3. Питання діяльності Антимонопольного комітету України, Фонду
державного майна України, Державного комітету телебачення і радіомовлення
України та інших органів зі спеціальним статусом у Кабінеті Міністрів України
представляє Прем'єр-міністр України.
4. Положення цього Закону поширюються на Антимонопольний комітет
України, Фонд державного майна України, Державний комітет телебачення і
радіомовлення України, інші утворені Кабінетом Міністрів України центральні
органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, крім випадків, коли
Конституцією та законами України визначені інші особливості організації та
порядку їх діяльності.
Інші центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом можуть
бути утворені Кабінетом Міністрів України.
2. Голова Антимонопольного комітету України, Голова Фонду державного
майна України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення
України призначаються на посади за поданням Прем’єр-міністра України та
звільняються з посад Верховною Радою України.
Заступники Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду
державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і
радіомовлення України призначаються на посади та звільняються з посад
Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України.
Члени Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах
енергетики та комунальних послуг, призначаються на посади відповідно до
Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання
у сферах енергетики та комунальних послуг".
3. Питання діяльності Антимонопольного комітету України, Фонду
державного майна України, Державного комітету телебачення і радіомовлення
України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання в галузі
зв’язку та інших органів зі спеціальним статусом у КабінетіМіністрів України
представляє Прем'єр-міністр України.
4. Положення цього Закону поширюються на Антимонопольний комітет
України, Фонд державного майна України, Державний комітет телебачення і
радіомовлення України, Національну комісію, що здійснює державне
регулювання в галузі зв’язку інші утворені Кабінетом Міністрів України
центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, крім випадків,
коли Конституцією та законами України визначені інші особливості організації
та порядку їх діяльності.
Закону України "Про оплату праці"
Стаття 8. Сфера державного регулювання оплати праці
Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх
форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та
інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці
керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності,
Стаття 8. Сфера державного регулювання оплати праці
Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх
форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та
інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці
керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності,

8. працівників підприємств, установта організацій, що фінансуються чидотуються
з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.
Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що
фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім
випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою
статті 10 цього Закону.
Умови розміру оплати праці суддів та членів національної комісії, що
здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
працівників її центрального апарату і територіальних органів визначаються
законом.
працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи
дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.
Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що
фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім
випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою
статті 10 цього Закону.
Умови розміру оплати праці суддів та членів національної комісії, що
здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
працівників її центрального апарату і територіальних органів визначаються
законом.
Особливості визначення умов розміру оплати праці членів та
працівників апарату Національної комісії, що здійснює державне
регулювання в галузі зв’язку, визначаються законом.
Закон України «Про політичні партії в Україні»
Стаття 6. Членство в політичних партіях та його обмеження
Членом політичної партії може бути лише громадянин України, який
відповідно до Конституції України має право голосу на виборах.
Громадянин України може перебувати одночасно лише в одній політичній
партії.
Членами політичних партій не можуть бути:
1) судді;
2) прокурори;
3) поліцейські;
4) співробітники Служби безпеки України;
5) військовослужбовці;
6) працівники митних та податкових органів;
7) персонал Державної кримінально-виконавчої служби України;
8) працівники Національного антикорупційного бюро України;
Стаття 6. Членство в політичних партіях та його обмеження
Членом політичної партії може бути лише громадянин України, який
відповідно до Конституції України має право голосу на виборах.
Громадянин України може перебувати одночасно лише в одній політичній
партії.
Членами політичних партій не можуть бути:
1) судді;
2) прокурори;
3) поліцейські;
4) співробітники Служби безпеки України;
5) військовослужбовці;
6) працівники митних та податкових органів;
7) персонал Державної кримінально-виконавчої служби України;
8) працівники Національного антикорупційного бюро України;

9. 9) державні службовці у випадках, передбачених Законом України "Про
державну службу";
10) члени Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах
енергетики та комунальних послуг.
На час перебування на зазначених посадах або службі члени політичної партії
зупиняють членство в цій партії.
9) державні службовці у випадках, передбачених Законом України "Про
державну службу";
10) члени Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах
енергетики та комунальних послуг.
11) члени Національної комісії, що здійснює державне регулювання в
галузі зв’язку.
На час перебування на зазначених посадах або службі члени політичної партії
зупиняють членство в цій партії.
