1. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВСП «ВІННИЦЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ
НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ»
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання курсового проекту з дисципліни
Архітектура комп’ютерів та периферійні пристрої
для студентів спеціальності
123 «Комп’ютерна інженерія»
Вінниця 2020
2. 2
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни
«Архітектура комп’ютерів та периферійні пристрої» для студентів спеціальності
123 «Комп’ютерна інженерія». Методичний посібник./Укладач: Заліська С.С. –
Вінниця: ВСП «ВіФК НУХТ», 2020 – 70 с.
Методичний посібник містить рекомендації по організації роботи над
курсовим проектом з дисципліни «Архітектура комп’ютерів та периферійні
пристрої» для студентів спеціальності 123 «Комп’ютерна інженерія». В
посібнику також наведені вимоги щодо структури та змісту матеріалів курсового
проекту.
Рецензенти:
Озеранський В.С. – кандидат технічних наук, старший викладач кафедри
комп’ютерних наук Вінницького національного технічного університету
Петрович С.Д. – кандидат педагогічних наук, викладач спецдисциплін
ВСП «Вінницький фаховий коледж Національного університету харчових
технологій»
Ухвалено на засіданні
навчально-методичної ради
ВСП «Вінницький фаховий коледж НУХТ»
Протокол № від “ ” 2020 р.
Голова навчально-методичної ради
Н.М. Данильченко
3. 3
ЗМІСТ
Вступ.......................................................................................................................... 4
1 Мета, задачі та тематика курсового проекту .................................................. 5
2 Основні етапи розробки курсового проекту ................................................... 6
2.1 Вхідні дані до проекту ................................................................................ 6
2.2 Послідовність виконання курсового проекту...........................................6
2.3 Вимоги до оформлення, обсягу та змісту курсового проекту ................ 6
2.4 Структура пояснювальної записки............................................................ 7
3 Основні положення щодо оформлення пояснювальної записки та
графічної частини................................................................................................... 12
4 Захист курсового проекту ............................................................................... 27
5 Критерії оцінювання курсових проектів для спеціальності
123 «Комп'ютерна інженерія»............................................................................... 28
6 Теоретичні відомості ....................................................................................... 29
7 Приклади розробки пристроїв........................................................................ 37
Перелік джерел посилання.................................................................................... 59
Додаток А Приклад оформлення титульного аркуша........................................ 61
Додаток Б Приклад оформлення змісту...............................................................62
Додаток В Приклад сторінки з текстом............................................................... 63
Додаток Г Зразок рамки для оформлення креслення......................................... 64
Додаток Д Зразок основного креслярського напису .......................................... 65
4. 4
ВСТУП
На думку провідних світових аналітиків, основними факторами успіху в
сучасному промисловому виробництві є: скорочення терміну виходу продукції
на ринок, зниження її собівартості та підвищення якості. До числа найбільш
ефективних інструментів, що дозволяють виконати ці вимоги, належать системи
автоматизованого проектування (САПР).
Технологія САПР включає сьогодні безліч напрямків: системи
автоматизованого проектування механічного обладнання (MCAD), електронних
засобів (ECAD), інженерного аналізу (CAE), підготовки виробництва (CAM),
додатки для публікації технічної інформації, візуалізації, сервісного
обслуговування та, нарешті, системи керування інженерними даними (PDM) і
життєвим циклом виробу (PLM).
Сьогодні важко собі уявити виробничу компанію, яка не використовує
САПР для розробки нових видів продукції. Автоматизоване проектування, тобто
широке використання засобів обчислювальної техніки для виконання проектних
операцій та процедур, є єдиною на цей час прийнятною альтернативою, що
дозволяє забезпечити принципову можливість проектування нових складних
об’єктів та систем.
САПР вже не є чимось новим і незрозумілим, і, тим не менш, рівень
володіння функціоналом САПР у різних фахівців, що працюють в одній
компанії, може різнитися. Конструктор, що працює з системою, зазвичай,
використовує відомий йому і вже добре вивчений функціонал. З одного боку, це
добре, і в той же час обмежує можливості фахівця адже частина функцій
залишається не використаною. В результаті досягти максимальної ефективності
в роботі САПР деколи не вдається, і час виконання проектів виявляється не
оптимальним. Виходом з такого становища може стати програма оптимізації
застосування системи проектування, яка передбачає приведення знань, процесів
і технологій, що використовуються на підприємстві, до єдиного знаменника.
Програма передбачає комплексний підхід до оптимізації використання САПР на
підприємстві, включаючи персонал, процеси та технології. Такий підхід
дозволяє підвищити рівень індивідуальної та колективної продуктивності
конструкторів, допомогти розробити найбільш оптимальні методики
проектування на підприємстві. Підприємство наразі отримує кваліфіковану та
скоординовану команду фахівців та ефективну методику проектування. Всі ці
чинники ведуть до зростання продуктивності, скорочення термінів виконання
проектів та підвищенню якості їх виконання. І звичайно, все це дозволяє
добитися головної для кожного керівника мети – зниження витрат на виконання
проекту.
У зв'язку з цим, виконання даного курсового проекту буде сприяти
підвищенню рівня фахівців за спеціальністю 123 «Комп’ютерна інженерія»,
використанню ними у майбутній діяльності сучасних програмних інструментів
та технологій розробки та проектування автоматизованих пристроїв.
5. 5
1 МЕТА, ЗАДАЧІ ТА ТЕМАТИКА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Мета курсового проекту – інтегрована програмна підтримка процесу
системного інженерного проектування для підвищення ефективності
виробництва та якості продукції.
Задачі курсового проекту: аналіз особливостей сучасного процесу
автоматизованого проектування; дослідження структурних та функціональних
можливостей Інтегрованого середовища розробки (ІСР); розробка методики
створення проектованого об’єкта з застосуванням ІСР; створення та
дослідження віртуальної моделі проектованого об’єкта в ІСР; розробка
апаратного та програмного забезпечення проекту в ІСР; практична апробація
розробленого проекту.
Тематика курсового проекту пропонується викладачем, або обирається
студентами за власним бажанням.
Основні пропоновані напрямки досліджень:
1)Автоматизоване проектування електронних засобів (ЕЗ).
2)Вбудовані системи.
3)Технології та платформи Інтернету речей.
4)Системи управління рухомими об’єктами.
5)Системи домашньої автоматизації.
6)Віддалені та віртуальні лабораторії.
Курсовий проект припускає проектування та моделювання
автоматизованого пристрою на базі мікроконтролера, а також технічний опис на
проведену розробку. А також розробки програмного проекту C++ Buіlder з
використанням асемблерної вкладки.
Вихідні дані: вказано функції, які виконує пристрій, заданий тип
мікроконтролера (МК), перераховано необхідні комплектуючі деталі та
параметри; вказано індивідуальне завдання для розробки програмного проекту
C++ Buіlder.
1. Тема проекту: Розробка спеціалізованого пристрою (на базі … для …)
Завдання: Спроектувати спеціалізований пристрій на базі мікроконтролера
(МК) для …
2.Вихідні дані: беруться з завдання (таблиці).
3. ПЗ складається з таких обов'язкових частин:
- титульний аркуш;
- завдання на курсовий проект;
- реферат;
- зміст;
- вступ;
- основна частина;
- висновки;
- перелік джерел посилання;
- додатки.
6. 6
2 ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗРОБКИ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
2.1 Вхідні дані до проекту
Вхідною інформацією до виконання курсового проекту є Специфікація
вимог на проектований об’єкт та Завдання на курсовий проект, яке видається
керівником проекту.
