З давніх часівіснує повір'я: хто
пройде під веселкою, той на все
життя залишиться щасливим.
Казка це чи правда? Чи можна
пройти під райдугою і стати
ЩАСЛИВИМ? Розібратися в цьому
допоможе одне дивовижне
фізичне явище - дисперсія.
3.
Явище дисперсії було
відкритоІ. Ньютоном і
вважається однією з
найважливіших його заслуг.
"Він досліджував відмінність
світлових променів і що
з'являються при цьому різні
властивості кольорів, чого
раніше ніхто не підозрював".
Близько 300 років тому Ісаак Ньютон
пропустив сонячні промені через
призму. Він відкрив, що білий колір -
це «чудова суміш квітів».
4.
Надгробний пам’ятник
Ньютона прикрашений
фігурамиюнаків, які
тримають в руках
емблеми його відкритів.
Одна фігура тримає
призму і там є слова:
«Він досліджував
різноманіття
світлових променів і
різні властивості
кольорів, чого
раніше ніхто не
підозрював».
Сім основних кольорівіз веселки
Дружно шикують веселий парад.
Зверху - червоний, оранжевий нижче,
Жовтий, зелений… і знов світлопад.
Плавно спливає зелений в блакитний,
Синій в підмогу приходить йому,
А фіолетовий колір спокійний
Тихо ладнає найнижчу дугу.
10.
Пучки світла, щомають меншу
швидкість поширення, заломлюються
більше.
11.
У спектрі зазвичайвиділяють сім
кольорів: червоний, оранжевий,
жовтий, зелений, блакитний, синій,
фіолетовий.
Світлові пучки двох різних
спектральних кольорів у разі
накладання один на одного
утворюють інші кольори. Це явище
називають накладанням спектральних
кольорів.
12.
З білого кольоруможна виділити
пучки різних кольорів. А спільна дія
кольорових пучків викликає у нас
враження білого кольору.
Кольори непрозорих тіл
•Тіла білого кольору
відбивають однаково
промені всіх кольорів.
• Тіла чорного
кольору поглинають
промені всіх кольорів.
• Непрозорі тіла зафарбовуються в той
колір, промені світла якого вони добре
відбивають.
17.
Кольори прозорих тіл
•Колір прозорого тіла
визначається складом того
світла, який проходить
крізь нього.
• Зафарбоване скло
пропускає лише ті
промені, колір яких воно
має.
Я барвиста веселочка,
Маюсім кольорів,
Засвітилась над селами,
Над лісами вгорі.
Житу жовтого кольору
Подарую в жнива,
Соковито-зеленого
Буде мати трава.
А ясного блакитного
Небу дам назавжди,
Світанкового синього залишу для води.
Непомітно погаснувши,
Упаду між дубів...
Так ніколи нічого я не лишаю собі.
А. М’ястківський