ІЕД випустив черговий випуск Макроекономічного моніторингу України, в якому представлено основні цифри, тенденції та події вересня 2023 року.
Резюме
За даними Держстату реальний ВВП у ІІ кварталі зріс на 19,5% дпр (до попереднього року) через відновлення секторів економіки з низької бази 2022 року.
Завдяки високим темпам збирання врожаю порівняно з минулим роком, а також подальшому відновленню інших секторів економіки за оцінко ІЕД реальний ВВП у вересні зріс на 12% дпр.
Україна у вересні відновила експорт електроенергії, оскільки через завершення ремонту кількох енергоблоків та хорошу погоду виробництво електроенергії зросло.
ЗСУ з міжнародними партнерами забезпечили гуманітарний коридор для перевезення вантажів з морських портів Одеси: ним скористались вже 20 кораблів.
У вересні поглибилась торговельна суперечка з Польщею, Угорщиною і Словаччиною щодо експорту української аграрної продукції на ці ринки.
Пріоритетом Державного бюджету у 2024 році залишиться фінансування оборони та безпеки. Міжнародна допомога, яка поки що не гарантована, є надважливою для фінансування інших видатків.
У вересні споживча інфляція далі сповільнювалась і склала вже 7,1% дпр. Втім зростання цін може дещо прискоритись у наступні місяці
Сповільнення інфляції стало підґрунтям до подальшого зниження облікової ставки до 20% річних. На початку жовтня НБУ також зробив перший крок від фіксованого курсу гривні до керованого коливання курсу. Зміни курсу гривні до долару поки були незначними.
Місячний Економічний Моніторинг України №226
ІЕД випустив черговий випуск Макроекономічного моніторингу України, в якому представлено основні цифри, тенденції та події жовтня 2023 року.
Резюме
• За оцінкою ІЕД, темпи приросту реального ВВП сповільнились до 6,5% дпр в жовтні з
11,1% дпр у вересні.
• Україна успішно прорвала блокаду морських портів і змогла відновити експорт не тільки
зернових, але й металургійної продукції морем: але поки що обсяги не достатні.
• Україна практично завершила ремонтну кампанію перед новим опалювальним сезоном.
• Страйк польських перевізників з 6-го листопада перешкоджає експорту українських
товарів.
• Дефіцит торгівлі товарами та послугами сягнув нового історичного максимуму.
• В ухваленому парламентом Держбюджеті на 2024 рік передбачено зовнішнє фінансування
у 41 млрд дол. США: 29 млрд дол. США ще не гарантовано міжнародними партнерами.
• У жовтні споживча інфляція вже склала 5,1% дпр, що в межах цілі НБУ. Це відбулось
вперше з 2020 року, але відновлення економіки може пришвидшити зростання цін.
• НБУ не змінював відсоткові ставки за своїми операціями, але прирівняв облікову ставку до
ставки за депозитними сертифікатами овернайт. Тому облікова ставка тепер - 16% річних.
• Зміни курсу гривні до долара поки залишались незначними: гривня укріпилась на 1,4%
Місячний Економічний Моніторинг України
№228, січень 2024 року
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП сповільнились з 3,5% дпр у листопаді до 2,6% дпр в грудні. В результаті за нашими розрахунками реальний ВВП зріс на 4,9% у 2023 році.
• Споживання електроенергії зросло через настання холодів, дефіцит покривається імпортом та залученням аварійної допомоги.
• Український морський коридор працює ліпше, ніж «зернова угода» ‒ порти Одещини у 2023 році перевантажили на 15% більше вантажів, ніж у 2022 році.
• Страйк польських перевізників перешкоджає зовнішній торгівлі України.
• Дефіцит торгівлі товарами зменшився у листопаді на тлі активізації морського експорту та зниження імпорту через блокування частини автомобільних пунктів пропуску.
• Доходи Державного бюджету у 2023 році були підтримані надходженням міжнародної допомоги у формі грантів. Доходи від більшості податків були нижчими за планові.
• ЄС та США поки що не ухвалили рішення про надання допомоги Україні у 2024 році.
• Наприкінці 2023 року споживча інфляція залишилась на рівні 5,1% дпр незважаючи на певне ослаблення гривні
• Гривня ослабла в грудні на фоні рекордного за час війни попиту на готівкову валюту та сезонного зростання імпорту
• НБУ знизив облікову ставку до 15% річних у грудні, але може утриматись від значного зниження ставки у 2024 році
Місячний Економічний Моніторинг України
№228, січень 2024 року
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП сповільнились з 3,5% дпр у листопаді до 2,6% дпр в грудні. В результаті за нашими розрахунками реальний ВВП зріс на 4,9% у 2023 році.
• Споживання електроенергії зросло через настання холодів, дефіцит покривається імпортом та залученням аварійної допомоги.
• Український морський коридор працює ліпше, ніж «зернова угода» ‒ порти Одещини у 2023 році перевантажили на 15% більше вантажів, ніж у 2022 році.
• Страйк польських перевізників перешкоджає зовнішній торгівлі України.
• • Дефіцит торгівлі товарами був рекордно високим на рівні 27,3 млрд дол.в США у 2023 році на тлі скорочення експорту та зростання імпорту.
• Доходи Державного бюджету у 2023 році були підтримані надходженням міжнародної допомоги у формі грантів. Доходи від більшості податків були нижчими за планові.
• ЄС та США поки що не ухвалили рішення про надання допомоги Україні у 2024 році.
• Наприкінці 2023 року споживча інфляція залишилась на рівні 5,1% дпр незважаючи на певне ослаблення гривні
• Гривня ослабла в грудні на фоні рекордного за час війни попиту на готівкову валюту та сезонного зростання імпорту
• НБУ знизив облікову ставку до 15% річних у грудні, але може утриматись від значного зниження ставки у 2024 році
Місячний Економічний Моніторинг України №224
Резюме
• За оцінкою ІЕД приріст реального ВВП в серпні залишився близьким до 8% дпр, але ВВП надалі був на понад 20% нижчим за рівень 2021 року.
• Завдяки сприятливій погоді зросла врожайність зернових, а темпи збирання врожаю були більші за минулорічні.
• Численні ремонти енергоблоків АЕС та ТЕС на фоні високого споживання призвели до аварійного імпорту електроенергії.
• Зупинка морських портів викликала накопичення вагонів на залізничних станціях Рені та Ізмаїл.
• Припинення Чорноморської зернової ініціативи знову збільшило частку ЄС в українському товарному експорті до 73%, незважаючи на чинні обмеження.
• Викликом для виконання плану доходів державного бюджету стає нижча за очікувану інфляція та сильніша гривня, ніж припускали при підготовці держбюджету.
• В серпні не було звичного гранту від США, але ЄС надав регулярний транш позики.
• У серпні споживча інфляція вперше за більш ніж два роки повернулась до однозначного рівня і склала 8,6% дпр передусім через рекордне падіння цін на овочі.
• Міжнародні резерви НБУ дещо скоротились, але залишились високими завдяки надходженню пільгової позики від ЄС.
Місячний Економічний Моніторинг України №220
Резюме
У квітні 2023 року, за оцінкою ІЕД, реальний ВВП зріс на 22% дпр порівняно з низькою базою квітня 2022 року.
В квітні були відсутні ліміти на споживання електроенергії і Україна повернулась до її експорту.
Для підготовки до відключень на ремонт енергоблоків на АЕС «Укренерго» та ENTSO-E постійно збільшують технічні можливості для імпорту електроенергії в Україну.
Кабінет Міністрів поки що не підвищує тарифи на енергоносії для населення.
Енергетичну стратегію до 2050 року ухвалили, але її текст засекретили.
Останній місяць виявився складним для експорту через подальші проблеми з Чорноморською зерновою угодою, заборонами аграрного імпорту Польщею та кількома іншими сусідніми країнами та проблемами з транзитом.
В квітні Україна отримала рекордну суму міжнародної фінансової підтримки, що допомогло Нацбанку досягти рекордної суми міжнародних резервів.
Інфляція вперше з червня 2022 року стала нижчою за 20% дпр.
ІЕД випустив черговий випуск Макроекономічного моніторингу України, в якому представлено основні цифри, тенденції та події червня 2023 року.
За оцінкою експертів ІЕД сповільнились темпи зростання ВВП внаслідок руйнування росіянами Каховської дамби. Блокування росіянами інспекцій в межах зернового коридору призводить до повільного відновлення експорту. Водночас в червні були і позитивні новини. Так, додалось більше прогнозованості в фінансовій підтримці України на майбутні кілька років.
Місячний Економічний Моніторинг України №227
Резюме
ЄС ухвалив рішення про початок переговорів з Україною про членство.
Держстат оцінив зростання реального ВВП у третьому кварталі 2023 року у 9,3% дпр. Це дещо вище за оцінку ІЕД, за якою темпи приросту були близькими до 8% дпр.
За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП сповільнились з 6,4% дпр у жовтні до 3,6% дпр в листопаді.
Страйк польських перевізників перешкоджає зовнішній торгівлі України.
Дефіцит торгівлі товарами зменшився у листопаді на тлі активізації морського експорту та зниження імпорту через блокування частини автомобільних пунктів пропуску.
Дефіцит державного бюджету перевищив один трильйон гривень. Його профінансували переважно за рахунок пільгових позик.
Україна отримала транш коштів від МВФ, і продовжує гарячі переговори з ЄС та США про подальшу підтримку.
У листопаді споживча інфляція залишилась близькою до 5% дпр на фоні конкуренції за обмежений споживчий попит
Коливання курсу гривні спонукали банки більше торгувати валютою між собою, але висока роль НБУ збереглась. Гривня дещо знецінилась ну першій половині грудня.
Завантажити
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Місячний Економічний Моніторинг України №226
ІЕД випустив черговий випуск Макроекономічного моніторингу України, в якому представлено основні цифри, тенденції та події жовтня 2023 року.
Резюме
• За оцінкою ІЕД, темпи приросту реального ВВП сповільнились до 6,5% дпр в жовтні з
11,1% дпр у вересні.
• Україна успішно прорвала блокаду морських портів і змогла відновити експорт не тільки
зернових, але й металургійної продукції морем: але поки що обсяги не достатні.
• Україна практично завершила ремонтну кампанію перед новим опалювальним сезоном.
• Страйк польських перевізників з 6-го листопада перешкоджає експорту українських
товарів.
• Дефіцит торгівлі товарами та послугами сягнув нового історичного максимуму.
• В ухваленому парламентом Держбюджеті на 2024 рік передбачено зовнішнє фінансування
у 41 млрд дол. США: 29 млрд дол. США ще не гарантовано міжнародними партнерами.
• У жовтні споживча інфляція вже склала 5,1% дпр, що в межах цілі НБУ. Це відбулось
вперше з 2020 року, але відновлення економіки може пришвидшити зростання цін.
• НБУ не змінював відсоткові ставки за своїми операціями, але прирівняв облікову ставку до
ставки за депозитними сертифікатами овернайт. Тому облікова ставка тепер - 16% річних.
• Зміни курсу гривні до долара поки залишались незначними: гривня укріпилась на 1,4%
Місячний Економічний Моніторинг України
№228, січень 2024 року
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП сповільнились з 3,5% дпр у листопаді до 2,6% дпр в грудні. В результаті за нашими розрахунками реальний ВВП зріс на 4,9% у 2023 році.
• Споживання електроенергії зросло через настання холодів, дефіцит покривається імпортом та залученням аварійної допомоги.
• Український морський коридор працює ліпше, ніж «зернова угода» ‒ порти Одещини у 2023 році перевантажили на 15% більше вантажів, ніж у 2022 році.
• Страйк польських перевізників перешкоджає зовнішній торгівлі України.
• Дефіцит торгівлі товарами зменшився у листопаді на тлі активізації морського експорту та зниження імпорту через блокування частини автомобільних пунктів пропуску.
• Доходи Державного бюджету у 2023 році були підтримані надходженням міжнародної допомоги у формі грантів. Доходи від більшості податків були нижчими за планові.
• ЄС та США поки що не ухвалили рішення про надання допомоги Україні у 2024 році.
• Наприкінці 2023 року споживча інфляція залишилась на рівні 5,1% дпр незважаючи на певне ослаблення гривні
• Гривня ослабла в грудні на фоні рекордного за час війни попиту на готівкову валюту та сезонного зростання імпорту
• НБУ знизив облікову ставку до 15% річних у грудні, але може утриматись від значного зниження ставки у 2024 році
Місячний Економічний Моніторинг України
№228, січень 2024 року
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП сповільнились з 3,5% дпр у листопаді до 2,6% дпр в грудні. В результаті за нашими розрахунками реальний ВВП зріс на 4,9% у 2023 році.
• Споживання електроенергії зросло через настання холодів, дефіцит покривається імпортом та залученням аварійної допомоги.
• Український морський коридор працює ліпше, ніж «зернова угода» ‒ порти Одещини у 2023 році перевантажили на 15% більше вантажів, ніж у 2022 році.
• Страйк польських перевізників перешкоджає зовнішній торгівлі України.
• • Дефіцит торгівлі товарами був рекордно високим на рівні 27,3 млрд дол.в США у 2023 році на тлі скорочення експорту та зростання імпорту.
