МІСТО | 1
2 | МІСТО
МІСТО | 3
4 | МІСТО
Нові перспективи
та можливості
Інститут Естетичної Косметології «Космоестетлюкс» – це міжнародна
мережа навчальних косметологічних центрів, створена 2006 року в
м. Івано-Франківськ. Історія успіху компанії розпочалася насамперед
з бажання створити якісний продукт, який буде допомагати жінкам
ставати економічно незалежними та розвивати власну справу в Україні й за
кордоном.
«Ми пишаємося тим, що даємо можливість нашим
жінкам отримати гідну професію та надихаємо їх
творити красу, – розповідає генеральний директор
компанії Тетяна Товарницька. – Професія косме-
толога актуальна у всі часи, адже вона забезпечує
людству красу і молодість. Це означає, що й сьогод-
ні, й через 10 років ваша професія не втратить попу-
лярності й продовжуватиме приносити матеріальне
і моральне задоволення. Сьогодні компанія набрала
стрімкий темп розвитку, про що свідчать ліцензія
Міністерства освіти і науки України, акредитація
міжнародним сертифікатом якості ISO, численні
нагороди та високий рейтинг інституту. За 17 років
інститут випустив понад 4000 студентів. Наші курси
– це індивідуальний підхід до кожного студента,
супровід та підтримка під час та після навчання,
а – також доступ до найновіших апаратів сучасної
естетичної косметології».
Космоестетлюкс гідно переживав всі складні ета-
пи: кризи, пандемію та попри усі виклики воєнних
реалій продовжує активно розвиватися. У 2022-2023
роках запрацювали нові філіали у Дніпрі, Львові та
міжнародна філія у Варшаві, де сьогодні навчають-
ся студенти з усієї Європи та інших країн. Також в
Інституті створили навчальну онлайн-платформу з
відеоуроками – розширивши географію учнів для
всього світу. Успішно стартував і факультет для іно-
земців – вони мають можливість навчатися космето-
логії англійською мовою та отримати диплом, який
визнається за кордоном.
Переваги навчального центру
«Космоестетлюкс»:
● Акредитація міжнародним сертифікатом якості ISO
● Ліцензія Міністерства освіти і науки України
● Форма навчання (онлайн, офлайн, групова, індивідуальний графік)
● Навчання українською та англійською мовами
● Широкий спектр курсів
● Диплом міжнародного зразка
● Europass
● Відпрацювання процедур на моделях з постановкою руки
● Професорсько-лікарський викладацький склад
● Постійна підтримка випускників (юридична, професійна, рекламна)
● Франшиза марки “Космоестетлюкс”
● Космоклімат та безмежна любов до справи.
НАВЧАННЯ | ПРОФЕСІЇ
МІСТО | 5
Топові курси в інституті
«Космоестетлюкс»:
● Косметологія Optimal – термін навчання 1 рік
● Косметологія Professional – термін навчання 6 місяців
● Косметологія Basic – термін навчання 3 місяці
● Косметологія Aesthetic – термін навчання 2 місяці
● Косметологія Express – термін навчання 1 місяць
● Бодітологія (мануальні та апаратні методи корекції фігури) –
термін навчання 1 місяць
● Ін’єкційна косметологія 1 рівень (Мезотерапія. Біоревіталізація.
Контурна пластика губ) – термін навчання 2 тижні
● Ін’єкційна косметологія 2 рівень (Біорепарація. Контурна
пластика нижньої третини. Ботулінотерапія 1 модуль) – термін
навчання 2 тижні
● Ін’єкційна косметологія 3 рівень (Ботулінотерапія 2 модуль.
Тредліфтинг. Склерозування) – термін навчання 2 тижні
● Апаратна косметологія – термін навчання 1 місяць
● Перманентна мікропігментація – термін навчання 2 тижні.
м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, 7 Б, тел.: (050) 338 99 92, (050) 970 48 84
kosmoestetlux@gmail.com kosmoestetluks.com kosmoestetluks_official
Тут чекають:
● новачків без медичної освіти, які планують опанувати нову професію та відкрити бізнес;
● спеціалістів з медичною освітою, які планують здобути нові практичні навички та підвищити рівень
професійної кваліфікації;
● косметологів-естетистів та лікарів, які бажають підвищити рівень практичної діяльності;
● людей за кордоном, які планують працевлаштування у сфері косметології;
● людей, які хочуть вивчити косметологію для себе і допомагати своїй шкірі.
Окрім того, «Космоестетлюкс» дає можливість усім охочим, а особливо випускникам Інституту есте-
тичної косметології «Космоестетлюкс», придбати франшизу та вести аналогічний бізнес, використовую-
чи при цьому вже перевірену бізнес-систему.
«Наша компанія, – додає Тетяна Товарницька, – сьогодні налічує вже 8 філіалів в Україні та
Європі: центральний офіс в Івано-Франківську, 6 філій у містах: Львів, Дніпро, Чернівці, Коломия,
Трускавець, Тисмениця та 1 – у Варшаві. Тож, якщо ви хочете освоїти нову професію, отримати
якісну косметологічну освіту, вийти на стабільний фінансовий рівень та стати справжнім професіо-
налом у сфері косметології - навчайтесь в Космоестетлюкс! Навчайтесь у найкращих!»
НАВЧАННЯ | ПРОФЕСІЇ
6 | МІСТО
Незабаром Новий рік,
тож подбай
про святкову вечерю
заздалегідь
naminaj.com.ua
naminaj_sushi
097 669 66 68
МІСТО | 7
8 | МІСТО
Суспільно-політичний журнал
Засновник: Романюк С.В.
Погляди авторів не завжди збігаються із позицією редакції.
Передрук матеріалів допускається за погодженням з редакцією.
За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець.
Івано-Франківськ
Виконавчий директор:
Лариса Фреїшин
Головний редактор:
Тетяна Соболик
Журналісти:
Наталя Мостова
Уляна Пилипець
Світлана Тимчук
Наталія Лозовик
Богдан Скаврон
Ольга Рега
Ярослава Угринюк
Літредактори:
Марія Микицей
Ольга Криницька
Дизайн та верстка:
Олександра Афанасьєва
Фото:
Олександр Зуєв
Андрій Монюк
Роман Козоріз
Комерційний директор:
Юлія Кміта
Тел.: (050) 237 99 81
Відділ реклами:
Анна Угорчак
Тел.: (066) 389 93 19
Ольга Мельник
Тел.: (050) 433 04 37; (097) 240 51 55
Лідія Когут
Тел.: (066) 642 65 58; (096) 744 31 51
Людмила Небола
Тел.: (050) 202 70 52
Тетяна Симчич
Тел.: (066) 357 78 97
Свідоцтво про державну реєстрацію:
ІФ №608-377ПР від 15.02.2022
Загальний наклад:
10 000 примірників
Без передплати
Адреса друкарні:
ТОВ «АРТ СТУДІЯ ДРУКУ»
м. Київ, вул. Бориспільська, 15
www.artprintstudio.com.ua
тел.: (067) 460 07 25
Адреса редакції:
м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 24-А
Редакційна пошта:
mistomagazine@gmail.com
Видавець:
ФОП Сергій Романюк
м. Івано-Франківськ, 76018
вул. Коновальця, буд. 77
МІСТО | 9
тел.: (050) 237 99 81
10 | МІСТО
ВІЙНА | АРМАГЕДДОН
Війна
з терористами
чи зіткнення
цивілізацій
Богдан Скаврон
На Близькому Сході спалахнуло вогнище глобального конфлікту, до якого
можуть бути втягнуті великі світові держави.
МІСТО | 11
Якщо війну, яку розв’язала
російська федерація в Україні,
часто називають протистоянням
світових демократій з представ-
ником авторитарного режиму, то
збройний конфлікт, що розпочав-
ся із нападу бойовиків ісламіст-
ського руху ХАМАС на Ізраїль
7 жовтня, має значно ширший
контекст. Тут йдеться не лише
про геополітичне загострення чи
прагнення великих держав впли-
вати на ситуацію на Близькому
Сході. Ізраїльська “земля обіто-
вана” із священним для трьох
світових релігій містом Єруса-
лимом стала ареною сакральної
битви, причини якої сягають
вглиб віків і навіть тисячоліть.
Те, що тепер відбувається у
міжнародній політиці довкола
війни Ізраїлю проти ХАМАС, на-
гадує гру в покер, в якій лідери
різних держав, не розкриваючи
своїх карт, підвищують ставки
та почасти відверто блефують,
щоб тільки продовжувати зали-
шатись у грі. Однак, навіть якщо
щось змусить зупинити цю війну
і знову на якийсь час заморо-
зити конфлікт, це буде лише
“відкладена партія”, в якій рано
чи пізно доведеться викласти всі
карти на стіл, можливо, навіть із
ядерними “тузами”, які є “в рука-
ві” у Ізраїлю і можуть з’явитися в
спонсора ХАМАСу – Ірану.
Не випадково біблійна “остан-
ня війна” Армагеддон містить
вказівку на географічне розташу-
вання міста Мегіддо на території
стародавнього Ізраїлю. Саме тут,
за пророцтвами, повинна відбу-
тися вирішальна битва напри-
кінці часів, яка ознаменує друге
пришестя Христа та кінець світу.
«Братні» народи
Для розуміння теперішньої
війни Ізраїлю проти ХАМАС у
Секторі Гази недостатньо знань
про сучасну ситуацію в цій
державі, внутрішню політику
уряду Нетаньягу та діяльність
палестинського руху опору, хоча
й без них не обійтися. Потрібен
бодай невеликий екскурс у мину-
ле народів, які зараз населяють
Палестину – історичну область,
яка охоплює територію сучасних
Сектора Гази, Ізраїлю, Голан-
ських висот, Західного берега
річки Йордан, Йорданії, частини
Лівану та Сирії.
Назву “Палестина” ця терито-
рія отримала майже дві тисячі ро-
ків тому – у 130-х роках нової ери
за повелінням римського імпера-
тора Адріана. Так він переймену-
вав провінцію Іудея, щоб затерти
пам’ять про давнє Іудейське
царство після чергового повстан-
ня місцевого населення проти
Риму. Тоді ж він змінив назву
Єрусалима на “Елія Капітоліна”,
яка, на щастя, не прижилася, бо
в 325 році Костянтин Великий,
римський імператор, що прийняв
християнство, повернув Єрусали-
му його первісну назву.
Споконвічно “Філістією” (на
грецький лад Палестиною)
називали узбережжя Серед-
земного моря з містами Газа та
Ашкелон – територію розселення
філістимлян. До сучасних ара-
бів-палестинців, попри подібність
назви, цей біблійний народ не
має жодного стосунку.
Походження філістимлян
пов’язують з “народами моря”,
островом Крит та Мікенською
культурою.
Натомість араби та євреї нале-
жать до місцевого культурного
простору та семітської мовної
групи. За священними переказа-
ми, вони навіть мають спільного
предка — Авраама (в ісламській
традиції Ібрагіма). І ті, й інші
вважають себе нащадками синів
цього біблійного патріарха: євреї
своїм родоначальником нази-
вають Ісаака, араби – Ізмаїла.
Священні писання ісламу та
іудаїзму по-різному тлумачать,
кому із синів Авраама (Ібрагіма)
належать обітниці на володіння
землею у теперішній Палестині
за річкою Йордан.
Чий Єрусалим
Суперництво точиться й дов-
кола Єрусалима, який для обох
світових релігій залишається
важливим сакральним містом.
У часи Ізраїльсько-Іудейського
царства Єрусалим перетворив
на свою столицю цар Соломон,
спорудивши тут головний храм.
Вперше його зруйнували вавило-
няни, а вдруге, після відбудови
– римляни. На сьогодні вціліла
лише західна стіна цієї святині –
так звана “Стіна Плачу”.
Згідно з мусульманською тра-
дицією, з цього міста для зустрічі
з Аллахом вознісся пророк Му-
хаммед. Місце цієї події – мечеть
Аль-Акса на Храмовій горі в
центрі Єрусалима. Тепер вона
вважається третьою за значимі-
стю мусульманською святинею
після Мекки та Медини.
Хоча це, на перший погляд, не-
має стосунку до ізраїльсько-араб-
ського конфлікту, але Єрусалим
також священне місце для хри-
стиян. Досить згадати, що саме
тут стоїть храм Гробу Господньо-
го – головна християнська святи-
ня, яку визволяли хрестоносці.
ВІЙНА | АРМАГЕДДОН
Навіть якщо щось змусить зупинити цю
війну і знову на якийсь час заморозити
конфлікт, це буде лише “відкладена
партія”, в якій рано чи пізно доведеться
викласти всі карти на стіл, можливо,
навіть із ядерними “тузами”
12 | МІСТО
Від 1980 року Ізраїль
проголосив Єрусалим “єдиною
і вічною” столицею своєї
держави. Однак, ізраїльський
суверенітет над східною
частиною міста не визнаний
ні ООН, ні значною частиною
міжнародної спільноти.
Східний Єрусалим вважається
столицею Палестинської
автономії, якої, однак, як
єдиного політичного утворення
фактично не існує.
Історія конфлікту
Попри всі суперечності двох
аврамістичних релігій, про-
тягом багатьох століть пале-
стинські євреї й араби жили
в умовах відносного миру чи,
принаймні, байдужості один до
одного. До закінчення Першої
світової війни, упродовж чоти-
рьохсот років, на цих землях
панувала мусульманська Осман-
ська імперія, в якій і християни,
і іудеї користувалися віднос-
ною цивільною та релігійною
свободою, лише не мали права
носити зброю, служити в армії
та їздити на конях. Також вони
були зобов’язані платити осо-
бливі податки.
Наприкінці 19 століття рух
сіонізму, який передбачав ство-
рення єврейської держави на
“обітованій землі” і був започат-
кований європейськими євреями
за підтримки тогочасного багатія
Ротшильда, поклав початок хви-
лям масової єврейської міграції
до Палестини. Незначна частка
євреїв, які на той час прожива-
ли на цих землях, стала стрімко
зростати. До 1947 року комісія
ООН нарахувала в Палестині
уже понад 600 тисяч євреїв та
1,2 мільйона арабів. За 30 років
до цього арабське населення
майже вдесятеро перевищувало
єврейське.
Резолюція про створення в Па-
лестині двох незалежних (єврей-
ської та арабської) держав, яка
передбачала особливий статус
території під контролем ООН для
Єрусалиму, 14 травня 1948 року
була реалізована тільки Ізраїлем.
Палестинські араби не квапили-
ся з утворенням власної держа-
ви, натомість уже наступного
дня арабські держави напали
на своїх непроханих сусідів. І
програли у цій війні, як і в двох
наступних – у 1967 і 1973 роках.
Відтоді триває відверта ворожне-
ча між Ізраїлем і палестинцями,
які уже 75 років намагаються
“зіпхнути євреїв у море”.
Спробою принести мир на ці
землі була укладена у 1993 році
в Осло угода між прем’єр-міні-
стром Ізраїлю Іцхаком Рабіном і
лідером Організації визволення
Палестини Ясіром Арафатом.
Тоді було встановлено обмежену
владу Палестинської національ-
ної адміністрації в Секторі Гази
та на частині території Західного
берега.
Сектор Гази
і ХАМАС
Більшість жителів вузької
смуги землі завдовжки 40 км,
яку називають Сектором Гази,
живуть у таборах для біженців,
які були створені для розміщен-
ня палестинців, переселених ще
під час першої арабо-ізраїльської
війни 1948 року. Оскільки еконо-
мічна діяльність тут обмежена,
багато з них покладаються лише
на допомогу від ООН.
ВІЙНА | АРМАГЕДДОН
Резолюція про створення в Палестині
двох незалежних (єврейської та
арабської) держав, яка передбачала
особливий статус території під
контролем ООН для Єрусалиму,
14 травня 1948 року була реалізована
тільки Ізраїлем
МІСТО | 13
Приблизно десять років Газа управлялася Па-
лестинською адміністрацією, в якій домінувала
ФАТХ – фракція Організації визволення Палести-
ни, яка підписала мирну угоду з Ізраїлем. Але
2007 року войовниче ісламістське угруповання
ХАМАС перемогло на парламентських виборах.
Відтоді цей невеликий, перенаселений анклав став
центром військового конфлікту Ізраїлю з палес-
тинцями.
ХАМАС був заснований у 1987 році під час пер-
шої палестинської інтифади, тобто повстання про-
ти “ізраїльської окупації”. Пізніше він набув сумної
слави завдяки серії терактів, скоєних смертни-
ками, та інших атак, у результаті яких загинули
сотні ізраїльтян.
Ізраїль у відповідь запровадив блокаду Сектора
Гази, заявивши, що йому необхідно захистити свій
народ. Відтоді Ізраїль і бойовики ХАМАСу в Газі
провели чотири значні військові зіткнення.
Остання війна
15-річна блокада, запроваджена Ізраїлем по-
глибила бідність у Секторі Гази, де проживає 1,9
мільйона палестинців. Відключення електроенергії
відбувалися тут щодня на кілька годин. Більшість
водопровідної води є непридатною для пиття, що
змушувало купувати опріснену воду у приватних
продавців.
ХАМАС здобував популярність серед палестин-
ців, створивши мережу благодійних організацій,
які займаються проблемами бідності, а також
потребами в охороні здоров’я та освіті. Водночас
на цій території відбувалося спорудження підзем-
них тунелів для контрабанди, зокрема зброї, та
вербування прихильників до бойового крила цього
ісламістського руху.
Натомість Ізраїль, який здійснював контроль над
повітряним простором і морською територією Гази
та обгородив цю густонаселену територію висо-
ченною стіною, викликав дедалі більшу неприязнь.
Відколи до влади в Ізраїлі прийшов уряд Не-
таньягу, найбільш правий в історії держави, який
виступає проти надання палестинцям будь-якої
території для створення держави, почуття гніву
ще більше посилилося.
Безпрецедентний за своїм масштабом напад на
Ізраїль стався 7 жовтня – в Йом Кіпур, найсвяті-
ший день у єврейському календарі. ХАМАС випус-
тив приблизно 2200 ракет із Гази та направив гру-
пи бойовиків, які на диво легко подолали огорожу,
на південь Ізраїлю. В результаті атаки було вбито
близько 1 400 ізраїльтян.
Жорстокий удар у відповідь не забарився. Ізра-
їльська армія ЦАХАЛ за кілька днів зачистила від
бойовиків ХАМАС захоплені території та після по-
вітряних ударів по Сектору Гази розпочала назем-
ну операцію, яка призвела до кількох тисяч жертв
серед мирного населення.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу
оголосив, що його країна перебуває у стані вій-
ни. Згодом він додав, що ця війна проти ХАМАС
має підтримку серед союзників у західному світі,
оскільки є війною “людства проти варварів”.
ВІЙНА | АРМАГЕДДОН
ХАМАС здобував
популярність серед
палестинців, створивши
мережу благодійних
організацій, які займаються
проблемами бідності, а також
потребами в охороні здоров’я
та освіті
14 | МІСТО
Реакція світу
Іран. Увечері 7 жовтня сотні людей зібралися у
великих містах Ірану, в тому числі на площі Пале-
стини в Тегерані. Вони розмахували палестинськи-
ми прапорами та запускали феєрверки. Також у
столиці Ірану встановили великі банери на честь
наступу ХАМАС, який отримав назву “Потоп
Аль-Акса”, зокрема із повідомленнями: “Велика
визвольна операція почалася”.
Іран позиціонує себе як головного “борця із
сіонізмом” на Близькому Сході, засновник Іслам-
ської Республіки Рухолла Хомейні бачив в Ізраїлі
авангард західної експансії. Іран підтримує гру-
пи, які регулярно воюють з Ізраїлем, серед яких і
палестинський ХАМАС, і “Хезболла” в Лівані. Бійці
останньої, набрані з різних шиїтських фракцій,
які виступають проти ізраїльського вторгнення в
Ліван, пройшли підготовку в Іранському Корпусі
вартових Ісламської революції.
Ізраїль вважає потенціал Ірану створити ядерну
зброю (у Пентагоні вважають, що для цього Іслам-
ській республіці знадобиться не більше 2 тижнів)
загрозою своєму існуванню та погрожує повітря-
ними ударами у разі розвитку ядерної програми
країни.
Туреччина. Через три тижні після нападу ХА-
МАС на Ізраїль на великому мітингу в Стамбулі про-
лунала різка антизахідна та антиізраїльська заява
президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана.
Перед сотнями тисяч турків, які зібралися на
головній площі колишнього Константинополя,
Ердоган говорив про нове “протистояння Хреста та
Півмісяця”. Президент Туреччини згадував велич
Османської імперії, до території якої понад сотню
років тому входила й Палестина, та війну в Україні,
обзиваючи західні країни лицемірами, що опла-
кують вбитих українських дітей, а не зауважують
смерті палестинських.
“Ті, хто вчора проливав крокодилячі сльози за
мирними жителями, загиблими в українсько-росій-
ській війні, сьогодні мовчки спостерігають за смер-
тю тисяч невинних дітей. Ви проливаєте сльози за
тими, хто загинув в Україні, чому ви не говорите
про цих немовлят, які загинули в Газі? О Заходе, я
кличу до тебе, ти хочеш знову розпочати боротьбу
з Півмісяцем? “ – прозоро натякнув турецький лі-
дер, який приміряє на себе роль захисника мусуль-
манського світу в регіоні.
Росія. Після початку війни між Ізраїлем та
ХАМАС президент рф володимир путін став на
бік Палестини та звинуватив США у провальній
політиці на Близькому Сході. Згодом у москві при-
йняли делегацію ХАМАС, що викликало негативну
реакцію Ізраїлю.
У кремлі звинувачують Ізраїль у надмірних
силових діях проти палестинців у Секторі Гази та
вважають виходом із конфлікту створення окремої
Палестинської держави.
29 жовтня на території Північно-Кавказького фе-
дерального округу рф, де проживає багато мусуль-
ман, відбулися масові антиізраїльські акції. Росіяни
вимагали, щоб євреїв виселили з країни, а також
заборонили в’їзд до рф громадянам Ізраїлю. Най-
більші погроми відбулися в аеропорту Махачкали.
США. У Білому домі негайно відреагували на
атаку ХАМАС, надіславши військову допомогу,
зокрема боєприпаси та перехоплювачі, які повинні
посилити протиракетний “Залізний купол”. США
також посилили свою військову присутність у ре-
гіоні, зокрема відправивши до східного Середзем-
номор’я ударну групу військових кораблів на чолі
з найбільшим авіаносцем та сили швидкого реагу-
вання морської піхоти.
Президент Байден застеріг “треті сторони” від
втручання в конфлікт та закликав Конгрес США не
зволікати з фінансовою підтримкою партнерів, маю-
чи на увазі не тільки Ізраїль, але й Україну. “Йдеть-
ся не про партії чи політику. Йдеться про безпеку
нашого світу”, – наголосив президент США.
Китай. У Пекіні заявили, що КНР буде підтри-
мувати зв’язок із росією, щоб “зіграти позитивну
роль” у сприянні мирним переговорам між Ізраї-
лем і ХАМАСом. Спеціальний посланець Китаю з
питань Близького Сходу стверджував, що і Пекін,
і москва “поділяють однакову позицію щодо пи-
тання Палестини”. Причиною конфлікту дипломат
назвав те, що “законні національні права палестин-
ського народу не були гарантовані”.
Китай також перекинув шість військових ко-
раблів на Близький Схід через побоювання, що
конфлікт між ХАМАС та Ізраїлем може перерости
у світову війну.
Арабські країни Перської затоки. Атака ХА-
МАС сталася тоді, коли Саудівська Аравія норма-
лізувала відносини з Ізраїлем в обмін на гарантії
безпеки США, які мали послабити занепокоєння
саудитів щодо Ірану – їхнього суперника за регіо-
нальний вплив. Очікувалося, що угода запропонує
палестинцям деякі поступки, але без створення
незалежної держави. Напад міг бути спробою
ХАМАСу та, можливо, його прихильників в Ірані
зупинити угоду.
Арабські країни Перської затоки не засудили
напад і заявили, що ключ до тривалої стабільності
лежить у відновленні переговорів щодо рішення
про створення двох держав.
Папа Римський. “Війна на Святій Землі мене
лякає. Як ці народи закінчать цю історію? “ – май-
же через місяць після початку конфлікту заявив
Папа Римський Франциск. Він вважає, що обидва
народи повинні жити в мирі, в окремих державах,
а Єрусалим повинен перебувати під опікою ООН.
За його словами, ескалація “означала б кінець
багатьох речей і багатьох життів”.
ВІЙНА | АРМАГЕДДОН
МІСТО | 15
16 | МІСТО
ВІЙНА | ДЕЛІКАТНЕ
Не витріщатися
і не відводити
очей:
Наталія Мостова
Перейти на інший бік вулиці, зніяковіти, пошкодувати, витріщатися,
опустити очі, сказати «Слава Україні!», пригостити кавою, дати грошей,
перехрестити, обійняти, подякувати, запропонувати допомогу, вдати,
що не помічаєш… Коли люди бачать на вулиці військового з протезом, то
часто розгублюються і не знають як реагувати.
як реагувати
на військового з протезом?
МІСТО | 17
«Якось ми з хлопцями вийшли з лікарні, щоб
поїсти у тутешній забігайлівці. Підійшла жінка,
почала дякувати, обійняла… Та й у самій лікарні
люди часто дякують. Мені приємно», – розповідає
45-річний Микола Штангред з Тернопільщини,
який втратив ногу на війні і зараз лікується в Іва-
но-Франківській обласній лікарні.
«А я не хочу, аби мені дякували. Хіба діти, –
додає 27-річний Олег Маланський з Вінниці. – Не
хочу зайвої уваги. Не хочу, щоб мені відчиняли
двері чи допомагали зайти в маршрутку. Я все са-
мотужки можу. А якщо не зможу, то сам попрошу
допомоги».
«Коли люди йдуть і витріщаються на мій протез,
це дуже неприємно, – продовжує боєць. – Декотрі
чоловіки просто кивають, і як на мене, це нормальна
реакція. А хтось переходить на інший бік вулиці чи
опускає очі. Нікого не засуджую – це їхня справа».
Збочена жалість
Психологиня Наталя Мельникова-Бенюк пояс-
нює, що не треба поранених військових особливо
виділяти. Але запропонувати елементарну допомо-
гу можна. З іншого боку, занадто опікати теж не
варто. Вони цього дуже не люблять.
Хочете подякувати? Дякуйте. Можна словами, а
можна жестом – прикласти долоню до серця. Люди
часто хочуть подякувати, але соромляться заго-
ворити або привітатися. За допомогою ж такого
жесту можна просто висловити свою вдячність.
Хлопці, які повертаються з фронту із посттрав-
матичним синдромом, часто не хочуть, щоб до
них зайвий раз підходили. Якщо люди почнуть
підходити і запитувати, як справи, спочатку буде
приємно, але з часом може почати дратувати. А
просте висловлення пошани за допомогою жесту
не створить проблеми.
Не хочете дякувати? Не треба, не робіть це через
силу. Просто пройдіть повз.
Психологиня розповідає про випадок з військо-
вим, на ногах якого були ортези. До нього підійшла
якась жінка і запхала в кишеню гроші. Боєць аж
онімів, а тоді так сильно розлютився, і потім навіть
не пам’ятав, що відповів тій жінці. «Це вже не
співчуття, а якась збочена жалість. Я не жебрак»,
– пізніше ділився він із психологинею.
Загалом, універсального рецепту немає, вважає
Наталя Мельникова-Бенюк. Точно не треба витрі-
щатися, чи навпаки – ховати очі або переходити на
інший бік вулиці.
Починати розпитувати, бо вам цікаво знати «як
там було і що сталося» – теж недоречно. Спершу
обов’язково уточнити у військового, чи готовий він
узагалі говорити на цю тему. Тим паче, далеко не
кожен володіє навиками екологічного спілкуван-
ня, тож навіть несвідомо можна зачепити почуття
людини, яка бачила війну.
Люди, які повернулись із зони бойових дій та
потрапили в мирне середовище, можуть поводи-
тись інакше. Наприклад, більш гостро відреагу-
вати на вашу спробу допомогти чи поговорити.
Тому про будь-яку дію чи намір варто спочатку
запитати.
ВІЙНА | ДЕЛІКАТНЕ
Запропонувати
елементарну
допомогу можна.
З іншого боку,
занадто опікати
теж не варто.
Вони цього дуже
не люблять
18 | МІСТО
Табу
Ветерани й пацієнти Національного реабілітаці-
йного центру розповіли про кілька поведінкових
табу: що саме краще взагалі не робити, коли ви
бачите людей із протезами.
• Не витріщатися. Не варто пильно розгляда-
ти людину з вадою обличчя чи з протезом. Навіть
тоді, коли вам її дуже шкода і ви їй дуже вдячні. Це
примушує ніяковіти й почуватися некомфортно.
• Не кажіть «Одужуй!». Якщо ви зустріли
людину з протезом у публічному місці, то, ймо-
вірно, вона вже одужала. А втрачена кінцівка, на
жаль, вже не відросте, навіть якщо ви цього будете
бажати від щирого серця.
• Не розпитуйте. Інколи люди запитують про
історію поранення чи травмування або про деталі
реабілітації. Не всім приємно згадувати цей досвід,
тому спершу варто запитати: чи комфортно людині
розмовляти про це.
• Не демонструйте жалість. Жаліти когось,
співчувати чи відчувати емпатію до травмованої
людини, а особливо до наших захисників – це
нормально. Проте ці почуття варто проявляти у
конструктивний спосіб, наприклад, демонструючи
підтримку чи здивування як добре людина справ-
ляється.
• Не уникайте. Є чимало людей, котрі ніякові-
ють чи почуваються незручно, коли зустрічають
когось із вадами обличчя чи з протезом. Люди не
знають як поводитися, не знають про що говорити.
Травмовані чи протезовані люди є повноцінними
членами суспільства, а дуже часто з особливими
заслугами. Їх не можна уникати.
• Поговоріть з вашими дітьми. Найкраще
завчасно. Діти часто поводяться безпосередньо.
Поясніть їм, що таке протез та звідки він з’явився.
Це допоможе уникнути незручних ситуацій. Діти
мають зрозуміти – те, що їм може здаватися бо-
ротьбою і подоланням перешкод, насправді може
бути добре налагодженим звичним процесом для
людини з інвалідністю.
Світ на цьому
не закінчується
Медики кажуть: військові – дуже дисципліновані
пацієнти, а ще емоційно загартовані. Їм не треба
нічого загортати в папірці. Там, де цивільний довго
вагається і переживає, боєць усе вирішує швидко:
як треба – так і лікуйте.
За словами фізіотерапевтів Івано-Франківської
міської лікарні №1, саме від ставлення до себе
залежить, наскільки швидко бійці стають на про-
тез. Звісно, відіграє роль фізична готовність, але
основне залежить від внутрішнього налаштування
воїна і його підтримки.
«Є хлопці, які замикаються в собі, і лежать у
лікарні по три-чотири місяці. По-всякому намага-
ємося шукати підхід до них. Головне – не жаліти і
не няньчитись, вони цього дуже не хочуть», – пояс-
нює Вікторія Курій, лікар фізичної реабілітаційної
медицини закладу.
Далеко не кожен володіє
навиками екологічного
спілкування, тож навіть
несвідомо можна зачепити
почуття людини, яка
бачила війну
ВІЙНА | ДЕЛІКАТНЕ
МІСТО | 19
«Ногу мені відірвало, але голова на місці – це
основне. А все решта дрібниці, – каже військовий
Олег Маланський. – Так, я не зможу бігати, як
колись, чи виконувати певні функції, але їх можна
замінити на якісь інші функції – світ на цьому не
закінчується».
Він – не бідний-нещасний
Рідним поранених теж не просто. Найскладніше
– з жалістю. Часто для поранених то є найгірше.
«Нерідко родичі сідають коло пораненого вій-
ськового і починають плакати, шкодувати. Так ро-
бити категорично не можна, – говорить боєць Ми-
кола Штангред. – Бігати коло нього теж не треба:
мити тарілку, подавати одяг, відкривати пляшку з
водою… Це занадто. Якщо знадобиться допомога,
військовий сам скаже».
Наталя Мельникова-Бенюк пригадує бійця, який
втратив обидві руки. Хлопчині 20 років. У шпиталі
мама від нього не відходила – догоджала як могла:
їсти, пити, перевдягнути… Син дико дратувався,
агресував: «Відійди від мене, дай мені померти,
мені нічого вже не треба». Чим більше мама опіка-
ла, тим гірше ставало.
Зрештою втрутився лікар, сказавши, аби мама
щонайменше на три дні пішла з лікарні. Медик по-
яснив – хлопцю треба дати можливість почати при-
ймати себе по-новому і вчитися давати собі раду.
Жалість – деструктивна. У сильної людини
викличе агресію, а в слабкої –депресію. «Він – не
бідний-нещасний, а воїн, який з усіма труднощами
годен впоратися, – пояснює психологиня. – Не жа-
лість, а мотивація має бути: «Хлопче, ти втрапив у
халепу, але я постараюся помогти тобі вибратися».
45-річний закарпатець Олександр Сушанін два
місяці тому наступив на міну, воюючи на Запо-
різькому напрямку.
Зараз в Івано-Франківській обласній лікарні
готується до протезування ноги і постійно трима-
ється на позитиві – бо має добру підтримку. Але
на початках страшенно хвилювався, як кохана
сприйме його нового. «Який же ти дурень! Як ти
міг засумніватися?» – після цих слів коханої жінки
Олександр нарешті заспокоївся.
Сталеві ноги, руки, спини
Військовослужбовець Олександр Терен, який
втратив обидві ноги під час харківського наступу,
та вже поставив протези, ділився в одному з допи-
сів в Інстаграмі, що помічаючи його протез, люди
часто ніяковіють, і це відчуття передається йому:
«Я розумів, що й мені стає ніяково. Але я не
бажаю бути причиною дискомфорту людей, при-
чиною відведених очей чи причиною перемовлянь.
Хіба ж то мій вибір бути тепер таким і відрізня-
тись якимось чином візуально від звичайної лю-
дини?!. Це не я і не тисячі інших захотіли відчути
таку різницю з вами, – піше він. – Чим більше люди
будуть бачити мене та інших протезованих людей,
тим швидше станеться трансформація в новий на-
род, який має не лише сталеву волю, а й фактично
сталеві ноги, руки, спини».
Боєць нагадує: якщо будете бачити когось із
протезами, знайте – йому ніяково теж. Але важли-
во перебороти цю ніяковість, прийняти реальність
такою, як вона є, та усвідомити: всі ми різні, але
однаково сильні та незламні.
Жалість – деструктивна.
У сильної людини викличе
агресію, а в слабкої –
депресію
ВІЙНА | ДЕЛІКАТНЕ
20 | МІСТО
Супергерої:
безстрашні, сильні та рішучі
Військові ЗСУ, які
втратили кінцівки під час
бойових дій та проходять
реабілітацію, стали
моделями фотопроєкту
журналу «Місто» та
добровольчого хірургічного
шпиталю «БРАСС». Ним
ми хотіли показати,
що життя цих мужніх
чоловіків навіть після
важких поранень не
збавляє обертів. Адже їхні
серця сповнені жагою до
життя та перемоги!
МІСТО | 21
Юрій ГАПОНЧУК
(псевдо «Гапон»)
30 років, м. Івано-Франківськ
Капітан, командир роти оперативно-
го призначення 50 полку Національ-
ної гвардії України
Відбув строкову службу, брав участь
в ООС. За 8 років пройшов шлях від
солдата до капітана. Травму отримав
в Серебрянському лісництві під Кре-
мінною.
«Був сильний артилерійський
обстріл. У темряві в лісі наступив на
міну, відірвало пів стопи. А я лежу
і думаю: а як у футбол буду грати?
Зараз на тренування ходжу, все нор-
мально»
Планує повернутися на фронт.
Наразі проходить ВЛК та працює
радником міського голови Івано-Фран-
ківська з питань доступності.
22 | МІСТО
Олег ЗАВЕРТАНИЙ
40 років. с. Кузівка Черкаської області
Помічник гранатометника
До повномасштабного вторгнення працював у
ресторанному бізнесі в столиці. 27 лютого 2022 року
сам пішов до військкомату, а за місяць уже був на
фронті.
Воював чоловік 10 місяців. Поранення отримав під
Соледаром. «Ворог викинув гранату з бліндажа, далі
нічого не бачив, що відбувається, мене евакуювали».
Все, що хотів — це знову ходити. «Коли стаєш на
протез і відчуваєш, що все працює — це дуже клас-
но. Я люблю життя, воно мене мотивує. Якщо ти
живий, повинен зробити щось корисне».
ВІЙНА | ОБЛИЧЧЯ
МІСТО | 23
Вишиванки: Etno Style
Чоловічі костюми: PetTex
Фототудія:
«Галас Space»
Фотограф:
Олег Нетецький
Артем КНИШ
31 рік. Родом з Харкова, живе
у м. Конотоп Сумської області.
Після перемоги мріє переїхати
до Івано-Франківська.
Сержант, добровольчий батальйон
Нацгвардії «Слобідська Січ»
Відбув строкову службу, далі пішов в
АТО (пізніше ООС), потім —повномасш-
табне вторгнення. Поранення отримав
в Серебрянському лісництві під Кремін-
ною.
«Не знали, що там заміновано. Насту-
пив на протипіхотну міну: нога гарно
летіла, черевик не розв’язався (жартує,
– ред.). Зате тепер щоранку прокидаюся
з тієї ноги».
Впевнений: життя після протезування
лише починається. Планує знову повер-
нутися на фронт. Мріє наступного літа
біля кремля смажити шашлики.
ВІЙНА | ОБЛИЧЧЯ
24 | МІСТО
ВІЙНА | ІНШЕ МІСТО
Одеса
стала іншою
Тетяна Соболик
«Ми не українці,
ми – одесити»
або «Ми говоримо
не російською,
а одеським
діалектом»,
– так любили
казати мешканці
Одеси до
повномасштабного
вторгнення, та
після нього такі
фрази звучать
все рідше. Поки
одесити так,
здавалось би,
безневинно
жартували,
росіяни все більше
підживлювали
наратив, що
Одеса – під
окупацією
України,
відтак її треба
«звільнити».
Втім, одесити
почали
прокидатися.
Поступово,
потроху і не
всі одразу, але
почали. Хтось
перевзувся, а
хтось дійсно
оговтався.
Хочеться вірити,
що останніх
значно більше.
МІСТО | 25
Показали себе у 2014-му
Проте нечесно було б не віддати належне Одесі
за те, що вона про свій патріотизм заявила ще у
2014 році. 2 травня виповнилося дев’ять років з
дня сутичок між прибічниками Євромайдану та
проросійськими активістами. Тоді в Одесі загинули
48 людей, ще 250 постраждали.
Перші зіткнення відбулися на Грецькій площі.
Звідти стартувала патріотична хода одеських та
харківських футбольних вболівальників на матч. До
них приєдналися інші патріотичні організації і про-
українські активісти. Зірвати марш вирішили добре
екіпіровані учасники так званого “антимайдану”.
Врешті історичний центр Одеси перетворився на
поле бою. Спершу кидалися піротехнікою, далі –
бруківкою. Потім пролунали перші постріли. Тоді
на Грецькій площі загинули, з обох боків, шестеро
осіб, усі – від вогнепальної зброї. Та це був лише
початок. Сутички продовжилися у Будинку проф-
спілок, у якому ховалися “антимайданівці”.
Внаслідок кидання коктейлів Молотова будів-
ля спалахнула за лічені хвилини. Десятки людей
виявилися заблокованими всередині. Деякі намага-
лися врятуватися від пожежі, вистрибуючи з вікон.
У той вечір загинуло ще 42 особи. Вісім – через
падіння з палаючого будинку. Від опіків та отруєн-
ня чадним газом – 34.
Новини з Однокласників
Ольга Ардаковська живе в передмісті Одеси.
Родом вона з Лисичанська, що на Луганщині, тому
весь трагізм ситуації зрозуміла ще у 2014-му. Її
мама була там. Втім, зауважує жінка, в Одесі тоді
мало хто припускав, що починається велика війна.
«Я зареєструвалася в Однокласниках, щоб сте-
жити за новинами і розуміти, які будинки потра-
пляли під обстріли, – розповідає Ольга. – Там було
страшне: вони під під’їздом готували їсти на всіх, їх
обстрілювали, вони не могли зняти гроші з банко-
мату тощо. А тут, в Одесі, життя вирувало, і нікого
не хвилювало, що робиться на Донбасі».
Вона тиждень плакала, бо з мамою не було
зв’язку. Та й виїхати було неможливо. Потім стало
спокійніше. Мама навіть їздила перші чотири міся-
ці на роботу в Луганськ, через наші та їхні блокпо-
сти. Врешті вона звільнилася з роботи, а Луганськ
згодом окупували.
«24 лютого лупнуло у нас, в Одесі, а в них все
почалося через тиждень. Я просила її виїжджати,
але вона казала, що вже все пережила, – пригадує
Ольга. – Останньою краплею було, коли в будинок
навпроти влучила ракета, лишився лише перший і
другий поверхи. Я тоді подзвонила до однокласни-
ка і попросила маму забрати».
30 блокпостів
З однокласником Сергієм в Ольги теж була
цікава історія. Після школи вони не спілкувалися
взагалі, розбіглися і стали зовсім чужими. Та от
якось перед повномасштабним вторгненням він їй
зателефонував і запитав, чи не хотіла б вона зу-
стрітися. Ольга запросила його до себе додому, по-
знайомила зі своїм чоловіком, вони посмажили на
подвір’ї шашлики, а розійшлися зі словами: «На-
ступного разу приїжджай з дружиною та дітьми».
Сергій справді наступного разу приїхав із дружи-
ною та двома доньками, а ще зі своєю матір’ю та
мамою Ольги. Втікали від війни. Це був березень
2022 року.
ВІЙНА | ІНШЕ МІСТО
Фото з чоловіком
перед Донецьким
напрямком
26 | МІСТО
«Він пожежник, – розповідає Ольга. – Моя мама
вже тоді спала в коридорі, боялася навіть вийти
і глянути, що надворі. Ми подзвонили Сергію і
попросили, щоб він пожежною машиною забрав
маму, і підмовила і їх виїжджати. Більша частина
Лисичанська вже була окупована. Вони виїжджали
чужими автівками – уявіть собі, люди залишали за-
писки на машині: «Беріть». Поїхали через Бахмут,
проїхали десь 30 блокпостів, на них націлювали
автомати, не можна було сказати ні слова».
Їхали вони три дні. Зв’язку не було. Ольга не мог-
ла ні їсти, ні спати. Їжу, яку готувала, викидала.
Нарешті вийшли на зв’язок. Так до Ольги пере-
їхали жити мама і п’ятеро переселенців – родина
Сергія. Однокласник з сім’єю прожив у неї три з
половиною місяці. Потім найняв квартиру в Одесі, і
вони переїхали. Спілкуються понині.
Спершу все було
безкоштовно
24 лютого 2022 року в Одесі лупнуло о 5-ій ранку
по нафтобазі. Ольга була одна з тих небагатьох, які
розуміли, що буде повномасштабна війна, вона про-
сила-молила робити дітям закордонні паспорти. Та
їй ніхто не вірив. Сміялися і називали панікеркою. А
коли все почалося, то чоловік сказав, що нікуди не
поїде – залишиться обороняти власний дім.
В Ольги двоє синів. Молодшому Нікіті тоді було
11, старшому Даниїлу – 20. Він тоді працював су-ше-
фом в Одесі, але новини в той день не дивився.
«Я страшний панікер, бігала й плакала, – при-
гадує Ольга. – Всі чули вибух, всі розуміли, що по-
чалося, але чоловік каже, що нічого страшного не
трапилося, і їде на роботу. А я дзвоню синові, щоб
усе кидав та їхав додому, бо війна почалася. Проте
він не повірив. Лише через годину, коли вийшов
покурити і побачив, що люди бігають з сумками,
метушаться, а два напарники позабирали паспор-
ти і втекли, то все зрозумів. Так, я запропонувала
йому їхати додому, краще бути гуртом. Він приїхав
і десь півтора місяці не працював, був з нами».
Одеса стояла. Скрізь була паніка, черги. Хтось
заправлявся, хтось купував їжу – в кожного мозок
захищався по-своєму. Чоловікова фірма закрилася,
два тижні не працювали. За цей час він у ванній
зробив ремонт – замінив плитку, мусив чимось
займатися.
Ольга розповідає: всі вікна вони обклеїли скот-
чем, бо вірили, що допоможе. А ще чоловік облаш-
тував для життя погріб – оббив стіни килимами.
Закупили продуктів і сиділи, чекали. Життя в
Одесі почало відновлюватися десь через місяць.
Чоловік повернувся на роботу, і син згодом також
пішов працювати.
«Посидіти в кафе не було де, але було де людей
нагодувати. Я була в захваті, що власники ресто-
ранів за свій кошт отак допомагають. Я репости-
ла інформацію про хостели, адже деякі одесити
виїжджали і залишали свої будинки для чужих
людей. Бо ж люди їхали і їхали. Все було перший
час безкоштовно», – пригадує Ольга.
Їхали вони три дні. Зв’язку не було. Ольга
не могла ні їсти, ні спати. Їжу, яку готувала,
викидала. Нарешті вийшли на зв’язок. Так до
Ольги переїхали жити мама і п’ятеро переселенців
ВІЙНА | ІНШЕ МІСТО
26 лютого 2022 року,
в підвалі
МІСТО | 27
Мислення змінилося
Врешті в Одесі почали звикати до війни і її рит-
му. Коли звільняли Херсон, то в Одесі всі лікарні
були переповнені військовими, які брали участь у
цих боях. Тоді Ольга розпочала свій перший збір.
Купувала предмети гігієни: труси, шкарпетки, гелі
для душу, зубні щітки та пасти.
«Ми за два дні зібрали непогану суму, і я понес-
ла все необхідне по лікарнях, – пригадує жінка. –
Потім збирали на окопні свічки, на ліки. Далі – на
машину для брата подруги, який воює. Вони саме
звільняли Херсонщину, і необхідний був транспорт.
Тоді збори закривали швидше».
Ольга зазначає, у неї не було родичів у росії.
Втім, на Одещині вистачало і своїх людей для
дискусії. У перші дні вона зустрічала таких, що
казали, що їм все одно, під ким жити. Вона наво-
дила аргументи, але нічого не переконувало. Але з
часом мислення в багатьох змінилося.
«Є такі, що, як мене бачать, то одразу кричать
«Слава Україні!», – каже Ольга. – Хоч, чесно ка-
жучи, й досі є придурки. Але зараз у моєму колі
одиниці тих, хто хоче сидіти на двох стільцях, а на
початку таких багато було. Я говорила, поясню-
вала і переконувала: якщо ви чекаєте на «рускій
мір», то не сидіть у підвалах. Але закінчувалося
все тим, що я розверталася і йшла в інший бік, бо
хотілося кричати від розпачу».
Одна подруга Ольги залишилася в окупації,
то якось телефонувала й радила їй обережніше
висловлюватися в соцмережах, бо, мовляв, може й
росія зайти. Це Ольгу не зупиняло, навпаки, злило:
ще має дозволу в когось питати, що писати? Зараз
таких в Ольжиному колі спілкування уже нема, бо
вона припинила з ними навіть вітатися.
Нічого спільного
За словами Ольги, в Одесі зараз справді значно
більше відчувається українська ідентичність. Якщо
20 місяців тому хтось казав «Одесса есть Одесса»,
то зараз уже такого нема. Заходиш в магазин, а
там рекламні макети українською, українська му-
зика і мова теж. Навіть якщо хтось і балакає росій-
ською, то, коли чує українську, одразу переходить.
Жінка зазначає, особисто вона не була свідком
жодних конфліктів, хоч розуміє, що потенційно
десь вони й можуть бути.
Що казати, Ольга сама до повномасштабного
вторгнення говорила російською. Але через кілька
місяців перейшла на українську. Зауважує, що все
тоді звалилося гамузом – і війна, і підписники, які
нагадували про закон про державну мову.