Закон України «Про комітети Верховної Ради України»
Стаття 18. Участь комітетів у призначенні, звільненні, затвердженні та
наданні згоди на призначення посадових осіб
……
10. Комітет, до предмета відання якого належать питання розвитку паливно-
енергетичного комплексу, вугільної, газової, нафтової, нафтопереробної
промисловості, електроенергетики та житлово-комунальних послуг, подає на
розгляд Кабінету Міністрів України кандидатури членів Конкурсної комісії з
добору кандидатів на посадичленів Національної комісії, що здійснює державне
регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті
8 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне
регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
Стаття 18. Участь комітетів у призначенні, звільненні, затвердженні та
наданні згоди на призначення посадових осіб
……
10. Комітет, до предмета відання якого належать питання розвитку паливно-
енергетичного комплексу, вугільної, газової, нафтової, нафтопереробної
промисловості, електроенергетики та житлово-комунальних послуг, подає на
розгляд Кабінету Міністрів України кандидатури членів Конкурсної комісії з
добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює
державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно
до статті8 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне
регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
11. Комітет, до предмета відання якого належать питання розвитку сфер
електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг
поштового зв’язку, подає на розгляд Кабінету Міністрів України
кандидатури членів Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади
членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання в галузі
зв’язку, відповідно до статті 5 Закону України "Про Національну комісію,
що здійснює державне регулювання в галузі зв’язку ".
Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"
Стаття 3. Сфера дії Закону
Дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної
регуляторної політики та регуляторної діяльності.
Стаття 3. Сфера дії Закону
Дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної
регуляторної політики та регуляторної діяльності.

10. Дія цього Закону не поширюється на здійснення регуляторної діяльності,
пов’язаної з прийняттям:
..
актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах
енергетики та комунальних послуг;
актів органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про
здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, чи про
недоцільність його здійснення, про проведення та затвердження результатів
конкурсу з визначення приватного партнера (концесіонера), що схвалюються у
визначеному законом порядку.
Дія цього Закону також не поширюється на порядок укладання, виконання,
опублікування, реєстрації та денонсації міжнародних договорів України.
Дія цього Закону не поширюється на здійснення регуляторної діяльності,
пов’язаної з прийняттям:
…….
актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах
енергетики та комунальних послуг;
актів органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про
здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, чи про
недоцільність його здійснення, про проведення та затвердження результатів
конкурсу з визначення приватного партнера (концесіонера), що схвалюються у
визначеному законом порядку.
Дія цього Закону також не поширюється на порядок укладання, виконання,
опублікування, реєстрації та денонсації міжнародних договорів України.
Регуляторні акти Національної комісії, що здійснює державне
регулювання в галузі зв’язку, розробляються, розглядаються,
приймаються та оприлюднюються з урахуванням особливостей
передбачених Законом України «Про Національну комісію, що здійснює
державне регулювання в галузі зв’язку».
Стаття 25. Особливості прийняття регуляторних актів органами
виконавчої влади, їх посадовими особами
Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим
на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча
б одна з таких обставин:
відсутній аналіз регуляторного впливу;
проект регуляторного акта не був оприлюднений;
проект регуляторного акта не був поданий на погодження із
уповноваженим органом;
щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято
рішення про відмову в його погодженні.
У разі виявлення будь-якої з цих обставин уповноважений орган
повідомляє про це орган виконавчої влади, його посадову особу, уповноважену
Стаття 25. Особливості прийняття регуляторних актів органами
виконавчої влади, їх посадовими особами
Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим
на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча
б одна з таких обставин:
відсутній аналіз регуляторного впливу;
проект регуляторного акта не був оприлюднений;
проект регуляторного акта не був поданий на погодження із
уповноваженим органом;
щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято
рішення про відмову в його погодженні, крім регуляторних актів
національної комісії, що здійснює державне регулювання в галузі зв’язку.

11. на прийняття або схвалення регуляторного акта, а якщо регуляторний акт
підлягає державній реєстрації в органах юстиції - також орган юстиції, до
компетенції якого належить здійснення державної реєстрації цього
регуляторного акта.
Якщо в ході перевірки на підставі повідомлення уповноваженого органу
органом юстиції буде виявлена будь-яка з обставин, визначених у частині
першій цієї статті, орган юстиції відмовляє в державній реєстрації
регуляторного акта або не пізніше десятиробочих днів з дня одержання цього
повідомлення скасовує прийняте рішення про державну реєстрацію цього
регуляторного акта.
