2. Епіграф:
Школо моя, рідна школо
Казка тепла й доброти
Стежка від тебе хрещата
В’ється в далекі світи.
Вчитель: Школа – це не тільки навчання. Це світ гармонії з прекрасним. Це кожний
учень з своїм талантом, з своїм світом. І знайти шлях до кожного серця завдання нас –
педагогів.
Батьки і діти. Діти та школа. Школа та батьки. Тільки, коли є взаєморозуміння,
взаємоповага, співпраця тільки тоді можна досягти того до чого прагнеш.
Школа – чарівна країна Дитинства, яка завжди манить до себе і притягує своєю
казковістю і неповторністю. Школа – дивне місце на землі, а гімназія № 9 – це живий
організм, де всі неживі предмети озвучені, окрилені! Інколи здається, що саме
приміщення знаходиться в постійному русі. 9-та – це, попри всі закони фізики, вічний
двигун. Ні, байдужих тут немає, ні сірих непомітних… У нас всі – особистості!
Всі учні:
Гімн
1.На благодатній єлісаветградській
Світанками осяяній землі –
Зростає у звитяжності козацькій,
Мов паросток зі щедрої ріллі,
Щаслива юнь прославленого міста,
Яке тримає Ангела рука:
Шанується звання тут гімназиста,
Бо річка витікає зі струмка!
ПРИСПІВ:
Гімназія для нас усіх єдина,
Як благоденство нашої весни:
Вона для нас – маленька Батьківщина,
А ми для неї – доньки і сини!
2. Освіта нам дає велику силу,
І кличе до високої мети,
Де нашому потужному вітрилу
Відкриються небачені світи
Добро зажди ми прагнемо творити,
Щоб панувала в душах чистота:
Вчимося землю батьківську любити,
Яка для всіх і кожного свята!
ПРИСПІВ.
3. Гімназія, ти йдеш на допомогу
До нас, у подоланні перешкод
І вихованцям вказуєш дорогу
До переможних сонячних висот!
3. На те, Господь тебе благословляє
Під куполами золотих церков.
І у житті тому нас окриляє
Надія, світла віра і любов!
Профатілова Ольга:
У центрі на каштановій алеї
Вона немов цілюще джерело.
І кожен учень пам’ятатиме про неї,
Де б він не був, і скільки б часу не пройшло.
Усе найкраще в нашій школі дев’ятій:
Директор, учні, вчителі.
І затишна, й привітна, ніби хата.
Тут всім живеться, як в одній сім’ї.
Перший ведучий:
Сьогодні в школи день народження!
Стільки всього сплелось до купи: минуле, сучасне, майбутнє...
Поважна дата школи 92 - надихнула нас вирушити у своєрідну мандрівку крізь час...
... крізь події, дати, імена та долі...
... крізь минуле...
... і сучасне...
... і майбутнє....!
Отже, вирушаймо!
Сторінка перша: «Екскурс в минуле»
На розі вулиць Академіка Корольова та Бєляєва розташована гімназія №9
Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, історія виникнення якої сягає у
1920 рік, згідно архівних документів, знайдених у результаті кропіткої дослідницько-
пошукової діяльності педагогів та учнів гімназії. Тоді у місті Єлисаветграді, за
адресою: вулиця Карабінерна, Шевченка 48/24 почала існувати трудова школа №9,
яка носила ім’я Михайла Ломоносова.
Другий ведучий:
Уже на той час школа була пронизана духом творчості, престижем знань,
жвавою зацікавленістю до всього нового. В школі діє дитячий рух – організація юних
Ленінців, драматичний та художній гуртки, учні займаються ручною працею –
переплітають книжки, працюють у шкільному саду та на пришкільних ділянках,
проводять революційні свята, грають спектаклі. Успішно діє музей датської
творчості.
З 1933 року в закладі – дві книгозбірні: дитяча та педагогічна.
У 1935 році на загальну міську олімпіаду школа представляє такі виступи:
- колективна декламація (молодші класи);
- танок «Руссо-славянський» (старші класи);
- одну дію п’єси «Друг» (старші класи);
- 3 номери декламування (старші класи).
Перший ведучий:
Згідно архівних даних, трудові школи в період 1915-1920 років створювалися
на основі народних училищ.