• Доходи Державного бюджету у 2023 році були підтримані надходженням міжнародної допомоги у формі грантів. Доходи від більшості податків були нижчими за планові.
• ЄС та США поки що не ухвалили рішення про надання допомоги Україні у 2024 році.
• Наприкінці 2023 року споживча інфляція залишилась на рівні 5,1% дпр незважаючи на певне ослаблення гривні
• Гривня ослабла в грудні на фоні рекордного за час війни попиту на готівкову валюту та сезонного зростання імпорту
• НБУ знизив облікову ставку до 15% річних у грудні, але може утриматись від значного зниження ставки у 2024 році
Місячний Економічний Моніторинг України №224
Резюме
• За оцінкою ІЕД приріст реального ВВП в серпні залишився близьким до 8% дпр, але ВВП надалі був на понад 20% нижчим за рівень 2021 року.
• Завдяки сприятливій погоді зросла врожайність зернових, а темпи збирання врожаю були більші за минулорічні.
• Численні ремонти енергоблоків АЕС та ТЕС на фоні високого споживання призвели до аварійного імпорту електроенергії.
• Зупинка морських портів викликала накопичення вагонів на залізничних станціях Рені та Ізмаїл.
• Припинення Чорноморської зернової ініціативи знову збільшило частку ЄС в українському товарному експорті до 73%, незважаючи на чинні обмеження.
• Викликом для виконання плану доходів державного бюджету стає нижча за очікувану інфляція та сильніша гривня, ніж припускали при підготовці держбюджету.
• В серпні не було звичного гранту від США, але ЄС надав регулярний транш позики.
• У серпні споживча інфляція вперше за більш ніж два роки повернулась до однозначного рівня і склала 8,6% дпр передусім через рекордне падіння цін на овочі.
• Міжнародні резерви НБУ дещо скоротились, але залишились високими завдяки надходженню пільгової позики від ЄС.
Місячний Економічний Моніторинг України №220
Резюме
У квітні 2023 року, за оцінкою ІЕД, реальний ВВП зріс на 22% дпр порівняно з низькою базою квітня 2022 року.
В квітні були відсутні ліміти на споживання електроенергії і Україна повернулась до її експорту.
Для підготовки до відключень на ремонт енергоблоків на АЕС «Укренерго» та ENTSO-E постійно збільшують технічні можливості для імпорту електроенергії в Україну.
Кабінет Міністрів поки що не підвищує тарифи на енергоносії для населення.
Енергетичну стратегію до 2050 року ухвалили, але її текст засекретили.
Останній місяць виявився складним для експорту через подальші проблеми з Чорноморською зерновою угодою, заборонами аграрного імпорту Польщею та кількома іншими сусідніми країнами та проблемами з транзитом.
В квітні Україна отримала рекордну суму міжнародної фінансової підтримки, що допомогло Нацбанку досягти рекордної суми міжнародних резервів.
Інфляція вперше з червня 2022 року стала нижчою за 20% дпр.
ІЕД випустив черговий випуск Макроекономічного моніторингу України, в якому представлено основні цифри, тенденції та події червня 2023 року.
За оцінкою експертів ІЕД сповільнились темпи зростання ВВП внаслідок руйнування росіянами Каховської дамби. Блокування росіянами інспекцій в межах зернового коридору призводить до повільного відновлення експорту. Водночас в червні були і позитивні новини. Так, додалось більше прогнозованості в фінансовій підтримці України на майбутні кілька років.
Місячний Економічний Моніторинг України №227
Резюме
ЄС ухвалив рішення про початок переговорів з Україною про членство.
Держстат оцінив зростання реального ВВП у третьому кварталі 2023 року у 9,3% дпр. Це дещо вище за оцінку ІЕД, за якою темпи приросту були близькими до 8% дпр.
За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП сповільнились з 6,4% дпр у жовтні до 3,6% дпр в листопаді.
Страйк польських перевізників перешкоджає зовнішній торгівлі України.
Дефіцит торгівлі товарами зменшився у листопаді на тлі активізації морського експорту та зниження імпорту через блокування частини автомобільних пунктів пропуску.
Дефіцит державного бюджету перевищив один трильйон гривень. Його профінансували переважно за рахунок пільгових позик.
Україна отримала транш коштів від МВФ, і продовжує гарячі переговори з ЄС та США про подальшу підтримку.
У листопаді споживча інфляція залишилась близькою до 5% дпр на фоні конкуренції за обмежений споживчий попит
Коливання курсу гривні спонукали банки більше торгувати валютою між собою, але висока роль НБУ збереглась. Гривня дещо знецінилась ну першій половині грудня.
Завантажити
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Місячний Економічний Моніторинг України
№227, грудень 2023 року
Резюме
• ЄС ухвалив рішення про початок переговорів з Україною про членство.
• Держстат оцінив зростання реального ВВП у третьому кварталі 2023 року у 9,3% дпр. Це дещо вище за оцінку ІЕД, за якою темпи приросту були близькими до 8% дпр.
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП сповільнились з 6,4% дпр у жовтні до 3,6% дпр в листопаді.
• Страйк польських перевізників перешкоджає зовнішній торгівлі України.
• Дефіцит торгівлі товарами зменшився у листопаді на тлі активізації морського експорту та зниження імпорту через блокування частини автомобільних пунктів пропуску.
• Дефіцит державного бюджету перевищив один трильйон гривень. Його профінансували переважно за рахунок пільгових позик.
• Україна отримала транш коштів від МВФ, і продовжує гарячі переговори з ЄС та США про подальшу підтримку.
• У листопаді споживча інфляція залишилась близькою до 5% дпр на фоні конкуренції за обмежений споживчий попит
• Коливання курсу гривні спонукали банки більше торгувати валютою між собою, але висока роль НБУ збереглась. Гривня дещо знецінилась ну першій половині грудня.
Місячний Економічний Моніторинг України №222
ІЕД випустив черговий випуск Макроекономічного моніторингу України, в якому представлено основні цифри, тенденції та події червня 2023 року.
За оцінкою експертів ІЕД сповільнились темпи зростання ВВП внаслідок руйнування росіянами Каховської дамби. Блокування росіянами інспекцій в межах зернового коридору призводить до повільного відновлення експорту. Водночас в червні були і позитивні новини. Так, додалось більше прогнозованості в фінансовій підтримці України на майбутні кілька років.
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП прискорились до 5,6% дпр (до попереднього року) в лютому 2024 року з 3,1% дпр в січні частково через календарний ефект.
• Енергосистема витримала зиму: збільшилось використання вугілля ТЕС, а також атомних реакторів. В цьому опалювальному сезоні Україна вперше використовувала газ лише власного видобутку.
• На фоні блокади польського кордону для вантажівок морський та залізничний види транспорту б’ють рекорди з перевезень: 8 млн т та 14,6 млн т відповідно.
• За попередніми оцінками митниці, показники торгівлі товарами у лютому залишились на рівні січня 2024 року.
• Доходи Держбюджету в лютому зросли через авансову сплату дивідендів державними банками та підприємствами.
• Міжнародна фінансова допомога залишилась низькою в лютому, але вже в березні очікуємо 4,5 млрд євро перехідного фінансування від ЄС в межах Механізму для України.
• В лютому споживча інфляція надалі сповільнилась до 4,3% дпр на фоні помірного зростання споживчого попиту та зниження світових цін на сировину.
• Гривня залишалась стабільною протягом (більшості) першого кварталу 2024 року ймовірно через нижчий попит на іноземну валюту в тому числі готівкову.
Місячний Економічний Моніторинг України
№229, лютий 2024 року
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП становили 3,1% дпр у січні 2024 року
• Енергосистема зберігає збалансованість попри російські обстріли. Через холодну погоду зростає споживання електроенергії як промисловістю, так і населенням.
• Український морський коридор працює добре, але знову заблокований автотранспорт. Експорт морським транспортом в січні становив 8,7 млн т, ще 2,7 млн т перевезли залізницею.
• Страйк польських фермерів перешкоджає зовнішній торгівлі України. З 12 лютого ними заблоковано п’ять пунктів пропуску на україно-польському кордоні.
• Дефіцит рахунку поточних операцій у 2023 році склав 5.5% від ВВП. Ключові фактори – різке збільшення дефіциту торгівлі товарами на тлі скорочення грантової допомоги та розширення інвестиційних виплат.
• У січні 2024 року надійшла надзвичайна мала сума зовнішньої фінансової допомоги. Видатки були суттєво нижчі за план.
• ЄС майже схвалив допомогу Україні, тоді як в США тривають гарячі дебати.
• На початку 2024 року споживча інфляція сповільнилась до 4,7 % дпр. Вона була нижча 5% вперше з 2020 року.
• Гривня стабілізувалась у 2024 році через кращий баланс між експортом та імпортом
• НБУ залишив облікову ставку на рівні 15% річних у січні і підтвердив, що значного зниження ставки у 2024 році наразі не планується
Резюме
• Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП.
• Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки.
• Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі продовження зниження цін на зерно та залізні руди.
• В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України.
• Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС.
• Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню надприбутків банків.
• В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році.
• НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики.
• Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ.
Резюме
• За оцінкою ІЕД зростання реального ВВП сповільнилось в травні до 19,9% дпр порівняно з майже 22% у квітні.
• За оцінкою Держстату реальний ВВП скоротився на 10,4% дпр в першому кварталі, але є питання.
• росіяни зруйнували Каховську ГЕС та її дамбу, спричинивши затоплення півдня Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей, дефіцит електроенергії та ризики для ЗАЕС. • Експортування зернових через море знову гальмувало.
• При збереженні поточних тенденцій вже у червні сукупний дефіцит товарної торгівлі майже зрівняється з показником за весь 2022 рік.
• Уряд України та МВФ досягнули домовленості на рівні експертів з приводу першого перегляду Програми МВФ.
• НБУ вже рік залишає облікову ставку на рівні 25%. Це може змінитись у наступні місяці.
• Інфляція залишається стриманою: сім останніх місяців, окрім березня, місячне зростання споживчих цін не перевищувало 1%.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Місячний Економічний Моніторинг України №216
В нашому новому МЕМУ (Місячному економічному моніторингу України) розповідаємо про останні новини в економіці України:
За оцінкою ІЕД реальний ВВП у 2022 році скоротився на 30%, тоді як споживча інфляція становила 26,6% дпр в грудні
Сільське господарство зросло в грудні через пізніший збір кукурудзи
Дефіцит електроенергії залишається на рівні 25% від потреби, але бізнес адаптується
Міжнародна допомога не лише фінансувала бюджет, але й допомагала НБУ утримувати обмінний курс
Місячний Економічний Моніторинг України №219
Резюме
У березні 2023 року, за оцінкою ІЕД, реальний ВВП зріс на 28% до попереднього року (дпр). Однак варто враховувати, що з березня річні показники порівнюються з періодом повномасштабної війни росії проти України. Тому, якщо порівняти поточний ВВП з березнем 2021 року, падіння становитиме 31%.
Держстат оприлюднив дані ВВП за 2022 рік: реальний ВВП скоротився на 29%, тоді як номінальний ВВП знизився лише на 5%.
Збільшуються зусилля компаній з нарощення власного видобутку газу та вугілля, що має сприяти енергетичній незалежності України.
Зернову ініціативу продовжили на 120 днів, хоча росія продовжує стверджувати, що погодилась лише на 60 днів.
Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами залишався великим в перші два місяці 2023 року, але був профінансований надходженням міжнародної допомоги.
Зміна внутрішніх правил МВФ дозволила надати Україні повноцінну програму підтримки у сумі 15,6 млрд дол. США, яка має стати частиною пакета допомоги у 115 млрд дол. США.
Інфляція продовжила сповільнюватись і становила 21,3% дпр в березні. Така тенденція триватиме щонайменше до червня.
НБУ надалі змінював політику щодо резервних вимог до банків, щоб спонукати банки до підвищення ставок за банківськими депозитами.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Місячний Економічний Моніторинг
України
№215, грудень 2022 року
Резюме
Обстріли росіянами енергетичної інфраструктури в Україні негативно вплинули на усі
сектори економіки у листопаді. Особливо постраждала промисловість.
Адаптивність бізнесу та населення залишається високою.
Приєднання України до Єдиної енергетичної системи Європи (ENTSO-E) посилює стійкість
української енергосистеми, хоча імпорт електроенергії відсутній через високі ціни.
«Укрзалізниця» б’є рекорди з перевезення зернових вантажів за кордон внаслідок
затримки експорту через морські порти.
Купівля бізнесом та населенням товарів, потрібних для проходження зими, підтримали
імпорт та внутрішню торгівлю і, відповідно, сприяли надходженню ПДВ в бюджет.
У листопаді Україна нарешті отримала 2,5 млрд євро пільгової позики ЄС в межах пакету
екстреної макрофінансової допомоги.
У листопаді темпи зростання цін сповільнились, але, ймовірно, знову пришвидшаться в
наступні місяці.
НБУ змінив норми обов’язкового резервування, щоб стимулювати банки підвищувати
ставки за депозитами та збільшувати інвестиції в ОВДП.
ІЕД відновлює публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки
Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка
українців, постраждалих від війни».
Місячний Економічний Моніторинг України №223
ІЕД випустив черговий випуск Макроекономічного моніторингу України, в якому представлено основні цифри, тенденції та події липня 2023 року.
