плагіат в кандидатській роботі, або як керівник пише роботу

1. Номер
роботи
в базі
даних
Кількість співпадаючих ділянок та відсоток від їх загальної кількості Автор роботи джерела
Назва
роботи
джерела
3 3649 [ 81.45%] КОЦУР.doc - - -
2 831 [ 18.54%] ГРИНЗОВСЬКИЙ.doc - - -
0 121 [ 2.7%] --- ---
Міністерство освіти і науки України
Державний вищий навчальний заклад
"Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
імені Григорія Сковороди"На правах рукопису
Бондарчук Сергій МиколайовичУДК 613:001]:378.4(477) "18/19"
РОЗВИТОК ГІГІЄНІЧНОЇ НАУКИ В УНІВЕРСИТЕТАХ x0000003 РОЗВИТОК ГІГІЄНІЧНОЇ НАУКИ В УНІВЕРСИТЕТАХ (ДРУГА
ПОЛОВИНА ХІХ - ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ)
УКРАЇНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ- ПОЧ. ХХ СТ.)Спеціальність 07.00.
07 - історія науки й техніки
Дисертація на здобування наукового ступеня кандидатаісторичних наукНауковий
керівник:Коцур Надія Іванівна
доктор історичних наук, професор
Переяслав-Хмельницький - 2014 ЗМІСТ ВСТУП.3РОЗДІЛ 1 x0000003 - Переяслав-Хмельницький, 2010.
ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА І МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ.121.1.
Історіографія проблеми.121.2.
Джерельна база дослідження.461.3.
Теоретико-методологічні основи дослідження.55РОЗДІЛ 2
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ВИКЛИКИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.
І СТАНОВЛЕННЯ ГІГІЄНІЧНОЇ НАУКИ В УНІВЕРСИТЕТАХ НА ТЕРЕНАХ
УКРАЇНИ .702.1.
Соціально-економічні чинники розвитку гігієнічної науки в університетах .702.2.
Сутнісні індикатори розвитку гігієнічної науки .812.3.
Зміст і форми наукового пошуку та освітньої діяльності кафедр медичних
факультетів університетів .95РОЗДІЛ 3
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ПОРТРЕТИ УЧЕНИХ-ГІГІЄНІСТІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ -
ПОЧАТКУ ХХ СТ. .1223.1.
Учені-лікарі Київського університету св.
Володимира в інтелектуальному просторі другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.
.1223.2.
Наукова, професійна та історіографічна біографії дослідників-лікарів
Харківського університету .1453.3.
Наукові виміри професійної діяльності лікарів-гігієністів Одеського університету
.180ВИСНОВКИ.206
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ.216ВСТУП

2. В сучасних умовах цивілізаційного вибору України, посилення суперництва
націй і держав, актуалізується проблема подальшої долі людини і перспектив
розвитку суспільства. За нових викликів ХХ ст. важливо, як відзначав М.
Мамардашвілі, не допустити духовного спустошення, адже регрес моралі
породжує деградацію суспільства.
Майбутнє нашої держави і нації залежить від вибору: або жити в системі
цінностей, або в світі симулякрів (за В.Г. Кременем).
Ретроспективний розгляд історії становлення і розвитку гігієнічної науки в
університетах на теренах України другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.
x0000003 Метою нашого дослідження є цілісне відтворення історії становлення і
розвитку гігієнічної науки на терені України другої половини ХІХ - 20-х рр.
адресує нас до системи цінностей минулих епох, які під кутом зору людино
центризму важливі сучаснику.
Водночас науковий доробок учених-гігієністів Київського університету св.
Володимира, Одеського, Харківського університетів має і досі великий
"потенціал майбутнього", який на новому етапі історичного розвитку слугує
важливим методологічним підґрунтям для розв'язання проблем соціального
здоров'я в ХХІ ст.
Соціогуманітарні цінності учених-лікарів, інтелектуалів другої половини ХІХ - поч.
ХХ ст.
, в центрі яких було здоров'я людини, не девальвувалися в ХХІ ст.
, а їхня професійна і моральна місія слугує прикладом для сучасного покоління
молодих учених.
Окрім того, інтелектуальна портретистика другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.
надає історії гігієнічної науки людино вимірності, посилює міждисциплінарні
аспекти сучасного історичного дискурсу, формує більш довершений образ
соціальної науки минулих століть.
Актуальність дослідження визначається і самою природою та
закономірностями наукового пізнання - без погляду на розвиток науки в минулому
не можливо об'єктивно оцінити її сучасне (за Б.А. Малицьким).
У наш час інтенсифікації, високої мобільності, соціально-політичної
конфліктності, кліматичних змін, техногенних катаклізмів завдання збереження і
зміцнення здоров'я людини потребують першочергового розв'язання.
x0000003 Окрім того, в сучасних умовах інтенсифікації, високої мобільності,
соціально-політичної конфліктності, кліматичних змін, техногенних катаклізмів
завдання збереження і зміцнення здоров'я людини потребують першочергового
розв'язання.
Саме категорія здоров'я в сучасному світі виступає "візитною карткою" зрілості і
цивілізованості держави.
x0000003 Саме категорія здоров'я в сучасному цивілізованому суспільстві
виступає "візитною карткою" соціально-економічної зрілості, культури і
процвітання держави, а здоров'язберігальні технології посідають пріоритетне
місце в навчально-виховних і соціальних ініціативах держави.
Відомо, що в більшості європейських країн сьогодні вже зроблені важливі
кроки на шляху реалізації низки національних профілактичних програм,
спрямованих на подолання найпоширеніших хвороб сучасності і факторів їх
ризику, а світовий досвід неодноразово і переконливо довів, що цілеспрямований
вплив на керовані фактори ризику захворювань дозволяє вчасно попередити
людство від масових захворювань ХХІ ст.
Під цим кутом зору особливо актуальним є вивчення історії становлення і
розвитку гігієнічної науки в університетах в другій половині ХІХ - поч. ХХ ст.
x0000003 Під цим кутом зору особливо актуальним є вивчення історії
становлення і розвитку гігієнічної науки в другій половині ХІХ - 1920-х рр.
Актуальні й досі слова професора С.А.

3. Томіліна, висловлені ще в минулому столітті про те, що гігієна "пробуджує в
масах і окремих особистостях волю до здоров'я", "викликає нові форми
свідомості, почуття гігієнічної відповідальності перед колективом і прийдешнім
поколінням" [675, с. 23].
x0000003 Томіліна, висловлені ще в минулому столітті про те, що соціальна
гігієна "пробуджує в масах і окремих особистостях волю до здоров'я", "викликає
нові форми свідомості, почуття гігієнічної відповідальності перед колективом і
прийдешнім поколінням" [724, с.
