Щоб визначити фактори, що впливають на процес формування прихильності до АРТ було проведено 2 фокус-групи із соціальними працівниками, що працюють із ЛЖВ у м. Київ та Київській області. На сьогоднішній день для формування прихильності до АРТ соціальні працівники використовують: Інформаційне консультування з питань ВІЛ, прийому АРТ, можливих побічних ефектів тощо. При цьому важливо постійно отримувати зворотній зв'язок від клієнта, щоб зрозуміти чи вірно клієнт зрозумів отриману інформацію. Використання методу «рівний рівному». На думку респондентів, при використанні даного методу клієнти швидше розкриваються та більше довіряють соціальному працівнику. Розвінчування, поширеної серед клієнтів, інформації про необхідність початку прийому АРТ при низькій кількості клітин СД4.

1. Дослідження факторів,
що впливають на формування
прихильності до АРТ серед клієнтів
БО «100 відсотків життя. Київський
регіон»

2. 1. Методологія дослідження
Об’єкт дослідження: соціальні працівники організації.
Предмет дослідження: формування прихильності до АРТ у клієнтів Києва та
Київської області.
Мета дослідження: визначити фактори, що впливають на формування прихильності
до АРТ.
Завдання:
1. Дізнатися, як соціальні працівники формують прихильність до АРТ у клієнтів.
2. Визначити фактори, які сприяють формуванню прихильності до АРТ.
3. Дослідити фактори, які заважають сформувати прихильність до АРТ.
4. Визначити, як покращити процес формування прихильності до АРТ.
Методологія дослідження: враховуючи предмет дослідження, для його
проведення буде використаний метод фокус-груп. Фокус-група передбачає невимушене
спілкування із 6-12-ма людьми, які мають подібні характеристики, з метою визначення їхніх
поглядів, ставлення до певної проблеми та до способів її розв’язання. До дискусії буде
залучено модератора, який направлятиме бесіду у потрібне русло. Основними перевагами
проведення фокус-групи є отримання різноманітної інформації, глибоке проникнення в тему
дискусії, генерація нових ідей.
Фокус-група буде проводитися за спеціально розробленим гайдом. Розмову під час
фокус-групи буде записано на диктофон при наданні згоди на запис від соціальних
працівників. Для узагальнення результатів дослідження будуть використані транскрипти.
Загалом, передбачається проведення 2-х фокус-груп із соціальними працівниками, які
працюють з ЛЖВ в м. Київ та соціальними працівниками, які працюють з ЛЖВ в м. Київській
області.
Фокус-групи проводилися у грудні 2017 р.

3. 2. Висновки за результатами фокус-групи у м. Київ
У фокус-групі в Києві взяли участь 4 соціальних працівника та 1 психолог.
Скажіть, будь ласка, яким чином ви формуєте прихильність до АРТ у своїх
клієнтів?
На думку соціальних працівників, одним із найважливіших етапів формування
прихильності до АРТ є надання інформації про захворювання, його перебіг, терапію,
важливість її прийому. При цьому соціальні працівники акцентують увагу на отриманні
зворотного зв’язку від клієнтів, щоб зрозуміти наскільки вони засвоїли інформацію.
«Для того, щоб клієнт зрозумів, яке в нього захворювання, які особливості
захворювання, йому потрібно надати певний об’єм інформації: правдивої, точної, яку
він не прочитає в Інтернеті, а яку ми як професіонали йому надамо».
«Інформаційний блок займає найбільшу частину нашого супроводу. Коли клієнт
починає приймати АРТ, в нього виникають інші питання, які ми заповнюємо».
«Потрібно все обговорити, проговорити труднощі. Також важливо, щоб людина
давала зворотній зв'язок. У мене була така ситуація, коли людині все чітко розказала,
а вона приходить через місяць і виявляється, що вона зовсім не так пила».
