Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Підсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdf
Orntyvannya na-mstsevost
1. ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ
У повсякденному житті для визначення напрямку ми використовуємо орієнтири, які нам
добре знайомі, — будинки, дороги, ріки та ін. Якщо ми потрапляємо в незнайому
місцевість, то наші звичні орієнтири зникають, і ми можемо заблукати. У цьому випадку
надійними орієнтирами можуть бути небесні світила, адже вони нам світять і вдома, і на
чужині. Для орієнтування на поверхні Землі астрономи застосовують терміни прямовисна
лінія та горизонт. Напрямок прямовисної лінії задається силою тяжіння Землі в точці
спостереження.
1
Його можна визначити за допомогою
звичайного виска-тягарця, який підвішують на
нитці. Припустимо, що спостерігач перебуває на
поверхні Землі в точці O, яка має географічну
широту ϕ (рис. 1). Напрямок OO1 по виску вниз
називають надиром, протилежний напрямок OZ,
угору, — зенітом. Зараз горизонт визначають як
площину, яка є перпендикулярною до прямо-
висної лінії.
Рис. 1
2. 2
Обрій, або лінія перетину площини горизонту з небесною сферою, буде колом, у центрі
якого перебуває спостерігач. На горизонті розрізняють чотири точки: N — північ, S —
південь, E — схід, W — захід, за допомогою яких люди орієнтуються і визначають напрямки
під час мандрівок (рис. 2).
Рис. 2
Унаслідок обертання Землі навколо осі площини меридіана та горизонту протягом доби
зміщуються у просторі щодо зір, але нам на поверхні Землі здається, що все відбувається
навпаки — небесні світила рухаються щодо горизонту.
3. 3
Сонце сходить, коли воно з’являється над обрієм на сході. Потім Сонце піднімається все
вище і вище й опівдні займає найбільшу висоту над горизонтом. Цей момент астрономи
називають верхньою кульмінацією (від лат. вершина). Верхня кульмінація настає у той
момент, коли Сонце перетинає площину меридіана і розташовується над точкою півдня.
Момент верхньої кульмінації Сонця можна визначити за допомогою палички, яку треба
встановити перпендикулярно до горизонту (рис. 3). Для визначення кульмінації уважно
слідкуйте за довжиною тіні: коли Сонце розташоване над точкою півдня, тінь указує
напрямок на північ і має найменшу довжину.
Рис. 3
Тільки в березні та вересні Сонце сходить поблизу
точки сходу, а заходить біля точки заходу. Влітку
Сонце сходить на північному сході, а заходить на
північному заході. Узимку Сонце сходить на
південному сході, а заходить на південному заході.
Деякі зорі на наших широтах ніколи не заходять,
тому на небі ми можемо побачити не тільки верхню,
а й нижню кульмінацію, коли світило перебуває
найнижче над горизонтом (див. рухому карту
зоряного неба, на звороті якої є інструкція, як
визначати момент кульмінації зір).
