Антоніна Колодій
Київ, 1 – 9 липня 2005 р.
Громадянське суспільство:
соціокультурний аспект і/чи передумова демократії?
Канадсько-український проект “Розбудова демократії”
Семінар “Викладання курсу: Основи демократії”
Питання теми
1. Зміст і структура поняття. Основні дискусійні питання.
2. Системність громадянського суспільства
 Інститути
 Культура
 Взаємодії
3. Різновиди (моделі) громадянських та не-громадянських суспільств
 Історичні різновиди та еволюція концепції громадянського
суспільства
 Не-громадянські суспільства
4. Цивільна громада і соціальний капітал
5. Минуле громадянського суспільства в Україні
6. Громадянське суспільство в дзеркалі Української помаранчевої
революції
Що таке громадянське суспільство?
(спроби структурно-функціональних визначень)
1. "сфера людської солідарності"
2. "простір непримусової людської
асоціації"
3. "публічна сфера суспільної взаємодії" та
"життєвий світ людини"
4. соцієтальна сфера інституціалізованого
спілкування і взаємодії з приводу
громадських справ, створення і
функціонування автономних громадських
установ та об'єднань
Використані висловлювання:
М. Вольцера, Ю. Габермаса, Дж. Александера.
Вільні, відповідальні дії на загальне благо — саме в цьому полягає
сенс діяльності інститутів громадянського суспільства
інститути культура взаємодії
Добровільні громадські
об'єднання
Рівність Горизонтальні звязки
Громадські рухи й політичні
партії (частково)
Громадянська зацікавленість Добровільність
Незалежні засоби масової
інформації
Солідарність, довіра,
толерантність
Плюралізм
Залежні від громадськості
елементи судової і
правоохоронної систем
Громадянські політичні
чесноти (законослухняність,
патріотизм, активізм,)
Поміркованість
Вибори та референдуми як
засіб громадського
волевиявлення й захисту
інтересів
Відповідальність
Цивільність
(невойовничість,
шляхетність, не-
насильство)
Системність громадянського суспільства
Інституціалізоване громадянське
суспільство
 розгалужена, багато-аспектна мережа різноманітних
усталених форм асоціативного життя,
волевиявлення й формування громадської думки,
забезпечених певною інфраструктурою й
автономних стосовно держави
(інституційний аспект)
 взаємодія в такому суспільстві ґрунтується на
демократичних цінностях і здійснюється на засадах
добровільності, довіри й толерантності
(культурний аспект)
Різновиди громадянських і не-громадянських суспільств
“Цивільна громада” - основа
громадянського суспільства
Цивільній громаді властиві (за Р. Патнемом):
 громадська залученість і громадянська доброчесність як інтерес до
суспільних справ і посвята громадській справі (підґрунтя цих рис
становить не альтруїзм, а правильно витлумачений особистий
інтерес, охарактеризований іще Алексисом Токвілем)
 політична рівність, коли усі члени громади мають рівні права та
обов’язки, вони взаємодіють як рівні індивіди, а не як “патрони” та
“клієнти” або як “начальники” і “прохачі”; у стосунках між ними
домінують горизонтальні зв’язки, налаштованість на взаємність і
співпрацю;
 солідарність, довіра, толерантність
Її антиподом є описаний Е. Бенфілдом “аморальний фаміліалізм”
(“сімейственість”) відсталих суспільств, які керуються принципом:
"Максимізуй матеріальну, короткочасну вигоду своєї нуклеарної
сім'ї; май на увазі, що усі інші чинять так само”
Соціальний капітал
Поняття
 Усі ті надбання, які
підвищують рівень
солідарності в
суспільстві
Структура
 мережі горизонтальних зв’язків
між рівними індивідами,
 норми взаємності та довіра,
 навички колективних дій,
 почуття причетності до
суспільних справ, обов’язку та
відповідальності перед іншими
людьми, тобто громадянськість
у її неполітичних проявах
(civicness).
Соціальний капітал і політика
Функціонування політичних інститутів
↑
участь (вимоги та підтримка)
↑
громадянські чесноти, довіра
↑
громадяни
п о л і т и ч н а с ф е р а
Цивільні громади, асоціативне життя
↓
мережі взаємодій та спілкування
↓
довіра та інші норми взаємності
↓
навички колективних дій
г р о м а д я н с ь к е с у с п і л ь с т в о


Дискусійне питання: чи може, а якщо може, то як, соціальний капітал, що
формується в окремих громадах, передаватися на загальносуспільний
рівень і впливати на політику?