Для успішної роботи з клієнтом та формування прихильності до АРТ соціальні
працівники встановлюють контакт, налагоджують зв’язок із клієнтом. Лікарі, в свою чергу,
мають більше часу надавати клієнтам з питань лікування.
«Важливо, щоб клієнт зрозумів, що консультування – це не просто формальність, а
наша робота. Якщо клієнт бачить нашу зацікавленість у процесі лікування, тоді і він
більше включений у лікування і більш серйозніше до всього ставиться. Дуже важливо
налагодити зв'язок із клієнтом».
«Важливо, щоб з лікарем комунікація була налагоджена: чому саме ця схема, як вона
буде впливати, що роботи, якщо буде якийсь побічний ефект. Людині важко
розпочати. Вона думає, якщо з’явиться якийсь побічний ефект, як я почуватимусь, а
якщо не зможу народити. Важливо, щоб він міг обговорити з лікарем ці питання. Часто
через це люди бояться розпочинати прийом терапії».
На думку соціальних працівників, більшість клієнтів, які потрапляють до них
усвідомлюють важливість лікування (зазвичай ведуть ризикований спосіб життя). Перед
початком прийому АРТ соціальні працівники доносять до людини інформацію про можливі
побічні дії препаратів та про можливість отримання медичної/соціальної допомоги.
«Потрібно пояснити, що є людина, яка завжди зможе допомогти, якщо є якісь
проблеми, неприємні симптоми від вживання. Важливо проговорити, якщо є якісь
побічні ефекти, лікар звичайно допоможе, замінить схему. Це не означає, що потрібно
покинути і втратити віру у терапію. Наша ціль зробити так, щоб йому комфортно було
жити, і рівень життя був таким же, як і без ВІЛ-інфекції».
Соціальні працівники працюють над налагодженням співпраці із лікарями-
інфекціоністами.

4. «Дуже важливо, коли працюєш з лікарем, обговорюєш клієнтів. Вони повідомляють
про клієнтів, які погано приймають терапію (за медичними показниками). Часто
клієнти не хочуть зізнаватися лікарям, а з нами вони діляться проблемами».
Які фактори, на вашу думку, сприяють формуванню прихильності до АРТ?
На думку респондентів, одним із ключових факторів, що сприяє формуванню
прихильності до АРТ є відсутність побічних реакцій від терапії.
«За моїми спостереженнями, чим менше виникає побічних ефектів від прийому терапії,
тим краще у клієнтів прихильність. Є в мене випадки, коли починають пити і в них взагалі
немає жодних побічних ефектів, вони не відчувають терапію і звикають через 2 тижні».
Один із респондентів зауважив, що при консультуванні потрібно більше апелювати до
позитивного досвіду, наводити позитивні приклади того, як терапія може допоможе.
«Потрібно наводити позитивні приклади, розповідати, що терапія рятує, продовжує
життя, дає можливість мати здорових дітей. Коли людина слухає про позитив, то може
прийняти зважене рішення про те приймати терапію чи ні».
Важливою є наявність близького оточення, яке зможе підтримати людину, допомогти.
«Людина стає більш прихильною до лікування, коли є підтримка близького оточення.
Коли є не тільки соціальний працівник, а й інша близька людина, чоловік, без різниці.
Той, хто людину підтримає». Вони звісно нам телефонують, але потрібно, щоб була
людина, яка може підтримати. Випадків, коли люди кидають терапію більше серед тих,
хто одинокий».
На думку соціальної працівниці, яка працює із вагітними жінками, формуванню
прихильності сприяє вагітність, оскільки в даний період жінки більш відповідально ставляться
до власного здоров’я та здоров’я немовляти.
Що, на вашу думку, заважає сформувати прихильність до АРТ?
Одним із найбільш вагомих факторів, що заважають сформувати прихильність до АРТ є
побічні дії від прийому препаратів.