2.2 Послідовність виконання курсового проекту
Основні етапи курсового проекту:
аналіз вимог до проектованого об’єкта;
порівняльний аналіз та дослідження основних етапів процесу
автоматизованого проектування;
огляд сучасних програмних та апаратних засобів, що використовуються
при проектуванні;
аналіз структурних та функціональних особливостей ІСР;
вивчення методики створення проекту в ІСР;
розробка віртуального прототипу проектованого об’єкта;
розробка апаратного та програмного забезпечення проекту в ІСР;
оформлення пояснювальної записки до курсового проекту;
попередня перевірка роботи керівником;
захист курсового проекту.
Контроль за виконанням курсового проекту здійснює керівник відповідно
з трудомісткістю етапів проектування, графіком навчального процесу і графіком
модульних контролів, що встановлює керівник КП. Для успішного виконання
студентами курсового проекту керівник призначає консультації, відповідно з
планами навчального навантаження.
2.3 Вимоги до оформлення, обсягу та змісту курсового проекту
Пояснювальна записка (ПЗ) до курсового проекту виконується згідно з
вимогами ДСТУ 3008:2015 Звіти у сфері науки і техніки ДСТУ ГОСТ 2.001:2006
Єдина система конструкторської документації. Загальні положення (ГОСТ
2.001-93, IDT). [1].
Рекомендований обсяг ПЗ разом з додатками 30-35 сторінок. Загальний
обсяг графічної частини складає 2-5 аркушів формату А4 або А1.
Наявність відомості проекту; (при необхідності, визначає керівник).
Оформлення КП передбачає наявність рамок та основних написів в
пояснювальній записці і кресленнях. В графу (2) основного напису в ПЗ форм 2,
2а слід вписувати умовне позначення шифру. Відступи тексту від рамки: зверху
і знизу не менше 10 мм; зліва і справа не менше 3 мм.
Пояснювальну записку оформлюють відповідно до вимог стандарту ДСТУ
3008:2015. Пояснювальна записка відноситься до текстових документів, які
містять інформацію подану в основному технічною мовою та графічну
інформацію у вигляді ілюстрацій. Ілюстраціями можуть бути фрагменти схем,
графіків, фотографій тощо. Частина інформації може бути представлена у
вигляді формул. Цифрову інформацію частіше представляють у вигляді таблиць.
Пояснювальну записку оформлюють на одному боці аркуша білого паперу
7. 7
формату А4(210х297мм) машинописним способом. Текст друкують через 1,5
інтервалу шрифтом чорного кольору. При використанні комп’ютерної техніки
шрифт повинен бути близьким до машинописного, простим, прямим, одного
типу (без виділення по тексту та підкреслень) і розміром не менше 2,5мм (Word
- 14). Відступи від країв аркуша повинні бути зверху, знизу і зліва – 20мм, справа
– 10мм, абзац – 5 знаків. Сторінки нумерують наскрізно арабськими цифрами,
охоплюючи додатки. Номер сторінки проставляють праворуч у верхньому куті
сторінки без крапки в кінці. Титульний аркуш та завдання входять до загальної
нумерації сторінок звіту. Номер сторінки на титульному аркуші та завданні не
проставляють. Ілюстрації дозволяється виконувати тушшю, простим олівцем,
графічними редакторами.
Допускається розміщувати текст між заголовками розділу і підрозділу, між
заголовками підрозділу і пункту. Посилання в тексті на розділи виконується за
формою: “...наведено в розділі 3”.
Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути:
− за машинописного способу – не менше, ніж три інтервали;
− за машинного способу – не менше, ніж два рядки. Відстань між основами
рядків заголовка, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.
Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й
підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один
рядок тексту.
2.4 Структура пояснювальної записки
2.4.1 Зміст розрахунково-пояснювальної записки:
Всі розділи роботи повинні бути ув’язані між собою і являти собою єдине
закінчене ціле.
В загальному для пояснювальної записки курсового проекту може бути
орієнтовно рекомендована така структура, обсяг та розподіл матеріалу між
розділами розрахунково-пояснювальної записки:
1 стор.
1 стор.
1 стор.
1 стор.
1 стор.
Титульний аркуш
Завдання на курсовий проект
Реферат
Зміст
Вступ
1 Аналіз особливостей сучасного процесу автоматизованого
проектування 3-7 стор.
2 Дослідження структурних та функціональних
інтегрованого середовища розробки (ІСР)
3 Розробка проектованого об’єкта
можливостей
5-7 стор.
10-16 стор.
3.1 Обґрунтування вибору елементної бази
3.2 Розробка схеми проектованого об’єкту
3.3 Розробка програми роботи пристрою
3.4 Моделювання роботи пристрою
4. Розробка програмного проекту C++ Buіlder
Висновки
Перелік джерел посилання
5-8 стор.
1 стор.
1-2 стор.
8. 8
2-6 стор.
Додатки
Додаток А Електрична принципова схема пристрою
Додаток Б Блок-схема алгоритму роботи пристрою
Додаток В Код програми роботи пристрою
Додаток Г Код програми проекту C++ Buіlder
Додаток Д Слайди презентації (необов’язковий)
Вилучення будь-якого розділу із записки не припустимо, однак залежно від
тематики і характеру курсового проекту та за узгодженням з керівником
дозволяється перерозподіл обсягів спеціальної частини та розрахунків.
Приклад оформлення ТИТУЛЬНОГО АРКУША наведено в додатку Б.
Титульна сторінка не нумерується, але враховується при нумерації.
ЗАВДАННЯ НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ оформлюється на друкованому
(готовому) бланку викладачем і видається студенту. Підписується студентом та
викладачем. Індивідуальне завдання не нумерується, але враховується при
нумерації. В завданні на курсовий проект наводиться неформалізована
постановка задачі.
РЕФЕРАТ. Реферат - короткий зміст роботи. В рефераті приводять
основні відомості про предмет, методи і результати виконаної роботи, а також
основні характеристики розробленого виробу, процесу або системи. Наводять
короткі висновки про отримані результати. В рефераті акцентується увага на
нових відомостях і визначається доцільність звернення до первинного
документу (в даному випадку до пояснювальної записки).
Опис тексту звіту в рефераті має відбивати подану у звіті інформацію в
такій послідовності:
об’єкт дослідження або розроблення;
ціль роботи;
методи дослідження й перелік апаратури;
результати та їх новизна;
основні конструктивні, технологічні
характеристики та показники;
й техніко-експлуатаційні
інформація щодо впровадження;
взаємозв’язок з іншими роботами;
рекомендації щодо використання результатів роботи;
сфера застосування;
економічна чи соціально-економічна ефективність роботи;
значимість роботи;
висновки, пропозиції щодо розвитку об’єкта дослідження (розроблення)
й доцільності продовження досліджень.
Якщо деякі із зазначених вище відомостей цього переліку відсутні, усі інші
відомості подають, зберігаючи послідовність викладення інформації.
Реферат рекомендовано подавати на одній сторінці формату А4.
ЗМІСТ. З даної сторінки починається нумерація, але сама сторінка у змісті
не вказується. У змісті курсового проекту послідовно перераховуються всі
основні структурні частини курсового проекту із зазначенням номеру сторінки,
де вони надруковані. Номер сторінки звіту 3.