Минуле громадянського суспільства в Україні
(форми громадського життя в Україні в часи литовсько-польського
панування та в козацькій державі (ХІV-ХVІІІ cт.)
 Шляхетське самоврядування (сеймики земель і
воєводств, територіальні самоврядні структури);
 корпоративні організації ремісників і купців (цехи та
купецькі братства);
 братства – напів-корпоративні громадські об’єднання
православних міщан та людей інших станів;
 до певної міри – судові органи (копні суди і козацькі
суди);
 органи самооборони – січі і застави і головна серед них,
що пізніше перетворилась у форму державності –
Запорозька Січ;
 адміністративні одиниці – полки, сотні і т. д., що склали
основу адміністративно-територіального устрою
козацької держави
Минуле громадянського суспільства в Україні:
український менталітет і громадська діяльність
 “Український індивідуалізм супротивиться стадності, однак
особиста самостійність українця, його прив’язаність до якоїсь
власної ділянки праці дуже легко вливається у найрізноманітніші
форми й інтереси. Споконвіку артілі грали в економічнім житті
українця (в хліборобстві, торгівлі, ловецтві) дуже важливу роль”.
 “...Нігде на землях під Росією нам не доводилося зустрічати такого
ясного і розумного розбору прав і інтересів сільської громади, як в
українців. Витривалість і завзяття українських громад при
обороні своїх інтересів стали прислів’ям. І коли ці всі факти мало
знані або й зовсім не знані нашій інтелігенції, то, звичайно, тут
нема вини українського народу”
Щербина Ф. Очерки украинских артелей. — Одесса, 1880.
Цит. за: Ю. Липа. Призначення України. — Львів: Просвіта, 1994. С. 155—156.
Один з найбільших дослідників українських асоціацій Ф. Щербина
стверджував, що українська історія повна актів боротьби за асоціативні
форми суспільного життя
Минуле громадянського суспільства в Україні
 Самоорганізація;
 Інституціалізація (нормативне регулювання
міжособистісних взаємин на основі неформальних, але
жорстких та обов’язкових для усіх верств норм
звичаєвого права);
 Солідарність і почуття причетності людини - члена
громад до суспільних справ;
 Здатність захищати свої інтереси в межах громади.
Що дає підстави розглядати прото-громадянське суспільство як
попередника, предтечу сучасного громадянського суспільства?
Чому ж воно лиш прото-громадянське?
Тому що йому бракувало:
 Рівності станів і загального громадянства;
 Розвиненого конституційного ладу;
 Захищеності прав індивіда як окремої особи, а не
лише як члена громади;
 Здатності захищати свої інтереси в межах
суспільства, а не тільки своєї громади
Громадсько-політичне життя Галичини (кінець ХІХ—
початок ХХ ст).
На початок цього періоду успіх, за Б. Цимбалістим, визначався трьома
чинниками:
 появою групи високоосвічених, непересічних індивідуальностей,
готових служити своєму народові і своїй громаді;
 довір’ям широких мас до цих провідників;
 тим, що австрійська держава намагалася бути й була правовою
державою.
Пізніше, громадське життя українців помітно регресувало через:
 діяльність радикальних лідерів типу Д. Донцова, які пропагували
“вищість” прихильників своїх ідей відносно “неініціативної решти”,
ділили націю на “луччих” і “гірших”;
 зменшення ефективності діяльності галицьких депутатів у польському
сеймі;
 панування на Сході і Заході України радикальної ідеології, яка сіяла
недовіру “до верстви своїх освічених людей”; привчила ділити людей
на “своїх” і “чужих” та міряти їх вартість ідеологічною орієнтацією,
забуваючи про загальнонаціональний інтерес і необхідність єднання.
Цимбалістий Б. Тавро бездержавности. Політична культура українців. — Київ, 1994
Незалежна Україна: здатність громадян стати на
захист власних прав (2000р.)
Що Ви робите, якщо
порушують Вашi
права?
З якою соцiально-етнiчною гpупою Ви себе ототожнюєте? Все
населен
ня
укpаїнця
ми
%
pосiяна
ми
%
іншими
%
рад.