ВІЙНА | ІНШЕ МІСТО
У перші дні вона зустрічала
таких, що казали, що їм все
одно, під ким жити. Вона
наводила аргументи, але
нічого не переконувало. Але
з часом мислення в багатьох
змінилося
28 | МІСТО
«Десь за 3-4 місяці перейшла
на українську. Я не говорю чи-
стою мовою, а суржиком, – зі-
знається вона. – В голові змі-
нюємося, бо не хочеться нічого
спільного мати з росією».
Влада в Одесі, припускає жін-
ка, напевне, перевзулася. Зараз
тут ситуація така сама, що й по
всій Україні. Люди порушують
питання: чому під час війни ро-
бляться дороги, які не робилися
десятки років, бо не треба було?
«Я не розумію, чому люди
мають виходити на мітинги з
проханням віддати гроші на ЗСУ,
а не на ремонт дороги, – акцен-
тує Ольга Ардаковська. – Таке
враження, що влада керується
думкою: поки йде війна, треба
накрастися, і байдуже, що від-
бувається. А люди обурюються,
стоять під мерією, і їх можна
зрозуміти».
Бойовий
настрій
З квітня чоловік Ольги Микола
в ЗСУ. Якось вийшов на роботу і
потрапив у військкомат. Комісію
пройшов за дві години. В той
день з Одеси відправили десятки
автобусів з чоловіками. Ольга
встигла привезти сумку і попро-
щатися. Плакала.
Їх повезли на Житомирщину.
Навчання тривало три тижні.
Звідти чоловік потрапив «на
нуль», у штурмову бригаду. Під
час другого бойового завдання
Микола потрапив під міномет-
ний обстріл, отримав контузію.
Лікувався за свій рахунок, лише
через місяць на картку прийшло
10 тисяч грн.
Потім Микола перевівся в
інший підрозділ. Зараз займа-
ється запуском безпілотників та
квадрокоптерів на Донеччині.
Кожних три-чотири дні переїжд-
жають на інше місце.
«З ним тут є досвідчені вій-
ськовослужбовці, які воюють ще
з часів АТО, це люди з досвідом,
він багато біля них навчився, –
розповідає Ольга. – Це вже інша
справа. Він знає, що робить і як,
має інший настрій, ніж був після
мобілізації».
А Ольга, своєю чергою, допо-
магає Миколі, як може. Недавно
разом із підписниками в Інста-
грамі збирали гроші на машину
для його бойових завдань. Бо
кожен робить усе, що може, на
своєму місці.
Що казати, Ольга сама до
повномасштабного вторгнення говорила
російською. Але через кілька місяців
перейшла на українську. Зауважує, що
все тоді звалилося гамузом – і війна, і
підписники
ВІЙНА | ІНШЕ МІСТО
МІСТО | 29
Cалони оптики «LikeOptika» у Івано-Франківську:
вул. Пилипа Орлика, 1; вул. Шевченка, 45; вул. Гаркуші, 24; вул. Мазепи, 40
/like_optica_if
ОПТИКА
ПОЗИТИВНИХ
ЕМОЦІЙ
30 | МІСТО
ГРОШІ | ЗАКОНОДАВСТВО
Дорослі діти
загиблих
Героїв:
Тетяна Кіндюх
чому держава їх не бачить?
51-річний Зіновій на війну приїхав з Варшави. Його війна тривала три
тижні… У 55-річного Івана на фронті були син і зять. Він теж пішов.
Загинув через пів року… Але об’єднує цих чоловіків не лише патріотизм і
героїчна смерть. В обох – дорослі діти. Настільки дорослі, що держава
їм нічого не винна. Не винна також і дітям, які народилися після загибелі
батька, і «незаконним» дружинам теж нічого не винна…
МІСТО | 31
Таких історій зараз сотні. Домовитись з роди-
чами та поділити 15 мільйонів гривень по-совісті
вдається одиницям; ще якась частина у пошуках
справедливості іде до суду; багато хто – просто
опускає руки. А все – через недосконале законо-
давство.
За хвилину до смерті він
ніс побратимам яблука
Калушанин Зіновій Кінаш дуже любив дітей:
своїх двох – Катю й Дмитра – і чужих не менше.
Де би не був, завжди знаходив час на дітей. І вони
платили йому взаємністю. Любив він і своїх друзів,
був душею компанії. А для дружини – найміцнішою
життєвою опорою. Прожили разом 28 років. Що-
правда, офіційно у шлюбі лише перші 8, а наступні
20 – зі статусом «розлучені».
«Так склалося, – каже вдова Ольга Кінаш, – але
ми ніколи не переставали бути сім’єю. Не просто
жили разом після розлучення, а він справді дбав
і про мене, і про дітей. Перший час мав роботу
тут, а потім – за кордоном. Працював у Польщі.
На роботі його дуже цінували. Ми могли їздити до
нього, він приїжджав до нас…»
За день до 24 лютого, коли всі говорили про
можливу війну, він уже знав, що робитиме. Казав,
що треба сподіватися на краще, але сам тим часом
закривав усі свої незавершені справи…
«Коли почалася війна, сів на прямий автобус
«Варшава — Калуш» і дуже швидко був удома. З
нього за проїзд тоді навіть грошей не взяли, ро-
зуміли, куди і чого він їде, – розповідає подробиці
Ольга. – А наступного дня (це був початок березня
2022 року. – авт.) вже був у військкоматі. Бойово-
го досвіду не мав, але служив строкову службу в
армії, тому одразу потрапив на передову».
Зіновій Кінаш опинився на нульових позиціях під
Харковом. Але навіть звідти щодня знаходив час,
щоб подзвонити додому. Зараз рідні розуміють, що
його «все добре», «ситий», «не дуже стріляють»
були зовсім неправдивими… Але тоді хотілося
вірити.
«Я не дала собі права його відговорювати на ета-
пі прийняття рішення, бо бачила наскільки твер-
дим є його бажання стати на захист української
землі. Діти переживали, але водночас і пишали-
ся батьком. Ми вірили, що все буде добре. Він у
житті був дуже фартовим: міг телевізор виграти
або щось цінне знайти. Вдача завжди вела його по
життю… Але не на війні…»
Зіновій загинув наприкінці березня 2022-го. У
той день у них була успішна «зачистка» одного з
населених пунктів. Побратими переводили подих,
а калушанин тим часом зібрав ящик яблук десь по-
ряд і ніс їх хлопцям. У цей момент почався обстріл.
Вірогідно, хтось здав координати українських обо-
ронців. З п’яти бійців, що були на тому місці, троє
загинули.
ГРОШІ | ЗАКОНОДАВСТВО
32 | МІСТО
ГРОШІ | ЗАКОНОДАВСТВО
Коли після похорону
постало питання виплати 15
мільйонів гривень, нам одразу
у військкоматі сказали, що
його дорослі діти від першого
шлюбу мають написати
відмови
«Обіцяю приїхати через
місяць – назавжди…»
З цими словами ще один військовий із Прикар-
паття їхав від дружини після нетривалої відпустки
у серпні. Він пішов у військкомат 1 березня 2022
року з вимогою негайно його мобілізувати. Мав
інвалідність, тому брати його не хотіли. Довелось
скандалити.
«На фронті – мої син і зять! Як я їм в очі буду ди-
витися, якщо відсиджуся вдома?» – твердо заявив.
І – його взяли. Призначили у бригаду, яка за-
ймалася ремонтом техніки. Але щоб ремонтувати,
треба ще було ту техніку з місць зіткнень забира-
ти. Під час однієї з таких «вилазок» він і загинув:
підірвався на міні.
«Іван дотримав слова: дійсно повернувся через
місяць після нашої останньої зустрічі. І більше
справді на війну не пішов», – розповідає його
дружина. Жінка просить не вказувати імені, бо не
хоче бути предметом обговорень у суспільстві.
З Іваном у неї другий шлюб. Після першого зали-
шилася з двома дітьми, для яких він став чудовим
батьком. Назавжди люблячим татом залишався
і для двох своїх дітей від першого шлюбу. Разом
прожили 12 років.
«Коли після похорону постало питання виплати
15 мільйонів гривень, нам одразу у військкоматі
сказали, що його дорослі діти від першого шлюбу
мають написати відмови. Якщо напишуть – гроші
розділять між мною і його батьком (мами вже не-
має серед живих), якщо не напишуть – не отримає-
мо взагалі ніхто нічого», ро– зповідає жінка.
Отримання 15 млн грн одноразової грошової
допомоги родинам загиблих військових під час дії
воєнного стану регламентує постанова Кабміну
№168 від 28 лютого 2022 року. Суму розподіляють
рівними частками на всіх отримувачів, передбаче-
них у статті 16-1 Закону України «Про соціальний
і правовий захист військовослужбовців та членів їх
сімей», –батьків, одного із подружжя (якщо він/вона
не одружилися вдруге), дітей, які не досягли повно-
ліття, утриманців загиблого (померлого). Утриман-
цями, відповідно до статті 31 Закону України «Про
пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової
служби, та деяких інших осіб», є члени сім’ї по-
мерлого, які були на його повному утриманні або
одержували від нього допомогу, яка була для них
постійним і основним джерелом засобів до існуван-
ня. Водночас на виплату 15 млн гривень не можуть
претендувати громадяни росії та білорусі та особи,
які постійно проживають на територіях цих країн,
або засуджені за державну зраду, колабораційну
діяльність, пособництво державі-агресору.
Порядок та умови призначення таких виплат
родинам військовослужбовців ЗСУ зараз регулю-
ються наказом Міноборони №45 від 25 січня 2023
року. У переліку документів, які мають надати
члени сім’ї загиблого військового, щоб отримати
одноразову грошову допомогу, справді є пункт про
надання відмови. Утім, жодного слова про те, що
таку відмову мають надавати дорослі діти. Це вза-
галі дивно: відмовлятися від частки, яка й так на
тебе не може бути розподілена.
МІСТО | 33
ГРОШІ | ЗАКОНОДАВСТВО
«У мене хороші стосунки з дітьми чоловіка. Вони
все підписали, бо сказали, за законом і так не могли
претендувати на ті гроші. Але в людей ситуації є різні.
І других шлюбів дуже багато, бо то життя. І от, коли
діти не підписують таких документів, то виходить дер-
жава у виграші», – припускає вдова загиблого Івана.
І діти – не діти,
і я – не дружина
Подібні відмови пропонували написати і дітям
Зіновія Кінаша. Дружині навіть не пропонували, бо
юридично вона не дружина, тож, і прав ніяких не
має й претендувати ні на що не може. Гроші були
готові розділили між батьком та матір’ю військового.
«Ми вирішили боротися, – розповідає Ольга. –
Батьки йдуть на фронт заради майбутнього своїх
дітей та онуків. І гинуть теж заради дітей. І неваж-
ливо, чи дітям 5 років чи 25. Вони залишаються
дітьми своїх батьків, дітьми загиблого Героя. І вони
мають мати право і на виплату, і на інші пільги, бо
їхній батько віддав за це своє життя».
Спершу жінка через суд встановила факт сво-
го спільного проживання з Зіновієм Кінашем. А
тоді з аналогічними заявами до суду пішли його
25-річний син та 27-річна дочка. Обоє вказували у
позовних заявах, що просять суд встановити факт
спільного проживання однією сім’єю з батьком
«для реалізації свого права на призначення та
виплату йому (їй. – авт.), як члену сім’ї, допомоги у
зв’язку із загибеллю батька під час виконання ним
обов’язків військової служби».
«На нашу користь свідчив і брат мого чоловіка, і
спільні друзі. Суди ми виграли. І відповідну випла-
ту – отримали. Я вважаю, що стосовно до дітей це
дуже важливо. А законодавство треба змінювати,
бо діти не можуть бути дітьми тільки до 18 років
чи тільки до моменту свого одруження. Діти – це
назавжди», – резюмує Ольга.
Жінка додає, що наразі держава справді підтри-
мує сім’ї загиблих військових. Є кілька механізмів
матеріальної підтримки (від допомоги на похован-
ня – до підвищеної пенсії), психологічної, допо-
моги на рівні благодійних фондів та міжнародних
організацій тощо. Тому у спірних ситуаціях треба
боротися. Не боятися чийогось осуду та звинува-
чень у меркантильності, а боротися. Бо життєвих
історій – тисячі, але ті, хто йдуть захищати Украї-
ну, мають знати, що їхні діти – захищені законом і,
втративши батька (чи матір) на війні, не залишать-
ся наодинці зі своїм болем.
Зміни будуть:
військові зможуть робити
заповіт
Законодавство дійсно недосконале, каже народ-
на депутатка України Оксана Савчук, до якої ми
звернулися з запитанням, чи є на горизонті хоч
якісь законопроєкти, які здатні врегулювати спірні
моменти щодо виплат родинам загиблих.
«Ці виплати здійснює Міністерство оборони
України, – зазначила вона. – За стандарт взято
базові соціальні пільгові речі. Так, виплати за
загибель військового чи військової спрямовані
на допомогу родині як пенсія у зв’язку з втратою
годувальника, неповнолітнім дітям, які не можуть
себе забезпечити самостійно, дружині загиблого.
Однак, ситуація буде змінюватись, оскільки через
недосконале законодавство рідні загиблих дуже
часто йдуть до суду».
Оксана Савчук додає: у новій редакції законопро-
єкту 9226, який пройшов перше читання і комітет
до другого читання, депутати пропонують розши-
рити перелік осіб, які мають право на отримання
одноразової грошової допомоги. Йдеться про те,
що таку допомогу мають отримувати усі члени
сім’ї загиблого (померлого).
Батьки йдуть
на фронт заради
майбутнього
своїх дітей
та онуків.
І гинуть теж
заради дітей.
І неважливо,
чи дітям 5 років
чи 25. Вони
залишаються
дітьми своїх
батьків, дітьми
загиблого Героя
34 | МІСТО
Парламентарі зокрема хочуть заборонити відмо-
ву в отриманні такої допомоги від імені малолітніх,
неповнолітніх дітей, повнолітніх непрацездатних
дітей загиблого (померлого). Діти, які народилися
вже після загибелі військового, можуть отримати
право на грошову допомогу (на сьогодні вони та-
кого права позбавлені. – авт.). Такі ж права, відпо-
відно до законодавчої ініціативи, можуть отримати
діти, щодо яких загиблого (померлого) було поз-
бавлено батьківських прав.
У розширеному переліку
одержувачів допомоги:
● той із подружжя, який пережив загиблого (по-
мерлого);
● батьки (усиновлювачі), якщо вони не були поз-
бавлені щодо нього батьківських прав і їхні права
не були поновлені на час загибелі (смерті) особи;
● онуки, у випадку, якщо їхніх батька або мате-
рі, що є дитиною загиблого (померлого), не було
в живих на момент загибелі (смерті) особи або на
момент призначення допомоги;
● жінка або чоловік, з яким загиблий (померлий)
проживали однією сім’єю, але не перебували у
шлюбі між собою, за умови, що цей факт встанов-
лено рішенням суду, яке набрало законної сили;
● утриманці загиблого (померлого).
«Фактично визначені всі проблемні категорії
осіб, права яких сьогодні не визначені законом, –
вважає Оксана Савчук. – Також законопроєктом
пропонується передбачити право військовослуж-
бовців робити особисте розпорядження (заповіт)
щодо виплати одноразової грошової допомоги на
випадок його загибелі чи смерті».
Але щодо повнолітніх дітей ситуація навряд чи
зміниться. Навіть в оновленому законопроєкті їх
віднесли до категорії осіб, які не матимуть права
на отримання одноразової грошової допомоги. Ці-
каво, що в одному ряді з «обділеними» дорослими
дітьми опинилися ще дві категорії:
● батьки (в тому числі усиновлювачі), а також
інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку
щодо утримання загиблої (померлої) особи, якщо
ця обставина встановлена судом;
● особи, які умисно позбавили життя чи вчинили
замах на особу (осіб).
Коли у парламенті голосуватимуть за зміну
відповідного законодавства, і чи будуть ще якісь
поправки/уточнення, наразі невідомо. За найопти-
містичнішим прогнозом це може відбутися на-
прикінці грудня. І, якщо так, то з січня 2024 року
оновлений закон міг би запрацювати.
ГРОШІ | ЗАКОНОДАВСТВО
У спірних ситуаціях
треба боротися. Не
боятися чийогось
осуду та звинувачень
у меркантильності, а
боротися. Бо життєвих
історій – тисячі, але ті, хто
йдуть захищати Україну,
мають знати, що їхні діти –
захищені законом
МІСТО | 35
36 | МІСТО
ГРОШІ | ДЕРЖБЮДЖЕТ
Гроші
та війна:
Богдан Скаврон
чи на все вистачить коштів
у 2024 році?
Український уряд готується до ще одного важкого фінансового року в умовах
війни. Державний бюджет на 2024 рік знову має діру величезного дефіциту,
залатати яку планують за допомогою західних партнерів. Але немає
певності в тому, що допомога від Заходу буде достатньою та своєчасною.
МІСТО | 37
Тривожні дзвіночки почали лунати із США, де,
попри запевнення адміністрації президента Байде-
на у непохитній підтримці України, загострилися
дискусії щодо продовження фінансової допомоги
українцям. Новий фінансовий рік, відлік якого у
Сполучених Штатах ведуть від 1 жовтня, розпочав-
ся із ухвалення Конгресом тимчасового бюджету
країни, в якому не враховано допомогу для України.
Водночас у Євросоюзі новопризначений
прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо у парі з
очільником угорського уряду Віктором Орбаном
(обидва відомі своїми проросійськими поглядами)
заблокували продовження виділення Україні 50
мільярдів євро довгострокової макрофінансової
допомоги від ЄС. Рішення про оновлення бюджету
необхідно ухвалити до кінця року, бо саме тоді за-
кінчується нинішнє фінансування ЄС для України.
Головні цифри бюджету
Власного фінансового ресурсу (податкові та
неподаткові надходження, трансферти) Україні
вистачить лише на приблизно половину передбачу-
ваних наступного року видатків.
У проєкті Державного бюджету на 2024 рік, який
19 жовтня депутати Верховної Ради прийняли за
основу, закладено доходи в розмірі 1,7 трлн грн,
що на чверть більше, ніж у кошторисі на 2023 рік,
але при цьому – 3,3 трлн гривень видатків. Дефіцит
бюджету очікується на рівні 1,6 трлн грн або 20,4%
від ВВП.
Ключовим пріоритетом на 2024 рік буде фінан-
сування видатків на оборону та безпеку – 1 697,9
млрд грн. Із загального фінансування бюджетних
програм Міноборони 99% коштів традиційно пе-
редбачено на два напрямки:
882,8 млрд грн – зарплати, медицина, допомога
сім’ям військових;
265,4 млрд грн – закупівля та ремонт озброєння
та військової техніки.
Для фінансування більшості “невійськових”
видатків, серед яких і соціальні виплати (пенсії,
пільги, субсидії), і зарплати бюджетників (зокрема,
вчителів, лікарів та чиновників) уряд сподівається
на допомогу міжнародних партнерів. Наступного
року в держбюджеті закладено на 500 млн доларів
більше “сподівань”, ніж було у 2023 році — загалом
42,8 млрд доларів (тобто ті ж таки 1,6 трлн грн
дефіциту).
При цьому, державний борг України зросте до
8,18 трлн грн (в національній валюті). Відносно
ВВП він перевищить 104%, а, як вважають у Світо-
вому банку, перевищення держборгу відносно ВВП
в Україні на 1% (понад прийнятні 64%) коштувати-
ме економіці 0,02% зростання. Це означає, що борг
104% від ВВП може уповільнити зростання україн-
ської економіки на 0,8% на рік.
Таким чином можуть не справдитися оптимістич-
ні очікування уряду щодо зростання економіки у
2024 році на 5% та досягнення номінального ВВП
у розмірі 7,8 трлн грн. Це означатиме, що власних
доходів до бюджету може бути менше, ніж плану-
ється. А от на рівні видатків це ніяк не позначить-
ся.
Треба зауважити, що у бюджеті на 2024 рік
видатки на соціальне забезпечення зростуть на
22,9 млрд грн: на пільги та житлові субсидії – на
12 млрд грн; на соцзахист громадян, які потрапи-
ли в складні життєві обставини, – на 2,6 млрд грн;
на соцзахист осіб з інвалідністю – на 2,6 млрд грн;
на нову програму “Розвиток системи соціальних
послуг” – на 1,1 млрд грн.
ГРОШІ | ДЕРЖБЮДЖЕТ
38 | МІСТО
Трансферт з держбюджету до Пенсійного фонду
на виплати пенсій становитиме 271,9 млрд грн
(57,9% всього фінансування Міністерства соціаль-
ної політики).
Зросте фінансування більшості відомств. Мінеко-
номіки отримає на 29 млрд грн (у 7,4 рази) більше
через шість нових програм, серед яких – підтримка
реалізації інвестиційних проєктів та компенсація
витрат за гуманітарне розмінування аграрних зе-
мель. Мінстратегпром – на 48 млрд грн (у 7 разів)
для реформування та розвитку оборонно-промис-
лового комплексу.
Водночас у проєкті бюджету-2024 скасовані або
змінені 22 бюджетні програми на 86,6 млрд грн.
Уряд, зокрема, вирішив відмовитися від дорожніх
інфраструктурних проєктів, але залишаються 11
програм капітальних видатків на 7,5 млрд грн.
І ще кілька важливих цифр з головного коштори-
су країни на наступний рік. Прожитковий мінімум
1 січня 2024 року зросте на 331 грн до 2 920 грн і
залишиться без змін упродовж року. Мінімальну
зарплату підвищуватимуть двічі: 1 січня – на 400
грн до 7 100 грн, а 1 квітня – ще на 900 грн до 8
000 грн.
Підвищення мінімальної зарплати потягне за
собою зростання витрат на платню держслужбов-
ців, вчителів та лікарів, а збільшення прожитково-
го мінімуму означає більші витрати на пов’язані з
ним соціальні виплати.
Захід нам (не) допоможе
Найбільшими зовнішніми донорами України
є США, ЄС та МВФ. Крім цього, Мінфін залучає
кошти від урядів Канади, Японії, Великої Брита-
нії, Німеччини та низки інших країн. Вони значно
менші порівняно з фінансовою підтримкою ключо-
вих донорів.
У 2023 році найбільше коштів Україна отримала
від ЄС. Саме гроші Євросоюзу мають стати голов-
ним джерелом покриття бюджетного дефіциту й у
2024 році. Від ЄС Україна хоче отримати 18 млрд
євро у рамках згаданої макрофінансової допомо-
ги розміром 50 млрд євро. Проте у ЗМІ з’явилася
інформація від осіб, які ведуть переговори з парт-
нерами, що у 2024 році Єврокомісія розраховувала
виділити лише половину цієї суми.
Донедавна (станом на вересень 2023 року) США
були найбільшим донором українського бюджету:
від часу повномасштабного вторгнення у лютому
2022 року американська допомога склала 21,75
млрд доларів – більше, ніж Україна отримала за
цей час від ЄС (близько 21 млрд доларів).
Найбільшими зовнішніми
донорами України є США, ЄС
та МВФ. Крім цього, Мінфін
залучає кошти від урядів
Канади, Японії, Великої
Британії, Німеччини та низки
інших країн. Вони значно
менші порівняно з фінансовою
підтримкою ключових донорів
ГРОШІ | ДЕРЖБЮДЖЕТ
МІСТО | 39
Наступного року уряд очікує отримати близь-
ко 13 млрд доларів допомоги від США. Проте
чим менше часу залишається до президентських
виборів у Штатах, тим більш політизованим стає
питання підтримки України, у тому числі фінан-
сової.
Наразі Україна має труднощі з отриманням аме-
риканських грошей навіть на цей рік: додаткові
3,3 млрд доларів в останньому кварталі 2023 року
все ще має схвалити Конгрес США. Наступного
року, коли в Штатах проходитимуть президентські
вибори, отримати кошти, які мали б профінансу-
вати левову частку соціальних видатків, буде ще
важче.
Найбільше скепсису щодо продовження надання
військової та фінансової допомоги Україні лунає з
табору Республіканської партії, зокрема прихиль-
ників Дональда Трампа. Останній не раз заявляв,
що в разі його обрання на посаду президента
“зупинить війну росії проти України за добу”, оче-
видно, маючи на увазі, що припинення фінансової
та військової допомоги змусить українську владу
припинити опір російській агресії.
Особливістю фінансової допомоги США є те, що
вона надходить у формі грантів, тобто безповорот-
ної допомоги. Гроші від інших партнерів українцям
рано чи пізно доведеться повертати. Окрім того,
отримати додаткові кошти від інших країн про-
блематично, адже для цього потрібно проводити
тривалі перемовини – потенційні джерела допомо-
ги, зазвичай, відомі заздалегідь і вивчаються ще на
стадії розроблення бюджету.
Проблемним може виявитися й залучення коштів
від МВФ. У домовленостях з фондом закладався
сценарій, за якого активні воєнні дії триватимуть
до середини 2024 року. Виходячи з цих параметрів,
МВФ очікує, що, наприклад, видатки на оборону у
2024 році будуть меншими, ніж у 2023 році, а не на
такому ж рівні, як закладено в проєкт держбюдже-
ту.
Що ж робитиме українська влада, якщо не
вдасться домовитися про отримання коштів від
міжнародних партнерів?
Внутрішні резерви
В умовах воєнного стану державний бюджет
передбачає фінансування лише найбільш необхід-
ного, тож місце для маневру залишається. Зокре-
ма, під скорочення можуть потрапити видатки на
підтримку економіки – близько 30 млрд грн.
Голова комітету Роксолана Підласа натякнула у
коментарях ЗМІ на ймовірний секвестр бюджету
(тобто скорочення витрат за окремими статтями),
як це було на початку повномасштабного вторгнен-
ня. “Ми робили два великі секвестри і скоротили
видатки майже на 200 мільярдів гривень. Тобто
будуть скорочуватися видатки в усій необоронній
сфері”, – прокоментувала вона.
Також Верховна Рада може скоротити зарплати
в державному секторі. Щоправда, значної економії
це не дасть: на зарплати всім держслужбовцям за
рік держава витрачає близько 60 млрд грн.
Зрештою, скорочення зарплат деяким чиновни-
кам, очевидно, наступного року відбудеться. Це
передбачено реформою державної служби, яку
прописали в прикінцевих положеннях до законо-
проєкту про держбюджет на 2024 рік. Видатки
на зарплати у десятьох відомствах (чотири з них
належать до апарату та вертикалі Міністерства
розвитку громад, територій та інфраструктури) у
проєкті бюджету на 2024 рік скоротяться сумарно
на 151,72 млн грн.
Особливістю фінансової
допомоги США є те,
що вона надходить у
формі грантів, тобто
безповоротної допомоги.
Гроші від інших партнерів
українцям рано чи пізно
доведеться повертати
ГРОШІ | ДЕРЖБЮДЖЕТ
40 | МІСТО
Окрім того, під час цієї реформи планують скоро-
тити вакантні посади у державній службі, завдяки
існуванню яких вдавалося вирівнювати зарплати
чиновників, виплачуючи премії та надбавки (як ві-
домо, у зарплаті держслужбовця лише 30% стано-
вить його посадовий оклад).
Окрім скорочення видатків, влада планує збіль-
шити доходи до бюджету. Зокрема, Верховна Рада
19 жовтня ухвалила у першому читанні зако-
нопроєкт про додаткове оподаткування доходів
банків, яке покликане збільшити планові доходи
держбюджету –2024 на 9,9 млрд грн. “Прийняття
законопроєкту дозволить забезпечити досягнення
соціальної справедливості щодо оподаткування
надприбутків банків в умовах воєнного стану”, –
йдеться у пояснювальній записці.
Ще один крок у напрямку збільшення доходів –
вилучення в місцевих бюджетів ПДФО (податку
на доходи фізичних осіб), який під час воєнного
стану різко збільшився через зростання грошового
забезпечення військових. Ціна питання – 93,7 млрд
грн у 2024 році.
Однак, проти цього законопроєкту різко виступа-
ють місцеві громади, попри те, що в Кабміні обіця-
ють компенсувати відсутність податку дотаціями.
17 жовтня у Верховній Раді забракло трьох голосів,
щоб ухвалити законопроєкт у першому читанні,
його відправили на доопрацювання.
У разі критичної ситуації з фінансуванням витрат
бюджету на соціальні цілі найімовірнішим джере-
лом внутрішніх запозичень може стати Нацбанк.
Банківський регулятор може зіграти свою роль у
наповненні бюджету або за допомогою суттєвого
підвищення курсу долара, або прямо фінансуючи
видатки, купуючи в уряду ОВДП (облігації внутріш-
ньої державної позики).
Якщо ж і такі заходи НБУ не допоможуть, то
рятувати бюджет доведеться старим перевіреним
способом – емісійною гривнею. Наслідки увімкнен-
ня “друкарського верстата” усім відомі – девальва-
ція української валюти та зростання інфляції.
Але на війні як на війні...
Cкорочення зарплат
деяким чиновникам,
очевидно, наступного року
відбудеться. Це передбачено
реформою державної
служби, яку прописали в
прикінцевих положеннях
до законопроєкту про
держбюджет на 2024 рік
ГРОШІ | ДЕРЖБЮДЖЕТ
МІСТО | 41
ЩОДНЯ ТВОРИ СВОЮ ІСТОРІЮ
Івано-Франківська обл., Рогатинський р-н.,
ТзОВ СУПП «Галпласт» 77046, с. Лучинці,
факс/тел.: (03435) 34 544, (03435) 34 545
www. rohatynska.com.ua
42 | МІСТО
ГРОШІ | СКАНДАЛ
Статус за гроші
та ганьба
через лінь:
Уляна Пилипець
Звідки беруться псевдонауковці
і що з ними робити?
В Україні маємо вже десятки гучних скандалів щодо незаконного присвоєння
наукових звань. Що й казати, якщо один із таких скандалів стосувався
четвертого президента України Віктора Януковича, знаного як «проффесор»
(саме так він колись про себе написав, з двома літерами «ф»).
МІСТО | 43
Із таких скандалів можна скла-
дати рейтинги чи писати про них
окремі наукові роботи. Особли-
во, якщо врахувати, що навесні
новий міністр освіти та науки
України Оксен Лісовий – військо-
вий, вчитель та директор Націо-
нального центру «Мала академія
наук України» – теж засвітився
в одному з них. Йому висунули
звинувачення у тому, що його
дисертація містить плагіат. Звід-
си виникло припущення, що він
писав наукову роботу не сам.
Плагіат виявили
«пацифісти»
Кандидатську дисертацію з фі-
лософії Оксен Лісовий захистив
ще у 2012 році, тоді він вже очо-
лював МАН. Вперше інформацію
про те, що робота теперішнього
міністра освіти та науки містить
плагіат, опублікували на сторінці
«Українського руху пацифістів».
Ця організація відома не тіль-
ки тим, що виступає за «мирне
закінчення війни і право кожної
людини на відмову від військової
служби», а й своєю колабора-
ційною діяльністю. Її очільник
– відомий скандальний журна-
ліст з Івано-Франківська Руслан
Коцаба, якого звинувачують у
державній зраді.
На скріншоті, який опубліку-
вала організація, жовтим кольо-
ром виділено текст, який Оксен
Лісовий начебто вкрав. «Навіть
швидкий аналіз автореферату
дисертації Лісового О.В. «Соці-
окультурна самоідентифікація
особистості» (2012 р.) дозволяє
виявити запозичення без поси-
лань з ознаками механічного
копіювання та автозаміни окре-
мих словосполучень з авторе-
ферату дисертації Арабчука Я.І.
«Основні чинники соціалізації
особистості в полікультурному
середовищі», оприлюдненого ра-
ніше, у 2011 р.», – було написано
на сторінці.
Окрім цього, члени організа-
ції звинуватили О. Лісового в
тому, що він «уже близько року
бере участь у бойових діях,
одночасно виконуючи обов’язки
директора Малої академії наук
України».
Згодом інформацію про те, що
наукова робота Оксена Лісового
не є повністю унікальною, опу-
блікували на сайті «Помилки та
фальсифікації в наукових дослі-
дженнях», де поданий детальний
її аналіз.
Врешті Лісовий змушений був
заявити про свою нульову толе-
рантність до академічної недо-
брочесності. Тоді він повідомив
про те, що має намір відправити
свою кандидатську дисертацію
на експертизу.
«Свою дисертацію подав на
перевірку до Національного
агентства із забезпечення якості
вищої освіти, – написав міністр
освіти у Facebook. – Не менше за
інших чекаю на її результати. І,
як уже казав, у разі виявлення
будь-яких порушень нової куль-
тури академічної доброчесності,
до формування якої від мене
буде особлива увага, відмовлюся
від ученого ступеня кандидата
наук».
Він пообіцяв, що, як тільки
отримає висновок, публічно його
оприлюднить.
Відмовитися від
кандидатської:
можна,
але сенс?
У тому ж березневому дописі
Оксен Лісовий анонсував зміну
правил гри.
«Подав уряду пропозиції
щодо змін у нормативній базі,
які дозволятимуть будь-якому
громадянину, чиновнику, політи-
ку добровільно відмовитися від
наукового ступеня і (відповідно)
від усіх надбавок. Зекономлені
кошти держава зможе спряму-
вати на користь розвитку науки,
оборону чи відбудову», – написав
Лісовий.
Але хто готовий відмовитися
від свого наукового ступеня?
Першим і поки що, здається,
єдиним вченим, який добровіль-
но відмовився від свого науково-
го ступеня, є сам Оксен Лісовий.
Відтак його кандидатську дисер-
тацію ніхто так і не перевірив до
кінця. Зникла потреба.
Журнал «Місто» намагався
знайти інших науковців, які б
готові були добровільно відмови-
тися від свого наукового ступеня,
але цього зробити не вдалося.
Нема таких. Принаймні нам про
них невідомо.
На думку кандидатки наук,
доцентки кафедри мовознавства
ІФНМУ Ольги Криницької, сама
ідея «я відмовляюся від науко-
вого ступеня, якщо у моїй роботі
виявлений плагіат» – абсурд-
на. Мовляв, якщо у науковій
роботі виявили плагіат, то це не
твоя робота, і, відповідно, ступінь
тобі присвоєний неправомір-
но. Тож як ти можеш відмовити-
ся від того, що не твоє? В тебе
просто це мають забрати.
ГРОШІ | СКАНДАЛ
Першим і поки що, здається, єдиним
вченим, який добровільно відмовився від
свого наукового ступеня, є сам Оксен
Лісовий. Відтак його кандидатську
дисертацію ніхто так і не перевірив до
кінця. Зникла потреба
44 | МІСТО
«Але тут є й корупційна складова, за яку мала
би бути відповідальність, – додає Ольга Криниць-
ка. – Якщо ти десять років працював із фальшивим
дипломом, адже він тобі був виданий за списану
роботу, то ти: 1) протиправно отримував зарплату
на своїй посаді, а отже, маєш повернути кошти;
2) зайняв місце людини, яка мала чесні підстави
працювати на цій посаді, але, можливо, через тебе
змушена була піти замітати вулицю, бо ця вакансія
була зайнята. Отже, держава (чи приватний за-
клад) зазнала збитків – і матеріальних, і отримала
неякісні послуги. І за це має бути відповідальність
як за корупцію. А то виходить: ага, так, робота не
моя – тоді ОК, я благородно відмовляюся від свого
наукового ступеня. Це просто смішно».
Професорка кафедри педагогіки початкової
освіти Прикарпатського національного університе-
ту імені Василя Стефаника, докторка наук Ольга
Деркачова акцентує, що вона б не відмовилася від
своєї роботи за жодних умов та обставин. Попри
те, що кандидатську вона захистила ще у 2003
році. Зрозуміло, що зараз, через 20 років, вона
би писала її трохи по-іншому, втім це не підстава
відмовлятися від свого наукового доробку і від себе
тодішньої.
«Це моє досягнення, що далося мені важкою та
наполегливою працею, – аргументує Деркачова. – З
роками можна переглянути якісь власні ідеї, поди-
витися на щось під іншим кутом зору, визнати, що
в чомусь ти міг мати хибну думку, бо ти ростеш,
розвиваєшся, змінюєшся, але відмовлятися від
дисертації – це нонсенс. Який сенс тоді її писати та
захищати?»
Писати і отримувати
задоволення
Ольга Деркачова зізнається, що не розуміє ні
тих, хто купує наукові роботи, ні тих, хто їх пише
на замовлення.
«Коли я писала свої роботи, я робила це з лю-
бов’ю та задоволенням, а купувати – це ж як? Як
жити все життя з хрестом «куплена робота» і
нечесно «здобутий» статус? Навіть якщо ніхто не
знає, що ти роботу писав не сам. Не бачу тут жод-
них виправдань», – каже професорка.
На її думку, має бути академічна доброчесність
та совісне ставлення до здобуття статусу науковця.
«Теж не розумію, коли кажуть, що не мають
часу писати. Коли я писала роботу, то абстрагува-
лась від всього можливого. Пріоритет – написати
роботу. От уявімо, що мене попросили написати
комусь поезію чи роман, а потім та людина презен-
тує їх під своїм іменем. Дивно, правда? А чомусь
із кандидатськими та іншими роботами це не так
сприймається. Щиро вірю, що з часом в Україні
перестануть працювати подібні організації, попит
на купівлю робіт зникне, а здобуватимуть ступінь
доктора філософії ті, кому це дійсно потрібно», –
вважає Ольга.
Підтримує таку думку і Сергій Адамович, док-
тор історичних наук, професор. Він припускає, що
роботи на замовлення можуть писати викладачі
через низький рівень заробітної плати.
ГРОШІ | СКАНДАЛ
Як жити
все життя
з хрестом
«куплена робота» і
нечесно «здобутий» статус?
Навіть якщо ніхто не знає,
що ти роботу писав не
сам. Не бачу тут жодних
виправдань
МІСТО | 45
ГРОШІ | СКАНДАЛ
«На жаль, існує така тенденція, що люди пишуть
наукові роботи не самі, а купують їх і думають, що
якщо раптом їх виженуть з роботи, до прикладу, на
державній службі, то, маючи диплом доктора філо-
софії чи доктора наук, вони зможуть піти працюва-
ти в університет. Але ні, для того, аби викладати в
університеті, не достатньо диплома, потрібно мати
навички, які жодна інша людина ні за які гроші за
вас не отримає. Усе це потрібно самостійно здобу-
вати та вчитись», – переконує Адамович.
Він додає, що для того, аби тенденція купувати
роботи зникла, потрібно, щоб змінилася свідомість
людей і щоб держава звернула увагу на цю проблему.
Необхідність чи престиж?
То що ж таке кандидатська та докторська дис-
ертації, для чого вони потрібні і кому? Спробуймо
з’ясувати.
Кандидатську дисертацію пишуть люди, які
пов’язують своє майбутнє з викладацькою діяль-
ністю. До 2020 року в Україні тим, хто написав та
захистив кандидатську дисертацію, присвоювали
науковий ступінь кандидата наук, а з 2021 року
присвоюють перший науковий ступінь доктора
філософії, як і в більшості країн світу.
За новими правилами, аби здобути ступінь док-
тора філософії, потрібно закінчити аспірантуру, а
впродовж навчання у ній написати низку науко-
вих статей, опублікувати їх в наукових збірниках,
відвідувати конференції з тематики, яку обрали
для дослідження, звітувати про виконання роботи
науковому керівникові.
Однак виконані вимоги і написана робота ще не
означають, що ви отримаєте диплом доктора філо-
софії. Перед тим, як допустити роботу до захисту,
її вичитують на кафедрі наукового керівника, обго-
ворюють і, якщо немає зауважень, рекомендують
до захисту. Далі роботу читають незалежні експер-
ти у цій галузі – офіційні опоненти. Тобто наукова
робота проходить багатоетапну перевірку і вери-
фікацію і після того, як будуть отримані позитивні
висновки, здобувач чи аспірант допускаються до
захисту. На захисті дисертанту ставлять питання
за темою його роботи, аналізують відповіді тощо.
Багато науковців зупиняються на рівні доктора
філософії (кандидат наук – до 2020 року). Другий
науковий ступінь – написання докторської дисер-
тації та здобуття вченого ступеня доктора наук.
Докторська дисертація пишеться за таким же
принципом, як і кандидатська, втім для її захисту
необхідною умовою є наявність монографії.
На цю роботу зазвичай ідуть роки. Втім, якщо
наявність наукового ступеня для людини не пи-
тання науки, а ознака престижу чи на про всяк
випадок («ай, та десь знадобиться»), то такі люди
вдаються до хитрощів і замовляють наукову робо-
ту за гроші.
Продають навіть у Tik-Tok
Пропозиція «на ринку» кандидатських чи док-
торських дисертацій в Україні величезна. Соцме-
режі рясніють оголошеннями, за якими можна на
замовлення та «під ключ» придбати роботу. Існу-
ють навіть цілі організації, де групи людей пишуть
на замовлення відповідні роботи. Ціни різні, як і
необхідний термін виконання.
«Місто» промоніторило сайти у Google, де пропо-
нують написати наукову роботу. Середня вартість
кандидатської дисертації в Україні – від $1000,
докторської – від $1500 і майже до $2000. За таку
суму обіцяють повний супровід: написання роботи
відповідно до усіх вимог, внесення правок після за-
уваження рецензентів та гарантію того, що робота
пройде перевірку на антиплагіат.
Уся інформація є у вільному доступі. До прикла-
ду, на сайті «Магістр» можна безпосередньо діз-
натись вартість дисертації. До прикладу, робота на
180 сторінок з терміном виконання 109 днів кошту-
ватиме замовнику 57 570 гривень, а якщо термін
виконання менший, то ціна вища. Тобто, якщо ро-
боту з тим же обсягом сторінок потрібно написати
за 65 днів, то її вартість уже 72 710 гривень.
Зрозуміло, що вказані ціни – усереднені, адже
вартість залежить ще й від унікальності роботи. За
високу унікальність готуйтеся платити дорожче.
Акаунти у соцмережах, зокрема в Tik-Tok, де
пропонують написати кандидатську дисертацію, не
так відкрито афішують ціни. Для того, аби дізна-
тися вартість роботи, необхідно спочатку надати
усі дані, тобто тему, план, методичні рекоменда-
ції, погодити терміни, і тоді з вами зв’язується
менеджер. Ціна – після підписання «договору про
співпрацю».
Замість висновку зазначимо, що довести, чи
робота куплена, чи дисертант писав її сам, вкрай
важко або й взагалі нереально, а наявність плагі-
ату у ній – не доказ того, що роботу купили. Хтоз-
на, може, саме тому це нині стало чи не окремою
схемою для шахраїв.
Середня вартість
кандидатської дисертації
в Україні – від $1000,
докторської – від $1500 і
майже до $2000. За таку суму
обіцяють повний супровід
$
46 | МІСТО
ЗАКОНОДАВСТВО | ОБЕРЕЖНО, ФЕЙК!
Статус дитини,
постраждалої
від війни:
Світлана Тимчук
що він означає та як його отримати?
У соцмережах поширюються фейки про затвердження профільних
державних програм чи прийняття нового закону щодо «дітей війни».
Зокрема, у них йдеться про те, що діти, народжені після початку війни,
або особи, яким на момент 24.02.2022 року не було 18 років, мають право
на державні виплати та пільги.
Насправді таких програм від держави наразі немає, а статус «дитина
війни» взагалі є некоректним.
МІСТО | 47
За посиланнями
– шахраї
Фейкові повідомлення про
виплату пільг містять певні по-
силання. За ними нібито можна
знайти інструкцію, як правильно
оформити допомогу та отримати
статус «дитина війни». Це типо-
ва шахрайська схема, каже Тарас
Мороз, начальник відділу проти-
дії кіберзлочинам в Івано-Фран-
ківській області Департаменту
кіберполіції Нацполіції.
Аферисти слідкують за подія-
ми в мережі, вивчають потреби
людей та вишукують таке, на
що можна купитись. У нашому
випадку наживкою для махінації
є тема «діти війни». Адже це пи-
тання стало актуальним і всі про
нього говорять.
Шахраї створюють фейко-
ві оголошення із вкладеними
посиланнями. Зазвичай ціллю є
отримання інформації про бан-
ківські картки, тобто це звичай-
ний фішинг.
«Треба дотримуватися правил
інформаційної гігієни, – наголо-
шує Тарас Мороз. – І за такими
посиланнями переходити не
варто».
Що це за статус
і кому надається
Тетяна Гищук, начальни-
ця відділу з питань правового
захисту дітей Служби у спра-
вах дітей виконавчого комітету
Івано-Франківської міської ради,
пояснює, що насправді немає та-
кого поняття, як «дитина війни».
Це «статус дитини, яка постраж-
дала внаслідок воєнних дій та
збройних конфліктів».
Цей статус надається відпо-
відно до постанови 268 Кабінету
міністрів України від 5 квітня
2017 року – «Про затвердження
порядку надання статусу дитини,
яка постраждала внаслідок воєн-
них дій та збройних конфліктів».
Право на отримання статусу
має дитина, а також особа, яка
на час воєнних дій, збройних
конфліктів, збройної агресії рф
не досягла 18 років і внаслідок
них:
● отримала поранення,
контузію, каліцтво;
● зазнала фізичного,
сексуального насильства;
● була викрадена або
незаконно вивезена за межі
України;
● залучалася до участі у
діях воєнізованих чи збройних
формувань;
● незаконно утримувалася, у
тому числі в полоні;
● зазнала психологічного
насильства.
Також є категорія дітей, батьки
яких загинули, захищаючи те-
риторіальну цілісність України, і
у них є статус члена сім’ї заги-
блого, померлого захисника чи
захисниці України.
«Власне, є дві категорії, з
якими ми працюємо. Перша – це
внутрішньо переміщені особи,
які належать до категорії дітей,
що зазнали психологічного на-
сильства. Та друга – батьки яких
загинули при обороні держави,
– розповідає Тетяна Гищук. –
Наразі з іншими категоріями ми
ще не стикалися, і дай боже, щоб
цього не було».
Шахраї
створюють фейкові
оголошення із
вкладеними
посиланнями.
Зазвичай ціллю
є отримання
інформації про
банківські картки
ЗАКОНОДАВСТВО | ОБЕРЕЖНО, ФЕЙК!
48 | МІСТО
Які документи потрібні
Типова інформаційна картка адміністративної
послуги «надання статусу дитини, яка постражда-
ла внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів»
передбачає певний перелік документів. Основними
є:
● заява про надання статусу дитини, яка по-
страждала внаслідок воєнних дій та збройних кон-
фліктів, зі згодою на обробку персональних даних;
● копія свідоцтва про народження дитини або
іншого документа, що посвідчує особу дитини (у
разі наявності);
● копія документа, що посвідчує особу заявника;
● копія документа, що підтверджує повноважен-
ня законного представника дитини або родинні
стосунки між дитиною та заявником (за потребою);
● довідка про взяття дитини на облік як внутріш-
ньо переміщеної особи (у разі наявності);
● паспорт громадянина України, виготовлений у
формі книжечки (у разі наявності);
● паспорт громадянина України або паспорт
громадянина України для виїзду за кордон у формі
е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон (у
разі наявності);
● витяг з реєстру територіальної громади (у разі
наявності).
Також у заяві зазначається обставина, що мала
найбільш негативний вплив на стан дитини. На
підтвердження цього подаються відповідні додат-
кові документи.
Як оформити
В Івано-Франківській громаді оформлення стату-
су є адміністративною послугою. Мешканці грома-
ди звертаються до головного офісу Центру надання
адміністративних послуг або до його територіаль-
них відділень. Відповідно, є затверджені інфор-
маційна і технологічна картки порядку подання
документів та написання заяв.
Усі документи перевіряються та передаються в
Службу у справах дітей. На кожну дитину праців-
ники служби формують особову справу. Питання
про надання статусу виносять на засідання комісії
з питань захисту прав дитини. Після того реко-
мендації комісії з питань захисту прав дитини
затверджуються на засіданні виконавчого комітету
міської ради.