За оцінкою ІЕД, реальна валова додана вартість (ВДВ) в сільському господарстві зросла на майже 5% дпр передусім через нижчу статистичну базу липня 2022 року.
Врожай зернових в липні був близьким до минулорічного завдяки вищій врожайності.
Несуттєво зростала порівняно з минулим роком добувна промисловість.
Водночас переробна промисловість за нашою оцінкою зростала на понад 20% дпр через відновлення всіх галузей з низької бази.
Темпи приросту реальної ВДВ в транспорті сповільнились до 9% дпр, тоді як ВДВ в торгівлі продовжувала стрімко зростати (на близько 27% дпр).
Водночас в усіх секторах реальна ВДВ була суттєво менша за показники 2021 року.
Місячний Економічний Моніторинг України №221
Резюме
• За оцінкою ІЕД зростання реального ВВП сповільнилось в травні до 19,9% дпр порівняно з майже 22% у квітні.
• За оцінкою Держстату реальний ВВП скоротився на 10,4% дпр в першому кварталі, але є питання.
• росіяни зруйнували Каховську ГЕС та її дамбу, спричинивши затоплення півдня Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей, дефіцит електроенергії та ризики для ЗАЕС. • Експортування зернових через море знову гальмувало.
• При збереженні поточних тенденцій вже у червні сукупний дефіцит товарної торгівлі майже зрівняється з показником за весь 2022 рік.
• Уряд України та МВФ досягнули домовленості на рівні експертів з приводу першого перегляду Програми МВФ.
• НБУ вже рік залишає облікову ставку на рівні 25%. Це може змінитись у наступні місяці.
• Інфляція залишається стриманою: сім останніх місяців, окрім березня, місячне зростання споживчих цін не перевищувало 1%.
Місячний Економічний Моніторинг України №218
Головне з випуску:
• З лютого починаємо порівняння показників результатів діяльності різних секторів з періодом великої війни: ефект статистичної бази стає визначальним при аналізі.
• Темпи падіння ВВП за оцінкою ІЕД сповільнились в лютому до 26,7% дпр через поліпшення ситуації, а також через ефект статистичної бази.
• З 12го лютого не було зафіксовано дефіциту електроенергії, що сприяло відновленню економіки.
• Почались переговори з приводу продовження дії Зернової ініціативи.
• Кукурудза зайняла першу позицію в структурі товарного експорту, тоді як другою була соняшникова олія.
• Розпочались переговори про нову програму МВФ, яка за очікуваннями уряду передбачатиме надання Україні позики у 15 млрд дол. США.
• Місячне зростання цін залишається в межах 1% вже чотири місяці через низький внутрішній попит та зниження або стабілізацію цін на зовнішніх ринках.
• Витрати НБУ на утримання курсу гривні суттєво зменшились в лютому ймовірно через покращення балансу торгівлі товарами
Резюме
• Темпи зростання реального ВВП сповільнились через проблеми з доступом до електроенергії внаслідок руйнування маневреної генерації електроенергії російськими дронами та ракетами.
• Експорт та імпорт продовжили зростати завдяки ліпшій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом. Зокрема, польські фермери та перевізники припинили блокування кордонів в кінці квітня.
• В квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше прибутків.
• Європейська сторона схвалила План України, який було ухвалено урядом для визначення індикаторів у межах Механізму для України (Ukraine facility). Це дозволить в травні отримати 1,9 млрд євро позики від ЄС. При цьому ЄС вже надав Україні 1,5 млрд євро позики в квітні, оскільки уряд вже виконав п’ять індикаторів за Планом України.
• США нарешті схвалили пакет допомоги Україні, в якому 7,8 млрд дол. США передбачено на бюджетну підтримку: однак умови та час надання допомоги досі невідомі.
• У квітні, як і у березні, річна споживча інфляція склала 3,2% дпр.
• НБУ на квітневому засідання з монетарної політики знову знизив облікову ставку з 14,5% до 13,5% річних.
• За останні чотири тижні курс гривні стабілізувався у проміжку 39-40 грн за дол. США.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Resume
• Real GDP growth slowed down due to problems with access to electricity caused by the destruction of manoeuvrable electricity generation by Russian drones and missiles.
• Exports and imports continued growing due to better logistics through the Ukrainian sea corridor and road. Polish farmers and drivers stopped blocking borders at the end of April.
• In April, both the Tax and Customs Services over-executed the revenue plan. Moreover, the NBU transferred twice the planned profit to the budget.
• The European side approved the Ukraine Plan, which the government adopted to determine indicators for the Ukraine Facility. That approval will allow Ukraine to receive a EUR 1.9 bn loan from the EU in May. At the same time, the EU provided Ukraine with a EUR 1.5 bn loan in April, as the government fulfilled five indicators under the Ukraine Plan.
• The USA has finally approved an aid package for Ukraine, which includes USD 7.8 bn of budget support; however, the conditions and timing of the assistance are still unknown.
• As in March, annual consumer inflation amounted to 3.2% yoy in April.
• At the April monetary policy meeting, the NBU again reduced the key policy rate from 14.5% to 13.5% per annum.
• Over the past four weeks, the hryvnia exchange rate has stabilized in the UAH 39-40 per USD range.
Вперше за два роки відсоток українського бізнесу, який вважає небезпеку найбільшою перешкодою для ділової активності, досяг 55%. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у квітні 2024-го.
Частка підприємств, які повідомили, що працювати небезпечно, суттєво зросла, збільшившись із 46% до 55%. Це найвищий показник за весь період досліджень з травня 2022-го з травня 2022-го. Ця перешкода для ведення бізнесу стала головною у квітні для українських підприємств.
Водночас зростають позитивні очікування бізнесу щодо 6-місячної перспективи: як щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві, так і стосовно загально-економічного середовище в країні. Оцінка ситуації за цими двома параметрами позитивна вже другий місяць поспіль.
«Зважаючи на складну безпекову ситуацію, можна було б очікувати песимістичні настрої бізнесу, але насправді вийшло навпаки. Ми стикнулися з небувалим оптимізмом щодо бачення фінансово-економічної ситуації на підприємстві та в країні в цілому в піврічній перспективі. Невизначеність піврічної перспективи діяльності підприємств задекларували 20% опитаних компаній – і це можна вважати базовим рівнем. Продовжується тренд щодо зміцнення визначеності стосовно подальшої роботи підприємства у довгостроковій, тобто дворічній перспективі. При цьому ускладнюється ситуація з пошуком працівників – як кваліфікованих, так і некваліфікованих. Тренд щодо зростання цих труднощів спостерігаємо з вересня 2023 року», - зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Так, частка підприємств, яким стало складніше знайти кваліфікованих працівників зросла з 38,9% у березні до 43 % у квітні. Аналогічний показник щодо некваліфікованої робочої сили зріс із 31,7% у березні до 36,6% у квітні.
Рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав, змінилося ранжування.
«Три головні перешкоди для ведення підприємницької діяльності залишилися такими ж, як минулого місяця, але у квітні «лідером» стала небезпека працювати (55% опитаних), на другому місці – зростання цін на сировину, матеріали, товари (51%), на третьому - брак робочої сили (43%). Значення небезпеки для роботи значно зросло для великого та середнього бізнесу. Дещо інша картина у розрізі перешкод для зростання бізнесу в контексті довгострокових тенденцій. Так, серед перешкод для зростання виробництва у квітні 2024 року найчастіше називали війну та несприятливу безпекову ситуацію. Наступними йшли, відповідно, низький попит, несприятлива політична ситуація та брак кваліфікованих працівників», - зазначив експерт ІЕД Євген Ангел.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року. Польовий етап 23-ї хвилі дослідження тривав з 15 по 30 квітня 2024 року.
Місячний Економічний Моніторинг України
№227, грудень 2023 року
Резюме
• ЄС ухвалив рішення про початок переговорів з Україною про членство.
• Держстат оцінив зростання реального ВВП у третьому кварталі 2023 року у 9,3% дпр. Це дещо вище за оцінку ІЕД, за якою темпи приросту були близькими до 8% дпр.
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП сповільнились з 6,4% дпр у жовтні до 3,6% дпр в листопаді.
• Страйк польських перевізників перешкоджає зовнішній торгівлі України.
• Дефіцит торгівлі товарами зменшився у листопаді на тлі активізації морського експорту та зниження імпорту через блокування частини автомобільних пунктів пропуску.
• Дефіцит державного бюджету перевищив один трильйон гривень. Його профінансували переважно за рахунок пільгових позик.
• Україна отримала транш коштів від МВФ, і продовжує гарячі переговори з ЄС та США про подальшу підтримку.
• У листопаді споживча інфляція залишилась близькою до 5% дпр на фоні конкуренції за обмежений споживчий попит
• Коливання курсу гривні спонукали банки більше торгувати валютою між собою, але висока роль НБУ збереглась. Гривня дещо знецінилась ну першій половині грудня.
Місячний Економічний Моніторинг України №222
ІЕД випустив черговий випуск Макроекономічного моніторингу України, в якому представлено основні цифри, тенденції та події червня 2023 року.
За оцінкою експертів ІЕД сповільнились темпи зростання ВВП внаслідок руйнування росіянами Каховської дамби. Блокування росіянами інспекцій в межах зернового коридору призводить до повільного відновлення експорту. Водночас в червні були і позитивні новини. Так, додалось більше прогнозованості в фінансовій підтримці України на майбутні кілька років.
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП прискорились до 5,6% дпр (до попереднього року) в лютому 2024 року з 3,1% дпр в січні частково через календарний ефект.
• Енергосистема витримала зиму: збільшилось використання вугілля ТЕС, а також атомних реакторів. В цьому опалювальному сезоні Україна вперше використовувала газ лише власного видобутку.
• На фоні блокади польського кордону для вантажівок морський та залізничний види транспорту б’ють рекорди з перевезень: 8 млн т та 14,6 млн т відповідно.
• За попередніми оцінками митниці, показники торгівлі товарами у лютому залишились на рівні січня 2024 року.
• Доходи Держбюджету в лютому зросли через авансову сплату дивідендів державними банками та підприємствами.
• Міжнародна фінансова допомога залишилась низькою в лютому, але вже в березні очікуємо 4,5 млрд євро перехідного фінансування від ЄС в межах Механізму для України.
• В лютому споживча інфляція надалі сповільнилась до 4,3% дпр на фоні помірного зростання споживчого попиту та зниження світових цін на сировину.
• Гривня залишалась стабільною протягом (більшості) першого кварталу 2024 року ймовірно через нижчий попит на іноземну валюту в тому числі готівкову.
Місячний Економічний Моніторинг України
№229, лютий 2024 року
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП становили 3,1% дпр у січні 2024 року
• Енергосистема зберігає збалансованість попри російські обстріли. Через холодну погоду зростає споживання електроенергії як промисловістю, так і населенням.
• Український морський коридор працює добре, але знову заблокований автотранспорт. Експорт морським транспортом в січні становив 8,7 млн т, ще 2,7 млн т перевезли залізницею.
• Страйк польських фермерів перешкоджає зовнішній торгівлі України. З 12 лютого ними заблоковано п’ять пунктів пропуску на україно-польському кордоні.
• Дефіцит рахунку поточних операцій у 2023 році склав 5.5% від ВВП. Ключові фактори – різке збільшення дефіциту торгівлі товарами на тлі скорочення грантової допомоги та розширення інвестиційних виплат.
• У січні 2024 року надійшла надзвичайна мала сума зовнішньої фінансової допомоги. Видатки були суттєво нижчі за план.
• ЄС майже схвалив допомогу Україні, тоді як в США тривають гарячі дебати.
• На початку 2024 року споживча інфляція сповільнилась до 4,7 % дпр. Вона була нижча 5% вперше з 2020 року.
• Гривня стабілізувалась у 2024 році через кращий баланс між експортом та імпортом
• НБУ залишив облікову ставку на рівні 15% річних у січні і підтвердив, що значного зниження ставки у 2024 році наразі не планується
Резюме
• Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП.
• Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки.
• Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі продовження зниження цін на зерно та залізні руди.
• В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України.
• Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС.
• Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню надприбутків банків.
• В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році.
• НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики.
• Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ.
Резюме
• За оцінкою ІЕД зростання реального ВВП сповільнилось в травні до 19,9% дпр порівняно з майже 22% у квітні.
• За оцінкою Держстату реальний ВВП скоротився на 10,4% дпр в першому кварталі, але є питання.
• росіяни зруйнували Каховську ГЕС та її дамбу, спричинивши затоплення півдня Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей, дефіцит електроенергії та ризики для ЗАЕС. • Експортування зернових через море знову гальмувало.
• При збереженні поточних тенденцій вже у червні сукупний дефіцит товарної торгівлі майже зрівняється з показником за весь 2022 рік.
• Уряд України та МВФ досягнули домовленості на рівні експертів з приводу першого перегляду Програми МВФ.
• НБУ вже рік залишає облікову ставку на рівні 25%. Це може змінитись у наступні місяці.