«Якщо в людини постійно виникають якісь побічні ефекти, які не знімаються
медикаментозно, які важко побороти психологічно: якщо людину обсипле, якщо у людини
постійна блювота. На фоні цих побічних ефектів люди кажуть, що до прийому терапії
вони почувалися краще. Часто людей важко переконати, що це не тривалий процес, що
це пройде. Виникає зневіра, яку важко подолати».
«Буває людина приймає, потім їй стало погано і вона перестає приймати терапію».
Заважає сформувати прихильність негативна інформація, яку клієнти черпають з
неперевірених джерел інформації.
«У мене бувають випадки, коли людина знаходить купу негативної інформації в
результаті чого формуються страхи. І людина каже, що я буду пити АРТ, але я чув багато
інформації про такі й такі побічні ефекти».
Наявність інших соціальних проблем заважає сформувати прихильність до АРТ
(відсутність житла, засобів зв’язку).

5. «Грає роль, коли в людини немає постійного місця проживання. Коли ти з ним
проговорюєш, чому ти не в один час п’єш, а він відповідає, що зараз темніє раніше. В
нього й телефону немає».
На думку учасників, на якнайшвидшу постановку на АРТ впливає сприйняття статусу.
Найважче працювати із людьми, які не належать до груп ризику та не можуть повірити у свій
діагноз, на відміну від груп ризику, які знають про проблему ВІЛ, що потенційно може їх
торкнутися.
«Сприйняття статусу у тих, хто приймає наркотики і тих, хто не приймав наркотики
краще, тому що вони розуміють, що у них були ризики. А якщо брати загальне населення,
вони взагалі не розуміють ризиків, кажуть: «Ми ж ніколи нічого…».
«Немає розуміння, що ця проблема може тебе торкнутися. Тому, коли людина з цим
зіштовхується вона каже: «Я ж ніколи не вживав, я взагалі спортсмен». І тоді виникає
проблема в тому, щоб прийняти факт, що потрібно ходити в лікарню, що людина хвора».
Як, на вашу думку, можна покращити процес формування прихильності до
АРТ?
Аби покращити прихильність до АРТ, людині потрібно давати позитивні установки.
Важливим також є інформування клієнта про можливі побічні ефекти та дії клієнта у разі їх
виникнення, позивне налаштовування.
«Людина має бути налаштована, що це буде допомагати. Є у нас установка: «Якщо я п’ю
таблетки, значить я лікуюся», тобто потрібно казати, щоб пили не для лікування хвороби,
а для підтримки здоров’я».
«Я прошу ставитися до прийому терапії, як до вітамінів, які допомагають організму
виробляти хорошу резистентність, щоб організм мав змогу боротися з інфекціями, які
хочуть на нього нападати».
«Треба орієнтуватися на тут і зараз. Не те що розмовляти із цією таблеткою, а сприймати
її як друга, помічника, який буде допомагати блокувати те, що тебе руйнує. Не потрібно
налаштовувати себе, що буде цей побічний ефект. Якщо буде якийсь побічний ефект, ви
будете знати, як з ним справлятися, ми зараз це проговоримо. Людина буде знати, як
діяти».
«Проговорювати якісь кроки, наприклад, що буде заважати, що робити, якщо стане
погано, якщо знудить і хтось побачить, щоб прибрати страх і клієнт знав, що йому
робити».
«Ми кажемо про побічні ефекти, але потрібно зазначати, що кожен випадок
індивідуальний: немає однакових відчуттів, немає однакових ефектів. У вас це може бути,
може не бути. Багато залежить від того, як ви себе будете налаштовувати. Наприклад,
маленькі дітки. Я це відслідковую на 100%. Практично ні в кого немає побічних ефектів.
Дуже маленький відсоток їх має».
Спілкування з іншими людьми, які приймають терапію, та можуть поділитися своїм
досвідом позитивно буде впливати на формування прихильності до АРТ.
«Спілкування з тими, хто вже приймає терапію – позитивне підкріплення, щоб людина
поділилася своїм досвідом. Може групи якісь… Це важливо».