«І вже його рішенням фактично надається оцей
статус, – каже Тетяна Гищук. – Витяг із рішення
виконавчого комітету ми передаємо до наших
відділень ЦНАПу. І мешканці громади вже отриму-
ють завірений належним чином витяг з рішення
виконкому. Це є той документ, який засвідчує, що
вони мають цей статус. Тобто посвідчень, бланків –
нічого такого немає».
Як уже зазначалося, в Івано-Франківській гро-
маді більшість заявок надходить щодо дітей, які
зазнали психологічного насильства, оскільки пере-
містилися з зони воєнних дій і збройних конфлік-
тів. До 1 червня поточного року у порядку надання
статусу були чітко зазначені території. Зокрема,
це були Луганська, Донецька області та частина
Харківської. З 1 червня діє постанова «Про внесен-
ня змін до Порядку надання статусу дитини, яка
постраждала внаслідок воєнних дій та збройних
конфліктів», яка по-іншому трактує психологіч-
не насильство, і тепер її дія поширюється на всю
територію України. Основна теза змін – дитина
перемістилась, отже, вже зазнала психологічного
насильства.
Тобто довідка переселенця – це документ, який
засвідчує те, що дитина була переміщеною. У
такому випадку, на початку процедури з отриман-
ня статусу мешканцям потрібно звертатися не до
ЦНАПу, а до міського центру соціальних служб для
сім’ї, дітей та молоді за актом оцінки потреб.
ЗАКОНОДАВСТВО | ОБЕРЕЖНО, ФЕЙК!
Основна теза змін – дитина
перемістилась, отже, вже
зазнала психологічного
насильства. Тобто довідка
переселенця – це документ,
який засвідчує те, що
дитина була переміщеною
МІСТО | 49
ЗАКОНОДАВСТВО | ОБЕРЕЖНО, ФЕЙК!
«Вони складають висновок
оцінки потреб дитини, – пояснює
Тетяна Гищук. – І після того вже
з цим актом заявники йдуть до
ЦНАПу і подають заяву».
Рішення про надання стату-
су дитини, яка постраждала
внаслідок воєнних дій, має бути
прийняте впродовж 30 кален-
дарних днів. Однак через велику
кількість заявок процес надання
зазвичай займає півтора місяця.
«Хочу зауважити, що в нашій
територіальній громаді, мож-
ливо, через велику кількість
внутрішньо переміщених осіб,
дуже багато звернень саме щодо
надання цього статусу. Станом
на 27 жовтня його надали 186
дітям, – говорить начальниця
відділу. – У нас на одній комісії
можуть розглядати справи 20
дітей, а це досить багато».
Важливим є те, що досягнення
особою повноліття не є підставою
для скасування статусу. Крім
того, навіть якщо родина повер-
неться додому і вже не матиме
статусу переселенця, статус ди-
тини, що постраждала внаслідок
воєнних дій, надається один раз і
діє протягом усього життя.
Пільг як таких
немає
Фактично на сьогодні статус
дитини, що постраждала внаслі-
док війни, надає право на безко-
штовне харчування в закладах
дошкільної та шкільної освіти,
розповідає начальниця відділу.
«Якщо дитина перебуває в нас
на обліку як така, що опинилася
у складних життєвих обставинах,
то вона може безкоштовно оз-
доровлюватися. Також це може
надати сім’ї додатковий бал при
постановці на квартирну чергу,
щоб ця сім’я швидше отримала
помешкання, – каже Тетяна Ги-
щук. – Якихось інших гарантій чи
нормативного документа, який
би їх визначав, поки що немає».
Біженцям не
надається
Начальниця відділу з питань
правового захисту дітей Служби
у справах дітей виконавчого ко-
мітету зазначає, що були звер-
нення і від франківців, які унас-
лідок війни виїжджали за межі
України та згодом повернулися.
Наразі таким дітям вказаний
статус не надається.
«На жаль, наш законодавець на
сьогодні не надав такого роз’яс-
нення. Немає такої можливості
надати статус, – каже Тетяна
Гищук. – Хоча ми всі розуміємо,
що наші діти також перебувають
у бомбосховищах, так само пере-
міщалися за межі України. Ми
усе розуміємо. На жаль, поки що
не передбачено надання статусу
таким дітям».
Скільки дітей
постраждало
З початку повномасштабного
вторгнення в Україні постражда-
ли тисячі дітей. Згідно з інформа-
цією Офісу генпрокурора, станом
на 14 листопада загинуло 510
дітей та 1144 – отримали пора-
нення різного ступеня тяжкості.
Зазначено, що ці цифри не є
остаточними, оскільки не врахо-
вують ситуацію на звільнених те-
риторіях, окупованих територіях
та в місцях ведення бойових дій.
Крім того, чимало дітей депор-
товані до росії, втратили батьків,
зазнали фізичного, сексуального
чи психологічного насильства.
Навіть
якщо родина
повернеться
додому і вже не
матиме статусу
переселенця,
статус дитини,
що постраждала
внаслідок воєнних
дій, надається
один раз і діє
протягом усього
життя
50 | МІСТО
ЗАКОНОДАВСТВО | ВАЖЛИВЕ
Звітність може
нашкодити
Роксолана Остапчук
Чому волонтери проти
посиленого регулювання
гуманітарної допомоги
З 1 грудня для благодійних організацій, які працюють з гуманітарною
допомогою, змінюються правила роботи. Мінсоцполітики заявляє, що
це необхідно, аби боротися із «схемами» та убезпечити самі фонди від
проблем.
Як нові правила вплинуть на допомогу фронту та що це означає для
волонтерських організацій читайте в матеріалі «Міста».
МІСТО | 51
Що зміниться?
Допомогу в Україну безоплатно надсилає донор,
який добровільно надає її отримувачам в Украї-
ні. Зараз для ввезення гуманітарної допомоги в
Україну Благодійний фонд (БФ) повинен отримати
лист-звернення від військової частини або іншого
набувача, який свідчить про потребу в тій чи іншій
продукції.
Цей лист надається працівникам Державної мит-
ної служби на кордоні. Далі фонд створює деклара-
цію для митників, аби цю допомогу законно ввезти
з нульовим митом.
З 1 грудня листи-звернення скасовуються. Нато-
мість фондам-отримувачам гуманітарної допомоги
потрібно авторизуватися в Єдиному реєстрі отри-
мувачів гуманітарної допомоги, скориставшись
електронним підписом. Для цього вказується ЄДР-
ПОУ організації, за яким з реєстру далі підтягуєть-
ся інформація про місце її реєстрації та керівниц-
тво. Так БФ присвоюється індивідуальний номер у
Єдиному реєстрі.
Далі, аби ввезти вантаж, його потрібно заде-
кларувати. Хоча реєстр працював і раніше, тепер
без електронної реєстрації буде неможливо ство-
рити декларацію для ввезення вантажу. Зміст де-
кларації не зміниться, але вони подаватимуться
в електронному форматі й матимуть унікальний
номер.
З моменту реєстрації вантажу до моменту пе-
ретину ним кордону даються 30 днів. На кордоні
митники повинні звірити фактичний вантаж з
вказаним у декларації. Так гумдопомога проходить
кордон.
Коли вантаж перебуває на території України, фо-
нди зобов’язані прозвітувати про її використання
до 15 числа наступного місяця з моменту ввезен-
ня, але не більше ніж через 90 днів.
Також потрібно вказати, яка кількість була пе-
редана набувачам, яка – залишилася на складах,
скільки зіпсувалося чи не було прийнято фондом
через неналежну якість. У разі порушення вимог
фонд втрачає статус отримувача допомоги на
шість місяців.
Що кажуть волонтери?
Благодійні фонди скаржаться, що нове регулю-
вання сповільнить процес ввезення та розподілу
гуманітарної допомоги. Крім того, воно найбільше
вдарить по невеликих організаціях, у яких часто
немає штатних бухгалтерів, які могли б опікувати-
ся документацією.
Також існує загроза скорочення допомоги від
іноземних донорів, які власноруч допомогу зби-
рають і роздають постраждалим, адже вони не
зможуть зареєструватися в базі без українських
документів.
ЗАКОНОДАВСТВО | ВАЖЛИВЕ
Коли вантаж перебуває на
території України, фонди
зобов’язані прозвітувати про
її використання до 15 числа
наступного місяця з моменту
ввезення, але не більше ніж
через 90 днів.
52 | МІСТО
«Оскільки війна не лише в Україні, волонтери,
які хочуть допомагати цивільним, знайдуть кому
допомогти й окрім нас, де немає обліку та перепон.
На фронтових зонах прослідкувати за тим, кому
була надана допомога й в якій кількості нереально,
тому, в першу чергу, від таких змін постраждає
цивільне населення», – каже волонтерка «Громад-
ської ініціативи Галичини» Леся Качурова.
Волонтерка наголошує, що такі зміни створюють
перешкоди, й не зрозуміло, як це вплине на бо-
ротьбу з корупцією. Леся Качурова переконана, що
ті, хто хотіли перепродати допомогу чи забрати її
для своїх потреб, знайдуть вихід і з такої ситуації.
«Такі нововведення може придумати той, хто
ніколи не працював волонтером. Наведу аналогію:
якщо йде пожежа, ніхто ж перед тим не пише, що
треба виділити стільки води на гасіння, а скільки
рятувальників приїде, а скільки їм треба бензину
на виїзд – пожежу спочатку гасять, а потім роз-
бираються. Якщо таким чином хотіли уникнути
зловживання – для цього є правоохоронці», – додає
волонтерка.
Така несподівана обов’язкова звітність може
різко зупинити значний потік критично необхідної
на фронті допомоги, яку завозять малі та іноземні
фонди, пояснює волонтерка благодійного фонду
«Свій за свого» Лідія Анушкевичус.
«Від іноземних донорів потрібна буде дуже до-
кладна інформація про допомогу, яку вони пла-
нують привезти, а саме – кількість, ціна, терміни
придатності, відсоток зносу, якщо це вживані речі.
Це ускладнить роботу іноземних фондів, які, як і
ми, не мають додаткових ресурсів, щоб займатися
цим обліком», – каже Лідія Анушкевичус.
Волонтерка вважає, що такі зміни пов’язані, в
першу чергу, з гучними справами про розкрадання
гуманітарної допомоги. Однак нова звітність не заш-
кодить «ділкам», адже шахраї розроблять нові схеми.
«Наша боротьба і наша перемога тримається на
зусиллях армії, владі та громадянському суспіль-
стві, активною частиною якого є волонтерський
рух. Якщо влада хоче боротися з незаконним
використанням гуманітарної допомоги, то нехай це
робить. Зараз це виглядає лише як шкідництво», –
додає Лідія Анушкевичус.
Реакція Мінсоцполітики
Через масові заклики та створення петиції про
відтермінування вступу в дію нововведень Мініс-
терство соцполітики створило робочу групу для
напрацювання змін у правилах ввезення та облі-
ку гуманітарної допомоги. Ключовим завданням
діалогу стане напрацювання змін до законодавства
(постанов та законів), яке регулює ввезення та
облік гуманітарної допомоги.
Поки що про зміни чи відтермінування не оголо-
шували, але з 1 листопада волонтерським спіль-
нотам надали доступ до тестової версії системи.
Наразі єдине, чим переймаються волонтери – май-
бутня важка зима, під час якої допомоги бійцям та
населенню треба буде в рази більше.
ЗАКОНОДАВСТВО | ВАЖЛИВЕ
Якщо йде пожежа, ніхто
ж перед тим не пише, що
треба виділити стільки
води на гасіння, а скільки
рятувальників приїде, а
скільки їм треба бензину на
виїзд – пожежу спочатку
гасять, а потім розбираються
Якщо влада хоче боротися
з незаконним використанням
гуманітарної допомоги, то
нехай це робить. Зараз це
виглядає лише як шкідництво
МІСТО | 53
54 | МІСТО
Лілія Гриневич:
«Із вчителями іноземної
мови та інформатики
у нас проблема»
Тетяна Соболик
Народна депутатка
України 7-го та
8-го скликань,
ексміністерка
освіти і науки
та радниця
чинного міністра
освіти і науки
Лілія Гриневич у
листопаді була з
візитом в Івано-
Франківську.
Вона взяла
участь у форумі
«Освітні діалоги
Прикарпаття»,
де обговорювали
проблеми освіти під
час війни. «Місто»
поговорило з нею
про це окремо.
ЖИТТЯ | ДІАЛОГ
МІСТО | 55
ЖИТТЯ | ДІАЛОГ
Пані Ліліє, розкажіть про свій візит до
Івано-Франківська, зокрема, чи дають такі
заходи якийсь реальний результат?
В освіті ситуація постійно змінюється, з’явля-
ються нові технології і можливості, а в нас це все
ще накладається на виклики війни, тому важливо
шукати рішення і надихати людей на професійний
розвиток у складних умовах. На цьому форумі ми
говорили про впровадження реформи «Нова укра-
їнська школа», яка розпочалася у 2017 році. Діти,
які першими почали вчитися за її правилами, за-
раз у 6-му класі. Суть реформи полягає у тому, щоб
відійти від методу лише давати знання і навчити
дітей застосовувати їх для вирішення практичних
завдань у житті, а також виробляти власні ставлен-
ня на основі цінностей.
Це компетентнісний підхід, а також навчання
передбачає формування «м’яких навичок» (soft
skills), критичного мислення, креативності, вміння
керувати своїм емоційним станом тощо. Ці нави-
чки для сучасної людини надзвичайно важливі.
Втім, слід визнати, що впродовж останніх двох
років реформа імітувалась, а не здійснювалась.
Не виділили коштів на оновлення класів, не було
цільового підвищення кваліфікації вчителів, біль-
шість підручників не відповідає новим підходам, і
це позначилося на впровадженні реформи.
На форумі ми говорили, як перезавантажити ре-
форму, щоб діти отримали сучасну якісну освіту.
Проблема лише у грошах?
Фінансування не було в 2022 році, а цього року
нарешті виділено 470 млн грн на обладнання і
професійний розвиток вчителів. Гроші виділили
восени, і хоча це недостатньо, але вже якийсь
початок. Наразі нам треба якось компенсувати те,
що ми не додали упродовж цих років.
Є проблеми у зв’язку з тим, що під час пандемії
діти навчалися дистанційно. Зараз через війну
близько третини на дистанційному навчанні. Звіс-
но, через це знижуються навчальні досягнення.
Адже дистанційне навчання потребує самодисци-
пліни. Дорослим себе важко дисциплінувати, а що
говорити про дітей! Особливо погано впливає це на
дітей початкової школи.
Зараз важливо подолати освітні втрати, спричи-
нені війною. Вони виникають, коли дитина пропус-
тила якісь теми і відстає порівняно з дітьми, які
мали можливість навчатися очно або без перерв.
Тому має бути окремий напрямок роботи вчите-
лів із виявлення цих освітніх втрат. Для цього є
діагностичні тести, можна протестувати дитину
і додатково пояснити незасвоєний матеріал. Бо
навчальні прогалини, якщо з ними не працювати,
лише поглиблюються. Якщо дитина не зрозуміла
чогось із математики, то далі їй буде все складні-
ше. Так вона втрачає інтерес і випадає з процесу
навчання.
Зараз міністерство
працює над тим, щоб були
україноцентричні курси, де
діти зможуть вчити окремі
предмети – українську мову,
географію та історію. Також
треба продумати, що буде,
коли діти повернуться в
Україну
56 | МІСТО
Хочу поговорити про повернення дітей з-за
кордону. Яка ситуація з цим зараз?
Для родин, які будуть приймати рішення, повер-
татися чи ні, одним із чинників стане, в яких умо-
вах дитина буде продовжувати навчання. Звичай-
но, в першу чергу, люди будуть зважати на те, чи є
в них житло та працевлаштування. Проте й в освіті
ми повинні створити їм сучасні умови.
Насмілюся сказати, що в початковій школі у нас
такі умови створені в результаті реформи, але тре-
ба працювати над їх створенням у базовій і стар-
шій школі, і найголовніше – запропонувати дітям
адаптацію.
Серед тих, хто за кордоном, є частина дітей, які
вчаться у наших школах дистанційно. Втім деякі
діти покинули навчання в українській школі, бо
не витримують подвійного навантаження – вчити-
ся одночасно у нашій школі і в школі тієї країни,
де зараз живуть. Важливо не втратити зв’язок із
цими дітьми. Зараз міністерство працює над тим,
щоб були україноцентричні курси, де діти зможуть
вчити окремі предмети – українську мову, геогра-
фію та історію. Також треба продумати, що буде,
коли діти повернуться в Україну, і запропонувати
шляхи, як їх адаптувати у нашій системі освіти.
Адже будуть освітні прогалини, які є між освітніми
програмами в Україні та інших країнах.
У рамках реформи освіти є ідея ввести в
українських школах двомовне викладання
–українською та англійською, тобто за-
провадити модель так званої «білінгвальної
освіти». Чи вчасно зараз порушувати це
питання, коли значна частина дітей добре не
знає рідної мови?
Білінгвальні школи існують у світі. Але спершу
треба переконатися, що дитина володіє рідною
мовою. Вивчення англійської нам надзвичайно
потрібне, зважаючи на перспективи європейської
та євроатлантичної інтеграції, а також з огляду
на те, що Україна, напевно, назавжди залишиться
країною-фронтиром, яка оберігає демократичний
світ. Нашим громадянам треба дуже добре володі-
ти англійською та іншими європейськими мовами,
щоб легко комунікувати у бізнесі, науці, освіті,
сфері безпеки й оборони. Це дасть українцям мож-
ливість швидше й більш ефективно відбудовувати
Україну після війни.
Але так, це не повинно бути на шкоду україн-
ській мові. Воно повинно розширити наші можли-
вості комунікації з партнерами.
У програмах «Нової української школи» виділе-
но більше годин для вивчення англійської мови,
включно з початковими класами. Окрім того, вчи-
телі мають володіти комунікативними методиками
навчання. Тобто навчити дітей розмовляти, а не
лише читати і заучувати тексти напам’ять.
ЖИТТЯ | ДІАЛОГ
У результаті інфляції
і відсутності підняття,
сьогодні зарплата
молодого вчителя дуже
низька. Навіть якщо
він хоче навчати і має
до цього хист, йому
важко вижити з низькою
зарплатою, і він шукає
іншу роботу
МІСТО | 57
ЖИТТЯ | ДІАЛОГ
Якість викладання – це
окрема тема. На жаль, буває,
що вчителі англійської самі
не можуть говорити англій-
ською.
Так, багато залежить від мето-
дики. Ви справедливо зауважи-
ли, що вчителі бувають різними,
а із вчителями іноземної мови у
нас є проблеми, як і з вчителями
інформатики. Це тому, що люди з
такою освітою і хорошою ква-
ліфікацією можуть знайти собі
місце роботи із набагато вищою
оплатою праці, ніж у вчителя.
Тож найбільший виклик – це
необхідність піднімати зарпла-
ту вчителям. Останнє серйозне
підняття зарплати вчителям було
у 2017 році – тоді її підвищили на
50-85%, залежно від кваліфікації
вчителя. З того часу суттєвого
підняття не було, а впродовж
останніх двох років їхня зарплата
взагалі не зростала.
Так, у результаті інфляції і
відсутності підняття, сьогодні
зарплата молодого вчителя дуже
низька. Навіть якщо він хоче
навчати і має до цього хист, йому
важко вижити з низькою зарпла-
тою, і він шукає іншу роботу.
Поговорімо про приватні
школи. Якщо дитсадків та
закладів вищої освіти, які
надають освітні послуги за
гроші, у нас досить багато,
то приватних шкіл чомусь
значно менше.
В Україні приватні школи
мають академічну свободу, вони
встановлюють вищу зарплату і,
таким чином, заохочують кращих
вчителів працювати у себе. А
закон 2017 року визначив, що до
приватних шкіл може надходити
фінансування за дитиною. Тобто
частина коштів як субвенція від
держави може спрямовуватися
у приватну школу. Це невелика
сума, однак багато українських
приватних шкіл отримували цю
субвенцію до 2022 року.
Приватні школи мають бути.
Це альтернатива, вони йдуть по-
переду, маючи більше ресурсу і
залучаючи талановитих вчителів.
Важливо лише, щоб вони розу-
міли свою соціальну відповідаль-
ність. У нас були такі приклади,
коли одна з приватних шкіл
брала участь у розробці системи
підвищення кваліфікації вчителів
початкової школи, популяризу-
ючи дуже цікаві методики. Вони
застосовували у своїй школі
методики канадської і фінської
шкіл, а згодом ми змогли їх
адаптувати в українській освіті.
Таким чином, приватні школи
діляться досвідом через систему
державної освіти, і ці методики
стають доступними більшій кіль-
кості дітей.
Якою має бути зарплата
вчителя, щоб його робота
була престижною?
У законі про освіту сказано, що
мінімальна зарплата вчителя-по-
чатківця має відповідати трьом
мінімальним заробітним платам.
Зараз мінімальна зарплата – 6,7
тис. грн. От множимо цю цифру
на три. Якщо молодий вчитель
прийде у школу й отримає 20
тис. грн, а далі в процесі карʼєри
з досвідом отримуватиме ще
вищу заробітну плату, то є шанс,
що він потрапить у прошарок
середнього класу, адже це вже
більш-менш конкурентна зарп-
лата. Нагадаю, вчителі в циві-
лізованих країнах якраз є пред-
ставниками середнього класу. А
зараз молодий вчитель отримує
вдвічі менше. От вам і різниця.
Скільки зараз коштує дер-
жаві навчання однієї дитини
у школі?
Цифра змінюється щороку і в
кожній окремій школі. Це зале-
жить від інфляції, зарплати, ко-
мунальних послуг. Певна цифра
закладається як освітня субвен-
ція у держбюджеті, а місцеві
громади ще дофінансовують.
Зокрема, йдеться про навчальну
компоненту за вибором, факуль-
тативи чи групи продовженого
дня, які фінансуються з місцевих
бюджетів.
Закон «Про освіту» 2017 року
зобов’язує школи публікувати
свої річні бюджети, і, маючи
їхній річний бюджет, можна по-
рахувати, скільки коштує навчан-
ня одного учня. У середньому,
навчання учня у школі коштує
23 тис. грн на рік, у містах у ве-
ликих школах це може становити
навіть менше 20 тис, а в сіль-
ській місцевості може досягати
понад 50 тис. грн.
Парадокс, але чим менша шко-
ла, тим дорожче для держави
обходиться навчання дитини, але
це не гарантує якісних резуль-
татів навчання. У маленьких
школах, як це показують резуль-
тати ЗНО, на жаль, фіксують
гіршу якість навчання, бо один
вчитель може викладати кілька
предметів, там нема лабораторій,
обладнаних кабінетів тощо. Тому
й необхідно для учнів старших
класів забезпечувати доїзд до
опорних шкіл з кращими можли-
востями.
58 | МІСТО
ЖИТТЯ | ПИТАННЯ
Захід безпеки
чи обмеження
свободи:
Світлана Тимчук
про доречність комендантської
години на Прикарпатті
Із введенням воєнного стану в Україні одним із заходів контролю та безпеки
стало встановлення комендантської години. Однак із часом мешканці
відносно спокійних регіонів почали висловлювати сумніви щодо необхідності
її запровадження без вагомих на те підстав. То чи доцільна комендантська
година в Івано-Франківській області?
МІСТО | 59
Відповідальності за
порушення немає
На території Івано-Франківської області комен-
дантська година встановлена наказом Івано-Фран-
ківської обласної військової адміністрації від 25
лютого 2022 року. З 29 березня 2023 року вона діє
з 00:00 до 05:00.
Під час комендантської години не можуть пра-
цювати магазини та розважальні заклади, а цивіль-
ним заборонено пересуватися містом без спеціаль-
ної перепустки. Виходити з дому дозволено тільки
для того, щоб дійти до найближчого укриття під
час повітряної тривоги.
Як зазначають у Головному управлінні Націо-
нальної поліції в Івано-Франківській області, якщо
людина перебуває на вулиці в заборонений промі-
жок часу, правоохоронці з’ясовують причину по-
рушення обмежень. Вони мають право перевіряти
наявність у неї документів, що посвідчують особу,
та документів, що надають право пересування.
«Надалі з цими особами проводять профілактичні
бесіди щодо недопущення порушення комендант-
ської години, – зазначають у поліції. – Оскільки
станом на сьогодні відповідальності за це не перед-
бачено».
Відповідаючи на запитання, як вплине на ситуа-
цію в регіоні зменшення тривалості або скасуван-
ня комендантської години, у поліції зазначили,
що на території області у зв’язку з її введенням
знизився рівень вуличної злочинності. Зокрема,
йдеться про вчинення таких злочинів як хулі-
ганство, грабежі, крадіжки, нанесення тілесних
ушкоджень.
Люди проти збільшення
тривалості
На початку листопада під час засідання Ради
оборони області розглядали питання щодо збіль-
шення тривалості комендантської години з 23:00
вечора до 05:00 ранку. Аргументували це зменшен-
ням тривалості світлового дня, а метою визначили
недопущення ускладнення криміногенної ситуації.
Прийняття рішення відтермінували, щоб вивчити
думку громадськості. Упродовж тижня на теле-
грам-каналі голови ОВА Світлани Онищук прово-
дилося опитування. У ньому взяли участь 7107 лю-
дей, і проти збільшення тривалості комендантської
години проголосувало 76%.
«Чималого резонансу питання набуло у медіапро-
сторі. У коментарях до публікацій щодо зміни часу
комендантської години люди здебільшого вислов-
лювалися проти збільшення її тривалості, – написа-
ла у своєму дописі Світлана Онищук. – З огляду на
це комендантська година на Прикарпатті й надалі
триватиме з 24:00 до 05:00».
ЖИТТЯ | ПИТАННЯ
Якщо людина перебуває
на вулиці в заборонений
проміжок часу,
правоохоронці з’ясовують
причину порушення
обмежень. Вони мають право
перевіряти наявність у неї
документів
60 | МІСТО
Без нічної роботи
краще
Менеджерка закладу швидкого
харчування, який розташований
неподалік вокзалу, розповідає,
що із введенням комендантської
години кардинально змінився
розклад роботи закладу. Раніше
вони працювали цілодобово, а
тепер з 8:00 до 22:00.
Вона зауважує, що прибуток у
закладі не зменшився, а працю-
вати в таких умовах стало значно
краще.
«Нічна зміна була морально
важкою для працівників, – зазна-
чає менеджерка закладу. – Адже
вночі сюди часто заходили клієн-
ти напідпитку, яких було важко
обслуговувати. Іноді навіть дово-
дилось викликати охорону».
Великі збитки
Керуючий менеджер фран-
ківського філіалу служби Opti
Taxi Надія Швець розповідає,
що вони дотримуються правил
комендантської години та не об-
слуговують клієнтів під час неї.
Служба має свій колцентр, який
працює з 5:00 ранку до опівночі.
Проте водії є незалежними
партнерами сервісу, які працю-
ють за договором. Вони заванта-
жують додаток служби та корис-
туються ним, сплачуючи комісію.
А пасажирський додаток працює
цілодобово.
Є окремі водії, які мають пере-
пускні документи та можуть
пересуватись під час комендант-
ської години. Вони використову-
ють пасажирські додатки місце-
вих служб таксі та приймають
нічні замовлення.
«Тобто в цьому додатку па-
сажир може собі сам створити
замовлення, без нашої участі,
– пояснює Надія Швець. – А далі
все залежить від того, чи в цей
час у програмі буде активним
водій, який може його виконати.
Це ми вже не контролюємо. Зде-
більшого все закінчується тим,
що замовлення ніхто не приймає
і воно закривається як невикона-
не».
Надія Швець пояснює, що вар-
тість поїздок коригується залеж-
но від часу, коли здійснюється
замовлення, та від попиту на
поїздку. До прикладу, ближче до
комендантської години вона буде
вищою. Через відсутність до-
статньої кількості таксистів ціна
замовлення зростає, щоб прива-
бити водія. А у комендантську
годину включена націнка, щоб
відбити бажання у людей зайвий
раз викликати сервіс уночі.
Раніше служба працювала ціло-
добово, тож комендантська годи-
на дуже вплинула на її роботу.
«У зв’язку з війною і з тим, що
немає нічної роботи, у нас відпа-
ла дуже велика кількість замов-
лень – як мінімум, половина, –
говорить менеджерка. – Тобто ми
як компанія маємо збитки».
Коли не було нічних обмежень,
довший час працювали закла-
ди громадського харчування,
розважальні заклади, клуби,
ресторани та бари. Люди вночі
відпочивали та, відповідно, кори-
стувалися послугами таксі.
«І в нас завжди робота водіїв
була поділена на нічну та денну
зміни, – розповідає Надія Швець.
– А тепер склалось так, що нічної
зміни немає. Усі «нічники» пере-
йшли у денну зміну. І той шмато-
чок денної роботи, що залишився,
вони між собою розділили. Тобто
в усіх тепер менше роботи».
Пів ночі на
вокзалі
Попри те, що у регіонах діє
комендантська година, міжмісь-
ке транспортне сполучення ніхто
не скасовував. Так, мешканка
Івано-Франківської громади Уля-
на поділилася досвідом нічної
поїздки на вокзал.
Каже, раніше ніколи не ви-
кликала таксі у комендантську
годину, тому було дуже страшно,
що замовлення ніхто не прийме.
Дівчина хвилювалася, що їй до-
ведеться йти вночі пішки або ж
взагалі втратити потяг.
«Я здивувалася, коли таксист
швидко прийняв моє замовлення,
– говорить вона. – Поки ми їхали,
у нього не змовкав телефон від
постійних запитів на поїздки».
Близько 4-ї ранку на вокзалі
зал очікування був заповнений
на 40%. Серед присутніх були
люди, які настільки хвилювали-
ся, щоб не пропустити свій потяг
через комендантську годину, що
чекали там ще від опівночі.
Негативний вплив
на ритм життя
Франківка Світлана Смоляк ви-
ступає проти комендантської го-
дини у нашому регіоні. Каже, що
не бачить доцільності у її запро-
вадженні, а дія таких обмежень
суттєво впливає на ритм життя.
«Вона потрібна тільки там, де
реально є небезпека, – переко-
нана Світлана. – У нашій області,
слава богу, відносно спокійно, ми
в тилу, тому необхідності у її дії я
не бачу».
Разом із сім’єю Світлана побу-
вала на Закарпатті, де немає ко-
мендантської години. Каже, що
там перебувати набагато легше
психологічно.
ЖИТТЯ | ПИТАННЯ
Вартість поїздок
коригується
залежно від часу,
коли здійснюється
замовлення,
та від попиту
на поїздку. До
прикладу, ближче
до комендантської
години вона буде
вищою
МІСТО | 61
ЖИТТЯ | ПИТАННЯ
Разом із сім’єю Світлана
побувала на Закарпатті,
де немає комендантської
години. Каже, що там
перебувати набагато легше
психологічно
«Таке враження, що вони за якоюсь завісою. У
нас ці обмеження створюють психологічний вольо-
вий бар’єр, а в них його немає, – ділиться франків-
ка. – Їхнє планування життя не прив’язане ні до
чого, і так набагато легше жити».
Вона переконана, що такий підхід, як на За-
карпатті, є правильним. Адже будь-якій людині
потрібне перезавантаження, бо вона видихається і
вигорає.
«Так складаються обставини, що бойові дії ве-
дуться на сході, а не в нас. Тому ми маємо працю-
вати інакше. Для того, щоб ми могли ефективно
вести цю війну, ми мусимо функціонувати по-іншо-
му, – наголошує Світлана. – Ми це робимо, працю-
ючи на волонтерських засадах. Але нам потрібні
сили та перезавантаження».
Багато нюансів виникає з медичними послугами.
Не працюють навіть цілодобові аптеки, наголошує
жінка. Зрозуміло, що в кожного має бути певний
набір ліків в аптечці. Але ж бувають різні ситуації,
особливо, коли вдома маленькі діти.
Вкрадена юність
Вплив комендантської години відчувається у різ-
них сферах життя та бізнесу. А Світлана Смоляк
бачить його ще й на молоде покоління.
У неї троє дітей. Так, на шестикласника та
дев’ятикласника ці обмеження не дуже впли-
вають, адже їм цілком вистачає часу на відпо-
чинок. Однак, значний дискомфорт відчуває
її старший син, який зараз на першому курсі
університету.
«Я точно можу сказати, що та молодість і той
адреналін, який є в його роки, пізніше таким уже
не буде. І діти втрачають ці миті, коли у тебе купа
емоцій, вільний розум і ти просто кайфуєш від
життя, – зазначає франківка. – У наших дітей вони
просто викреслені з життя, тому що у них війна...
Навіть попри те, що вони не воюють, але психоло-
гічно це зачепило кожного».
До теми
28 жовтня народні депутати України зареєстру-
вали законопроєкт щодо запровадження штрафів
за порушення комендантської години.
У ньому пропонується передбачити штраф за
порушення діючих обмежень. Для громадян – від
п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних міні-
мумів доходів, тобто від 8500 до 17 тисяч гривень.
А для суб’єктів господарювання: від трьох тисяч
до шести тисяч неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян, тобто – від 51 до 102 тисяч
гривень.
«Мета законопроекту – встановити адміністра-
тивну відповідальність за порушення громадянами
комендантської години, та порушення суб’єктом
господарювання встановлених на відповідній тери-
торії спеціального режиму світломаскування або
режиму роботи під час дії воєнного стану», – за-
значається на сайті парламенту.
62 | МІСТО
5 порад,
як вивчити мову
від Анни Величко
Тетяна Соболик
Іванофранківка Анна Величко
викладає англійську все своє
життя. У 20 років стала
вчителем приватних курсів, а
в 21 вже заснувала свою школу
з вивчення англійської мови для
діток «Капітошка». Згодом
вона розширила свою діяльність
і відкрила школу для дорослих,
яка у зв’язку з епідемією
COVID-19 перейшла на роботу
у форматі онлайн. Школа
велика, включає програму
вивчення мови на різних рівнях,
налічує понад 3000 українських
студентів, які приєднуються
до занять з різних куточків
світу.
На цьому Анна не зупинилася. Нещо-
давно у Львові вона відкрила ще одну
офлайн-школу для підлітків та дорослих.
Анна Величко склала багато міжна-
родних іспитів, підтвердила володіння
мовою на рівні С1 на Кембриджському
іспиті, пройшла курс з методики викла-
дання англійської мови дорослим CELTA
і отримала сертифікат міжнародного
зразка, завдяки чому має право викла-
дати англійську в більшості країн світу.
Певний час навчалася у США – вдоскона-
лювала знання мови і методику її викла-
дання. Наразі продовжує вчитися, щоб
отримати рівень С2, відтак щодня сидить
за книжками.
Вчитися, вважає Анна, потрібно усе
життя. З читачами «Міста» вона поділи-
лася п’ятьма порадами, як вивчити мову.
ЖИТТЯ | ПОРАДИ
МІСТО | 63
1. Знайти людину, з якою буде емоційно ком-
фортно. Вивчення англійської – це забіг на довгу
дистанцію. Ми не розраховуємо вчитися лише
два місяці, це довгий процес, і тому нам потрібно
обрати людину, близьку по духу, зручний формат і
темп. Кожен має сам вирішити, чи вчитися щодня,
чи, наприклад, двічі на тиждень. Головне – заходи-
ти на довгу дистанцію із задоволенням.
2. Систематичність і дисципліна. Часто люди
розслабляються на шляху і починають пропускати
заняття. Чи то лінь проявляє себе, чи то сподіван-
ня вивчити мову швидко не виправдалися. Але це,
як спорт: якщо хочете наростити м’язи, то треба
тренуватися. Іншого способу немає.
3. Створити англомовну атмосферу навколо: філь-
ми, серіали, музика і спілкування. Дивитися англо-
мовні фільми та серіали з англійськими субтитрами.
Викладач може підібрати фільми для будь-якого рів-
ня. Важливо не дивитися занадто складні фільми,
якщо у вас низький рівень володіння мовою, щоб не
відбити у себе бажання її вивчати.
Щодо музики, старайтеся почути елементарні
конструкції у піснях, вслуховуйтеся у вимову.
Слухайте подкасти. Радіо – це незле, але слухати
подкасти на своєму рівні – ще більш ефективно. І
якщо є можливість спілкуватися з іноземцями – це
чудово.
4. Якщо є змога, то варто подорожувати і не
боятися робити помилки. Це неймовірний досвід,
адже європейці чудово говорять англійською. Коли
ти подорожуєш, то у тебе немає вибору, ти мусиш
спілкуватися англійською.
5. Хвалити себе за свої найменші досягнення.
На перших рівнях люди часто знецінюють себе, не
помічають маленьких кроків. Краще робити ана-
ліз після кожного завдання, дивитися, що ви вже
вивчили і що вже вмієте. Слід казати собі «дякую»,
а якщо є час, то вести щоденник – це буде додавати
мотивації.
Крім того, Анна Величко розповіла, що не варто
перейматися і спеціально опановувати британ-
ську чи американську вимову, якщо вам потрібна
англійська для мандрів чи саморозвитку. Таке
завдання перед собою можуть ставити лише ті,
хто планує виїжджати за кордон і знає конкретно,
куди.
Інші ж мають розуміти, що здебільшого вони
будуть спілкуватися англійською з людьми, у яких
англійська – друга мова. Відтак не важливо, чи у
них британська вимова, чи американська. Важливо
лише те, що вони розмовляють.
Також викладачка не погоджується з тверджен-
ням, що мову слід вивчати тільки з носієм. Зазна-
чає, вивчення мови з носієм ефективне на високих
рівнях і дієве у розмовних клубах, проте на почат-
кових рівнях краще вивчати її з нашими вчителя-
ми.
«Носії мови погано працюють з методологією і не
несуть інформації на початкових рівнях, – ділить-
ся Анна. – А це нормально, коли викладач іноді
переходить на рідну мову студента, щоб пояснити
тему. А коли ви працюєте з носієм мови, то він не
зможе вам доступно пояснити деякі речі і грамати-
ка може просідати. Словом, з носіями мови добре
вчитися лише у тому випадку, якщо маєш високий
рівень. Я іноді теж беру у них уроки».
Анна додає, що відвідала безліч семінарів, вебі-
нарів і курсів, відтак переконана, що українські
вчителі дуже круті. Адже ми – розумна нація, яка
багато працює над собою у кожній сфері.
«На жаль, у нас є комплекс меншовартості, і
багато хто вважає, що українські вчителі гірші за
носіїв мови, але насправді вони дуже сильні. А з
акцентом треба змиритися: він буде присутній усе
життя, навіть якщо ви проживете у США 30 років.
Проте його будуть чути лише ті, для кого англій-
ська є рідною», – підсумовує викладачка.
ЖИТТЯ | ПОРАДИ
64 | МІСТО
«Зробимо все, щоб
комунальний заклад
«Дім Воїна» став
справжньою домівкою
для ветеранів» –
Микола Крошний
Кілька тисяч
військовослужбовців з
Франківської громади
сьогодні захищають
Україну в лавах ЗСУ.
Після Перемоги всі
вони повернуться
додому і більшість з
них потребуватиме
особливої уваги та
ставлення як від
влади, так і від
суспільства. В Івано-
Франківську, попри
велику кількість
програм допомоги
для ветеранів та їх
родин, готуються і
до цього. Майже пів
року тому в місті
створили комунальний
заклад «Дім воїна».
Очолив його Микола
Крошний, який і сам
є учасником бойових
дій. Як конкретно
комунальний заклад
допомагатиме
ветеранам та їхнім
родинам читайте в
інтерв’ю.
ЖИТТЯ | ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ
МІСТО | 65
Наскільки я знаю, то далеко не у всіх облас-
них центрах є такі заклади як «Дім воїна»,
наскільки важливим є відкриття такого ве-
теранського центру в Івано-Франківську?
Кілька тисяч воїнів з франківської громади сьо-
годні захищають Батьківщину в лавах ЗСУ. Віримо
і сподіваємося, що всі вони незабаром повернуться
додому з Перемогою. Але, як людина з військовим
досвідом, як людина, яка теж воювала, можу сказа-
ти, що війна у кожному, хто на фронті залишає пев-
ний слід, і, як правило, не дуже приємний, особливо
у психологічному плані. Ми вже маємо захисників і
захисниць, які демобілізувалися, ми маємо родини
військовослужбовців, маємо сім’ї загиблих. «Дім вої-
на» створений для того, аби допомагати цим людям
з будь-якими проблемами і питаннями, з якими вони
стикаються. Скажу більше, в Івано-Франківську має
бути місце, де ветерани зможуть почувати себе як
вдома.
Які на сьогодні у вас є реальні можливості
допомагати ветеранам та їх родинам?
Хочу сказати, що на даний час ми вже маємо
понад 200 звернень від військовослужбовців чи їхніх
сімей різного характеру. Багато ветеранів потребу-
ють психологічної допомоги, вони відчувають певну
озлобленість до оточуючих, до суспільства, інколи
агресивно реагують на деякі життєві ситуації. Часто
буває так, що навіть не можуть адаптуватися в сім’ї,
виявляють агресивну поведінку до дружини чи дітей.
Тому психологічна підтримка – це один з головних
напрямків нашої роботи. Дехто з ветеранів має іншу
проблему – апатію, коли людина повернулася додому
і не хоче нічого далі робити, не хоче шукати роботу,
спілкуватися, закривається в собі. Ми маємо непога-
ні можливості допомогти з працевлаштуванням.
Не забуваймо також про фізичні проблеми, з
якими люди повертаються з війни, це банальні речі:
болить спина, болить хребет, погіршився слух.
Військові часто з цим приходять до нас. На даний
час ми вже налагодили співпрацю з громадськими
організаціями, які проводять фізичну реабілітацію.
Маємо партнерів, які до двох тижнів виготовляють
протези чи слухові апарати безкоштовно. Якщо є по-
треба, то допомагаємо подати документи на пільги,
якщо людина не знає куди йти, ми її скеровуємо. Але
хочу наголосити, що ми підходимо до цього не фор-
мально, а робимо все чітко й конкретно, домовляємо-
ся на конкретну годину, до конкретного працівника,
щоб військового не «футболили». Один раз прийшов
в установу і все зробив. Наше завдання зробити так,
щоб військовий, який демобілізувався чи сім’я, яка
втратила захисника, не відчувала себе на самоті з
власними труднощами та переживанням.
ЖИТТЯ | ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ
66 | МІСТО
Розкажіть детальніше, які тренінги чи нав-
чання ви вже провели? І наскільки, на вашу
думку, вони були ефективними?
Досить вдалий, як на мене, тренінг ми провели
два місяці тому. Йдеться про гранти для військових
і ветеранів, які дозволили б їм розпочати власну
справу. Тобто ми роз’яснювали, що військовослуж-
бовець, який навіть зараз перебуває на службі, або
ветеран, який демобілізувався, може отримати певну
суму коштів для відкриття бізнесу. Це дуже ціка-
ві і дуже круті, як на мене, грантові проєкти. Такі
зустрічі ми намагаємося проводити, підкріпивши їх
конкретними прикладами: історіями людей, які вже
скористалися цими програмами і можуть поділитися
досвідом. Так було і цього разу. Також про можли-
вості відкриття власної справи розповідали пред-
ставники Івано-Франківського центру зайнятості.
Це дійсно було цікаво, адже є тут хороші варіанти,
близько півтора мільйона гривень можна отримати
від держави безповоротної допомоги для розвитку
бізнесу. Нещодавно ми провели ще один цікавий
захід – відпочинковий, бо неформальне спілкування
теж дуже потрібне. Ми назвали цей захід – «Рибалка
для військових». Ми організували транспорт і від-
везли хлопців у відпочинковий комплекс рибалити
на цілий день. У нас навіть був військовослужбовець
без двох ніг, який останнім часом, крім лікарень
більше нічого не бачив. Це позитивні емоції, які
дуже потрібні. Наведу інший приклад – ветеран
В’ячеслав Курильчук, який повністю втратив зір на
війні звернувся до нас за підтримкою і допомогою.
Нам вдалося організувати для нього безкоштовний
тренінг у спеціальному центрі у Вінниці «Як жити зі
сліпотою». Це такі поодинокі приклади, але в цьому
й полягає наша робота.
ЖИТТЯ | ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ
МІСТО | 67
Ви вже частково згадали про проблеми, з
якими стикаються ветерани та родини заги-
блих, але все-таки на чому робите акцент за-
раз і як плануєте працювати у перспективі?
Це дуже складне питання. Мене, наприклад, іноді
просять пояснити, що таке війна, але це неможливо
пояснити. Це треба відчути. Війна для кожного дуже
різна у сприйнятті. І проблеми військовослужбовців
теж індивідуальні. Деякі люди є стресостійкими і
війна мало позначається на їхньому психологічному
стані, а більше на фізичному, наприклад. Інша лю-
дина навпаки, не може впоратися з переживаннями
і емоціями, бо є менш стресостійкою. Ій потрібна не
фізична реабілітація, а душевна чи моральна. Скажу
з власного досвіду: я, наприклад, коли демобілізу-
вався, то після пережитого на війні, мені було важко
влитися в мирне життя. Мене теж часто дратували
люди, які сиділи пів дня в кафе, наприклад, і навіть
не розуміли, що відбувається на передовій. Але з
часом, завдяки насамперед підтримці моєї сім’ї, я
впорався з цими емоціями і знайшов собі застосуван-
ня тут. Багатьом потрібна допомога саме в емоцій-
ному плані, і тут головне не соромитися звернутися
до фахівців за допомогою. І власне наш комунальний
заклад створений для того, щоб допомагати і ми
це робимо і будемо робити. Деякі повноваження і
можливості ми самі маємо, а інколи ми виступаємо
так званими посередниками, але дуже відповідаль-
ними. Ми до своєї роботи підходимо і відповідально,
і з душею.
ЖИТТЯ | ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ
68 | МІСТО
Робота з ветеранами та їхніми родинами
потребує багато уваги і часу, тож чи маєте
команду сформовану, чи достатньо у вас
професійних людей?
Ми готові надавати різнобічну допомогу й під-
тримку. Наше приміщення на Січових Стрільців, 8,
але на разі, робимо там ремонт. Ще не працюємо на
повну силу, бо не укомплектували ще повністю наш
склад. Зараз маємо у штаті 6 людей. Всі вони є висо-
кокваліфікованими спеціалістами і відданими своїй
справі. Ми також багато уваги приділяємо роз’ясню-
вальній роботі: інформуємо військовослужбовців
та родини загиблих про пільги, допомоги, зміни в
законодавстві і все це активно висвітлюємо на на-
ших акаунтах у соціальних мережах. З часом, якщо
буде потреба, збільшуватимемо персонал, будемо
розширюватися. Ми налаштовані робити все, щоб
цих людей гідно прийняти та якісно їм допомогти.
Ветерани повинні відчувати, що два роки не просто
так ризикували своїм життям на передовій, а що
громада і суспільство це цінують.
А суспільство насправді це належно
цінує, як вам зараз видається?
Як на мене, то всі занадто розслабилися. На
жаль, люди почали забувати, що війна триває.
Багато хто перестав допомагати, багато хто
вважає, що це не його війна, це десь там вою-
ють на фронті. Але насправді, завдяки тим, хто
на передовій, ми можемо нормально сидіти,
спілкуватися і навіть записувати це інтерв’ю.
Ще раз наголошу, що це моя суб’єктивна точ-
ка зору, але неправильно, я вважаю, святку-
вати оці бучні весілля чи інші застілля. Це все
може бути тільки після перемоги. Не може
бути так, що одні в окопах, а інші в ресторанах
«гуляють». Скажу, що суттєво зменшилися
навіть донати. Сьогодні вже бізнес неохоче
виділяє кошти на допомогу фронтові. Люди за-
надто заспокоїлися. А я вважаю, що не можна
забувати, яку ціну ми платимо щодня на війні,
адже це здоров’я, а інколи, на жаль, і життя
наших захисників.
ЖИТТЯ | ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ
МІСТО | 69
● для піцерій
● кафе
● ресторанів
70 | МІСТО
ЖИТТЯ | ОБСТАВИНИ
Собаки, коти
та оренда
житла – місія
(не)здійсненна
Світлана Тимчук
Часто орендарям буває досить важко знайти таку квартиру, що
відповідатиме і бюджету, і власним вимогам. А для власників тварин пошук
житла взагалі стає нереальним завданням.