• Інфляція залишається стриманою: сім останніх місяців, окрім березня, місячне зростання споживчих цін не перевищувало 1%.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Місячний Економічний Моніторинг України №216
В нашому новому МЕМУ (Місячному економічному моніторингу України) розповідаємо про останні новини в економіці України:
За оцінкою ІЕД реальний ВВП у 2022 році скоротився на 30%, тоді як споживча інфляція становила 26,6% дпр в грудні
Сільське господарство зросло в грудні через пізніший збір кукурудзи
Дефіцит електроенергії залишається на рівні 25% від потреби, але бізнес адаптується
Міжнародна допомога не лише фінансувала бюджет, але й допомагала НБУ утримувати обмінний курс
Місячний Економічний Моніторинг України №219
Резюме
У березні 2023 року, за оцінкою ІЕД, реальний ВВП зріс на 28% до попереднього року (дпр). Однак варто враховувати, що з березня річні показники порівнюються з періодом повномасштабної війни росії проти України. Тому, якщо порівняти поточний ВВП з березнем 2021 року, падіння становитиме 31%.
Держстат оприлюднив дані ВВП за 2022 рік: реальний ВВП скоротився на 29%, тоді як номінальний ВВП знизився лише на 5%.
Збільшуються зусилля компаній з нарощення власного видобутку газу та вугілля, що має сприяти енергетичній незалежності України.
Зернову ініціативу продовжили на 120 днів, хоча росія продовжує стверджувати, що погодилась лише на 60 днів.
Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами залишався великим в перші два місяці 2023 року, але був профінансований надходженням міжнародної допомоги.
Зміна внутрішніх правил МВФ дозволила надати Україні повноцінну програму підтримки у сумі 15,6 млрд дол. США, яка має стати частиною пакета допомоги у 115 млрд дол. США.
Інфляція продовжила сповільнюватись і становила 21,3% дпр в березні. Така тенденція триватиме щонайменше до червня.
НБУ надалі змінював політику щодо резервних вимог до банків, щоб спонукати банки до підвищення ставок за банківськими депозитами.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Місячний Економічний Моніторинг
України
№215, грудень 2022 року
Резюме
Обстріли росіянами енергетичної інфраструктури в Україні негативно вплинули на усі
сектори економіки у листопаді. Особливо постраждала промисловість.
Адаптивність бізнесу та населення залишається високою.
Приєднання України до Єдиної енергетичної системи Європи (ENTSO-E) посилює стійкість
української енергосистеми, хоча імпорт електроенергії відсутній через високі ціни.
«Укрзалізниця» б’є рекорди з перевезення зернових вантажів за кордон внаслідок
затримки експорту через морські порти.
Купівля бізнесом та населенням товарів, потрібних для проходження зими, підтримали
імпорт та внутрішню торгівлю і, відповідно, сприяли надходженню ПДВ в бюджет.
У листопаді Україна нарешті отримала 2,5 млрд євро пільгової позики ЄС в межах пакету
екстреної макрофінансової допомоги.
У листопаді темпи зростання цін сповільнились, але, ймовірно, знову пришвидшаться в
наступні місяці.
НБУ змінив норми обов’язкового резервування, щоб стимулювати банки підвищувати
ставки за депозитами та збільшувати інвестиції в ОВДП.
ІЕД відновлює публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки
Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка
українців, постраждалих від війни».
Місячний Економічний Моніторинг України №223
ІЕД випустив черговий випуск Макроекономічного моніторингу України, в якому представлено основні цифри, тенденції та події липня 2023 року.
За оцінкою ІЕД, реальна валова додана вартість (ВДВ) в сільському господарстві зросла на майже 5% дпр передусім через нижчу статистичну базу липня 2022 року.
Врожай зернових в липні був близьким до минулорічного завдяки вищій врожайності.
Несуттєво зростала порівняно з минулим роком добувна промисловість.
Водночас переробна промисловість за нашою оцінкою зростала на понад 20% дпр через відновлення всіх галузей з низької бази.
Темпи приросту реальної ВДВ в транспорті сповільнились до 9% дпр, тоді як ВДВ в торгівлі продовжувала стрімко зростати (на близько 27% дпр).
Водночас в усіх секторах реальна ВДВ була суттєво менша за показники 2021 року.
Місячний Економічний Моніторинг України №221
Резюме
• За оцінкою ІЕД зростання реального ВВП сповільнилось в травні до 19,9% дпр порівняно з майже 22% у квітні.
• За оцінкою Держстату реальний ВВП скоротився на 10,4% дпр в першому кварталі, але є питання.
• росіяни зруйнували Каховську ГЕС та її дамбу, спричинивши затоплення півдня Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей, дефіцит електроенергії та ризики для ЗАЕС. • Експортування зернових через море знову гальмувало.
• При збереженні поточних тенденцій вже у червні сукупний дефіцит товарної торгівлі майже зрівняється з показником за весь 2022 рік.
• Уряд України та МВФ досягнули домовленості на рівні експертів з приводу першого перегляду Програми МВФ.
• НБУ вже рік залишає облікову ставку на рівні 25%. Це може змінитись у наступні місяці.
• Інфляція залишається стриманою: сім останніх місяців, окрім березня, місячне зростання споживчих цін не перевищувало 1%.
Місячний Економічний Моніторинг України №218
Головне з випуску:
• З лютого починаємо порівняння показників результатів діяльності різних секторів з періодом великої війни: ефект статистичної бази стає визначальним при аналізі.
• Темпи падіння ВВП за оцінкою ІЕД сповільнились в лютому до 26,7% дпр через поліпшення ситуації, а також через ефект статистичної бази.
• З 12го лютого не було зафіксовано дефіциту електроенергії, що сприяло відновленню економіки.
• Почались переговори з приводу продовження дії Зернової ініціативи.
• Кукурудза зайняла першу позицію в структурі товарного експорту, тоді як другою була соняшникова олія.
• Розпочались переговори про нову програму МВФ, яка за очікуваннями уряду передбачатиме надання Україні позики у 15 млрд дол. США.
• Місячне зростання цін залишається в межах 1% вже чотири місяці через низький внутрішній попит та зниження або стабілізацію цін на зовнішніх ринках.
• Витрати НБУ на утримання курсу гривні суттєво зменшились в лютому ймовірно через покращення балансу торгівлі товарами
Резюме
• Темпи зростання реального ВВП сповільнились через проблеми з доступом до електроенергії внаслідок руйнування маневреної генерації електроенергії російськими дронами та ракетами.
• Експорт та імпорт продовжили зростати завдяки ліпшій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом. Зокрема, польські фермери та перевізники припинили блокування кордонів в кінці квітня.
• В квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше прибутків.
• Європейська сторона схвалила План України, який було ухвалено урядом для визначення індикаторів у межах Механізму для України (Ukraine facility). Це дозволить в травні отримати 1,9 млрд євро позики від ЄС. При цьому ЄС вже надав Україні 1,5 млрд євро позики в квітні, оскільки уряд вже виконав п’ять індикаторів за Планом України.
• США нарешті схвалили пакет допомоги Україні, в якому 7,8 млрд дол. США передбачено на бюджетну підтримку: однак умови та час надання допомоги досі невідомі.
• У квітні, як і у березні, річна споживча інфляція склала 3,2% дпр.
• НБУ на квітневому засідання з монетарної політики знову знизив облікову ставку з 14,5% до 13,5% річних.
• За останні чотири тижні курс гривні стабілізувався у проміжку 39-40 грн за дол. США.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Resume
• Real GDP growth slowed down due to problems with access to electricity caused by the destruction of manoeuvrable electricity generation by Russian drones and missiles.
• Exports and imports continued growing due to better logistics through the Ukrainian sea corridor and road. Polish farmers and drivers stopped blocking borders at the end of April.
• In April, both the Tax and Customs Services over-executed the revenue plan. Moreover, the NBU transferred twice the planned profit to the budget.
• The European side approved the Ukraine Plan, which the government adopted to determine indicators for the Ukraine Facility. That approval will allow Ukraine to receive a EUR 1.9 bn loan from the EU in May. At the same time, the EU provided Ukraine with a EUR 1.5 bn loan in April, as the government fulfilled five indicators under the Ukraine Plan.
• The USA has finally approved an aid package for Ukraine, which includes USD 7.8 bn of budget support; however, the conditions and timing of the assistance are still unknown.
• As in March, annual consumer inflation amounted to 3.2% yoy in April.
• At the April monetary policy meeting, the NBU again reduced the key policy rate from 14.5% to 13.5% per annum.
• Over the past four weeks, the hryvnia exchange rate has stabilized in the UAH 39-40 per USD range.
Вперше за два роки відсоток українського бізнесу, який вважає небезпеку найбільшою перешкодою для ділової активності, досяг 55%. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у квітні 2024-го.
Частка підприємств, які повідомили, що працювати небезпечно, суттєво зросла, збільшившись із 46% до 55%. Це найвищий показник за весь період досліджень з травня 2022-го з травня 2022-го. Ця перешкода для ведення бізнесу стала головною у квітні для українських підприємств.
Водночас зростають позитивні очікування бізнесу щодо 6-місячної перспективи: як щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві, так і стосовно загально-економічного середовище в країні. Оцінка ситуації за цими двома параметрами позитивна вже другий місяць поспіль.
«Зважаючи на складну безпекову ситуацію, можна було б очікувати песимістичні настрої бізнесу, але насправді вийшло навпаки. Ми стикнулися з небувалим оптимізмом щодо бачення фінансово-економічної ситуації на підприємстві та в країні в цілому в піврічній перспективі. Невизначеність піврічної перспективи діяльності підприємств задекларували 20% опитаних компаній – і це можна вважати базовим рівнем. Продовжується тренд щодо зміцнення визначеності стосовно подальшої роботи підприємства у довгостроковій, тобто дворічній перспективі. При цьому ускладнюється ситуація з пошуком працівників – як кваліфікованих, так і некваліфікованих. Тренд щодо зростання цих труднощів спостерігаємо з вересня 2023 року», - зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Так, частка підприємств, яким стало складніше знайти кваліфікованих працівників зросла з 38,9% у березні до 43 % у квітні. Аналогічний показник щодо некваліфікованої робочої сили зріс із 31,7% у березні до 36,6% у квітні.
Рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав, змінилося ранжування.
«Три головні перешкоди для ведення підприємницької діяльності залишилися такими ж, як минулого місяця, але у квітні «лідером» стала небезпека працювати (55% опитаних), на другому місці – зростання цін на сировину, матеріали, товари (51%), на третьому - брак робочої сили (43%). Значення небезпеки для роботи значно зросло для великого та середнього бізнесу. Дещо інша картина у розрізі перешкод для зростання бізнесу в контексті довгострокових тенденцій. Так, серед перешкод для зростання виробництва у квітні 2024 року найчастіше називали війну та несприятливу безпекову ситуацію. Наступними йшли, відповідно, низький попит, несприятлива політична ситуація та брак кваліфікованих працівників», - зазначив експерт ІЕД Євген Ангел.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року. Польовий етап 23-ї хвилі дослідження тривав з 15 по 30 квітня 2024 року.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за березень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 18 по 29 березня 2024 року.
Усього в 23й хвилі було опитано 523 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 23-го щомісячного опитування підприємств:
• Дворічна невизначеність зараз знаходиться на найнижчій точці за два роки з покращеними найближчими очікуваннями виробництва, але коротко- та середньострокова невизначеність зросла.
• Індекс Відновлення Ділової Активності та Агрегований Показник Перспектив Промисловості зростають, водночас, відсоток підприємств, що працюють на повну потужність, залишається без суттєвих змін.
• Шестимісячні очікування щодо фінансово-економічної активності підприємств та загальноекономічного середовища покращились, а виробничі показники два місяці поспіль покращуються.
• Результати роботи підприємств з експорту та очікування в тримісячній перспективі покращились.
• Разом із цим, зростають труднощі з пошуком працівників потрібної кваліфікації, брак кваліфікованих працівників посідає 2-ге місце в рейтингу перешкод із найвищим значенням від травня 2022 року.
• Після обстрілів енергетичної інфраструктури значення перешкоди «перебої з електрикою» суттєво зросло, а «небезпечно працювати» залишається без суттєвих змін.
• Оцінки економічної політики уряду залишаються переважно нейтральними.
Summary
• Businesses faced problems with access to electricity due to the russian shelling of energy facilities. This restrained GDP growth.
• Transportation by railway and through the Ukrainian Sea Corridor is growing, contributing to the development of several sectors of the economy.
• The value of goods exports declined sharply in March on a year-on-year basis amid continued decline in grain and iron ore prices.
• In March, a record external financing of USD 9 bn was received. Half the funds came from the EU as bridge financing under the Facility for Ukraine.
• The Government approved the Ukraine Plan, which defines priority steps and measures, the implementation of which should become the basis for the EU budget support.
• State fiscal revenues continued to grow, partly due to the windfall taxation of banks' profits.
• Inflation slowed to 3.2% yoy in March. Inflation was last at this level in the COVID year of 2020 and before the start of the russian aggression in 2014.
• The NBU lowered the policy rate to 14.5% p.a. in response to the low inflation and the resumption of aid from donors to Ukraine. However, the NBU moved cautiously as the Ukrainian economy faces serious risks.
• The hryvnia weakened to UAH 39 per USD as the NBU paced its support.
Бізнес оптимістичніше дивиться у майбутнє, виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, кількість працівників на підприємствах продовжує зростати. Водночас ускладнився пошук працівників та стало більше проблем з електропостачанням.