6. «У мене був досвід проведення груп, але туди ходили ті люди, які добре себе почувають і
хочуть цим поділися, а не ті, хто справді потребує допомоги. Треба, щоб такі люди 3-4
рази приходили, щоб зрозуміти. Що їм це справді потрібно. У кожного різні потреби. І де
ці зустрічі відбуваються: на базі центру СНІДу вони не хочуть».
«Це має бути, не для всіх, але має бути. У нас в Респекті це нормально працювало. Я
своїх клієнтів із Респекту зустрічаю, які боялися вийти з дому. Після цього тренінгу вони
стали відкритими обличчями. Зараз вони виступають, страх подоланий саме завдяки
групам».
«У людей є потреба у групах, в отриманні якоїсь інформації, тому що ні ми, ні лікарі, не
можуть надати повну інформацію, бо ситуації бувають різними, у людей різне сприйняття.
Було б дуже класно, якби в наступному році був би такий проект для людей, які б могли
поговорити, висловити свої переживання».
«На консультацію вагітної клієнтки, яка не зовсім не сприймала інформацію, я запросила
Віку. Вона розказує свою історію про те, що 23 роки вже приймає терапію, все нормально,
зеленим не світиться, роги не виросли. Я побачила, як у клієнтки «щелчок» відбувся і все
добре».
«Людям також простіше сприймати інформацію, якщо його консультує людина, яка із
власного досвіду може розказати. Це одразу міняє ситуацію і людина одразу стає більш
відкритою».
Важливо також концентрувати увагу на позитивному майбутньому.
«Кажу людям, що медицина йде вперед. Ми всі маємо сподіватися, що через деякий час
(5-10 років) придумають якусь таблетку чи укол, яку потрібно буде приймати раз в місяць
чи рік, але до цього часу ви повинні дожити і у вас має бути збережено здоров’я і
інтелект».
«Взагалі дуже добре акцентувати на майбутньому. Ваш імунітет буде зростати, у вашому
житті відбудуться зміни на краще, ви зможете реалізуватися, здійснити ваші мрії. Хтось
хоче створити сім’ю, хтось народити дітей. Ви все це зможете зробити. Ви не будете
просто лікуватися і боротися із захворюванням. Ви будете жити повноцінним життя. І
потрібно йти вперед».
Важливо висвітлювати інформацію про тестування та прийом АРТ у ЗМІ.
«Я зараз спостерігаю у маршрутках висять екрани. Чому не запускати якісь позитивні
ролики про те, що це не страшно, про те, що тест рятує життя, тому що людина вчасно
контролює своє здоров’я? Показувати приклади відкритих облич. Скільки у лікарнях
сидять людей. Їм не потрібно показувати ці старі плакати, біл-борди, а щось позитивне,
те, що прибирає страх. Поки буде цей страх, люди не будуть тестуватися».
«На мою думку, у нас висвітлюється багато інформації про те, що людині потрібно
тестуватися, але дуже мало інформації про те, що буде, якщо ти протестуєшся і в тебе
буде позитивний результат. У нас немає інформації про АРТ у позитивному ключі,
наприклад, що терапія – це ваш шанс на нормальне повноцінне життя. Можливо якісь
історії людей показувати. В плані, щоб населення розуміло, що з цим робити».
Важливою є робота зі самостигматизацією серед клієнтів та стигмою у суспільстві,
пов’язаної з ВІЛ.

7. «У мене багато клієнток без чоловіків, немає підтримки, від родичів приховує статус, є
дитина, яку боїться не виростити. Каже добре, що в мене є машина, якби я їздила в
метро, я б згоріла, провалилася, по мені мабуть видно».
«У мене дівчинка в стаціонарі лежить. Вона з області приїхала і додому доволі далеко.
Каже, що в неї 2 дітей. «Якщо хтось із моїх сусідів дізнається. Ви не уявляєте, яка у нас
ситуація. Вони плювати будуть мені в спину». Людина готова їхати 3-4 години сюди».