Не дивлячись на всі переконливі аргументи профілактичної медицини, на жаль,
на всіх етапах розвитку вітчизняної медицини її фінансування відбувалося за
залишковим принципом.
x0000003 Не дивлячись на всі переконливі аргументи профілактичної медицини,
на жаль, на всіх етапах розвитку вітчизняної медицини її фінансування
відбувалося за залишковим принципом.
І це тоді, як "витрати на терапевтичну медицину, на лікування й утримування
чисельних хроніків.
x0000003 І це тоді, як "витрати на терапевтичну медицину, на лікування й
утримування чисельних хроніків .
з народногосподарської точки зору є не що інше, як виплата лихварських
процентів по векселях профілактичної заборгованості" [278, с. 81].
x0000003 з народногосподарської точки зору є не що інше, як виплата
лихварських процентів по векселям профілактичної заборгованості" [317, с.
Недофінансування медичної галузі є реаліями сьогодення.
У пошуках економії бюджетних коштів урядовці пропонують "укрупнювати",
ліквідовувати, наприклад, дільничні лікарні, санітарноепідеміологічні станції,
бактеріологічні лабораторії, віддаючи прерогативу дорогим і недоступним
пересічному громадянину приватним медичним центрам.
Отже, актуальність запропонованої проблеми зумовлена і тим, що набутий
науковий досвід профілактичної медицини університетів в сучасних умовах, коли
профілактичні технології в практичній медицині реалізуються недостатньо, а
виклики ХХІ ст.
x0000003 Отже, актуальність даної проблеми зумовлена і тим, що набутий
земський досвід профілактичної медицини може бути використаний в умовах,
коли здоров'язберігальні технології в практичній медицині реалізуються
недостатньо.
переконливо вимагають реформування національної системи охорони здоров'я
та вдосконалення профілактичних технологій з урахуванням хвороб ІІІ
тисячоліття.
x0000003 У процесі реформування національної системи охорони здоров'я та
вдосконалення профілактичних технологій з урахуванням хвороб ХХІ ст.
В умовах глобалізації світу соціальна медицина відіграє дедалі більшу
світоглядну роль у суспільстві.
x0000003 В умовах гуманізації світу соціальна медицина відіграє дедалі
більшу світоглядну роль у суспільстві.
Вона спонукає кожного представника соціуму до усвідомлення, яким чином
відображується роль людини у виробничих процесах на її регенеративні
можливості, яку біологічну спадщину вона залишає наступному поколінню разом з
переданими матеріальними і духовними цінностями.
x0000003 Вона спонукає кожного члена суспільства до усвідомлення, як
відбивається роль людини у виробничих процесах на її регенеративні
можливості, яку біологічну спадщину вона залишає наступному поколінню разом
з переданими матеріальними цінностями.
Отже, актуальність дисертаційної роботи полягає насамперед в тому, що вона
передбачає використання результатів, методик та деяких методологічних
підходів наукового пошуку минулого на новому етапі соціально-економічного,
соціогуманітарного поступу в зв'язку з появою нових хвороб ХХІ ст.
x0000003 Отже, актуальність роботи визначається насамперед можливістю
використання результатів, методик та деяких методологічних підходів наукових
відкриттів минулого на новому витку соціально-економічного розвитку в зв'язку з
появою нових хвороб ХХІ ст.
- ВІЛ/СНІД, вірус пташиного грипу, вірус Ебола тощо.
На сьогодні реальна ситуація з ВІЛ/СНІДу в Україні практично не контрольована
з боку державних структур, не удосконалена система тестування, діагностики
хвороби, не розроблено ефективну тактику профілактики і боротьби з цією вкрай
небезпечною хворобою.
x0000003 На сьогодні реальна ситуація з ВІЛ/СНІДу в Україні практично не
контрольована з боку державних структур, не удосконалена система тестування,
діагностики хвороби, не розроблено ефективну тактику профілактики і боротьби з
цією вкрай небезпечною хворобою.
Гостра і швидка реакція громадськості на появу нових епідемій ХХІ ст. x0000003 Гостра і швидка реакція громадськості на появу нових епідемій ХХІ ст.
свідчить про існування серйозної загрози соціальному здоров'ю в країні та її
демографічним перспективам.
x0000003 свідчить про існування серйозної загрози соціальному благополуччю в
країні та її демографічній складовій.
У нових умовах залишається актуальною думка професора С.А. Томіліна про те,
що ".
x0000003 У нових умовах залишається актуальною думка професора
С.
профілактика є соціальною дисципліною" і ". x0000003 профілактика є соціальною дисципліною" і ".
попередження інфекційних захворювань відноситься до заходів загально
санітарного характеру, тобто заходів спрямованих на підвищення рівня
соціального імунітету до гострих інфекцій" [675, с. 112].
x0000003 попередження інфекційних захворювань відноситься до заходів
загальносанітарного характеру, тобто заходів, спрямованих на підвищення
рівня соціального імунітету до гострих інфекцій" [724, с.

4. Актуальність дослідження зумовлюється назрілою потребою подолання
існуючої сьогодні "дисциплінарної обмеженості", розрізненості наукових
досліджень з історії гігієнічної науки, які сформувалися у великий історіографічний
масив, що дозволяє по-новому підійти до вивчення проблеми формування
гігієнічної науки в другій половині ХІХ - на поч. ХХ ст. на університетських
кафедрах.
x0000003 Актуальність дослідження зумовлюється назрілою потребою
подолання існуючої сьогодні "дисциплінарної обмеженості", розрізненості
наукових досліджень з історії соціальної медицини, які сформувалися у великий
історіографічний масив, синергетизувати, об'єднати їх для відтворення в
оновленій авторській інтерпретації цілісної і суперечливої картини формування та
розвитку гігієнічної науки в другій половині ХІХ - 20-х рр.
Час великих змін додав вітчизняній історії чимало яскравих прикладів
служіння народу, виконання подвижницької місії представниками медичної
інтелігенції - ученими-гігієністами, організаторами соціальної медицини.
x0000003 Саме цей час привніс у вітчизняну історію безліч яскравих
прикладів служіння народу, виконання подвижницької місії представниками
медичної інтелігенції - земськими лікарями, ученими-гігієністами, організаторами
соціальної медицини.
Серед них - професори університетів Києва, Одеси, Харкова - О.В. Корчак-
Чепурківський, Г.В. Хлопін, В.А. Суботін, В.Д. Орлов, А.І. Якобій та ін.
Вивчення соціально значимого внеску вчених-гігієністів у збереження життя і
здоров'я людей найбільшої земної цінності, означає відтворення і осмислення
їхнього великого життєвого подвигу, який слугує прикладом для наслідування
сучасним поколінням лікарів.
x0000003 Вивчення соціально значимого внеску вчених-гігієністів у збереження
життя і здоров'я людей як найбільшої земної цінності, означає відтворення і
осмислення їхнього великого життєвого подвигу, який слугує прикладом для
наслідування сучасним поколінням лікарів.