9. 9
У ВСТУПІ має бути висвітлений стан розвитку проблеми в даній галузі,
до якої має відношення розробка; сучасний стан задачі, що вирішується;
визначена галузь проектування; наведена інформація про проектований об`єкт;
визначена актуальність та мета курсового проекту, яка повинна подаватись в
останньому абзаці вступу. Кількість сторінок вступу не повинна перевищувати,
1-2 сторінок.
У ВИСНОВКАХ мають бути наведені результати досліджень та розробок,
їх практичне значення та можливості подальшого використання.
У висновках повинні бути відображенні:
основні етапи розв’язання поставленої задачі;
практичні навички які були набуті в ході виконання роботи;
висновки про значення теми роботи;
основні переваги пристрою, який розроблено;
основні недоліки пристрою, який розроблено, причини, що їх обумовили
та можливі шляхи їх подолання.
Обов’язково наводиться перелік основних розроблених файлів, їх
призначення та назва програм, в яких вони створювалися.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ оформлюється згідно з вимогами ДСТУ
8302:2015 [2]. Обов`язковими є посилання на використані джерела у тексті
пояснювальної записки.
В цьому розділі надається перелік літературних джерел, які було
використано в процесі виконання роботи, і на які є посилання в тексті
пояснювальної записки. Літературні джерела нумеруються у порядку посилань.
Допускається оформлення переліку посилань в алфавітному порядку (на
першому місці розміщують законодавчі, нормативні акти, положення, інструкції
тощо).
У ДОДАТКИ необхідно винести Специфікацію вимог (за потреби),
структурну схему пристрою (за потреби), електричну принципову схему
пристрою, блок-схему алгоритму роботи пристрою, текст програми роботи
пристрою, текст програми проекту C++ Buіlder, слайди презентації (не
обов’язково).
Додатки повинні містити матеріал, який не увійшов в основні розділи
пояснювальної записки: схеми пристроїв, лістинги програм, підпрограм,
результати тестування програми у вигляді образів екранів, таблиць, графіків,
схеми роботи програм, блок-схеми алгоритмів, схеми ресурсів і даних, схеми
взаємодії програм тощо.
Перший рядок додатку у центрі повинен містити слово "Додаток", після
якого через пробіл пишеться номер (буквою) додатка. Другий рядок повинен
містити у центрі слово "(обов'язковий)" або "(довідковий)" у круглих дужках.
Кожен додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок, який
записують посередині рядка малими літерами з першої великої. Сторінки
додатків нумеруються, продовжуючи загальну нумерацію у пояснювальній
записці.
У додатку «Слайди презентації» треба надрукувати усі слайди презентації.
Слайди слід виконувати мовою пояснювальної записки.
10. 10
Всі додатки включають у зміст, вказуючи номер додатка, заголовок і
номер сторінки, з яких вони починаються.
2.4.2 Вимоги до побудови основної частини курсового проекту
Структура основної частини курсового проекту в загальному випадку має
наступний вигляд:
Перший розділ:
1 АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОРГАНІЗАЦІЇ СУЧАСНОГО ПРОЦЕСУ
АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЕКТУВАННЯ.
1.1 Тенденції та сучасний стан розвитку комп’ютерної та мікропроцесорної
техніки
1.2 Дослідження існуючих аналогів проектованого об’єкта
1.3 Основні етапи створення проекту
1.4 Програмні та апаратні засоби підтримки процесу проектування
Цей розділ передбачає посилання до відомих літературних джерел,
враховуючи тенденції та сучасний стан розвитку комп’ютерної та
мікропроцесорної техніки. Шляхом аналізу літературних джерел, а також
відомостей з мережі Інтернет перелічити та висвітлити інформацію щодо
основних тенденцій сучасного застосування мікропроцесорів та
мікроконтролерів, дослідження існуючих аналогів проектованого об’єкта,
основних етапів створення проекту, програмних та апаратних засобів підтримки
процесу проектування.
Другий розділ:
2 ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРНИХ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ
МОЖЛИВОСТЕЙ СЕРЕДОВИЩ РОЗРОБКИ
В другому розділі провести аналіз існуючих засобів автоматизації
проектування, використовуваних середовищ, обґрунтувати вибір, детально
описати структурні та функціональні особливості обраних засобів. Навести опис
їх архітектури та призначення основних складових частин.
Третій розділ:
3. РОЗРОБКА ПРОЕКТОВАНОГО ОБ’ЄКТА
3.1. Обґрунтування вибору елементної бази
3.1.1. Аналіз вимог до проекту
3.1.2. Розробка загального алгоритму проектування
3.1.3. Склад та структура пристрою, опис та характеристики
складових
3.2. Розробка схеми проектованого об’єкту
3.2.1. Структурна схема пристрою
3.2.2. Розробка електрично принципової схеми пристрою
3.3. Розробка програми роботи пристрою
3.4. Моделювання роботи пристрою
Третій розділ присвячується вирішенню задачі розробки інформаційної
технології проектування. Перш за все, необхідно навести вхідну інформацію до
11. 11
проекту та проаналізувати вимоги до проекту. Розробити загальну схему
алгоритму процесу автоматизованого проектування досліджуваного об’єкта з
використанням ІСР. Схема повинна відображати всі етапи процесу і дозволяти
отримати закінчене проектне рішення. Схема алгоритму оформлюється згідно з
вимогами ГОСТ 19.701-90 [3]. Обов’язковим є поблочний детальний опис схеми
алгоритму.
Виконати та описати розробку та дослідження віртуального прототипу
проектованого об’єкта.
Користуючись розробленою інформаційною технологією, практично
створити або змоделювати проектований об’єкт. Виконати аналіз показників
якості проекту.
Четвертий розділ:
4. РОЗРОБКА ПРОЕКТУ C++ BUІLDER
В четвертому розділі розробити програмний проект C++ Buіlder для
введення початкових даних і розв’язання засобами вбудованого асемблера
індивідуального завдання відповідно до варіанта з таблиці 1. Як елементи
керування використовувати командні кнопки: для запускання обчислень; для
очищування текстових полів форми; для завершення роботи з програмою. Для
відлагодження програми використовувати покрокове виконання команд й
відстежувати стан стека та регістрів мікропроцесора у вікні дизасемблера, при
цьому пояснення та скріншоти вікон відображати у пояснювальній записці.
2.4.3 Електронні документи
Зміст електронної частини (диск):
електрична принципова схема пристрою (формат А4) – креслення з
середовища ІСР;
блок-схема алгоритму роботи пристрою – (формат А4) – креслення
(файл у форматі програми Microsoft Visio Document (або графічний) з назвою
БCА.vsd);
папка з проектом розробленого пристрою;
папка з проектом C++ Buіlder для введення початкових даних і
розв’язання засобами вбудованого асемблера індивідуального завдання;
точна копія пояснювальної записки (файл Kyrcova_№варіанта.doc або
Kyrcova_№варіанта.docx);
презентація доповіді (файл у форматі програми MS Power Point з назвою
Prezent.ppt або Prezent.pptx).
12. 3 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО
12
ОФОРМЛЕННЯ
ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ТА ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ
Розрахунково-пояснювальна записка та графічні матеріали курсового
проекту повинні бути оформлені у відповідності з вимогами державних
стандартів, положенням коледжу та вимогами випускаючої циклової комісії, що
витікають із специфіки курсового проекту.