Трудова школа № 9 зародилася на базі фірсовського народного училища,
пізніше – Єлисаветградська жіноча гімназія, з 1 жовтня 1920р. – трудова школа №9
імені Ломоносова. Згодом вона стає Зінов'євською єдиною трудовою школою № 9
УСРР, потім з 1 вересня 1970р., середня школа № 9 міста Кіровограда, з 1 вересня
4. 1992р. – середня загальноосвітня школа-гімназія № 9 суспільно-гуманітарного
профілю, з 17 листопада 1999 року – гімназія № 9 м. Кіровограда, з 23 вересня
2004р. – гімназія № 9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області.
Другий ведучий:
З 1 вересня 1970 року середня школа № 9 перейшла у новозбудовану будівлю,
сучасна адреса якої: вулиця Академіка Корольова, 27/21.
Сьогодні гімназія №9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області –
це сучасний багатопрофільний середній загальноосвітній навчальний заклад,
пріоритетним напрямком оновлення змісту навчально-виховного процесу якого є
гуманізація освіти, заснована на гуманістичних цінностях.
У гімназії навчається 670 учнів та працюють 60 вчителів. Вищу кваліфікаційну
категорію встановлено 20 педагогам, першу кваліфікаційну категорію – 10 вчителям.
Звання «вчитель-методист» присвоєно 6 педагогам, «старший вчитель» - 13. Знаком
«Відмінник освіти» нагороджено 8 вчителів.
Головним завданням гімназії є розвиток творчої особистості як вчителя, так і
учня, створення умов для повноцінного фізичного, інтелектуального та духовного
розвитку всіх учасників навчально-виховного процесу через застосування
особистісно-зорієнтованого та компетентісного підходів, створення інтелектуальної
основи школи ХХІ століття, школи самореалізації, школи життєтворчості та
полікультурного виховання.
Перший ведучий:
З 30 червня 2006 року у гімназії проводиться регіональний науково-
педагогічний експеримент з проблеми: «Формування духовності особистості на
засадах традиційних християнських цінностей в умовах закладу освіти нового типу»,
який триватиме до 30 червня 2014 року.
Особлива увага в гімназії приділяється роботі педагогів з обдарованими
учнями. Педагоги створюють власні методичні проекти, працюють з обдарованими
учнями за індивідуальними програмами. Навчання за індивідуальними програмами
дає змогу засвоювати предмет в умовах індивідуальної педагогічної технології і
застосовується для тих дітей, які можуть і прагнуть оволодіти навчальними
програмами, складнішими за базові.
У гімназії вже тринадцятий рік працює наукове товариство учнів "Обрій",
головне завдання якого – надати учневі змогу розвинути свій інтелект у самостійній,
творчій діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей та нахилів. Головне
правило участі учня у НТУ "Обрій" – це його особистий інтерес та захоплення, які
допомагають відчути свою значущість, належність до науки, ознайомитись з
методами наукової та творчої роботи, розвиває пізнавальний інтерес. Робота НТУ
"Обрій" сприяє виявленню й розвитку юних талантів. Здібні діти навчаються і в
Кіровоградській Малій академії наук.
Другий ведучий:
Навчання в гімназії — один із найважливіших періодів соціального
становлення особистості. Пережитий саме в цей час успіх може суттєво вплинути на
подальшу долю учня, стати свого роду пусковим механізмом подальшого руху
особистості, особливо якщо це стосується навчання — найголовнішого сподівання
дитини. В гімназії кожна дитина прагне до знань.
«Прагнення до знань, — відзначав В.Сухомлинський, — живиться тисячами
невсипущих, невтомних корінців нелегкої, але радісної, привабливої, жаданої для
дитини праці. А такою вона стає тільки тоді, коли напруження сил невіддільне від
5. переживання власної гідності. Дитина повинна відчувати себе трудівником, пишатися
наслідками своєї праці, які здобула власними зусиллями».
Перший ведучий:
Гімназія зберігає та примножує свої традиції і свята.
Святковими подіями для закладу, крім загальновизнаних державних та професійних
свят, є День народження гімназії (1 вересня), День Наума (14 грудня), в який
відбувається урочисте нагородження гімназистів за успіхи у навчанні та суспільно
корисній діяльності, День зустрічі випускників (перший тиждень лютого), Тижні
благодійності тощо.
Традиційними стало проведення в закладі акцій « Збережи дерево», «Різдвяний
ангел», суспільної акції «Громадянин», акції «Сімейний архів», конкурсу «Кращий
клас року», конкурсу дизайнерських проектів по благоустрою гімназії , в т.ч.
