Національна стратегія
забезпечення прав дитини
    та підтримки сім’ї



  Міністерство соціальної             ЮНІСЕФ
     політики України       Група громадських організацій
Даний документ розроблено у співпраці Міністерства соціальної
політики України, Представництва ЮНІСЕФ в Україні та представників
наступних (та інших) неурядових організацій:



•    МБО «Благодійний фонд «СОС Дитяче містечко»

•    ПБО «Надія житло для дітей» в Україні

•    МБО «Партнерство «Кожній дитині»

•    ПМО «Право на здоров'я» (Health Right International) в Україні

•    Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України»

•    ВГО «Україна без сиріт»

•    ВБО «Український фонд Благополуччя дітей»
Загальний огляд
Концепція реформування системи         •  Перехід до соціальної
соціальних послуг                         системи, що керується
                                          попитом
                                       •  Профілактика
                                          та реінтеграція
                                       •  Синергія послуг
     Стратегія щодо дітей                 та виплат

      •  Національна стратегія
         забезпечення прав дитини та
         підтримки сім’ї
                                       •  Координація
      •  Огляд запропонованих          •  Профілактика
         наступних кроків              •  Реінтеграція
Мета стратегії

Мета стратегії – створення та забезпечення умов для реалізації права кожної
дитини зростати та виховуватись в сім’ї шляхом удосконалення та підвищення
ефективності системи соціальної підтримки, захисту та догляду дітей.

Завдання Стратегії:
•  Розвинути мережу послуг з підтримки сімей і дітей на рівні громади, які
   відповідають їх потребам для забезпечення безпечного та дружнього до
   дитини середовища та попередження її вилучення з сім’ї;
•  Удосконалити систему альтернативного догляду для дітей, максимально
   наближеного до сімейного, приділяючи особливу увагу поверненню дітей до
   родин та/або громад і забезпеченню принципу виховання у родині;
•  Оптимізувати систему управління, координації і взаємодії в сфері захисту прав
   дитини.
Очікувані результати

•  Діти виховуються у власних родинах в безпечному середовищі
•  За умов необхідності вилучення з сім’ї, дитина влаштовується у середовище,
   максимально наближене до сімейного
•  Альтернативні до сім’ї форми догляду використовуються виключно на
   тимчасовій основі з метою повернення дитини до власної родини
•  Послуги інституційного догляду надаються у виключних випадках, та не
   застосовуються до дітей у віці до трьох років.
•  Всі діти мають рівний доступ до системи
•  Кожне рішення стосовно дитини приймається відповідно до її найкращих
   інтересів, за її участі та з врахуванням її думки, в залежності від віку та рівня
   розвитку.
Реалізація стратегії


•  Модернізація існуючої системи надання соціальних послуг та захисту
   дитини

•  Трансформація системи інституційного догляду у догляд,
   наближений до умов сім’ї

•  Удосконалення політики, законодавства та оптимізації системи
   управління та механізмів фінансування
Потенційні цільові групи

                   Діти в сім’ї

     Батьки мають проблеми щодо належного
 1             догляду за дитиною

           Зв'язки з батьками обмежені
 2     – Діти de facto залишені без нагляду

     Діти, які перебувають у різних формах
                 державної опіки
Модернізація системи надання соціальних послуг
Трансформація інституційного догляду,
       у наближений до умов сім’ї

Перехід від системи інституціонального догляду до системи підтримки
сім’ї та виховання сімейного типу:

Трансформація інтернатів в установи, які надають послуги на рівні
   громади
   Розвиток
денних
центрів,
підтримка
прийомної
родини
Припинення «потоку» дітей в інтернатні установи

   Мораторій на прийняття вихованців та суворіші правила, які дозволять
   помістити дитину у інтернат
Збільшення «потоку» дітей з інтернатних установ

   Реінтеграція у сім’ю та поміщення дитини у альтернативний догляд
   сімейного типу
Зв’язок із загальним реформуванням соціального сектору
   Зменшення рівня бідності, стратегії інклюзивної освіти та охорони здоров’я
Заходи удосконалення системи
Управління, законодавство та політика
•  Відновлення роботи міжвідомчої комісії з охорони дитинства під керівництвом
   Міністерства соціальної політики як єдиного координаційного органу
•  Упорядкування національного законодавства для створення засад для захисту прав
   дитини
•  Встановлення чітких протоколів і обов'язків на всіх етапах надання послуг
Втручання фінансового характеру
•  Перегляд механізмів фінансування та внесення необхідних змін
•  На центральному та регіональному рівні (н-д: пілотний проект на рівні області)
Розвиток потенціалу
•  Збільшення кількості фахівців соціальної роботи, які працюють з уразливими групами
   дітей
•  Запровадження професійної кваліфікації / встановлення мінімальних стандартів
Інформаційне охоплення
•  Інформаційна кампанія, спрямована на зміну негативного сприйняття громадськістю
   сімей у складних життєвих обставинах та з профілактики насильства та дискримінації
Реалізація стратегії

•  Наявність сильної політичної волі

•  Поступове впровадження реформи

•  Повне розуміння місцевою владою запропонованої моделі реформи
   та етапів її реалізації

•  Наявність спеціалістів з питань захисту дитини вузького профілю
   навіть за умови загальної координації системи надання послуг



•  Потужна система забезпечення якості повинна супроводжувати
   розвиток ринку
Початкові кроки
•  Єдина національна політика: Національна стратегія схвалена
   Президентом та урядом

•  Створити єдиний координаційний орган з проблем дітей на
   національному рівні, такий як міжвідомча комісія

•  Провести комплексний перегляд законодавства/механізм
   державного фінансування,
   що стосується дітей

•  Розробити пілотну модель бізнес-процесу у 3 областях
   (Київ, Хмельницький, Миколаїв)