3.1 Загальні вимоги
Оформлення курсового проекту виконується згідно з чинними стандартами
та нормативно-технічними документами, основними з яких є:
– «ЄСКД. Загальні вимоги до текстових документів» (ГОСТ 2.105-95);
– «ЄСКД. Текстові документи» (ГОСТ 2.106-96 (2007));
– «ЄСКД. Загальні положення» (ДСТУ ГОСТ 2.001:2006);
– «ЄСКД. Основні написи» (ДСТУ ГОСТ 2.104:2006);
– «ЄСКД. Шрифти креслярські» (ГОСТ 2.304-81 (2007));
– «Звіти у сфері науки і техніки» (ДСТУ 3008:2015);
– «Єдина система конструкторської документації. Загальні положення»
(ГОСТ 2.001-93, IDT) (ДСТУ ГОСТ 2.001:2006).
Пояснювальна записка та графічна частина до курсового проекту, як і будь-
яка конструкторська документація, до якої можуть входити текстові, схемні,
програмні та інші документи, оформляються на аркушах білого паперу певних
розмірів, які носять назву формати.
Міждержавний стандарт ГОСТ 2.104-2006 встановлює такі основні
формати, які можуть бути використані при оформленні пояснювальної записки
та інших документів:
– А1 = 841 × 594 мм 3,0 мм;
– А2 = 420 × 594 мм 2,0 мм;
– А3 = 420 × 297 мм 2,0 мм;
– А4 = 210 × 297 мм 2,0 мм.
Пояснювальна записка відноситься до текстових документів, які містять
інформацію подану технічною мовою та графічну інформацію у вигляді
ілюстрацій. Ілюстраціями можуть бути фрагменти схем, графіки, фотографії
тощо. Частина інформації може бути представлена у вигляді формул та
обчислень. Цифрову інформацію частіше представляють у вигляді таблиць.
Пояснювальну записку оформлюють на одній стороні аркушу білого паперу
формату А4. Текст ПЗ друкують через 1,5 інтервалу стрічкою чорного кольору,
з використанням шрифту Times New Roman, 14 розміром. В тексті ПЗ заборонено
використовувати виділення, підкреслення і будь-які ефекти форматування.
Ілюстрації дозволяється виконувати тушшю, простим олівцем, графічними
редакторами. ВИКОРИСТОВУВАТИ КСЄРОКОПІЇ (СКАНУВАННЯ) –
СУВОРО ЗАБОРОНЕНО! Тільки в оглядовій частині проекту допускаються
чіткі відредаговані копії.
Текст пояснювальної записки оформляють згідно методичних вказівок до
оформлення курсових проектів для студентів всіх спеціальностей у ВСП
«Вінницький коледж НУХТ».
13. 13
Кожен аркуш пояснювальної записки повинен мати рамку робочого поля і
основний напис. Текст розміщують таким чином, щоб відстань від рамки
робочого поля становила: зліва і справа – не менше 3 мм; зверху і знизу – не
менше 10 мм; абзац – 15-17 мм або рівний п'яти знакам (1,25 або 1,27).
Скорочення слів – відповідно до чинних стандартів. Помилки виправляють
зафарбовуванням білим коректором і нанесенням на тому ж місці виправленого
тексту.
Всі документи дипломного проекту повинні мати основний напис і
додаткові графи до нього, за винятком титульного аркуша, індивідуального
завдання та окремих додатків.
Форма, розміри, зміст і порядок заповнення основного напису і додаткових
граф до нього викладені в міждержавному стандарті (ГОСТ 2.104-68) ДСТУ
ГОСТ 2.001:2006.
Стандартом установлено три форми основного напису:
– форма 1 (55 х 185 мм) - для перших аркушів схем;
– форма 2 (40 х 185 мм) - для перших аркушів текстових документів;
– форма 2а (15 х 185 мм) - для наступних аркушів схем і текстових
документів. Розміщують основний напис унизу справа рамки робочого поля.
3.2 Правила оформлення пояснювальної записки
3.2.1 Заголовки
Матеріал записки розбивається на розділи, підрозділи, пункти і підпункти
у відповідності зі змістом ДП.
Назви розділів записують у вигляді заголовків. Заголовки повинні бути
короткими і відповідати тематиці викладеного матеріалу. Перенесення слів у
заголовках не допускаються, В кінці заголовків крапку не ставлять. Якщо
заголовок складається з двох і більше речень, то тоді їх розділяють крапкою.
Заголовки розділів треба друкувати з абзацного відступу великими літерами
напівжирним шрифтом без крапки в кінці. Всі підзаголовки виконують з абзацу
малими буквами, починаючи з великої напівжирним шрифтом без крапки в кінці.
Зміст і додатки виконують посередині рядка великими буквами напівжирним
шрифтом (крім слова додаток).
Відстань між назвами розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів –
10…15 мм або 1,5 інтервали, а між назвами і наступним текстом – 15…20 мм або
2 інтервали (рисунок 3.1). Черговий розділ має розпочинатись з нової сторінки.
Розділи нумеруються одно позиційно, підрозділи двопозиційно, пункти
трипозиційно, а підпункти - буквами.
Слова "РОЗДІЛ", "ПІДРОЗДІЛ" та інші не пишуться.
3.2.2 Нумерація
Титульний аркуш є першою сторінкою ПЗ, яка не нумерується. Завдання
другою сторінкою, яка також не нумерується.
На інших сторінках порядковий номер вказують в графі 7 основного
напису за формами 2 і 2а , а загальну кількість аркушів вказують в графі 8
основного напису за формою 2.
Заголовки розділів основної частини, підрозділів, пунктів, підпунктів і
14. 14
т.д. нумерують послідовно арабськими цифрами. Номер підрозділу включає
номер розділу та порядковий номер підрозділу, розділених крапкою. В кінці
номера крапку не ставлять, а пропускають один знак. Пункти, підпункти
нумерують аналогічно (рисунок 3.1).
ВСТУП min 10 мм
Текст вступу... (1÷3 стор. Повинен містити: оцінку сучасного стану
проблеми, що розглядається, обґрунтування необхідності виконання роботи,
оцінку новизни теми і її зв’язок з іншими науковими роботами)...
Примітка – Кожний розділ рекомендується починати з нової сторінки.
Абзац 5 знаків Крапка в кінці заголовків
НЕ ставиться
1 ЗАГОЛОВОК РОЗДІЛУ
1.1 Заголовок першого підрозділу в розділі та його
продовження
Після номера крапка Перенесення слів (знаки переносу) у
НЕ ставиться заголовках НЕ допускаються
Текст... Примітка – Допускається розміщувати текст між
заголовками розділу і підрозділу, між заголовками підрозділу і пункту.
1.1.1 Заголовок першого пункту в першому підрозділі
Текст..................................................................
.........................
.....................
Відстань між заголовками і
текстом 2 інтервали
..................................................................
1.1.2 Заголовок другого пункту в першому підрозділі
1.1.2.1 Заголовок першого підпункту в другому пункті першого
підрозділу
Відстань між заголовками
1,5 інтервала
Текст..............................................................................................................
..................................................................................................................................
min 10 мм
Рисунок 3.1 – Оформлення заголовків і тексту в ПЗ
Цифри, які вказують номер, не повинні виступати за абзац.
Рисунки, таблиці і формули нумерують послідовно арабськими цифрами в
межах розділу або додатків.
В тексті документа може наводитись перелік, який рекомендується
нумерувати малими буквами українського алфавіту з дужкою або виділяти
дефісом перед текстом. Для подальшої деталізації переліку використовують
арабські цифри з дужкою.
Кожну частину переліку записують з абзацу, починаючи з малої букви і
закінчуючи крапкою з комою, в кінці останньої ставлять крапку.