конкурсу на кращий квітник гімназії, конкурсу юних талантів «Крок до зірок»,
конкурсів дитячої поезії, Дня здоров‘я, спортивних змагань гімназистів з
військовослужбовцями строкової служби військових частин м. Кіровограда до Дня
Збройних сил України. З 2009р у гімназії проводиться акція «Випускники гімназії –
гімназистам», яка є яскравим прикладом зв’язків різних поколінь гімназистів,
проявом поваги, любові та відданості своїй гімназії, бажання залишитися його
часточкою, принести користь закладу та його вихованцям. Випускники гімназії
працюють консультантами в органах учнівського самоврядування, беруть участь у
пошуково - дослідницькій роботі по розвитку Музею гімназії, в організації
змістовного дозвілля гімназистів, проводять профорієнтаційну роботу. Випускники
гімназії, що навчаються або проживають за кордоном, активно співпрацюють з
Євроклубом гімназії.
Другий ведучий:
Сучасна гімназія покликана допомагає своїм учням знайти смисл життя,
створивши для цього повноцінні умови для їх фізичного, інтелектуального, духовного
розвитку й саморозвитку. В гімназії створено такий освітній та виховний простір, в
якому дитина усвідомлює багатогранну палітру життя, спостерігає за явищами життя,
черпає з них досвід, навчається самовдосконалюватись, змінювати життя,
підвищуючи його якість, а не пристосовуючись до умов, що склалися. Джерелом
такого прагнення має стати висока духовність.
З 2007-2008 навчального року в гімназії запроваджено Учнівську Республіку.
Учнівська Республіка діє у відповідності до розробленого Положення, має свій
статут, структуру.
Метою роботи Учнівської Республіки є формування в учнів гімназії таких
якостей як толерантність, відповідальність, вміння доводити власну позицію, брати
участь у роботі громадських організацій, усвідомлювати можливість позитивного
впливу на життя гімназії і нести відповідальність за прийняті рішення.
Перший ведучий:
Спільними зусиллями педагогічного, учнівського колективів, батьків учнів у
2010р створено Музей гімназії. експозиції якого містять інформацію про історію
освіти міста, історію навчального закладу з років його відкриття до нашого часу.
Співпраця з батьками стала новим етапом у діяльності Учнівської Республіки.
З 2008 року розпочав свою діяльність у гімназії батьківський клуб «Порадник»,
допоміжний підрозділ системи виховної роботи гімназії, створений на добровільній
основі з представників батьківської громадськості, який здійснює діяльність,
спрямовану на підтримку та розвиток учнівського самоврядування навчального
закладу. В рамках роботи секторів клубу «Імідж», «Лідер», «Партнер», «Затійник»,
6. Інформатор», «Консультує лікар», «Закон і порядок» учням надаються поради щодо
формування власного іміджу, вмінь займатися керівною діяльністю, інформувати,
презентувати, рекламувати, захищати себе та близьких, співпрацювати з іншими
людьми, рекомендації щодо організації змістовного відпочинку, збереження здоров’я.
Досвід батьків, серед яких великий відсоток є працівниками закладів освіти,
культури, правоохоронних структур, медичними працівниками тощо сприяє
формуванню в учнів життєвого та соціального досвіду, громадської позиції,
самосвідомості та національної свідомості, життєвих орієнтирів відповідно до
моральних та християнських норм суспільства.
Гімназія має свій гімн та герб, випускає власну газету «Вісник гімназії».
Сторінка друга: «Краплина творчості»
Грім Ірина:
Гімназіє, невже ти не втомилась
У юні душі сіяти зерно?
Для цього ти на світі і з’явилась,
Щоб в учнях буйно проросло воно!
Гімназіє! І слів не підібрати,
Епітетів, метафор, порівнянь,
Щоб вдячності рядочки проказати
За те, що щедро віддаєш ти нам.
Гімназіє! Прекрасного ти гідна,
Бо вибрала в житті свою мету.
І нині я за всіх скажу: „Спасибі, рідна,
За твою місію – ПОДВИЖНИЦЬКУ й СВЯТУ!”
Басиста Анна: Діти, школа, вчителі… Слова усім відомі і знайомі. Але в кожного
свої емоції, почуття викликають вони. Найчастіше — це дитинство, сміх радість
спілкування з друзями-однокласниками, веселі ігри, уроки, перерви, свята, походи… І
вчителі, від яких ти взяв щось для себе; слова, сказані ними, живуть в тобі і ти
звертаєш на них увагу навіть у зрілому віці. Дивно, але так воно і є. Нікуди від цього
не дінешся. Школа… Ти бурхливо живеш у ній, вчишся, швидко ростеш і
мужнішаєш, вона живе в тобі тихо і непомітно…
Літвінов Віктор:
Школа — велика дитяча країна,
В ній відкривається білий наш світ.