Наявність домашнього улюбленця нерідко ускладнює пошук квартири,
адже pet-friendly оголошень про оренду доволі мало. Яка ситуація на ринку
нерухомості Івано-Франківська, читайте у статті.
МІСТО | 71
Пропозиція
не відповідає попиту
На платформі OLX для пошуку квартири є спеці-
альні фільтри, за якими легше підібрати потрібний
варіант. Так, в Івано-Франківську з-поміж більше
1000 опублікованих оголошень вимогу «без тва-
рин» мають 416. Поселитися з котом дозволено у
166 оголошеннях, з маленьким собакою (до 10 кг)
– 176, з середнім собакою (до 25 кг) – 48, з великим
собакою – 25, іншою твариною – 62.
У спільному дослідженні UAnimals та DIM.RIA
вказано, що в Івано-Франківській області можли-
вість проживати у квартирі з домашніми улюблен-
цями надають лише 8% орендодавців.
Фахівчиня з нерухомості Леся Гоголь, керівни-
ця відділу продажу компанії “Житло”, розповідає,
що в Івано-Франківську квартир, які можна орен-
дувати з тваринами, дійсно мало. І коли в місто
заїжджали внутрішньо переміщені особи, від них
надходили запити на оренду житла з тваринами,
але пропозицій було недостатньо.
“Мені здається, що ті люди з тваринами, які хоті-
ли поселятися в Івано-Франківську, часто вибирали
інше місто, – ділиться фахівець. – Я неодноразово
чула, що це питання порушувалося і склалася
думка, що у Франківську не дуже раді власникам
собак”.
До котів орендодавці ставляться лояльніше. Хоча
якщо вони категорично проти тварин, то яка це
тварина – не має значення. Особливо, якщо це
нова квартира, перша здача та свіжий ремонт.
“У мене були випадки поселення людей з ма-
ленькими собаками. З такими тваринами легше
поселитися, бо від них менше шкоди, – розпові-
дає Леся Гоголь. – З великим собакою орендарі у
мене також були, і через розмір тварини багато
орендодавців їм відмовляли. У таких випадках за
індивідуальною домовленістю з власниками ми у
договорі робимо детальний опис стану квартири та
прописуємо окрему умову, що в разі пошкоджен-
ня твариною майна орендар зобов’язується усе
відшкодувати”.
Також може вимагатися більша гарантійна сума,
щоб власник не хвилювався за покриття витрат на
ремонт. А буває, що ціну на оренду квартири вста-
новлюють вищу за стартову.
Шкода нового ремонту
Власниця квартири Леся Кривень каже, що не
здавала б своє житло людям із тваринами, бо в неї
квартира нова і з новим ремонтом. І мова навіть
не про гроші, наголошує власниця. Йдеться про
вкладені зусилля та час. Проте жінка зауважує, що
могла б здавати житло людям із тваринами, якби
воно було не таким новим.
“Я ставлюся до цього позитивно. Якби я робила
ремонт відносно давніше і знала, що в майбутньо-
му робитиму ще один, то погодилася би, – міркує
власниця. – Основне, щоб орендарі стежили за сво-
єю твариною. Якщо це собака, то щоб вигулювали
його. А не залишали тварину у квартирі – і хай там
світ валиться”.
Жінка вважає, що наявність домашнього улю-
бленця не повинна впливати на ціну оренди. Однак
орендар обов’язково має вказати, що проживатиме
з твариною.
“У моєї сусідки був не дуже приємний досвід, –
пригадує пані Леся. – Вона здала квартиру людям,
які не сказали, що мають кота. У результаті – дуже
занедбали її квартиру”.
ЖИТТЯ | ОБСТАВИНИ
До котів орендодавці
ставляться лояльніше. Хоча
якщо вони категорично
проти тварин, то яка це
тварина – не має значення.
Особливо, якщо це нова
квартира, перша здача та
свіжий ремонт
72 | МІСТО
Пошук не дав результатів
Тетяна Полуносова, власниця собаки Єви, наразі
проживає зі своїм партнером у його власній квар-
тирі. Однак, коли розпочалася повномасштабна
війна, їй довелося переїхати з квартири, яку вона
орендувала. А знайти нову стало справжнім випро-
бовуванням, яке закінчилося невдачею.
“Попередньо у нас була домовленість із подру-
гою, що я можу жити у квартирі її батька багато
років. Тому я спокійно завела собаку, – розповідає
дівчина. – Проте на початку війни подруга попро-
сила мене переїхати”.
Це був той період, коли через наплив переселен-
ців в Івано-Франківську було проблематично знай-
ти житло. А з собакою, як переконалася Тетяна,
– взагалі нереально. Щоб пошуки дали хоч якийсь
результат, фахівця з нерухомості треба було пові-
домляти за 2-3 місяці наперед.
“Тобто за місяць було майже нереально знайти
квартиру для оренди з собакою, – ділиться франків-
ка. – Хіба через знайомих. Або квартира вже у “вби-
тому” стані і власникам її не шкода. І ціна того жит-
ла не відповідала умовам, а була трохи завищеною.
Але, можливо, це був ще й вплив початку війни”.
У результаті, Тетяна переїхала до батька, а зго-
дом – знову взялася за пошуки. Це вже був період,
коли переселенців у місті стало помітно менше і,
відповідно, ситуація на ринку нерухомості стала
стабільнішою. Однак за пів року дівчина так і не
змогла знайти житло.
На співбесідах із власниками Тетяна наголошу-
вала, що згідна на попередні фото і відеофіксації.
Тобто, якщо її собака щось погризе чи пошкодить,
вона все відшкодує. Також пояснювала, що постій-
но вигулює Єву надворі і проблем із туалетом та
собачим запахом не виникне. Однак у відповідь
чула лише: “Всі так кажуть…”
Фільтри на пошукових сайтах не дуже допома-
гали. Якщо в оголошенні прямо не було вказано
“без тварин”, то в особистій розмові при згадці про
собаку власники у поселенні відмовляли. А в тих
оголошеннях, де дозволялась оренда з тваринами,
зазвичай ішлося про кишенькових собак. І, оскільки
розміри Єви більші, після перегляду її фото власни-
ки квартир не погоджувалися здавати житло.
Тетяна вважає те, що людям із тваринами на-
багато важче знайти квартиру, дискримінацією.
Адже, на її погляд, можна просто погодити з
орендарем деталі проживання та поставити умову
– оплата ремонту, якщо тварина щось пошкодить.
Оренда
за додаткову плату
Собака Лу і її власниця Христина разом прожи-
вають в орендованій квартирі. Це вже друге їхнє
житло. Христина ділиться, що власники квартири,
де вона проживала раніше, негативно ставилися
до котів і собак. Причина – багато шерсті та непри-
ємний запах.
“Приблизно через рік проживання я дуже захо-
тіла маленького собачку і забрала його з притулку
без погодження з власниками, – розповідає дівчи-
на. – Я розуміла, що якщо собачка у квартирі щось
пошкодить, я все компенсую. Через пів року при-
ймаю рішення виселитися з квартири, бо захотіло-
ся щось змінити в житті, й, власне, міняю житло”.
Цього разу прикарпатка не хотіла приховува-
ти від орендодавців свою домашню улюбленицю.
Саме тому під час пошуку квартири вона вказува-
ла наявність собаки невеликого розміру.
Знайти житло було важко, оскільки більшість
орендодавців були проти тварин.
“Приблизно за два тижні знайшлася хороша
квартира, і власник попросив додаткову плату за
тваринку. Я погодилась, і досі тут живемо, – розпо-
відає Христина. – Собачка нормально поводиться у
квартирі, тут багато місця, і вона звикла. Контро-
лю від власника немає, усе з розумінням”.
Фільтри на пошукових
сайтах не дуже допомагали.
Якщо в оголошенні прямо не
було вказано “без тварин”,
то в особистій розмові при
згадці про собаку власники у
поселенні відмовляли
ЖИТТЯ | ОБСТАВИНИ
МІСТО | 73
Петиція за рівні умови
оренди
В Україні проблема пошуку житла з тваринами
суттєво загострилась із початком повномасштаб-
ного вторгнення. 31 серпня 2022 року була заре-
єстрована петиція “Надати можливість людям із
тваринами винаймати житло на рівних умовах з
орендарями без тварин”.
У тексті петиції йдеться, що внаслідок повно-
масштабного вторгнення люди змушені були
залишати свої домівки й виїжджати до інших міст
та областей. Вони забирали найцінніше: дітей,
батьків та своїх тварин. Інші ж, знаючи, що якщо
вони заберуть свого великого собаку або кішку, чи
декількох тварин, то фактично втратять будь-яку
можливість орендувати житло або будуть змуше-
ні орендувати його за подвійну чи потрійну ціну,
покидали тварин напризволяще.
Це призвело до збільшення кількості безпритуль-
них та покинутих тварин і до їх загибелі.
“Я закликаю до рівності. Люди із тваринами не
мають відчувати проблем із житлом, бо дах над
головою потрібен усім. І, ставлячи такі умови щодо
того, хто може жити у вашій квартирі, ви дискреди-
туєте людяність. Пропоную зрівняти умови для всіх
орендарів без винятку: студентів, одиноких, пар, пар
із тваринами, одиноких із тваринами, пар із дітьми,
одиноких із дітьми”, – написала авторка петиції.
Вона запропонувала зробити обов’язковою суму
застави (50% від вартості місяця оренди), щоб зня-
ти хвилювання в орендодавця, що його майно буде
пошкоджене, та вписувати у договір пункт, що
критичні руйнування будуть компенсовані власни-
ками тварини.
З 25 000 голосів, необхідних для розгляду пети-
ції, було зібрано 96. Тож ця петиція не була підтри-
мана і тепер висвітлюється тільки як архівна.
31 серпня 2022 року
зареєстрували петицію
“Надати можливість людям
із тваринами винаймати
житло на рівних умовах з
орендарями без тварин. З
25 000 голосів, необхідних
для розгляду петиції, було
зібрано 96
ЖИТТЯ | ОБСТАВИНИ
74 | МІСТО
Фокус на притулках для ВПО
Help Ukraine
Now
У 2023 році в Україні все більше відчувалася потреба у належному житлі для
внутрішньо переміщених осіб. На щастя, деякі проєкти були завершені, і для
тих, хто був змушений переїхати до Івано-Франківської області, з’явилися
нові комфортні притулки.
Благодійний проєкт «Help Ukraine Now» з Данії,
який ініціював засновник агрокомпанії «Ґудвеллі
Україна» Том Аксельгаард, з готовністю надав
допомогу місцевим притулкам.
Прихисток для ВПО в селі Маріямпіль
У січні цього року в селі Маріямпіль Дубовецької гро-
мади Івано-Франківської області було відкрито притулок
для вимушених переселенців. Будівля, в якій розмістив-
ся притулок, колишня резиденція священника, а згодом
– місцева лікарня, була відремонтована за кошти благо-
дійної організації «Карітас Івано-Франківськ».
Тепер тут є 10 відремонтованих кімнат, кухня, їдальня
та санвузли. Тут поселили 30 вимушених переселенців
з окупованих росією територій. Зокрема, це – люди
вразливих категорій.
Благодійний проєкт «Help Ukraine Now» підтримав
притулок, придбавши для нього необхідні речі, зокрема,
меблі та ролети на вікна. В кожній кімнаті є приліжкові
тумбочки та шафи.
ПОДІЇ | ДОПОМОГА
МІСТО | 75
Калуський район, село Копанки, вул. Лісова, 1, «Goodvalley Ukraine»
Калуш, A/C 81, Івано-Франківська обл., 77300, UA Україна
e-mail: ukraine@goodvalley.com
тел.: (050) 373 06 95
Притулок «Теремок»
у Калуській територіальній громаді
У березні в місті Калуш було відкрито притулок
для вимушених переселенців «Теремок». Рекон-
струкцію занедбаного приміщення колишньої
спецшколи профінансував благодійний фонд Move
Ukraine. БП «Help Ukraine Now» також був серед
спонсорів цього проєкту.
Притулок «Теремок» обладнаний для 45 вну-
трішньо переміщених осіб із соціально вразливих
верств населення, серед яких матері з дітьми, ба-
гатодітні сім’ї, люди з обмеженими можливостями,
люди похилого віку та самотні люди, які походять
із зони бойових дій і знайшли свій притулок у
Калуші.
БП «Help Ukraine Now» закупив меблі для при-
тулку, а згодом підтримував з ним зв’язок. Після
візиту влітку генеральний директор «Ґудвеллі
Україна» Каспер Торуп-Вілладсен пообіцяв меш-
канцям притулку привезти спортивний інвентар
для дітей. Загалом, благодійники придбали товарів
на 42 тисячі гривень: фітболи, скакалки, футболь-
ні та волейбольні м’ячі, ігрові килимки, тенісний
стіл, гімнастичний килимок, м’які кубики, набори
для бадмінтону, дитячий комод, а також вологі
серветки та підгузки.
Діти були настільки вражені подарунками, що
одразу ж почали їх розгортати, захоплено роз-
глядати та випробовувати у грі, навіть не доче-
кавшись офіційної презентації. Тоді вирували
неймовірні емоції. Дорослі мешканці притулку
також отримали подарунки від проєкту: необхідні
прасувальні дошки, сушарки для одягу, драбину та
вуличні лавки.
Координатор проєкту в Івано-Франківській облас-
ті, менеджер з регіонального розвитку «Ґудвеллі
Україна» Оксана Яцків розповідає:
«За час своєї діяльності благодійний проєкт
«Help Ukraine Now» зібрав близько 30 мільйонів
гривень і використовує ці кошти для допомоги
населенню в умовах війни.
Вже півтора року цей проєкт надає допомогу
низці ініціатив: соціальним їдальням, проєкту пси-
хологічної реабілітації дітей, закупівлі генераторів
та підтримці об’єктів критичної інфраструктури
під час вимкнень електроенергії, а також, під-
тримці притулків в Івано-Франківській області, де
працює наша компанія.
За час роботи проєкту вже витрачено 5,5 мільйо-
на гривень, з яких 400 тисяч гривень було спря-
мовано на підтримку притулків, де зараз перебу-
вають переселенці, чиї домівки знаходяться під
окупацією або в зоні бойових дій”.
ПОДІЇ | ДОПОМОГА
76 | МІСТО
«Invest Forum:
Invest in Ivano-Frankivsk»
Масштабна подія об’єднала власників бізнесів, успішних інвесторів та
тих, хто хоче навчитися залучати великі фінансові ресурси. Загалом –
близько 140 учасників. Форум став важливою дискусійною платформою, на
якій учасники ефективно обмінювалися ідеями та домовлялися про спільні
проєкти. Потенційні інвестори презентували нові ідеї, а успішні ділилися
інвестиційним досвідом. Компанія blago як співорганізатор та ініціатор
форуму представила свій новий проєкт – інвестиційний фонд blago.invest.
Керівник проєкту Тарас Гушпіт розповів про перспективи вкладень в ринок
нерухомості та як примножувати капітал від таких інвестицій. У ході
представлення інвестиційних проєктів учасники висвітлили власне бачення
стосовно виробництва каркасних будинків, портативних зарядних станцій,
дистрибуції книжкової продукції, специфіки гастрономічного боксу «Скриня
Станіславова».
ПОДІЇ | ДОСВІД
МІСТО | 77
ПОДІЇ | ДОСВІД
78 | МІСТО
Сильні, активні
та стійкі:
Перший жіночий бізнес-форум
провели у Франківську
19 листопада в Міжнародний
день жіночого підприємництва
в Івано-Франківську відбувся
Перший бізнес-форум.
65 жінок-бізнесменок Івано-
Франківська поділилися власним
досвідом та шляхом до успіху.
Серед спікерів – волонтерки,
засновниці івент-компаній,
директорки підприємств та
відомі жінки Прикарпаття.
ПОДІЇ | ЖІНОЧЕ
МІСТО | 79
ПОДІЇ | ЖІНОЧЕ
80 | МІСТО
Освітній простір,
який творить
успіх кожного
Сьогодні якісна
вища освіта –
це не диплом,
який можна
сховати у шух-
ляді, а потуж-
ний кар’єрний
старт та
впевнене май-
бутнє. А якщо
фахові програ-
ми поєднати із
традиційними
цінностями,
освітніми тен-
денціями та
актуальними
пропозиціями,
шанси на профе-
сійну реалізацію
в майбутньому
зростають у
рази. Універ-
ситет Короля
Данила – це
приватний за-
клад вищої
освіти, який
своєю двадцяти-
шестилітньою
історією яскраво
демонструє як
створити екоси-
стему для роз-
витку успішної
та підприємли-
вої особистості.
ОСВІТА | РОЗВИТОК
МІСТО | 81
Цінності та
взаємоповага
Університет Короля Данила
сьогодні є одним із найпрестиж-
ніших приватних закладів ви-
щої освіти заходу України. Тут
студенти не лише навчаються, а
й опановують необхідні сьогодні
навички, щоб стати конкуренто-
спроможними на ринку праці.
Заснований у 1997 році отцем
Іваном Луцьким тоді ще інститут,
а згодом й університет, заре-
комендував себе як відмінний
освітній простір. І завдяки ста-
ранням, роботі та наполегливості
першого ректора тисячі молодих
людей відтоді отримали шанс
здобути високоякісну освіту, роз-
винути свої професійні та особи-
стісні якості й стати гідними гро-
мадянами держави. Зважаючи на
те, що засновник ЗВО був свя-
щенником, християнські цінності
для УКД завжди були певним
орієнтиром у вихованні молоді.
Однією з особливостей закладу є
проведення Богослужінь щопо-
неділка перед початком занять.
Крім того, до університету часто
навідуються священнослужи-
телі і дають життєві настанови
студентам. Активною є й грома-
дянська позиція керівництва та
викладачів навчального закладу,
а найголовнішим чинником будь-
якої взаємодії тут називають
дотримання постулатів гідності
людини.
«У нашій роботі завперш
керуємося принципами відкри-
тості й прозорості, любові та
взаємоповаги, свободи думки,
інноваційності й креативності, –
говорить ректор УКД Мирослав
Луцький. – Ми будуємо стосунки,
що характеризуються взаємною
повагою між студентами, викла-
дачами, керівниками та влас-
никами університету. У нашому
закладі можна вільно вислов-
лювати власні думки, погляди і
переконання та бути впевненим,
що їх почують і на них зважать,
ухвалюючи рішення. Додам, що
університет бере на себе повну
соціальну відповідальність за те,
що здобуті компетентності ста-
нуть корисними для подальшої
професійної реалізації. Ми повся-
кчас удосконалюємося, шукаючи
та впроваджуючи нові форми і
методи в навчанні та роботі».
Можливості
для талановитих
абітурієнтів
Наразі вища освіта в Універси-
теті Короля Данила втілюється
за 20 освітніми програмами.
Задля того, щоб кожен бажаю-
чий мав можливість навчатися в
комфортних умовах та здобувати
якісні знання, у закладі впрова-
джено різні грантові та конкур-
сні програми. У цьому – ще одна
унікальність УКД.
Пам’ять свого засновника та
першого ректора вшановують
через функціонування Фонду
імені Івана Луцького. Головною
метою його діяльності є всебічна
підтримка обдарованої молоді та
створення умов для її творчого
зростання і реалізації, зокрема
через надання грантів на безко-
штовне навчання. Конкурси про-
водяться з права, математики,
історії України, української мови,
географії, а також передбачають
створення тематичних листівок
(творчий конкурс (графічна ро-
бота)) та написання есе «Слово
правда» (журналістика). Призо-
вий фонд конкурсів гарантує пе-
реможцям повне або ж часткове
відшкодування його вартості.
У переліку грантових конкурсів
також конкурс інноваційних ідей
«Моє місто майбутнього», який
проводиться задля підтримки
творчої роботи учнів та студен-
тів, стимулювання їхньої зацікав-
леності дослідницькою роботою
та оволодіння інноваційними
технологіями. Ще – «Школа має
талант», що реалізовується в різ-
них номінаціях: вокал, театраль-
не мистецтво, довільний жанр,
хореографія та «ARTpicture». У
кожній із них визначаються пе-
реможці гран-прі, які отримують
знижки на навчання в УКД. І,
звісно, «Кубок Короля Данила» –
турнір із мініфутболу, який спіль-
но проводять Університет Коро-
ля Данила та Івано-Франківська
міська федерація футболу. Окрім
трофею, учасники команд-пере-
можниць також отримують 50%,
25% та 10% гранти. А кращий
гравець, бомбардир та воротар –
100-відсоткову знижку.
ОСВІТА | РОЗВИТОК
82 | МІСТО
Також ті абітурієнти, які скла-
ли НМТ на високі бали (180-200),
отримають грант на безкоштов-
не навчання від Фонду отця Іва-
на Луцького. Для вступників, які
отримали 160-180 балів, діятиме
частковий грант на навчання
(оплата 50% вартості).
Грант діє упродовж усього пе-
ріоду навчання за умови актив-
ної участі в житті університету й
коледжу, відмінного складання
заліків й екзаменів щосесії. Та-
кий підхід надихає студентів не
стати байдужими до навчання.
Окрім численних грантових
програм, які реалізовуються в
Університеті Короля Данила,
освіту тут можна здобути і за
державним замовленням. Та-
ким чином, кожна обдарована
дитина має змогу здобути якісну
безкоштовну освіту в прогресив-
ному приватному ЗВО.
«Згідно із законодавством і
постановами Кабміну Універ-
ситет Короля Данила цьогоріч
удруге бере участь у розподілі
місць державного замовлення.
Міністерство освіти і науки ви-
ділило нам максимальний обсяг
місць державного замовлення
на усі пріоритетні спеціальності.
Тому в УКД чинні і грантові, і
державні місця», - зауважує про
держзамовлення в Університеті
Короля Данила ректор Мирослав
Луцький.
Розширюючи
освітні горизонти
Сьогодні в університеті створе-
ні всі умови для якісного нав-
чання студентів. Тут навчають і
сприяють формуванню не просто
фахівців, а професіоналів, потріб-
них сучасному ринку праці. На
відміну від державних ЗВО, УКД
може швидко реагувати на запи-
ти роботодавців та оновлювати
й адаптовувати освітні програми
під актуальні вимоги. Разом з
цим, університет працює у парт-
нерстві із кількома десятками
організацій, компаній, держав-
них установ та бізнесом у різних
галузях. Понад 85% заходів, які
організовують у його стінах,
спрямовані на набуття фахових
компетенцій; на них систематич-
но запрошують представників
ринку праці, професіоналів-прак-
тиків, керівників підприємств та
експертів.
Одним із таких проєктів є
«Відкрита зустріч з успішними
людьми». В УКД переконані:
кожен студент повинен мати
ціль та впевнено рухатися до її
здійснення. А щоб змотивувати
здобувачів та навчити правильно
розставляти життєві пріорите-
ти, започаткували неформальні
розмови із зірками, духівника-
ми, спортсменами, театралами,
культурними та політичними ді-
ячами. Цей проєкт, на прикладі
вже успішних особистостей, дає
можливість навчитися плануван-
ню, самоорганізації, наполегли-
вій праці, прагненню знати біль-
ше, ставити перед собою мету та
досягати її у навчанні, кар’єрі,
бізнесі, спорті чи мистецтві.
Отець Іван Луцький хотів, аби
кожна дитина мала можливість
здобути справді якісну освіту, й
для цього заснував університет.
Проте, сьогочасні реалії пока-
зують, що для того, аби знан-
ня були направду вартісними,
потрібно супроводжувати дитину
із садка до школи, зі школи – до
університету. Таким чином, в
УКД на часі чергове розширення
освітніх горизонтів.
«Намагаємося відповідати
чинним освітнім стандартам і
швидко реагувати на запити як
стейкхолдерів, так і здобувачів.
Тому, очевидно, що відкриття
школи, діяльність якої ґрунтува-
тиметься на основі принципів та
візії УКД, - на часі», - говорить
про перспективи ректор УКД
Мирослав Луцький.
Університет Короля Данила -
заклад вищої освіти, що з року в
рік засвідчує якість та потенціал
приватної вищої освіти. Чимало
університетом уже досягнуто,
проте команда УКД докладає
максимум зусиль для плануван-
ня та реалізації грандіозніших
освітніх ініціатив.
ОСВІТА | РОЗВИТОК
МІСТО | 83
ВІЙНА| АРМАГЕДДОН
84 | МІСТО
Корисні
канікули.
Провести зимові канікули з користю матимуть можливість франківські
школярі. Вже традиційно в Івано-Франківській громаді з кінця грудня
працюватимуть «Зимові школи» у позашкільних закладах. Різноманітні
майстер-класи, ігри та екскурсії будуть проводитися для учнів щодня з
10:00 до 13:00.
На франківських школярів
чекають «Зимові школи»
ОСВІТА | МОЖЛИВОСТІ
МІСТО | 85
● Міський центр дитячої та
юнацької творчості – тут кожен
охочий зможе розкрити свій мис-
тецький талант. Педагоги центру
є майстрами вокального та худож-
нього мистецтва. Також із вересня
2023 р. на базі цього закладу втілю-
ється проєкт «Школа блогера», що
навчає дітей безпечної поведінки
у соціальних мережах, основ SMM
та журналістики. Під час зимової
школи цей проєкт діятиме у новому
форматі, про всі деталі можна буде
незабаром дізнатися на офіційній
сторінці Департаменту освіти та на-
уки Івано-Франківської міської ради
у Facebook.
● Міська дитяча екологічна станція стала но-
вим центром формування екологічної свідомості спіль-
ноти учнів нашого міста. Свою діяльність екостанція
не припиняє ні на хвилину і продовжить працювати у
форматі «Зимової школи». Педагогічна команда вже
готує програму екомандрівок та пікніків. На території
станції розміщені теплиці, які варто відвідати кожно-
му, хто мріє побачити «зелений світ» посеред зими.
ОСВІТА | МОЖЛИВОСТІ
86 | МІСТО
● Центр дозвілля дітей та
юнацтва – це мережа дитячих та
молодіжних клубів, що існують в
усіх мікрорайонах міста та селах
громади. За насиченим графіком
роботи «Зимових шкіл» у кожно-
му клубі варто уважно стежити на
офіційній сторінці закладу, адже
педагоги-організатори є активними
шукачами нових форм діяльності,
що зацікавить широку аудиторію
юних мешканців громади. Став-
ши одним із переможців грантової
швейцарсько-української програми
DECIDE Summer Clubs, команда
центру активно впроваджує елемен-
ти нової методики у вже звичні види
діяльності.
● Центр патріотичного вихо-
вання учнівської молоді імені
Степана Бандери – осередок фор-
мування справжнього патріота, яким
повинен бути кожен франківець.
«Зимова школа» в закладі анонсує
проведення історичних студій, які
покажуть історію під новим кутом
крізь призму сьогодення. Також
центр активно працює в різних рус-
лах творчості: майстерні патріотичної
пісні, виготовлення патріотичних
виробів ручної роботи для подальшо-
го продажу на благодійних ярмарках.
За всім різноманіттям роботи Центру
патріотичного виховання учнівської
молоді імені Степана Бандери ради-
мо стежити на офіційних сторінках у
соціальних мережах.
ОСВІТА | МОЖЛИВОСТІ
МІСТО | 87
• Центр туризму і краєзнав-
ства учнівської молоді – заклад,
що відчиняє ворота в Карпати кож-
ному, кого кличуть гори. Організа-
ція екскурсій, майстер-класи робо-
ти з туристичним спорядженням,
квести – і це ще не повний перелік
того, що планує активний колектив
центру, тож стежте за анонсами.
• Центр освітніх інновацій
– місце, де наука стає доступною і
цікавою усім. Подивитись, як працює
3D-принтер, зрозуміти принципи
робототехніки, навчитися фінансової
грамотності – це стати частинкою
STЕAM-простору, який розміщений
за адресою: вул. Незалежності, 36.
Про запла-
новані заходи
завжди легко
дізнатись у
соцмережах
закладу, адже з
технікою вони
вже давно на
«ти».
ОСВІТА | МОЖЛИВОСТІ
88 | МІСТО
• Центр «Культурно-
універсальна територія
«КУТ» – сучасний простір для
самовираження кожного юного
творця, його всебічного роз-
витку. Для відвідувачів центру
проведуть майстер-класи з об-
разотворчого мистецтва, жур-
налістики, акторської майстер-
ності, скетчингу та ще багато
різних цікавих заходів, про які
працівники центру регулярно
інформуватимуть у всіх соціаль-
них мережах.
• Заняття з футболу, баскетболу та настільного
тенісу пропонують Дитячо-юнацька спортив-
на школа №2 та Дитячо-юнацька спортив-
на школа №3. Знайомство з професійними трене-
рами та новим видом спорту може стати початком
професійних занять, а відтак – справжньої спор-
тивної кар’єри. Вся інформація щодо розкладу –
незабаром у соціальних мережах.
ОСВІТА | МОЖЛИВОСТІ
МІСТО | 89
Щастя у деталях
Тканинні ролети, що ідеально гармоніюють з сучасними інтер’єрами,
поєднуючи у собі естетику та функціональність, чи улюблені багатьма
римські штори, здатні не просто прикрасити собою приміщення, а й
підкреслити вишуканість його оформлення. А ще – оригінальні конструкції,
призначені для створення комфортних умов відпочинку на терасах,
альтанках чи верандах. У шоурумі «КароМполь» ви знайдете найсучасніший
сонцезахист, який сьогодні існує на українському ринку.
«Наша історія розпочалася
чотири роки тому у невеличкому
місті Покровськ, на Донеччині
– розповідає співзасновниця «Ка-
роМполю» Гульнара Максимо-
ва. Тоді ми з чоловіком вирішили
відкрити салон рулонних штор та
жалюзі, щоб запропонувати лю-
дям сонцезахисні системи висо-
кої якості. Попит на них тоді був,
а ось пропозицій – обмаль. Тож
«КароМполь» впевнено зайняв
цю нішу. Але повномасштабне
вторгнення росії все змінило.
Наш тато з першого дня відкри-
того вторгнення пішов на фронт.
А влітку 2022-го ми зрозуміли –
найцінніше, що зараз втрачаємо,
це – дитинство наших дівчаток
і час. Тому прийняли непросте
рішення виїжджати на захід кра-
їни – не тимчасово, а назавжди.
І оскільки родинний бізнес вже
успішно працював, релокувати
вирішили і його».
Для нової домівки подружжя
підприємців обирали різні міста,
головне, аби якомога далі від
бойових дій. Знайомі тоді по-
радили Франківськ, мовляв, це
«місто-мрія». Що й стало по-
штовхом, щоб заново відкрити
свою справу уже тут.
«За рік вже напрацювали
клієнтську базу і продовжує-
мо розвиватися. Не скажу, що
було чи є легко, але у нас є свої
козирі, – переконує Гульнара. –
Ми завжди уважно слідкуємо за
новинками на ринку, модними
тенденціями у сфері оформлення
вікон, сучасними розробками
провідних компаній-виробників,
відвідуємо міжнародні вистав-
ки та підвищуємо рівень своєї
кваліфікації. А ще особливі тим,
що у цьому шоурумі зібрані всі
актуальні сонцезахисні системи.
Як внутрішні – ролети, штори
день-ніч, римські та штори плісе,
вертикальні та горизонтальні
жалюзі, так і зовнішні – маркізи,
рефлексолі й ZIP – системи».
У салоні представлені не
просто системи сонцезахисту, а
повноцінні концепти сучасного
декору вікон. Одна із численних
переваг тут це – взірці: не міні-
атюрні, як це буває зазвичай, а
наближені до реальних розмірів.
Тож їхній функціонал можна по-
бачити одразу на місці й легше
та зручніше обрати текстильне
оформлення для свого житла чи
офісу. Індивідуальний підхід до
клієнта тут не просто слова, а
реальність.
«Часто люди приходять і
запитують: що зараз сучасне і
модне? Але жодне рішення не
є універсальним, все залежить
від потреб та задач, які стоять
перед нами – пояснює Гульна-
ра. – У нас немає на меті просто
щось продати людям, ми працю-
ємо з конкретними запитами.
Адже сонцезахист це не завжди
захист від сонця. Інколи йдеться
про сторонні погляди, або ж це
можуть бути офісні приміщен-
ня і замовнику треба бачити
вулицю, але так, щоб на моніто-
рах комп’ютерів не було бліків.
Є чимало нюансів і те, що ми
розбираємося у системах, які
пропонуємо, в конструктивних
та експлуатаційних особливос-
тях, функціоналі, дає можливість
сформувати конкретну пропози-
цію і звузити коло пошуку. Що
точно можна сказати – горизон-
тальні жалюзі вже відходять в
минуле. На зміну є багато сучас-
ніших рішень, якщо ми говоримо
про внутрішній сонцезахист. А
зовнішній – це взагалі окрема
тема, про яку мало хто знає: які
системи й для чого використо-
вуються на терасах, чи в альтан-
ках? Це те, за чим майбутнє».
Не менш важливий фактор
успішного розвитку будь-якої
справи – якісний сервіс. У шоу-
румі сучасних сонцезахисних
систем «КароМполь» ви завжди
знайдете повний спектр послуг:
від консультації та візуалізації
бажаного проєкту до постгаран-
тійного обслуговування.
«Знаєте, часто нам бажають
щастя. А що ж воно таке? – по-
сміхається Гульнара. – Я зараз
чітко розумію, що для того, аби
бути щасливою важливі декілька
факторів: родина, житло і від-
чуття того, що ти можеш бути
корисним іншим. Коли я допома-
гаю людям у їхньому виборі деко-
ру вікон і вони згодом отримують
від цього естетичне задоволення,
що може бути кращим!»
Шоурум «КароМполь» – міс-
це, яке варто відвідати, якщо ви
дійсно цінуєте якість.
м. Івано-Франківськ,
вул. Галицька, 67
(біля ТЦ «ПАНОРАМА ПЛАЗА»)
тел.: (095) 615 1691
ЕСТЕТИКА | ЯКІСТЬ
90 | МІСТО
Муза для
дизайнерів:
як маленька українка
підкорює світові подіуми
Смілива та чарівна,
із зовсім не дитячою
впевненістю, вона під
спалахами фотокамер
дефілює одним із
найбажаніших подіумів
світу у просто нереальній
сукні від українського
бренду by Vel. Це
Paris Fashion Week –
справжня Мекка для
прихильників моди. І
Ніна Копаниця – 9-річна
модель із Франківська,
яка однією своєю появою
на доріжці завойовує
десятки сердець у
примхливому fashion-
світі. Бо за миловидною
зовнішністю цієї кароокої
красуні ховається міцний
характер, працелюбність
та шалена сила волі.
Це сьогодні вона успішна мо-
дель, яка активно співпрацює з
українською дизайнеркою Вел
Юрченко і лише за останні пів
року двічі крокувала подіумами
європейських тижнів моди. Але
досягти цього, розповідає мама
Тетяна Копаниця, дівчинці вдало-
ся не одразу. Маленька, сором’яз-
лива та тиха Ніна довго й вперто
працювала над собою. Хоча її
талант розгледіли ще змалку.
ЕСТЕТИКА | БРЕНДИ
МІСТО | 91
«Коли донечці було лише 2 роки ми помітили, що
у неї феноменальна пам’ять. Якось у дитсадку вона
прослухала вірш на декілька строф і буквально ви-
вчила його. Тоді вихователі ще дуже дивувалися, -
посміхається Тетяна. – А ще у Ніни чудові вокальні
дані, вона вільно почуває себе у кадрі, дуже артис-
тична та має цю внутрішню силу, яка допомагає
їй долати всі труднощі. Не все завжди вдається
одразу, але вона жодного разу не опустила рук.
Швидше навпаки – переборювала обставини та
вперто йшла до бажаного результату».
Те, що для когось поки недосяжна мрія, для Ніни
уже звична робота - знімання у кліпах, рекламі
та модні покази у різних куточках світу. Навесні
вона брала участь у Краківському тижні моди. А
вже восени потрапила в об’єктиви фотографів на
Паризькому.
«Насправді це дуже круто, коли дівчинка з неве-
ликого українського міста демонструє на європей-
ських подіумах вбрання від провідних українських
дизайнерів, - наголошує Тетяна. – Це щорічний
тиждень моди в Парижі, ви ж розумієте рівень.
А ще це просто неймовірні, неординарні, фантас-
тичні сукні від by Vel, які сьогодні порівнюють із
витворами Dolce&Gabbana. Коли Ніна йшла доріж-
кою цим палацом, всі присутні там світові блогери
та селебретіс аплодували їй та щиро висловлювали
своє захоплення. А сама дизайнерка у коментарях
навіть вказувала, що донечка надихає її на ство-
рення нових колекцій».
Та цього разу підкорювала фешн-світ Ніна не
сама, а разом із двома молодшими сестричками
– семирічними Терезою та Лізою. Навіть жартує –
вони чи не успішніші за неї, адже почали одразу з
європейських подіумів. Та насправді трійця дівча-
ток майже завжди разом. Саме приклад старшої й
надихнув менших теж заглибитися у сферу дитячо-
го моделінгу: коли Ніна почала активно займатися
публічною діяльністю, на рік молодші близнючки
теж підтягнулися. Тепер усі троє беруть участь у
фотосесіях, дефіле, зніманнях, співають та підтри-
мують благодійні проєкти – як сольно, так і у тріо
виступали на концертах «На шапку», які відбува-
ються на підтримку маленьких пацієнтів онкогема-
тологічного відділення обласної дитячої лікарні. А
Ніна ще й неодноразово допомагала проводити їх
як ведуча.
«У красивої професії моделі є й зворотний бік,
- додає Тетяна. – Це завжди важка робота, регу-
лярні заняття і постійний саморозвиток. І дівчатка
працюють, не нарікаючи ні на що. Важливу роль
у цьому займає і фізична підготовка. Тож усі троє
паралельно займаються спортом, зокрема тхеквон-
до. І хоч починалося усе з просто «для здорового
розвитку», сьогодні вони перемагають у різнома-
нітних змаганнях і мають вже власну скарбничку
досягнень. І що головне – мотивувати їх ні до чого
не треба, вони все роблять самі, бо знають наві-
що це роблять. У Ніни, до прикладу, є мрія стати
акторкою. А це ж не просто треба опанувати ази
цієї професії, чим вона наразі теж займається,
але й заявити про себе. А Тереза та Ліза знялися
у рекламі популярної відеоплатформи з багато-
мільйонною аудиторією, а також низці відеокліпів
та ютуб-проєктів, які приносять великі гонорари.
Саме тому дівчатка такі активні й зупинятися не
планують».
Тим часом Ніна разом із батьками уже працює
над телевізійним проєктом, який вийде на одно-
му із місцевих телеканалів. Що саме буде – усіх
карт поки не розкривають. Та переконують – уже
невдовзі маленьких зірок можна буде побачити в
новому цікавому амплуа.
ЕСТЕТИКА | БРЕНДИ
92 | МІСТО
Баланс краси
і природності
Хоч як би жінкам не
хотілося, але зупинити
час не можливо, як і
завжди залишатися
молодою. А ось бути
вродливою та доглянутою
у будь-якому віці –
цілком. Чимало процедур
сучасної косметології,
які раніше здавалися
чимось неможливим
і недосяжним, уже
ефективно допомагають
відтерміновувати природний
процес старіння. Головне
– пам’ятати про міру і
головний тренд сьогодення
– максимальну природність.
Про актуальні послуги
омолодження, головні
аргументи на користь
ін’єкцій краси та чому
домашня косметика нам
не друг – розповідає лікар-
дерматолог із 8-річним
стажем, косметолог
із 15-літнім досвідом
роботи та засновниця
власної студії естетичної
медицини Антоніна Глазепа.
Які омолоджувальні послуги пропонує сучас-
на косметологія?
Сьогодні естетична медицина вже виходить за
межі просто базової косметології, коли ми поклали
маску на обличчя і все, що можемо зробити, це
трохи зволожити шкіру. Ця сфера набагато глиб-
ша і треба дуже добре розуміти загальні моменти
вікових змін, а не просто старіння. У нашому ар-
сеналі багато процедур, які дають змогу зберігати
шкіру молодою, пружною і здоровою: ін’єкційні,
апаратні, доглядові. Також ми можемо підібрати
професійну косметику. І за правильної роботи з
іншими спеціалістами – досягати дуже класних ре-
зультатів. Не зробити якусь молоду ляльку у 60, а
гарну доглянуту на свій вік жінку. У тренді сьогод-
ні не просто красивий, а натуральний вигляд.
Але як зберегти цей баланс – зупинити час і
не спотворити себе?
У першу чергу, потрібно розуміти, чого саме ба-
жає клієнт. Спочатку я запитую у жінок, що саме
їм не подобається, коли вони вдома дивляться на
себе в дзеркало? І вже потім розповідаю, як цей
момент змінити, чи є взагалі у цьому сенс і яки-
ми методиками це краще робити. Адже не завж-
ди косметологія може виправити якусь ваду, до
прикладу, ту ж анатомічну асиметрію. До того ж, в
кожного своє уявлення краси. Комусь подобаються
надмірно гіпертрофовано великі губи, але це буде
точно не мій клієнт, хтось хоче гігантські вилиці,
інші надміру «переколюються» і порушують відтік
лімфи в обличчі так, що воно виглядає неприрод-
нім. Коли ми використовуємо різні методики на
ЕСТЕТИКА | ПРИРОДНІСТЬ
МІСТО | 93
різних шарах – трішки філеру, трішки ботулотокси-
ну там, де потрібно забрати спазм м’язів, працює-
мо суто над якістю шкіри різними препаратами та
апаратами – тоді й отримуємо класний природний
результат, без оцієї штучності.
А які взагалі особливості можна усунути за
допомогою естетичної косметології?
Естетична косметологія сьогодні може творити
дива на усьому тілі (зараз дуже набирає популяр-
ності та ж естетична гінекологія), але якщо ми
говоримо суто про обличчя – то покращити ко-
лір шкіри, її зволоженість та щільність. На колір
будуть впливати домашній догляд, редермаліза-
ція, пілінги та лазерні певні процедури. Інші види
лазерів та ін’єкційні процедури – впливають на
якість шкіри. На щільність – голчастий RF-ліфтинг.
Трішки підкреслити вилиці та заповнити ті жирові
пакети, які з віком атрофуються і змінюють форму,
ми можемо заповнювати препаратами на основі
гіалуронової кислоти, можемо коригувати якісь
незначні асиметрії. Все залежить від запиту. Та
найголовніше – це безпечні препарати: гарно очи-
щені та добре стабілізовані. Для мене найважли-
віше, щоб не було віддалених наслідків і побічних
ефектів внаслідок моїх процедур. І щоб був контро-
льований прогнозований результат.
Ін’єкції краси – чи варто одразу вдаватися
до них?
Якщо ви хочете вколоти губи – це ваше бажання.
Зрозуміло, що без філера ви проживете, але чому б
і ні? Але перед тим, потрібно дуже добре розуміти
– препарат, який вам вводитимуть, буде стояти у
ваших тканинах 8-10-12 місяців. Він має повністю
відповідати певним характеристикам, щоб через
кілька місяців не виник набряк чи запальний
процес. Якщо ви колете собі якісний препарат,
то через максимум 1,5 року він розчиняється: 1
мілілітр повністю, і він ще нікого не зіпсував. Ана-
логічно з іншими частинами тіла: якщо ми трішки
підкреслимо вилиці чи трішки видовжимо підбо-
ріддя – це не виглядатиме штучно. Шкіра – вона ж
має багато функцій і одна з них є соціальна. Коли
жінка більш впевнена в собі, вона зазвичай себе
краще почуває в соціумі. Тому, якщо ви себе трохи
прикрасите, нікому гірше від цього не буде.
Тобто головне знати міру?
Так. Не вводити велику кількість препарату і
пам’ятати про якість. Навіть якщо ви пішли до
молодого спеціаліста, не дуже досвідченого, і вам
не сподобалося як поклали препарат, за умови,
що він був хороший, його можна розчинити в одну
процедуру.
Яка є альтернатива ін’єкційним методи-
кам, чим можна профілактувати старіння
шкіри?
Наше обличчя починає старіти всіма шарами
поступово. У них відбуваються різні вікові зміни
й кістка теж з віком зсихається. Тобто потрібно
розуміти, що ми можемо працювати на шкірі, до
прикладу, ретинолом – це дуже хороший препарат,
який доведено ефективно стимулює колаген, ви-
рівнює зморшки, освітлює пігментацію і навіть при
акне його добре використовувати, але це діє лише
поверхнево. На кістку він не вплине ніяк. Якби
був якийсь чарівний крем, який міг би зупинити
час, люди купували б його і ніхто голки б у себе не
пхав. Але такого не існує в принципі. Тому най-
кращий результат дає пошарова робота. Є класні
лазерні, апаратні методики, але жодна із них не
замінює одна одну. Як і хірургія – хірург може за-
брати зайву шкіру, але її якість він не змінить.
А як щодо косметики взагалі – наскільки
дієві креми з магазинних полиць?
Потрібно розуміти: що взагалі основне у ви-
робників, які створюють косметику на широкий
загал – її треба продати якомога більшій кількості
людей. Цей крем має мати мінімальну алергіза-
цію і, разом з тим, мінімальну кількість активних
інгредієнтів. Адже саме вони часто дають різно-
манітні небажані реакції. Тому такі креми мають
низьку собівартість, гарну текстуру і приємний
запах, є навіть люксові бренди, вони непогано
зволожують – але це їхній максимум. Там над-
звичайно мало навіть того ж самого ретинолу. За
нормальної концентрації він може дати ретино-
їдний дерматит, і вже спеціаліст має пояснити,
що це нормальна реакція організму. Просто у
вас індивідуальна чутливість може бути вища чи
нижча і комусь цей засіб треба наносити тричі на
тиждень, а іншим – двічі, а ще хтось без проблем
може користуватися ним щодня. Саме тому такі
креми не продають у звичайних магазинах. Ось у
цьому й різниця між мас-маркетом і професійни-
ми лінійками. І спеціалісти навчаються для того,
щоб розуміти який засіб, якої фірми для чого
застосовується, як його призначати та правильно
використовувати.
Що взагалі криється за терміном «якісна
косметика»?
Це визначення дуже відносне і тут йдеться лише
про технічні характеристики крему. Що від того
моменту, коли його виготовили й до кінця терміну
придатності він їх не втратить: не розшарується,
не зіпсується, в ньому не виростуть якісь бактерії.
Коли ми говоримо «якісна косметика» – це не то-
тожне тому, що вона дасть якийсь результат. А те,
що в нас люди «калатають» вдома, кажучи, що це
класний якісний домашній крем, це взагалі небез-
печно. Адже він не проходить аналізів на мікробіо-
логічну безпеку, в ньому можуть завестися будь-
які бактерії чи грибок, а після його використання
на шкірі може виникнути дерматит. Адже ніхто
такий продукт не очищає від алергенів, або ж там
не правильний консервант і він банально може зі-
псуватися, перебуваючи на поличці у ванній. Тому
це однозначно не найкращий варіант.
– Тож, щоб зберегти красивий вигляд, попри
вікові зміни, нам треба просто знайти свого
косметолога?
На нашу шкіру впливає дуже багато чинників і
йдеться не лише про час. Є певні захворювання,
гормональний фон, вітамінний дисбаланс, сезонні
зміни і не правильний догляд. Тому косметолог, в
першу чергу, повинен мати медичну освіту і добре
розуміти всі процеси, які відбуваються в організ-
мі людини. І головне – знайти саме свого фахів-
ця, який підійде вам у всіх аспектах. А, загалом,
косметолог сьогодні для жінки має бути як гінеко-
лог і терапевт – у списку обов’язкових спеціалістів.
м. Івано-Франківськ,вул.Мельника, 1
ЕСТЕТИКА | ПРИРОДНІСТЬ
94 | МІСТО
«YEREMCHUK
DENTAL» —
зміна не лише назви,
але й філософії бренду
«Щоб стоматологія була справді якісною та ефективною, лікарю щодня
потрібно приймати нові виклики та змінюватися» — Володимир Єремчук,
засновник клініки «Yeremchuk Dental».