У разі виявлення будь-якої з цих обставин уповноважений орган
повідомляє про це орган виконавчої влади, його посадову особу, уповноважену
на прийняття або схвалення регуляторного акта, а якщо регуляторний акт
підлягає державній реєстрації в органах юстиції - також орган юстиції, до
компетенції якого належить здійснення державної реєстрації цього
регуляторного акта.
Якщо в ході перевірки на підставі повідомлення уповноваженого органу
органом юстиції буде виявлена будь-яка з обставин, визначених у частині
першій цієї статті, орган юстиції відмовляє в державній реєстрації
регуляторного акта або не пізніше десятиробочих днів з дня одержання цього
повідомлення скасовує прийняте рішення про державну реєстрацію цього
регуляторного акта.
Стаття 27. Прийняття уповноваженим органом рішень про необхідність
усунення порушень принципів державної регуляторної політики
Уповноважений орган має право здійснювати експертизу регуляторних
актів центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади на
відповідність цих актів вимогам статей 4, 5, 8-13 цього Закону.
Підставамидля проведення експертизи регуляторних актів уповноваженим
органом є:
відповідне звернення фізичних та/або юридичних осіб, їх об’єднань, а
також консультативно-дорадчих органів, що створені при органах державної
влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян
та суб’єктів господарювання;
аналіз уповноваженим органом звітів про відстеження результативності
регуляторних актів.
У разі виявлення в регуляторних актах або в діях органів, зазначених у
частині першій цієї статті, порушень вимог статей 4, 5, 8-13 цього Закону
уповноважений орган приймає рішення про необхідність усунення виявлених
порушень принципів державної регуляторної політики органом, що прийняв цей
акт.
Стаття 27. Прийняття уповноваженим органом рішень про необхідність
усунення порушень принципів державної регуляторної політики
Уповноважений орган має право здійснювати експертизу регуляторних
актів центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади на
відповідність цих актів вимогам статей 4, 5, 8-13 цього Закону.
Підставамидляпроведення експертизи регуляторних актів уповноваженим
органом є:
відповідне звернення фізичних та/або юридичних осіб, їх об’єднань, а
також консультативно-дорадчих органів, що створені при органах державної
влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтересигромадян
та суб’єктів господарювання;
аналіз уповноваженим органом звітів про відстеження результативності
регуляторних актів.
У разі виявлення в регуляторних актах або в діях органів, зазначених у
частині першій цієї статті, порушень вимог статей 4, 5, 8-13 цього Закону
уповноважений орган приймає рішення про необхідність усунення виявлених
порушень принципів державної регуляторної політики органом, що прийняв
цей акт.

12. Рішення про необхідність усунення порушень принципів державної
регуляторної політики може стосуватися регуляторного акта у цілому або
окремих його положень.
Рішення уповноваженого органу не пізніше наступного робочого дня після
його прийняття надсилається органу виконавчої влади, що прийняв
регуляторний акт, щодо якого було прийнято відповідне рішення.
Рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень
принципів державної регуляторної політики не підлягають державній реєстрації
в органах юстиції.
Рішення про необхідність усунення порушень принципів державної
регуляторної політики може стосуватися регуляторного акта у цілому або
окремих його положень.
Рішення уповноваженого органу не пізніше наступного робочого дня після
його прийняття надсилається органу виконавчої влади, що прийняв
регуляторний акт, щодо якого було прийнято відповідне рішення.
Рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень
принципів державної регуляторної політики не підлягають державній реєстрації
в органах юстиції.
Дія цієї статті не поширюється на регуляторні акти національної комісії,
що здійснює державне регулювання в галузі зв’язку.
Стаття 28. Виконання рішень уповноваженого органу про необхідність
усунення порушень принципів державної регуляторної політики
Рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень
принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню органом
виконавчої влади, щодо регуляторного акта якого було прийнято це рішення, у
двомісячний строк з дня прийняття такого рішення.
Виконання органами виконавчої влади рішень уповноваженого органу
передбачає підготовку проекту акта про внесення змін до регуляторного акта,
щодо якого було прийнято рішення, або про визнання цього регуляторного акта
таким, що втратив чинність.