Тут пізнає себе кожна дитина,
І відправляється звідси в політ.
Знань надається тут першооснова,
Жити, дружити учились ми в ній.
Школу скінчили та линемо знову
В дзвінкоголосий і радісний рій.
В школі так щиро сміятися вміли,
Рішення легко приймалися в нас.
Впевнено всі ми до мрії летіли…
А повернутись не сила й не час…
7. Терещенко Анастасія:
В колосках, снігу і жовтім листі,
У квітках і вранішній росі
Закохалась молодість в дитинство,
Заховалась в травах і весні.
Ти мене відкритими дверима
Запросила в храм добра і знань,
Наша школо, лагідна і мила,
Моя радість і моя печаль.
Лине час, і дні минають
Від дзвінка і до дзвінка,
Ти мене завжди чекаєш,
Школа радості моя.
Манукян Діана:
Стала ти для мене, мов колиска
Строга, чемна, радісна й шумна
В тобі завжди дихає дитинство,
Кожен вчитель – син твій і дочка.
Внуки-учні – соняха зернинки
Пробіжать за парти в ранній час,
В твоїх вікнах зайчики й сніжинки,
Ніжним світлом знов зігріють нас
Науменко Ірина:
Дзвінок веселий продзвенів,
На свято нас збирає.
Ви прилетіли ключем журавлиним
У школу, яка радо Вас стрічає,
Тож із вітальним словом щирим
Наш директор вас всіх вітає
Другий ведучий: До слова запрошується директор школи Коваленко Надія
Миколаївна
____________________________________________________________________
Возіян Андрій:
То є чуття неясного походження,
Що школа – це немов частина нас…
І ось сьогодні - день її народження
І розуміння вічних істин час
Бортник Катерина:
Рідна наша школа — це затишок милий,
Душі і серцю притулок надійний.
Для розуму ріст і для сили підмога,
В усьому зустрінеш ти тут допомогу.
Бузян Святослав:
"Нашій школі — 92 роки,
Та вона ще молода,
Бо живе в ній і працює
8. Лиш завзята дітвора.
Галушко Анна:
92 літ від роду школа має,
Та все молодіє, та все процвітає,
Бо спонсори гарні і друзі надійні
Дають допомогу, ремонти постійні.
За роки ці довгі, що пливуть, мов вітрила
Достойних дочок і синів для країни зростила
А все завдяки вчителям нашим рідним.
У нас їх 54 прекрасних і гідних.
Щодня вони диво несуть в наші душі
Знаннями ти розум наповнювать мусиш.
Глушко Ольга:
А працюють вчителі за новими формами,
Нові методи в навчанні всі використовують
Тут і мозкова атака, й різні «каруселі»,
Лише б діти на уроках були навчені й веселі
Для спорту і пісні в нас місце знайдеться
Фортуна не зрадить і не розминеться.
Перемогу здобудемо ми без вагання,
Бо чекають нас у області змагання.
Таланти і здібності ми розвиваєм,
На конкурсах різних їх представляєм
Хай лине до Києва слава про нас
Покажемо ми найвищий там клас
Перший ведучий: Наша школа - дорогий і близький дім для кожного, хто навчався.
Цей дім навіки залишається в пам'яті, адже тут промайнули найкращі роки життя.
Навіть через багато років, дивний промінь торкається наших душ і очей, коли
згадуємо школу, а особливо вчителів – вимогливих і по-батьківськи добрих…
Королькевич Дар’я:
Моя вчителько, мати і друг,
І наставник, і добрий порадник,
Не легкий ваш учительський труд,
Скромний труд у святилищі правди.
Труд учителя – ой, не легкий
Ниву сіять не кожен зуміє,
За віками лунали віки,
Але школа держави – надія
Хай минають вас кривди і біль,
Хай здоров’я росою іскриться
Ви для нас, дорогі вчителі -
Ідеали в країні дитинства
9. Михайленко Поліна:
Хай іскриться вогонь у вашім серці й не згасне,
Хай сили невичерпні ваші цвітуть.
Гордіться по праву за свій освітянський
Великий почесний учительський труд.
Поліщук Аліна:
Щира подяка і низький уклін
За щедрість душі і добра вам усім .