Професіоналізм лікаря визначається не лише у фаховому наданні послуг на якісному рівні. Необхідно
бути гнучким, чути та розуміти болі пацієнта, знаходити найкраще рішення. А головне — бути чесним!
У цьому переконаний Володимир Єремчук — лікар-хірург, імплантолог, засновник та керівник
знаної в регіоні клініки «Royal Dental». За 5 років функціонування вона стала успішною завдяки
наполегливості, постійному бажанню бути кращими у своїй галузі, професіоналізму та самовідданості
команди. А цієї осені клініка зробила черговий крок — відкриття нового простору сучасної стоматології
та імплантації, а також здійснила ребрендинг, отримавши назву «Yeremchuk Dental».
ЗДОРОВ’Я | СТОМАТОЛОГІЯ
МІСТО | 95
«Рішення стати візіонером клініки та бренду
— важливе та відповідальне. Йшов до цього три-
валий час, поки не зʼявилась упевненість, що є
можливість, досвід, команда, аби задовольнити
потреби наших пацієнтів. Сьогодні в нас у клініці
5 крісел, новітнє обладнання, стерилізація найви-
щого класу, матеріали провідних виробників світу,
а все це — запорука безболісного, вчасного та
дієвого лікування. І, звісно, ефективний колектив
спеціалістів усіх напрямків — лікування зубів у
дорослих та дітей, вирівнювання зубів брекетами
та невидимими елайнерами, протезування корон-
ками, вінірами, видалення, імплантація, лікування
каналів та ясен, — зазначає Володимир Єремчук.
– Цікавий факт, багато пацієнтів не лише поверта-
ються знову, але й навіть приїздять з-за кордону,
аби вирішити «зубні проблеми». Це зумовлено, в
першу чергу, вартістю послуг у Європі. Важливим
є й те, що наші фахівці надають їх на значно ви-
щому рівні, використовуючи ті ж матеріали світо-
вого рівня, що й закордонні колеги. Ми не просто
змінили назву бренду, а трансформували сутність
та філософію, відпрацювали стандарти лікування
й сервісу, беручи досвід кращих клінік та фахівців
світу. Взяли найкраще та доклали свої знання».
І справді, коли потрапляєш до «Yeremchuk
Dental», то розумієш, що це не просто клініка,
а — саме простір. Кожна деталь тут продумана
до дрібниць: розташування у центральній частині
міста, стоянка, зручна зона очікування та рецеп-
ції, чистота й стерильність, привітний персонал та,
звісно, новітнє, сучасне обладнання.
«Наша історія — це не про «успішний успіх», а
щоденна, кропітка робота для розв’язання про-
блеми пацієнта, — додає Володимир Єремчук.
– Індивідуальний підхід — це пошук найкращого
варіанту лікування, як у плані ефективності, так
і зважаючи на фінансову складову. Ми вміємо
знайти цей баланс. Наприклад, якщо говорити
про імплантацію, своїм пацієнтам пропонуємо цілу
лінійку імплантатів від бюджетних, але якісних, до
топових. Звісно, ми рекомендуємо найефективніше
рішення. Проте водночас людина має вибір та зва-
жує всі варіанти. Чесність тут принципова! Ми не
накручуємо ані прайс, ані чек. Озвучуємо ситуа-
цію реально без залякувань і водночас без якихось
примарних очікувань».
Аби завоювати довіру, отримувати багато по-
зитивних та вдячних відгуків від пацієнтів з усіх
куточків України та з-за кордону, потрібно щодня
приймати виклики та вчитися. Усі лікарі стомато-
логічного простору «Yeremchuk Dental» постійно
проходять навчання, беруть участь у тренінгах,
семінарах, опановуючи найновітніші методики лі-
кування. Саме сильна команда, цілеспрямованість,
відповідальність та чесність — складові успішної
стоматологічної клініки.
Якщо ви хочете переконатися в якісному ліку-
ванні та сервісі — завітайте до простору сучасної
стоматології та імплантації «Yeremchuk Dental» за
адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Військова, 1.
Консультування онлайн дозволяє не лише
скласти план лікування та почути фахову думку
лікаря, але й чітко спланувати час та бюджет для
вирішення проблем, перебуваючи, наприклад, за
кордоном.
Записатися на online-консультацію можна
на сайті rm.if.ua
Для попереднього запису та
з будь-яких інформаційних питань звертайтеся
за номером телефону: (099) 001 61 06
/royal_dental_dentistry
ЗДОРОВ’Я | СТОМАТОЛОГІЯ
96 | МІСТО
Життя без болю
та страждань
Він не вірить в дива, бо
звик опиратися лише на
доведені методики та
чималий власний досвід у
лікуванні важких онкологічних
хворих. І часто стає для
своїх пацієнтів останньою
надією дожити залишений
невиліковною недугою час із
гідністю, без нестерпних
мук. Лікар анестезіолог
– реаніматолог вищої
категорії, кандидат
медичних наук Ісаєв Віктор
Павлович до 2014 року
працював у Донецькому
обласному протипухлинному
центрі ім. Академіка
АМНУ, Героя України
Г.В. Бондаря. У 2005 році
захистив дисертацію на
тему “Лікування хронічного
больового синдрому у
онкологічних хворих методом
хімічної денервації”. Отримав
7 деклараційних патентів.
Завдяки цьому методу
багатьом людям вдалося
позбутися неконтрольованих
страждань. Нині він
продовжує свою практику
в Івано Франківську –
консультує хворих в
університетській клініці,
проводить лікування в палаті
інтенсивної терапії ,рятує
від болю невиліковно хворих
у місцевому хоспісі. Разом
з тим передає свої знання
майбутнім лікарям.
Віктор ІСАЄВ
кандидат медичних наук,
лікар-анестезіолог вищої
категорії, асистент
кафедри анестзіології
ІФНМУ
тел.: (050) 533 49 37
ЗДОРОВ’Я | ПРО БІЛЬ
МІСТО | 97
Вікторе Павловичу, ваш професійний шлях
розпочався із Донецького протипухлинного
центру, а сьогодні ви викладаєте в ІФНМУ.
Як так сталося?
До Івано-Франківська я переїхав з Закарпаття,
де свого часу запросили очолити хоспіс у Вино-
градові, чим і займався, поки його не ліквідували.
Вийшло так, що роботи нема, а чималий досвід є.
В Івано-Франківському національному медичному
університеті мене добре знали і прийняли асистен-
том кафедри анестезіології та інтенсивної терапії.
За плечима досвід роботи та стажування не лише в
Україні, але й за кордоном – Німеччина вч 10746,
США, Словаччина, Угорщина, Польща, Австрія.
Ви рятуєте пацієнтів від нестерпного болю,
за що свого часу отримали прізвисько «Лікар
Неболить»…
Так, була така історія. На той час я знеболював
хлопця, який отримував на добу до 20 (!) ампул мор-
фію. Уявіть, що це означає. Я ж натомість проводжу
операції, які дозволяють хворим без пекельних мук
дожити відведений їм час. Цей метод, на відміну від
традиційного застосування наркотичних анальгети-
ків, не викликає звикання. В мене були пацієнти, які
намагалися тамувати біль за допомогою 2 тисяч ам-
пул морфію на рік. Через такі дози у хворих виникає
звикання, почуття безнадії, депресія, втрата апетиту
і взагалі інтересу до життя. І це пекло не лише для
них, але й для родичів, котрим не сила дивитися
на ці страждання. Після мого втручання пацієнти
можуть значно покращити якість життя, забути про
біль і присвятити себе улюбленим справам.
У чому полягає ваш унікальний метод ліку-
вання болю?
Його дія полягає у блокаді больових імпульсів
на рівні корінців спинного мозку. Онкологічні
хворі 3-4 стадії у 95 % випадків мають метастази
в спинний мозок, що надалі стає причиною непо-
гамовного, нестерпного болю. Якщо такому паці-
єнту ввести морфій дом’язево, він заблокує біль
на рівні кори головного мозку, але не більше. Тож
що роблю я? Залежно від локалізації болю ставлю
катетер в епідуральний простір, який граничить
оболонкою зі спинним мозком. Вводяться місцеві
анестетики (лідокаїн, бупівакаїн) у сполученні з
ненаркотичними протизапальними та гормональ-
ними препаратами, які безпосередньо діють на
вогнище запалення. Блокується больовий імпульс
на рівні корінців спинного мозку. Якщо людина
попередньо отримувала наркотичні анальгетики
(морфій, або інші) і звикла до них, в катетер вво-
диться доза на порядок нижче (110, 120).
Цей метод універсальний для хворих
з будь- якою локалізацією пухлин?
Саме так: пацієнт каже, де болить, а я знаю, куди
колоти. Метод знеболення підходить за різних лока-
лізацій. Знеболювальний ефект настає після блокади
больових імпульсів на рівні поперекового, грудного,
шийного відділів хребта, що відповідають за іннерва-
цію певних органів. Філігранна робота не має права
на помилку, бо на вагах життя людини. Скажімо
так, добиратися до шийного відділу хребта – це як на
вежу дертися – чим вище, тим складніше і небезпеч-
ніше. Ця майстерність шліфується роками.
Сьогодні ви навчаєте студентів – передає-
те власний досвід і вміння?
Скажу так – студенти отримують теоретичні
знання. Не всі з них – майбутні анестезіологи.
Практичні навички потребують тривалого часу.
Незначна частина анестезіологів виконує епіду-
ральну аналгезію на рівні поперекового, грудного
відділів хребта на період оперативного втручання
до 3-5 діб. А вище – вежа… Лікування хронічного
больового синдрому суттєво відрізняється техні-
кою виконання, комбінацією ліків. В середньому
воно триває від 1 до 3 місяців. Допомога надається
в стаціонарі, амбулаторії, або на дому. Догляд за
катетером, введення препаратів можливе навіть
людям похилого віку при дотриманні правил асеп-
тики. Попри все, в будь-який час надаю консуль-
тацію за телефоном 050-533-49-37, або оглядаю
повторно. Я – фахівець своєї справи й радо ділюся
досвідом на наукових конференціях, з’їздах, та й
загалом хочу, щоб люди знали, зверталися за ква-
ліфікованою допомогою. Адже впродовж 43 років
я забезпечую пацієнтів, які страждають на онкоза-
хворювання, ефективним знеболенням. Щоб вони,
бодай покращили якість життя.
Тобто зняття больового синдрому – це
лише початок комплексного лікування?
Звичайно. Я використовую метод очищення крові
на клітинному рівні – мембранний плазмаферез,
гемосорбцію. Завдяки чому частково виводяться
ракові клітини, ендотоксини після хіміо-, промене-
вої терапії. Ефективність процедур підтверджуєть-
ся лабораторно – помітне зниження онкомаркерів.
Окрім того, сертифіковане МОЗ України лазерне
або ультрафіолетове опромінення крові з перекис-
нем водню, що призупиняє нескінченне множення
ракових клітин (апоптоз). Я, звісно, не чарівник і
вилікувати онкологічних хворих 4 стадії не в змозі,
але позитивний результат помітний.
Ви виїжджаєте до своїх пацієнтів на дім?
Так. Окрім роботи в ІФНМУ маю кабінет для про-
ведення занять зі студентами в хоспісі, приймаю
участь у виїзній бригаді на дому. Свого часу об’їз-
див всю Україну, надавав допомогу хворим ближ-
нього і дальнього зарубіжжя. Головне, аби люди
знали, адже багато онкологічних хворих помира-
ють вдома від болю. Патологічні переломи хреб-
та, пролежні, інвалідність приковують до ліжка.
Таких хворих вже не бере жоден заклад. Больовий
синдром..., призначають морфій, але й він не завж-
ди діє, або потребує збільшення дози. Замкнуте
коло. Так і тягнуть до останнього, виснажуються
на фоні суїцидальних думок, бо нестерпний біль
доводить до відчаю. Продовжена епідуральна анал-
гезія з підшкірною тунелізацією катетера гарантує
тривале (до 3 років) та якісне знеболення. Людина
має право і достойна жити без болю.
На схід зараз не поїдеш, але майбутнє за нами –
після перемоги. Слава Україні!!!
ЗДОРОВ’Я | ПРО БІЛЬ
98 | МІСТО
Устаткування
для авто, що
працює на воді
Просто
заливаєте
воду, а
воднева
система
виробництва
Hydroxy
створює з неї
водневмісний
газ, яким
збагачує
пальне. Це
зменшує
витрату
основного
палива
до 18%,
вирівнює
компресію
та покращує
ходові
властивості
авто, а
також
збільшує
ресурс
двигуна
вдвічі.
ІННОВАЦІЇ | ПАЛЬНЕ
МІСТО | 99
Отримати консультацію про придбання водневих систем можна за номером (067) 883 42 65
Завітати на СТО особисто можна за адресою:
Львів, с. Підбірці, вул. Тракт Глинянський, 29 або дізнатися більше на сайті hydroxy.com.ua
Перший крок до
водневого двигуна
Воднева тема зараз у тренді. Світові автови-
робники роблять акцент на збільшенні кількості
заправних станцій для авто на водні.
Автомобілі зі звичайним двигуном внутрішнього
згоряння, які працюють на бензині, дизелі чи газі,
теж можна збагатити водневмісною сумішшю. Це
не змінить основного типу пального автомобіля,
але може суттєво зекономити його витрати, змен-
шити викиди шкідливих речовин та покращити
роботу двигуна.
Дизель, бензин чи газ
Система сумісна з усіма видами органічного
палива. Особливо для дизельних двигунів така уні-
версальність робить систему достойним аналогом
ГБО, яке часто монтують на бензинові автомобілі.
Загалом з водневою системою для авто економія
палива складе до 18%, або 1-2 л на 100 км. Також
вихлоп стає набагато чистішим: вміст чадного газу
(CO) і вуглеводнів (CnHm) зменшується в півтора
раза, оксидів нітрогену (NnOm) – до п’яти разів.
Просто залий води
Витрата дистильованої води для роботи система -
орієнтовну 1 л води на 2000 км пробігу.
Система методом електролізу створює газ з сумі-
ші водню та кисню. Він одразу потрапляє у камеру
згоряння авто та згоряє з основним паливом, ви-
діляючи додаткову енергію. Завдяки цьому витра-
та палива зменшується до 18%, а потужність та
ходові властивості - зростають. Завдяки цій енергії
очищаються сажові та вуглецеві відкладення, що
вирівнює компресію у двигуні. Це забезпечує кра-
щу тягу та потужність.
Також зменшується навантаження на сажовий
фільтр чи каталізатор, що збільшує їх ресурс на
33%. А ресурс двигуна після встановлення водне-
вої системи збільшується вдвічі.
Монтується генератор водню під капотом або в
багажник. Таке устаткування не потребує додат-
кової сертифікації, тож працювати починає одразу
після встановлення.
В Україні єдиним виробником запатентованих
водневих систем є науково-виробнича компанія
Hydroxy Ukraine.
ІННОВАЦІЇ | ПАЛЬНЕ
100 | МІСТО
Дбати про місто
і його жителів:
Від інноваційних ЖК до підтримки спортивних ініціатив
як компанія blago поліпшує
життя іванофранківців
Поняття соціально-відповідального бізнесу у 2022 році набуло нових відтінків. Уже майже два роки,
окрім як долати власні виклики, підприємства допомагають там, де не встигає держава, закуповують
амуніцію для війська, підтримують мистецькі заходи, локальний спорт й інші ініціативи.
Не виняток і технологічна компанія blago, яка працює на ринку нерухомості вже більше 20 років. Вони
фокусуються не просто на будівництві ЖК, а на розбудові міст навколо них: садочків, торгових центрів,
спортивних і дитячих майданчиків, паркінгів й інших атрибутів комфортного міського життя.
У 2022 році компанія потрапила в рейтинг найкращих компаній України за результатами досліджень
аналітичного центру «Вибір Країни». А цього року її відзначили як лідера оборони за допомогу ЗСУ й
ТрО в межах премії «Лідер року Новобудови» порталу Dim.Ria.
«Місто» разом з івано-франківською компанією blago розповідають про інновації в будівництві, які
допомагають їм долати кризові ситуації, а також про робочий підхід, що допомагає змінювати міста й
життя в них.
ІННОВАЦІЇ | БУДІВНИЦТВО
МІСТО | 101
Залили 137 717 м3 бетону:
що компанія встигла за 2022–23 роки
Нині компанія розвиває проєкти в Івано-Франківську й у пов-
ному обсязі виконує зобов’язання перед своїми інвесторами й
покупцями, постійно звітує про хід будівництва і стадії реаліза-
ції кожного проєкту. Житлові комплекси активно добудовують і
вчасно вводять в експлуатацію, а паралельно триває розроблен-
ня й реалізація нових, ще більш удосконалених ЖК.
Окрім розвитку вже наявних проєктів, blago запустили бу-
дівництво двох нових великих житлових комплексів: ЖК ком-
форт-класу U ONE на вулиці Богдана Хмельницького (район
Позитрон) і ЖК з найвищими в місті будинками Skygarden на
вулиці Хриплинська (район Майзлі). А ще анонсували запуск
нового проєкту, аналогів якому в місті немає, – масштабний ін-
новаційний житловий комплекс із великою сукупністю сервісів.
Від початку повномасштабного
вторгнення компанія blago
використала:
● 137 717 м3 бетону
● 843 155 шт. керамоблоку
● 25 718 м3 газобетонного блоку
● 14 567 т арматури
● 35 430 м2 віконних конструкцій
Від березня 2022 року вони
ввели в експлуатацію 33 секції у
восьми й розпочали будівництво
нових 20 секцій у семи житлових
комплексах.
Безпека й технології:
як blago робить життя франківців
комфортнішим
Як технологічна компанія, blago завжди шукає рішення, які полегшують
містянам життя, зокрема поліпшують інфраструктуру міста потрібними
сервісами: поштомати в холах, системи Face ID в елітних ЖК, підземні
системи збору сміття, зарядні станції для електросамокатів й електрове-
лосипедів.
Нещодавно в районі Manhattan, ЖК Comfort Park і Family Plaza встанови-
ли інноваційні лавки з сонячними панелями і вмонтованими Wi-Fi-роуте-
рами з цілодобовим необмеженим інтернетом. У планах встановити такі
лавки в інших житлових комплексах компанії. Blago часто дивує містян
оновленнями на вже реалізованих ЖК, як-от жовто-блакитна підсвітка
фасаду елітного комплексу Parus і сучасного району Manhattan.
Blago реалізували
десять підземних
паркінгів у різних
частинах Івано-
Франківська
із загальною
кількістю більше
2300 паркомісць,
щоби більше
жителів могли
мати власне
паркомісце поруч
із домом або
роботою.
ІННОВАЦІЇ | БУДІВНИЦТВО
102 | МІСТО
Від пологового до еколавок:
які проєкти вже змінюють місто
Також спільно з приватною клінікою вони розпочали будівниц-
тво першого в Івано-Франківську приватного пологового будин-
ку. Він стане сучасним Центром матері та дитини з наймодер-
нішим обладнанням, яке дозволить надавати повний комплекс
послуг: від планування вагітності до післяпологового догляду
матерів і новонароджених.
Минулого року з нагоди Дня Конституції України компанія по-
дарувала місту фотозону у вигляді човна на березі міського озе-
ра, прикрасили центральну частину міста й розмістили яскраву
фотозону у вигляді кольорової повітряної кулі – «Куля мрій».
Компанія презентувала й уже
активно реалізовує житлові
комплекси й ідеї, яких раніше
в місті не було, зокрема
● перший в Івано-Франківську
ЖК з найвищими будинками,
вертикальним озелененням і
найбільшою green-зоною –
Skygarden
● перший у місті житловий
комплекс із басейном на
даху – житловий район
Manhattan UP
Навесні компанія організувала екотолоку й
упорядкувала дамбу річки Бистриці Надвір-
нянської. Улітку спільно з мешканцями «Пар-
кової Алеї» blago виготовили з переробленого
пластику еколавки, які встановили у дворі
масиву. Продовжуючи екоініціативу, вони
встановили на території деяких комплексів
урни для збирання пластику й батарейок.
Бути ближчими до клієнта:
як забезпечують високий рівень обслуговування
За останній рік компанія відкрила свої офіси в Коломиї, Калуші та Монастириськах, Тернопільська
область. Це рішення економить час багатьох клієнтів і дозволяє отримувати якісну консультацію без
необхідності їхати в Івано-Франківськ.
Також компанія продовжує
формувати розгалужену
структуру з сервісами й
послугами для своїх клієнтів:
● власний дошкільний заклад
«Благозаврик»
● керівна компанія blago.comfort
● відділ сервісу blago.service
● департамент управління
комерційною нерухомістю
● програма лояльності blago
Family
ІННОВАЦІЇ | БУДІВНИЦТВО
МІСТО | 103
Blago Family – партнерська програма з ексклюзивними знижками й бонусами, які отримує кожен
покупець нерухомості blago. Серед понад 60 партнерів – популярні магазини одягу, прикрас і предметів
інтер’єру, салони краси й косметологічні центри, ресторани й піцерії, клінінгові компанії, спортивні клу-
би, медичні центри й інші заклади міста.
Найближчим часом компанія представить власний мобільний застосунок. Він міститиме всі послуги
компанії й дозволить формулювати звернення, дізнаватися актуальні новини, сплачувати комунальні
платежі й навіть управляти власною нерухомістю. Нещодавно компанія також анонсувала запуск влас-
ного інвестиційного фонду blago.invest. Це сучасне інвестиційне ком’юніті, що об’єднує інвесторів для
отримання прибутку на ринку нерухомості.
Підтримка військових і благодійність:
як blago допомагає країні розвиватися
Робота з дітьми
Після 24 лютого 2022 року компанія blago
провела більше 270 заходів для дітей в
Івано-Франківську й області. Зокрема, про-
пагували українське й виховували патріо-
тичність заходами «Смачна українізація» із
зірковим гостем, блогером Дмитром Варва-
руком. Влаштовували атракціонні розваги
на День захисту дітей. Провели серію екс-
курсій у наукове містечко «Нова Енергія»,
майстер-класи з писанкарства до Великод-
ня, дитячі заходи до Шевченківських днів.
Протягом всього літа щосуботи на відкритій
сцені в парку організовували тематичні
івенти для дітей у межах проєкту від blago –
«Великий проєкт малих фестивалів».
Спільно з міським головою
Івано-Франківська Русланом
Марцінківим, міським клінічним
перинатальним центром Іва-
но-Франківської міської ради й
Університетом Короля Данила
компанія реалізувала великий
соціальний проєкт «Народжуємо
нескорених. Будуємо майбутнє».
Проєкт мав на меті підвищити
народжуваність у місті, підтри-
мати здоров’я жінок різного віку.
На його завершення компанія
організувала велике дитяче свято
і благодійний ярмарок для допо-
моги ЗСУ.
ІННОВАЦІЇ | БУДІВНИЦТВО
104 | МІСТО
Підтримка спорту
Blago виступили спонсором відомого боксера
Дениса Берінчика, який у серпні 2023 року
захистив титул WBO у легкій вазі у Вроцлаві,
а також генеральним спонсором півмарафону
Frankivsk Charity Half Marathon’22 й партне-
ром 10th Frankivsk Half Marathon 2023, спон-
сором чемпіонату з баскетболу «Турнір 3х3».
За сприяння компанії франківчанка Соломія
Ткачівська стала чемпіонкою світу з сучасної
хореографії в міжнародних змаганнях Dance
World Cup 2022. Також вони підтримали тала-
новиту спортсменку Надію Ребрик на чемпіо-
наті Європи з боксу серед юніорів, де дівчина
здобула перше місце.
Пишається компанія й футбольним клубом
«Благо-Юність» – володарем кубка й суперкуб-
ка області.
Допомога війську
Із перших днів повномасштабного вторгнення ком-
панія blago постійно допомагає ЗСУ й стала офіцій-
ним партнером Координаційного центру підтримки
військових Прикарпаття #SaveUkraineNow (SUN).
Навесні цього року вони підписали меморандум про
співпрацю з благодійною організацією «Благодійний
фонд «Вірні». За допомогу ЗСУ компанія отримала
подяку від Головнокомандувача Збройних Сил Укра-
їни Валерія Залужного.
Нещодавно blago долучилися до збору на еваку-
аційний автомобіль кейсевак, який організувала
професорка кафедри акушерства та гінекології
Івано-Франківського медичного університету Ірина
Кишакевич. Вона взяла участь у Берлінському ма-
рафоні 2023, на якому бігла заради підтримки ЗСУ й
збору коштів на автомобіль для медиків.
Допомога підприємцям
Спільно з Університетом Короля Данила організували «Біз-
нес-лекторій» – соціальний проєкт для підприємців області й
релокованих підприємців, щоби допомогти малому й серед-
ньому бізнесу налагодити бізнес-процеси в умовах воєнно-
го стану. Крім того, компанія стала офіційним партнером
заходу ІF IT Forum.
Розвиток мистецтва
Компанія blago стала генеральним
партнером другого Міжнародного
кінофестивалю короткого метру «4:3».
Улітку 2022 року вони здійснили рекон-
струкцію трьох залів Івано-Франківсько-
го краєзнавчого музею (міська ратуша)
і долучилися до відкриття виставкового
артпроєкту «Бог між нами! Переможемо
разом!», який організував митець-рес-
тавратор Валерій Твердохліб.
ІННОВАЦІЇ | БУДІВНИЦТВО
МІСТО | 105
Ботокс – це ліки, які
використовуються для лікування
різних медичних проблем, а також
для косметичних процедур, таких
як згладжування зморщок і мімічних
зморщок. Проте навколо ботоксу
існують різні міфи. Ось деякі з них:
1. Ботокс завжди виглядає ненатурально.
Це неправда. Правильно використаний ботокс
може надати природний і молодший вигляд.
2. Ботокс завжди має вигляд маски.
Це також міф. Правильно виконана процедура не
має чинити значущого впливу на вираз обличчя.
3. Ботокс несумісний з іншими косметич-
ними процедурами.
Ботокс може комбінуватися з іншими методами,
такими як філери або хірургічні втручання.
4. Ботокс тільки для жінок.
Ні, ботокс використовується як для чоловіків, так
і для жінок.
5. Ботокс використовується тільки для
виправлення зморщок.
Ботокс також може бути корисним для лікування
мігрені, гіпергідрозу (пітливості) та інших медич-
них станів.
6. Ботокс – це боляче.
Зазвичай люди відчувають легкий дискомфорт
під час процедури, але це минає.
7. Ботокс має довготривалий ефект.
Ефект ботоксу триває приблизно від 4 до 6 міся-
ців і потребує повторного застосування.
8. Ботокс може викликати отруєння.
Це неправда. Ботокс використовується в дуже низь-
ких дозах в медичних і косметичних процедурах.
9. Ботокс забезпечує миттєвий резуль-
тат.
Результати зазвичай стають помітними через
декілька днів після процедури.
10. Ботокс підходить для всіх.
Не кожній людині підходить ботокс, адже іноді
він має медичні протипоказання.
Перед процедурою важливо консультуватися
з кваліфікованим лікарем , який може надати
інформацію про можливий індивідуальний ефект
після ботулотоксину та його тривалість в кожному
конкретному випадку.
Найпопулярніші
міфи про ботокс
За всіма питаннями звертайтеся
Лікар-дерматовенеролог ПАВЛЮК Вікторія-Аделіна
м. Івано-Франківськ, вул. Слобідська, 28
/doctor_adelina_lips
ПОРАДИ | ПРОЦЕДУРА
106 | МІСТО
В Оксфорд Медікал відтепер працює
відділення спінальної хірургії!
Досвід наших лікарів
свідчить, що із
проблемами хребта
дедалі частіше
звертаються пацієнти
молодого віку. На жаль,
пацієнти звертаються
до лікарів вже на етапі
захворювання, коли
консервативні методи
є безсилими. Масажі,
фізпроцедури, блокади,
протизапальна терапія
– якщо ви не бачите
жодних результатів –
значить необхідно шукати
альтернативну думку у
спінального хірурга!
В медичному центрі
Оксфорд Медікал відтепер
функціонує відділення
спінальної хірургії, де
кожен пацієнт має змогу
отримати повноцінну
консультацію лікаря,
а також пройти
малоінвазивне хірургічне
лікування із повноцінною
післяопераційною
реабілітацією на базі
стаціонару клініки.
ЗДОРОВ’Я | ПОСЛУГИ
Позбутись гриж та
протрузій хребта
всього за один день
– відтепер можливо
в Оксфорд Медікал
МІСТО | 107
м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 93А
Щоб завітати на прийом до лікаря, необхідно попередньо записатися:
(067) 3777 299, (050) 3777 299
Цілодобовий номер для звернення: (0342) 770 299
Додаткові контактні телефони: (068) 7777 299, (099) 7777 299
Що поєднує
у собі галузь
спінальної
хірургії?
Спінальна хірургія передбачає
саме хірургічні малоінвазивні
техніки лікування різного роду
патологій хребта, які не підда-
ються консервативному лікуван-
ню.
Спінальні хірурги клініки
Оксфорд Медікал надають послуги:
● Діагностика та ендоскопіч-
не лікування гриж та протрузій
міжхребцевих дисків.
● Діагностика та ендоскопічне
лікування стенозу спинномозко-
вого каналу.
● Лікування ускладнень та
наслідків дегенеративно-дис-
трофічних захворювань хребта
(остеоартроз, спондилоартропатії
різного генезу).
● Лікування наслідків травм
хребта.
● Блокади спинномозкових нер-
вів при хронічних болях.
Сучасна спінальна хірургія пе-
редбачає малоінвазивні методи
лікування – мінімальний опера-
тивний доступ – в Оксфорд Меді-
кал оперативні втручання прово-
дяться ендоскопічним доступом,
що дозволяє значно скоротити
терміни післяопераційної реабі-
літації пацієнта!
Коли
рекомендована
консультація
спінального
хірурга?
● біль у спині, який може відда-
вати у сідницю та кінцівку;
● оніміння кінцівок;
● порушення ходи;
● слабкість в одній або двох
кінцівках;
● нетримання сечі, ниючі болі
в промежині, затерпання проме-
жини;
● порушення сечостатевої
функції та ін.
На базі Оксфорд Медікал до-
ступні всі необхідні види обсте-
жень, які несуть цінну інформа-
цію для діагностики, складання
плану хірургічного втручання та
повноцінної підготовки пацієнта
до операції:
● цифрова рентгенографія;
● лабораторна діагностика;
● консультації лікарів іншого
профілю (невролог, терапевт,
кардіолог).
У нас функціонує сучасний
операційний блок, оснащений
якісною апаратурою, що забез-
печує повноцінний безпечний
процес хірургічного втручання
та підтримки стабільного стану
пацієнта.
Післяопераційне відновлення
проводиться у спеціальних пала-
тах з функціональними ліжками
та максимально комфортними
умовами.
ЗДОРОВ’Я | ПОСЛУГИ
108 | МІСТО

МІСТО 40 сайт.pdf

  • 1.
  • 2.
  • 3.
  • 4.
    4 | МІСТО Новіперспективи та можливості Інститут Естетичної Косметології «Космоестетлюкс» – це міжнародна мережа навчальних косметологічних центрів, створена 2006 року в м. Івано-Франківськ. Історія успіху компанії розпочалася насамперед з бажання створити якісний продукт, який буде допомагати жінкам ставати економічно незалежними та розвивати власну справу в Україні й за кордоном. «Ми пишаємося тим, що даємо можливість нашим жінкам отримати гідну професію та надихаємо їх творити красу, – розповідає генеральний директор компанії Тетяна Товарницька. – Професія косме- толога актуальна у всі часи, адже вона забезпечує людству красу і молодість. Це означає, що й сьогод- ні, й через 10 років ваша професія не втратить попу- лярності й продовжуватиме приносити матеріальне і моральне задоволення. Сьогодні компанія набрала стрімкий темп розвитку, про що свідчать ліцензія Міністерства освіти і науки України, акредитація міжнародним сертифікатом якості ISO, численні нагороди та високий рейтинг інституту. За 17 років інститут випустив понад 4000 студентів. Наші курси – це індивідуальний підхід до кожного студента, супровід та підтримка під час та після навчання, а – також доступ до найновіших апаратів сучасної естетичної косметології». Космоестетлюкс гідно переживав всі складні ета- пи: кризи, пандемію та попри усі виклики воєнних реалій продовжує активно розвиватися. У 2022-2023 роках запрацювали нові філіали у Дніпрі, Львові та міжнародна філія у Варшаві, де сьогодні навчають- ся студенти з усієї Європи та інших країн. Також в Інституті створили навчальну онлайн-платформу з відеоуроками – розширивши географію учнів для всього світу. Успішно стартував і факультет для іно- земців – вони мають можливість навчатися космето- логії англійською мовою та отримати диплом, який визнається за кордоном. Переваги навчального центру «Космоестетлюкс»: ● Акредитація міжнародним сертифікатом якості ISO ● Ліцензія Міністерства освіти і науки України ● Форма навчання (онлайн, офлайн, групова, індивідуальний графік) ● Навчання українською та англійською мовами ● Широкий спектр курсів ● Диплом міжнародного зразка ● Europass ● Відпрацювання процедур на моделях з постановкою руки ● Професорсько-лікарський викладацький склад ● Постійна підтримка випускників (юридична, професійна, рекламна) ● Франшиза марки “Космоестетлюкс” ● Космоклімат та безмежна любов до справи. НАВЧАННЯ | ПРОФЕСІЇ
  • 5.
    МІСТО | 5 Топовікурси в інституті «Космоестетлюкс»: ● Косметологія Optimal – термін навчання 1 рік ● Косметологія Professional – термін навчання 6 місяців ● Косметологія Basic – термін навчання 3 місяці ● Косметологія Aesthetic – термін навчання 2 місяці ● Косметологія Express – термін навчання 1 місяць ● Бодітологія (мануальні та апаратні методи корекції фігури) – термін навчання 1 місяць ● Ін’єкційна косметологія 1 рівень (Мезотерапія. Біоревіталізація. Контурна пластика губ) – термін навчання 2 тижні ● Ін’єкційна косметологія 2 рівень (Біорепарація. Контурна пластика нижньої третини. Ботулінотерапія 1 модуль) – термін навчання 2 тижні ● Ін’єкційна косметологія 3 рівень (Ботулінотерапія 2 модуль. Тредліфтинг. Склерозування) – термін навчання 2 тижні ● Апаратна косметологія – термін навчання 1 місяць ● Перманентна мікропігментація – термін навчання 2 тижні. м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, 7 Б, тел.: (050) 338 99 92, (050) 970 48 84 kosmoestetlux@gmail.com kosmoestetluks.com kosmoestetluks_official Тут чекають: ● новачків без медичної освіти, які планують опанувати нову професію та відкрити бізнес; ● спеціалістів з медичною освітою, які планують здобути нові практичні навички та підвищити рівень професійної кваліфікації; ● косметологів-естетистів та лікарів, які бажають підвищити рівень практичної діяльності; ● людей за кордоном, які планують працевлаштування у сфері косметології; ● людей, які хочуть вивчити косметологію для себе і допомагати своїй шкірі. Окрім того, «Космоестетлюкс» дає можливість усім охочим, а особливо випускникам Інституту есте- тичної косметології «Космоестетлюкс», придбати франшизу та вести аналогічний бізнес, використовую- чи при цьому вже перевірену бізнес-систему. «Наша компанія, – додає Тетяна Товарницька, – сьогодні налічує вже 8 філіалів в Україні та Європі: центральний офіс в Івано-Франківську, 6 філій у містах: Львів, Дніпро, Чернівці, Коломия, Трускавець, Тисмениця та 1 – у Варшаві. Тож, якщо ви хочете освоїти нову професію, отримати якісну косметологічну освіту, вийти на стабільний фінансовий рівень та стати справжнім професіо- налом у сфері косметології - навчайтесь в Космоестетлюкс! Навчайтесь у найкращих!» НАВЧАННЯ | ПРОФЕСІЇ
  • 6.
    6 | МІСТО НезабаромНовий рік, тож подбай про святкову вечерю заздалегідь naminaj.com.ua naminaj_sushi 097 669 66 68
  • 7.
  • 8.
    8 | МІСТО Суспільно-політичнийжурнал Засновник: Романюк С.В. Погляди авторів не завжди збігаються із позицією редакції. Передрук матеріалів допускається за погодженням з редакцією. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Івано-Франківськ Виконавчий директор: Лариса Фреїшин Головний редактор: Тетяна Соболик Журналісти: Наталя Мостова Уляна Пилипець Світлана Тимчук Наталія Лозовик Богдан Скаврон Ольга Рега Ярослава Угринюк Літредактори: Марія Микицей Ольга Криницька Дизайн та верстка: Олександра Афанасьєва Фото: Олександр Зуєв Андрій Монюк Роман Козоріз Комерційний директор: Юлія Кміта Тел.: (050) 237 99 81 Відділ реклами: Анна Угорчак Тел.: (066) 389 93 19 Ольга Мельник Тел.: (050) 433 04 37; (097) 240 51 55 Лідія Когут Тел.: (066) 642 65 58; (096) 744 31 51 Людмила Небола Тел.: (050) 202 70 52 Тетяна Симчич Тел.: (066) 357 78 97 Свідоцтво про державну реєстрацію: ІФ №608-377ПР від 15.02.2022 Загальний наклад: 10 000 примірників Без передплати Адреса друкарні: ТОВ «АРТ СТУДІЯ ДРУКУ» м. Київ, вул. Бориспільська, 15 www.artprintstudio.com.ua тел.: (067) 460 07 25 Адреса редакції: м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 24-А Редакційна пошта: mistomagazine@gmail.com Видавець: ФОП Сергій Романюк м. Івано-Франківськ, 76018 вул. Коновальця, буд. 77
  • 9.
    МІСТО | 9 тел.:(050) 237 99 81
  • 10.
    10 | МІСТО ВІЙНА| АРМАГЕДДОН Війна з терористами чи зіткнення цивілізацій Богдан Скаврон На Близькому Сході спалахнуло вогнище глобального конфлікту, до якого можуть бути втягнуті великі світові держави.
  • 11.
    МІСТО | 11 Якщовійну, яку розв’язала російська федерація в Україні, часто називають протистоянням світових демократій з представ- ником авторитарного режиму, то збройний конфлікт, що розпочав- ся із нападу бойовиків ісламіст- ського руху ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня, має значно ширший контекст. Тут йдеться не лише про геополітичне загострення чи прагнення великих держав впли- вати на ситуацію на Близькому Сході. Ізраїльська “земля обіто- вана” із священним для трьох світових релігій містом Єруса- лимом стала ареною сакральної битви, причини якої сягають вглиб віків і навіть тисячоліть. Те, що тепер відбувається у міжнародній політиці довкола війни Ізраїлю проти ХАМАС, на- гадує гру в покер, в якій лідери різних держав, не розкриваючи своїх карт, підвищують ставки та почасти відверто блефують, щоб тільки продовжувати зали- шатись у грі. Однак, навіть якщо щось змусить зупинити цю війну і знову на якийсь час заморо- зити конфлікт, це буде лише “відкладена партія”, в якій рано чи пізно доведеться викласти всі карти на стіл, можливо, навіть із ядерними “тузами”, які є “в рука- ві” у Ізраїлю і можуть з’явитися в спонсора ХАМАСу – Ірану. Не випадково біблійна “остан- ня війна” Армагеддон містить вказівку на географічне розташу- вання міста Мегіддо на території стародавнього Ізраїлю. Саме тут, за пророцтвами, повинна відбу- тися вирішальна битва напри- кінці часів, яка ознаменує друге пришестя Христа та кінець світу. «Братні» народи Для розуміння теперішньої війни Ізраїлю проти ХАМАС у Секторі Гази недостатньо знань про сучасну ситуацію в цій державі, внутрішню політику уряду Нетаньягу та діяльність палестинського руху опору, хоча й без них не обійтися. Потрібен бодай невеликий екскурс у мину- ле народів, які зараз населяють Палестину – історичну область, яка охоплює територію сучасних Сектора Гази, Ізраїлю, Голан- ських висот, Західного берега річки Йордан, Йорданії, частини Лівану та Сирії. Назву “Палестина” ця терито- рія отримала майже дві тисячі ро- ків тому – у 130-х роках нової ери за повелінням римського імпера- тора Адріана. Так він переймену- вав провінцію Іудея, щоб затерти пам’ять про давнє Іудейське царство після чергового повстан- ня місцевого населення проти Риму. Тоді ж він змінив назву Єрусалима на “Елія Капітоліна”, яка, на щастя, не прижилася, бо в 325 році Костянтин Великий, римський імператор, що прийняв християнство, повернув Єрусали- му його первісну назву. Споконвічно “Філістією” (на грецький лад Палестиною) називали узбережжя Серед- земного моря з містами Газа та Ашкелон – територію розселення філістимлян. До сучасних ара- бів-палестинців, попри подібність назви, цей біблійний народ не має жодного стосунку. Походження філістимлян пов’язують з “народами моря”, островом Крит та Мікенською культурою. Натомість араби та євреї нале- жать до місцевого культурного простору та семітської мовної групи. За священними переказа- ми, вони навіть мають спільного предка — Авраама (в ісламській традиції Ібрагіма). І ті, й інші вважають себе нащадками синів цього біблійного патріарха: євреї своїм родоначальником нази- вають Ісаака, араби – Ізмаїла. Священні писання ісламу та іудаїзму по-різному тлумачать, кому із синів Авраама (Ібрагіма) належать обітниці на володіння землею у теперішній Палестині за річкою Йордан. Чий Єрусалим Суперництво точиться й дов- кола Єрусалима, який для обох світових релігій залишається важливим сакральним містом. У часи Ізраїльсько-Іудейського царства Єрусалим перетворив на свою столицю цар Соломон, спорудивши тут головний храм. Вперше його зруйнували вавило- няни, а вдруге, після відбудови – римляни. На сьогодні вціліла лише західна стіна цієї святині – так звана “Стіна Плачу”. Згідно з мусульманською тра- дицією, з цього міста для зустрічі з Аллахом вознісся пророк Му- хаммед. Місце цієї події – мечеть Аль-Акса на Храмовій горі в центрі Єрусалима. Тепер вона вважається третьою за значимі- стю мусульманською святинею після Мекки та Медини. Хоча це, на перший погляд, не- має стосунку до ізраїльсько-араб- ського конфлікту, але Єрусалим також священне місце для хри- стиян. Досить згадати, що саме тут стоїть храм Гробу Господньо- го – головна християнська святи- ня, яку визволяли хрестоносці. ВІЙНА | АРМАГЕДДОН Навіть якщо щось змусить зупинити цю війну і знову на якийсь час заморозити конфлікт, це буде лише “відкладена партія”, в якій рано чи пізно доведеться викласти всі карти на стіл, можливо, навіть із ядерними “тузами”
  • 12.
    12 | МІСТО Від1980 року Ізраїль проголосив Єрусалим “єдиною і вічною” столицею своєї держави. Однак, ізраїльський суверенітет над східною частиною міста не визнаний ні ООН, ні значною частиною міжнародної спільноти. Східний Єрусалим вважається столицею Палестинської автономії, якої, однак, як єдиного політичного утворення фактично не існує. Історія конфлікту Попри всі суперечності двох аврамістичних релігій, про- тягом багатьох століть пале- стинські євреї й араби жили в умовах відносного миру чи, принаймні, байдужості один до одного. До закінчення Першої світової війни, упродовж чоти- рьохсот років, на цих землях панувала мусульманська Осман- ська імперія, в якій і християни, і іудеї користувалися віднос- ною цивільною та релігійною свободою, лише не мали права носити зброю, служити в армії та їздити на конях. Також вони були зобов’язані платити осо- бливі податки. Наприкінці 19 століття рух сіонізму, який передбачав ство- рення єврейської держави на “обітованій землі” і був започат- кований європейськими євреями за підтримки тогочасного багатія Ротшильда, поклав початок хви- лям масової єврейської міграції до Палестини. Незначна частка євреїв, які на той час прожива- ли на цих землях, стала стрімко зростати. До 1947 року комісія ООН нарахувала в Палестині уже понад 600 тисяч євреїв та 1,2 мільйона арабів. За 30 років до цього арабське населення майже вдесятеро перевищувало єврейське. Резолюція про створення в Па- лестині двох незалежних (єврей- ської та арабської) держав, яка передбачала особливий статус території під контролем ООН для Єрусалиму, 14 травня 1948 року була реалізована тільки Ізраїлем. Палестинські араби не квапили- ся з утворенням власної держа- ви, натомість уже наступного дня арабські держави напали на своїх непроханих сусідів. І програли у цій війні, як і в двох наступних – у 1967 і 1973 роках. Відтоді триває відверта ворожне- ча між Ізраїлем і палестинцями, які уже 75 років намагаються “зіпхнути євреїв у море”. Спробою принести мир на ці землі була укладена у 1993 році в Осло угода між прем’єр-міні- стром Ізраїлю Іцхаком Рабіном і лідером Організації визволення Палестини Ясіром Арафатом. Тоді було встановлено обмежену владу Палестинської національ- ної адміністрації в Секторі Гази та на частині території Західного берега. Сектор Гази і ХАМАС Більшість жителів вузької смуги землі завдовжки 40 км, яку називають Сектором Гази, живуть у таборах для біженців, які були створені для розміщен- ня палестинців, переселених ще під час першої арабо-ізраїльської війни 1948 року. Оскільки еконо- мічна діяльність тут обмежена, багато з них покладаються лише на допомогу від ООН. ВІЙНА | АРМАГЕДДОН Резолюція про створення в Палестині двох незалежних (єврейської та арабської) держав, яка передбачала особливий статус території під контролем ООН для Єрусалиму, 14 травня 1948 року була реалізована тільки Ізраїлем
  • 13.
    МІСТО | 13 Приблизнодесять років Газа управлялася Па- лестинською адміністрацією, в якій домінувала ФАТХ – фракція Організації визволення Палести- ни, яка підписала мирну угоду з Ізраїлем. Але 2007 року войовниче ісламістське угруповання ХАМАС перемогло на парламентських виборах. Відтоді цей невеликий, перенаселений анклав став центром військового конфлікту Ізраїлю з палес- тинцями. ХАМАС був заснований у 1987 році під час пер- шої палестинської інтифади, тобто повстання про- ти “ізраїльської окупації”. Пізніше він набув сумної слави завдяки серії терактів, скоєних смертни- ками, та інших атак, у результаті яких загинули сотні ізраїльтян. Ізраїль у відповідь запровадив блокаду Сектора Гази, заявивши, що йому необхідно захистити свій народ. Відтоді Ізраїль і бойовики ХАМАСу в Газі провели чотири значні військові зіткнення. Остання війна 15-річна блокада, запроваджена Ізраїлем по- глибила бідність у Секторі Гази, де проживає 1,9 мільйона палестинців. Відключення електроенергії відбувалися тут щодня на кілька годин. Більшість водопровідної води є непридатною для пиття, що змушувало купувати опріснену воду у приватних продавців. ХАМАС здобував популярність серед палестин- ців, створивши мережу благодійних організацій, які займаються проблемами бідності, а також потребами в охороні здоров’я та освіті. Водночас на цій території відбувалося спорудження підзем- них тунелів для контрабанди, зокрема зброї, та вербування прихильників до бойового крила цього ісламістського руху. Натомість Ізраїль, який здійснював контроль над повітряним простором і морською територією Гази та обгородив цю густонаселену територію висо- ченною стіною, викликав дедалі більшу неприязнь. Відколи до влади в Ізраїлі прийшов уряд Не- таньягу, найбільш правий в історії держави, який виступає проти надання палестинцям будь-якої території для створення держави, почуття гніву ще більше посилилося. Безпрецедентний за своїм масштабом напад на Ізраїль стався 7 жовтня – в Йом Кіпур, найсвяті- ший день у єврейському календарі. ХАМАС випус- тив приблизно 2200 ракет із Гази та направив гру- пи бойовиків, які на диво легко подолали огорожу, на південь Ізраїлю. В результаті атаки було вбито близько 1 400 ізраїльтян. Жорстокий удар у відповідь не забарився. Ізра- їльська армія ЦАХАЛ за кілька днів зачистила від бойовиків ХАМАС захоплені території та після по- вітряних ударів по Сектору Гази розпочала назем- ну операцію, яка призвела до кількох тисяч жертв серед мирного населення. Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу оголосив, що його країна перебуває у стані вій- ни. Згодом він додав, що ця війна проти ХАМАС має підтримку серед союзників у західному світі, оскільки є війною “людства проти варварів”. ВІЙНА | АРМАГЕДДОН ХАМАС здобував популярність серед палестинців, створивши мережу благодійних організацій, які займаються проблемами бідності, а також потребами в охороні здоров’я та освіті
  • 14.