У разі підготовки проекту акта про внесення змін до регуляторного акта,
щодо якого було прийнято відповідне рішення, цей проект подається у
встановленому цим Законом порядку на погодження до уповноваженого органу
не пізніш як за п’ять робочих днів до закінчення строку виконання відповідного
рішення уповноваженого органу. У разі прийняття уповноваженим органом
рішення про погодження проекту змін рішення уповноваженого органу про
необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики
вважається виконаним.
Погодження проекту змін до регуляторного акта, щодо якого
уповноваженим органом було прийнято рішення про необхідність усунення
порушень принципів державної регуляторної політики, здійснюється в порядку
Стаття 28. Виконання рішень уповноваженого органу про необхідність
усунення порушень принципів державної регуляторної політики
Рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень
принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню органом
виконавчої влади, щодо регуляторного акта якого було прийнято це рішення, у
двомісячний строк з дня прийняття такого рішення.
Виконання органами виконавчої влади рішень уповноваженого органу
передбачає підготовку проекту акта про внесення змін до регуляторного акта,
щодо якого було прийнято рішення, або про визнання цього регуляторного акта
таким, що втратив чинність.
У разі підготовки проекту акта про внесення змін до регуляторного акта,
щодо якого було прийнято відповідне рішення, цей проект подається у
встановленому цим Законом порядку на погодження до уповноваженого органу
не пізніш як за п’ять робочих днів до закінчення строку виконання відповідного
рішення уповноваженого органу. У разі прийняття уповноваженим органом
рішення про погодження проекту змін рішення уповноваженого органу про
необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики
вважається виконаним.
Погодження проекту змін до регуляторного акта, щодо якого
уповноваженим органом було прийнято рішення про необхідність усунення
порушень принципів державної регуляторної політики, здійснюється в порядку

13. та у строки, встановлені цим Законом, з урахуванням зауважень та пропозицій,
викладених у відповідному рішенні.
У разі визнання таким, що втратив чинність, регуляторного акта, щодо
якого уповноваженим органом було прийнято рішення, орган виконавчої влади,
що прийняв цей регуляторний акт,не пізніше одного робочого дня дозакінчення
строку виконання відповідного рішення подає до уповноваженого органу копію
акта про визнання таким, що втратив чинність, цього регуляторного акта.
У разі невиконання рішення уповноваженого органу про необхідність
усунення порушень принципів державної регуляторної політики або
неоскарження цього рішення органом виконавчої владипротягом встановленого
в цьому Законі строку дія регуляторного акта або окремих його положень, щодо
яких було прийнято відповідне рішення, зупиняється наступного дня з дня
закінчення строку для виконання такого рішення.
Уповноважений орган публікує в газеті "Урядовий кур’єр" повідомлення
про зупинення дії регуляторного акта або окремих його положень не пізніше
десятиробочих днів з дня зупинення дії цього регуляторного акта або окремих
його положень.
Якщо рішення про необхідність усунення порушень принципів державної
регуляторної політики прийнято щодо регуляторного акта, зареєстрованого в
органі юстиції, уповноважений орган не пізніше трьох робочих днів з дня
зупинення дії регуляторного акта або окремих його положень надсилає
повідомлення про зупинення дії до органу юстиції, який зареєстрував
відповідний регуляторний акт.
Органюстиції не пізніше п’яти робочих днів з дня одержання повідомлення
уповноваженого органу скасовує прийняте ним рішення про державну
реєстрацію регуляторного акта, дію якого або окремих його положень було
зупинено, і повідомляє про це уповноважений орган та орган виконавчої влади,
що прийняв цей регуляторний акт.
та у строки, встановлені цим Законом, з урахуванням зауважень та пропозицій,
викладених у відповідному рішенні.
У разі визнання таким, що втратив чинність, регуляторного акта, щодо
якого уповноваженим органом було прийнято рішення, орган виконавчої влади,
що прийняв цей регуляторний акт, не пізніше одного робочого дня до
закінчення строку виконання відповідного рішення подає до уповноваженого
органу копію акта про визнання таким, що втратив чинність, цього
регуляторного акта.
У разі невиконання рішення уповноваженого органу про необхідність
усунення порушень принципів державної регуляторної політики або
неоскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом
встановленого в цьому Законі строку дія регуляторного акта або окремих його
положень, щодо яких було прийнято відповідне рішення, зупиняється
наступного дня з дня закінчення строку для виконання такого рішення.
