Народився 16лютого 1848 року в
Харлемі, Нідерланди. Навчався у
Лейденському, Гейдельберзькому та
Вюрцбурзькому університетах.
Працював викладачем у школі в
Амстердамі (1871–1875), у наукових
установах Вюрцбурга та Галля у
Німеччині (1875–1878). У 1878–1918 –
професор Амстердамського
університету та директор ботанічного
саду. У 1904 читав лекції у
Каліфорнійському університеті. У 1918
році пішов у відставку, але
продовжував працювати у своєму
маєтку в Люнтерні.
3.
У 1877році вперше виміряв
осмотичний тиск у рослин. Ці
роботи склали значну частину
доказів, на основі яких згодом
було побудовано теорію хімічної
рівноваги в розведених
розчинах (1886). Ввів поняття
плазмолізу та деплазмолізу.
Перевідкрив та підтвердив у
1900 році закони Грегора
Менделя.
4.
Тривалі пошукивиду, який мав би ці мутаційні
зміни, залишалися безрезультатними до того
часу, поки де Фріз не знайшов поблизу
Амстердама (1886) велику кількість дворічних
дикорослих рослин з виду Енотера Ламарка.
Рослини цього виду своєю поведінкою
повністю відповідали поглядам де Фріза на
процес еволюції. Згодом з'ясувалося, що для
видів характерний поліморфізм. У результаті
схрещування рослин з різним набором
транслокацій та подальшого розщеплювання,
утворювалися нащадки з хромосомами різної
структури, що призводило до зміни фенотипу.
5.
Досліджуючи цюрослину, він
дійшов висновку, що вид може
розпадатися на різні
види. Появу цих раптових змін,
що перетворюють один вид на
інший, де Фріз назвав мутацією.
Це явище він назвав так,
вважаючи що біологічні види час
від часу знаходяться у фазі
мутації. Розробив мутаційну
теорію.
6.
У травні1905 де Фріз був обраний
іноземним членом Лондонського
королівського товариства. У 1910
році був обраний членом Шведської
королівської академії наук.
Нагороджений медаллю Дарвіна у
1906 році та медаллю Ліннея у 1929
році. Помер 21 травня 1935 року.