    14 | МІСТО Реакціясвіту Іран. Увечері 7 жовтня сотні людей зібралися у великих містах Ірану, в тому числі на площі Пале- стини в Тегерані. Вони розмахували палестинськи- ми прапорами та запускали феєрверки. Також у столиці Ірану встановили великі банери на честь наступу ХАМАС, який отримав назву “Потоп Аль-Акса”, зокрема із повідомленнями: “Велика визвольна операція почалася”. Іран позиціонує себе як головного “борця із сіонізмом” на Близькому Сході, засновник Іслам- ської Республіки Рухолла Хомейні бачив в Ізраїлі авангард західної експансії. Іран підтримує гру- пи, які регулярно воюють з Ізраїлем, серед яких і палестинський ХАМАС, і “Хезболла” в Лівані. Бійці останньої, набрані з різних шиїтських фракцій, які виступають проти ізраїльського вторгнення в Ліван, пройшли підготовку в Іранському Корпусі вартових Ісламської революції. Ізраїль вважає потенціал Ірану створити ядерну зброю (у Пентагоні вважають, що для цього Іслам- ській республіці знадобиться не більше 2 тижнів) загрозою своєму існуванню та погрожує повітря- ними ударами у разі розвитку ядерної програми країни. Туреччина. Через три тижні після нападу ХА- МАС на Ізраїль на великому мітингу в Стамбулі про- лунала різка антизахідна та антиізраїльська заява президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. Перед сотнями тисяч турків, які зібралися на головній площі колишнього Константинополя, Ердоган говорив про нове “протистояння Хреста та Півмісяця”. Президент Туреччини згадував велич Османської імперії, до території якої понад сотню років тому входила й Палестина, та війну в Україні, обзиваючи західні країни лицемірами, що опла- кують вбитих українських дітей, а не зауважують смерті палестинських. “Ті, хто вчора проливав крокодилячі сльози за мирними жителями, загиблими в українсько-росій- ській війні, сьогодні мовчки спостерігають за смер- тю тисяч невинних дітей. Ви проливаєте сльози за тими, хто загинув в Україні, чому ви не говорите про цих немовлят, які загинули в Газі? О Заходе, я кличу до тебе, ти хочеш знову розпочати боротьбу з Півмісяцем? “ – прозоро натякнув турецький лі- дер, який приміряє на себе роль захисника мусуль- манського світу в регіоні. Росія. Після початку війни між Ізраїлем та ХАМАС президент рф володимир путін став на бік Палестини та звинуватив США у провальній політиці на Близькому Сході. Згодом у москві при- йняли делегацію ХАМАС, що викликало негативну реакцію Ізраїлю. У кремлі звинувачують Ізраїль у надмірних силових діях проти палестинців у Секторі Гази та вважають виходом із конфлікту створення окремої Палестинської держави. 29 жовтня на території Північно-Кавказького фе- дерального округу рф, де проживає багато мусуль- ман, відбулися масові антиізраїльські акції. Росіяни вимагали, щоб євреїв виселили з країни, а також заборонили в’їзд до рф громадянам Ізраїлю. Най- більші погроми відбулися в аеропорту Махачкали. США. У Білому домі негайно відреагували на атаку ХАМАС, надіславши військову допомогу, зокрема боєприпаси та перехоплювачі, які повинні посилити протиракетний “Залізний купол”. США також посилили свою військову присутність у ре- гіоні, зокрема відправивши до східного Середзем- номор’я ударну групу військових кораблів на чолі з найбільшим авіаносцем та сили швидкого реагу- вання морської піхоти. Президент Байден застеріг “треті сторони” від втручання в конфлікт та закликав Конгрес США не зволікати з фінансовою підтримкою партнерів, маю- чи на увазі не тільки Ізраїль, але й Україну. “Йдеть- ся не про партії чи політику. Йдеться про безпеку нашого світу”, – наголосив президент США. Китай. У Пекіні заявили, що КНР буде підтри- мувати зв’язок із росією, щоб “зіграти позитивну роль” у сприянні мирним переговорам між Ізраї- лем і ХАМАСом. Спеціальний посланець Китаю з питань Близького Сходу стверджував, що і Пекін, і москва “поділяють однакову позицію щодо пи- тання Палестини”. Причиною конфлікту дипломат назвав те, що “законні національні права палестин- ського народу не були гарантовані”. Китай також перекинув шість військових ко- раблів на Близький Схід через побоювання, що конфлікт між ХАМАС та Ізраїлем може перерости у світову війну. Арабські країни Перської затоки. Атака ХА- МАС сталася тоді, коли Саудівська Аравія норма- лізувала відносини з Ізраїлем в обмін на гарантії безпеки США, які мали послабити занепокоєння саудитів щодо Ірану – їхнього суперника за регіо- нальний вплив. Очікувалося, що угода запропонує палестинцям деякі поступки, але без створення незалежної держави. Напад міг бути спробою ХАМАСу та, можливо, його прихильників в Ірані зупинити угоду. Арабські країни Перської затоки не засудили напад і заявили, що ключ до тривалої стабільності лежить у відновленні переговорів щодо рішення про створення двох держав. Папа Римський. “Війна на Святій Землі мене лякає. Як ці народи закінчать цю історію? “ – май- же через місяць після початку конфлікту заявив Папа Римський Франциск. Він вважає, що обидва народи повинні жити в мирі, в окремих державах, а Єрусалим повинен перебувати під опікою ООН. За його словами, ескалація “означала б кінець багатьох речей і багатьох життів”. ВІЙНА | АРМАГЕДДОН
  • 15.
  • 16.
    16 | МІСТО ВІЙНА| ДЕЛІКАТНЕ Не витріщатися і не відводити очей: Наталія Мостова Перейти на інший бік вулиці, зніяковіти, пошкодувати, витріщатися, опустити очі, сказати «Слава Україні!», пригостити кавою, дати грошей, перехрестити, обійняти, подякувати, запропонувати допомогу, вдати, що не помічаєш… Коли люди бачать на вулиці військового з протезом, то часто розгублюються і не знають як реагувати. як реагувати на військового з протезом?
  • 17.
    МІСТО | 17 «Якосьми з хлопцями вийшли з лікарні, щоб поїсти у тутешній забігайлівці. Підійшла жінка, почала дякувати, обійняла… Та й у самій лікарні люди часто дякують. Мені приємно», – розповідає 45-річний Микола Штангред з Тернопільщини, який втратив ногу на війні і зараз лікується в Іва- но-Франківській обласній лікарні. «А я не хочу, аби мені дякували. Хіба діти, – додає 27-річний Олег Маланський з Вінниці. – Не хочу зайвої уваги. Не хочу, щоб мені відчиняли двері чи допомагали зайти в маршрутку. Я все са- мотужки можу. А якщо не зможу, то сам попрошу допомоги». «Коли люди йдуть і витріщаються на мій протез, це дуже неприємно, – продовжує боєць. – Декотрі чоловіки просто кивають, і як на мене, це нормальна реакція. А хтось переходить на інший бік вулиці чи опускає очі. Нікого не засуджую – це їхня справа». Збочена жалість Психологиня Наталя Мельникова-Бенюк пояс- нює, що не треба поранених військових особливо виділяти. Але запропонувати елементарну допомо- гу можна. З іншого боку, занадто опікати теж не варто. Вони цього дуже не люблять. Хочете подякувати? Дякуйте. Можна словами, а можна жестом – прикласти долоню до серця. Люди часто хочуть подякувати, але соромляться заго- ворити або привітатися. За допомогою ж такого жесту можна просто висловити свою вдячність. Хлопці, які повертаються з фронту із посттрав- матичним синдромом, часто не хочуть, щоб до них зайвий раз підходили. Якщо люди почнуть підходити і запитувати, як справи, спочатку буде приємно, але з часом може почати дратувати. А просте висловлення пошани за допомогою жесту не створить проблеми. Не хочете дякувати? Не треба, не робіть це через силу. Просто пройдіть повз. Психологиня розповідає про випадок з військо- вим, на ногах якого були ортези. До нього підійшла якась жінка і запхала в кишеню гроші. Боєць аж онімів, а тоді так сильно розлютився, і потім навіть не пам’ятав, що відповів тій жінці. «Це вже не співчуття, а якась збочена жалість. Я не жебрак», – пізніше ділився він із психологинею. Загалом, універсального рецепту немає, вважає Наталя Мельникова-Бенюк. Точно не треба витрі- щатися, чи навпаки – ховати очі або переходити на інший бік вулиці. Починати розпитувати, бо вам цікаво знати «як там було і що сталося» – теж недоречно. Спершу обов’язково уточнити у військового, чи готовий він узагалі говорити на цю тему. Тим паче, далеко не кожен володіє навиками екологічного спілкуван- ня, тож навіть несвідомо можна зачепити почуття людини, яка бачила війну. Люди, які повернулись із зони бойових дій та потрапили в мирне середовище, можуть поводи- тись інакше. Наприклад, більш гостро відреагу- вати на вашу спробу допомогти чи поговорити. Тому про будь-яку дію чи намір варто спочатку запитати. ВІЙНА | ДЕЛІКАТНЕ Запропонувати елементарну допомогу можна. З іншого боку, занадто опікати теж не варто. Вони цього дуже не люблять
  • 18.
    18 | МІСТО Табу Ветераний пацієнти Національного реабілітаці- йного центру розповіли про кілька поведінкових табу: що саме краще взагалі не робити, коли ви бачите людей із протезами. • Не витріщатися. Не варто пильно розгляда- ти людину з вадою обличчя чи з протезом. Навіть тоді, коли вам її дуже шкода і ви їй дуже вдячні. Це примушує ніяковіти й почуватися некомфортно. • Не кажіть «Одужуй!». Якщо ви зустріли людину з протезом у публічному місці, то, ймо- вірно, вона вже одужала. А втрачена кінцівка, на жаль, вже не відросте, навіть якщо ви цього будете бажати від щирого серця. • Не розпитуйте. Інколи люди запитують про історію поранення чи травмування або про деталі реабілітації. Не всім приємно згадувати цей досвід, тому спершу варто запитати: чи комфортно людині розмовляти про це. • Не демонструйте жалість. Жаліти когось, співчувати чи відчувати емпатію до травмованої людини, а особливо до наших захисників – це нормально. Проте ці почуття варто проявляти у конструктивний спосіб, наприклад, демонструючи підтримку чи здивування як добре людина справ- ляється. • Не уникайте. Є чимало людей, котрі ніякові- ють чи почуваються незручно, коли зустрічають когось із вадами обличчя чи з протезом. Люди не знають як поводитися, не знають про що говорити. Травмовані чи протезовані люди є повноцінними членами суспільства, а дуже часто з особливими заслугами. Їх не можна уникати. • Поговоріть з вашими дітьми. Найкраще завчасно. Діти часто поводяться безпосередньо. Поясніть їм, що таке протез та звідки він з’явився. Це допоможе уникнути незручних ситуацій. Діти мають зрозуміти – те, що їм може здаватися бо- ротьбою і подоланням перешкод, насправді може бути добре налагодженим звичним процесом для людини з інвалідністю. Світ на цьому не закінчується Медики кажуть: військові – дуже дисципліновані пацієнти, а ще емоційно загартовані. Їм не треба нічого загортати в папірці. Там, де цивільний довго вагається і переживає, боєць усе вирішує швидко: як треба – так і лікуйте. За словами фізіотерапевтів Івано-Франківської міської лікарні №1, саме від ставлення до себе залежить, наскільки швидко бійці стають на про- тез. Звісно, відіграє роль фізична готовність, але основне залежить від внутрішнього налаштування воїна і його підтримки. «Є хлопці, які замикаються в собі, і лежать у лікарні по три-чотири місяці. По-всякому намага- ємося шукати підхід до них. Головне – не жаліти і не няньчитись, вони цього дуже не хочуть», – пояс- нює Вікторія Курій, лікар фізичної реабілітаційної медицини закладу. Далеко не кожен володіє навиками екологічного спілкування, тож навіть несвідомо можна зачепити почуття людини, яка бачила війну ВІЙНА | ДЕЛІКАТНЕ
  • 19.
    МІСТО | 19 «Ногумені відірвало, але голова на місці – це основне. А все решта дрібниці, – каже військовий Олег Маланський. – Так, я не зможу бігати, як колись, чи виконувати певні функції, але їх можна замінити на якісь інші функції – світ на цьому не закінчується». Він – не бідний-нещасний Рідним поранених теж не просто. Найскладніше – з жалістю. Часто для поранених то є найгірше. «Нерідко родичі сідають коло пораненого вій- ськового і починають плакати, шкодувати. Так ро- бити категорично не можна, – говорить боєць Ми- кола Штангред. – Бігати коло нього теж не треба: мити тарілку, подавати одяг, відкривати пляшку з водою… Це занадто. Якщо знадобиться допомога, військовий сам скаже». Наталя Мельникова-Бенюк пригадує бійця, який втратив обидві руки. Хлопчині 20 років. У шпиталі мама від нього не відходила – догоджала як могла: їсти, пити, перевдягнути… Син дико дратувався, агресував: «Відійди від мене, дай мені померти, мені нічого вже не треба». Чим більше мама опіка- ла, тим гірше ставало. Зрештою втрутився лікар, сказавши, аби мама щонайменше на три дні пішла з лікарні. Медик по- яснив – хлопцю треба дати можливість почати при- ймати себе по-новому і вчитися давати собі раду. Жалість – деструктивна. У сильної людини викличе агресію, а в слабкої –депресію. «Він – не бідний-нещасний, а воїн, який з усіма труднощами годен впоратися, – пояснює психологиня. – Не жа- лість, а мотивація має бути: «Хлопче, ти втрапив у халепу, але я постараюся помогти тобі вибратися». 45-річний закарпатець Олександр Сушанін два місяці тому наступив на міну, воюючи на Запо- різькому напрямку. Зараз в Івано-Франківській обласній лікарні готується до протезування ноги і постійно трима- ється на позитиві – бо має добру підтримку. Але на початках страшенно хвилювався, як кохана сприйме його нового. «Який же ти дурень! Як ти міг засумніватися?» – після цих слів коханої жінки Олександр нарешті заспокоївся. Сталеві ноги, руки, спини Військовослужбовець Олександр Терен, який втратив обидві ноги під час харківського наступу, та вже поставив протези, ділився в одному з допи- сів в Інстаграмі, що помічаючи його протез, люди часто ніяковіють, і це відчуття передається йому: «Я розумів, що й мені стає ніяково. Але я не бажаю бути причиною дискомфорту людей, при- чиною відведених очей чи причиною перемовлянь. Хіба ж то мій вибір бути тепер таким і відрізня- тись якимось чином візуально від звичайної лю- дини?!. Це не я і не тисячі інших захотіли відчути таку різницю з вами, – піше він. – Чим більше люди будуть бачити мене та інших протезованих людей, тим швидше станеться трансформація в новий на- род, який має не лише сталеву волю, а й фактично сталеві ноги, руки, спини». Боєць нагадує: якщо будете бачити когось із протезами, знайте – йому ніяково теж. Але важли- во перебороти цю ніяковість, прийняти реальність такою, як вона є, та усвідомити: всі ми різні, але однаково сильні та незламні. Жалість – деструктивна. У сильної людини викличе агресію, а в слабкої – депресію ВІЙНА | ДЕЛІКАТНЕ
  • 20.
    20 | МІСТО Супергерої: безстрашні,сильні та рішучі Військові ЗСУ, які втратили кінцівки під час бойових дій та проходять реабілітацію, стали моделями фотопроєкту журналу «Місто» та добровольчого хірургічного шпиталю «БРАСС». Ним ми хотіли показати, що життя цих мужніх чоловіків навіть після важких поранень не збавляє обертів. Адже їхні серця сповнені жагою до життя та перемоги!
  • 21.
    МІСТО | 21 ЮрійГАПОНЧУК (псевдо «Гапон») 30 років, м. Івано-Франківськ Капітан, командир роти оперативно- го призначення 50 полку Національ- ної гвардії України Відбув строкову службу, брав участь в ООС. За 8 років пройшов шлях від солдата до капітана. Травму отримав в Серебрянському лісництві під Кре- мінною. «Був сильний артилерійський обстріл. У темряві в лісі наступив на міну, відірвало пів стопи. А я лежу і думаю: а як у футбол буду грати? Зараз на тренування ходжу, все нор- мально» Планує повернутися на фронт. Наразі проходить ВЛК та працює радником міського голови Івано-Фран- ківська з питань доступності.
  • 22.
    22 | МІСТО ОлегЗАВЕРТАНИЙ 40 років. с. Кузівка Черкаської області Помічник гранатометника До повномасштабного вторгнення працював у ресторанному бізнесі в столиці. 27 лютого 2022 року сам пішов до військкомату, а за місяць уже був на фронті. Воював чоловік 10 місяців. Поранення отримав під Соледаром. «Ворог викинув гранату з бліндажа, далі нічого не бачив, що відбувається, мене евакуювали». Все, що хотів — це знову ходити. «Коли стаєш на протез і відчуваєш, що все працює — це дуже клас- но. Я люблю життя, воно мене мотивує. Якщо ти живий, повинен зробити щось корисне». ВІЙНА | ОБЛИЧЧЯ
  • 23.
    МІСТО | 23 Вишиванки:Etno Style Чоловічі костюми: PetTex Фототудія: «Галас Space» Фотограф: Олег Нетецький Артем КНИШ 31 рік. Родом з Харкова, живе у м. Конотоп Сумської області. Після перемоги мріє переїхати до Івано-Франківська. Сержант, добровольчий батальйон Нацгвардії «Слобідська Січ» Відбув строкову службу, далі пішов в АТО (пізніше ООС), потім —повномасш- табне вторгнення. Поранення отримав в Серебрянському лісництві під Кремін- ною. «Не знали, що там заміновано. Насту- пив на протипіхотну міну: нога гарно летіла, черевик не розв’язався (жартує, – ред.). Зате тепер щоранку прокидаюся з тієї ноги». Впевнений: життя після протезування лише починається. Планує знову повер- нутися на фронт. Мріє наступного літа біля кремля смажити шашлики. ВІЙНА | ОБЛИЧЧЯ
  • 24.
    24 | МІСТО ВІЙНА| ІНШЕ МІСТО Одеса стала іншою Тетяна Соболик «Ми не українці, ми – одесити» або «Ми говоримо не російською, а одеським діалектом», – так любили казати мешканці Одеси до повномасштабного вторгнення, та після нього такі фрази звучать все рідше. Поки одесити так, здавалось би, безневинно жартували, росіяни все більше підживлювали наратив, що Одеса – під окупацією України, відтак її треба «звільнити». Втім, одесити почали прокидатися. Поступово, потроху і не всі одразу, але почали. Хтось перевзувся, а хтось дійсно оговтався. Хочеться вірити, що останніх значно більше.
  • 25.
    МІСТО | 25 Показалисебе у 2014-му Проте нечесно було б не віддати належне Одесі за те, що вона про свій патріотизм заявила ще у 2014 році. 2 травня виповнилося дев’ять років з дня сутичок між прибічниками Євромайдану та проросійськими активістами. Тоді в Одесі загинули 48 людей, ще 250 постраждали. Перші зіткнення відбулися на Грецькій площі. Звідти стартувала патріотична хода одеських та харківських футбольних вболівальників на матч. До них приєдналися інші патріотичні організації і про- українські активісти. Зірвати марш вирішили добре екіпіровані учасники так званого “антимайдану”. Врешті історичний центр Одеси перетворився на поле бою. Спершу кидалися піротехнікою, далі – бруківкою. Потім пролунали перші постріли. Тоді на Грецькій площі загинули, з обох боків, шестеро осіб, усі – від вогнепальної зброї. Та це був лише початок. Сутички продовжилися у Будинку проф- спілок, у якому ховалися “антимайданівці”. Внаслідок кидання коктейлів Молотова будів- ля спалахнула за лічені хвилини. Десятки людей виявилися заблокованими всередині. Деякі намага- лися врятуватися від пожежі, вистрибуючи з вікон. У той вечір загинуло ще 42 особи. Вісім – через падіння з палаючого будинку. Від опіків та отруєн- ня чадним газом – 34. Новини з Однокласників Ольга Ардаковська живе в передмісті Одеси. Родом вона з Лисичанська, що на Луганщині, тому весь трагізм ситуації зрозуміла ще у 2014-му. Її мама була там. Втім, зауважує жінка, в Одесі тоді мало хто припускав, що починається велика війна. «Я зареєструвалася в Однокласниках, щоб сте- жити за новинами і розуміти, які будинки потра- пляли під обстріли, – розповідає Ольга. – Там було страшне: вони під під’їздом готували їсти на всіх, їх обстрілювали, вони не могли зняти гроші з банко- мату тощо. А тут, в Одесі, життя вирувало, і нікого не хвилювало, що робиться на Донбасі». Вона тиждень плакала, бо з мамою не було зв’язку. Та й виїхати було неможливо. Потім стало спокійніше. Мама навіть їздила перші чотири міся- ці на роботу в Луганськ, через наші та їхні блокпо- сти. Врешті вона звільнилася з роботи, а Луганськ згодом окупували. «24 лютого лупнуло у нас, в Одесі, а в них все почалося через тиждень. Я просила її виїжджати, але вона казала, що вже все пережила, – пригадує Ольга. – Останньою краплею було, коли в будинок навпроти влучила ракета, лишився лише перший і другий поверхи. Я тоді подзвонила до однокласни- ка і попросила маму забрати». 30 блокпостів З однокласником Сергієм в Ольги теж була цікава історія. Після школи вони не спілкувалися взагалі, розбіглися і стали зовсім чужими. Та от якось перед повномасштабним вторгненням він їй зателефонував і запитав, чи не хотіла б вона зу- стрітися. Ольга запросила його до себе додому, по- знайомила зі своїм чоловіком, вони посмажили на подвір’ї шашлики, а розійшлися зі словами: «На- ступного разу приїжджай з дружиною та дітьми». Сергій справді наступного разу приїхав із дружи- ною та двома доньками, а ще зі своєю матір’ю та мамою Ольги. Втікали від війни. Це був березень 2022 року. ВІЙНА | ІНШЕ МІСТО Фото з чоловіком перед Донецьким напрямком
  • 26.
    26 | МІСТО «Вінпожежник, – розповідає Ольга. – Моя мама вже тоді спала в коридорі, боялася навіть вийти і глянути, що надворі. Ми подзвонили Сергію і попросили, щоб він пожежною машиною забрав маму, і підмовила і їх виїжджати. Більша частина Лисичанська вже була окупована. Вони виїжджали чужими автівками – уявіть собі, люди залишали за- писки на машині: «Беріть». Поїхали через Бахмут, проїхали десь 30 блокпостів, на них націлювали автомати, не можна було сказати ні слова». Їхали вони три дні. Зв’язку не було. Ольга не мог- ла ні їсти, ні спати. Їжу, яку готувала, викидала. Нарешті вийшли на зв’язок. Так до Ольги пере- їхали жити мама і п’ятеро переселенців – родина Сергія. Однокласник з сім’єю прожив у неї три з половиною місяці. Потім найняв квартиру в Одесі, і вони переїхали. Спілкуються понині. Спершу все було безкоштовно 24 лютого 2022 року в Одесі лупнуло о 5-ій ранку по нафтобазі. Ольга була одна з тих небагатьох, які розуміли, що буде повномасштабна війна, вона про- сила-молила робити дітям закордонні паспорти. Та їй ніхто не вірив. Сміялися і називали панікеркою. А коли все почалося, то чоловік сказав, що нікуди не поїде – залишиться обороняти власний дім. В Ольги двоє синів. Молодшому Нікіті тоді було 11, старшому Даниїлу – 20. Він тоді працював су-ше- фом в Одесі, але новини в той день не дивився. «Я страшний панікер, бігала й плакала, – при- гадує Ольга. – Всі чули вибух, всі розуміли, що по- чалося, але чоловік каже, що нічого страшного не трапилося, і їде на роботу. А я дзвоню синові, щоб усе кидав та їхав додому, бо війна почалася. Проте він не повірив. Лише через годину, коли вийшов покурити і побачив, що люди бігають з сумками, метушаться, а два напарники позабирали паспор- ти і втекли, то все зрозумів. Так, я запропонувала йому їхати додому, краще бути гуртом. Він приїхав і десь півтора місяці не працював, був з нами». Одеса стояла. Скрізь була паніка, черги. Хтось заправлявся, хтось купував їжу – в кожного мозок захищався по-своєму. Чоловікова фірма закрилася, два тижні не працювали. За цей час він у ванній зробив ремонт – замінив плитку, мусив чимось займатися. Ольга розповідає: всі вікна вони обклеїли скот- чем, бо вірили, що допоможе. А ще чоловік облаш- тував для життя погріб – оббив стіни килимами. Закупили продуктів і сиділи, чекали. Життя в Одесі почало відновлюватися десь через місяць. Чоловік повернувся на роботу, і син згодом також пішов працювати. «Посидіти в кафе не було де, але було де людей нагодувати. Я була в захваті, що власники ресто- ранів за свій кошт отак допомагають. Я репости- ла інформацію про хостели, адже деякі одесити виїжджали і залишали свої будинки для чужих людей. Бо ж люди їхали і їхали. Все було перший час безкоштовно», – пригадує Ольга. Їхали вони три дні. Зв’язку не було. Ольга не могла ні їсти, ні спати. Їжу, яку готувала, викидала. Нарешті вийшли на зв’язок. Так до Ольги переїхали жити мама і п’ятеро переселенців ВІЙНА | ІНШЕ МІСТО 26 лютого 2022 року, в підвалі
  • 27.
    МІСТО | 27 Мисленнязмінилося Врешті в Одесі почали звикати до війни і її рит- му. Коли звільняли Херсон, то в Одесі всі лікарні були переповнені військовими, які брали участь у цих боях. Тоді Ольга розпочала свій перший збір. Купувала предмети гігієни: труси, шкарпетки, гелі для душу, зубні щітки та пасти. «Ми за два дні зібрали непогану суму, і я понес- ла все необхідне по лікарнях, – пригадує жінка. – Потім збирали на окопні свічки, на ліки. Далі – на машину для брата подруги, який воює. Вони саме звільняли Херсонщину, і необхідний був транспорт. Тоді збори закривали швидше». Ольга зазначає, у неї не було родичів у росії. Втім, на Одещині вистачало і своїх людей для дискусії. У перші дні вона зустрічала таких, що казали, що їм все одно, під ким жити. Вона наво- дила аргументи, але нічого не переконувало. Але з часом мислення в багатьох змінилося. «Є такі, що, як мене бачать, то одразу кричать «Слава Україні!», – каже Ольга. – Хоч, чесно ка- жучи, й досі є придурки. Але зараз у моєму колі одиниці тих, хто хоче сидіти на двох стільцях, а на початку таких багато було. Я говорила, поясню- вала і переконувала: якщо ви чекаєте на «рускій мір», то не сидіть у підвалах. Але закінчувалося все тим, що я розверталася і йшла в інший бік, бо хотілося кричати від розпачу». Одна подруга Ольги залишилася в окупації, то якось телефонувала й радила їй обережніше висловлюватися в соцмережах, бо, мовляв, може й росія зайти. Це Ольгу не зупиняло, навпаки, злило: ще має дозволу в когось питати, що писати? Зараз таких в Ольжиному колі спілкування уже нема, бо вона припинила з ними навіть вітатися. Нічого спільного За словами Ольги, в Одесі зараз справді значно більше відчувається українська ідентичність. Якщо 20 місяців тому хтось казав «Одесса есть Одесса», то зараз уже такого нема. Заходиш в магазин, а там рекламні макети українською, українська му- зика і мова теж. Навіть якщо хтось і балакає росій- ською, то, коли чує українську, одразу переходить. Жінка зазначає, особисто вона не була свідком жодних конфліктів, хоч розуміє, що потенційно десь вони й можуть бути. Що казати, Ольга сама до повномасштабного вторгнення говорила російською. Але через кілька місяців перейшла на українську. Зауважує, що все тоді звалилося гамузом – і війна, і підписники, які нагадували про закон про державну мову. ВІЙНА | ІНШЕ МІСТО У перші дні вона зустрічала таких, що казали, що їм все одно, під ким жити. Вона наводила аргументи, але нічого не переконувало. Але з часом мислення в багатьох змінилося
  • 28.
    28 | МІСТО «Десьза 3-4 місяці перейшла на українську. Я не говорю чи- стою мовою, а суржиком, – зі- знається вона. – В голові змі- нюємося, бо не хочеться нічого спільного мати з росією». Влада в Одесі, припускає жін- ка, напевне, перевзулася. Зараз тут ситуація така сама, що й по всій Україні. Люди порушують питання: чому під час війни ро- бляться дороги, які не робилися десятки років, бо не треба було? «Я не розумію, чому люди мають виходити на мітинги з проханням віддати гроші на ЗСУ, а не на ремонт дороги, – акцен- тує Ольга Ардаковська. – Таке враження, що влада керується думкою: поки йде війна, треба накрастися, і байдуже, що від- бувається. А люди обурюються, стоять під мерією, і їх можна зрозуміти». Бойовий настрій З квітня чоловік Ольги Микола в ЗСУ. Якось вийшов на роботу і потрапив у військкомат. Комісію пройшов за дві години. В той день з Одеси відправили десятки автобусів з чоловіками. Ольга встигла привезти сумку і попро- щатися. Плакала. Їх повезли на Житомирщину. Навчання тривало три тижні. Звідти чоловік потрапив «на нуль», у штурмову бригаду. Під час другого бойового завдання Микола потрапив під міномет- ний обстріл, отримав контузію. Лікувався за свій рахунок, лише через місяць на картку прийшло 10 тисяч грн. Потім Микола перевівся в інший підрозділ. Зараз займа- ється запуском безпілотників та квадрокоптерів на Донеччині. Кожних три-чотири дні переїжд- жають на інше місце. «З ним тут є досвідчені вій- ськовослужбовці, які воюють ще з часів АТО, це люди з досвідом, він багато біля них навчився, – розповідає Ольга. – Це вже інша справа. Він знає, що робить і як, має інший настрій, ніж був після мобілізації». А Ольга, своєю чергою, допо- магає Миколі, як може. Недавно разом із підписниками в Інста- грамі збирали гроші на машину для його бойових завдань. Бо кожен робить усе, що може, на своєму місці. Що казати, Ольга сама до повномасштабного вторгнення говорила російською. Але через кілька місяців перейшла на українську. Зауважує, що все тоді звалилося гамузом – і війна, і підписники ВІЙНА | ІНШЕ МІСТО
  • 29.
    МІСТО | 29 Cалониоптики «LikeOptika» у Івано-Франківську: вул. Пилипа Орлика, 1; вул. Шевченка, 45; вул. Гаркуші, 24; вул. Мазепи, 40 /like_optica_if ОПТИКА ПОЗИТИВНИХ ЕМОЦІЙ
  • 30.
    30 | МІСТО ГРОШІ| ЗАКОНОДАВСТВО Дорослі діти загиблих Героїв: Тетяна Кіндюх чому держава їх не бачить? 51-річний Зіновій на війну приїхав з Варшави. Його війна тривала три тижні… У 55-річного Івана на фронті були син і зять. Він теж пішов. Загинув через пів року… Але об’єднує цих чоловіків не лише патріотизм і героїчна смерть. В обох – дорослі діти. Настільки дорослі, що держава їм нічого не винна. Не винна також і дітям, які народилися після загибелі батька, і «незаконним» дружинам теж нічого не винна…
  • 31.
    МІСТО | 31 Такихісторій зараз сотні. Домовитись з роди- чами та поділити 15 мільйонів гривень по-совісті вдається одиницям; ще якась частина у пошуках справедливості іде до суду; багато хто – просто опускає руки. А все – через недосконале законо- давство. За хвилину до смерті він ніс побратимам яблука Калушанин Зіновій Кінаш дуже любив дітей: своїх двох – Катю й Дмитра – і чужих не менше. Де би не був, завжди знаходив час на дітей. І вони платили йому взаємністю. Любив він і своїх друзів, був душею компанії. А для дружини – найміцнішою життєвою опорою. Прожили разом 28 років. Що- правда, офіційно у шлюбі лише перші 8, а наступні 20 – зі статусом «розлучені». «Так склалося, – каже вдова Ольга Кінаш, – але ми ніколи не переставали бути сім’єю. Не просто жили разом після розлучення, а він справді дбав і про мене, і про дітей. Перший час мав роботу тут, а потім – за кордоном. Працював у Польщі. На роботі його дуже цінували. Ми могли їздити до нього, він приїжджав до нас…» За день до 24 лютого, коли всі говорили про можливу війну, він уже знав, що робитиме. Казав, що треба сподіватися на краще, але сам тим часом закривав усі свої незавершені справи… «Коли почалася війна, сів на прямий автобус «Варшава — Калуш» і дуже швидко був удома. З нього за проїзд тоді навіть грошей не взяли, ро- зуміли, куди і чого він їде, – розповідає подробиці Ольга. – А наступного дня (це був початок березня 2022 року. – авт.) вже був у військкоматі. Бойово- го досвіду не мав, але служив строкову службу в армії, тому одразу потрапив на передову». Зіновій Кінаш опинився на нульових позиціях під Харковом. Але навіть звідти щодня знаходив час, щоб подзвонити додому. Зараз рідні розуміють, що його «все добре», «ситий», «не дуже стріляють» були зовсім неправдивими… Але тоді хотілося вірити. «Я не дала собі права його відговорювати на ета- пі прийняття рішення, бо бачила наскільки твер- дим є його бажання стати на захист української землі. Діти переживали, але водночас і пишали- ся батьком. Ми вірили, що все буде добре. Він у житті був дуже фартовим: міг телевізор виграти або щось цінне знайти. Вдача завжди вела його по життю… Але не на війні…» Зіновій загинув наприкінці березня 2022-го. У той день у них була успішна «зачистка» одного з населених пунктів. Побратими переводили подих, а калушанин тим часом зібрав ящик яблук десь по- ряд і ніс їх хлопцям. У цей момент почався обстріл. Вірогідно, хтось здав координати українських обо- ронців. З п’яти бійців, що були на тому місці, троє загинули. ГРОШІ | ЗАКОНОДАВСТВО
  • 32.
    32 | МІСТО ГРОШІ| ЗАКОНОДАВСТВО Коли після похорону постало питання виплати 15 мільйонів гривень, нам одразу у військкоматі сказали, що його дорослі діти від першого шлюбу мають написати відмови «Обіцяю приїхати через місяць – назавжди…» З цими словами ще один військовий із Прикар- паття їхав від дружини після нетривалої відпустки у серпні. Він пішов у військкомат 1 березня 2022 року з вимогою негайно його мобілізувати. Мав інвалідність, тому брати його не хотіли. Довелось скандалити. «На фронті – мої син і зять! Як я їм в очі буду ди- витися, якщо відсиджуся вдома?» – твердо заявив. І – його взяли. Призначили у бригаду, яка за- ймалася ремонтом техніки. Але щоб ремонтувати, треба ще було ту техніку з місць зіткнень забира- ти. Під час однієї з таких «вилазок» він і загинув: підірвався на міні. «Іван дотримав слова: дійсно повернувся через місяць після нашої останньої зустрічі. І більше справді на війну не пішов», – розповідає його дружина. Жінка просить не вказувати імені, бо не хоче бути предметом обговорень у суспільстві. З Іваном у неї другий шлюб. Після першого зали- шилася з двома дітьми, для яких він став чудовим батьком. Назавжди люблячим татом залишався і для двох своїх дітей від першого шлюбу. Разом прожили 12 років. «Коли після похорону постало питання виплати 15 мільйонів гривень, нам одразу у військкоматі сказали, що його дорослі діти від першого шлюбу мають написати відмови. Якщо напишуть – гроші розділять між мною і його батьком (мами вже не- має серед живих), якщо не напишуть – не отримає- мо взагалі ніхто нічого», ро– зповідає жінка. Отримання 15 млн грн одноразової грошової допомоги родинам загиблих військових під час дії воєнного стану регламентує постанова Кабміну №168 від 28 лютого 2022 року. Суму розподіляють рівними частками на всіх отримувачів, передбаче- них у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», –батьків, одного із подружжя (якщо він/вона не одружилися вдруге), дітей, які не досягли повно- ліття, утриманців загиблого (померлого). Утриман- цями, відповідно до статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є члени сім’ї по- мерлого, які були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існуван- ня. Водночас на виплату 15 млн гривень не можуть претендувати громадяни росії та білорусі та особи, які постійно проживають на територіях цих країн, або засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. Порядок та умови призначення таких виплат родинам військовослужбовців ЗСУ зараз регулю- ються наказом Міноборони №45 від 25 січня 2023 року. У переліку документів, які мають надати члени сім’ї загиблого військового, щоб отримати одноразову грошову допомогу, справді є пункт про надання відмови. Утім, жодного слова про те, що таку відмову мають надавати дорослі діти. Це вза- галі дивно: відмовлятися від частки, яка й так на тебе не може бути розподілена.
  • 33.
    МІСТО | 33 ГРОШІ| ЗАКОНОДАВСТВО «У мене хороші стосунки з дітьми чоловіка. Вони все підписали, бо сказали, за законом і так не могли претендувати на ті гроші. Але в людей ситуації є різні. І других шлюбів дуже багато, бо то життя. І от, коли діти не підписують таких документів, то виходить дер- жава у виграші», – припускає вдова загиблого Івана. І діти – не діти, і я – не дружина Подібні відмови пропонували написати і дітям Зіновія Кінаша. Дружині навіть не пропонували, бо юридично вона не дружина, тож, і прав ніяких не має й претендувати ні на що не може. Гроші були готові розділили між батьком та матір’ю військового. «Ми вирішили боротися, – розповідає Ольга. – Батьки йдуть на фронт заради майбутнього своїх дітей та онуків. І гинуть теж заради дітей. І неваж- ливо, чи дітям 5 років чи 25. Вони залишаються дітьми своїх батьків, дітьми загиблого Героя. І вони мають мати право і на виплату, і на інші пільги, бо їхній батько віддав за це своє життя». Спершу жінка через суд встановила факт сво- го спільного проживання з Зіновієм Кінашем. А тоді з аналогічними заявами до суду пішли його 25-річний син та 27-річна дочка. Обоє вказували у позовних заявах, що просять суд встановити факт спільного проживання однією сім’єю з батьком «для реалізації свого права на призначення та виплату йому (їй. – авт.), як члену сім’ї, допомоги у зв’язку із загибеллю батька під час виконання ним обов’язків військової служби». «На нашу користь свідчив і брат мого чоловіка, і спільні друзі. Суди ми виграли. І відповідну випла- ту – отримали. Я вважаю, що стосовно до дітей це дуже важливо. А законодавство треба змінювати, бо діти не можуть бути дітьми тільки до 18 років чи тільки до моменту свого одруження. Діти – це назавжди», – резюмує Ольга. Жінка додає, що наразі держава справді підтри- мує сім’ї загиблих військових. Є кілька механізмів матеріальної підтримки (від допомоги на похован- ня – до підвищеної пенсії), психологічної, допо- моги на рівні благодійних фондів та міжнародних організацій тощо. Тому у спірних ситуаціях треба боротися. Не боятися чийогось осуду та звинува- чень у меркантильності, а боротися. Бо життєвих історій – тисячі, але ті, хто йдуть захищати Украї- ну, мають знати, що їхні діти – захищені законом і, втративши батька (чи матір) на війні, не залишать- ся наодинці зі своїм болем. Зміни будуть: військові зможуть робити заповіт Законодавство дійсно недосконале, каже народ- на депутатка України Оксана Савчук, до якої ми звернулися з запитанням, чи є на горизонті хоч якісь законопроєкти, які здатні врегулювати спірні моменти щодо виплат родинам загиблих. «Ці виплати здійснює Міністерство оборони України, – зазначила вона. – За стандарт взято базові соціальні пільгові речі. Так, виплати за загибель військового чи військової спрямовані на допомогу родині як пенсія у зв’язку з втратою годувальника, неповнолітнім дітям, які не можуть себе забезпечити самостійно, дружині загиблого. Однак, ситуація буде змінюватись, оскільки через недосконале законодавство рідні загиблих дуже часто йдуть до суду». Оксана Савчук додає: у новій редакції законопро- єкту 9226, який пройшов перше читання і комітет до другого читання, депутати пропонують розши- рити перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги. Йдеться про те, що таку допомогу мають отримувати усі члени сім’ї загиблого (померлого). Батьки йдуть на фронт заради майбутнього своїх дітей та онуків. І гинуть теж заради дітей. І неважливо, чи дітям 5 років чи 25. Вони залишаються дітьми своїх батьків, дітьми загиблого Героя
  • 34.
    34 | МІСТО Парламентарізокрема хочуть заборонити відмо- ву в отриманні такої допомоги від імені малолітніх, неповнолітніх дітей, повнолітніх непрацездатних дітей загиблого (померлого). Діти, які народилися вже після загибелі військового, можуть отримати право на грошову допомогу (на сьогодні вони та- кого права позбавлені. – авт.). Такі ж права, відпо- відно до законодавчої ініціативи, можуть отримати діти, щодо яких загиблого (померлого) було поз- бавлено батьківських прав. У розширеному переліку одержувачів допомоги: ● той із подружжя, який пережив загиблого (по- мерлого); ● батьки (усиновлювачі), якщо вони не були поз- бавлені щодо нього батьківських прав і їхні права не були поновлені на час загибелі (смерті) особи; ● онуки, у випадку, якщо їхніх батька або мате- рі, що є дитиною загиблого (померлого), не було в живих на момент загибелі (смерті) особи або на момент призначення допомоги; ● жінка або чоловік, з яким загиблий (померлий) проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою, за умови, що цей факт встанов- лено рішенням суду, яке набрало законної сили; ● утриманці загиблого (померлого). «Фактично визначені всі проблемні категорії осіб, права яких сьогодні не визначені законом, – вважає Оксана Савчук. – Також законопроєктом пропонується передбачити право військовослуж- бовців робити особисте розпорядження (заповіт) щодо виплати одноразової грошової допомоги на випадок його загибелі чи смерті». Але щодо повнолітніх дітей ситуація навряд чи зміниться. Навіть в оновленому законопроєкті їх віднесли до категорії осіб, які не матимуть права на отримання одноразової грошової допомоги. Ці- каво, що в одному ряді з «обділеними» дорослими дітьми опинилися ще дві категорії: ● батьки (в тому числі усиновлювачі), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання загиблої (померлої) особи, якщо ця обставина встановлена судом; ● особи, які умисно позбавили життя чи вчинили замах на особу (осіб). Коли у парламенті голосуватимуть за зміну відповідного законодавства, і чи будуть ще якісь поправки/уточнення, наразі невідомо. За найопти- містичнішим прогнозом це може відбутися на- прикінці грудня. І, якщо так, то з січня 2024 року оновлений закон міг би запрацювати. ГРОШІ | ЗАКОНОДАВСТВО У спірних ситуаціях треба боротися. Не боятися чийогось осуду та звинувачень у меркантильності, а боротися. Бо життєвих історій – тисячі, але ті, хто йдуть захищати Україну, мають знати, що їхні діти – захищені законом
  • 35.
  • 36.
    36 | МІСТО ГРОШІ| ДЕРЖБЮДЖЕТ Гроші та війна: Богдан Скаврон чи на все вистачить коштів у 2024 році? Український уряд готується до ще одного важкого фінансового року в умовах війни. Державний бюджет на 2024 рік знову має діру величезного дефіциту, залатати яку планують за допомогою західних партнерів. Але немає певності в тому, що допомога від Заходу буде достатньою та своєчасною.
  • 37.
    МІСТО | 37 Тривожнідзвіночки почали лунати із США, де, попри запевнення адміністрації президента Байде- на у непохитній підтримці України, загострилися дискусії щодо продовження фінансової допомоги українцям. Новий фінансовий рік, відлік якого у Сполучених Штатах ведуть від 1 жовтня, розпочав- ся із ухвалення Конгресом тимчасового бюджету країни, в якому не враховано допомогу для України. Водночас у Євросоюзі новопризначений прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо у парі з очільником угорського уряду Віктором Орбаном (обидва відомі своїми проросійськими поглядами) заблокували продовження виділення Україні 50 мільярдів євро довгострокової макрофінансової допомоги від ЄС. Рішення про оновлення бюджету необхідно ухвалити до кінця року, бо саме тоді за- кінчується нинішнє фінансування ЄС для України. Головні цифри бюджету Власного фінансового ресурсу (податкові та неподаткові надходження, трансферти) Україні вистачить лише на приблизно половину передбачу- ваних наступного року видатків. У проєкті Державного бюджету на 2024 рік, який 19 жовтня депутати Верховної Ради прийняли за основу, закладено доходи в розмірі 1,7 трлн грн, що на чверть більше, ніж у кошторисі на 2023 рік, але при цьому – 3,3 трлн гривень видатків. Дефіцит бюджету очікується на рівні 1,6 трлн грн або 20,4% від ВВП. Ключовим пріоритетом на 2024 рік буде фінан- сування видатків на оборону та безпеку – 1 697,9 млрд грн. Із загального фінансування бюджетних програм Міноборони 99% коштів традиційно пе- редбачено на два напрямки: 882,8 млрд грн – зарплати, медицина, допомога сім’ям військових; 265,4 млрд грн – закупівля та ремонт озброєння та військової техніки. Для фінансування більшості “невійськових” видатків, серед яких і соціальні виплати (пенсії, пільги, субсидії), і зарплати бюджетників (зокрема, вчителів, лікарів та чиновників) уряд сподівається на допомогу міжнародних партнерів. Наступного року в держбюджеті закладено на 500 млн доларів більше “сподівань”, ніж було у 2023 році — загалом 42,8 млрд доларів (тобто ті ж таки 1,6 трлн грн дефіциту). При цьому, державний борг України зросте до 8,18 трлн грн (в національній валюті). Відносно ВВП він перевищить 104%, а, як вважають у Світо- вому банку, перевищення держборгу відносно ВВП в Україні на 1% (понад прийнятні 64%) коштувати- ме економіці 0,02% зростання. Це означає, що борг 104% від ВВП може уповільнити зростання україн- ської економіки на 0,8% на рік. Таким чином можуть не справдитися оптимістич- ні очікування уряду щодо зростання економіки у 2024 році на 5% та досягнення номінального ВВП у розмірі 7,8 трлн грн. Це означатиме, що власних доходів до бюджету може бути менше, ніж плану- ється. А от на рівні видатків це ніяк не позначить- ся. Треба зауважити, що у бюджеті на 2024 рік видатки на соціальне забезпечення зростуть на 22,9 млрд грн: на пільги та житлові субсидії – на 12 млрд грн; на соцзахист громадян, які потрапи- ли в складні життєві обставини, – на 2,6 млрд грн; на соцзахист осіб з інвалідністю – на 2,6 млрд грн; на нову програму “Розвиток системи соціальних послуг” – на 1,1 млрд грн. ГРОШІ | ДЕРЖБЮДЖЕТ
  • 38.