людь
ми %
Iнше % В/В %
Звертаюсь до суду 14,63 11,91 10,42 15,58 15,79 15,71 14,29
Даю хабаря 2,82 2,47 4,17 2,27 10,53 4,29 2,86
Використовую зв'язки 15,44 22,02 25,00 17,85 13,16 15,71 16,93
Застосовую силу 2,65 2,70 2,08 1,98 7,89 1,43 2,61
Нiчого не роблю 48,75 41,80 31,25 53,54 42,11 44,29 47,75
Iнше 4,23 5,39 6,25 3,12 7,89 4,29 4,36
В/В 11,48 13,71 20,83 5,67 2,63 14,29 11,21
Незалежна Україна: сподівання на
авторитарного лідера?
(Україна, 1997, “Демократичні ініціативи”)
Чи згодні ви, що кілька сильних керівників
можуть зробити для нашої країни більше, ніж усі
закони та дискусії?
44.80%
15.70%
39.40%
Згоден
НЕ згоден
Не знаю
Пасивна та активна зацікавленість політикою.
Україна, Львівщина, 2000.
Громадяни по-різному ставляться до політики. Яке з наведених
тверджень найбільше відповідає Вашій думці?
23,5%
70,3%
5,8%
5,3%
0,7%
0,3%
0,4%
33,1%
58,1%
1,2%
5,8%
0,3%
0,1%
0,1%
Політикою зовсім не цікавлюся
Політикою цікавлюся і стежу за перебігом подій у
країні і світі
Політика мене цікавить, беру участь у мітингах та
стихійних зборах
Я є прихильником певної політичної партії,
голосую за її кандидатів
Я є членом політичної партії чи об’єднання
Я є активістом політичної партії чи об’єднання
Я особисто беру участь у політичних заходах
своєї партії
Львівщина
Україна
Динаміка інтересу до політики на Львівщині
(1997- 2000).
Наскільки Ви згідні з таким твердженням
"Я цікавлюся політикою"?
15%
23%
27%
30%
5%
17%
43%
18%
20%
2%
29%
40%
14%
15%
2%
Повністю згідний
Швидше згідний
Швидше не
згідний
Цілком не
згідний
Важко відповісти
1997р.
1998р.
2000р.
Оцінка відповідальності держави і громадян
за стан справ у суспільстві. 2000.
12,36%
14,04%
3,64%
8,54%
8,29%
19,46%
31,57%
31,29%
44,14%
26,68%
Так Швидше так,
ніж ні
Швидше ні, ніж
так
Ні Важко
відповісти
Наскільки Ви згідні з таким твердженням...?
Держава у нас побудована, а те, якою вона
буде, залежитьтепер від суспільства, його
розвиненості, культури, вміння відстоювати
свої інтереси і впливати на дії людей при
владі
Держава у нас побудована, а, те якою вона
буде, залежитьтепер від політичного
керівництва, його компетентності, чесності,
відданості суспільним інтересам,
відповідальності перед народом
Зростання громадянської активності у 2000-2004 р.
як прелюдія революції
 2000-2001 р. – рух “Україна без
Кучми”
 2002-2003 – продовження
протестів
 Виборча кампанія 2004 р. –
повсюдна активізація різних
верств громадянства.
 Студентська молодь Сумщини
протестує проти спроб
використання посад у вузах як
засобу “винагороди” провладних
керівників (на фото)
Помаранчева революція – пробудження
громадянського суспільства до політичної дії
Революція, право, легітимність: непрості взаємини
Досягнення (підсумки) революції
 Зміна владної еліти
 Корекція переходу
 Перемога нових правил гри
 Повернення моралі в сферу
політики
 Поява громадянина
 Зміни в суспільній свідомості
 Легітимність влади
 Поява ідеї політичної нації
Постреволюційні крайнощі:
1. Загострення міжрегіонального протистояння
2. Маніпулювання протестними настроями
Можливість правової анархії, коли і уряд, і громадяни
дозволяють собі силовий тиск у сфері, де повинні діяти
виключно закони
3. Люструвати не можна амністувати
Захоплення поняттями “люстрація" та "амністія", що
позначають крайні заходи “лікування” суспільства —
репресивний та легалізуючий. Обидва поки що залишаютьсяґ
на рівні риторики
4. Завищені очікування і передчуття розчарувань з приводу
дій владної еліти
Основна література
 Габермас Ю. Структурні перетворення в сфері відкритости: дослідження
категорії громадянське суспільство. Перекл. з нім. – Львів, 2000.
