Імплементація Мінських домовленостей в програмах кандидатів на пост Президента України

1. 1
Імплементація
Мінських домовленостей
в програмах кандидатів
на пост Президента України
Аналітична записка
Редакція: Віталій Сизов
Київ
Лютий, 2019

2. 2
Вступ
3 лютого завершився процес реєстрації кан-
дидатів на пост Президента України. Всього
участь у перегонах беруть 44 кандидати.
Питання встановлення миру на Донбасі та
подолання російської агресії є одним з цен-
тральних у програмах та публічних заявах
кожного, хто претендує на владу.
За даними результатів спільного опитуван-
ня Центру «
Соціальний моніторинг», «Україн-
ського інституту соціальних досліджень ім. О.
Яременка», компанії «Інфо Сапієнс» та Соці-
ологічної групи «Рейтинг», проведенного у
січні 2019 року, на думку більшості опитаних
(67%) мир є тим, чого сьогодні найбільше
бракує країні1
.
Питання встановлення миру та повернен-
ня окупованих та анексованих територій є
одним з головних, що турбують громадян
України. Природно, що кандидати намага-
ються використати його задля отримання
підтримки максимальної кількості виборців
або окремих груп власного електорату.
Проблема мирного врегулювання стає за-
ручником поточної політичної ситуації, а
рецепти її вирішення — інструментами по-
літичної боротьби, спрямованими не на по-
долання проблеми, а на її використання за-
для отримання вигоди на виборах.
Мета цього дослідження — системати-
зація існуючих програм найрейтинговіших
кандидатів. Ці политики репрезентують на-
строї основних груп у суспільстві та згідно
даних соціологічних опитувань набирають
більше 5% голосів підтримки виборців у пер-
шому турі, що дає їм підстави претендувати
на подолання виборчих бар’єрів під час пар-
ламентських виборів і вже впливати на ситу-
ацію через парламентську трибуну.
За результатами наведеного вище опиту-
вання більше 5% набирає відомий шоумен
Володимир Зеленський (21,9%) серед тих,
хто визначився з вибором та готовий взяти
участь у голосуванні.
Кандидата від партії «Батьківщина» Юлію
Тимошенко підтримують 19,2% таких опита-
них. Діючого Президента України Петра По-
рошенка – 14,8%, самовисуванця, що кори-
стується підтримкою партії «За життя!» Юрія
Бойка – 10,4%, представника партії «Грома-
дянська Позиція» Анатолія Гриценка – 8,4%,
кандидата від «Радикальної партії» Олега
Ляшка – 6,5%.
В дослідженні програми кандидатів роз-
поділені за критеріями підтримки або не-
підтримки Мінських домовленостей, запро-
понованих шляхів відбудови та реінтеграції
непідконтрольних територій до складу Укра-
їни, форматів міжнародних перемовин для
розв’язання протиріч, які сьогодні існують в
українському суспільстві.
1 НАСТРОЇ ТА ОЦІНКА ЗАГРОЗ УКРАЇНЦЯМИ http://ratinggroup.ua/research/ukraine/nastroeniya_i_ocenka_ugroz_ukraincami.html
Володимир Зеленський Юлія Тимошенко Петро Порошенка Юрій Бойко Анатолій Гриценко Олег Ляшко
21,9% 19,2%
14,8%
10,4% 8,4% 6,5%