Такі висновки можна зробити з щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у березні 2024-го.
Основні результати спостережень
У березні частка компаній, що не можуть передбачити свою діяльність на наступні два роки, опустилась нижче 40% (до 39,4%). Тобто частка тих, хто планує свою діяльність у дворічній перспективі, збільшилась до 60,6%. Це найкращий показник з початку проведення щомісячних опитувань бізнесу під час війни – тобто з жовтня 2022.
У березні дещо зріс Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) - із 0,34 до 0,37 (за шкалою від -1 до +1). Частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність краща, ніж у попередньому році, збільшилась із 44,8% у лютому до 47,4% у березні. Показник ІВДА корелює із розміром підприємств. У березні значення ІВДА суттєво не змінилось і є найнижчим для мікропідприємств та поступово зменшується для малих. Водночас показник для середніх та великих підприємств збільшився.
Виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, очікування щодо виробництва в перспективі на 3 місяці покращились. Частка підприємств, які планують зростання виробництва в найближчі 3-4 місяці, зросла із 43,8% до 54,4%.
“Дані, які ми отримали в ході березневого опитування, дають підстави говорити про весняне пробудження українського бізнесу. Минулого місяця невизначеність бізнесу на дворічну перспективу стала найнижчою за останні півтора роки, тобто з початку наших спостережень у жовтні 2022 року. На фоні цього ми спостерігали покращення короткострокових очікувань бізнесу щодо завантаженості власних потужностей, наявності клієнтів тощо, але разом з тим — і деяке зростання середньострокової та короткострокової невизначеності”, — зазначила Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.
Кількість працівників на підприємствах продовжує зростати одночасно зі зростанням труднощів у пошуку працівників необхідної кваліфікації.
“Результати опитування відображають складну ситуацію щодо доступу бізнесу до робочої сили. Фактично вперше половина українського підприємництва вказує про те, що це є суттєвою перешкодою. Наприклад, у 2022 році про це говорили лише близько 20% опитаних, минулого року ця перешкода трохи актуалізувалася і про неї вказувало близько третини опитаних. Але під кінець 2023 року ця перешкода в них опитуваннях почала постійно зростати”, - пояснив Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД.
22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (лютий 2024)
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за лютий 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 19 до 29 лютого 2024 року..
Усього в 22й хвилі було опитано 542 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 22-го щомісячного опитування підприємств:
• У лютому 2024 року на тлі покращення короткострокових очікувань і традиційно високого рівня дворічної невизначеності дефіцит працівників став однією з ключових перешкод для розвитку бізнесу.
• Агрегований показник перспектив промисловості зріс, як і частка підприємств, що працюють на повну потужність.
• Водночас Індекс Відновлення Ділової Активності зменшується вже другий місяць поспіль.
• Невизначеність залишається високою у довгостроковій перспективі, та зросла для загальноекономічного середовища у піврічній перспективі.
• Очікування бізнесу на дворічну та піврічну перспективи залишаються без суттєвих змін.
• Виробничі показники та очікування на три місяці покращились, водночас очікування щодо експорту залишаються без змін.
• Незначною мірою зросла частка підприємств, які працюють на повну потужність порівняно з довоєнним періодом.
• Вперше за кілька місяців перервалась тенденція до скорочення кількості працівників, проте брак робочої сили як перешкода у веденні бізнесу займає другу позицію рейтингу перешкод ведення бізнесу, а проблеми із пошуком працівників залишились без змін порівняно до попереднього місяця.
• «Небезпечно працювати» хоча і не змінилась суттєво у відсотковому значенні, проте опустилась з першого на третє місце у рейтингу перешкод.
• Продовжується стагнація відновлення експортної діяльності.
• Відсоток негативних оцінок державної політики незначним чином зріс.
Resume
• According to the IER, real GDP growth accelerated to 5.6% yoy (year-on-year) in February 2024 from 3.1% yoy in January, partly due to the calendar effect.
• The power system survived the winter: the use of coal from thermal power plants and nuclear reactors increased. During this heating season, Ukraine used only gas of its own production for the first time in its history.
• Sea and rail transport had record performance against the backdrop of the blockade of the Polish border for trucks: 8 million tons and 14.6 million tons, respectively.
• According to preliminary customs estimates, trade in goods in February remained at the level of January 2024.
• State Budget revenues increased in February due to advance payment of dividends by state-owned banks and enterprises.
• In February, international financial assistance remained low, but we expect EUR 4.5 bn of bridge financing from the EU under the Ukraine Facility in March.
• Consumer inflation decelerated further to 4.3% yoy in February due to moderate growth in consumer demand and lower global commodity prices.
• Hryvnia remained stable for most of the first quarter of 2024, likely due to lower demand for foreign currency, including cash.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 21-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for January 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 21-th wave lasted from January 16 to January 31, 2024. The enterprise managers compared the work results in January 2024 with December 2023, assessed the indicators at the time of the survey (January 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In January 2024, 552 companies were surveyed.
Main results of the 21-th monthly enterprise survey:
• In January 2024, long-term expectations are improving, and uncertainty is easing, but the "here and now" recovery is stagnating amid business concerns about security, labor shortages, and demand issues.
• The Business Activity Recovery Index is positive but lower than a month ago.
• The Industrial Confidence Indicator is also positive, but the downward trend continues for the second month in a row.
• Uncertainty in the 2-year perspective has decreased. Uncertainty in the six-month perspective for the business activity continued to decrease gradually and remained unchanged for the overall economic environment. Uncertainty in the 3-month perspective is decreasing (or not increasing) for core expectations, excluding exports.
• Production indicators in January significantly worsened compared to December. At the same time, expectations regarding production in the three months horizon have not changed for the fourth month.
• Employment indicators are declining, and businesses are having trouble finding skilled workers.
• The enterprises' export results have worsened, but the expected changes in the short term remain positive. The share of enterprises operating at full capacity has remained unchanged for the third month in a row.
• The first place in the list of obstacles is shared by "unsafe to work" and "rising prices."
• The main events that businesses are waiting for are the end of the war and the reduction of taxes.
• More than half of the respondents have a neutral assessment of the Government's economic policy.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область» (грудень 2023).
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували шостий випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У листопаді 2023 року у Черкаській області було опитано 30 підприємств.
Серед них представлені підприємства від мікро до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року керівники підприємств Черкаської області оцінюють власну фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж загалом по країн.
• Спостерігається погіршення оцінок загальноекономічного середовища.
• Прогнози на піврічну перспективу щодо фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища, хоча і залишаються гіршими, ніж загалом по країні, але без суттєвих змін.
• При цьому, підприємці області утримуються від прогнозів на дворічну перспективу, тоді як загальноукраїнський показник довгострокових очікувань погіршився.
• Результати виробництва покращились і для регіону, і загалом по країні.
• На підприємствах Черкаської області відчувають незначні труднощі у пошуку кваліфікованих працівників, тоді як загалом по Україні збільшились труднощі і для кваліфікованих, і для некваліфікованих працівників.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області «Бізнес Київської області під час війни» за грудень 2023.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У грудні 2023 року в Київській області було опитано 21 підприємство. Серед них представлені підприємства від малого до великого розміру (найчастіше – великі). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року оцінки підприємців Київської області щодо фінансово-економічної ситуації суттєво не змінились порівняно з листопадом, проте спостерігається поступове погіршення очікувань на піврічну перспективу.
• Оцінки та очікування щодо загальноекономічної ситуації по області поступово погіршуються, на відміну від загальноукраїнських значень, за якими суттєвих змін не відбувається.
• Динаміка відновлення в порівнянні з аналогічним періодом минулого року для області погіршилась, тоді як загалом по країні змін не відбулось.
• Очікування щодо дворічних перспектив погіршились як загалом по країні, так і для області.
• На відміну від загальноукраїнських показників, за якими спостерігається незначне покращення виробничих результатів та відсутні різкі зміни щодо очікувань на короткострокову перспективу, по області погіршились як показники результатів, так і очікування.
• Темпи скорочення зайнятості прискорились як по області, так і загалом по країні. Водночас, підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку кваліфікованих або некваліфікованих працівників.
• На підприємствах Київської області рівень завантаження потужностей вищий ніж в цілому по Україні.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 21-ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за січень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 16 по 31 січня, 2024 року.
Усього в 21й хвилі було опитано 552 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 21го щомісячного опитування підприємств:
• У січні 2024 довгострокові очікування покращуються, невизначеність зменшується, але відновлення «тут та тепер» стагнує на фоні занепокоєнь бізнесу щодо безпеки, браку працівників та проблем із попитом.
• Індекс Відновлення Ділової Активності додатний, але менший ніж місяць тому. Агрегований показник перспектив промисловості також додатний, але два місяці поспіль триває тренд до зменшення.
• Невизначеність у дворічній перспективі знизилася.
• Невизначеність у піврічній перспективі для фінансово-економічної ситуації продовжує поступово зменшуватись та залишається без змін для загально-економічного середовища.
• Невизначеність у тримісячній перспективі зменшується (або не зростає) для основних очікувань, за винятком експорту.
• Виробничі показники в січні порівняно з груднем значно погіршилися, водночас, очікування щодо виробництва в перспективі на три місяці не змінюються вже чотири місяці.
• Показники зайнятості знижуються, а бізнес має проблеми з пошуком кваліфікованих працівників.
• Результати роботи підприємств з експорту погіршилися, але очікувані зміни в короткостроковій перспективі залишаються позитивними.
• Частка підприємств, що працюють на повну потужність, три місяці поспіль залишається без суттєвих змін.
• Перше місце в списку перешкод ділять перешкоди «працювати небезпечно» та «зростання цін».
• Головні події, на які очікує бізнес, - завершення війни та зниження податків.
• Більше половини опитаних нейтрально оцінюють економічну політику уряду.
Період моніторингу: з 1 січня по 15 лютого 2024 року
У цьому випуску:
Парламент погодив норми Податкового кодексу України з Митним тарифом України
Уряд вніс технічні зміни до переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік
Держмитслужба затвердила формат обміну даними з магазинами безмитної торгівлі
Підготовлено чергові зміни до Митного кодексу України в контексті його наближення до норм ЄС
Держмитслужба разом із молдовськими колегами запустила спільний контроль у п/п “Кучурган-Новосавицьке” для залізничного сполучення
Держмитслужба розпочала пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю
На порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» додано можливість перегляду митної декларації в актуальному стані - із урахуванням коригувань
На двох митних постах – «Ужгород-автомобільний» і «Астей» Закарпатської митниці - буде встановлено сучасні модульні конструкції
Одним з пріоритетів у повоєнній відбудові України повинна стати безбар’єрність, адже в результаті війни суттєво зростає кількість осіб з інвалідністю - впевнена Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). Своє бачення майбутньої безбар’єрної України вона представила під час обговорення лютневого моніторингу “Контролю витрат на відновлення України” консорціуму RISE, в який входить ІЕД.
Як пояснює Бетлій, наразі лише 22% обстежених Мінсоцполітики адміністратвних будівель є доступними, ще 32% – частково доступними. Найкраща ситуація — у ЦНАПах та закладах охорони здоров’я. Найгірша — у будинках, де розташовані органи держвлади.
На думку експертки, для покращення ситуації важливо ухвалити Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Ця стратегія має на меті сформувати загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності.
Також, як вважає Бетлій, надзвичайно важливим є підвищення обізнаності о принципах безбар’єрності на місцях. Місцеві органи влади повинні включати принципи безбар’єрності при підготовці планів та програм відновлення. А громадська ініціатива спонукати чиновників швидше впроваджувати зміни. Крім того, потрібна подальша зміна будівельних стандартів та їх гармонізація з правилами ЄС.
Загалом, як витікає з оприлюдненої 15 лютого третьої редакції звіту про потреби відновлення України (RDNA-3), який відображає узгоджені оцінки Світового банку, ЄС та ООН загальна сума прямих збитків України внаслідок російської агресії становить $152,5 млрд, а потреби коштів на відновлення – $486 млрд. Звіт охоплює період з 24 лютого 2022-го по 31 грудня 2023-го.
Оцінка потреб у відновленні на 2024 рік становить $15 млрд, або 2% від загальних потреб. Втім, навіть за таких цифр у 2024 році брак фінансування становить $9,5 млрд, чи 62% від необхідного обсягу.
Дискусію можна подивитися на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=YLtuUJpz2kg
Long-term prospects are on the rise, and uncertainty is gradually subsiding. However, the current recovery is at a standstill, plagued by business apprehensions regarding security, labor shortages, and demand issues. This encapsulates the sentiment among businesses in January 2024, as revealed by the research conducted by the IER team as part of the 21st #NRES monthly enterprise survey.
Of the surveyed enterprises, 56% reported that 2023 met their expectations, with 8% even surpassing expectations. Notably, there's a correlation between meeting 2023 expectations and enterprise size, with 77% of large enterprises reporting meeting or exceeding expectations compared to only 54% among micro-businesses.
"The results we obtained are quite optimistic. Given the turbulence experienced by Ukrainian businesses in 2023, I didn't expect to see such figures. It indicates that most enterprises are realistic in their planning," remarked Oksana Kuziakiv, executive director of IED.