 Громадянське суспільство / Тематичне число часопису “Ї” – 2001. – № 21
(веб-сайт часопису: www.ji-magazine.lviv.ua).
 Громадянське суспільство як здійснення свободи. Центрально-
східноєвропейський досвід. Збірник наук. праць / За ред. А.Карася. – Львів,
1999.
 Дубентон А. Громадянське суспільство в Україні: на варті демократії.
Перекл. з фр. // “Ї” – 2001. – № 22 (також: www.ji-magazine.lviv.ua).
 Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і
некласичних інтерпретаціях. К. – Л.: вид. Центр ЛНУ ім. І.Франка, 2003.
 Кін Дж. Громадянське суспільство. Старі образи, нове бачення. – Київ, 2000.
 Колодій А.Ф. На шляху до громадянського суспільства. Соціальна й
політична трансформація в Україні. Монографія. – Львів, 2002.
 Патнам Р.Д. Творення демократії. Традиції громадської активності в
сучасній Італії. – Київ, 2001.
 Політичний портрет України. Часопис фонду “Демократичні ініціативи”.
2005. № 32.
 Суспільна трансформація. Концептуалізація, тенденції, український досвід. -
К.:Інститут соціології НАНУ, 2004.
 Токвіль А. де. Про демократію в Америці. – Київ, 1999.
 Цимбалістий Б. Тавро бездержавности. Політична культура українців. – Київ,
1994.
Соціологічні матеріали
 Діаграми та графіки побудовані, якщо не зазначено інше,
на матеріалах загальноукраїнського опитування
громадської думки, проведеного Центром соціальних і
маркетингових досліджень “СОЦИС” на замовлення
Фонду держмайна України на основі багатощаблевої,
стратифікованої вибірки із застосуванням квотного
відбору респондентів на останньому щаблі. Обсяг
вибіркової сукупності — 2800 респондентів. Похибка
вибірки становить +- 3%. Дані стосовно Львівщини взяті
з матеріалів опитувань, що систематично і за сталою
методикою проводяться в області з 1997 р. Центром
„Соціоінформ”. Вибіркова сукупність 1200 респондентів.
Похибка репрезентативності також не перевищує 3%.

Громадянське суспільство_основні засади та преспективи розвитку.ppt

  • 1.
    Антоніна Колодій Київ, 1– 9 липня 2005 р. Громадянське суспільство: соціокультурний аспект і/чи передумова демократії? Канадсько-український проект “Розбудова демократії” Семінар “Викладання курсу: Основи демократії”
  • 2.
    Питання теми 1. Змісті структура поняття. Основні дискусійні питання. 2. Системність громадянського суспільства  Інститути  Культура  Взаємодії 3. Різновиди (моделі) громадянських та не-громадянських суспільств  Історичні різновиди та еволюція концепції громадянського суспільства  Не-громадянські суспільства 4. Цивільна громада і соціальний капітал 5. Минуле громадянського суспільства в Україні 6. Громадянське суспільство в дзеркалі Української помаранчевої революції
  • 3.
    Що таке громадянськесуспільство? (спроби структурно-функціональних визначень) 1. "сфера людської солідарності" 2. "простір непримусової людської асоціації" 3. "публічна сфера суспільної взаємодії" та "життєвий світ людини" 4. соцієтальна сфера інституціалізованого спілкування і взаємодії з приводу громадських справ, створення і функціонування автономних громадських установ та об'єднань Використані висловлювання: М. Вольцера, Ю. Габермаса, Дж. Александера.
  • 4.
    Вільні, відповідальні діїна загальне благо — саме в цьому полягає сенс діяльності інститутів громадянського суспільства інститути культура взаємодії Добровільні громадські об'єднання Рівність Горизонтальні звязки Громадські рухи й політичні партії (частково) Громадянська зацікавленість Добровільність Незалежні засоби масової інформації Солідарність, довіра, толерантність Плюралізм Залежні від громадськості елементи судової і правоохоронної систем Громадянські політичні чесноти (законослухняність, патріотизм, активізм,) Поміркованість Вибори та референдуми як засіб громадського волевиявлення й захисту інтересів Відповідальність Цивільність (невойовничість, шляхетність, не- насильство) Системність громадянського суспільства
  • 5.