3. 3
Підтримка Мінського процесу
З усіх рейтингових кандидатів чітку під-
тримку Мінського процесу демонструють
Петро Порошенко та Юрій Бойко, але обидва
мають дещо різні погляди на його реаліза-
цію.
Передвиборча програма Юрія Бойка має
назву «План мирного розвитку для Украї-
ни». Тема встановлення миру є центральною
в документі. Ця програма не має прямих по-
силань на Мінські домовленості, проте вклю-
чає в себе відсилки до виконання всіх між-
народних зобов’язань України, відповідно і
зобов’язань щодо шляхів мирного врегулю-
вання конфлікту.
Програма містить пропозицію прямих пе-
реговорів з усіма сторонами конфлікту (до
них Бойко відносить Україну, Росію та пред-
ставників самопроголошених органів влади
на Донбасі), гарантії безпеки для місцевого
населення, створення автономного регіону
Донбас з парламентом, урядом й іншими
органами, що забезпечують життєдіяльність
регіону. Кандидат трактує практичний шлях
реалізації Мінських домовленостей у вигля-
ді широкої автономії.
В програмі Петра Порошенка також немає
прямого згадування Мінських домовлено-
стей, але є намір повернути території політи-
ко-дипломатичним шляхом, забезпечуючи
єдність проукраїнської коаліції у світі, вико-
ристовуючи інструмент санкцій та механізм
міжнародної місії ООН на всій території оку-
пованого Донбасу.
Наразі ця єдність та санкції грунтуються
навколо Мінських домовленостей та ідеї
введення міжнародної миротворчої місії ООН
та тимчасової адміністрації обговорюються
представниками центральної влади як один
із шляхів їхньої реалізації. Міжнародні парт-
нери України неодноразово наголошували
на необхідності продовження дії закону «Про
особливий порядок місцевого самовряду-
вання в окремих районах Донецької та Лу-
ганської областей», прийнятого за ініціати-
вою президента України.
Цей закон не містить положень, які б вка-
зували на автономний статус окремих райо-
нів Донбасу у складі України, але в ньому є
норми, що зобов’язують органи центральної
влади погоджувати призначення в органи
прокуратури та суди та дозволяють місцевим
органам влади створювати органи охорони
правопорядку у вигляді так званої народної
міліції. Все це ознаки особливого статусу цих
районів у складі України. За задумом прези-
дента дія такого де-факто особливого ста-
тусу буде обмежена згодом — коли непід-
контрольні території повернуться до складу
України на рівних з іншими регіонами правах.
Мінські перемовини та повернення
до Будапештського меморандуму
Найрейтинговіші кандидати Юлія Тимо-
шенкотаВолодимирЗеленськийпропонують
звернутися до учасників Будапештського ме-
морандуму для активізації мирного процесу.
Мінські домовленості — результат політики
діючої влади, вони досить контроверсійно
сприймаються в українському суспільстві, як
такі, що не забезпечили швидкого віднов-
лення миру. Таким чином, опозиція відділяє
себе від влади в тому числі і за допомогою
критики результатів її міжнародної політики.
Якщо Юлія Тимошенко виступає з пропо-
зицією альтернативи Мінську, то Володимир
Зеленський в своїй програмі його не згадує.

4. 4
Тимошенко обіцяє домогтися організації
переговорного процесу та відновлення миру
відповідно до Будапештського Меморанду-
му. Окуповані території пропонують поверну-
ти військово-дипломатичним шляхом. При
цьому заяв про вихід з Мінського формату
Тимошенко не робила.
Програма Зеленського містить положення
про необхідність встановлення миру та про
необхідність поставити перед гарантами Бу-
дапештського меморандуму і партнерами з
Європейського союзу питання «підтримки
України у прагненні завершити війну, повер-
нути тимчасово окуповані території і змусити
агресора відшкодувати завдані збитки»2
.
Будапештський меморандум, укладений
після того, як Україна зголосилася відмови-
тися від ядерної зброї, передбачає консуль-
тації з підписантами у разі, якщо Україна за-
знає агресії із використанням ядерної зброї,
або їй будуть погрожувати використанням
цієї зброї. Також меморандум передбачає
винесення проблеми агресії проти України
на розгляд Ради Безпеки ООН. Він не містить
жодних прямих зобов’язань щодо направ-
лення військового контингенту, зброї, або
фінансової підтримки України.
Міжнародна допомога Україні може трак-
туватися як перевиконання цього меморан-
думу. Ніхто не зобов’язує її надавати, але її
активно надають не т ільки країни підпи-
санти Будапештського меморандуму. Під-
тримка України з боку світового співтовари-
ства вже далеко виходить за рамки цього
меморандуму3
.
2 Кандидати на пост Президента України http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/WP001
3 Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/998_158
4 Кандидат на пост Президента України http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/WP001
5 Рада закликала США надати Україні статус основного союзника поза межами НАТО https://gordonua.com/ukr/news/politics/rada-zaklikala-ssha-nadati-ukrajini-status-osnovnogo-
sojuznika-poza-mezhami-nato-179555.html
6 Russian Aggression Prevention Act of 2014 https://www.congress.gov/bill/113th-congress/senate-bill/2277/text#toc-id1ae6b2183f314e9facb8f2bbe5480117
7 Резолюция 2202 (2015), принятая Советом Безопасности на его 7384-м заседании 17 февраля 2015 года https://undocs.org/ru/S/RES/2202(2015)
Вихід з Мінського процесу
Представники деяких партій пропонують
відмовитися від Мінських домовленостей та
від Будапештського меморандуму, якщо він
не буде виконаний. Зокрема, Олег Ляшко від
Радикальної партії пропонує відновити ста-
тус ядерної держави та укласти пряму вій-
ськову угоду з США4
.
Реальне намагання відновити ядерний
статус неодмінно призведе до конфліктів
України з іншими країнами та насамперед
із союзниками по коаліції зі стримування
Росії. Україна вже з 2014 року знаходиться в
процесі надання статусу основного союзника
США поза НАТО5 6
.
Програма кандидата Анатолія Гриценка від
«Громадянської позиції» не містить згаду-
вань або відкидань Мінських домовленостей,
проте кандидат зауважує, що «окуповані
території» будуть повернуті без «особливих
статусів» «дипломатичними, воєнними, еко-
номічними, санкційними засобами спільно із
зарубіжними партнерами». Відмова від осо-
бливої форми місцевого самоврядування для
окремих районів Донбасу напряму відкидає
один з пунктів Мінського протоколу, де зга-
дується Закон України «Про тимчасовий по-
рядок місцевого самоврядування в окремих
районах Донецької та Луганської областей»,
а також про майбутній режим в цих районах
на підставі зазначеного закону»7
.