Отже, антропологізація ("олюднення") історії становлення і розвитку гігієнічної
науки має не лише теоретичне, прикладне, а й пізнавально-виховне значення, а
життєвий подвиг учених другої половини ХІХ - 20-х рр. ХХ ст.
x0000003 Як бачимо, антропологізація ("олюднення") історії становлення і
розвитку гігієнічної науки має не лише теоретичне, прикладне, а й пізнавально-
виховне значення, а життєвий подвиг учених другої половини ХІХ - 20-х рр.
є яскравим прикладом самовідданого служіння народу, традиції якого слід
вивчати і наслідувати сучасному науковому товариству.
x0000003 є яскравим прикладом самовідданого служіння народу, традиції якого
слід вивчати і наслідувати сучасному науковому товариству.
Відкриття і здобутки в гігієнічній науці другої половини ХІХ - початку ХХ ст. x0000003 Відкриття і здобутки в гігієнічній науці другої половини ХІХ - 20-х рр.
, маючи загальнолюдський вимір, водночас є важливим чинником вивчення
регіонального аспекту історії науки і техніки, становленні і розвитку дослідницьких
медичних центрів, профільних навчальних закладів, формування наукового
потенціалу нації.
x0000003 , маючи загальнолюдський вимір, водночас є важливим чинником
вивчення регіонального аспекту історії науки і техніки, становлення і розвитку
дослідницьких медичних центрів, профільних навчальних закладів, формування
наукового потенціалу нації.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. x0000003 Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження є складовою тематичного плану ДВНЗ "Переяслав-
Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" з
виконання теми "Історія природознавства Київщини:
x0000003 Дисертаційне дослідження є складовою тематичного плану ДВНЗ
"Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія
Сковороди" з виконання теми "Історія природознавства Київщини:
біографія і події XVIII - ХХ ст. x0000003 біографія і події ХVІІІ - ХХ ст.
" (№ держреєстрації 0107U002971), а також виконано в межах планової теми
кафедри історії та культури України ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний
педагогічний університет імені Григорія Сковороди" "Людинознавча історія як
ключовий дидактичний фактор сучасної історичної освіти у ВНЗ" (№
держреєстрації 011U002942).
x0000003 " (№ держреєстрації 0107U002971), а також виконано в межах
планових тем кафедри історії і культури України ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький
державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" "Соціально-
політичне життя України ХХ ст.
Мета і завдання дослідження полягає в комплексному вивченні
найважливіших етапів розвитку гігієнічної науки в університетах другої половини
ХІХ - поч. ХХ ст.
на теренах України; з'ясуванні соціально-економічних, антропологічних чинників
започаткування нових напрямів у профілактичній медицині; розкритті
інтелектуального портрету лікаря-інтелігента, ученого-гігієніста на тлі викликів
епохи.
Окреслена мета досягається шляхом реалізації таких основних завдань:

5. - з урахуванням вимог сучасної історичної науки визначити основні
історіографічні етапи розвитку гігієнічної науки в університетах на теренах України
другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.;
- охарактеризувати методологічний інструментарій з досліджуваної
проблематики; існуючі теоретичні парадигми з обраної теми, які розкривають
об'єктивний процес розвитку науки, її антропологічні виміри, а також
проаналізувати джерельну базу з історії університетського етапу розвитку
гігієнічної науки;
- проаналізувати джерельну базу з історії розвитку гігієнічної науки на
медичних кафедрах університетів України; розкрити їх інформаційну цінність під
кутом зору розкриття інтелектуальних портретів видатних учених-гігієністів,
з'ясування "механізмів" їхньої наукової творчості, мотивації наукового пошуку
тощо;
- з'ясувати соціально-економічні виклики другої половини ХІХ ст.
та їх вплив на становлення гігієнічної науки в університетах; виявити сутнісні
науково-теоретичні індикатори формування профілактичної медицини;
- розкрити зміст і форми наукового пошуку та освітньої діяльності кафедр
медичних факультетів Київського університету св.
Володимира, Харківського та Одеського університетів;
- окреслити інтелектуальний портрет учених-гігієністів університетського рівня
другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.
; виявити їхні морально-духовні цінності, лабораторію творчості; започаткування
соціально-значущих проектів, сприяння соціогуманітарному прогресу тощо;
- окреслити коло проблем, які потребують подальшого наукового осмислення.
Об'єктом дослідження є гігієнічна наука в університетах на теренах України
другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.
Предмет дослідження - соціально-економічні, науково-теоретичні передумови
становлення, найважливіші етапи розвитку гігієнічної науки в університетах; її
інституціоналізація й професіоналізація, зміст і форми наукового пошуку;
інтелектуальна портретистка учених-гігієністів другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.
Методи дослідження.
Теоретико-методологічні засади дисертації базуються на загальнонаукових
принципах історичного пошуку:
x0000003 Теоретико-методологічні засади дисертації базуються на
загальнонаукових принципах історичного дослідження:
об'єктивності, наступності, історизму, критичного аналізу джерел, що
передбачають цілісне, всебічне охоплення найсуттєвіших аспектів окресленої
проблеми.
x0000003 об'єктивності, наступності, історизму, критичного підходу до джерел,
що передбачають цілісне, всебічне охоплення найсуттєвіших аспектів зазначеної
проблеми.
Для розв'язання дослідницьких завдань з історії розвитку гігієнічної науки в
університетах другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.
x0000003 Для розв'язання дослідницьких завдань з історії становлення і
розвитку гігієнічної науки в другій половині ХІХ - 1920-х рр.
використовувалися порівняльно-генетичний метод, структуризації, взаємозв'язку
і взаємовпливу гігієни з іншими науками, матеріальною практикою, економічними,
соціальними, політичними, соціокультурними умовами епохи.
x0000003 використовувалися порівняльно-генетичний метод, структуризації,
взаємозв'язку і взаємовпливу гігієни з іншими науками, матеріальною практикою,
економічними, соціальними, політичними умовами епохи.

6. Важливим шляхом розв'язання завдань запропонованого дисертаційного
дослідження є застосування загальнонаукових (періодизація, типологізація,
класифікація), міждисциплінарних (структурно-системний підхід), власне
історичних (проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, описовий,
статистично-аналітичний) методів дослідження, а також методів
джерелознавчого та історіографічного аналізу і синтезу.
x0000003 Важливими шляхами розв'язання завдань запропонованого
дисертаційного дослідження є застосування загальнонаукових (періодизація,
типологізація, класифікація), міждисциплінарних (структурно-системний підхід),
власне історичних (проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, описовий,
статично-аналітичний) методів дослідження, а також методів джерелознавчого та
історіографічного аналізу і синтезу.
У роботі засновано сучасний категоріально-понятійний апарат, яким
послуговуються історики, біографісти та фахівці інших галузей науки, враховуючи
міждисциплінарний характер даного дослідження.