    Інституціалізоване громадянське суспільство  розгалужена,багато-аспектна мережа різноманітних усталених форм асоціативного життя, волевиявлення й формування громадської думки, забезпечених певною інфраструктурою й автономних стосовно держави (інституційний аспект)  взаємодія в такому суспільстві ґрунтується на демократичних цінностях і здійснюється на засадах добровільності, довіри й толерантності (культурний аспект)
  • 6.
    Різновиди громадянських іне-громадянських суспільств
  • 7.
    “Цивільна громада” -основа громадянського суспільства Цивільній громаді властиві (за Р. Патнемом):  громадська залученість і громадянська доброчесність як інтерес до суспільних справ і посвята громадській справі (підґрунтя цих рис становить не альтруїзм, а правильно витлумачений особистий інтерес, охарактеризований іще Алексисом Токвілем)  політична рівність, коли усі члени громади мають рівні права та обов’язки, вони взаємодіють як рівні індивіди, а не як “патрони” та “клієнти” або як “начальники” і “прохачі”; у стосунках між ними домінують горизонтальні зв’язки, налаштованість на взаємність і співпрацю;  солідарність, довіра, толерантність Її антиподом є описаний Е. Бенфілдом “аморальний фаміліалізм” (“сімейственість”) відсталих суспільств, які керуються принципом: "Максимізуй матеріальну, короткочасну вигоду своєї нуклеарної сім'ї; май на увазі, що усі інші чинять так само”
  • 8.
    Соціальний капітал Поняття  Усіті надбання, які підвищують рівень солідарності в суспільстві Структура  мережі горизонтальних зв’язків між рівними індивідами,  норми взаємності та довіра,  навички колективних дій,  почуття причетності до суспільних справ, обов’язку та відповідальності перед іншими людьми, тобто громадянськість у її неполітичних проявах (civicness).
  • 9.
    Соціальний капітал іполітика Функціонування політичних інститутів ↑ участь (вимоги та підтримка) ↑ громадянські чесноти, довіра ↑ громадяни п о л і т и ч н а с ф е р а Цивільні громади, асоціативне життя ↓ мережі взаємодій та спілкування ↓ довіра та інші норми взаємності ↓ навички колективних дій г р о м а д я н с ь к е с у с п і л ь с т в о   Дискусійне питання: чи може, а якщо може, то як, соціальний капітал, що формується в окремих громадах, передаватися на загальносуспільний рівень і впливати на політику?
  • 10.
    Минуле громадянського суспільствав Україні (форми громадського життя в Україні в часи литовсько-польського панування та в козацькій державі (ХІV-ХVІІІ cт.)  Шляхетське самоврядування (сеймики земель і воєводств, територіальні самоврядні структури);  корпоративні організації ремісників і купців (цехи та купецькі братства);  братства – напів-корпоративні громадські об’єднання православних міщан та людей інших станів;  до певної міри – судові органи (копні суди і козацькі суди);  органи самооборони – січі і застави і головна серед них, що пізніше перетворилась у форму державності – Запорозька Січ;  адміністративні одиниці – полки, сотні і т. д., що склали основу адміністративно-територіального устрою козацької держави
  • 11.
    Минуле громадянського суспільствав Україні: український менталітет і громадська діяльність  “Український індивідуалізм супротивиться стадності, однак особиста самостійність українця, його прив’язаність до якоїсь власної ділянки праці дуже легко вливається у найрізноманітніші форми й інтереси. Споконвіку артілі грали в економічнім житті українця (в хліборобстві, торгівлі, ловецтві) дуже важливу роль”.  “...Нігде на землях під Росією нам не доводилося зустрічати такого ясного і розумного розбору прав і інтересів сільської громади, як в українців. Витривалість і завзяття українських громад при обороні своїх інтересів стали прислів’ям. І коли ці всі факти мало знані або й зовсім не знані нашій інтелігенції, то, звичайно, тут нема вини українського народу” Щербина Ф. Очерки украинских артелей. — Одесса, 1880. Цит. за: Ю. Липа. Призначення України. — Львів: Просвіта, 1994. С. 155—156. Один з найбільших дослідників українських асоціацій Ф. Щербина стверджував, що українська історія повна актів боротьби за асоціативні форми суспільного життя
  • 12.