•  Запровадити чіткий план переходу до трансформації системи
   інституційного догляду

Родина кожній дитині

  • 1.
    Національна стратегія забезпечення правдитини та підтримки сім’ї Міністерство соціальної ЮНІСЕФ політики України Група громадських організацій
  • 2.
    Даний документ розробленоу співпраці Міністерства соціальної політики України, Представництва ЮНІСЕФ в Україні та представників наступних (та інших) неурядових організацій: •  МБО «Благодійний фонд «СОС Дитяче містечко» •  ПБО «Надія житло для дітей» в Україні •  МБО «Партнерство «Кожній дитині» •  ПМО «Право на здоров'я» (Health Right International) в Україні •  Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» •  ВГО «Україна без сиріт» •  ВБО «Український фонд Благополуччя дітей»
  • 3.
    Загальний огляд Концепція реформуваннясистеми •  Перехід до соціальної соціальних послуг системи, що керується попитом •  Профілактика та реінтеграція •  Синергія послуг Стратегія щодо дітей та виплат •  Національна стратегія забезпечення прав дитини та підтримки сім’ї •  Координація •  Огляд запропонованих •  Профілактика наступних кроків •  Реінтеграція
  • 4.
    Мета стратегії Мета стратегії– створення та забезпечення умов для реалізації права кожної дитини зростати та виховуватись в сім’ї шляхом удосконалення та підвищення ефективності системи соціальної підтримки, захисту та догляду дітей. Завдання Стратегії: •  Розвинути мережу послуг з підтримки сімей і дітей на рівні громади, які відповідають їх потребам для забезпечення безпечного та дружнього до дитини середовища та попередження її вилучення з сім’ї; •  Удосконалити систему альтернативного догляду для дітей, максимально наближеного до сімейного, приділяючи особливу увагу поверненню дітей до родин та/або громад і забезпеченню принципу виховання у родині; •  Оптимізувати систему управління, координації і взаємодії в сфері захисту прав дитини.
  • 5.
    Очікувані результати •  Дітивиховуються у власних родинах в безпечному середовищі •  За умов необхідності вилучення з сім’ї, дитина влаштовується у середовище, максимально наближене до сімейного •  Альтернативні до сім’ї форми догляду використовуються виключно на тимчасовій основі з метою повернення дитини до власної родини •  Послуги інституційного догляду надаються у виключних випадках, та не застосовуються до дітей у віці до трьох років. •  Всі діти мають рівний доступ до системи •  Кожне рішення стосовно дитини приймається відповідно до її найкращих інтересів, за її участі та з врахуванням її думки, в залежності від віку та рівня розвитку.
  • 6.
    Реалізація стратегії •  Модернізаціяіснуючої системи надання соціальних послуг та захисту дитини •  Трансформація системи інституційного догляду у догляд, наближений до умов сім’ї •  Удосконалення політики, законодавства та оптимізації системи управління та механізмів фінансування
  • 7.
    Потенційні цільові групи Діти в сім’ї Батьки мають проблеми щодо належного 1 догляду за дитиною Зв'язки з батьками обмежені 2 – Діти de facto залишені без нагляду Діти, які перебувають у різних формах державної опіки
  • 8.
  • 9.
    Трансформація інституційного догляду, у наближений до умов сім’ї Перехід від системи інституціонального догляду до системи підтримки сім’ї та виховання сімейного типу: Трансформація інтернатів в установи, які надають послуги на рівні громади Розвиток
денних
центрів,
підтримка
прийомної
родини Припинення «потоку» дітей в інтернатні установи
 Мораторій на прийняття вихованців та суворіші правила, які дозволять помістити дитину у інтернат Збільшення «потоку» дітей з інтернатних установ
 Реінтеграція у сім’ю та поміщення дитини у альтернативний догляд сімейного типу Зв’язок із загальним реформуванням соціального сектору Зменшення рівня бідності, стратегії інклюзивної освіти та охорони здоров’я
  • 10.
    Заходи удосконалення системи Управління,законодавство та політика •  Відновлення роботи міжвідомчої комісії з охорони дитинства під керівництвом Міністерства соціальної політики як єдиного координаційного органу •  Упорядкування національного законодавства для створення засад для захисту прав дитини •  Встановлення чітких протоколів і обов'язків на всіх етапах надання послуг Втручання фінансового характеру •  Перегляд механізмів фінансування та внесення необхідних змін •  На центральному та регіональному рівні (н-д: пілотний проект на рівні області) Розвиток потенціалу •  Збільшення кількості фахівців соціальної роботи, які працюють з уразливими групами дітей •  Запровадження професійної кваліфікації / встановлення мінімальних стандартів Інформаційне охоплення •  Інформаційна кампанія, спрямована на зміну негативного сприйняття громадськістю сімей у складних життєвих обставинах та з профілактики насильства та дискримінації
  • 11.
    Реалізація стратегії •  Наявністьсильної політичної волі •  Поступове впровадження реформи •  Повне розуміння місцевою владою запропонованої моделі реформи та етапів її реалізації •  Наявність спеціалістів з питань захисту дитини вузького профілю навіть за умови загальної координації системи надання послуг •  Потужна система забезпечення якості повинна супроводжувати розвиток ринку
  • 12.
    Початкові кроки •  Єдинанаціональна політика: Національна стратегія схвалена Президентом та урядом •  Створити єдиний координаційний орган з проблем дітей на національному рівні, такий як міжвідомча комісія •  Провести комплексний перегляд законодавства/механізм державного фінансування, що стосується дітей •  Розробити пілотну модель бізнес-процесу у 3 областях (Київ, Хмельницький, Миколаїв) •  Запровадити чіткий план переходу до трансформації системи інституційного догляду