Комплексне застосування різноманітних засобів наукового пошуку, аналізу й
синтезу сприяло оптимальному використанню архівних документів, матеріалів
періодики, опублікованих праць досліджуваного періоду.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що:
- уперше розглядається розвиток гігієнічної науки в університетах на теренах
України в другій половині ХІХ - на поч. ХХ ст.
як відповідь учених-лікарів, інтелектуалів соціально-економічним і політичним
викликам епохи; розкривається роль учених-лікарів університетів у реалізації
соціальних проектів, спрямованих на подолання епідемій, масових інфекційних
захворювань тощо; з'ясовуються найважливіші лінії інтелектуальних зв'язків,
творчі лабораторії учених-гігієністів у вітчизняному і європейському науковому
просторі; новизна дослідження пояснюється також низкою архівних документів,
матеріалів періодики, науково-гігієнічного дискурсу другої половини ХІХ - поч. ХХ
ст.
, які в джерелознавчому та історіографічному плані досі належним чином не
опрацьовувалися.
- набули подальшого розвитку:
сучасна інтерпретація університетської моделі гігієнічної науки й освіти,
автономізації і професіоналізації, інтеграції в європейському освітньому просторі;
сутнісні характеристики університетської гігієнічної науки в умовах "другої
наукової революції" (за І.І.
Колесник), коли аматорство і дилетантизм в медичній сфері поступилися місцем
університетським кафедрам, де на якісно новому теоретичному і методологічному
рівні здійснювалася організація наукової праці;
- удосконалено інтелектуальний портрет учених-гігієністів університетської
фази розвитку медичної науки другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.
під кутом зору продукування наукових ідей і їх втілення в життя, ролі в науковому
поступі суспільства; творення морально-духовних цінностей і сприяння
соціокультурному прогресу суспільства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що його зміст та
висновки можуть бути використані в порівняльно-історичному аналізі вченими і
політиками для з'ясування сучасних тенденцій розвитку соціальної медицини,
ролі і значення профілактичних заходів в умовах глобалізаційних викликів.
x0000003 Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що
його зміст та висновки можуть бути використані в порівняльно-історичному
аналізі вченими і політиками для з'ясування сучасних тенденцій розвитку
соціальної медицини, ролі і значення профілактичних заходів в умовах
глобалізаційних викликів.
Отримані і обґрунтовані в дослідженні результати сприятимуть підготовці
узагальнюючих праць з історії України, науки і техніки для студентів вищих
навчальних закладів як медичного, так і педагогічного, природничого та
історичного профілів.
Особистий внесок здобувача.

7. Наукові результати і висновки, що наведені в дисертації та виносяться на
захист, отримані автором особисто.
Наукові статті здобувача у фахових виданнях є одноосібними.
Апробація результатів дослідження.
Основні його положення, висновки та рекомендації обговорювалися на
засіданнях кафедри історії та культури України ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький
державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди", а також були
оприлюднені на ІІ Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції
"Український науково-інтелектуальний простір:
реалії та перспективи розвитку" (м.
Переяслав-Хмельницький, 28-30 квітня 2010 р.
); ІІ Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції "Проблеми та
перспективи розвитку української науки на початку ІІІ тисячоліття" (м.
Переяслав-Хмельницький, 14-16 грудня 2010 р.
); І Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції "Вітчизняна наука:
сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку" (м.
Переяслав-Хмельницький, 29-31 жовтня 2011 р.
); Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні здоров'язбережувальні
технології в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах:
стан, проблеми та перспективи" (м.
Переяслав-Хмельницький, 20-21 вересня 2012 р.
); Міжнародній науковій конференції "Комунікативні горизонти усної історії" (м.
Переяслав-Хмельницький, 17-18 травня 2013 р.
); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Безпека життєдіяльності і
охорона здоров'я дітей і молоді ХХІ сторіччя:
сучасний стан, проблеми та перспективи" (м.
Переяслав-Хмельницький, 12-13 вересня 2013 р.
); ІV Міжнародній науковій конференції "Безпека життєдіяльності і охорона
здоров'я дітей і молоді ХХІ сторіччя:
сучасний стан, проблеми та перспективи" (м.
Переяслав-Хмельницький, 18-19 вересня 2014 р.). Публікації.
Результати дослідження викладені у 8 публікаціях, із яких 5 у фахових,
визначених ДАК Міністерства освіти і науки України, 1 - в міжнародних виданнях
та 2 публікації, що додатково відображують результати дисертаційного
дослідження в інших виданнях.
Структура дисертації зумовлена метою і завданнями.
Робота складається зі вступу, 3 розділів, списку джерел і літератури (812
позицій).
Повний обсяг дисертації становить 289 сторінок, з яких 215 сторінок основного
тексту. РОЗДІЛ 1
ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА І МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Історіографія проблеми
Розглядаючи історію становлення і розвитку гігієни як науки університетської
фази, можна відслідкувати, що історіографія даної проблеми умовно поділяється
на декілька періодів, які відрізняються масштабами і глибиною її постановки та
теоретичного вирішення.
x0000003 Вивчаючи історію становлення і розвитку гігієни як науки, слід
відзначити, що історіографія даної проблеми умовно поділяється на декілька
періодів, які відрізняються масштабами і глибиною її постановки та теоретичного
вирішення.

8. Окрім того, на дослідження з історії університетської гігієнічної науки в різний час
впливав комплекс об'єктивних і суб'єктивних чинників, які за словами академіка
В.І.
x0000003 Окрім того, на дослідження з історії гігієнічної науки, як і інших наук, в
різний час впливав комплекс об'єктивних і суб'єктивних факторів, які за словами
академіка В.
Вернадського, визначали рівень теоретичного осмислення проблеми. x0000003 Вернадського, визначали рівень теоретичного осмислення проблеми.
Це, насамперед, піднесення на новий рівень фундаментальних і прикладних
досліджень, поява обдарованих особистостей в царині медичної науки, вплив
соціокультурних чинників на зміст і напрями розвитку науки, накопичення
експериментального матеріалу, синтез досягнень вітчизняної і зарубіжної науки
тощо [51, с. 126].
x0000003 Це, насамперед, поява обдарованих особистостей в царині медичної
науки, вплив соціальних умов на зміст і напрями розвитку науки, оволодіння
вченими методологією наукового пізнання, накопичення експериментального
матеріалу, рівня узагальнення результатів фундаментальних і прикладних
досліджень [50, с.
Умовно виділяючи історіографічні періоди розвитку гігієнічної науки в
університетах другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.
x0000003 Умовно виділяючи історіографічні періоди розвитку гігієни, як науки
профілактичної спрямованості, слід врахувати, насамперед, розширення
дослідницької проблематики, якісні зміни, що відбувалися в характері і
організації наукових пошуків.
, важливо врахувати, насамперед, розширення дослідницької проблематики,
якісні зміни, що відбувалися в характері і організації наукових пошуків.
