Фортеця Святої
  Єлисавети
Козацька держава
   Там, де зараз стоїть Кіровоград, на зламі XV-XVI столiть зародилося козацтво. Тут, на
    Дніпрі, гула, воювала і веселилась Запорозька Січ. Неподалік розташовувались зимівники
    — козацькі житла, що з плином років перетворювалися на хутори. Родючі придніпровські
    землі, гарні краєвиди, багатий на рибу Інгул — все це подобалося козакам. Пам’ятає ті часи
    передмістя Кіровограду Лелеківка — колись на цьому місці знаходився зимівник козака
    Степана Лелеки . Та й інші передмістя — Ковалівка, Балка — теж могли виникнути з
    хуторів-зимівників.
   У 1754 р. на місці Кіровограду виростає фортеця Святої Єлисавети
    з двома передмістями: Биковим та Пермським. Залишки фортеці й
    зараз можна побачити в південно-західній частині міста. 11 січня 1752
    р. вийшов царський указ про охорону піденних кордонів Російської
    імперії:
   «...Для защиты, на всякий случай, от нападения вражеского...построить
    ... земляную крепость, которую именовать крепостью Святой
    Елисаветы».
   Кордони охороняли не лише від татарів та турків, а й від бунтівних,
    непокірних гайдамаків. Парадокси історії: охороняли будівництво
    фортеці 200 запорозьких козаків.
   Фортеця мала 10-метрові земляні вали, глибокі рови, 6 бастіонів з
    равелінами. Гармати захищав дерев’яний палісад. Форпост став
    головною ланкою лiнiї фортифiкацiйних споруд Нової Сербiї.
Розміщення фортеці
            Створення регулярної
             забудови та територiї мiста
             пов`язане iз будiвництвом
             фортецi Святої Єлисавети та
             слобiд навколо неї -
             передмiсть Бикового та
             Пермського. До нашого часу
             вiд мiста XVIII сторiччя
             залишилося не так багато
             споруд. Найунiкальнiшою,
             безумовно, є сам комплекс
             фортецi, збудований у 1754-
             1759 роках пiд
             безпосереднiм керiвництвом
             iнженер-полковника
             Манцелiуса.
Центр військових поселень

                З 1829 року Єлисаветград стає центром
                 вiйськових поселень на пiвднi України. В
                 1817, 1823, 1827, 1842, 1845, 1847, 1850,
                 1852, 1859, 1874 та 1888 рр. у мiстi
                 вiдбувалися огляди у присутностi царської
                 родини. Інодi одночасно маневрувало до
                 100 тисяч солдат. Царі хотіли бачити не
                 лише маневри — і в місто приїжджали
                 театральні трупи з Полтави, Харкова. В
                 міському театрі в 1847 р. виступав
                 великий угорський музикант Ференц
                 Ліст . З 1845 до 1854 року в
                 Єлисаветградському повiті проходив
                 вiйськову службу ад`ютантом командира
                 полку Афанасій Фет . Цікава деталь:
                 квитки на концерти Ліста розповсюджував
                 саме Фет. Бував в місті і О. Пушкін (в
                 1820-1824 рр.). В 1824 р. Єлисаветград
                 побачив десятирічний Тарас Шевченко .
Вид на місто від фотеці
Єлисаветинська фортеця.
Уникальна пам’ятка
    Сьогодні ми можемо спостерігати
    залишки оборонних земляних валів
    Єлисаветинської фортеці,
    розташованих у формі шестикутника, а
    також казарм, в яких розміщувався полк
    легендарного полководця Михайла
    Кутузова. Гармати, встановлені під
    відкритим небом, нагадують про події
    давніх часів та про битви, що
    відбувалися тут.

фортеця святої єлисавети

  • 1.
    Фортеця Святої Єлисавети
  • 2.
    Козацька держава  Там, де зараз стоїть Кіровоград, на зламі XV-XVI столiть зародилося козацтво. Тут, на Дніпрі, гула, воювала і веселилась Запорозька Січ. Неподалік розташовувались зимівники — козацькі житла, що з плином років перетворювалися на хутори. Родючі придніпровські землі, гарні краєвиди, багатий на рибу Інгул — все це подобалося козакам. Пам’ятає ті часи передмістя Кіровограду Лелеківка — колись на цьому місці знаходився зимівник козака Степана Лелеки . Та й інші передмістя — Ковалівка, Балка — теж могли виникнути з хуторів-зимівників.  У 1754 р. на місці Кіровограду виростає фортеця Святої Єлисавети з двома передмістями: Биковим та Пермським. Залишки фортеці й зараз можна побачити в південно-західній частині міста. 11 січня 1752 р. вийшов царський указ про охорону піденних кордонів Російської імперії:  «...Для защиты, на всякий случай, от нападения вражеского...построить ... земляную крепость, которую именовать крепостью Святой Елисаветы».  Кордони охороняли не лише від татарів та турків, а й від бунтівних, непокірних гайдамаків. Парадокси історії: охороняли будівництво фортеці 200 запорозьких козаків.  Фортеця мала 10-метрові земляні вали, глибокі рови, 6 бастіонів з равелінами. Гармати захищав дерев’яний палісад. Форпост став головною ланкою лiнiї фортифiкацiйних споруд Нової Сербiї.
  • 3.
    Розміщення фортеці  Створення регулярної забудови та територiї мiста пов`язане iз будiвництвом фортецi Святої Єлисавети та слобiд навколо неї - передмiсть Бикового та Пермського. До нашого часу вiд мiста XVIII сторiччя залишилося не так багато споруд. Найунiкальнiшою, безумовно, є сам комплекс фортецi, збудований у 1754- 1759 роках пiд безпосереднiм керiвництвом iнженер-полковника Манцелiуса.
  • 4.
    Центр військових поселень  З 1829 року Єлисаветград стає центром вiйськових поселень на пiвднi України. В 1817, 1823, 1827, 1842, 1845, 1847, 1850, 1852, 1859, 1874 та 1888 рр. у мiстi вiдбувалися огляди у присутностi царської родини. Інодi одночасно маневрувало до 100 тисяч солдат. Царі хотіли бачити не лише маневри — і в місто приїжджали театральні трупи з Полтави, Харкова. В міському театрі в 1847 р. виступав великий угорський музикант Ференц Ліст . З 1845 до 1854 року в Єлисаветградському повiті проходив вiйськову службу ад`ютантом командира полку Афанасій Фет . Цікава деталь: квитки на концерти Ліста розповсюджував саме Фет. Бував в місті і О. Пушкін (в 1820-1824 рр.). В 1824 р. Єлисаветград побачив десятирічний Тарас Шевченко .
  • 5.
    Вид на містовід фотеці
  • 6.
  • 7.
    Уникальна пам’ятка  Сьогодні ми можемо спостерігати залишки оборонних земляних валів Єлисаветинської фортеці, розташованих у формі шестикутника, а також казарм, в яких розміщувався полк легендарного полководця Михайла Кутузова. Гармати, встановлені під відкритим небом, нагадують про події давніх часів та про битви, що відбувалися тут.