According to the survey, three-month uncertainty regarding new orders and headcount expectations decreased among surveyed businesses (though it increased for exports). Uncertainty over the 6-month economic outlook decreased overall but rose for exports.
In addition to heightened uncertainty surrounding export prospects, surveyed companies also reported reduced exports. 34% of respondents had to decrease their exports in January compared to 20% in December. Meanwhile, the proportion of enterprises reporting increased exports dropped from 31% to 19%.
Overall, production indicators of surveyed enterprises worsened in January compared to December. The percentage of enterprises reducing production rose from 16.8% to 23.2%, and employment rates decreased slightly, with businesses facing challenges in finding qualified workers. However, Kuziakiv noted that the decline in employment might also be a seasonal trend.
Moreover, in January 2024, the index of business activity recovery worsened, with the proportion of enterprises reporting better business activity than the previous year decreasing from 64% in December to 56% in January.
The most cited obstacles to production growth among interviewed entrepreneurs include the war and unfavorable security situation, low demand, a shortage of qualified workers, and an unfavorable regulatory climate. However, corruption and pressure from law enforcement agencies were not deemed significant problems, according to the study.
Furthermore, over a fifth of surveyed Ukrainian enterprises identified lifting the blockade of western borders as a necessary change to improve the business climate in the country. For the first time, the survey also inquired about the impact of border closures on their businesses.
The survey included 552 enterprises from 21 regions of Ukraine operating in the manufacturing industry, retail, and agribusiness sectors. It was conducted from January 16 to 31, 2024.
Monthly Economic Monitoring of Ukraine
No.229, February 2024
Resume
• According to the IER, the real GDP growth rate was 3.1% yoy in January 2024.
• The power system remains balanced despite russian shelling. Due to the cold weather, industry and the population increased electricity consumption.
• The Ukrainian Sea Corridor is working well, but trucks at the border are blocked again. Exports by sea in January amounted to 8.7 m tons, and another 2.7 m tons were transported by rail.
• The strike of Polish farmers hinders Ukraine's foreign trade. Since February 12, they have blocked five border crossing points on the Ukrainian-Polish border.
• The current account deficit in 2023 was 5.5% of GDP. The key factors are sharply increased goods trade deficit against reduced grants and expanded investment payments.
• In January 2024, a minimal amount of external financial assistance was received. Expenditures were significantly lower than planned.
• The EU almost approved aid to Ukraine, while a heated debate continues in the United States.
• At the beginning of 2024, consumer inflation decelerated to 4.7% yoy. It was below 5% for the first time since 2020.
• The hryvnia stabilized in 2024 due to a better balance between exports and imports.
• The NBU left the key policy rate at 15% per annum in January and confirmed that there are currently no plans to reduce the rate significantly in 2024.
New Monthly Enterprises Survey. Issue 20. (12.2023) Ukrainian Business in Wartime
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 20-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for December 2023.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 20-th wave lasted from December 13 to December 31, 2023. The enterprise managers compared the work results in December 2023 with November, assessed the indicators at the time of the survey (December 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In December, 535 companies were surveyed.
Main results of the 20-th monthly enterprise survey:
• In December 2023, Ukrainian business considered danger the most acute problem, but entrepreneurs continued to adapt to work in war conditions.
• Despite the deteriorating security situation and high uncertainty affecting long-term plans, businesses are showing resilience by focusing on finding solutions for the present and the near future.
• Business activity recovery index remains high for two months in a row. Production indicators improved in December compared to November.
• Production expectations in the short term are positive but have not been growing for several months.
• Long-term expectations worsened for the first time, although the percentage of "optimists" still outweighs "pessimists."
• Half-yearly expectations regarding the business activity at the enterprise and the overall economic environment have not changed compared to November, but the annual trend towards a gradual deterioration of the values is recorded.
• Employment indicators continued their seasonally slowing trend, while the labor market experienced a shortage of both unskilled and skilled workers.
• In December, the list of obstacles changed significantly; security issues and "labor shortages" ranked 1st and 2nd, with price increases obtained 3rd place.
• Negative assessments of the government's economic policy decreased, and the percentage of neutral ones increased.
New Monthly Enterprises Survey. Issue 19. (11.2023) Ukrainian Business in Wartime
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 19-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for November 2023.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 19-th wave lasted from November 17 to November 30, 2023. In November, 539 companies were surveyed.
The enterprise managers compared the work results in November 2023 with October 2023, assessed the indicators at the time of the survey (November 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
Main results of the 19-th monthly enterprise survey:
• The economic recovery rate accelerated again amid the cessation of the downward trend in short-term optimism and the reduction of uncertainty.
• Uncertainty in the 3-month perspective has decreased significantly, and uncertainty in the 2-year perspective, although still high, has also decreased somewhat.
• The rate of business activity recovery compared to the previous year is high and has almost doubled compared to the previous month.
• Industrial confidence indicator increased, production indicators compared to previous months, and expectations for three months remain optimistic.
• The share of enterprises operating at full capacity has increased.
• Rising prices, insecurity, logistical problems, and labor shortages top the list of obstacles.
• The obstacle "unsafe to work" moved from the 3rd to the 2nd position in the list of obstacles.
• Employment indicators showed a seasonal slowdown, while the labor market experienced a shortage of unskilled workers.
ІЕД опублікував результати чергового, 21-го щомісячного опитування підприємств #NRES
Довгострокові очікування покращуються, невизначеність зменшується, але відновлення «тут та зараз» стагнує на фоні занепокоєнь бізнесу щодо безпеки, браку працівників та проблем з попитом, - так можна резюмувати настрої бізнесу у січні 2024-го, які команда ІЕД дослідила в рамах 21-го щомісячного опитування підприємств #NRES
56% опитаних підприємств відповіли, що 2023 рік відповідав їх очікуванням, а для 8% навіть перевищив їхні очікування. При цьому, існує зв’язок між відповідністю 2023-го очікуванням і розміром підприємства. Так, 77% великих підприємств 2023-й назвали очікуваним, або таким що перевершує їх очікування. У той же час, серед мікробізнесу таких було лише 54%.
“Результат, який ми отримали, є досить оптимістичним. Я не очікувала побачити такі цифри, враховуючи турбулентність і події, які пережив у 2023-му український бізнес. Це означає, що більшість підприємств реалістично ставиться до планування”, - говорить Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.
Як показує дослідження, серед опитаних підприємств також зменшилася невизначеність у перспективі трьох місяців для очікувань щодо нових замовлень і кількості працівників (хоча і зросла для експорту). Невизначеність у 6-місячній перспективі знизилася для загально-економічного середовища, але також зросла для експорту.
Окрім зростання пов’язаної з перспективами експорту невизначеністю, опитані підприємства повідомляють і безпосередньо про скорочення експорту. Так, у січні довелося скоротити експорт 34% респондентів (у грудні таких було 20%). Доля ж підприємств, які повідомляють про зростання експорту, знизилася з 31% у грудні до 19% у січні.
У січні, порівняно з груднем, виробничі показники опитаних підприємств погіршилися і в цілому. Так, доля підприємств, що скоротили обсяги виробництва, збільшився з 16,8% у грудні до 23,2% у січні. Дещо знизилися і показники зайнятості, а бізнес має проблеми з пошуком кваліфікованих працівників. Хоча, як зауважує Кузяків, скорочення зайнятості може бути і сезонною тенденцією.
Також, у січні 2024 року погіршився так званий індекс відновлення ділової активності (його розраховують згідно з долею відповідей на питання: як краще - “як є зараз” чи “як це було рік тому”). Частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність краща, ніж у попередньому році, знизилася з 64% у грудні до 56% у січні.
Серед перешкод для зростання виробництва опитані підприємці найчастіше згадували війну та несприятливу безпекову ситуацію, низький попит, дефіцит кваліфікованих працівників та несприятливий регуляторний клімат. Корупція та тиск з боку правоохоронних органів, як показує дослідження, не є суттєвими проблемами.
Крім того, більше п’ятої частини опитаних українських підприємств у якості очікуваних змін, необхідних для покращення бізнес-клімату в країні, назвали зняття блокади західних кордонів. Щодо впливу блокування кордонів на їхній бізнес під час цього дослідження запитали вперше.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій взяв участь у підготовці стратегії: “Бачення України 2030”
Якою буде Україна після перемоги у війні? Відповідь на це питання, принаймні у частині економічної політики, покликана дати стратегія: “Бачення України 2030”, підготовлена “Спілкою підприємців України” за підтримки USAID та за участю експертів Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
Як зазначає документ, роль держави в економіці повинна фокусуватися на створенні рівних правил гри, захисту прав власності, чесної конкуренції та прав споживачів. Це дозволить перетворити Україну в країну з вільною ринковою економікою, одне з найбільш привабливих місць в Європі для ведення бізнесу й інвестицій.
Голова Правління ІЕД Ігор Бураковський та провідна економістка ІЕД Ірина Коссе у рамах документа представили візії розвитку інфраструктури та “зеленої трансформації” України до 2030 року.
На думку експертів ІЕД міжнародна допомога та конфіскація на користь України активів РФ дозволять отримати кошти, необхідні для модернізації застарілої та зруйнованої інфраструктури. Тому ко 2030-му транспортна та логістична системи України здатні відновити транзитний потенціал та інтегруватися у європейський транспортний простір. Це означатиме створення спільних транспортних маршрутів з партнерськими країнами, включаючи значне розширення пропускної здатності як річкових портів, так і сухопутних маршрутів.
Втім, щоб ця візія стала реальністю, потрібно вже зараз провести глибокі реформи в інфраструктурній галузі, зокрема чітко розмежувати сфери відповідальності між державою, бізнесом та регіонами. Реформа корпоративного управління та реструктуризація великих державних компаній («Укрпошта», «Укрзалізниця» тощо), є критично необхідним етапом цього процесу. Крім того, Україні належить імплементувати значну кількість європейських норм, які гармонізують регулювання транспортної галузі з нормативами ЄС. Так, лише у сфері залізничного сполучення Україні належить імплементувати 7 директив та 4 регламенти ЄС.
Що ж стосується візії екологічної трансформації України, на думку експертів ІЕД, перш за все державі потрібно оновити й гармонізувати з європейськими екологічні політики та зобов’язання щодо зниження викидів. Це питання, зокрема, повстане під час перемовин про вступ до ЄС. Втім, зелена трансформація вимагатиме значних коштів, які Україні доведеться залучати на зовнішніх фінансових ринках. Тому Україна вже зараз має активно просувати ідею запровадження спеціальних боргових свопів «борг-на-клімат», коли країна-кредитор списує борг, тоді як країна-боржник зобов’язується інвестувати відповідні кошти в екологічні проєкти. Також Україна повинна створювати умови для розвитку національного ринку фінансування екологічних проєктів, зокрема через створення окремого ринку зелених облігацій. Розвиток такого ринку вимагає часу, створення нормативно-регуляторного середовища та зрілості національного фінансового ринку.
Щомісячний моніторинг сприяння торгівлі в Україні №84
Період моніторингу:
з 1 грудня по 31 грудня 2023 року
У цьому випуску:
Парламент криміналізував товарну контрабанду
Уряд продовжив дію заборони на ввезення товарів походженням з росії
Час проходження військової служби посадовими особами митних органів в особливий період зараховуватиметься до строку перебування в спеціальному званні
Уряд затвердив переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік
Затверджено план заходів щодо реалізації Стратегії інтегрованого управління кордонами
Уряд затвердив Національну стратегію доходів до 2030 року
Пропонується оновити Податковий кодекс України
Уряд затвердив рішення про припинення дії Угоди між Україною і Білорусією про вільну торгівлю
Держмитслужба розпочала пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю
20-те підприємство в Україні отримало статус АЕО
More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (20)
1. ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ
Автори: Олександра Бетлій, Ірина Коссе, Віталій Кравчук, Вероніка Мовчан
@IER_Kyiv
IER.Kyiv Економіка України Світ з Україною
Місячний Економічний Моніторинг
України
№225, жовтень 2023 року
Резюме
• За даними Держстату реальний ВВП у ІІ кварталі зріс на 19,5% дпр (до попереднього року)
через відновлення секторів економіки з низької бази 2022 року.
• Завдяки високим темпам збирання врожаю порівняно з минулим роком, а також
подальшому відновленню інших секторів економіки за оцінко ІЕД реальний ВВП у вересні
зріс на 12% дпр.
• Україна у вересні відновила експорт електроенергії, оскільки через завершення ремонту
кількох енергоблоків та хорошу погоду виробництво електроенергії зросло.
• ЗСУ з міжнародними партнерами забезпечили гуманітарний коридор для перевезення
вантажів з морських портів Одеси: ним скористались вже 20 кораблів.
• У вересні поглибилась торговельна суперечка з Польщею, Угорщиною і Словаччиною щодо
експорту української аграрної продукції на ці ринки.
• Пріоритетом Державного бюджету у 2024 році залишиться фінансування оборони та
безпеки. Міжнародна допомога, яка поки що не гарантована, є надважливою для
фінансування інших видатків.
• У вересні споживча інфляція далі сповільнювалась і склала вже 7,1% дпр. Втім зростання
цін може дещо прискоритись у наступні місяці
• Сповільнення інфляції стало підґрунтям до подальшого зниження облікової ставки до 20%
річних. На початку жовтня НБУ також зробив перший крок від фіксованого курсу гривні до
керованого коливання курсу. Зміни курсу гривні до долару поки були незначними.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки
Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка
українців, постраждалих від війни».
2. ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №225-2023
2
ВВП та реальний сектор: Сільське господарство підтримує економічне зростання
За даними Держстату реальний ВВП зріс на 19,5% дпр (до попереднього року) в другому
кварталі 2023 року, що близько до оцінки ІЕД. Також з’явились офіційні дані з розвитку галузей
промисловості, роздрібної торгівлі, транспорту та будівництва за перші шість місяців року.
В червні 2023 року добувна промисловість зросла на 6,5% дпр. Добування сирої нафти та
природного газу скоротилось на 2,3% дпр, тоді як показники всіх інших галузей добувної
промисловості зросли. Добування металевих руд зросло на 43,8% дпр внаслідок вищого попиту
та, ймовірно, ліпшої логістики, ніж рік тому. Приріст у видобуванні будівельних матеріалів на
близько 40% дпр пов’язаний як з новим будівництвом, так і процесами відбудови та
відновлення пошкоджених та зруйнованих об’єктів.
Темпи зростання виробництва переробної промисловості були високими через низьку базу 2022
року, однак сповільнились з 34,6% дпр в квітні до 18,2% дпр в червні. Ряд галузей скоротили
випуск порівняно з минулим роком або зросли незначно – це передусім ті, що менше падали
рік тому. При цьому харчова промисловість продовжує відновлювати свої показники
виробництва (зростання на 11,8% дпр) завдяки вищому попиту. Ряд інших галузей
демонстрували високі показники приросту на фоні низької бази, а також певного відновлення
попиту. Хімічна промисловість зросла на 23,2% дпр, металургія – на 23,5% дпр,
машинобудування – на 38,0% дпр. При цьому стрімко зростало виробництво зброї та
боєприпасів і військових транспортних засобів.
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря зростало на 10,2% дпр.
Цьому сприяло збільшення попиту насамперед з боку промисловості та інших комерційних
споживачів.
За оцінкою ІЕД темпи зростання реального ВВП у вересні прискорились до 12,1% дпр
(порівняно з відповідно 7,0% дпр та 6,0% дпр у попередні два місяці). Цьому сприяли високі
темпи збирання врожаю порівняно з минулим роком, коли у вересні дощило. Так, за оцінкою
ІЕД реальна валова додана вартість (ВДВ) сільського господарства зросла на майже 65% дпр
у вересні 2023 року.
Рисунок 1: Внески до реального ВВП, в.п.
Джерело: оцінка ІЕД, зроблена за підтримки Програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України"
На фоні вищої статистичної бази за оцінкою ІЕД реальна ВДВ у добувній промисловості зросла
на 2,0% у вересні, а в електроенергії на 2,4% дпр. У переробній промисловості ВДВ зросла на
13,0% дпр, але залишилась на понад 30% нижчою за показник 2021 року внаслідок тимчасової
окупації ряду підприємств, руйнування або пошкодження окремих підприємств,
неспроможності експортувати продукцію через складну та дорогу логістику, обмеженого
внутрішнього попиту.
За оцінкою темпи приросту в торгівлі залишились високими у 11% дпр. При цьому через
подальше блокування морських портів, великі черги на західному кордоні, постійні обстріли
-60
-50
-40
-30
-20
-10
0
10
20
30
40
Бер-2022
Кві-2022
Тра-2022
Чер-2022
Лип-2022
Сер-2022
Вер-2022
Жов-2022
Лис-2022
Гру-2022
Січ-2023
Лют-2023
Бер-2023
Кві-2023
Тра-2023
Чер-2023
Лип-2023
Сер-2023
Вер-2023
С/г Промисловість Будівництво Торгівля
Транспорт Чисті податки Інші ВВП, % дпр
3. ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №225-2023
3
росіянами портової інфраструктури дунайських портів, реальна ВДВ в транспорті зросла лише
на 3,0% дпр.
Енергетика: Україна знову експортує електроенергію
Електроенергія. У вересні експорт електроенергії сягнув рекордних показників за 2023 рік −
майже 111 тисяч МВт-год: 60% електроенергії надійшло до Словаччини, 40% – до Молдови.
Проте порівняно з торішнім вереснем (419,8 тис. МВт-год) експорт електроенергії скоротився
майже вчетверо. Україна користується можливостями інтеграції з ENTSO-E: тому одночасно
відбувається і експорт, і імпорт. У вересні Україна імпортувала 23,6 тис. МВт-год, що в 4,8 разів
менше, ніж було в серпні.
На початку жовтня з випередженням графіка вийшов з ремонту черговий блок атомної
генерації. Він додав до енергосистеми додаткові 415 МВт потужності. Також з ремонту
поступово виходять гідроагрегати гідроелектростанцій та блоки ТЕС. Згідно з оцінками ДТЕК,
Україна взимку в пікові години потребуватиме до 2 ГВт імпорту електроенергії.
Рисунок 2: Експорт та імпорт електроенергії у 2023 році, тис. МВт-год
Джерело: Укренерго
Регулятор енергоринку НКРЕКП здійснив аналіз балансу виробництва електроенергії в
Об’єднаній енергетичній системі (ОЕС) України за період з червня по серпень 2023 року.
«Енергоатом» та «Укргідроенерго» перевиконали план з виробництва електроенергії, натомість
підприємства теплової генерації – недовиконали. За цей період ТЕС недовиробили 938 млн кВт-
год: «Центренерго» - 307 тис. МВт-год, «Донбасенерго» – 115 тис. МВт-год, «ДТЕК Енерго» –
516 тис. МВт-год. Водночас «Енергоатом» перевиконав затверджений план на 1530 тис. МВт-
год, а «Укргідроенерго» – на 71 тис. МВт-год. Таким чином, НКРЕКП спростував інформацію,
що ТЕС влітку використали більше вугілля, ніж було заплановано, через ремонтну кампанію
«Енергоатому».
Газ. «Нафтогаз» до зими планує мати в газосховищах понад 16 млрд кубів газу. І якщо раніше
«Нафтогаз» заявляв, що 13 млрд кубометрів буде достатньо для проходження опалювального
сезону, то зараз вважає, що зима 2024 року буде холоднішою, ніж торішня, тому газу треба
буде більше. Станом на 10 жовтня в газосховищах України було накопичено близько 15,75
млрд кубометрів газу, з них нерезидентам належить близько 2,5 млрд кубометрів.
У вересні 2023 року до України надійшло 983 млн куб. м газу з ЄС та Молдови, з яких 553 млн
куб. м зі Словаччини. Переважна кількість ресурсу ввезена нерезидентами для зберігання в
Україні. Зростає використання південної гілки ГТС України — з Румунії через Молдову надійшло
понад 120 млн кубів. Ця гілка важлива для використання Трансбалканського коридору, яким
країни Південної Європи можуть транспортувати газ для подальшого зберігання в українських
сховищах.
Транспорт: Черги вантажівок та вагонів на кордонах продовжують зростати
Морський транспорт. 10 серпня 2023 року Військово-морські сили Збройних Сил України
повідомили про тимчасовий гуманітарний коридор для торговельних суден, що йдуть до та з
портів України. З того часу коридором скористались понад 20 суден.
19,2
66,7
46,5
23,8
0,6 0,8 0,2
44,4
30,3
17,6
6,2
-62,5
-136,5
-5,4 -3,8
18
-25,7
-58,6
-85,9
-18,4
-5,3
-1,7 -0,4
-5,6
-18
-13,9
-20,2
-5,4
-0,8
-9,4
-150
-100
-50
0
50
100
Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер
Словаччина Молдова Польща
4. ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №225-2023
4
У вересні експорт української агропродукції морським і річковим транспортом склав 2,4 млн
тонн, при цьому 99% експорту відбулося через дунайські порти. Приблизно 50 тис. тонн
продукції вдалось експортувати через морські порти.
Залізничний транспорт. «Укрзалізниця» перевезла у вересні 12,035 млн т вантажів, що на
3% більше, ніж за аналогічний період торік, але на 2% менше, ніж в серпні. В напрямку портів
та західного кордону залізниця перевезла 3,8 млн т (зростання на 9% дпм, але падіння на 31%
дпр). Основними товарами експортних перевезень для «Укрзалізниці» є залізна та марганцева
руда (41% від всіх експортних перевезень) та зернові (30%). Перевезення руди до морських
портів у вересні зросло на 33% порівняно з серпнем і склало 226 тис. т, а перевезення зернових
до портів зросло майже вдвічі.
Черги вантажних вагонів на західних прикордонних переходах за підсумками вересня 2023
року зросли до 13 тисяч вагонів, що на 27% більше, ніж в серпні. Найбільше скупчилося
вагонів на переходах Ізов — Грубешув (Польща) — 3124 вагони, Мостиська-2- Медика
(Польща) — 2340 вагонів та Вадул-Сірет – Дорнешти (Румунія) – 1742 вагони. Черга складає
понад тиждень.
Рисунок 3: Перевезення вантажів залізницею, млн т
Джерело: «Укрзалізниця»
Автомобільний транспорт. Черга вантажівок, зареєстрованих в системі єЧерга для перетину
західного кордону, станом на 30 вересня становила 17106 машин з вантажем та 2090 порожніх.
Середньодобовий пропуск вантажівок через кордон у вересні збільшився до 2716 одиниць. Це
було найбільше значення з червня, коли єЧерга запрацювала на більшості пунктів пропуску.
Відповідно, черга на перетин кордону становить вісім діб. Найбільш завантажені прикордонні
пункти пропуску – «Ягодин – Дорогуськ» (Польща), «Порубне – Сірет» (Румунія) та «Краківець
– Корчова» (Польща).
Україна та Молдова продовжили «транспортний безвіз» до кінця 2025 року. Угода передбачає
можливість виконувати двосторонні та транзитні перевезення автомобільним транспортом без
спеціальних дозволів.
Міжнародна торгівля: Торговельна суперечка з Польщею та іншими країнами-
сусідами стала центральною подією вересня
У вересні показники зовнішньої торгівлі товарами майже не змінились порівняно з попереднім
місяцем. Україна експортувала продукції на 2,7 млрд дол. США та імпортувала на 5,2 млрд дол.
В цілому, за перші три квартали експорт товарів склав 27,1 млрд дол. (-19% дпр), тоді як
імпорт сягнув 46,5 млрд дол. (+19% дпр), що зумовило подальше розширення дефіциту
торгівлі товарами до 19,4 млрд дол. США.
5. ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №225-2023
5
Рисунок 4: Зовнішня торгівля України товарами, млрд дол. США
Джерела: UN ComTrade, ДМСУ
Ключова подія місяця – це поглиблення торговельної суперечки з Польщею, Угорщиною й
Словаччиною щодо експорту української аграрної продукції на ці ринки. 15 вересня сплив
термін дії тимчасових виняткових обмежень, які Європейська комісія (ЄК) запровадила у формі
заборони поставок з України чотирьох товарів (пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння
соняшника) на ринки п’яти країн-членів (Польщі, Угорщини, Словаччини, Болгарії та Румунії)
у травні 2023 року (див. детальніше в МЕМУ #220). У вересні ці обмеження були зняті, оскільки
«ринкові деформації», за оцінкою ЄК, були усунуті. Натомість Україна зобов’язалась з 16
вересня контролювати поставки на ринки країн-сусідів для запобігання «будь-яким
викривленням» та запропонувати правові заходи, які б дозволили уникнути стрімкого
зростання експорту зерна на ці ринки у майбутньому.
Однак Польща, Словаччина та Угорщина не погодились з рішенням ЄК. Ці три країни ввели
індивідуальні обмеження, причому Польща та Угорщина додали до переліку заборон нові
товарні позиції. У відповідь 18 вересня Україна зареєструвала в Органі вирішення спорів СОТ
вимогу щодо проведення консультацій з цими трьома країнами.
Станом на початок жовтня емоції спали, але конфлікт залишається невирішеним. 18 вересня
Україна представила на розгляд країн-сусідів та ЄК правовий механізм контролю поставок.
Обговорення тривають, однак рішення про скасування обмежень ще нема.
Рисунок 5: Продовольчий та непродовольчий експорт України, млрд дол. США
Джерело: ДМСУ
Цей конфлікт має два виміри негативного впливу на Україну. Перший і найбільш очевидний –
це втрати бізнесу через відсутність доступу на найближчі ринки, а також ускладнений транзит,
оскільки дотримання обмежень вимагає додаткових заходів контролю. На тлі активних
6. ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №225-2023
6
бомбардувань рф портової інфраструктури на Чорному морі та Дунаї все це є стримувальним
фактором для українського експорту. Другий негативний вимір – це факт, що індивідуальні
обмеження країн-членів підважують базові принципи функціонування ЄС як єдиної митної
території з виключним правом ЄК проводити торговельну політику. І це точно не відповідає
стратегічним інтересам України.
Державний бюджет: Напружений бюджет на 2024 рік
Бюджет-2023. У вересні доходи загального фонду Державного бюджету становили 144,1
млрд грн. Вони були вищими за серпневі передусім через надходження регулярного гранту від
США у сумі 1,25 млрд дол. США (еквівалент 45,7 млрд грн), що більш ніж компенсувало сезонне
зниження надходжень від ПнПП.