Уповноважений орган публікує в газеті "Урядовий кур’єр" повідомлення
про зупинення дії регуляторного акта або окремих його положень не пізніше
десятиробочих днів з дня зупинення дії цього регуляторного акта або окремих
його положень.
Якщо рішення про необхідність усунення порушень принципів державної
регуляторної політики прийнято щодо регуляторного акта, зареєстрованого в
органі юстиції, уповноважений орган не пізніше трьох робочих днів з дня
зупинення дії регуляторного акта або окремих його положень надсилає
повідомлення про зупинення дії до органу юстиції, який зареєстрував
відповідний регуляторний акт.
Орган юстиції не пізніше п’яти робочих днів з дня одержання
повідомлення уповноваженого органу скасовує прийняте ним рішення про
державну реєстрацію регуляторного акта,дію якого абоокремих його положень
було зупинено, і повідомляє про це уповноважений орган та орган виконавчої
влади, що прийняв цей регуляторний акт.
Дія цієї статті не поширюється на регуляторні акти національної
комісії, що здійснює державне регулювання в галузі зв’язку.
Стаття 30. Повноваження уповноваженого органу щодо здійснення
державної регуляторної політики
Стаття 30. Повноваження уповноваженого органу щодо здійснення
державної регуляторної політики

14. До повноважень уповноваженого органу щодо здійснення державної
регуляторної політики належать:
підготовка та подання пропозицій щодо формування та забезпечення
здійснення державної регуляторної політики;
узагальнення практики застосування законодавства про державну
регуляторну політику, підготовка та подання пропозицій щодо його
вдосконалення;
методичне забезпечення діяльності регуляторних органів, пов’язаної із
здійсненням державної регуляторної політики;
проведення аналізу проектів регуляторних актів, що подаються на
погодження, та відповідних аналізів регуляторного впливу на відповідність
вимогам статей4,5, 8 і 9 цього Закону та прийняття рішень про погодження цих
проектів або про відмову в їх погодженні;
здійснення експертизи регуляторних актів центральних органів виконавчої
владита їх територіальних органів, Радиміністрів Автономної Республіки Крим,
місцевих органів виконавчої влади на їх відповідність вимогам статей 4, 5, 8-
13 цього Закону, прийняття у разі виявлення порушень цих вимог рішень про
необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики;
проведення експертиз проектів законів України, інших нормативно-
правових актів, які регулюють господарські відносини та адміністративні
відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади
та суб’єктамигосподарювання, надання розробникам цих проектів пропозицій
про їх вдосконалення відповідно до принципів державної регуляторної
політики;
звернення до регуляторних органів із запитами та пропозиціями про
внесення змін або визнання такими, що втратили чинність, прийнятих цими
органамирегуляторних актів,що суперечатьпринципам державноїрегуляторної
політики або прийняті з порушенням вимог цього Закону;
звернення до Президента України, органів державної влади, їх посадових
осіб, органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які у випадках та в
порядку, встановлених Конституцією та законами України, мають право
скасовуватиабозупиняти дію актів інших органів державної влади, їх посадових
осіб, органів та посадових осіб місцевого самоврядування, з поданнями про
До повноважень уповноваженого органу щодо здійснення державної
регуляторної політики належать:
підготовка та подання пропозицій щодо формування та забезпечення
здійснення державної регуляторної політики;
узагальнення практики застосування законодавства про державну
регуляторну політику, підготовка та подання пропозицій щодо його
вдосконалення;
методичне забезпечення діяльності регуляторних органів, пов’язаної із
здійсненням державної регуляторної політики;
проведення аналізу проектів регуляторних актів, що подаються на
погодження, та відповідних аналізів регуляторного впливу на відповідність
вимогам статей4, 5, 8 і 9 цього Закону та прийняття рішень про погодження цих
проектів або про відмову в їх погодженні;
здійснення експертизи регуляторних актів центральних органів виконавчої
влади та їх територіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки
Крим, місцевих органів виконавчої влади на їх відповідність вимогам статей
4, 5, 8-13 цього Закону, прийняття у разі виявлення порушень цих вимог рішень
про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної
політики;
проведення експертиз проектів законів України, інших нормативно-
правових актів, які регулюють господарські відносини та адміністративні
відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади
та суб’єктамигосподарювання, надання розробникам цих проектів пропозицій
про їх вдосконалення відповідно до принципів державної регуляторної
політики;
звернення до регуляторних органів із запитами та пропозиціями про
внесення змін або визнання такими, що втратили чинність, прийнятих цими
органами регуляторних актів, що суперечать принципам державної
регуляторної політики або прийняті з порушенням вимог цього Закону;
звернення до Президента України, органів державної влади, їх посадових
осіб, органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які у випадках та в
порядку, встановлених Конституцією та законами України, мають право
скасовувати або зупиняти дію актів інших органів державної влади, їх

15. скасування або зупинення дії регуляторних актів, що суперечать принципам
державної регуляторної політики або прийняті з порушенням вимог цього
Закону;
надання роз’яснень положень законодавства про державну регуляторну
політику;
вжиття у межах, встановлених законами України, заходів щодо захисту
прав та законних інтересів суб’єктів господарювання, порушених внаслідок дії
регуляторних актів;
інформування фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань про свою
діяльність та здійснення державної регуляторної політики в Україні.