    Минуле громадянського суспільствав Україні  Самоорганізація;  Інституціалізація (нормативне регулювання міжособистісних взаємин на основі неформальних, але жорстких та обов’язкових для усіх верств норм звичаєвого права);  Солідарність і почуття причетності людини - члена громад до суспільних справ;  Здатність захищати свої інтереси в межах громади. Що дає підстави розглядати прото-громадянське суспільство як попередника, предтечу сучасного громадянського суспільства? Чому ж воно лиш прото-громадянське? Тому що йому бракувало:  Рівності станів і загального громадянства;  Розвиненого конституційного ладу;  Захищеності прав індивіда як окремої особи, а не лише як члена громади;  Здатності захищати свої інтереси в межах суспільства, а не тільки своєї громади
  • 13.
    Громадсько-політичне життя Галичини(кінець ХІХ— початок ХХ ст). На початок цього періоду успіх, за Б. Цимбалістим, визначався трьома чинниками:  появою групи високоосвічених, непересічних індивідуальностей, готових служити своєму народові і своїй громаді;  довір’ям широких мас до цих провідників;  тим, що австрійська держава намагалася бути й була правовою державою. Пізніше, громадське життя українців помітно регресувало через:  діяльність радикальних лідерів типу Д. Донцова, які пропагували “вищість” прихильників своїх ідей відносно “неініціативної решти”, ділили націю на “луччих” і “гірших”;  зменшення ефективності діяльності галицьких депутатів у польському сеймі;  панування на Сході і Заході України радикальної ідеології, яка сіяла недовіру “до верстви своїх освічених людей”; привчила ділити людей на “своїх” і “чужих” та міряти їх вартість ідеологічною орієнтацією, забуваючи про загальнонаціональний інтерес і необхідність єднання. Цимбалістий Б. Тавро бездержавности. Політична культура українців. — Київ, 1994
  • 14.
    Незалежна Україна: здатністьгромадян стати на захист власних прав (2000р.) Що Ви робите, якщо порушують Вашi права? З якою соцiально-етнiчною гpупою Ви себе ототожнюєте? Все населен ня укpаїнця ми % pосiяна ми % іншими % рад. людь ми % Iнше % В/В % Звертаюсь до суду 14,63 11,91 10,42 15,58 15,79 15,71 14,29 Даю хабаря 2,82 2,47 4,17 2,27 10,53 4,29 2,86 Використовую зв'язки 15,44 22,02 25,00 17,85 13,16 15,71 16,93 Застосовую силу 2,65 2,70 2,08 1,98 7,89 1,43 2,61 Нiчого не роблю 48,75 41,80 31,25 53,54 42,11 44,29 47,75 Iнше 4,23 5,39 6,25 3,12 7,89 4,29 4,36 В/В 11,48 13,71 20,83 5,67 2,63 14,29 11,21
  • 15.
    Незалежна Україна: сподіванняна авторитарного лідера? (Україна, 1997, “Демократичні ініціативи”) Чи згодні ви, що кілька сильних керівників можуть зробити для нашої країни більше, ніж усі закони та дискусії? 44.80% 15.70% 39.40% Згоден НЕ згоден Не знаю
  • 16.
    Пасивна та активназацікавленість політикою. Україна, Львівщина, 2000. Громадяни по-різному ставляться до політики. Яке з наведених тверджень найбільше відповідає Вашій думці? 23,5% 70,3% 5,8% 5,3% 0,7% 0,3% 0,4% 33,1% 58,1% 1,2% 5,8% 0,3% 0,1% 0,1% Політикою зовсім не цікавлюся Політикою цікавлюся і стежу за перебігом подій у країні і світі Політика мене цікавить, беру участь у мітингах та стихійних зборах Я є прихильником певної політичної партії, голосую за її кандидатів Я є членом політичної партії чи об’єднання Я є активістом політичної партії чи об’єднання Я особисто беру участь у політичних заходах своєї партії Львівщина Україна
  • 17.
    Динаміка інтересу дополітики на Львівщині (1997- 2000). Наскільки Ви згідні з таким твердженням "Я цікавлюся політикою"? 15% 23% 27% 30% 5% 17% 43% 18% 20% 2% 29% 40% 14% 15% 2% Повністю згідний Швидше згідний Швидше не згідний Цілком не згідний Важко відповісти 1997р. 1998р. 2000р.