Багатофакторний аналіз напрямів, розмаху і рівня науково-дослідної роботи з
гігієни на медичних кафедрах університетів дозволяє запропонувати визначення
певних періодів в історіографічному просторі з досліджуваної проблематики.
Водночас наукоутворюючі об'єктивні і суб'єктивні фактори ми розглядаємо під
кутом зору їх динаміки, з позицій історизму.
x0000003 Водночас наукоутворюючі об'єктивні і суб'єктивні фактори ми
розглядаємо під кутом зору їх динаміки, з позицій історизму.
Історіографічне поле гігієнічної науки формувалося в умовах "другої наукової
революції" (з середини ХІХ ст.).
Сутність її становили процеси інституціоналізації й професіоналізації науки (за
І.І. Колесник). Ідеться, за визначенням професора І.І.
Колесник, про перетворення науки на соціальний інститут із відповідною
інфраструктурою, науковими програмами, системою освіти, підготовкою кадрів
професіоналів, науковими школами.
Періодизація історіографії історії становлення і розвитку гігієни, як науки, має
першочергове значення для розуміння перебігу суспільних подій і явищ, які
супроводжували формування цієї важливої галузі знань і належить до складних
методологічних проблем історії науки й техніки.
x0000003 Періодизація історіографії історії становлення і розвитку гігієни має
першочергове значення для розуміння перебігу суспільних подій і явищ, які
супроводжували формування цієї важливої галузі знань і належить до складних
методологічних проблем історії науки і техніки.
Водночас на різних етапах розвитку історичної науки історики нерідко в пошуках
найбільш зручного способу розміщення або систематизації матеріалу, за основу
періодизації історіографії проблеми брали не вузлові моменти історії науки й
техніки, а довільну класифікацію літератури, не пов'язуючи її з реальним рухом
об'єкта дослідження або ж прив'язуючи історіографічну практику до зміни
політичної кон'юнктури в суспільстві. У зв'язку з цим академік В.І.
x0000003 Водночас на різних етапах розвитку історичної науки історики нерідко
в пошуках найбільш зручного способу розміщення або систематизації матеріалу,
за основу періодизації історіографії проблеми брали не вузлові моменти історії
науки і техніки, а довільну класифікацію літератури, не пов'язуючи її з реальним
рухом об'єкта дослідження, або ж прив'язуючи історіографічну практику до
політичних, кон'юнктурних змін у суспільстві.
Вернадський у свій час писав, що розвиток демократії в суспільстві сприяє
науковим успіхам, нагромадженню наукових знань, водночас вирішальними
залишаються внутрішні закономірності розвитку самої науки, в даному випадку -
гігієнічної.
x0000003 Вернадський писав, що розвиток демократії в суспільстві сприяє
науковим успіхам, нагромадженню наукових знань, водночас вирішальними
залишаються внутрішні закономірності розвитку самої науки, в даному випадку -
гігієни.
Саме тому пропонуємо виділити три історіографічні періоди історії становлення і
розвитку гігієнічної науки в університетах на теренах України.
x0000003 Саме тому пропонуємо виділити три історіографічні періоди історії
становлення і розвитку гігієнічної науки в Україні.
Перший період - друга половина ХІХ - поч. ХХ ст.; другий - 1917 р. - кінець 1980-
х рр.
x0000003 Перший період - друга половина ХІХ - початок ХХ ст.
; третій - сучасний, з 1991 р. x0000003 ; третій - сучасний, з 1991 р.

9. У кожному історіографічному періоді можна умовно виділити окремі етапи, які
вирізняються рівнем прирощення наукових знань і авторським супроводом
публікацій з історії становлення і розвитку гігієнічної науки в університетах на
теренах України.
x0000003 У кожному історіографічному періоді можна умовно виділити окремі
етапи, які вирізняються рівнем прирощення наукових знань і авторськими
узагальненнями з історії становлення і розвитку гігієни в Україні.
Якщо проаналізувати перший історіографічний період, то в другій половині
ХІХ ст.
x0000003 Якщо проаналізувати перший історіографічний період, то в другій
половині ХІХ ст.
- наприкінці ХІХ чільне місце в масиві публікацій з проблем гігієни належало
вченим провідних університетів - Київського, Харківського, Новоросійського, де
формувалися відповідні кафедри, нові напрями медичних досліджень,
розширювалася тематика наукового пошуку з урахуванням досягнень
європейських інститутів гігієни.
x0000003 чільне місце в масиві публікацій з проблем гігієни належало вченим
провідних університетів - Київського, Харківського, Новоросійського, де
формувалися відповідні кафедри, нові напрями медичних досліджень,
розширювалася тематика наукового пошуку.
Водночас великою залишалася частка публікацій земських лікарів, праці яких
носили переважно прикладний характер і були продиктовані конкретною
соціально-епідеміологічною ситуацією в тому чи іншому регіоні.
Отже, друга половина ХІХ ст. x0000003 Отже, друга половина ХІХ ст.
була часом поєднання старих (земських, громадських (наукові товариства) і
нових кафедральних форм організації наукових досліджень з актуальних питань
гігієни.
x0000003 була часом поєднання старих (земських, громадських (наукові
товариства) і нових кафедральних форм організації наукових досліджень з
актуальних питань гігієни.
Водночас розвиток фундаментальних наук, професіоналізація вищої школи,
сприяли виокремленню гігієни, як науки, насамперед, у крупних університетських
центрах на профільних кафедрах, де зосереджувався найбільший потенціал
учених-гігієністів.
На другому історіографічному періоді (1917 - 1980-і рр.
) позначився класовий, партійний підхід, який спирався на матеріалістичну
діалектику і примат продуктивних сил над виробничими відносинами.
Гігієнічна наука мала стати на службу "диктатури пролетаріату" в побудові
безкласового комуністичного суспільства.
Партійний підхід до науки розділив учених на категорії "старої" і нової школи,
ворогів народу і відданих справі революції, представників ідеалістичної
буржуазної науки і матеріалістичної радянської, тих хто оволодівав марксистсько-
ленінською методологією історичних досліджень і не міг нею оволодіти в силу
буржуазного походження.
З позицій сьогоднішнього дня, краху найдорожчого у світі матеріального і
людиновимірного експерименту епохи, такий підхід до науки, який виключав
насамперед свободу вибору наукової творчості, плюралізм думок, інтелектуальне
змагання, не міг забезпечити тривалий прогрес, призвів до занепаду монопольно
домінуючої марксистської методології. Адже монополізм в науці - це її регрес,
застій і занепад. Водночас у 1920-і рр.
ще мав місце плюралізм у розвитку наукової медичної думки, з'являються нові
напрями розвитку гігієни, зокрема соціальної, фундаментальні дослідження в
галузі гігієни тісно поєднуються з її прикладними аспектами.
x0000003 позначилися плюралізмом у розвитку наукової медичної думки,
з'являються нові напрями розвитку гігієни, зокрема соціальної, фундаментальні
дослідження в галузі гігієни тісно поєднуються з її прикладними аспектами.