Передусім через різницю у між курсом гривні, закладеним в бюджеті та фактичним (36,6 грн
проти 42 грн за дол. США), доходи від платежів, що адмініструє Державна митна служба
становили 92,4% від планових у вересні. Насамперед йдеться про недовиконання ПДВ на
імпортні товари, доходи від яких все ж таки зросли на 29,7% дпр. При цьому, ДПС прозвітувала
про перевиконання плану о своїх платежах на 2,4%
Валові надходження від ПДВ зросли на 12,1% дпр, тобто дещо швидше за інфляцію, що
свідчить про повільне відновлення споживання. При цьому, відшкодування ПДВ становило 10,7
млрд грн, що загалом відповідає середньомісячному відшкодуванню останніх місяців.
Надалі найбільше зростали видатки на безпеку та оборону (на понад 20% дпр) через вищі
видатки як на грошове забезпечення, так і закупівлю військового оснащення та техніки.
Видатки на соціальний захист зростали на майже 5% дпр. Вони як і більшість інших цивільних
видатків були забезпечені надходженням міжнародної допомоги. Так, у вересні крім гранту від
США Україна також отримала регулярний транш пільгової позики від ЄС у сумі 1,5 млрд євро
та 100 млн дол. від США під гарантії Британії.
У вересні уряд також залучив 36,9 млрд грн від розміщення ОВДП. З них 10 млрд грн отримано
від бенчмарк ОВДП, а 14 млрд грн були номіновані в іноземній валюті. При цьому, валютні
ОВДП фактично були рефінансуванням попередніх. Зниження доходності майже не відбулось,
незважаючи на меншу облікову ставку, через обмежений попит на ринку.
В цілому, за дев’ять місяців 2023 року дефіцит Державного бюджету становив 802 млрд грн і
був профінансований переважно за рахунок міжнародної допомогу. За даними Мінфіну станом
на 12 жовтня міжнародна допомога становила 33,8 млрд дол., що на 8,7% більше, ніж за весь
2022 рік.
Рисунок 6: Фінансування та гранти, які надійшли в державний бюджет, млрд грн
Примітка: * гранти є частиною доходів бюджету, які обліковуються за кодом 42000000 «Від
Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ».
Джерело: Мінфін, openbudget.gov.ua
Зміни до бюджету на 2023 рік. Проєкт Державного бюджету на 2023 рік готувався на
припущенні, що воєнні дії зменшать активність в середині 2023 року, але, на превеликий жаль,
0
50
100
150
200
250
300
Січ.2022
Лют.2022
Бер.2022
Кві.2022
Тра.2022
Чер.2022
Лип.2022
Сер.2022
Вер.2022
Жов.2022
Лис.2022
Гру.2022
Січ.2023
Лют.2023
Бер.2023
Кві.2023
Тра.2023
Чер.2023
Лип.2023
Сер.2023
Вер.2023
ОВДП / військові облігацій (аукціони) Викуп військових облігацій Нацбанком
Зовнішні запозичення Гранти*
7. ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №225-2023
7
цього не сталось. Відповідно уряд був змушений вносити зміни до закону про Держбюджет на
цей рік, щоб виділити більше коштів на фінансування оборони та безпеки. 6 жовтня народні
депутати ухвалили зміни до бюджету, відповідно до яких видатки на оборону та безпеку було
збільшено на 303 млрд грн, з яких 225 млрд грн – на військове забезпечення. Додаткові
видатки будуть передусім профінансовані за рахунок більших внутрішніх запозичень (на 290
млрд грн), що є досить амбітним планом.
Бюджет-2024: Поданий урядом законопроєкт про Державний бюджет на 2024 рік передбачає
доходи Державного бюджету у сумі 1 746 млрд грн, а видатки у 3 308 млрд грн. Доходи
бюджету ґрунтуються на ініціативі уряду зі спрямування військового ПДФО в державний
бюджет, а не місцеві бюджети, що ще потрібно буде проголосувати в парламенті. Основним
пріоритетом бюджету залишається фінансування оборони та безпеки. При цьому внутрішніх
джерел надходжень (доходів та внутрішніх запозичень) ледве вистачає на планові видатки на
ці цілі. Тому залежність від міжнародної фінансової допомоги для фінансування інших видатків
залишається надвисокою.
Так, дефіцит у розмірі 20,4% ВВП має бути передусім профінансований за рахунок зовнішніх
запозичень у сумі, еквівалентній 42 млрд дол. США (як і у 2022-2023 роках, все міжнародне
фінансування в планових показниках відображається як запозичення). При цьому, поки що
більша частина цієї суми не є гарантованою міжнародними партнерами. ЄС все ще повинен
повністю ухвалити виділення України пакету підтримки Ukraine Facility, яка передбачає
допомогу у сумі 50 млрд євро. При цьому, орієнтовно 39 млрд євро – це бюджетна підтримка
(переважно пільгова позика), 8 млрд євро – гарантії за інвестиціями (зокрема страхування
воєнних ризиків), а решта включає субсидії на відсоткову ставку за позикою та технічну
допомогу. Прем’єр-Міністр Денис Шмигаль вже наголосив, що Україна сподівається отримати в
перший рік програми 18 млрд євро.
Рисунок 7: Основні бюджетні показники, млрд грн
Примітка: * план на 2023 рік на початок вересня 2023 року - не включає важливі зміни до бюджету, які
уряд подав до парламенту у вересні 2023 року.
Джерело: Мінфін
В США не змогли забезпечити місце України при ухваленні короткого бюджету, який було
важливо ухвалити, щоб уряд продовжив роботу. Наразі обговорюють різні підходи підтримки
України в кінці 2023 року та у 2024 році: зокрема розглядають можливість пакетного
голосування за допомогу Україні та Ізраїлю, а також інші термінові витрати.
З обіцяного є кошти МВФ, які Україна отримає у випадку вчасного виконання структурних
маяків, а також Світового банку, та інших двосторонніх партнерів. Зокрема йдеться про кошти
від Японії, Південної Кореї, Канади та країн ЄС.
Складнощі з фінансуванням бюджету призвели до різкого скорочення капітальних видатків
бюджету загалом та видатків на відновлення та відбудову зокрема. Фонд ліквідації наслідків
збройної агресії буде фінансуватись за рахунок залишків коштів за 2023 року, а також
конфіскації російських активів (перші не такі великі, а другі потребують збільшення
ефективності процесу). Якщо цього року 50% прибутку НБУ, що спрямовується в бюджет,
направили на Фонд ліквідації, то наступного року весь прибуток НБУ планують направити на
загальні потреби. Це відбудеться, оскільки прибуток за оцінкою скоротився з 71 млрд грн у
0
500
1 000
1 500
2 000
2 500
3 000
3 500
2022 факт 2023 план* 2024 прогноз
Податкові надходження Неподаткові надходження Міжнародні гранти Фінансування дефіциту
8. ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №225-2023
8
2023 році до 17,7 млрд грн у 2024 році. Водночас програми відбудови будуть фінансувати за
рахунок цільових коштів, що надходять від міжнародних партнерів. Зокрема йдеться про
Світовий Банк та Європейський інвестиційних банк.
Народні депутати подали пропозицій до Проєкту бюджету на 2024 рік на суму понад 12,5
трильйони гривень. Зі зрозумілих причин Бюджетний комітет при розгляді пропозицій
відмовився від більшості з них. Водночас у Комітеті визначили окремі статті видатків, які мають
бути переглянуті, та зазначили 61 пропозицію, які Мінфін має проаналізувати. Також комітет
зазначив, що у випадку ухвалення законопроєкту про оподаткування надприбутків банків,
доходи бюджету мають бути підвищені на 9,9 млрд грн. Відповідно не пізніше 20 жовтня
депутати мають проголосувати за рішення комітету, що завершить розгляд проєкту Державного
бюджету в першому читанні.
Інфляція: Сповільнення продовжується, але може зупинитись у наступних місяцях
У вересні споживча інфляція продовжила сповільнення і склала вже 7,1% дпр. Востаннє
нижчою за цей показник вона була у січні 2021 року. Як і раніше, основними чинниками
сповільнення інфляції був стриманий споживчий попит (хоча він поступово відновлюється),
зниження світових цін на сільськогосподарські товари та підтримка курсу гривні з боку НБУ.
В місячному виразі у вересні інфляція склала 0,5% дпм. З одного боку, ціни на ряд товарів та
послуг зросли через сезонні чинники та особливості методології Держстату. Це включає яйця,
одяг та взуття та освітні послуги. Також продовжилось зростання ціни на паливо, яке почалось
через підвищення податків та триває через підвищення світових цін на нафту. Ціни на паливо
зросли на 4,9% дпм у вересні та на майже 21% за три місяці (порівняно з червнем). З іншого
боку, за розрахунками Держстату падали ціни на овочі та фрукти в тому числі знизились ціни
на всі овочі борщового набору (буряк, картопля, цибуля, морква, капуста) та яблука. Ціни на
інші товари та послуги в середньому дещо зросли, але зростання було незначним.
Втім у наступні місяці зростання цін може дещо прискоритись: споживчий попит продовжує
відновлюватись, дорожче пальне підвищило транспортні витрати виробників та торгових
мереж, а ціни на фрукти та овочі, ймовірно, будуть зростати у цьому та наступних місяцях.
Рисунок 8: Інфляція споживчих цін
Джерело: Держстат
Монетарна та валютна політика: НБУ знизив облікову ставку і зробив перший крок
від фіксованого курсу
Монетарна політика. НБУ у вересні знизив облікову ставку до 20% річних із 22%,
встановлених у липні. До цього НБУ утримував її на рівні 25% річних з червня 2022 року. НБУ
обґрунтував своє рішення зниженням інфляції та покращенням макроекономічної ситуації, які
загалом відповідали липневому прогнозу НБУ. НБУ зберіг оптимізм, що зниження облікової
ставки не зашкодить привабливості заощаджень у гривні порівняно з іноземною валютою.
На відміну від попереднього засідання з монетарної політики, коли думки учасників
розділились, це рішення підтримали більшість членів КМП НБУ. Більшість членів Комітету з
монетарної політики також очікують сповільнення темпів зниження облікової ставки на
наступних засіданнях: вони прогнозують ставку на кінець року на рівні 18% річних.
0
10
20
30
40
50
60
70
01.2014
05.2014
09.2014
01.2015
05.2015
09.2015
01.2016
05.2016
09.2016
01.2017
05.2017
09.2017
01.2018
05.2018
09.2018
01.2019
05.2019
09.2019
01.2020
05.2020
09.2020
01.2021
05.2021
09.2021
01.2022
05.2022
09.2022
01.2023
05.2023
09.2023
% дпр
9. ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ Місячний Моніторинг №225-2023
9
Валютна політика. На початку жовтня НБУ також зробив перший крок до збільшення
гнучкості курсу гривні до долара США. Офіційний курс долара більше не буде фіксованим, а
буде змінюватись щодня відповідно до результатів торгів на міжбанку. Втім НБУ пообіцяв, що
на першому етапі коливання курсу гривні будуть невеликими, а підтримка курсу з боку НБУ
продовжиться: метою НБУ є призвичаїти бізнес до коливань курсу та поступово повернути
банки до нормальної роботи на міжбанківському ринку. Курс гривні в обмінниках та за
картковими операціями банки надалі визначатимуть самостійно.
Рисунок 9: Офіційний курс гривні до долара США, грн за дол.
Джерело: НБУ
У перші тижні нефіксованої гривні зміни курсу гривні до долара були суттєво меншими за 1% і
гривня незначно укріпилась. НБУ продовжив продавати долари для підтримки курсу гривні: за
два тижні жовтня НБУ витратив на це 1,7 млрд дол. порівняно із 2,7 млрд дол. за вересень.
Така ситуація, скоріш за все, буде зберігатись і в наступні тижні. Втім, НБУ свідомо зберігає
невизначеність про часові рамки першого етапу та подальших кроків зі збільшення коливань
гривні щодо долара. Гнучкість курсу поступово буде збільшуватись, але можливість відмови
від керованого курсу гривні наразі серйозно не обговорюється.
Контакти:
Інститут Економічних Досліджень
та Політичних Консультацій
вул. Рейтарська 8/5-А, 01030 Київ
Тел. (+38044) 278-6342
E-mail: institute@ier.kyiv.ua
http://www.ier.com.ua
Застереження
Ця публікація була підготовлена Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій за
фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Інституту економічних
досліджень і політичних консультацій і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу. МЕМУ
має виключно інформаційний характер. Судження, представлені у цій публікації, відображають нашу
точку зору на момент опублікування та можуть бути змінені без попередження. Хоча ми доклали самих
ґрунтовних зусиль для підготовки якомога точнішої публікації, ми не беремо на себе жодної
відповідальності за можливі помилки. Інститут не несе зобов'язань за будь-які збитки чи інші проблеми,
які виникли прямо чи опосередковано через використання будь-яких показників цієї публікації. В разі
цитування обов'язковим є посилання на Інститут економічних досліджень та політичних консультацій.
36
36,2
36,4
36,6
36,8
37
2023-10-01 2023-10-03 2023-10-05 2023-10-07 2023-10-09 2023-10-11 2023-10-13 2023-10-15