15. 15
Приклад:
а) текст переліку.............
та його продовження; Перелік деталізації починається з
б) текст переліку: абзацу стосовно основного
1) текст переліку подальшої деталізації..........................................
та його продовження;
2) . . . ;
в) останній перелік.
3.2.3 Правила написання тексту
При написанні тексту слід дотримуватися таких правил:
а) текст необхідно викладати обґрунтовано в лаконічному технічному
стилі;
б) умовні буквені позначення фізичних величин і умовні графічні
позначення компонентів повинні відповідати установленим в стандартах. Перед
буквеним позначенням фізичної величини повинно бути її пояснення (резистор
R, конденсатор С);
в) числа з розмірністю слід записувати цифрами, а без розмірності словами
(відстань – 2 мм, відміряти три рази);
г) позначення одиниць слід писати в рядок з числовим значенням без
перенесення в наступний рядок. Між останньою цифрою числа і позначенням
одиниці слід робити пропуск (100 Вт, 2 А);
д) якщо наводиться ряд числових значень однієї і тієї ж фізичної величини,
то одиницю фізичної величини вказують тільки після останнього числового
значення (1,5; 1,75; 2 мм);
е) позначення величин з граничними відхиленнями слід записувати так:
100 ± 5 мм;
ж) буквені позначення одиниць, які входять в добуток, розділяють
крапкою на середній лінії (·); знак ділення замінюють похилою рискою (/);
и) порядкові числівники слід записувати цифрами з відмінковими
закінченнями (9-й день, 4-а лінія); при кількох порядкових числівниках
відмінкове закінчення записують після останнього (3,4,5-й графіки); кількісні
числівники записують без відмінкових закінчень (на 20 аркушах); не пишуть
закінчення в датах (21 жовтня) та при римських числах (XXI століття);
к) скорочення слів в тексті не допускаються, крім загальноприйнятих в
українській мові і установлених в стандарті ГОСТ 2.316-68, а також скорочень,
які прийняті для надписів на виробі (в тексті вони повинні бути виділені великим
шрифтом: ON, OFF), а якщо надпис складається з цифр або знаків, то в лапках.
Лапками також виділяють найменування команд, режимів, сигналів (“Запуск”);
л) не дозволяється:
допускати професійних або місцевих слів і виразів (техніцизмів);
після назви місяця писати слово “місяць” (не “в травні місяці”, а “в
травні”);
16. 16
використовувати вирази: “цього року”, “минулого року”, слід писати
конкретну дату “в червні 2008 року”;
використовувати позначення одиниць фізичних величин без цифр,
необхідно писати повністю: “кілька кілограмів” (за винятком оформлення
таблиць і формул);
з'єднувати текст з умовним позначенням фізичних величин за
допомогою математичних знаків (не “швидкість = 5 км/год”, а ”швидкість
дорівнює 5 км/год”, не “температура дорівнює - 5° С”, а “температура дорівнює
мінус 5С ”);
використовувати математичні знаки <,>, o, №, %, sin, cos, tg, log та ін.
без цифрових або буквених позначень. В тексті слід писати словами “нуль”,
“номер”, “логарифм” і т.д.;
використовувати індекси стандартів (ДСТУ, СТП) без реєстраційного
номера.
3.2.4 Титульний аркуш
Титульний аркуш є першою сторінкою пояснювальної записки КП. На
титульному аркуші курсового проекту виконується рамка робочого поля і
заповнюють титульний аркуш відповідно до додатку Е.
Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок курсового
проекту. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.
Формування шифру до ПЗ курсового проекту:
123.КП.001.00.000 ПЗ
Порядковий номер студента за списком в Переліку завдань
3.2.5 Завдання на курсовий проект
Завдання на курсовий проект видається на спеціальному бланку коледжу і
розміщується за титульним аркушем (додаток Б). Завдання входить в загальну
кількість аркушів.
В завданні формулюють тему проекту, вказують вихідні дані, перелік
питань та графічних матеріалів, що необхідно розробити та представити в
результаті розробки. Наводиться календарний план роботи по етапах
проектування.
3.2.6 Зміст
Зміст розташовують після індивідуального завдання, починаючи з нової
сторінки із заголовком “Зміст” по середині рядка. До змісту включають всі
заголовки (без змін) структурних частин, розділів, підрозділів, пунктів,
підпунктів (якщо вони мають заголовки) і додатків з зазначенням сторінок, на
яких вони розміщені.
Зміст за нумерацією ПЗ є третьою сторінкою, на якій виконують основний
напис за формою 2, на наступних – за формою 2а.
Нумерацію на даній і наступних сторінках проставляють в основному
написі. Нумерація сторінок повинна бути наскрізна.
17. 17
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………. 4
1 Заголовок першого розділу…………………………………………………… 6
1.1 Заголовок першого підрозділу першого розділу……………………… 7
1.2 Заголовок другого підрозділу першого розділу……………………….. 10
2 Заголовок другого розділу…………………………………………………… 18
2. 1 Заголовок першого підрозділу другого розділу………………………. 18
2.1.1 Заголовок першого пункту першого підрозділу другого розділу..18
2.2 Заголовок другого підрозділу другого розділу і т.д…………………… 20
Висновки……………………………………………………………………….. 39
Перелік джерел посилання ..……………………………………………………. 40
Додаток А Найменування першого додатка……………………………………42
Додаток Б Найменування другого додатка і т.д………………………………. 43
3.2.7 Реферат
Реферат розміщують перед змістом з нової сторінки. Реферат друкується
українською мовою (додаток Б) з заголовком «РЕФЕРАТ» – по середині.
Текст реферат має бути стислим, інформативним і містити відомості, які
характеризують виконаний КП.
3.2.8 Вступ
Починаючи зі вступу розрахунково-пояснювальна записка – за формою 2а.
Вступ пишуть з нової пронумерованої сторінки з заголовком «Вступ» з абзацу.
Текст вступу (1 – 3 стор.) повинен містити постановку проблеми у
загальному вигляді, короткий аналіз сучасного стану вирішення проблеми,
обґрунтування необхідності виконання роботи, призначення КП, оцінку новизни
теми, висвітлювати питання актуальності і значення розробки.
У вступі і далі по тексту не дозволяється використовувати скорочені слова,
терміни, крім загальноприйнятих.
3.2.9. Основна (технічна) частина
Основна (технічна) частина проекту містить усі необхідні розробки та
обґрунтування прийнятих рішень, які супроводжуються відповідними
розрахунками, ілюстраціями, посиланнями на літературні джерела, результатами
власних експериментальних та теоретичних досліджень.
Структурними елементами основної частини є розділи, підрозділи, пункти,
підпункти, переліки та примітки.
3.2.10 Примітки
В тексті документів давати примітки не рекомендується. При необхідності
пояснення інформації в тексті, таблиці, ілюстрації дозволяється розміщувати
примітки зразу ж за ними, починаючи з абзацу словом «Примітка» чи
«Примітки».
Одна примітка не нумерується і після слова «Примітка» ставиться тире.
Текст примітки починають в цьому ж рядку. Продовжують без абзацу. Якщо
18. 18
приміток кілька, то після слова «Примітки» нічого не ставлять, а записують
кожну примітку з абзацу, нумеруючи за порядком арабськими числами. Після
номера крапку не ставлять. Примітку починають з великої букви. Продовжують
текст примітки без абзацу. Після кожної примітки ставлять крапку.
Приклад:
Примітка – Текст приміток дозволяється друкувати через один інтервал.