    38 | МІСТО Трансфертз держбюджету до Пенсійного фонду на виплати пенсій становитиме 271,9 млрд грн (57,9% всього фінансування Міністерства соціаль- ної політики). Зросте фінансування більшості відомств. Мінеко- номіки отримає на 29 млрд грн (у 7,4 рази) більше через шість нових програм, серед яких – підтримка реалізації інвестиційних проєктів та компенсація витрат за гуманітарне розмінування аграрних зе- мель. Мінстратегпром – на 48 млрд грн (у 7 разів) для реформування та розвитку оборонно-промис- лового комплексу. Водночас у проєкті бюджету-2024 скасовані або змінені 22 бюджетні програми на 86,6 млрд грн. Уряд, зокрема, вирішив відмовитися від дорожніх інфраструктурних проєктів, але залишаються 11 програм капітальних видатків на 7,5 млрд грн. І ще кілька важливих цифр з головного коштори- су країни на наступний рік. Прожитковий мінімум 1 січня 2024 року зросте на 331 грн до 2 920 грн і залишиться без змін упродовж року. Мінімальну зарплату підвищуватимуть двічі: 1 січня – на 400 грн до 7 100 грн, а 1 квітня – ще на 900 грн до 8 000 грн. Підвищення мінімальної зарплати потягне за собою зростання витрат на платню держслужбов- ців, вчителів та лікарів, а збільшення прожитково- го мінімуму означає більші витрати на пов’язані з ним соціальні виплати. Захід нам (не) допоможе Найбільшими зовнішніми донорами України є США, ЄС та МВФ. Крім цього, Мінфін залучає кошти від урядів Канади, Японії, Великої Брита- нії, Німеччини та низки інших країн. Вони значно менші порівняно з фінансовою підтримкою ключо- вих донорів. У 2023 році найбільше коштів Україна отримала від ЄС. Саме гроші Євросоюзу мають стати голов- ним джерелом покриття бюджетного дефіциту й у 2024 році. Від ЄС Україна хоче отримати 18 млрд євро у рамках згаданої макрофінансової допомо- ги розміром 50 млрд євро. Проте у ЗМІ з’явилася інформація від осіб, які ведуть переговори з парт- нерами, що у 2024 році Єврокомісія розраховувала виділити лише половину цієї суми. Донедавна (станом на вересень 2023 року) США були найбільшим донором українського бюджету: від часу повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року американська допомога склала 21,75 млрд доларів – більше, ніж Україна отримала за цей час від ЄС (близько 21 млрд доларів). Найбільшими зовнішніми донорами України є США, ЄС та МВФ. Крім цього, Мінфін залучає кошти від урядів Канади, Японії, Великої Британії, Німеччини та низки інших країн. Вони значно менші порівняно з фінансовою підтримкою ключових донорів ГРОШІ | ДЕРЖБЮДЖЕТ
  • 39.
    МІСТО | 39 Наступногороку уряд очікує отримати близь- ко 13 млрд доларів допомоги від США. Проте чим менше часу залишається до президентських виборів у Штатах, тим більш політизованим стає питання підтримки України, у тому числі фінан- сової. Наразі Україна має труднощі з отриманням аме- риканських грошей навіть на цей рік: додаткові 3,3 млрд доларів в останньому кварталі 2023 року все ще має схвалити Конгрес США. Наступного року, коли в Штатах проходитимуть президентські вибори, отримати кошти, які мали б профінансу- вати левову частку соціальних видатків, буде ще важче. Найбільше скепсису щодо продовження надання військової та фінансової допомоги Україні лунає з табору Республіканської партії, зокрема прихиль- ників Дональда Трампа. Останній не раз заявляв, що в разі його обрання на посаду президента “зупинить війну росії проти України за добу”, оче- видно, маючи на увазі, що припинення фінансової та військової допомоги змусить українську владу припинити опір російській агресії. Особливістю фінансової допомоги США є те, що вона надходить у формі грантів, тобто безповорот- ної допомоги. Гроші від інших партнерів українцям рано чи пізно доведеться повертати. Окрім того, отримати додаткові кошти від інших країн про- блематично, адже для цього потрібно проводити тривалі перемовини – потенційні джерела допомо- ги, зазвичай, відомі заздалегідь і вивчаються ще на стадії розроблення бюджету. Проблемним може виявитися й залучення коштів від МВФ. У домовленостях з фондом закладався сценарій, за якого активні воєнні дії триватимуть до середини 2024 року. Виходячи з цих параметрів, МВФ очікує, що, наприклад, видатки на оборону у 2024 році будуть меншими, ніж у 2023 році, а не на такому ж рівні, як закладено в проєкт держбюдже- ту. Що ж робитиме українська влада, якщо не вдасться домовитися про отримання коштів від міжнародних партнерів? Внутрішні резерви В умовах воєнного стану державний бюджет передбачає фінансування лише найбільш необхід- ного, тож місце для маневру залишається. Зокре- ма, під скорочення можуть потрапити видатки на підтримку економіки – близько 30 млрд грн. Голова комітету Роксолана Підласа натякнула у коментарях ЗМІ на ймовірний секвестр бюджету (тобто скорочення витрат за окремими статтями), як це було на початку повномасштабного вторгнен- ня. “Ми робили два великі секвестри і скоротили видатки майже на 200 мільярдів гривень. Тобто будуть скорочуватися видатки в усій необоронній сфері”, – прокоментувала вона. Також Верховна Рада може скоротити зарплати в державному секторі. Щоправда, значної економії це не дасть: на зарплати всім держслужбовцям за рік держава витрачає близько 60 млрд грн. Зрештою, скорочення зарплат деяким чиновни- кам, очевидно, наступного року відбудеться. Це передбачено реформою державної служби, яку прописали в прикінцевих положеннях до законо- проєкту про держбюджет на 2024 рік. Видатки на зарплати у десятьох відомствах (чотири з них належать до апарату та вертикалі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури) у проєкті бюджету на 2024 рік скоротяться сумарно на 151,72 млн грн. Особливістю фінансової допомоги США є те, що вона надходить у формі грантів, тобто безповоротної допомоги. Гроші від інших партнерів українцям рано чи пізно доведеться повертати ГРОШІ | ДЕРЖБЮДЖЕТ
  • 40.
    40 | МІСТО Окрімтого, під час цієї реформи планують скоро- тити вакантні посади у державній службі, завдяки існуванню яких вдавалося вирівнювати зарплати чиновників, виплачуючи премії та надбавки (як ві- домо, у зарплаті держслужбовця лише 30% стано- вить його посадовий оклад). Окрім скорочення видатків, влада планує збіль- шити доходи до бюджету. Зокрема, Верховна Рада 19 жовтня ухвалила у першому читанні зако- нопроєкт про додаткове оподаткування доходів банків, яке покликане збільшити планові доходи держбюджету –2024 на 9,9 млрд грн. “Прийняття законопроєкту дозволить забезпечити досягнення соціальної справедливості щодо оподаткування надприбутків банків в умовах воєнного стану”, – йдеться у пояснювальній записці. Ще один крок у напрямку збільшення доходів – вилучення в місцевих бюджетів ПДФО (податку на доходи фізичних осіб), який під час воєнного стану різко збільшився через зростання грошового забезпечення військових. Ціна питання – 93,7 млрд грн у 2024 році. Однак, проти цього законопроєкту різко виступа- ють місцеві громади, попри те, що в Кабміні обіця- ють компенсувати відсутність податку дотаціями. 17 жовтня у Верховній Раді забракло трьох голосів, щоб ухвалити законопроєкт у першому читанні, його відправили на доопрацювання. У разі критичної ситуації з фінансуванням витрат бюджету на соціальні цілі найімовірнішим джере- лом внутрішніх запозичень може стати Нацбанк. Банківський регулятор може зіграти свою роль у наповненні бюджету або за допомогою суттєвого підвищення курсу долара, або прямо фінансуючи видатки, купуючи в уряду ОВДП (облігації внутріш- ньої державної позики). Якщо ж і такі заходи НБУ не допоможуть, то рятувати бюджет доведеться старим перевіреним способом – емісійною гривнею. Наслідки увімкнен- ня “друкарського верстата” усім відомі – девальва- ція української валюти та зростання інфляції. Але на війні як на війні... Cкорочення зарплат деяким чиновникам, очевидно, наступного року відбудеться. Це передбачено реформою державної служби, яку прописали в прикінцевих положеннях до законопроєкту про держбюджет на 2024 рік ГРОШІ | ДЕРЖБЮДЖЕТ
  • 41.
    МІСТО | 41 ЩОДНЯТВОРИ СВОЮ ІСТОРІЮ Івано-Франківська обл., Рогатинський р-н., ТзОВ СУПП «Галпласт» 77046, с. Лучинці, факс/тел.: (03435) 34 544, (03435) 34 545 www. rohatynska.com.ua
  • 42.
    42 | МІСТО ГРОШІ| СКАНДАЛ Статус за гроші та ганьба через лінь: Уляна Пилипець Звідки беруться псевдонауковці і що з ними робити? В Україні маємо вже десятки гучних скандалів щодо незаконного присвоєння наукових звань. Що й казати, якщо один із таких скандалів стосувався четвертого президента України Віктора Януковича, знаного як «проффесор» (саме так він колись про себе написав, з двома літерами «ф»).
  • 43.
    МІСТО | 43 Ізтаких скандалів можна скла- дати рейтинги чи писати про них окремі наукові роботи. Особли- во, якщо врахувати, що навесні новий міністр освіти та науки України Оксен Лісовий – військо- вий, вчитель та директор Націо- нального центру «Мала академія наук України» – теж засвітився в одному з них. Йому висунули звинувачення у тому, що його дисертація містить плагіат. Звід- си виникло припущення, що він писав наукову роботу не сам. Плагіат виявили «пацифісти» Кандидатську дисертацію з фі- лософії Оксен Лісовий захистив ще у 2012 році, тоді він вже очо- лював МАН. Вперше інформацію про те, що робота теперішнього міністра освіти та науки містить плагіат, опублікували на сторінці «Українського руху пацифістів». Ця організація відома не тіль- ки тим, що виступає за «мирне закінчення війни і право кожної людини на відмову від військової служби», а й своєю колабора- ційною діяльністю. Її очільник – відомий скандальний журна- ліст з Івано-Франківська Руслан Коцаба, якого звинувачують у державній зраді. На скріншоті, який опубліку- вала організація, жовтим кольо- ром виділено текст, який Оксен Лісовий начебто вкрав. «Навіть швидкий аналіз автореферату дисертації Лісового О.В. «Соці- окультурна самоідентифікація особистості» (2012 р.) дозволяє виявити запозичення без поси- лань з ознаками механічного копіювання та автозаміни окре- мих словосполучень з авторе- ферату дисертації Арабчука Я.І. «Основні чинники соціалізації особистості в полікультурному середовищі», оприлюдненого ра- ніше, у 2011 р.», – було написано на сторінці. Окрім цього, члени організа- ції звинуватили О. Лісового в тому, що він «уже близько року бере участь у бойових діях, одночасно виконуючи обов’язки директора Малої академії наук України». Згодом інформацію про те, що наукова робота Оксена Лісового не є повністю унікальною, опу- блікували на сайті «Помилки та фальсифікації в наукових дослі- дженнях», де поданий детальний її аналіз. Врешті Лісовий змушений був заявити про свою нульову толе- рантність до академічної недо- брочесності. Тоді він повідомив про те, що має намір відправити свою кандидатську дисертацію на експертизу. «Свою дисертацію подав на перевірку до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, – написав міністр освіти у Facebook. – Не менше за інших чекаю на її результати. І, як уже казав, у разі виявлення будь-яких порушень нової куль- тури академічної доброчесності, до формування якої від мене буде особлива увага, відмовлюся від ученого ступеня кандидата наук». Він пообіцяв, що, як тільки отримає висновок, публічно його оприлюднить. Відмовитися від кандидатської: можна, але сенс? У тому ж березневому дописі Оксен Лісовий анонсував зміну правил гри. «Подав уряду пропозиції щодо змін у нормативній базі, які дозволятимуть будь-якому громадянину, чиновнику, політи- ку добровільно відмовитися від наукового ступеня і (відповідно) від усіх надбавок. Зекономлені кошти держава зможе спряму- вати на користь розвитку науки, оборону чи відбудову», – написав Лісовий. Але хто готовий відмовитися від свого наукового ступеня? Першим і поки що, здається, єдиним вченим, який добровіль- но відмовився від свого науково- го ступеня, є сам Оксен Лісовий. Відтак його кандидатську дисер- тацію ніхто так і не перевірив до кінця. Зникла потреба. Журнал «Місто» намагався знайти інших науковців, які б готові були добровільно відмови- тися від свого наукового ступеня, але цього зробити не вдалося. Нема таких. Принаймні нам про них невідомо. На думку кандидатки наук, доцентки кафедри мовознавства ІФНМУ Ольги Криницької, сама ідея «я відмовляюся від науко- вого ступеня, якщо у моїй роботі виявлений плагіат» – абсурд- на. Мовляв, якщо у науковій роботі виявили плагіат, то це не твоя робота, і, відповідно, ступінь тобі присвоєний неправомір- но. Тож як ти можеш відмовити- ся від того, що не твоє? В тебе просто це мають забрати. ГРОШІ | СКАНДАЛ Першим і поки що, здається, єдиним вченим, який добровільно відмовився від свого наукового ступеня, є сам Оксен Лісовий. Відтак його кандидатську дисертацію ніхто так і не перевірив до кінця. Зникла потреба
  • 44.
    44 | МІСТО «Алетут є й корупційна складова, за яку мала би бути відповідальність, – додає Ольга Криниць- ка. – Якщо ти десять років працював із фальшивим дипломом, адже він тобі був виданий за списану роботу, то ти: 1) протиправно отримував зарплату на своїй посаді, а отже, маєш повернути кошти; 2) зайняв місце людини, яка мала чесні підстави працювати на цій посаді, але, можливо, через тебе змушена була піти замітати вулицю, бо ця вакансія була зайнята. Отже, держава (чи приватний за- клад) зазнала збитків – і матеріальних, і отримала неякісні послуги. І за це має бути відповідальність як за корупцію. А то виходить: ага, так, робота не моя – тоді ОК, я благородно відмовляюся від свого наукового ступеня. Це просто смішно». Професорка кафедри педагогіки початкової освіти Прикарпатського національного університе- ту імені Василя Стефаника, докторка наук Ольга Деркачова акцентує, що вона б не відмовилася від своєї роботи за жодних умов та обставин. Попри те, що кандидатську вона захистила ще у 2003 році. Зрозуміло, що зараз, через 20 років, вона би писала її трохи по-іншому, втім це не підстава відмовлятися від свого наукового доробку і від себе тодішньої. «Це моє досягнення, що далося мені важкою та наполегливою працею, – аргументує Деркачова. – З роками можна переглянути якісь власні ідеї, поди- витися на щось під іншим кутом зору, визнати, що в чомусь ти міг мати хибну думку, бо ти ростеш, розвиваєшся, змінюєшся, але відмовлятися від дисертації – це нонсенс. Який сенс тоді її писати та захищати?» Писати і отримувати задоволення Ольга Деркачова зізнається, що не розуміє ні тих, хто купує наукові роботи, ні тих, хто їх пише на замовлення. «Коли я писала свої роботи, я робила це з лю- бов’ю та задоволенням, а купувати – це ж як? Як жити все життя з хрестом «куплена робота» і нечесно «здобутий» статус? Навіть якщо ніхто не знає, що ти роботу писав не сам. Не бачу тут жод- них виправдань», – каже професорка. На її думку, має бути академічна доброчесність та совісне ставлення до здобуття статусу науковця. «Теж не розумію, коли кажуть, що не мають часу писати. Коли я писала роботу, то абстрагува- лась від всього можливого. Пріоритет – написати роботу. От уявімо, що мене попросили написати комусь поезію чи роман, а потім та людина презен- тує їх під своїм іменем. Дивно, правда? А чомусь із кандидатськими та іншими роботами це не так сприймається. Щиро вірю, що з часом в Україні перестануть працювати подібні організації, попит на купівлю робіт зникне, а здобуватимуть ступінь доктора філософії ті, кому це дійсно потрібно», – вважає Ольга. Підтримує таку думку і Сергій Адамович, док- тор історичних наук, професор. Він припускає, що роботи на замовлення можуть писати викладачі через низький рівень заробітної плати. ГРОШІ | СКАНДАЛ Як жити все життя з хрестом «куплена робота» і нечесно «здобутий» статус? Навіть якщо ніхто не знає, що ти роботу писав не сам. Не бачу тут жодних виправдань
  • 45.
    МІСТО | 45 ГРОШІ| СКАНДАЛ «На жаль, існує така тенденція, що люди пишуть наукові роботи не самі, а купують їх і думають, що якщо раптом їх виженуть з роботи, до прикладу, на державній службі, то, маючи диплом доктора філо- софії чи доктора наук, вони зможуть піти працюва- ти в університет. Але ні, для того, аби викладати в університеті, не достатньо диплома, потрібно мати навички, які жодна інша людина ні за які гроші за вас не отримає. Усе це потрібно самостійно здобу- вати та вчитись», – переконує Адамович. Він додає, що для того, аби тенденція купувати роботи зникла, потрібно, щоб змінилася свідомість людей і щоб держава звернула увагу на цю проблему. Необхідність чи престиж? То що ж таке кандидатська та докторська дис- ертації, для чого вони потрібні і кому? Спробуймо з’ясувати. Кандидатську дисертацію пишуть люди, які пов’язують своє майбутнє з викладацькою діяль- ністю. До 2020 року в Україні тим, хто написав та захистив кандидатську дисертацію, присвоювали науковий ступінь кандидата наук, а з 2021 року присвоюють перший науковий ступінь доктора філософії, як і в більшості країн світу. За новими правилами, аби здобути ступінь док- тора філософії, потрібно закінчити аспірантуру, а впродовж навчання у ній написати низку науко- вих статей, опублікувати їх в наукових збірниках, відвідувати конференції з тематики, яку обрали для дослідження, звітувати про виконання роботи науковому керівникові. Однак виконані вимоги і написана робота ще не означають, що ви отримаєте диплом доктора філо- софії. Перед тим, як допустити роботу до захисту, її вичитують на кафедрі наукового керівника, обго- ворюють і, якщо немає зауважень, рекомендують до захисту. Далі роботу читають незалежні експер- ти у цій галузі – офіційні опоненти. Тобто наукова робота проходить багатоетапну перевірку і вери- фікацію і після того, як будуть отримані позитивні висновки, здобувач чи аспірант допускаються до захисту. На захисті дисертанту ставлять питання за темою його роботи, аналізують відповіді тощо. Багато науковців зупиняються на рівні доктора філософії (кандидат наук – до 2020 року). Другий науковий ступінь – написання докторської дисер- тації та здобуття вченого ступеня доктора наук. Докторська дисертація пишеться за таким же принципом, як і кандидатська, втім для її захисту необхідною умовою є наявність монографії. На цю роботу зазвичай ідуть роки. Втім, якщо наявність наукового ступеня для людини не пи- тання науки, а ознака престижу чи на про всяк випадок («ай, та десь знадобиться»), то такі люди вдаються до хитрощів і замовляють наукову робо- ту за гроші. Продають навіть у Tik-Tok Пропозиція «на ринку» кандидатських чи док- торських дисертацій в Україні величезна. Соцме- режі рясніють оголошеннями, за якими можна на замовлення та «під ключ» придбати роботу. Існу- ють навіть цілі організації, де групи людей пишуть на замовлення відповідні роботи. Ціни різні, як і необхідний термін виконання. «Місто» промоніторило сайти у Google, де пропо- нують написати наукову роботу. Середня вартість кандидатської дисертації в Україні – від $1000, докторської – від $1500 і майже до $2000. За таку суму обіцяють повний супровід: написання роботи відповідно до усіх вимог, внесення правок після за- уваження рецензентів та гарантію того, що робота пройде перевірку на антиплагіат. Уся інформація є у вільному доступі. До прикла- ду, на сайті «Магістр» можна безпосередньо діз- натись вартість дисертації. До прикладу, робота на 180 сторінок з терміном виконання 109 днів кошту- ватиме замовнику 57 570 гривень, а якщо термін виконання менший, то ціна вища. Тобто, якщо ро- боту з тим же обсягом сторінок потрібно написати за 65 днів, то її вартість уже 72 710 гривень. Зрозуміло, що вказані ціни – усереднені, адже вартість залежить ще й від унікальності роботи. За високу унікальність готуйтеся платити дорожче. Акаунти у соцмережах, зокрема в Tik-Tok, де пропонують написати кандидатську дисертацію, не так відкрито афішують ціни. Для того, аби дізна- тися вартість роботи, необхідно спочатку надати усі дані, тобто тему, план, методичні рекоменда- ції, погодити терміни, і тоді з вами зв’язується менеджер. Ціна – після підписання «договору про співпрацю». Замість висновку зазначимо, що довести, чи робота куплена, чи дисертант писав її сам, вкрай важко або й взагалі нереально, а наявність плагі- ату у ній – не доказ того, що роботу купили. Хтоз- на, може, саме тому це нині стало чи не окремою схемою для шахраїв. Середня вартість кандидатської дисертації в Україні – від $1000, докторської – від $1500 і майже до $2000. За таку суму обіцяють повний супровід $
  • 46.
    46 | МІСТО ЗАКОНОДАВСТВО| ОБЕРЕЖНО, ФЕЙК! Статус дитини, постраждалої від війни: Світлана Тимчук що він означає та як його отримати? У соцмережах поширюються фейки про затвердження профільних державних програм чи прийняття нового закону щодо «дітей війни». Зокрема, у них йдеться про те, що діти, народжені після початку війни, або особи, яким на момент 24.02.2022 року не було 18 років, мають право на державні виплати та пільги. Насправді таких програм від держави наразі немає, а статус «дитина війни» взагалі є некоректним.
  • 47.
    МІСТО | 47 Запосиланнями – шахраї Фейкові повідомлення про виплату пільг містять певні по- силання. За ними нібито можна знайти інструкцію, як правильно оформити допомогу та отримати статус «дитина війни». Це типо- ва шахрайська схема, каже Тарас Мороз, начальник відділу проти- дії кіберзлочинам в Івано-Фран- ківській області Департаменту кіберполіції Нацполіції. Аферисти слідкують за подія- ми в мережі, вивчають потреби людей та вишукують таке, на що можна купитись. У нашому випадку наживкою для махінації є тема «діти війни». Адже це пи- тання стало актуальним і всі про нього говорять. Шахраї створюють фейко- ві оголошення із вкладеними посиланнями. Зазвичай ціллю є отримання інформації про бан- ківські картки, тобто це звичай- ний фішинг. «Треба дотримуватися правил інформаційної гігієни, – наголо- шує Тарас Мороз. – І за такими посиланнями переходити не варто». Що це за статус і кому надається Тетяна Гищук, начальни- ця відділу з питань правового захисту дітей Служби у спра- вах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, пояснює, що насправді немає та- кого поняття, як «дитина війни». Це «статус дитини, яка постраж- дала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів». Цей статус надається відпо- відно до постанови 268 Кабінету міністрів України від 5 квітня 2017 року – «Про затвердження порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєн- них дій та збройних конфліктів». Право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії рф не досягла 18 років і внаслідок них: ● отримала поранення, контузію, каліцтво; ● зазнала фізичного, сексуального насильства; ● була викрадена або незаконно вивезена за межі України; ● залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань; ● незаконно утримувалася, у тому числі в полоні; ● зазнала психологічного насильства. Також є категорія дітей, батьки яких загинули, захищаючи те- риторіальну цілісність України, і у них є статус члена сім’ї заги- блого, померлого захисника чи захисниці України. «Власне, є дві категорії, з якими ми працюємо. Перша – це внутрішньо переміщені особи, які належать до категорії дітей, що зазнали психологічного на- сильства. Та друга – батьки яких загинули при обороні держави, – розповідає Тетяна Гищук. – Наразі з іншими категоріями ми ще не стикалися, і дай боже, щоб цього не було». Шахраї створюють фейкові оголошення із вкладеними посиланнями. Зазвичай ціллю є отримання інформації про банківські картки ЗАКОНОДАВСТВО | ОБЕРЕЖНО, ФЕЙК!
  • 48.
    48 | МІСТО Якідокументи потрібні Типова інформаційна картка адміністративної послуги «надання статусу дитини, яка постражда- ла внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів» передбачає певний перелік документів. Основними є: ● заява про надання статусу дитини, яка по- страждала внаслідок воєнних дій та збройних кон- фліктів, зі згодою на обробку персональних даних; ● копія свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини (у разі наявності); ● копія документа, що посвідчує особу заявника; ● копія документа, що підтверджує повноважен- ня законного представника дитини або родинні стосунки між дитиною та заявником (за потребою); ● довідка про взяття дитини на облік як внутріш- ньо переміщеної особи (у разі наявності); ● паспорт громадянина України, виготовлений у формі книжечки (у разі наявності); ● паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон (у разі наявності); ● витяг з реєстру територіальної громади (у разі наявності). Також у заяві зазначається обставина, що мала найбільш негативний вплив на стан дитини. На підтвердження цього подаються відповідні додат- кові документи. Як оформити В Івано-Франківській громаді оформлення стату- су є адміністративною послугою. Мешканці грома- ди звертаються до головного офісу Центру надання адміністративних послуг або до його територіаль- них відділень. Відповідно, є затверджені інфор- маційна і технологічна картки порядку подання документів та написання заяв. Усі документи перевіряються та передаються в Службу у справах дітей. На кожну дитину праців- ники служби формують особову справу. Питання про надання статусу виносять на засідання комісії з питань захисту прав дитини. Після того реко- мендації комісії з питань захисту прав дитини затверджуються на засіданні виконавчого комітету міської ради. «І вже його рішенням фактично надається оцей статус, – каже Тетяна Гищук. – Витяг із рішення виконавчого комітету ми передаємо до наших відділень ЦНАПу. І мешканці громади вже отриму- ють завірений належним чином витяг з рішення виконкому. Це є той документ, який засвідчує, що вони мають цей статус. Тобто посвідчень, бланків – нічого такого немає». Як уже зазначалося, в Івано-Франківській гро- маді більшість заявок надходить щодо дітей, які зазнали психологічного насильства, оскільки пере- містилися з зони воєнних дій і збройних конфлік- тів. До 1 червня поточного року у порядку надання статусу були чітко зазначені території. Зокрема, це були Луганська, Донецька області та частина Харківської. З 1 червня діє постанова «Про внесен- ня змін до Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів», яка по-іншому трактує психологіч- не насильство, і тепер її дія поширюється на всю територію України. Основна теза змін – дитина перемістилась, отже, вже зазнала психологічного насильства. Тобто довідка переселенця – це документ, який засвідчує те, що дитина була переміщеною. У такому випадку, на початку процедури з отриман- ня статусу мешканцям потрібно звертатися не до ЦНАПу, а до міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за актом оцінки потреб. ЗАКОНОДАВСТВО | ОБЕРЕЖНО, ФЕЙК! Основна теза змін – дитина перемістилась, отже, вже зазнала психологічного насильства. Тобто довідка переселенця – це документ, який засвідчує те, що дитина була переміщеною
  • 49.
    МІСТО | 49 ЗАКОНОДАВСТВО| ОБЕРЕЖНО, ФЕЙК! «Вони складають висновок оцінки потреб дитини, – пояснює Тетяна Гищук. – І після того вже з цим актом заявники йдуть до ЦНАПу і подають заяву». Рішення про надання стату- су дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій, має бути прийняте впродовж 30 кален- дарних днів. Однак через велику кількість заявок процес надання зазвичай займає півтора місяця. «Хочу зауважити, що в нашій територіальній громаді, мож- ливо, через велику кількість внутрішньо переміщених осіб, дуже багато звернень саме щодо надання цього статусу. Станом на 27 жовтня його надали 186 дітям, – говорить начальниця відділу. – У нас на одній комісії можуть розглядати справи 20 дітей, а це досить багато». Важливим є те, що досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу. Крім того, навіть якщо родина повер- неться додому і вже не матиме статусу переселенця, статус ди- тини, що постраждала внаслідок воєнних дій, надається один раз і діє протягом усього життя. Пільг як таких немає Фактично на сьогодні статус дитини, що постраждала внаслі- док війни, надає право на безко- штовне харчування в закладах дошкільної та шкільної освіти, розповідає начальниця відділу. «Якщо дитина перебуває в нас на обліку як така, що опинилася у складних життєвих обставинах, то вона може безкоштовно оз- доровлюватися. Також це може надати сім’ї додатковий бал при постановці на квартирну чергу, щоб ця сім’я швидше отримала помешкання, – каже Тетяна Ги- щук. – Якихось інших гарантій чи нормативного документа, який би їх визначав, поки що немає». Біженцям не надається Начальниця відділу з питань правового захисту дітей Служби у справах дітей виконавчого ко- мітету зазначає, що були звер- нення і від франківців, які унас- лідок війни виїжджали за межі України та згодом повернулися. Наразі таким дітям вказаний статус не надається. «На жаль, наш законодавець на сьогодні не надав такого роз’яс- нення. Немає такої можливості надати статус, – каже Тетяна Гищук. – Хоча ми всі розуміємо, що наші діти також перебувають у бомбосховищах, так само пере- міщалися за межі України. Ми усе розуміємо. На жаль, поки що не передбачено надання статусу таким дітям». Скільки дітей постраждало З початку повномасштабного вторгнення в Україні постражда- ли тисячі дітей. Згідно з інформа- цією Офісу генпрокурора, станом на 14 листопада загинуло 510 дітей та 1144 – отримали пора- нення різного ступеня тяжкості. Зазначено, що ці цифри не є остаточними, оскільки не врахо- вують ситуацію на звільнених те- риторіях, окупованих територіях та в місцях ведення бойових дій. Крім того, чимало дітей депор- товані до росії, втратили батьків, зазнали фізичного, сексуального чи психологічного насильства. Навіть якщо родина повернеться додому і вже не матиме статусу переселенця, статус дитини, що постраждала внаслідок воєнних дій, надається один раз і діє протягом усього життя
  • 50.
    50 | МІСТО ЗАКОНОДАВСТВО| ВАЖЛИВЕ Звітність може нашкодити Роксолана Остапчук Чому волонтери проти посиленого регулювання гуманітарної допомоги З 1 грудня для благодійних організацій, які працюють з гуманітарною допомогою, змінюються правила роботи. Мінсоцполітики заявляє, що це необхідно, аби боротися із «схемами» та убезпечити самі фонди від проблем. Як нові правила вплинуть на допомогу фронту та що це означає для волонтерських організацій читайте в матеріалі «Міста».
  • 51.
    МІСТО | 51 Щозміниться? Допомогу в Україну безоплатно надсилає донор, який добровільно надає її отримувачам в Украї- ні. Зараз для ввезення гуманітарної допомоги в Україну Благодійний фонд (БФ) повинен отримати лист-звернення від військової частини або іншого набувача, який свідчить про потребу в тій чи іншій продукції. Цей лист надається працівникам Державної мит- ної служби на кордоні. Далі фонд створює деклара- цію для митників, аби цю допомогу законно ввезти з нульовим митом. З 1 грудня листи-звернення скасовуються. Нато- мість фондам-отримувачам гуманітарної допомоги потрібно авторизуватися в Єдиному реєстрі отри- мувачів гуманітарної допомоги, скориставшись електронним підписом. Для цього вказується ЄДР- ПОУ організації, за яким з реєстру далі підтягуєть- ся інформація про місце її реєстрації та керівниц- тво. Так БФ присвоюється індивідуальний номер у Єдиному реєстрі. Далі, аби ввезти вантаж, його потрібно заде- кларувати. Хоча реєстр працював і раніше, тепер без електронної реєстрації буде неможливо ство- рити декларацію для ввезення вантажу. Зміст де- кларації не зміниться, але вони подаватимуться в електронному форматі й матимуть унікальний номер. З моменту реєстрації вантажу до моменту пе- ретину ним кордону даються 30 днів. На кордоні митники повинні звірити фактичний вантаж з вказаним у декларації. Так гумдопомога проходить кордон. Коли вантаж перебуває на території України, фо- нди зобов’язані прозвітувати про її використання до 15 числа наступного місяця з моменту ввезен- ня, але не більше ніж через 90 днів. Також потрібно вказати, яка кількість була пе- редана набувачам, яка – залишилася на складах, скільки зіпсувалося чи не було прийнято фондом через неналежну якість. У разі порушення вимог фонд втрачає статус отримувача допомоги на шість місяців. Що кажуть волонтери? Благодійні фонди скаржаться, що нове регулю- вання сповільнить процес ввезення та розподілу гуманітарної допомоги. Крім того, воно найбільше вдарить по невеликих організаціях, у яких часто немає штатних бухгалтерів, які могли б опікувати- ся документацією. Також існує загроза скорочення допомоги від іноземних донорів, які власноруч допомогу зби- рають і роздають постраждалим, адже вони не зможуть зареєструватися в базі без українських документів. ЗАКОНОДАВСТВО | ВАЖЛИВЕ Коли вантаж перебуває на території України, фонди зобов’язані прозвітувати про її використання до 15 числа наступного місяця з моменту ввезення, але не більше ніж через 90 днів.
  • 52.
    52 | МІСТО «Оскількивійна не лише в Україні, волонтери, які хочуть допомагати цивільним, знайдуть кому допомогти й окрім нас, де немає обліку та перепон. На фронтових зонах прослідкувати за тим, кому була надана допомога й в якій кількості нереально, тому, в першу чергу, від таких змін постраждає цивільне населення», – каже волонтерка «Громад- ської ініціативи Галичини» Леся Качурова. Волонтерка наголошує, що такі зміни створюють перешкоди, й не зрозуміло, як це вплине на бо- ротьбу з корупцією. Леся Качурова переконана, що ті, хто хотіли перепродати допомогу чи забрати її для своїх потреб, знайдуть вихід і з такої ситуації. «Такі нововведення може придумати той, хто ніколи не працював волонтером. Наведу аналогію: якщо йде пожежа, ніхто ж перед тим не пише, що треба виділити стільки води на гасіння, а скільки рятувальників приїде, а скільки їм треба бензину на виїзд – пожежу спочатку гасять, а потім роз- бираються. Якщо таким чином хотіли уникнути зловживання – для цього є правоохоронці», – додає волонтерка. Така несподівана обов’язкова звітність може різко зупинити значний потік критично необхідної на фронті допомоги, яку завозять малі та іноземні фонди, пояснює волонтерка благодійного фонду «Свій за свого» Лідія Анушкевичус. «Від іноземних донорів потрібна буде дуже до- кладна інформація про допомогу, яку вони пла- нують привезти, а саме – кількість, ціна, терміни придатності, відсоток зносу, якщо це вживані речі. Це ускладнить роботу іноземних фондів, які, як і ми, не мають додаткових ресурсів, щоб займатися цим обліком», – каже Лідія Анушкевичус. Волонтерка вважає, що такі зміни пов’язані, в першу чергу, з гучними справами про розкрадання гуманітарної допомоги. Однак нова звітність не заш- кодить «ділкам», адже шахраї розроблять нові схеми. «Наша боротьба і наша перемога тримається на зусиллях армії, владі та громадянському суспіль- стві, активною частиною якого є волонтерський рух. Якщо влада хоче боротися з незаконним використанням гуманітарної допомоги, то нехай це робить. Зараз це виглядає лише як шкідництво», – додає Лідія Анушкевичус. Реакція Мінсоцполітики Через масові заклики та створення петиції про відтермінування вступу в дію нововведень Мініс- терство соцполітики створило робочу групу для напрацювання змін у правилах ввезення та облі- ку гуманітарної допомоги. Ключовим завданням діалогу стане напрацювання змін до законодавства (постанов та законів), яке регулює ввезення та облік гуманітарної допомоги. Поки що про зміни чи відтермінування не оголо- шували, але з 1 листопада волонтерським спіль- нотам надали доступ до тестової версії системи. Наразі єдине, чим переймаються волонтери – май- бутня важка зима, під час якої допомоги бійцям та населенню треба буде в рази більше. ЗАКОНОДАВСТВО | ВАЖЛИВЕ Якщо йде пожежа, ніхто ж перед тим не пише, що треба виділити стільки води на гасіння, а скільки рятувальників приїде, а скільки їм треба бензину на виїзд – пожежу спочатку гасять, а потім розбираються Якщо влада хоче боротися з незаконним використанням гуманітарної допомоги, то нехай це робить. Зараз це виглядає лише як шкідництво
  • 53.
  • 54.
    54 | МІСТО ЛіліяГриневич: «Із вчителями іноземної мови та інформатики у нас проблема» Тетяна Соболик Народна депутатка України 7-го та 8-го скликань, ексміністерка освіти і науки та радниця чинного міністра освіти і науки Лілія Гриневич у листопаді була з візитом в Івано- Франківську. Вона взяла участь у форумі «Освітні діалоги Прикарпаття», де обговорювали проблеми освіти під час війни. «Місто» поговорило з нею про це окремо. ЖИТТЯ | ДІАЛОГ
  • 55.
    МІСТО | 55 ЖИТТЯ| ДІАЛОГ Пані Ліліє, розкажіть про свій візит до Івано-Франківська, зокрема, чи дають такі заходи якийсь реальний результат? В освіті ситуація постійно змінюється, з’явля- ються нові технології і можливості, а в нас це все ще накладається на виклики війни, тому важливо шукати рішення і надихати людей на професійний розвиток у складних умовах. На цьому форумі ми говорили про впровадження реформи «Нова укра- їнська школа», яка розпочалася у 2017 році. Діти, які першими почали вчитися за її правилами, за- раз у 6-му класі. Суть реформи полягає у тому, щоб відійти від методу лише давати знання і навчити дітей застосовувати їх для вирішення практичних завдань у житті, а також виробляти власні ставлен- ня на основі цінностей. Це компетентнісний підхід, а також навчання передбачає формування «м’яких навичок» (soft skills), критичного мислення, креативності, вміння керувати своїм емоційним станом тощо. Ці нави- чки для сучасної людини надзвичайно важливі. Втім, слід визнати, що впродовж останніх двох років реформа імітувалась, а не здійснювалась. Не виділили коштів на оновлення класів, не було цільового підвищення кваліфікації вчителів, біль- шість підручників не відповідає новим підходам, і це позначилося на впровадженні реформи. На форумі ми говорили, як перезавантажити ре- форму, щоб діти отримали сучасну якісну освіту. Проблема лише у грошах? Фінансування не було в 2022 році, а цього року нарешті виділено 470 млн грн на обладнання і професійний розвиток вчителів. Гроші виділили восени, і хоча це недостатньо, але вже якийсь початок. Наразі нам треба якось компенсувати те, що ми не додали упродовж цих років. Є проблеми у зв’язку з тим, що під час пандемії діти навчалися дистанційно. Зараз через війну близько третини на дистанційному навчанні. Звіс- но, через це знижуються навчальні досягнення. Адже дистанційне навчання потребує самодисци- пліни. Дорослим себе важко дисциплінувати, а що говорити про дітей! Особливо погано впливає це на дітей початкової школи. Зараз важливо подолати освітні втрати, спричи- нені війною. Вони виникають, коли дитина пропус- тила якісь теми і відстає порівняно з дітьми, які мали можливість навчатися очно або без перерв. Тому має бути окремий напрямок роботи вчите- лів із виявлення цих освітніх втрат. Для цього є діагностичні тести, можна протестувати дитину і додатково пояснити незасвоєний матеріал. Бо навчальні прогалини, якщо з ними не працювати, лише поглиблюються. Якщо дитина не зрозуміла чогось із математики, то далі їй буде все складні- ше. Так вона втрачає інтерес і випадає з процесу навчання. Зараз міністерство працює над тим, щоб були україноцентричні курси, де діти зможуть вчити окремі предмети – українську мову, географію та історію. Також треба продумати, що буде, коли діти повернуться в Україну
  • 56.
    56 | МІСТО Хочупоговорити про повернення дітей з-за кордону. Яка ситуація з цим зараз? Для родин, які будуть приймати рішення, повер- татися чи ні, одним із чинників стане, в яких умо- вах дитина буде продовжувати навчання. Звичай- но, в першу чергу, люди будуть зважати на те, чи є в них житло та працевлаштування. Проте й в освіті ми повинні створити їм сучасні умови. Насмілюся сказати, що в початковій школі у нас такі умови створені в результаті реформи, але тре- ба працювати над їх створенням у базовій і стар- шій школі, і найголовніше – запропонувати дітям адаптацію. Серед тих, хто за кордоном, є частина дітей, які вчаться у наших школах дистанційно. Втім деякі діти покинули навчання в українській школі, бо не витримують подвійного навантаження – вчити- ся одночасно у нашій школі і в школі тієї країни, де зараз живуть. Важливо не втратити зв’язок із цими дітьми. Зараз міністерство працює над тим, щоб були україноцентричні курси, де діти зможуть вчити окремі предмети – українську мову, геогра- фію та історію. Також треба продумати, що буде, коли діти повернуться в Україну, і запропонувати шляхи, як їх адаптувати у нашій системі освіти. Адже будуть освітні прогалини, які є між освітніми програмами в Україні та інших країнах. У рамках реформи освіти є ідея ввести в українських школах двомовне викладання –українською та англійською, тобто за- провадити модель так званої «білінгвальної освіти». Чи вчасно зараз порушувати це питання, коли значна частина дітей добре не знає рідної мови? Білінгвальні школи існують у світі. Але спершу треба переконатися, що дитина володіє рідною мовою. Вивчення англійської нам надзвичайно потрібне, зважаючи на перспективи європейської та євроатлантичної інтеграції, а також з огляду на те, що Україна, напевно, назавжди залишиться країною-фронтиром, яка оберігає демократичний світ. Нашим громадянам треба дуже добре володі- ти англійською та іншими європейськими мовами, щоб легко комунікувати у бізнесі, науці, освіті, сфері безпеки й оборони. Це дасть українцям мож- ливість швидше й більш ефективно відбудовувати Україну після війни. Але так, це не повинно бути на шкоду україн- ській мові. Воно повинно розширити наші можли- вості комунікації з партнерами. У програмах «Нової української школи» виділе- но більше годин для вивчення англійської мови, включно з початковими класами. Окрім того, вчи- телі мають володіти комунікативними методиками навчання. Тобто навчити дітей розмовляти, а не лише читати і заучувати тексти напам’ять. ЖИТТЯ | ДІАЛОГ У результаті інфляції і відсутності підняття, сьогодні зарплата молодого вчителя дуже низька. Навіть якщо він хоче навчати і має до цього хист, йому важко вижити з низькою зарплатою, і він шукає іншу роботу
  • 57.
    МІСТО | 57 ЖИТТЯ| ДІАЛОГ Якість викладання – це окрема тема. На жаль, буває, що вчителі англійської самі не можуть говорити англій- ською. Так, багато залежить від мето- дики. Ви справедливо зауважи- ли, що вчителі бувають різними, а із вчителями іноземної мови у нас є проблеми, як і з вчителями інформатики. Це тому, що люди з такою освітою і хорошою ква- ліфікацією можуть знайти собі місце роботи із набагато вищою оплатою праці, ніж у вчителя. Тож найбільший виклик – це необхідність піднімати зарпла- ту вчителям. Останнє серйозне підняття зарплати вчителям було у 2017 році – тоді її підвищили на 50-85%, залежно від кваліфікації вчителя. З того часу суттєвого підняття не було, а впродовж останніх двох років їхня зарплата взагалі не зростала. Так, у результаті інфляції і відсутності підняття, сьогодні зарплата молодого вчителя дуже низька. Навіть якщо він хоче навчати і має до цього хист, йому важко вижити з низькою зарпла- тою, і він шукає іншу роботу. Поговорімо про приватні школи. Якщо дитсадків та закладів вищої освіти, які надають освітні послуги за гроші, у нас досить багато, то приватних шкіл чомусь значно менше. В Україні приватні школи мають академічну свободу, вони встановлюють вищу зарплату і, таким чином, заохочують кращих вчителів працювати у себе. А закон 2017 року визначив, що до приватних шкіл може надходити фінансування за дитиною. Тобто частина коштів як субвенція від держави може спрямовуватися у приватну школу. Це невелика сума, однак багато українських приватних шкіл отримували цю субвенцію до 2022 року. Приватні школи мають бути. Це альтернатива, вони йдуть по- переду, маючи більше ресурсу і залучаючи талановитих вчителів. Важливо лише, щоб вони розу- міли свою соціальну відповідаль- ність. У нас були такі приклади, коли одна з приватних шкіл брала участь у розробці системи підвищення кваліфікації вчителів початкової школи, популяризу- ючи дуже цікаві методики. Вони застосовували у своїй школі методики канадської і фінської шкіл, а згодом ми змогли їх адаптувати в українській освіті. Таким чином, приватні школи діляться досвідом через систему державної освіти, і ці методики стають доступними більшій кіль- кості дітей. Якою має бути зарплата вчителя, щоб його робота була престижною? У законі про освіту сказано, що мінімальна зарплата вчителя-по- чатківця має відповідати трьом мінімальним заробітним платам. Зараз мінімальна зарплата – 6,7 тис. грн. От множимо цю цифру на три. Якщо молодий вчитель прийде у школу й отримає 20 тис. грн, а далі в процесі карʼєри з досвідом отримуватиме ще вищу заробітну плату, то є шанс, що він потрапить у прошарок середнього класу, адже це вже більш-менш конкурентна зарп- лата. Нагадаю, вчителі в циві- лізованих країнах якраз є пред- ставниками середнього класу. А зараз молодий вчитель отримує вдвічі менше. От вам і різниця. Скільки зараз коштує дер- жаві навчання однієї дитини у школі? Цифра змінюється щороку і в кожній окремій школі. Це зале- жить від інфляції, зарплати, ко- мунальних послуг. Певна цифра закладається як освітня субвен- ція у держбюджеті, а місцеві громади ще дофінансовують. Зокрема, йдеться про навчальну компоненту за вибором, факуль- тативи чи групи продовженого дня, які фінансуються з місцевих бюджетів. Закон «Про освіту» 2017 року зобов’язує школи публікувати свої річні бюджети, і, маючи їхній річний бюджет, можна по- рахувати, скільки коштує навчан- ня одного учня. У середньому, навчання учня у школі коштує 23 тис. грн на рік, у містах у ве- ликих школах це може становити навіть менше 20 тис, а в сіль- ській місцевості може досягати понад 50 тис. грн. Парадокс, але чим менша шко- ла, тим дорожче для держави обходиться навчання дитини, але це не гарантує якісних резуль- татів навчання. У маленьких школах, як це показують резуль- тати ЗНО, на жаль, фіксують гіршу якість навчання, бо один вчитель може викладати кілька предметів, там нема лабораторій, обладнаних кабінетів тощо. Тому й необхідно для учнів старших класів забезпечувати доїзд до опорних шкіл з кращими можли- востями.
  • 58.
    58 | МІСТО ЖИТТЯ| ПИТАННЯ Захід безпеки чи обмеження свободи: Світлана Тимчук про доречність комендантської години на Прикарпатті Із введенням воєнного стану в Україні одним із заходів контролю та безпеки стало встановлення комендантської години. Однак із часом мешканці відносно спокійних регіонів почали висловлювати сумніви щодо необхідності її запровадження без вагомих на те підстав. То чи доцільна комендантська година в Івано-Франківській області?
  • 59.