Дослідження здійснюються як на університетських кафедрах, так і в
спеціалізованих установах ВУАН. 1930 - 1950-і рр.
x0000003 Дослідження здійснюються як на університетських кафедрах, так і в
спеціалізованих установах ВУАН.
- стали етапом занепаду соціальної гігієни у вищій школі, а праці відомих учених-
гігієністів, в яких правдиво відображувалися жалюгідний рівень життя і побуту
радянських робітників і селян, смертність від хвороб та голодоморів, надовго
були вилучені політичною цензурою тоталітарного суспільства з наукового обігу.
x0000003 - стали етапом занепаду соціальної гігієни, праці відомих учених-
гігієністів, в яких правдиво відображувалися жалюгідний рівень життя і побуту
робітників і селян, смертність від хвороб та голодоморів, надовго були вилучені
політичною цензурою тоталітарного суспільства з наукового обігу, а вчені-лікарі
зазнали моральних і фізичних тортур сталінського режиму.

10. Окрім того, вчені-лікарі зазнали моральних і фізичних тортур сталінського
режиму, стали в'язнями совісті комуністичних концтаборів.
Науково-медичні дискурси 1960-х рр.
і відродження в медичних вузах гігієнічної науки сприяло поверненню в соціум
цієї важливої галузі медичних знань, інституціонізувало її, перетворило у
важливий соціальний інститут.
З'являється великий масив ювілейних публікацій з історії гігієнічної науки
університетів, монографічних та дисертаційних досліджень, наукових нарисів,
оглядів, статей у періодичних виданнях, авторами яких були державні керівники
медичної галузі, провідні вчені академічної науки, здобувачі наукових ступенів,
практичні лікарі.
x0000003 З'являється великий масив ювілейних публікацій з історії медицини,
монографічних та дисертаційних досліджень, наукових нарисів, оглядів, статей у
періодичних виданнях, авторами яких були державні керівники медичної галузі,
провідні вчені академічної науки, здобувачі наукових ступенів, практичні лікарі.
Цей історіографічний період, починаючи з середини ХХ ст.
, припадає на початок третьої наукової революції - відкриття ДНК, комп'ютерів,
біо- й нанотехнологій.
В умовах "хрущовської відлиги" наука переживає (в другій половині 1950-х - на
поч. 1960-х рр.) "інтелектуальний ренесанс" (за І.І.
Колесник), підвищується інтерес до проблем теорії та методології науки.
Зростає значимість гігієнічної науки на тлі соціально-економічних перетворень у
країні. З 1991 р.
розпочався якісно новий історіографічний період історії становлення і розвитку
гігієнічної науки в університетах.
Перед дослідниками відкрилися архіви, до наукового обігу повернулися зі
спецсховищ праці вчених-гігієністів, які були репресовані тоталітарним режимом.
x0000003 Перед дослідниками відкрилися архіви, до наукового обігу
повернулися з спецсховищ праці вчених-гігієністів, які були репресовані
тоталітарним режимом.
Медична тематика стала досліджуватися як на рівні макро, так і мікроісторії,
відбулося олюднення соціально-економічних аспектів вітчизняної історії
медицини, її персоніфікація, повернення в лабораторію творчого пошуку забутих
імен учених-лікарів, подвижників медичної справи на теренах України другої
половини ХІХ - поч. ХХ ст. На зміну "марксистсько-позитивістської історіографії"
(за А.
x0000003 Медична тематика стала досліджуватися як на рівні макро, так і
мікроісторії, відбулося олюднення соціально-економічних аспектів вітчизняної
історії медицини, її персоніфікація, повернення в лабораторію творчого пошуку
забутих імен учених-лікарів, подвижників медичної справи на терені України.
Гуревич) приходить історичний синтез, інструментом якого стає
"соціокультурний контекст", який передбачає встановлення якомога більше
зв'язків у процесі дослідження.
Зупинимося детальніше на змістових маркерах історіографічних періодів історії
становлення і розвитку гігієнічної науки на теренах України.
x0000003 Детальніше зупинимося на характеристиці основних
історіографічних періодів історії становлення і розвитку гігієнічної науки на терені
України.
Перший історіографічний період розпочинається з другої половини ХІХ ст. x0000003 Перший історіографічний період розпочинається з другої половини
ХІХ ст.
, коли гігієнічна наука стає системою знань, описує, пояснює і прогнозує явища,
які є об'єктом і предметом її дослідження.
x0000003 , коли гігієнічна наука стає системою знань, описує, пояснює і
прогнозує явища, які є об'єктом і предметом її дослідження.
Гігієнічна наука розв'язує як теоретичні, так і прикладні завдання, зумовлені
запитом суспільства, потребами його соціально-економічного, соціокультурного і
духовного розвитку.
x0000003 Гігієна розв'язує як теоретичні, так і прикладні завдання, зумовлені
запитом суспільства, потребами його соціально-економічного і духовного
розвитку.
Формування наукових основ гігієни та її диференціація розпочалося з
приказної, а згодом - фабрично-заводської і особливо земської медицини з її не
лише лікувальною, а й санітарно-профілактичною спрямованістю (за Н.І. Коцур).
x0000003 Формування наукових основ гігієни та її диференціація розпочалося
з приказної, а згодом - фабрично-заводської і, особливо, земської медицини з її
не лише лікувальною, а й санітарно-профілактичною спрямованістю.

11. Земська медицина підготувала передумови для розвитку санітарної організації,
створила сприятливий грунт для поєднання лікувальної та профілактичної
роботи.
x0000003 Земська медицина підготувала передумови для розвитку санітарної
організації, створила сприятливий грунт для поєднання лікувальної та
профілактичної роботи.
Розвиток земської медицини, її санітарно-профілактичний напрямок сприяв
вихованню і зростанню плеяди санітарних лікарів - громадських діячів, які
зробили вагомий внесок у становленні гігієнічної науки і практичної санітарії в
Україні.
x0000003 Розвиток земської медицини, її санітарно-профілактичний напрямок
діяльності сприяв вихованню і зростанню плеяди санітарних лікарів - громадських
діячів, які зробили вагомий внесок у становлення гігієнічної науки і практичної
санітарії в Україні.
Земські лікарі нерідко поєднували свою практичну роботу з науковими
дослідженнями, викладали на медичних факультетах університетів. У 60-70-х
рр. ХІХ ст.
у деяких губерніях дедалі частіше висловлювалася думка про необхідність
поставити в центр земської медицини лікаря-гігієніста, який би міг здійснювати
профілактичні заходи в інтересах широкого загалу.
x0000003 у деяких губерніях дедалі частіше висловлювалася думка про
необхідність поставити в центр земської медицини лікаря-гігієніста, який би зміг
здійснювати профілактичні заходи в інтересах широких мас населення.
Визначальний вплив на появу таких суджень мали висловлювання М.І. x0000003 Визначальний вплив на появу таких суджень мали висловлювання
лідера російської медицини М.