3.2.11 Оформлення посилань
Посилання необхідно виконувати за такими формами:
- на літературу. Посилання на літературні джерела наводять в квадратних
дужках [1] - електронне джерело, вказуючи порядковий номер за списком,
[1, с. Номер] - підручник, посібник тощо. Нумерація посилань повинна
починатися з одиниці і далі за порядком;
- на формули. “... в формулі (5.2) ”; “... в формулах (5.3, ... , 5.7)”;
- на додатки. “... наведено в додатку А ”, „... наведено в таблиці В.5 ” або
(додаток Б), (рисунок Б.3), (додатки К, Л );
на рисунки. “На рисунку 3.1 зображено...” або в дужках за текстом “В
результаті дослідження одержимо залежність швидкості від часу
(рисунок 3.2). ”, на частину рисунка “... показано на рисунку 3.4,б ”;
- на таблиці. “...наведено в таблиці 3.1”; “... в таблицях 3.2 – 3.5” або в
дужках по тексту (таблиця 3.6);
Посилання на раніше наведені рисунки і таблиці дають зі скороченим
словом “дивись” в дужках за ходом чи в кінці речення (див. рисунок 1.4), (див.
таблицю 6.2).
3.2.12 Оформлення формул
Кожну формулу записують з нового рядка, симетрично до тексту. Між
формулою і текстом пропускають один рядок.
Умовні буквені позначення (символи) в формулі повинні відповідати
установленим у міждержавному стандарті ГОСТ 1494-77 і повинні бути
однаковими в тексті і в формулі. Їх пояснення наводять після першого
використання в тексті або зразу ж під формулою. Для цього після формули
ставлять кому і записують пояснення до кожного символу з нового рядка в тій
послідовності, в якій вони наведені у формулі, розділяючи крапкою з комою.
Перший рядок повинен починатися з абзацу із слова «де» і без будь-якого знаку
після нього (рисунок 3.2).
Одиницю вимірювання, при необхідності, беруть в квадратні дужки.
Наприклад,
𝐾 = 𝐵 ∙ 𝐴 ∙ 𝑆 [грн], (1.2)
Числову підстановку і розрахунок виконують з нового рядка не
нумеруючи. Одиницю вимірювання беруть в круглі дужки. Наприклад,
𝐾 = 1,2 ∙ 1,8 ∙ 18640 = 40262,50 (грн).
Розмірність одного й того ж параметра в межах документа повинна бути
однаковою.
19. 19
Всі формули нумерують в межах розділу арабськими числами. Номер
вказують в круглих дужках з правої сторони, в кінці рядка, на рівні закінчення
формули. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера
формули в розділі, розділених крапкою. Дозволяється виконувати нумерацію в
межах всього документа.
Якщо формула займає кілька рядків, то вона повинна бути розірвана
тільки на математичних знаках: додавання «+», віднімання «–», множення «·»,
ділення «: або / » та ін., які повторюють на початку наступного рядка.
Формула є частиною речення, тому до неї застосовують такі ж правила
граматики, як і до інших членів речення. Якщо формула знаходиться в кінці
речення, то після неї ставлять крапку. Формули, які ідуть одна за одною і не
розділені текстом, розділяють комою.
Відомо, що сила змінного струму в колі, яке містить послідовно
з’єднані резистор опором R, котушку індуктивністю L і конденсатор
ємністю С, змінюється за законом
Формула вирівнюється 3 інтервали
горизонтально по центру
І = Ітcos(ωt– φ), (5.2)
текстового поля
Номер формули
де Іт – амплітудне значення сили струму; вказується в кін-
ці рядка
ω – циклічна частота; Кожне пояснення по-
5 зн. t – час; чинається з абзацу
Рисунок 3.2 – Розташування і нумерація формули
φ – зсув фаз між зовнішньою напругою і силою струму в колі у даний
Рисунок 3.2 – Оформлення формул в ПЗ
3.2.13 Оформлення ілюстрацій
Для пояснення викладеного тексту рекомендується його ілюструвати
графіками, кресленнями, фрагментами схем та ін., які в технічній документації
називають рисунками.
В тексті рисунок розміщують симетрично до тексту без повороту після
першого посилання на нього або на наступній сторінці, якщо на даній він не
уміщується. На всі ілюстрації в тексті ПЗ мають бути посилання.
Між рисунком і текстом пропускають один рядок.
Рисунок повинен складатися із графічного зображення, пояснювальних
даних (необов’язково), номера рисунка і його найменування (рисунок 3.3).
Номер рисунка і його найменування наводять симетрично до тексту.
Крапку в кінці не ставлять, знак переносу не використовують. Якщо
найменування рисунка довге, то його продовжують у наступному рядку.
20. Пояснення до рисунка необ-
хідно розшифровувати тут
або при першому посиланні
на рисунок в тексті
20
Пояснювальні дані розміщують під рисунком над його позначенням.
3 інтервали
ОВ М ПЕ
ДВЕ
ОВ – об’єкт вимiрювання,
М – модулятор,
ДВЕ – джерело внутрiшньої енергії,
ПЕ – приймач енергії
3 інтервали
Рисунок 3.3 – Приклад оформлення рисунка
У випадку, коли рисунок складається з частин, їх позначають малими
буквами українського алфавіту з дужкою (а), б)) під відповідною частиною. В
такому випадку після найменування рисунка ставлять двокрапку і дають
найменування кожної частини за формою:
У випадку, коли рисунок складається з частин, їх позначають малими
буквами українського алфавіту з дужкою (а), б)) під відповідною частиною. В
такому випадку після найменування рисунка ставлять двокрапку і дають
найменування кожної частини за формою:
а – найменування першої частини; б – найменування другої частини або за
ходом найменування рисунка, беручи букви в дужки:
Рисунок 3.2 - Структурна схема (а) і часові діаграми (б) роботи фазометра
Якщо частини рисунка не вміщуються на одній сторінці, то їх переносять
на наступні сторінки. В цьому випадку, під початком рисунка вказують повне
його позначення, а під його продовженнями позначають «Рисунок 3.2
(продовження)». Пояснювальні дані розміщують під кожною частиною рисунка.
Якщо в тексті є посилання на складові частини зображеного засобу, то на
відповідному рисункувказують їх порядкові номери в межах рисунка.
Посилання на нумерований елемент рисунка в тексті дається без дужок,
наприклад: „вентиль 3 на рисунку 5.2».
Якщо рисунок є фрагментом повної розробленої схеми, то для всіх
компонентів вказують ті позиційні позначення, які вказані на схемі.
21. 21
Оформлення лістингу програмного коду. Текст програмного коду
наводиться в пояснювальній записці моноширинним шрифтом (наприклад,
Courier New, 12 пт) і його не оформлюють як рисунок.
Приклад програми:
ORG 3F0H
JMP START
ORG 10OH
START:MOV AL,00110010B; Формування в AL керувалького слова
режиму 1 каналу 0.
OUT Об, AL; Виведення керувального слова в RCW.
MOV AL, 01110100B; Формування в AL керувального слова в RCW.
OUT 06, AL; Виведення керувального слова режиму 2 каналу 1.
MOV AL, 10110100B; Формування в AL керувального слова режиму
2 каналу 2.
Міжрядковий інтервал – одинарний. Рекомендується відділяти змістові
блоки пустими рядками, а також візуально позначати вкладені конструкції за
допомогою відступів.