«У мене теж є дівчинка – під Києвом мешкає. Стала на облік в Києві. Я кажу: «Тобі ж було
б зручніше за місцем стати на облік». «У мене в лабораторії працює знайома. Весь Яготин
буде знати, якщо я там на облік стану. Я краще бути їздити сюди».
«У нас всі ново виявлені підлітки знають, хто такі Тінерджайзер, але не знають про нашу
організацію. А вони знають, бо у них відкриті обличчя і нормально діти про це говорять.
Нам це зробити нереально. Діти більше відкриті до цього і це чіпляє».
При формуванні прихильності до АРТ соціальні працівники встановлюють довірливі стосунки
із клієнтом, інформують клієнтів з питань ВІЛ, АРТ, можливих побічних дій від прийому
препаратів. Формуванню прихильності до АРТ сприяє відсутність побічних ефектів,
підтримка близького оточення. Серед факторів, які заважають сформувати прихильність до
АРТ можна виокремити побічні ефекти, наявність інших соціально-економічних проблем,
труднощі із прийняттям статусу. Покращити процес формування прихильності до АРТ можна
завдяки повному інформуванню про побічні ефекти, проведенню груп взаємодопомоги,
подоланню само стигми та стигми, пов’язаною з ВІЛ у суспільстві шляхом інформування.

8. 3. Висновки за результатами фокус-групи у Київській області
У фокус-групі, яка проводилася із соціальними працівниками Київської області, взяли
участь 8 людей.
Скажіть, будь ласка, яким чином ви формуєте прихильність до АРТ у своїх
клієнтів?
Перш за все, соціальні працівники надають інформацію клієнту про ВІЛ, АРТ, особливості
прийому АРТ, інформування про наслідки відриву від лікування. Також важливою є
демонстрація результатів аналізів СД4 та ВН, які краще дозволяють усвідомити масштаб
проблеми.
«Базові знання про ВІЛ, щоб людина розуміла, з чим він бореться, чим небезпечний
ВІЛ, що потрібно робити. Коли людині призначають терапію одразу розглядаємо його
випадок: є опортуністи чи немає, які препарати, як їх приймати, припрацьовуємо
графік прийому, як він буде собі нагадувати про прийом. Перший меседж – це ризик
переривання. Цим він небезпечний, що потягне за собою відрив чи не виконання
якихось приписів».
«В першу чергу найголовніше, щоб клієнт зрозумів. Що таке ВІЛ-інфекція, що це за
захворювання. І якщо ти все будеш робити покроково так, як тобі каже лікар, звісно у
тебе все уде добре. Попервах кажу клієнтам, щоб ставили собі нагадування про
прийом на будильник, якщо в оточенні твоєму знають твій статус нехай тобі
нагадують».
«Більший акцент іде на оцінку знань. Чітко потрібно розуміти, де у нього є пробіли в
знання, де лікар не додав інформації. Задовольняєш ці потреби і послуги, переходиш
на довірливі стосунки і тоді вже можна казати – пий терапію».
«Показую людині кількість клітин СД4 і яке ВН. Припустимо кажу, що в тебе 250
клітин СД4 і 250 тис. вірусу. П’єш – знижуєш ВН до 0 і стаєш безпечним для
оточуючих».
«Ефективніше, мабуть, коли інтерпретуєш аналізи на ВН».
Деякі соціальні працівники залякують працівників, коли ті відмовляють від прийому
АРТ.
«Останнім часом я залякую, коли бачу, що людина скептично ставиться до прийому.
Пропоную поїхати в КМЦ СНІДу або в обласний диспансер, щоб показати людей, які
не хочуть приймати АРТ. Не знаю наскільки я права в цьому».
«В мене наглядний приклад – фото мого лежачого чоловіка, який пізно почав
приймати АРТ. Коли люди не усвідомлюють, що це потрібно, я просто показую фото
свого лежачого чоловіка і розповідаю чим це може закінчитися: не обов’язково
туберкульозом чи пневмоцистною пневмонією. Живий приклад – чоловік».