Пирогова, який проголосив, випереджаючу час, тезу: "Я вірю в гігієну. x0000003 Пирогова, який проголосив, випереджаючу час, тезу:
Ось в чому полягає справжній прогрес нашої науки. x0000003 Ось в чому полягає справжній прогрес нашої науки.
Майбутнє належить медицині запобіжній" [497, с. 1]. М.Я. x0000003 Майбутнє належить медицині запобіжній".
Капустін так прокоментував цю думку: x0000003 Капустін так прокоментував цю думку:
"Видатний вислів нашого патрона М.І. x0000003 "Видатний вислів нашого патрона М.
Пирогова - "майбутнє належить медицині запобіжній" - звучало по-новому не
тільки для Росії, а й для більшої частини країн Західної Європи того часу [262, с.
10].
x0000003 Пирогова - "майбутнє належить медицині запобіжній" - звучало по-
новому не тільки для Росії, а й для більшої частини країн Західної Європи того
часу" [301, c.
Чільне місце в становленні і розвитку гігієнічної науки належало з'їздам,
науковим та науково-практичним конференціям, на яких обговорювалися
актуальні наукові та практичні проблеми гігієни.
x0000003 Чільне місце в становленні і розвитку гігієнічної науки належало
з'їздам, науковим та науково-практичним конференціям, на яких обговорювалися
актуальні наукові та практичні проблеми гігієни.
Матеріали цих форумів (доповіді, виступи, резолюції, рішення) свідчать про
рівень розвитку гігієнічної науки і впровадження результатів наукових досліджень
у практику, зокрема про зародження і поширення соціально-медичних ідей, їх
використання в практичній діяльності в сфері охорони здоров'я.
x0000003 Матеріали цих форумів (доповіді, виступи, резолюції, рішення)
свідчать про рівень розвитку гігієнічної науки і впровадження результатів наукових
досліджень у практику, зокрема про зародження і поширення соціально-медичних
ідей, їх використання в практичній діяльності в сфері охорони здоров'я.
Важливу роль у розвитку гігієнічної науки відіграли з'їзди Товариства
російських лікарів у пам'ять М.І.
x0000003 Важливу роль у розвитку громадської медицини відіграли з'їзди
Товариства російських лікарів у пам'ять М.
Пирогова, які одержали назву Пироговських. x0000003 Пирогова, які одержали назву Пироговських.
Слід відзначити активну участь у їх роботі українських лікарів-гігієністів,
епідеміологів, бактеріологів, серед яких були такі відомі вчені, як О.В. Корчак-
Чепурківський, М.С. Уваров, П.М. Діатроптов, М.І. Тезяков, Є.І. Яковенко, П.П.
Кащенко, І.І. Мечников, В.В. Підвисоцький, В.І. Недригайлів та інші [172, с. 12;
806, с. 268-275; 807, с. 702-707; 808, с. 956; 809, с. 555-557; 810, с. 956].
x0000003 Слід відзначити активну участь у їх роботі українських лікарів-
гігієністів, епідеміологів, бактеріологів, серед яких були такі відомі вчені, як О.
Серед перших досліджень з гігієни слід назвати низку праць Ю.А. x0000003 Серед перших досліджень з соціальної гігієни слід назвати низку
праць Ю.
Роллє, відомого українського історика, археолога, письменника, доктора
медицини.
x0000003 Роллє, відомого українського історика, археолога, письменника,
доктора медицини.
Його наукові, публіцистичні та художні твори були присвячені переважно історії
Поділля, друкувалися в часописі "Киевская старина" та різних польських
журналах.
x0000003 Його наукові, публіцистичні та художні твори були присвячені
переважно історії Поділля, друкувалися в часописі "Киевская старина" та різних
польських журналах.

12. У "Пам'ятній книзі Подільської губернії за 1866 рік", "Працях Подільського
губернського статистичного комітету" та інших виданнях він опублікував "Нариси
гігієни Подільської губернії" (1866) [565], "Гігієнічні нариси Подільської губернії
(1869) [564, c.
x0000003 У "Пам'ятній книзі Подільської губернії на 1866 рік", "Працях
Подільського губернського статистичного комітету" та інших виданнях він
опублікував "Нариси гігієни Подільської губернії" (1866) [605], "Гігієнічні нариси
Подільської губернії (1869) [608], "Статистичний опис Подільської губернії" (1866)
[607], "Про смертність у Подільській губернії", "Матеріали до топографії та
лікарської статистики" (1865), "Про міську проституцію на Поділлі" та інші.
1-64], "Статистичний опис Подільської губернії" (1866) [567], "Про смертність у
Подільській губернії", "Матеріали до топографії та лікарської статистики" (1865),
"Про міську проституцію на Поділлі" та інші. У 1879 р. Ю.А.
Роллє видав курс лекцій для учнівської молоді і населення під назвою
"Популярна гігієна" [566]. А в 1875 р.
x0000003 Роллє видав курс лекцій для учнівської молоді і населення під назвою
"Популярна гігієна" [606].
він викладав санітарію та гігієну, згодом ці курси були реорганізовані в Кам'янець-
Подільське міське медичне училище, яке відзначило в 2010 р. своє 125-річчя.
Дослідник І.
x0000003 він був фундатором курсів акушерок, викладав санітарію та гігієну,
згодом ці курси були реорганізовані в Камянець-Подільське міське медичне
училище, яке відзначило в 2010 р.
Трауготт в роботі "Труди постійної медичної комісії при Полтавській земській
управі" (1869 р.
) визначив профілактичні принципи охорони здоров'я із застосуванням гігієнічних
знань [680, c. 7-8].
Помітним історіографічним явищем, яке проливає світло на становлення
гігієнічної науки другої половини ХІХ ст. стали праці М.Я. Капустіна [262, с.
x0000003 Помітним історіографічним явищем, яке проливає світло на
становлення гігієнічної науки другої половини ХІХ ст.
10; 263], в яких вітчизняна профілактична медицина порівнюється із
західноєвропейською.
У 1890 році вийшов бібліографічний покажчик обсягом 151 сторінка по
медичній літературі Д.М.
x0000003 У 1890 році вийшов бібліографічний покажчик обсягом 151 сторінка
по земсько-медичній літературі Д.
Жбанкова, де автор зробив короткий огляд праць, зокрема і в галузі гігієнічних
досліджень [187]. У працях Д.М.
x0000003 Жбанкова, де автор зробив короткий огляд праць по земській медицині
[220].
Жбанкова міститься загальний огляд матеріалів медичної проблематики [190, с.
567-579], насамперед з питань гігієни і санітарії [186].
До сказаного слід додати короткий історичний огляд Д.М. x0000003 До сказаного слід додати короткий історичний огляд Д.