5. 5
Висновок
Програми більшості кандидатів не містять
загальної деталізації щодо мирного врегулю-
вання. Програми кандидатів, які позиціону-
ють себе як «демократичні» та «прозахідні»,
подекуди містять положення, що суперечать
засадам Мінського процесу та навіть відки-
дають його.
Натомість кандидати, які позиціонують
себе як «проросійські», зробили питання
розв’язання конфлікту на базі Мінських до-
мовленостей центральною темою своїх ви-
борчих програм. В умовах стурбованності
суспільства через військову агресію плани
таких політиків з деескалації конфлікту зна-
ходять прихильників. Драйвером мирного
процесу стає не влада та «прозахідні» сили,
а позасистемні кандидати та скептично на-
лаштовані щодо ідеї європейської інтеграції
політики.
Сама ідея євроінтеграції протиставляється
ідеї мирного врегулювання та загалом поси-
лює позиції євроскептиків в Україні.
Задля запобігання подальшій ерозії про-
цесу мирного врегулювання як такого, що
є частиною публічної сфери та з метою
подолання протиріч, які виникають між
різними політичними акторами, рекомен-
дуємо:
• Штабам кандидатів в президенти:
а) розпочати пошук шляхів для досягнен-
ня політичного компромісу через політич-
ний діалог;
б) всі кандидати в президенти можуть
стати драйверами імплементації Мін-
ських домовленостей та презентувати
власні реалістичні плани по реалізації до-
мовленостей;
в) представники «прозахідних» сил мають
посилити роботу серед населення східних
та південних регіонів України щодо просу-
вання власних планів по мирному врегулю-
ванню на базі Мінських домовленостей;
г) припинити використовувати тему
Мінських домовленостей задля дискреди-
тації мирного процесу.
• Міністерству інформаційної політики Укра-
їни: розробити програму інформування гро-
мадян щодо загальних та окремих положень
Мінських угод та шляхів їхньої реалізації;
• Адміністрації Президента України та Ка-
бінету міністрів України: розпочати широкі
громадські слухання та фахові дискусії щодо
шляхів повернення непідконтрольних тери-
торій;
• Комерційним засобам масової інформації
та громадським організаціям: впроваджува-
ти нові форми взаємодії політичних акторів
задля подолання протиріч (партій, організа-
цій, рухів), тобто сприяти досягненню полі-
тичного компромісу за допомогою політич-
ного діалогу.