Допомагає консультування за принципом «рівний рівному».
«Більше використовую «рівний рівному».
«Консультування «рівний рівному» дуже працює. Коли сам розповідаєш свою історію
людина більше включається, інакше все сприймає».

9. «У мене працює консультування «рівний рівному».
Соціальні працівники також працюють над розвінчуванням поширеної думки, що
прийом АРТ потрібно розпочинати при низькій кількості клітин СД-4, а також при низькому
рівні ВН.
«Часто клієнти кажуть, що мені ще рано розпочинати. Я кажу: «Коли було рано? Коли
на всіх не вистачало. Зраз є терапія. І чому її не пити?».
«У мене була така ситуація, коли лікар сказав клієнтці, що вірусного навантаження в
крові немає (менше 40). Я телефоную клієнтці, бо вона не приходить за терапією, а
вона каже, що у мене немає вірусу в крові».
Які фактори, на вашу думку, сприяють формуванню прихильності до АРТ?
Одним із факторів, який сприяє формуванню прихильності до АРТ є наявність близького
оточення, яке може підтримати/допомогти.
«Любов до себе, і якщо його люблять, коли є про кого піклуватися. Він бачить сенс у
прийомі».
«Важливу роль відграє сім’я і оточення. Чим більше людей із близького оточення знають
про хворобу та як з нею жити, що для цього робити. Звісно буде і моральна підтримка і
все інше».
Важливою є довіра до соціального працівника та лікаря-інфекціоніста.
«Допомагає формуванню прихильності довіра до лікаря і соціального працівника. У мене
була вагітна дівчинка. І вона мені більше довіряла, ніж лікарю. І вона прихильна, у неї
все добре».
«За роки роботи клієнти знають свого соціального працівника, знають до кого підійти.
Довіра дуже вливає. Той контакт, який буду встановлений. Яке перше враження ми
справили на клієнта, так він і буде ставитися до лікування».
«Довіра до соціального працівника то медичних працівників».
Важливою є наявність робочого простору для здійснення консультування.
«На мою думку, важлива організація робочого простору. Якщо немає можливості
забезпечити конфіденційне консультування, то важче сформувати прихильність. Є
клієнти, які просто відмовляються приходити на консультацію, оскільки вона проходить у
коридорі перед іншими пацієнтами».
Що, на вашу думку, заважає сформувати прихильність до АРТ?
Одним із найбільших важливих факторів, що заважає сформувати прихильність є
відсутність близького оточення.
«Важко працювати із самотніми і СІН, коли він сам не знає, що у нього буде завтра, чи
зможе він піднятися. Хвороба у нього на третьому плані. Тут завжди можливий відрив».
Важко сформувати прихильність у людей, які не вірять у діагноз, хворобу.

10. «Є дисиденти і потрібно ламати стіну невіри в існуванні хвороби, недовіри до моїх слів.
Знову таки якісь світові практики».
Заважає формуванню прихильності недостатнє інформування щодо стану захворювання з
боку лікарів-інфекціоністів.
«Заважає ще неправильне інформування клієнта. З моєї практики у поспіху медичний
персонал може не пояснити в деталі: «Вам треба здати. Вам треба прийти». Повністю не
розповідає».
«Така ситуація і у нас. Приходить пацієнт із результатами аналізів і йому кажуть, що у
нього гарні СД4. Це формує легковажне ставлення пацієнта до здоров’я, формує недовіру
до медичного персоналу».
«Так само і вірусне навантаження. Кажуть пацієнту у тебе вірусного навантаження немає.
І пацієнт ходить задоволений і каже нащо мені щось пити. У мене ж немає вірусу».
Географічна віддаленість від місць надання послуг впливає на формування прихильності
до АРТ.
«Якщо говорити про обласний центр СНІДу, впливає наближеність медичного закладу.
Постають часто питання фінансові, часові».