3.2.14 Оформлення таблиць
Таблицю розміщують симетрично до тексту після першого посилання на
даній сторінці або на наступній, якщо на даній вона не поміщується і таким
чином, щоб зручно було її розглядати без повороту, або з поворотом на кут 90
за годинниковою стрілкою.
Таблиця повинна складатися із номера таблиці, найменування таблиці і
самої таблиці.
Номер таблиці і її найменування вказують над таблицею починаючи від
лівого її кута за формою: «Таблиця 4.2 – Назва таблиці». Крапку в кінці не
ставлять. Якщо назва таблиці довга, то продовжують у наступному рядку
починаючи від слова «Таблиця».
Таблицю розділяють на графи (колонки) і рядки. В верхній частині
розміщують заголовок таблиці, в якому вказують назву граф. Діагональне
ділення заголовку таблиці не допускається. Ліву графу (боковик) часто
використовують для назви рядків. Допускається не розділяти рядки
горизонтальними лініями. Мінімальний розмір між основами рядків – 8 мм.
Розміри таблиці визначаються об'ємом матеріалу.
Граф «№ п/п» в таблицю не включають. При необхідності нумерації,
номери вказують в боковику таблиці перед назвою рядка.
Назва граф може складатися із заголовків і підзаголовків, які записують в
однині, симетрично до тексту графи малими буквами, починаючи з великої.
Якщо підзаголовок складає одне речення із заголовком, то в цьому випадку його
починають з малої букви. В кінці заголовків і підзаголовків граф таблиці крапку
не ставлять. Дозволяється заголовки і підзаголовки граф таблиці виконувати
через один інтервал.
Якщо всі параметри величин, які наведені в таблиці, мають одну й ту ж
одиницю фізичної величини, то над таблицею розміщують її скорочене
позначення (мм). Якщо ж параметри мають різні одиниці фізичних величин, то
22. 22
позначення одиниць записують в заголовках граф після коми (Довжина, мм).
Текст заголовків і підзаголовків граф може бути замінений буквеними
позначеннями, якщо тільки вони поясненні в попередньому тексті чи на
ілюстраціях ( D - діаметр, Н - висота і т.д.). Однакові буквені позначення
групують послідовно в порядку росту їх індексів, наприклад: (L1, L2, ...).
Найменування рядків записують в боковику таблиці у вигляді заголовків в
називному відмінку однини, малими буквами, починаючи з великої і з однієї
позиції. В кінці заголовків крапку не ставлять. Позначення одиниць фізичних
величин вказують в заголовках після коми.
Для опису певного інтервалу значень в найменуваннях граф і рядків
таблиці можна використовувати слова: «більше», «менше», «не більше», «не
менше», «в межах». Ці слова розміщують після одиниці фізичної величини:
(Напруга, В, не більше),
а також використовують слова «від», «більше», «до»:
(Від 10 до 15; більше 15; до 20)
Дані, що наводяться в таблиці, можуть бути словесними і числовими.
Слова записують в графах з однієї позиції. Якщо рядки таблиці не розділені
лініями, то текст, який повторюється і складається з одного слова дозволяється
замінювати лапками (,,). Якщо текст складається з одного і більше слів, то при
першому повторенні його замінюють словами «те ж», а далі лапками. При
розділенні таблиці горизонтальними лініями - ніякої заміни не виконують.
Числа записують посередині графи так, щоб їх однакові розряди по всій
графі були точно один під одним, за винятком випадку, коли вказують інтервал.
Інтервал вказують від меншого числа до більшого з тире між ними:
12 – 35
122 – 450.
Дробові числа наводять у вигляді десяткових дробів, з однаковою
кількістю знаків після коми в одній графі. Розміри в дюймах можна записувати
у вигляді: І/2", 1/4", 1/8".
Ставити лапки замість цифр чи математичних символів, які повторюються,
не можна. Якщо цифрові чи інші дані в таблиці не наводяться, то ставиться
прочерк.
Таблиця може бути великою як в горизонтальному, так і в вертикальному
напрямках, або іншими словами може мати велику кількість граф і рядків.
В таких випадках таблицю розділяють на частини і переносять на інші сторінки
або розміщують одну частину під одною чи поряд.
Якщо частини таблиці розміщують поряд, то в кожній частині повторюють
заголовок таблиці, а при розміщенні однієї частини під одною - повторюють
боковий заголовок.
Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на
наступній сторінці, в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що
обмежує таблицю, проводять.
При перенесенні частин таблиці на інші сторінки, повторюють або
продовжують найменування граф.
Допускається виконувати нумерацію граф на початку таблиці і при
перенесенні частин таблиці на наступні сторінки повторювати тільки нумерацію
граф.
23. 23
У всіх випадках назву (при її наявності) таблиці розміщують тільки над
першою частиною, а над іншими частинами від лівого кута таблиці пишуть
«Продовження таблиці 4.2» без крапки в кінці.
Інші вимоги до виконання таблиць – відповідно до чинних стандартів на
технічну документацію.
3.2.15 Правила нумерації рисунків, таблиць і формул
Всі рисунки, таблиці і формули нумерують в порядку появи їх в тексті
подвійною нумерацією в межах розділу (додатка) арабськими цифрами. Першим
числом в нумерації ставиться номер розділу (додатка), за ним через крапку
ставиться порядковий номер рисунка, таблиці або формули в розділі (додатку).
Нумерація рисунка починається із слова «Рисунок» (Рисунок 2.1 - ...).
Нумерація таблиці починається із слова «Таблиця» (Таблиця 4.2 - ...). Нумерація
формул вказується в круглих дужках (5.3) з правої сторони, в кінці рядка, на рівні
закінчення формули.
В додатках до порядкового номера рисунка, таблиці або формули
добавляється номер додатка (буква).
Наприклад: Рисунок Б.1 -..., Таблиця В.2 -..., (Д.3).
3.2.16 Висновки
Висновки оформлюють з заголовком «ВИСНОВКИ» з нової
пронумерованої сторінки, починаючи з абзацу.
В тексті аналізуються основні підсумки роботи над проектом, дають оцінку
одержаним результатам, визначають перспективи їх покращення. Вказують
значення виконаної роботи для виробництва і перспективи реалізації проекту.
3.2.17 Перелік джерел посилання. Форми запису
Перелік джерел посилання оформляють з нової пронумерованої сторінки
із заголовком «ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ».
Довідкову інформацію по оформленню літератури дивитись на сайті
VAK.IN.UA.
Перелік джерел посилання повинен включати тільки ті літературні
джерела, які використовувалися в курсовому проекті і записуватися в порядку
посилання на них в тексті.
В списку кожну літературу записують з абзацу і нумерують арабськими
числами. Літературу записують мовою оригіналу.
Форми запису літератури:
1. Книга одного автора
Прізвище та ініціали. Назва книги. [Текст] - Місце видання:
Видавництво, рік. - Кількість сторінок.
Максимович Н. Г. Теорія графів і електричних кіл. - Львів: Вища школа,
2010. - 216 с.
2. Книга двох-чотирьох авторів
Прізвище та ініціали першого автора. Назва книги [Текст] / Ініціали
та прізвище усіх авторів. - Місце видання: Видавництво, рік.- Кількість
сторінок.
24. 24
Примітка – Великі міста, такі як Київ, Москва дозволяється записувати
однією великою буквою з крапкою.
Поджаренко В. О. Вимірювання і комп’ютерно-вимірювальна техніка:
Навч. посібник / В. О. Поджаренко, В. В. Кухарчук. - К. : НМК ВО, 2010. - 240 с.