  • 18.
    Оцінка відповідальності державиі громадян за стан справ у суспільстві. 2000. 12,36% 14,04% 3,64% 8,54% 8,29% 19,46% 31,57% 31,29% 44,14% 26,68% Так Швидше так, ніж ні Швидше ні, ніж так Ні Важко відповісти Наскільки Ви згідні з таким твердженням...? Держава у нас побудована, а те, якою вона буде, залежитьтепер від суспільства, його розвиненості, культури, вміння відстоювати свої інтереси і впливати на дії людей при владі Держава у нас побудована, а, те якою вона буде, залежитьтепер від політичного керівництва, його компетентності, чесності, відданості суспільним інтересам, відповідальності перед народом
  • 19.
    Зростання громадянської активностіу 2000-2004 р. як прелюдія революції  2000-2001 р. – рух “Україна без Кучми”  2002-2003 – продовження протестів  Виборча кампанія 2004 р. – повсюдна активізація різних верств громадянства.  Студентська молодь Сумщини протестує проти спроб використання посад у вузах як засобу “винагороди” провладних керівників (на фото)
  • 20.
    Помаранчева революція –пробудження громадянського суспільства до політичної дії
  • 21.
  • 22.
    Досягнення (підсумки) революції Зміна владної еліти  Корекція переходу  Перемога нових правил гри  Повернення моралі в сферу політики  Поява громадянина  Зміни в суспільній свідомості  Легітимність влади  Поява ідеї політичної нації
  • 23.
    Постреволюційні крайнощі: 1. Загостренняміжрегіонального протистояння 2. Маніпулювання протестними настроями Можливість правової анархії, коли і уряд, і громадяни дозволяють собі силовий тиск у сфері, де повинні діяти виключно закони 3. Люструвати не можна амністувати Захоплення поняттями “люстрація" та "амністія", що позначають крайні заходи “лікування” суспільства — репресивний та легалізуючий. Обидва поки що залишаютьсяґ на рівні риторики 4. Завищені очікування і передчуття розчарувань з приводу дій владної еліти
  • 24.
    Основна література  ГабермасЮ. Структурні перетворення в сфері відкритости: дослідження категорії громадянське суспільство. Перекл. з нім. – Львів, 2000.  Громадянське суспільство / Тематичне число часопису “Ї” – 2001. – № 21 (веб-сайт часопису: www.ji-magazine.lviv.ua).  Громадянське суспільство як здійснення свободи. Центрально- східноєвропейський досвід. Збірник наук. праць / За ред. А.Карася. – Львів, 1999.  Дубентон А. Громадянське суспільство в Україні: на варті демократії. Перекл. з фр. // “Ї” – 2001. – № 22 (також: www.ji-magazine.lviv.ua).  Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. К. – Л.: вид. Центр ЛНУ ім. І.Франка, 2003.  Кін Дж. Громадянське суспільство. Старі образи, нове бачення. – Київ, 2000.  Колодій А.Ф. На шляху до громадянського суспільства. Соціальна й політична трансформація в Україні. Монографія. – Львів, 2002.  Патнам Р.Д. Творення демократії. Традиції громадської активності в сучасній Італії. – Київ, 2001.  Політичний портрет України. Часопис фонду “Демократичні ініціативи”. 2005. № 32.  Суспільна трансформація. Концептуалізація, тенденції, український досвід. - К.:Інститут соціології НАНУ, 2004.  Токвіль А. де. Про демократію в Америці. – Київ, 1999.  Цимбалістий Б. Тавро бездержавности. Політична культура українців. – Київ, 1994.
  • 25.
    Соціологічні матеріали  Діаграмита графіки побудовані, якщо не зазначено інше, на матеріалах загальноукраїнського опитування громадської думки, проведеного Центром соціальних і маркетингових досліджень “СОЦИС” на замовлення Фонду держмайна України на основі багатощаблевої, стратифікованої вибірки із застосуванням квотного відбору респондентів на останньому щаблі. Обсяг вибіркової сукупності — 2800 респондентів. Похибка вибірки становить +- 3%. Дані стосовно Львівщини взяті з матеріалів опитувань, що систематично і за сталою методикою проводяться в області з 1997 р. Центром „Соціоінформ”. Вибіркова сукупність 1200 респондентів. Похибка репрезентативності також не перевищує 3%.