1. Як, на вашу думку, можна покращити процес формування прихильності до
АРТ?
Важливою є наявність матеріально-технічної бази.
«Матеріально-технічна база. Не тільки наявність приміщення, а й роздаткові, оргтехніку».
«Важливо місце, де ти консультуєш: чи в коридорі, чи в кабінеті. Потрібно, щоб людина
розкрилася».
На думку соціальних працівників, сприятиме формуванню прихильності до АРТ
проведення груп взаємодопомоги.
«Групи взаємодопомоги. Хоча б для мам. У жінок із області менше часу і ресурсів. І дуже
часто вони запитують про побідні групи. Вона б ходила. Вона каже мене ніхто не любить,
все село пальцем показує».
Потрібно спростовувати поширену домку про те, що прийом препаратів потрібно
розпочинати при певній кількості клітин СД-4.
«У центрах СНІДу роздають брошурки, де написано, якщо у вас 500 і менше клітин, вам
призначать терапію. Потрібно у цьому напрямі працювати. Давати інформацію, що зараз
пити терапію потрібно одразу. Потрібно, щоб від лікаря йшла інформація, що не рано, а
вже потрібно розпочинати прийом АРТ. Багато людей чекають результату СД і
відслідковують рано починати чи ні».
Важливою є злагоджена робота соціальних працівників та лікарів-інфекціоністів, які б
направляли клієнтів.
«Не вистачає адміністративного ресурсу. Є договори про співпрацю. Це класно. Але
переадресації від лікарів небагато. А так це добра воля лікаря. Захоче він чи ні
переадресовувати клієнта».

11. «В будь-якій системі. Якщо якийсь блок не працює, все не працює. Лікар не хоче
працювати, люди будуть втрачатися. Потрібно добросовісно відповідати за свою роботу».
Необхідно правильно і в повному обсязі доносити інформацію до клієнта про прийом
терапії, аби не було переривань.
«Просто пити таблетки тиждень – це ще таке, а якщо розуміти, що це на все життя – до
цього треба готуватися».
«Коли у людини виявляють, він не до кінця розуміє, що в нього таке, а йому вже дали
терапію. Він її місяць попив і покинув».
Важливим є питання доступу до лікування та зручності прийому препаратів. Пацієнти
звикають до одного режиму прийому, у разі відсутності потрібного препарату режим прийому
може змінитися, що складає додаткові труднощі для клієнта.
«Ще впливає відсутність препаратів тих чи інших. Ми ж з різних джерел отримуємо.
Наприклад, я – з державного бюджету отримую Ківексу і Абовірен. Ківекси немає, є
Абокавір. Я прошу у лікаря, щоб виділив мені Ківексу, бо я звикла ввечері її пити.
Зручність».
На думку соціальних працівників, багато клієнтів ставляться скептично до лікування через
те, що не вкладають жодних ресурсів для його отримання (медичні препарати, лабораторні
аналізи).
«В Канаді, наприклад, спочатку призначають безкоштовно, але якщо ти пропустив, не
хотів, то наступного разу призначають за гроші. Якщо будуть знати, що є ризик самим
платити, будуть пити, особливо, якщо дізнаються, що Алувія коштує 1,5 шт. банка».
«Якщо у нас в Ірпені доступні загальний аналіз крові, сечі, біохімія – безкоштовно по
направленню лікаря. Якби вони платили гроші за аналізи, вони б інакше до цього
ставилися. Якщо ти вкладаєш гроші».