посадових осіб, органів та посадових осіб місцевого самоврядування, з
поданнями про скасування абозупинення дії регуляторних актів, що суперечать
принципам державної регуляторної політики або прийняті з порушенням вимог
цього Закону;
надання роз’яснень положень законодавства про державну регуляторну
політику;
вжиття у межах, встановлених законами України, заходів щодо захисту
прав та законних інтересів суб’єктів господарювання, порушених внаслідок дії
регуляторних актів;
інформування фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань про свою
діяльність та здійснення державної регуляторної політики в Україні.
Дія абзаців шостого,восьмого та дев’ятого частини першої цієї статті
не поширюється на акти національної комісії, що здійснює державне
регулювання в галузі зв’язку.
Закон України «Про запобігання корупції»
Стаття 56. Спеціальна перевірка
1. Стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають
зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також
посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується
Національним агентством,проводиться спеціальна перевірка, у томучислі щодо
відомостей, поданих особисто.
…..
Примітка. Посадами,які передбачають зайняття відповідального або особливо
відповідального становища, є посади Президента України, Прем’єр-міністра
України, члена Кабінету Міністрів України, першого заступника абозаступника
міністра, члена Національної ради України з питань телебачення і
радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у
сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та
фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у
сферах енергетики та комунальних послуг, Антимонопольного комітету
України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України,
Голови Фонду державного майна України, його першого заступника або
заступника, члена Центральної виборчої комісії, члена Вищої радиправосуддя,
Стаття 56. Спеціальна перевірка
1. Стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають
зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також
посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується
Національним агентством,проводитьсяспеціальна перевірка, у томучислі щодо
відомостей, поданих особисто.
…..
Примітка. Посадами, які передбачають зайняття відповідального або
особливо відповідального становища, є посади Президента України, Прем’єр-
міністра України, члена Кабінету Міністрів України, першого заступника або
заступника міністра, члена Національної ради України з питань телебачення і
радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у
сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та
фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у
сферах енергетики та комунальних послуг, Національної комісії, що здійснює
державне регулюваннявгалузі зв’язкуАнтимонопольного комітету України,
Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голови
Фонду державного майна України, його першого заступника або заступника,

16. члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, народного депутата
України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини,
Уповноваженого із захисту державної мови, члена Національної комісії зі
стандартів державної мови, Директора Національного антикорупційного бюро
України, Генерального прокурора, його першого заступника та заступника,
Голови Національного банку України, його першого заступника та заступника,
члена РадиНаціонального банку України, СекретаряРадинаціональної безпеки
і оборони України, його першого заступника та заступника, Постійного
Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, його
першого заступника та заступника, радника або помічника Президента України,
Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, посади, які
належать до посад державної служби категорії "А" або "Б", та посади, які
частиною першою статті14 Закону України "Про службу в органах місцевого
самоврядування"віднесені до першої - третьоїкатегорій, а такожпосади суддів,
прокурорів і слідчих, керівників, заступників керівників державних органів,
юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та
самостійних структурних підрозділів, керівників, заступників керівників
державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція
яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної
Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів,
органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на
територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній
Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного
значення, а також посади, що підлягають заміщенню вищим офіцерським
складом військовослужбовців.