Жбанкова про діяльність санітарних бюро і громадських санітарних організацій в
Російській імперії, а також підросійській Україні [184; 189].
x0000003 Жбанкова про діяльність санітарних бюро і громадських санітарних
організацій в земській Російській імперії [217; 222].
Важливу роль у становленні гігієнічної науки в другій половині ХІХ ст.
відіграли статистичні дослідження.
Перші статистичні дослідження були проведені відомим вченим у галузі
демографії і статистики Д.П. Журавським.
x0000003 Перші статистичні дослідження були проведені відомим ученим у
галузі демографії і статистики Д.
У своїх працях він зробив статистичний опис Київської губернії та проаналізував
джерела для статистичних досліджень цього періоду [193; 194].
x0000003 У своїх працях він зробив статистичний опис Київської губернії та
проаналізував джерела для статистичних досліджень [226; 227].
Результати статистичних досліджень оприлюднювалися в працях земських
санітарних лікарів О.В. Корчак-Чепурківського, М.С. Уварова та П.Ф. Кудрявцева.
Зокрема, О.В.
Корчак-Чепурківський, вивчаючи причини захворюваності і смертності в тих чи
інших регіонах України, запропонував нові форми статистичної звітності [303; 311;
312]. Учений М.С.
x0000003 Корчак-Чепурківський, працюючи завідувачем Бессарабського
санітарного бюро, вивчав причини захворюваності і смертності та розробив нові
форми статистичної звітності [351; 342; 350].
Уваров брав активну участь у роботі губернських і Всеросійських з'їздів лікарів,
на яких обговорювалися питання демографічних та санітарно-статистичних
досліджень.
x0000003 Уваров брав активну участь у роботі губернських і Всеросійських
з'їздів лікарів, на яких обговорювалися питання демографічних та санітарно-
статистичних досліджень.

13. Ці питання знайшли відображення в його наукових публікаціях "Захворюваність
у Херсонській губернії за даними 1887, 1888 і 1889 рр.
x0000003 Ці питання знайшли відображення в його наукових публікаціях
"Захворюваність у Херсонській губернії за даними 1887, 1888, і 1889 рр.
" та "Санітарний стан Херсонської губернії" [701; 702].
Питання захворюваності населення в Херсонському повіті також розглядав лікар-
дослідник П.Ф. Кудрявцев [350].
x0000003 Питання захворюваності населення в Херсонському повіті також
розглядав земський санітарний лікар П.
Науковій проблемі взаємозв'язку гігієни з соціальними умовами життя людини
присвячувалися праці Н.Д. Нікольського [417, с. 4]. У низці досліджень Л.Б.
x0000003 Проблемі взаємозв'язку гігієни з соціальними умовами життя
присвячувалася праця Н.
Грановського аналізувалися надбання гігієнічної науки в Західній Європі,
характер громадської медицини в умовах капіталізму [107, с. 16-20; 108].
Низку своїх праць М.С. Уваров, О.В. Корчак-Чепурківський, А.Л. Смидович,
М.І.
Тезяков присвятили дослідженню умов праці промислових та
сільськогосподарських робітників у губерніях, санітарного нагляду за ними та
створенню лікарсько-продовольчів пунктів у місцях пересування робітників [606;
648, с. 23; 653, с. 30; 654; 696, с. 16-27]. О.В.
x0000003 Тезякова, присвячена дослідженню умов праці промислових та
сільськогосподарських робітників у губерніях, санітарного нагляду за ними та
створенню лікарсько-продовольчів пунктів у місцях перебування робітників [746,
с.
Корчак-Чепурківський ґрунтовно проаналізував та описав свою діяльність у
Херсонській губернії за 1889 р.
x0000003 Корчак-Чепурківський ґрунтовно проаналізував та описав свою
діяльність у Херсонській губернії за 1889 р.
в звіті, опублікованому в 1890 р. x0000003 у звіті, опублікованому в 1890 р.
під назвою "Отчет о состоянии врачебной помощи и народного здоровья в
Херсонском уезде за 1889 год" [306].
x0000003 під назвою "Отчет о состоянии врачебной помощи и народного
здоровья в Херсонском уезде за 1889 год" [345].
На сторінках звіту, окрім протиепідемічної діяльності лікаря-вченого в
Херсонському повіті, були описані незадовільні умови праці і побуту найманих
робітників.
x0000003 На сторінках звіту, окрім протиепідемічної діяльності лікаря в
Херсонському повіті, були описані незадовільні умови праці і побуту найманих
робітників.
Важливе значення для з'ясування етапів розвитку наукової думки в медицині,
внеску вчених-гігієністів у формування теоретичного фундаменту соціальної
лікарняної справи мали наукові рецензії на праці сучасників.
x0000003 Важливе значення для з'ясування етапів розвитку наукової думки в
земській медицині, внеску вчених-гігієністів у формування теоретичного
фундаменту соціальної лікарняної справи мали наукові рецензії на праці
сучасників.
Йдеться про низку рецензій О.С. Виреніуса, З.П. Соловйова [59, с. 351-355; 612,
с. 272-273] та ін.
x0000003 Йдеться про низку рецензій О.
Узагальнюючі, критичні оцінки діяльності практичної медицини, насамперед у
руслі профілактичної роботи, містяться в працях С.М. Ігумнова, О.В. Корчак-
Чепурківського, О.Л. Смидовича [221, с. 35-38; 227, с. 43; 602, с. 1-9] та ін.
x0000003 Узагальнюючі, критичні оцінки діяльності земської медицини,
насамперед у руслі профілактичної роботи містяться в працях С.
Важливу історіографічну складову досліджуваної проблеми становлять
земські періодичні видання другої половини ХІХ - початку ХХ ст.
x0000003 Важливу історіографічну складову досліджуваної проблеми
становлять земські періодичні видання другої половини ХІХ - початку ХХ ст.
, які розкривають взаємодію учених-лікарів і органів місцевого самоврядування в
подоланні епідемічних захворювань.
Упродовж 1888 - 1894 рр. x0000003 З розвитком земської медицини впродовж 1888 - 1894 рр.
в Полтаві виходив тижневик "Земский врач". x0000003 в Полтаві виходив тижневик "Земский врач".
З появою і зміцненням санітарних організацій губернських і повітових земств
починають виходити "Врачебно-санитарная хроника Черниговской губернии"
(1889 - 1893, 1916 - 1917), "Врачебная хроника Херсонской губернии" (1892 -
1915), "Врачебно-санитарная хроника Таврической губернии (1893 - 1895, 1911 -
1916) і "Врачебно-санитарная хроника г.
x0000003 З появою і зміцненням санітарних організацій губернських і
повітових земств починають виходити "Врачебно-санитарная хроника
Черниговской губернии" (1889 - 1893, 1916 - 1917), "Врачебная хроника
Херсонской губернии" (1892 - 1915), "Врачебно-санитарная хроника Таврической
губернии (1893 - 1895, 1911 - 1916) і "Врачебно-санитарная хроника г.