Міцного здоров'я, довгого віку,
шани і щастя на многії літа.
Учителю! Вклоняюся тобі
За працю нелегку й невдячну,
За місію важливу на Землі,
Людину виховану вдячну.
За те вклоняємось тобі,
Що ти - будиночку початок.
Тобі всі почесті земні
і слава вчителю одначе?
Рябошапка Андрій:
Сьогодні від душі ми вам бажаєм ,
Добра і щасті, радості без краю.
Здоров'я хай несе промінчик сонця
І згода нехай стукає в віконце.
Для людей відкрита школа наша біла.
Тільки б жодна кривда в ній не забіліла.
Сонце ясниться і наші сяють очі щирі.
Щоб жилось по правді,
Щоб жилось у мирі.
Кравцова Ірина:
У нас сьогодні гарне свято,
Гостей зібралося багато.
Ану на них ви подивіться
І веселенько усміхніться,
І привітайте їх у нас,
10. Що завітали в добрий час.
Здраствуйте, люди добрі!
Здрастуйте, люди хороші!
Здрастуйте, люди веселі,
Привіт вам у нашій оселі!
Патріман Марина:
В нашій школі, як в родині
Всі ми діти, всі єдині.
Вчителі, як ті батьки
Нас навчають залюбки,
На екскурсію разом,
На змагання усім класом.
Свята, конкурси цікаві
Ми у школі готували.
Вас із святом всіх вітаєм
І здоров'я всім бажаєм.
Знак почесний ми несем
Гордість школи бережем.
Пудич Вікторія:
Школо!
Із 92 річчям ми тебе вітаєм!
Від душі ми всі тобі бажаєм.
Процвітання краси і добра.
Щоб ти довго і творчо жила
І все в тобі було незабутнє.
Першовересень діток стрічав,
А останній - завжди проводжав,
І на многії літа здоров'я
В Україні багатій і вольній.
Вчителям, дітлахам і батькам!
І натрудженим кожним рукам.
Зі святом тебе , рідна школо!
11. Сторінка третя: «Майбутнє»
Другий ведучий:
Так! Час невпинно рухається вперед!
Крізь минуле та сучасне до майбутнього!
Цікаво було б дізнатися, що там, у майбутньому!
А й справді, що там у далекому, приміром в 2050 році?
Дійсно, цікаво... А що чекає на нашу гімназію у майбутньому? Скажімо, років через
тридцять вісім?
Уже уявляю! Кожен вчитель і учень приїзжджає до гімназії на своєму автомобілі!
Перерви між уроками тривають годинами... В кожного ПК та власний веб-сайт. І в
цей час чудо-роботи розвозять до кожного класу мо-ро-зи-во!
Цікаво! А коли ж діти навчаються?
Цього мабуть наша уява не передбачає!
Тоді... краще давайте повернемося в рік теперішній - 2012!
Хоча, давайте зупинимось на хвилину, та послухаємо зміст листів «Гімназистам
2050 року…»
Перший ведучий:
Тож 92 – це мало чи багато? В рамках людського життя досить довгий проміжок,
який вміщує народження, дитинство, шкільні роки і юність, зрілість, а ще створення
власної родини.
Але для історії 92 роки – менше, ніж одна мить. Наше життя тільки починається. Ми
дивимось на світ широко відкритими очима, нас не лякає майбутнє. І хоч у школи
зараз нове ім’я, нові учні, нові учителі…
… її суть залишається таж сама.
Школа завжди буде з нами, з нашими дітьми, онуками, залишиться символом
людської любові, вдячності і дитинства.
Всі учні:
З Днем народження , школо,
З днем народження, школо,
З Днем народження, школо
Ми вітаєм тебе!
Діти гасять свічки
Ведучі: Наше свято підійшло до свого завершення, але ми не прощаємося з вами, ми
кажемо разом до побачення, до нових зустрічей!!!
Бібліографія:
1. Горелкина Л. Юбилей директора школы: Сценарий // Позакласний час. – 2005. -
№ 19-20. – С. 35-36
2. Козюк І.С. День народження школи: Сценарій // Позакласний час. – 2006. - № 5-
6. – С. 46-47
3. Скульська Н.Д. Зорепадом летять роки: Сценарій шкільного ювілею //
Позакласний час. – 2005. - № 23-24. – С. 36-38
4. Хілінська Л.В. Ліцей - родина, а я його дитина: Сценарій до дня ліцею //
Позакласний час. – 2006. - № 1-2. – С. 17-22.