члена Центральної виборчої комісії, члена Вищої радиправосуддя, члена Вищої
кваліфікаційної комісії суддів України, народного депутата України,
Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Уповноваженого із
захисту державної мови, члена Національної комісії зі стандартів державної
мови, Директора Національного антикорупційного бюро України, Генерального
прокурора, його першого заступника та заступника, Голови Національного
банку України, його першого заступника та заступника, члена Ради
Національного банку України, Секретаря Радинаціональної безпеки і оборони
України, його першого заступника та заступника, Постійного Представника
Президента України в Автономній Республіці Крим, його першого заступника
та заступника, радника або помічника Президента України, Голови Верховної
Ради України, Прем’єр-міністра України, посади, які належать до посад
державної служби категорії "А" або "Б", та посади, які частиною першою статті
14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені
до першої - третьої категорій, а також посади суддів, прокурорів і слідчих,
керівників, заступників керівників державних органів, юрисдикція яких
поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних
структурних підрозділів, керівників, заступників керівників державних органів,
органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на
територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст
Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади
Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію
одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці
Крим абообласного значення, району в місті, міста районного значення, а також
посади, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом
військовослужбовців.
Закон України «Про Антимонопольний комітет України»
Стаття 20. Відносини Антимонопольного комітету України з органами
державної влади, органами місцевого самоврядування, органами
адміністративно-господарського управління та контролю, засобами масової
інформації та громадськими організаціями
Органи влади, органи місцевого самоврядування беруть участь у
розробленні та реалізації конкурентної політики, взаємодіють з
Антимонопольним комітетом України в питаннях розвитку конкуренції,
розроблення регіональних програм економічного розвитку та інформують
Стаття 20. Відносини Антимонопольного комітету України з органами
державної влади, органами місцевого самоврядування, органами
адміністративно-господарського управління та контролю, засобами масової
інформації та громадськими організаціями
Органи влади, органи місцевого самоврядування беруть участь у
розробленні та реалізації конкурентної політики, взаємодіють з
Антимонопольним комітетом України в питаннях розвитку конкуренції,
розроблення регіональних програм економічного розвитку та інформують

17. Антимонопольний комітет України про виконання заходів, пов'язаних з
реалізацією конкурентної політики.
У питаннях розвитку конкуренції та демонополізації економіки
Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення
взаємодіють з органами державної влади, органами місцевого самоврядування,
органами адміністративно-господарського управління та контролю.
Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення
взаємодіють із засобами масової інформації та громадськими організаціями у
роботі по запобіганню порушенням законодавства про захист економічної
конкуренції, оприлюднюють у засобах масової інформації повідомлення про
свою діяльність і прийняті рішення.
Органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-
господарського управління та контролю зобов'язані погоджувати з
Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями
проекти нормативно-правових актів та інших рішень, які можуть вплинути на
конкуренцію, зокрема щодо створення суб'єктів господарювання, встановлення
і зміни правил їх поведінки на ринку, або такі, що можуть призвести до
недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на відповідних
ринках, а також одержувати дозвіл Антимонопольного комітету України на
концентрацію у випадках, передбачених законом.
Антимонопольний комітет України про виконання заходів, пов'язаних з
реалізацією конкурентної політики.
У питаннях розвитку конкуренції та демонополізації економіки
Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення
взаємодіють з органами державної влади, органами місцевого самоврядування,
органами адміністративно-господарського управління та контролю.
Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення
взаємодіють із засобами масової інформації та громадськими організаціями у
роботі по запобіганню порушенням законодавства про захист економічної
конкуренції, оприлюднюють у засобах масової інформації повідомлення про
свою діяльність і прийняті рішення.
Органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-
господарського управління та контролю зобов'язані погоджувати з
Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями
проекти нормативно-правових актів та інших рішень, які можуть вплинути на
конкуренцію, зокрема щодо створення суб'єктів господарювання, встановлення
і зміни правил їх поведінки на ринку, або такі, що можуть призвести до
недопущення, усунення, обмеження чиспотворення конкуренції на відповідних
ринках, а також одержувати дозвіл Антимонопольного комітету України на
концентрацію у випадках, передбачених законом.
Погодження проектів нормативно-правових актів Національної
комісії, що здійснює державне регулювання в галузі зв’язку здійснюється з
урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про
Національнукомісію,що здійснюєдержавне регулюваннявгалузізв’язку».