3. Книга п’яти авторів і більше
Назва книги [Текст] / Ініціали та прізвище 3-4 авторів та ін. - Місце
видання: Видавництво, рік.- Кількість сторінок.
4. Книги під редакцією
Назва книги. [Текст] / під ред. ініціали та прізвище автора. – Місце
видання: Видавництво, рік.- Кількість сторінок.
Информаційні технології в економіці: підручник / під ред. Г. А. Титаренко.
- М. : Вища школа, 2007. - 335 с.
5. Багатотомні видання в цілому
Енциклопедія історії України: у 5-ти т. / Редкол.: В.А. Смолій (голова),
Я.Д. Ісаєвич, С.В. Кульчицький та ін.; ред. рада: В.М. Литвин (голова) та ін.;
НАН України, Ін-т іст. України. – К. : Наук. думка, 2003
6. Багатотомні видання окремий том
Олійник, Борис. Вибрані твори : у 2 т. Т. 2 . Переклади. Публіцистика / Б.
Олійник ; уклад. А. Я. Слободяник та ін. ; ілюстр. В. Є. Перевальського, М. І.
Омельчук ; фотопортр. В. В. Ларіна. - К. : Українська енциклопедія ім. М. П.
Бажана, 2006. - 605 с. : фотоілюстр. - (Бібліотека Української Літературної
Енциклопедії : вершини письменства). - Бібліогр.: с. 590-594
7. Нормативно-технічні та патентні документи.
ГОСТ 7.9-77. Реферат и аннотация.- М.: Издательство стандартов,
1981. – 6 с.
Пат. 3818311, США, МКИ НОЗК 17/60. Схема защиты полу-
проводникового переключателя.- Опубл. 04.05.84.)
8. Електронний ресурс віддаленного доступу:
Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на
2007-2015 роки [Електронний ресурс] : Закон України № 537-V від 9 січ. 2007 р.
– Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. – Назва з екрану.
3.2.18 Додатки
Ілюстрації, таблиці, текст допоміжного характеру, схеми можна оформляти
у додатках.
Додатки оформлюють як продовження документа на його наступних
сторінках, розташовуючи в порядку посилань на них у тексті ПЗ.
Посилання на додатки в тексті ПЗ дають за формою: «... наведено в додатку
А», «... наведено в таблиці В.5» або (додаток Б).
Кожен додаток необхідно починати з нової сторінки вказуючи зверху
посередині рядка слово «ДОДАТОК» і через пропуск його позначення. Додатки
позначають послідовно великими українськими буквами, за винятком букв Ґ, Є,
З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, ДОДАТОК А, ДОДАТОК Б і т.д. Якщо додатків
більше ніж букв, то продовжують позначати арабськими цифрами. Дозволяється
позначати додатки латинськими буквами, за винятком букв I і O.
Під позначенням для обов’язкового додатку пишуть в дужках слово
25. 25
(обов’язковий), а для інформативного – (довідниковий).
Кожен додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок, який
записують посередині рядка великими буквами напівжирним шрифтом. При
наявності основного напису - заголовок записують у відповідній графі.
Ілюстрації, таблиці, формули нумерують в межах кожного додатка,
вказуючи його позначення: «Рисунок Б.3 - Найменування»; «Таблиця В.5 –
Найменування» і т.п.
Нумерація аркушів документа і додатків, які входять до його складу,
повинна бути наскрізна. Всі додатки включають у зміст, вказуючи номер,
заголовок і сторінки з яких вони починаються.
3.3 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ
ПРОЕКТУ
Графічні матеріали розділяються на:
а) креслення і схеми – схеми електричні, структурні, функціональні,
принципові, схеми алгоритмів і програм, часові діаграми, конструкторські і
технологічні розробки;
б) плакати-графіки, кваліфікаційні таблиці, діаграми порівнювальних
оцінок, фотографії пристроїв та інше.
Загальні вимоги. Графічний матеріал дипломного проекту виконується на
аркушах креслярського паперу формату А4 або А1 у кількості 2-3 аркушів. На
одному аркуші виконується одне креслення формату А4 з основним надписом
повздовж довгої лінії або два креслення формату А2 з вертикальним
розташуванням (основний надпис повздовж короткої сторони поля креслення).
Креслення виконуються олівцем, чорною тушшю або з використанням
графічних редакторів. В основному надписі обов'язкові підписи автора проекту
графа "Розроб.'', керівника - графа "Кер.", консультанта з ЄСКД - графа
"Н.контр." з зазначенням дати. Коли схема на виріб виконана на декількох
аркушах чи декількох кресленнях формату А2, то в такому разі основний напис
креслиться на першому аркуші згідно з ГОСТ 2.104-68 форма 1, а на наступних
аркушах креслиться спрощений штамп (форма 2а).
Якщо ж в курсовому проекті графічні матеріали виконуються у вигляді
плакатів, то на зворотній стороні аркуша креслиться основний штамп з
відповідними. написами. Плакати кресляться у відповідності з
загальноприйнятими стандартами.
Вимоги оформлення схем алгоритмів і програм. Схеми алгоритмів і програм
виконуються у відповідності зі стандартами ГОСТ 19427-74 і ГОСТ 19428-74. Для
зображення схем алгоритмів і програм використовують граф-схеми алгоритмів,
котрі представляють сукупність вершин і зв'язків між ними. Основні вершини
розділяються на такі типи: початкова, операторна, умовна і кінцева. Умовні
позначення вершин показані на рисунку 3.4.
26. 26
1
b/2
b
a
a
а) б)
1
b
b/2
a
в) г)
Рисунок 3.4 – Умовні позначення вершин на граф-схемі алгоритму
Початкова вершина (рисунок 3.4, а) має тільки один вихід і визначає
початок виконання операції, операторна вершина (рисунок 3.4, б) може мати
декілька входів і тільки один вихід, вона відображає дії, котрі повинні бути
виконані. Умовна вершина (рисунок 3.4,в) може мати декілька входів і тільки два
виходи, в цій вершині вказуються логічні умови, при виконанні яких змінюється
напрямок дій через вихід, позначений символом 1 (ТАК), при невиконанні умови
– у напрямку, позначеному символом 0 (НІ).
З'єднувальники (рисунок 3.4, г) вказують на зв'язок між розірваними
лініями, зображеними на одному чи на різних аркушах. Кінцева вершина має
вигляд аналогічний початковій вершині, може мати декілька входів і визначає
кінець виконання дій.
Кожній дії, котра виконується згідно з алгоритмом, відповідає своя
операція (мікрооперація), яка змінює стан вершин блока пристрою.
Для зручності опису роботи алгоритму кожному оператору присвоюється
номер, котрий записується зліва в розриві між лініями операторних і умовних
вершин (рисунок 3.4). Операторні вершини в алгоритмі з'єднуються лініями
зв'язку. Лінія зв'язку прямує у вершину зверху і виходить знизу. Лінії потоку
інформації повинні бути паралельні лініям зовнішньої рамки. Лінія проводиться
без стрілок, якщо іде зверху донизу, зліва направо, в усіх інших випадках
напрямки ліній потоку інформації зображують гострою вказівною стрілкою.
Товщина ліній зв'язку у два рази менша, ніж товщина ліній основних вершин.
Розміри операторних вершин повинні відповідати таким співвідношенням:
ширина а = 10, 20, 30, 40, ...; b = 1,5 а (мм)
Запис скорочених слів в середині вершини, за винятком встановлених
стандартами, повинен бути розшифрованим в нижній частині, справа від поля
креслення.