При формуванні прихильності до АРТ соціальні працівники інформують клієнтів з питань
ВІЛ, АРТ, можливих побічних дій від прийому, використовують метод консультування
«рівний рівному», демонструють приклади людей, які відмовляються від прийому АРТ,
розвінчують поширену думку про те, що прийом препаратів потрібно розпочинати при
низькому рівні СД4. Сприяє формуванню прихильності до АРТ наявність близького
оточення, довіра до соціального працівника та лікаря-інфекціоніста, наявність робочого
простору для консультування. Не сприяють формуванню прихильності до АРТ відсутність
близького оточення, заперечення існування хвороби з боку клієнтів, недостатнє
інформування клієнтів лікарями-інфекціоністами, географічна віддаленість місця, де можна
отримати послуги. Серед факторів, які можуть покращити процес формування прихильності
до АРТ було виокремлено: наявність матеріально-технічної бази, проведення груп
взаємодопомоги, злагоджена співпраця соціальних працівників із лікарями-інфекціоністами.

12. 4. Висновки
Для визначення факторів, що впливають на процес формування прихильності до АРТ
було проведено 2 фокус-групи із соціальними працівниками, що працюють із ЛЖВ у м. Київ
та Київській області.
На сьогоднішній день для формування прихильності до АРТ соціальні працівники
використовують:
• Інформаційне консультування з питань ВІЛ, прийому АРТ, можливих побічних
ефектів тощо. При цьому важливо постійно отримувати зворотній зв'язок від
клієнта, щоб зрозуміти чи вірно клієнт зрозумів отриману інформацію.
• Використання методу «рівний рівному». На думку респондентів, при використанні
даного методу клієнти швидше розкриваються та більше довіряють соціальному
працівнику.
• Розвінчування, поширеної серед клієнтів, інформації про необхідність початку
прийому АРТ при низькій кількості клітин СД4.
Соціальним працівникам пропонувалося визначити фактори, які сприяють та
заважають сформувати прихильність до АРТ.
Таблиця 1. Фактори, що сприяють та заважають формуванню прихильності до
АРТ
№
Фактори, що сприяють
формуванню прихильності до АРТ
Фактори, що заважають
формуванню прихильності до АРТ
1
Відсутність побічних ефектів від
прийому АРТ
Наявність побічних ефектів
2 Наявність близького оточення Відсутність близького оточення
3
Довіра до соціального працівника та
лікаря-інфекціоніста
Наявність інших соціально-економічних
проблем
4
Наявність робочого простору для
консультування
Труднощі із прийняттям статусу/
заперечення існування хвороби
5 -
Недостатнє інформування клієнтів
лікарями-інфекціоністами
6 -
Географічна віддаленість місця
отримання послуг
Соціальні працівники визначили, що може покращити процес формування
прихильності до АРТ:
1. Інформування про можливі побічні ефекти. На думку соціальних працівників,
важливо обговорити дане питання. При цьому важливо акцентувати увагу на тому,
що кожен випадок індивідуальний, тому побічних ефектів може не бути. Також
варто обговорити конкретні дії клієнта у випадку їх появи.
2. Позитивно на процес формування прихильності до АРТ може вплинути
проведення груп взаємодопомоги. На думку респондентів, клієнтам простіше
сприймати інформацію від людей, які зіштовхнулися з подібною проблемою та
мають повноцінне життя. Крім того, такі групи будуть додатковою підтримкою для
клієнтів.
3. На покращення процесу формування прихильності до АРТ та медичних послуг
вплинуть подолання самостигми серед клієнтів та стигми, пов’язаної з ВІЛ у
суспільстві. Для цього, на думку учасників фокус-групи, варто займатися

13. інформуванням населення не лише з питань тестування, а й життя з ВІЛ,
демонструвати історії людей, які живуть з ВІЛ повноцінним життям.
4. Злагоджена робота лікарів інфекціоністів та соціальних працівників. На думку
працівників Київської області, від лікарів-інфекціоністів не вистачає
перенаправлень клієнтів до соціальних працівників. При цьому лікарі можуть
приділити достатньо часу для консультування пацієнтів через завантаженість.
5. Наявність матеріально-технічної бази. У деяких працівників Київської області
відсутнє місце для проведення консультацій (консультують у коридорах), відсутні
інформаційні матеріали тощо, що не дозволяє створити безпечне, конфіденційне
середовище для клієнта.