    МІСТО | 59 Відповідальностіза порушення немає На території Івано-Франківської області комен- дантська година встановлена наказом Івано-Фран- ківської обласної військової адміністрації від 25 лютого 2022 року. З 29 березня 2023 року вона діє з 00:00 до 05:00. Під час комендантської години не можуть пра- цювати магазини та розважальні заклади, а цивіль- ним заборонено пересуватися містом без спеціаль- ної перепустки. Виходити з дому дозволено тільки для того, щоб дійти до найближчого укриття під час повітряної тривоги. Як зазначають у Головному управлінні Націо- нальної поліції в Івано-Франківській області, якщо людина перебуває на вулиці в заборонений промі- жок часу, правоохоронці з’ясовують причину по- рушення обмежень. Вони мають право перевіряти наявність у неї документів, що посвідчують особу, та документів, що надають право пересування. «Надалі з цими особами проводять профілактичні бесіди щодо недопущення порушення комендант- ської години, – зазначають у поліції. – Оскільки станом на сьогодні відповідальності за це не перед- бачено». Відповідаючи на запитання, як вплине на ситуа- цію в регіоні зменшення тривалості або скасуван- ня комендантської години, у поліції зазначили, що на території області у зв’язку з її введенням знизився рівень вуличної злочинності. Зокрема, йдеться про вчинення таких злочинів як хулі- ганство, грабежі, крадіжки, нанесення тілесних ушкоджень. Люди проти збільшення тривалості На початку листопада під час засідання Ради оборони області розглядали питання щодо збіль- шення тривалості комендантської години з 23:00 вечора до 05:00 ранку. Аргументували це зменшен- ням тривалості світлового дня, а метою визначили недопущення ускладнення криміногенної ситуації. Прийняття рішення відтермінували, щоб вивчити думку громадськості. Упродовж тижня на теле- грам-каналі голови ОВА Світлани Онищук прово- дилося опитування. У ньому взяли участь 7107 лю- дей, і проти збільшення тривалості комендантської години проголосувало 76%. «Чималого резонансу питання набуло у медіапро- сторі. У коментарях до публікацій щодо зміни часу комендантської години люди здебільшого вислов- лювалися проти збільшення її тривалості, – написа- ла у своєму дописі Світлана Онищук. – З огляду на це комендантська година на Прикарпатті й надалі триватиме з 24:00 до 05:00». ЖИТТЯ | ПИТАННЯ Якщо людина перебуває на вулиці в заборонений проміжок часу, правоохоронці з’ясовують причину порушення обмежень. Вони мають право перевіряти наявність у неї документів
  • 60.
    60 | МІСТО Безнічної роботи краще Менеджерка закладу швидкого харчування, який розташований неподалік вокзалу, розповідає, що із введенням комендантської години кардинально змінився розклад роботи закладу. Раніше вони працювали цілодобово, а тепер з 8:00 до 22:00. Вона зауважує, що прибуток у закладі не зменшився, а працю- вати в таких умовах стало значно краще. «Нічна зміна була морально важкою для працівників, – зазна- чає менеджерка закладу. – Адже вночі сюди часто заходили клієн- ти напідпитку, яких було важко обслуговувати. Іноді навіть дово- дилось викликати охорону». Великі збитки Керуючий менеджер фран- ківського філіалу служби Opti Taxi Надія Швець розповідає, що вони дотримуються правил комендантської години та не об- слуговують клієнтів під час неї. Служба має свій колцентр, який працює з 5:00 ранку до опівночі. Проте водії є незалежними партнерами сервісу, які працю- ють за договором. Вони заванта- жують додаток служби та корис- туються ним, сплачуючи комісію. А пасажирський додаток працює цілодобово. Є окремі водії, які мають пере- пускні документи та можуть пересуватись під час комендант- ської години. Вони використову- ють пасажирські додатки місце- вих служб таксі та приймають нічні замовлення. «Тобто в цьому додатку па- сажир може собі сам створити замовлення, без нашої участі, – пояснює Надія Швець. – А далі все залежить від того, чи в цей час у програмі буде активним водій, який може його виконати. Це ми вже не контролюємо. Зде- більшого все закінчується тим, що замовлення ніхто не приймає і воно закривається як невикона- не». Надія Швець пояснює, що вар- тість поїздок коригується залеж- но від часу, коли здійснюється замовлення, та від попиту на поїздку. До прикладу, ближче до комендантської години вона буде вищою. Через відсутність до- статньої кількості таксистів ціна замовлення зростає, щоб прива- бити водія. А у комендантську годину включена націнка, щоб відбити бажання у людей зайвий раз викликати сервіс уночі. Раніше служба працювала ціло- добово, тож комендантська годи- на дуже вплинула на її роботу. «У зв’язку з війною і з тим, що немає нічної роботи, у нас відпа- ла дуже велика кількість замов- лень – як мінімум, половина, – говорить менеджерка. – Тобто ми як компанія маємо збитки». Коли не було нічних обмежень, довший час працювали закла- ди громадського харчування, розважальні заклади, клуби, ресторани та бари. Люди вночі відпочивали та, відповідно, кори- стувалися послугами таксі. «І в нас завжди робота водіїв була поділена на нічну та денну зміни, – розповідає Надія Швець. – А тепер склалось так, що нічної зміни немає. Усі «нічники» пере- йшли у денну зміну. І той шмато- чок денної роботи, що залишився, вони між собою розділили. Тобто в усіх тепер менше роботи». Пів ночі на вокзалі Попри те, що у регіонах діє комендантська година, міжмісь- ке транспортне сполучення ніхто не скасовував. Так, мешканка Івано-Франківської громади Уля- на поділилася досвідом нічної поїздки на вокзал. Каже, раніше ніколи не ви- кликала таксі у комендантську годину, тому було дуже страшно, що замовлення ніхто не прийме. Дівчина хвилювалася, що їй до- ведеться йти вночі пішки або ж взагалі втратити потяг. «Я здивувалася, коли таксист швидко прийняв моє замовлення, – говорить вона. – Поки ми їхали, у нього не змовкав телефон від постійних запитів на поїздки». Близько 4-ї ранку на вокзалі зал очікування був заповнений на 40%. Серед присутніх були люди, які настільки хвилювали- ся, щоб не пропустити свій потяг через комендантську годину, що чекали там ще від опівночі. Негативний вплив на ритм життя Франківка Світлана Смоляк ви- ступає проти комендантської го- дини у нашому регіоні. Каже, що не бачить доцільності у її запро- вадженні, а дія таких обмежень суттєво впливає на ритм життя. «Вона потрібна тільки там, де реально є небезпека, – переко- нана Світлана. – У нашій області, слава богу, відносно спокійно, ми в тилу, тому необхідності у її дії я не бачу». Разом із сім’єю Світлана побу- вала на Закарпатті, де немає ко- мендантської години. Каже, що там перебувати набагато легше психологічно. ЖИТТЯ | ПИТАННЯ Вартість поїздок коригується залежно від часу, коли здійснюється замовлення, та від попиту на поїздку. До прикладу, ближче до комендантської години вона буде вищою
  • 61.
    МІСТО | 61 ЖИТТЯ| ПИТАННЯ Разом із сім’єю Світлана побувала на Закарпатті, де немає комендантської години. Каже, що там перебувати набагато легше психологічно «Таке враження, що вони за якоюсь завісою. У нас ці обмеження створюють психологічний вольо- вий бар’єр, а в них його немає, – ділиться франків- ка. – Їхнє планування життя не прив’язане ні до чого, і так набагато легше жити». Вона переконана, що такий підхід, як на За- карпатті, є правильним. Адже будь-якій людині потрібне перезавантаження, бо вона видихається і вигорає. «Так складаються обставини, що бойові дії ве- дуться на сході, а не в нас. Тому ми маємо працю- вати інакше. Для того, щоб ми могли ефективно вести цю війну, ми мусимо функціонувати по-іншо- му, – наголошує Світлана. – Ми це робимо, працю- ючи на волонтерських засадах. Але нам потрібні сили та перезавантаження». Багато нюансів виникає з медичними послугами. Не працюють навіть цілодобові аптеки, наголошує жінка. Зрозуміло, що в кожного має бути певний набір ліків в аптечці. Але ж бувають різні ситуації, особливо, коли вдома маленькі діти. Вкрадена юність Вплив комендантської години відчувається у різ- них сферах життя та бізнесу. А Світлана Смоляк бачить його ще й на молоде покоління. У неї троє дітей. Так, на шестикласника та дев’ятикласника ці обмеження не дуже впли- вають, адже їм цілком вистачає часу на відпо- чинок. Однак, значний дискомфорт відчуває її старший син, який зараз на першому курсі університету. «Я точно можу сказати, що та молодість і той адреналін, який є в його роки, пізніше таким уже не буде. І діти втрачають ці миті, коли у тебе купа емоцій, вільний розум і ти просто кайфуєш від життя, – зазначає франківка. – У наших дітей вони просто викреслені з життя, тому що у них війна... Навіть попри те, що вони не воюють, але психоло- гічно це зачепило кожного». До теми 28 жовтня народні депутати України зареєстру- вали законопроєкт щодо запровадження штрафів за порушення комендантської години. У ньому пропонується передбачити штраф за порушення діючих обмежень. Для громадян – від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних міні- мумів доходів, тобто від 8500 до 17 тисяч гривень. А для суб’єктів господарювання: від трьох тисяч до шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто – від 51 до 102 тисяч гривень. «Мета законопроекту – встановити адміністра- тивну відповідальність за порушення громадянами комендантської години, та порушення суб’єктом господарювання встановлених на відповідній тери- торії спеціального режиму світломаскування або режиму роботи під час дії воєнного стану», – за- значається на сайті парламенту.
  • 62.
    62 | МІСТО 5порад, як вивчити мову від Анни Величко Тетяна Соболик Іванофранківка Анна Величко викладає англійську все своє життя. У 20 років стала вчителем приватних курсів, а в 21 вже заснувала свою школу з вивчення англійської мови для діток «Капітошка». Згодом вона розширила свою діяльність і відкрила школу для дорослих, яка у зв’язку з епідемією COVID-19 перейшла на роботу у форматі онлайн. Школа велика, включає програму вивчення мови на різних рівнях, налічує понад 3000 українських студентів, які приєднуються до занять з різних куточків світу. На цьому Анна не зупинилася. Нещо- давно у Львові вона відкрила ще одну офлайн-школу для підлітків та дорослих. Анна Величко склала багато міжна- родних іспитів, підтвердила володіння мовою на рівні С1 на Кембриджському іспиті, пройшла курс з методики викла- дання англійської мови дорослим CELTA і отримала сертифікат міжнародного зразка, завдяки чому має право викла- дати англійську в більшості країн світу. Певний час навчалася у США – вдоскона- лювала знання мови і методику її викла- дання. Наразі продовжує вчитися, щоб отримати рівень С2, відтак щодня сидить за книжками. Вчитися, вважає Анна, потрібно усе життя. З читачами «Міста» вона поділи- лася п’ятьма порадами, як вивчити мову. ЖИТТЯ | ПОРАДИ
  • 63.
    МІСТО | 63 1.Знайти людину, з якою буде емоційно ком- фортно. Вивчення англійської – це забіг на довгу дистанцію. Ми не розраховуємо вчитися лише два місяці, це довгий процес, і тому нам потрібно обрати людину, близьку по духу, зручний формат і темп. Кожен має сам вирішити, чи вчитися щодня, чи, наприклад, двічі на тиждень. Головне – заходи- ти на довгу дистанцію із задоволенням. 2. Систематичність і дисципліна. Часто люди розслабляються на шляху і починають пропускати заняття. Чи то лінь проявляє себе, чи то сподіван- ня вивчити мову швидко не виправдалися. Але це, як спорт: якщо хочете наростити м’язи, то треба тренуватися. Іншого способу немає. 3. Створити англомовну атмосферу навколо: філь- ми, серіали, музика і спілкування. Дивитися англо- мовні фільми та серіали з англійськими субтитрами. Викладач може підібрати фільми для будь-якого рів- ня. Важливо не дивитися занадто складні фільми, якщо у вас низький рівень володіння мовою, щоб не відбити у себе бажання її вивчати. Щодо музики, старайтеся почути елементарні конструкції у піснях, вслуховуйтеся у вимову. Слухайте подкасти. Радіо – це незле, але слухати подкасти на своєму рівні – ще більш ефективно. І якщо є можливість спілкуватися з іноземцями – це чудово. 4. Якщо є змога, то варто подорожувати і не боятися робити помилки. Це неймовірний досвід, адже європейці чудово говорять англійською. Коли ти подорожуєш, то у тебе немає вибору, ти мусиш спілкуватися англійською. 5. Хвалити себе за свої найменші досягнення. На перших рівнях люди часто знецінюють себе, не помічають маленьких кроків. Краще робити ана- ліз після кожного завдання, дивитися, що ви вже вивчили і що вже вмієте. Слід казати собі «дякую», а якщо є час, то вести щоденник – це буде додавати мотивації. Крім того, Анна Величко розповіла, що не варто перейматися і спеціально опановувати британ- ську чи американську вимову, якщо вам потрібна англійська для мандрів чи саморозвитку. Таке завдання перед собою можуть ставити лише ті, хто планує виїжджати за кордон і знає конкретно, куди. Інші ж мають розуміти, що здебільшого вони будуть спілкуватися англійською з людьми, у яких англійська – друга мова. Відтак не важливо, чи у них британська вимова, чи американська. Важливо лише те, що вони розмовляють. Також викладачка не погоджується з тверджен- ням, що мову слід вивчати тільки з носієм. Зазна- чає, вивчення мови з носієм ефективне на високих рівнях і дієве у розмовних клубах, проте на почат- кових рівнях краще вивчати її з нашими вчителя- ми. «Носії мови погано працюють з методологією і не несуть інформації на початкових рівнях, – ділить- ся Анна. – А це нормально, коли викладач іноді переходить на рідну мову студента, щоб пояснити тему. А коли ви працюєте з носієм мови, то він не зможе вам доступно пояснити деякі речі і грамати- ка може просідати. Словом, з носіями мови добре вчитися лише у тому випадку, якщо маєш високий рівень. Я іноді теж беру у них уроки». Анна додає, що відвідала безліч семінарів, вебі- нарів і курсів, відтак переконана, що українські вчителі дуже круті. Адже ми – розумна нація, яка багато працює над собою у кожній сфері. «На жаль, у нас є комплекс меншовартості, і багато хто вважає, що українські вчителі гірші за носіїв мови, але насправді вони дуже сильні. А з акцентом треба змиритися: він буде присутній усе життя, навіть якщо ви проживете у США 30 років. Проте його будуть чути лише ті, для кого англій- ська є рідною», – підсумовує викладачка. ЖИТТЯ | ПОРАДИ
  • 64.
    64 | МІСТО «Зробимовсе, щоб комунальний заклад «Дім Воїна» став справжньою домівкою для ветеранів» – Микола Крошний Кілька тисяч військовослужбовців з Франківської громади сьогодні захищають Україну в лавах ЗСУ. Після Перемоги всі вони повернуться додому і більшість з них потребуватиме особливої уваги та ставлення як від влади, так і від суспільства. В Івано- Франківську, попри велику кількість програм допомоги для ветеранів та їх родин, готуються і до цього. Майже пів року тому в місті створили комунальний заклад «Дім воїна». Очолив його Микола Крошний, який і сам є учасником бойових дій. Як конкретно комунальний заклад допомагатиме ветеранам та їхнім родинам читайте в інтерв’ю. ЖИТТЯ | ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ
  • 65.
    МІСТО | 65 Наскількия знаю, то далеко не у всіх облас- них центрах є такі заклади як «Дім воїна», наскільки важливим є відкриття такого ве- теранського центру в Івано-Франківську? Кілька тисяч воїнів з франківської громади сьо- годні захищають Батьківщину в лавах ЗСУ. Віримо і сподіваємося, що всі вони незабаром повернуться додому з Перемогою. Але, як людина з військовим досвідом, як людина, яка теж воювала, можу сказа- ти, що війна у кожному, хто на фронті залишає пев- ний слід, і, як правило, не дуже приємний, особливо у психологічному плані. Ми вже маємо захисників і захисниць, які демобілізувалися, ми маємо родини військовослужбовців, маємо сім’ї загиблих. «Дім вої- на» створений для того, аби допомагати цим людям з будь-якими проблемами і питаннями, з якими вони стикаються. Скажу більше, в Івано-Франківську має бути місце, де ветерани зможуть почувати себе як вдома. Які на сьогодні у вас є реальні можливості допомагати ветеранам та їх родинам? Хочу сказати, що на даний час ми вже маємо понад 200 звернень від військовослужбовців чи їхніх сімей різного характеру. Багато ветеранів потребу- ють психологічної допомоги, вони відчувають певну озлобленість до оточуючих, до суспільства, інколи агресивно реагують на деякі життєві ситуації. Часто буває так, що навіть не можуть адаптуватися в сім’ї, виявляють агресивну поведінку до дружини чи дітей. Тому психологічна підтримка – це один з головних напрямків нашої роботи. Дехто з ветеранів має іншу проблему – апатію, коли людина повернулася додому і не хоче нічого далі робити, не хоче шукати роботу, спілкуватися, закривається в собі. Ми маємо непога- ні можливості допомогти з працевлаштуванням. Не забуваймо також про фізичні проблеми, з якими люди повертаються з війни, це банальні речі: болить спина, болить хребет, погіршився слух. Військові часто з цим приходять до нас. На даний час ми вже налагодили співпрацю з громадськими організаціями, які проводять фізичну реабілітацію. Маємо партнерів, які до двох тижнів виготовляють протези чи слухові апарати безкоштовно. Якщо є по- треба, то допомагаємо подати документи на пільги, якщо людина не знає куди йти, ми її скеровуємо. Але хочу наголосити, що ми підходимо до цього не фор- мально, а робимо все чітко й конкретно, домовляємо- ся на конкретну годину, до конкретного працівника, щоб військового не «футболили». Один раз прийшов в установу і все зробив. Наше завдання зробити так, щоб військовий, який демобілізувався чи сім’я, яка втратила захисника, не відчувала себе на самоті з власними труднощами та переживанням. ЖИТТЯ | ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ
  • 66.
    66 | МІСТО Розкажітьдетальніше, які тренінги чи нав- чання ви вже провели? І наскільки, на вашу думку, вони були ефективними? Досить вдалий, як на мене, тренінг ми провели два місяці тому. Йдеться про гранти для військових і ветеранів, які дозволили б їм розпочати власну справу. Тобто ми роз’яснювали, що військовослуж- бовець, який навіть зараз перебуває на службі, або ветеран, який демобілізувався, може отримати певну суму коштів для відкриття бізнесу. Це дуже ціка- ві і дуже круті, як на мене, грантові проєкти. Такі зустрічі ми намагаємося проводити, підкріпивши їх конкретними прикладами: історіями людей, які вже скористалися цими програмами і можуть поділитися досвідом. Так було і цього разу. Також про можли- вості відкриття власної справи розповідали пред- ставники Івано-Франківського центру зайнятості. Це дійсно було цікаво, адже є тут хороші варіанти, близько півтора мільйона гривень можна отримати від держави безповоротної допомоги для розвитку бізнесу. Нещодавно ми провели ще один цікавий захід – відпочинковий, бо неформальне спілкування теж дуже потрібне. Ми назвали цей захід – «Рибалка для військових». Ми організували транспорт і від- везли хлопців у відпочинковий комплекс рибалити на цілий день. У нас навіть був військовослужбовець без двох ніг, який останнім часом, крім лікарень більше нічого не бачив. Це позитивні емоції, які дуже потрібні. Наведу інший приклад – ветеран В’ячеслав Курильчук, який повністю втратив зір на війні звернувся до нас за підтримкою і допомогою. Нам вдалося організувати для нього безкоштовний тренінг у спеціальному центрі у Вінниці «Як жити зі сліпотою». Це такі поодинокі приклади, але в цьому й полягає наша робота. ЖИТТЯ | ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ
  • 67.
    МІСТО | 67 Вивже частково згадали про проблеми, з якими стикаються ветерани та родини заги- блих, але все-таки на чому робите акцент за- раз і як плануєте працювати у перспективі? Це дуже складне питання. Мене, наприклад, іноді просять пояснити, що таке війна, але це неможливо пояснити. Це треба відчути. Війна для кожного дуже різна у сприйнятті. І проблеми військовослужбовців теж індивідуальні. Деякі люди є стресостійкими і війна мало позначається на їхньому психологічному стані, а більше на фізичному, наприклад. Інша лю- дина навпаки, не може впоратися з переживаннями і емоціями, бо є менш стресостійкою. Ій потрібна не фізична реабілітація, а душевна чи моральна. Скажу з власного досвіду: я, наприклад, коли демобілізу- вався, то після пережитого на війні, мені було важко влитися в мирне життя. Мене теж часто дратували люди, які сиділи пів дня в кафе, наприклад, і навіть не розуміли, що відбувається на передовій. Але з часом, завдяки насамперед підтримці моєї сім’ї, я впорався з цими емоціями і знайшов собі застосуван- ня тут. Багатьом потрібна допомога саме в емоцій- ному плані, і тут головне не соромитися звернутися до фахівців за допомогою. І власне наш комунальний заклад створений для того, щоб допомагати і ми це робимо і будемо робити. Деякі повноваження і можливості ми самі маємо, а інколи ми виступаємо так званими посередниками, але дуже відповідаль- ними. Ми до своєї роботи підходимо і відповідально, і з душею. ЖИТТЯ | ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ
  • 68.
    68 | МІСТО Роботаз ветеранами та їхніми родинами потребує багато уваги і часу, тож чи маєте команду сформовану, чи достатньо у вас професійних людей? Ми готові надавати різнобічну допомогу й під- тримку. Наше приміщення на Січових Стрільців, 8, але на разі, робимо там ремонт. Ще не працюємо на повну силу, бо не укомплектували ще повністю наш склад. Зараз маємо у штаті 6 людей. Всі вони є висо- кокваліфікованими спеціалістами і відданими своїй справі. Ми також багато уваги приділяємо роз’ясню- вальній роботі: інформуємо військовослужбовців та родини загиблих про пільги, допомоги, зміни в законодавстві і все це активно висвітлюємо на на- ших акаунтах у соціальних мережах. З часом, якщо буде потреба, збільшуватимемо персонал, будемо розширюватися. Ми налаштовані робити все, щоб цих людей гідно прийняти та якісно їм допомогти. Ветерани повинні відчувати, що два роки не просто так ризикували своїм життям на передовій, а що громада і суспільство це цінують. А суспільство насправді це належно цінує, як вам зараз видається? Як на мене, то всі занадто розслабилися. На жаль, люди почали забувати, що війна триває. Багато хто перестав допомагати, багато хто вважає, що це не його війна, це десь там вою- ють на фронті. Але насправді, завдяки тим, хто на передовій, ми можемо нормально сидіти, спілкуватися і навіть записувати це інтерв’ю. Ще раз наголошу, що це моя суб’єктивна точ- ка зору, але неправильно, я вважаю, святку- вати оці бучні весілля чи інші застілля. Це все може бути тільки після перемоги. Не може бути так, що одні в окопах, а інші в ресторанах «гуляють». Скажу, що суттєво зменшилися навіть донати. Сьогодні вже бізнес неохоче виділяє кошти на допомогу фронтові. Люди за- надто заспокоїлися. А я вважаю, що не можна забувати, яку ціну ми платимо щодня на війні, адже це здоров’я, а інколи, на жаль, і життя наших захисників. ЖИТТЯ | ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ
  • 69.
    МІСТО | 69 ●для піцерій ● кафе ● ресторанів
  • 70.
    70 | МІСТО ЖИТТЯ| ОБСТАВИНИ Собаки, коти та оренда житла – місія (не)здійсненна Світлана Тимчук Часто орендарям буває досить важко знайти таку квартиру, що відповідатиме і бюджету, і власним вимогам. А для власників тварин пошук житла взагалі стає нереальним завданням. Наявність домашнього улюбленця нерідко ускладнює пошук квартири, адже pet-friendly оголошень про оренду доволі мало. Яка ситуація на ринку нерухомості Івано-Франківська, читайте у статті.
  • 71.
    МІСТО | 71 Пропозиція невідповідає попиту На платформі OLX для пошуку квартири є спеці- альні фільтри, за якими легше підібрати потрібний варіант. Так, в Івано-Франківську з-поміж більше 1000 опублікованих оголошень вимогу «без тва- рин» мають 416. Поселитися з котом дозволено у 166 оголошеннях, з маленьким собакою (до 10 кг) – 176, з середнім собакою (до 25 кг) – 48, з великим собакою – 25, іншою твариною – 62. У спільному дослідженні UAnimals та DIM.RIA вказано, що в Івано-Франківській області можли- вість проживати у квартирі з домашніми улюблен- цями надають лише 8% орендодавців. Фахівчиня з нерухомості Леся Гоголь, керівни- ця відділу продажу компанії “Житло”, розповідає, що в Івано-Франківську квартир, які можна орен- дувати з тваринами, дійсно мало. І коли в місто заїжджали внутрішньо переміщені особи, від них надходили запити на оренду житла з тваринами, але пропозицій було недостатньо. “Мені здається, що ті люди з тваринами, які хоті- ли поселятися в Івано-Франківську, часто вибирали інше місто, – ділиться фахівець. – Я неодноразово чула, що це питання порушувалося і склалася думка, що у Франківську не дуже раді власникам собак”. До котів орендодавці ставляться лояльніше. Хоча якщо вони категорично проти тварин, то яка це тварина – не має значення. Особливо, якщо це нова квартира, перша здача та свіжий ремонт. “У мене були випадки поселення людей з ма- ленькими собаками. З такими тваринами легше поселитися, бо від них менше шкоди, – розпові- дає Леся Гоголь. – З великим собакою орендарі у мене також були, і через розмір тварини багато орендодавців їм відмовляли. У таких випадках за індивідуальною домовленістю з власниками ми у договорі робимо детальний опис стану квартири та прописуємо окрему умову, що в разі пошкоджен- ня твариною майна орендар зобов’язується усе відшкодувати”. Також може вимагатися більша гарантійна сума, щоб власник не хвилювався за покриття витрат на ремонт. А буває, що ціну на оренду квартири вста- новлюють вищу за стартову. Шкода нового ремонту Власниця квартири Леся Кривень каже, що не здавала б своє житло людям із тваринами, бо в неї квартира нова і з новим ремонтом. І мова навіть не про гроші, наголошує власниця. Йдеться про вкладені зусилля та час. Проте жінка зауважує, що могла б здавати житло людям із тваринами, якби воно було не таким новим. “Я ставлюся до цього позитивно. Якби я робила ремонт відносно давніше і знала, що в майбутньо- му робитиму ще один, то погодилася би, – міркує власниця. – Основне, щоб орендарі стежили за сво- єю твариною. Якщо це собака, то щоб вигулювали його. А не залишали тварину у квартирі – і хай там світ валиться”. Жінка вважає, що наявність домашнього улю- бленця не повинна впливати на ціну оренди. Однак орендар обов’язково має вказати, що проживатиме з твариною. “У моєї сусідки був не дуже приємний досвід, – пригадує пані Леся. – Вона здала квартиру людям, які не сказали, що мають кота. У результаті – дуже занедбали її квартиру”. ЖИТТЯ | ОБСТАВИНИ До котів орендодавці ставляться лояльніше. Хоча якщо вони категорично проти тварин, то яка це тварина – не має значення. Особливо, якщо це нова квартира, перша здача та свіжий ремонт
  • 72.
    72 | МІСТО Пошукне дав результатів Тетяна Полуносова, власниця собаки Єви, наразі проживає зі своїм партнером у його власній квар- тирі. Однак, коли розпочалася повномасштабна війна, їй довелося переїхати з квартири, яку вона орендувала. А знайти нову стало справжнім випро- бовуванням, яке закінчилося невдачею. “Попередньо у нас була домовленість із подру- гою, що я можу жити у квартирі її батька багато років. Тому я спокійно завела собаку, – розповідає дівчина. – Проте на початку війни подруга попро- сила мене переїхати”. Це був той період, коли через наплив переселен- ців в Івано-Франківську було проблематично знай- ти житло. А з собакою, як переконалася Тетяна, – взагалі нереально. Щоб пошуки дали хоч якийсь результат, фахівця з нерухомості треба було пові- домляти за 2-3 місяці наперед. “Тобто за місяць було майже нереально знайти квартиру для оренди з собакою, – ділиться франків- ка. – Хіба через знайомих. Або квартира вже у “вби- тому” стані і власникам її не шкода. І ціна того жит- ла не відповідала умовам, а була трохи завищеною. Але, можливо, це був ще й вплив початку війни”. У результаті, Тетяна переїхала до батька, а зго- дом – знову взялася за пошуки. Це вже був період, коли переселенців у місті стало помітно менше і, відповідно, ситуація на ринку нерухомості стала стабільнішою. Однак за пів року дівчина так і не змогла знайти житло. На співбесідах із власниками Тетяна наголошу- вала, що згідна на попередні фото і відеофіксації. Тобто, якщо її собака щось погризе чи пошкодить, вона все відшкодує. Також пояснювала, що постій- но вигулює Єву надворі і проблем із туалетом та собачим запахом не виникне. Однак у відповідь чула лише: “Всі так кажуть…” Фільтри на пошукових сайтах не дуже допома- гали. Якщо в оголошенні прямо не було вказано “без тварин”, то в особистій розмові при згадці про собаку власники у поселенні відмовляли. А в тих оголошеннях, де дозволялась оренда з тваринами, зазвичай ішлося про кишенькових собак. І, оскільки розміри Єви більші, після перегляду її фото власни- ки квартир не погоджувалися здавати житло. Тетяна вважає те, що людям із тваринами на- багато важче знайти квартиру, дискримінацією. Адже, на її погляд, можна просто погодити з орендарем деталі проживання та поставити умову – оплата ремонту, якщо тварина щось пошкодить. Оренда за додаткову плату Собака Лу і її власниця Христина разом прожи- вають в орендованій квартирі. Це вже друге їхнє житло. Христина ділиться, що власники квартири, де вона проживала раніше, негативно ставилися до котів і собак. Причина – багато шерсті та непри- ємний запах. “Приблизно через рік проживання я дуже захо- тіла маленького собачку і забрала його з притулку без погодження з власниками, – розповідає дівчи- на. – Я розуміла, що якщо собачка у квартирі щось пошкодить, я все компенсую. Через пів року при- ймаю рішення виселитися з квартири, бо захотіло- ся щось змінити в житті, й, власне, міняю житло”. Цього разу прикарпатка не хотіла приховува- ти від орендодавців свою домашню улюбленицю. Саме тому під час пошуку квартири вона вказува- ла наявність собаки невеликого розміру. Знайти житло було важко, оскільки більшість орендодавців були проти тварин. “Приблизно за два тижні знайшлася хороша квартира, і власник попросив додаткову плату за тваринку. Я погодилась, і досі тут живемо, – розпо- відає Христина. – Собачка нормально поводиться у квартирі, тут багато місця, і вона звикла. Контро- лю від власника немає, усе з розумінням”. Фільтри на пошукових сайтах не дуже допомагали. Якщо в оголошенні прямо не було вказано “без тварин”, то в особистій розмові при згадці про собаку власники у поселенні відмовляли ЖИТТЯ | ОБСТАВИНИ
  • 73.
    МІСТО | 73 Петиціяза рівні умови оренди В Україні проблема пошуку житла з тваринами суттєво загострилась із початком повномасштаб- ного вторгнення. 31 серпня 2022 року була заре- єстрована петиція “Надати можливість людям із тваринами винаймати житло на рівних умовах з орендарями без тварин”. У тексті петиції йдеться, що внаслідок повно- масштабного вторгнення люди змушені були залишати свої домівки й виїжджати до інших міст та областей. Вони забирали найцінніше: дітей, батьків та своїх тварин. Інші ж, знаючи, що якщо вони заберуть свого великого собаку або кішку, чи декількох тварин, то фактично втратять будь-яку можливість орендувати житло або будуть змуше- ні орендувати його за подвійну чи потрійну ціну, покидали тварин напризволяще. Це призвело до збільшення кількості безпритуль- них та покинутих тварин і до їх загибелі. “Я закликаю до рівності. Люди із тваринами не мають відчувати проблем із житлом, бо дах над головою потрібен усім. І, ставлячи такі умови щодо того, хто може жити у вашій квартирі, ви дискреди- туєте людяність. Пропоную зрівняти умови для всіх орендарів без винятку: студентів, одиноких, пар, пар із тваринами, одиноких із тваринами, пар із дітьми, одиноких із дітьми”, – написала авторка петиції. Вона запропонувала зробити обов’язковою суму застави (50% від вартості місяця оренди), щоб зня- ти хвилювання в орендодавця, що його майно буде пошкоджене, та вписувати у договір пункт, що критичні руйнування будуть компенсовані власни- ками тварини. З 25 000 голосів, необхідних для розгляду пети- ції, було зібрано 96. Тож ця петиція не була підтри- мана і тепер висвітлюється тільки як архівна. 31 серпня 2022 року зареєстрували петицію “Надати можливість людям із тваринами винаймати житло на рівних умовах з орендарями без тварин. З 25 000 голосів, необхідних для розгляду петиції, було зібрано 96 ЖИТТЯ | ОБСТАВИНИ
  • 74.
    74 | МІСТО Фокусна притулках для ВПО Help Ukraine Now У 2023 році в Україні все більше відчувалася потреба у належному житлі для внутрішньо переміщених осіб. На щастя, деякі проєкти були завершені, і для тих, хто був змушений переїхати до Івано-Франківської області, з’явилися нові комфортні притулки. Благодійний проєкт «Help Ukraine Now» з Данії, який ініціював засновник агрокомпанії «Ґудвеллі Україна» Том Аксельгаард, з готовністю надав допомогу місцевим притулкам. Прихисток для ВПО в селі Маріямпіль У січні цього року в селі Маріямпіль Дубовецької гро- мади Івано-Франківської області було відкрито притулок для вимушених переселенців. Будівля, в якій розмістив- ся притулок, колишня резиденція священника, а згодом – місцева лікарня, була відремонтована за кошти благо- дійної організації «Карітас Івано-Франківськ». Тепер тут є 10 відремонтованих кімнат, кухня, їдальня та санвузли. Тут поселили 30 вимушених переселенців з окупованих росією територій. Зокрема, це – люди вразливих категорій. Благодійний проєкт «Help Ukraine Now» підтримав притулок, придбавши для нього необхідні речі, зокрема, меблі та ролети на вікна. В кожній кімнаті є приліжкові тумбочки та шафи. ПОДІЇ | ДОПОМОГА
  • 75.
    МІСТО | 75 Калуськийрайон, село Копанки, вул. Лісова, 1, «Goodvalley Ukraine» Калуш, A/C 81, Івано-Франківська обл., 77300, UA Україна e-mail: ukraine@goodvalley.com тел.: (050) 373 06 95 Притулок «Теремок» у Калуській територіальній громаді У березні в місті Калуш було відкрито притулок для вимушених переселенців «Теремок». Рекон- струкцію занедбаного приміщення колишньої спецшколи профінансував благодійний фонд Move Ukraine. БП «Help Ukraine Now» також був серед спонсорів цього проєкту. Притулок «Теремок» обладнаний для 45 вну- трішньо переміщених осіб із соціально вразливих верств населення, серед яких матері з дітьми, ба- гатодітні сім’ї, люди з обмеженими можливостями, люди похилого віку та самотні люди, які походять із зони бойових дій і знайшли свій притулок у Калуші. БП «Help Ukraine Now» закупив меблі для при- тулку, а згодом підтримував з ним зв’язок. Після візиту влітку генеральний директор «Ґудвеллі Україна» Каспер Торуп-Вілладсен пообіцяв меш- канцям притулку привезти спортивний інвентар для дітей. Загалом, благодійники придбали товарів на 42 тисячі гривень: фітболи, скакалки, футболь- ні та волейбольні м’ячі, ігрові килимки, тенісний стіл, гімнастичний килимок, м’які кубики, набори для бадмінтону, дитячий комод, а також вологі серветки та підгузки. Діти були настільки вражені подарунками, що одразу ж почали їх розгортати, захоплено роз- глядати та випробовувати у грі, навіть не доче- кавшись офіційної презентації. Тоді вирували неймовірні емоції. Дорослі мешканці притулку також отримали подарунки від проєкту: необхідні прасувальні дошки, сушарки для одягу, драбину та вуличні лавки. Координатор проєкту в Івано-Франківській облас- ті, менеджер з регіонального розвитку «Ґудвеллі Україна» Оксана Яцків розповідає: «За час своєї діяльності благодійний проєкт «Help Ukraine Now» зібрав близько 30 мільйонів гривень і використовує ці кошти для допомоги населенню в умовах війни. Вже півтора року цей проєкт надає допомогу низці ініціатив: соціальним їдальням, проєкту пси- хологічної реабілітації дітей, закупівлі генераторів та підтримці об’єктів критичної інфраструктури під час вимкнень електроенергії, а також, під- тримці притулків в Івано-Франківській області, де працює наша компанія. За час роботи проєкту вже витрачено 5,5 мільйо- на гривень, з яких 400 тисяч гривень було спря- мовано на підтримку притулків, де зараз перебу- вають переселенці, чиї домівки знаходяться під окупацією або в зоні бойових дій”. ПОДІЇ | ДОПОМОГА
  • 76.
    76 | МІСТО «InvestForum: Invest in Ivano-Frankivsk» Масштабна подія об’єднала власників бізнесів, успішних інвесторів та тих, хто хоче навчитися залучати великі фінансові ресурси. Загалом – близько 140 учасників. Форум став важливою дискусійною платформою, на якій учасники ефективно обмінювалися ідеями та домовлялися про спільні проєкти. Потенційні інвестори презентували нові ідеї, а успішні ділилися інвестиційним досвідом. Компанія blago як співорганізатор та ініціатор форуму представила свій новий проєкт – інвестиційний фонд blago.invest. Керівник проєкту Тарас Гушпіт розповів про перспективи вкладень в ринок нерухомості та як примножувати капітал від таких інвестицій. У ході представлення інвестиційних проєктів учасники висвітлили власне бачення стосовно виробництва каркасних будинків, портативних зарядних станцій, дистрибуції книжкової продукції, специфіки гастрономічного боксу «Скриня Станіславова». ПОДІЇ | ДОСВІД
  • 77.
  • 78.
    78 | МІСТО Сильні,активні та стійкі: Перший жіночий бізнес-форум провели у Франківську 19 листопада в Міжнародний день жіночого підприємництва в Івано-Франківську відбувся Перший бізнес-форум. 65 жінок-бізнесменок Івано- Франківська поділилися власним досвідом та шляхом до успіху. Серед спікерів – волонтерки, засновниці івент-компаній, директорки підприємств та відомі жінки Прикарпаття. ПОДІЇ | ЖІНОЧЕ
  • 79.
  • 80.
    80 | МІСТО Освітнійпростір, який творить успіх кожного Сьогодні якісна вища освіта – це не диплом, який можна сховати у шух- ляді, а потуж- ний кар’єрний старт та впевнене май- бутнє. А якщо фахові програ- ми поєднати із традиційними цінностями, освітніми тен- денціями та актуальними пропозиціями, шанси на профе- сійну реалізацію в майбутньому зростають у рази. Універ- ситет Короля Данила – це приватний за- клад вищої освіти, який своєю двадцяти- шестилітньою історією яскраво демонструє як створити екоси- стему для роз- витку успішної та підприємли- вої особистості. ОСВІТА | РОЗВИТОК
  • 81.
    МІСТО | 81 Цінностіта взаємоповага Університет Короля Данила сьогодні є одним із найпрестиж- ніших приватних закладів ви- щої освіти заходу України. Тут студенти не лише навчаються, а й опановують необхідні сьогодні навички, щоб стати конкуренто- спроможними на ринку праці. Заснований у 1997 році отцем Іваном Луцьким тоді ще інститут, а згодом й університет, заре- комендував себе як відмінний освітній простір. І завдяки ста- ранням, роботі та наполегливості першого ректора тисячі молодих людей відтоді отримали шанс здобути високоякісну освіту, роз- винути свої професійні та особи- стісні якості й стати гідними гро- мадянами держави. Зважаючи на те, що засновник ЗВО був свя- щенником, християнські цінності для УКД завжди були певним орієнтиром у вихованні молоді. Однією з особливостей закладу є проведення Богослужінь щопо- неділка перед початком занять. Крім того, до університету часто навідуються священнослужи- телі і дають життєві настанови студентам. Активною є й грома- дянська позиція керівництва та викладачів навчального закладу, а найголовнішим чинником будь- якої взаємодії тут називають дотримання постулатів гідності людини. «У нашій роботі завперш керуємося принципами відкри- тості й прозорості, любові та взаємоповаги, свободи думки, інноваційності й креативності, – говорить ректор УКД Мирослав Луцький. – Ми будуємо стосунки, що характеризуються взаємною повагою між студентами, викла- дачами, керівниками та влас- никами університету. У нашому закладі можна вільно вислов- лювати власні думки, погляди і переконання та бути впевненим, що їх почують і на них зважать, ухвалюючи рішення. Додам, що університет бере на себе повну соціальну відповідальність за те, що здобуті компетентності ста- нуть корисними для подальшої професійної реалізації. Ми повся- кчас удосконалюємося, шукаючи та впроваджуючи нові форми і методи в навчанні та роботі». Можливості для талановитих абітурієнтів Наразі вища освіта в Універси- теті Короля Данила втілюється за 20 освітніми програмами. Задля того, щоб кожен бажаю- чий мав можливість навчатися в комфортних умовах та здобувати якісні знання, у закладі впрова- джено різні грантові та конкур- сні програми. У цьому – ще одна унікальність УКД. Пам’ять свого засновника та першого ректора вшановують через функціонування Фонду імені Івана Луцького. Головною метою його діяльності є всебічна підтримка обдарованої молоді та створення умов для її творчого зростання і реалізації, зокрема через надання грантів на безко- штовне навчання. Конкурси про- водяться з права, математики, історії України, української мови, географії, а також передбачають створення тематичних листівок (творчий конкурс (графічна ро- бота)) та написання есе «Слово правда» (журналістика). Призо- вий фонд конкурсів гарантує пе- реможцям повне або ж часткове відшкодування його вартості. У переліку грантових конкурсів також конкурс інноваційних ідей «Моє місто майбутнього», який проводиться задля підтримки творчої роботи учнів та студен- тів, стимулювання їхньої зацікав- леності дослідницькою роботою та оволодіння інноваційними технологіями. Ще – «Школа має талант», що реалізовується в різ- них номінаціях: вокал, театраль- не мистецтво, довільний жанр, хореографія та «ARTpicture». У кожній із них визначаються пе- реможці гран-прі, які отримують знижки на навчання в УКД. І, звісно, «Кубок Короля Данила» – турнір із мініфутболу, який спіль- но проводять Університет Коро- ля Данила та Івано-Франківська міська федерація футболу. Окрім трофею, учасники команд-пере- можниць також отримують 50%, 25% та 10% гранти. А кращий гравець, бомбардир та воротар – 100-відсоткову знижку. ОСВІТА | РОЗВИТОК
  • 82.
    82 | МІСТО Такожті абітурієнти, які скла- ли НМТ на високі бали (180-200), отримають грант на безкоштов- не навчання від Фонду отця Іва- на Луцького. Для вступників, які отримали 160-180 балів, діятиме частковий грант на навчання (оплата 50% вартості). Грант діє упродовж усього пе- ріоду навчання за умови актив- ної участі в житті університету й коледжу, відмінного складання заліків й екзаменів щосесії. Та- кий підхід надихає студентів не стати байдужими до навчання. Окрім численних грантових програм, які реалізовуються в Університеті Короля Данила, освіту тут можна здобути і за державним замовленням. Та- ким чином, кожна обдарована дитина має змогу здобути якісну безкоштовну освіту в прогресив- ному приватному ЗВО. «Згідно із законодавством і постановами Кабміну Універ- ситет Короля Данила цьогоріч удруге бере участь у розподілі місць державного замовлення. Міністерство освіти і науки ви- ділило нам максимальний обсяг місць державного замовлення на усі пріоритетні спеціальності. Тому в УКД чинні і грантові, і державні місця», - зауважує про держзамовлення в Університеті Короля Данила ректор Мирослав Луцький. Розширюючи освітні горизонти Сьогодні в університеті створе- ні всі умови для якісного нав- чання студентів. Тут навчають і сприяють формуванню не просто фахівців, а професіоналів, потріб- них сучасному ринку праці. На відміну від державних ЗВО, УКД може швидко реагувати на запи- ти роботодавців та оновлювати й адаптовувати освітні програми під актуальні вимоги. Разом з цим, університет працює у парт- нерстві із кількома десятками організацій, компаній, держав- них установ та бізнесом у різних галузях. Понад 85% заходів, які організовують у його стінах, спрямовані на набуття фахових компетенцій; на них систематич- но запрошують представників ринку праці, професіоналів-прак- тиків, керівників підприємств та експертів. Одним із таких проєктів є «Відкрита зустріч з успішними людьми». В УКД переконані: кожен студент повинен мати ціль та впевнено рухатися до її здійснення. А щоб змотивувати здобувачів та навчити правильно розставляти життєві пріорите- ти, започаткували неформальні розмови із зірками, духівника- ми, спортсменами, театралами, культурними та політичними ді- ячами. Цей проєкт, на прикладі вже успішних особистостей, дає можливість навчитися плануван- ню, самоорганізації, наполегли- вій праці, прагненню знати біль- ше, ставити перед собою мету та досягати її у навчанні, кар’єрі, бізнесі, спорті чи мистецтві. Отець Іван Луцький хотів, аби кожна дитина мала можливість здобути справді якісну освіту, й для цього заснував університет. Проте, сьогочасні реалії пока- зують, що для того, аби знан- ня були направду вартісними, потрібно супроводжувати дитину із садка до школи, зі школи – до університету. Таким чином, в УКД на часі чергове розширення освітніх горизонтів. «Намагаємося відповідати чинним освітнім стандартам і швидко реагувати на запити як стейкхолдерів, так і здобувачів. Тому, очевидно, що відкриття школи, діяльність якої ґрунтува- тиметься на основі принципів та візії УКД, - на часі», - говорить про перспективи ректор УКД Мирослав Луцький. Університет Короля Данила - заклад вищої освіти, що з року в рік засвідчує якість та потенціал приватної вищої освіти. Чимало університетом уже досягнуто, проте команда УКД докладає максимум зусиль для плануван- ня та реалізації грандіозніших освітніх ініціатив. ОСВІТА | РОЗВИТОК
  • 83.
    МІСТО | 83 ВІЙНА|АРМАГЕДДОН
  • 84.
    84 | МІСТО Корисні канікули. Провестизимові канікули з користю матимуть можливість франківські школярі. Вже традиційно в Івано-Франківській громаді з кінця грудня працюватимуть «Зимові школи» у позашкільних закладах. Різноманітні майстер-класи, ігри та екскурсії будуть проводитися для учнів щодня з 10:00 до 13:00. На франківських школярів чекають «Зимові школи» ОСВІТА | МОЖЛИВОСТІ
  • 85.
    МІСТО | 85 ●Міський центр дитячої та юнацької творчості – тут кожен охочий зможе розкрити свій мис- тецький талант. Педагоги центру є майстрами вокального та худож- нього мистецтва. Також із вересня 2023 р. на базі цього закладу втілю- ється проєкт «Школа блогера», що навчає дітей безпечної поведінки у соціальних мережах, основ SMM та журналістики. Під час зимової школи цей проєкт діятиме у новому форматі, про всі деталі можна буде незабаром дізнатися на офіційній сторінці Департаменту освіти та на- уки Івано-Франківської міської ради у Facebook. ● Міська дитяча екологічна станція стала но- вим центром формування екологічної свідомості спіль- ноти учнів нашого міста. Свою діяльність екостанція не припиняє ні на хвилину і продовжить працювати у форматі «Зимової школи». Педагогічна команда вже готує програму екомандрівок та пікніків. На території станції розміщені теплиці, які варто відвідати кожно- му, хто мріє побачити «зелений світ» посеред зими. ОСВІТА | МОЖЛИВОСТІ
  • 86.
    86 | МІСТО ●Центр дозвілля дітей та юнацтва – це мережа дитячих та молодіжних клубів, що існують в усіх мікрорайонах міста та селах громади. За насиченим графіком роботи «Зимових шкіл» у кожно- му клубі варто уважно стежити на офіційній сторінці закладу, адже педагоги-організатори є активними шукачами нових форм діяльності, що зацікавить широку аудиторію юних мешканців громади. Став- ши одним із переможців грантової швейцарсько-української програми DECIDE Summer Clubs, команда центру активно впроваджує елемен- ти нової методики у вже звичні види діяльності. ● Центр патріотичного вихо- вання учнівської молоді імені Степана Бандери – осередок фор- мування справжнього патріота, яким повинен бути кожен франківець. «Зимова школа» в закладі анонсує проведення історичних студій, які покажуть історію під новим кутом крізь призму сьогодення. Також центр активно працює в різних рус- лах творчості: майстерні патріотичної пісні, виготовлення патріотичних виробів ручної роботи для подальшо- го продажу на благодійних ярмарках. За всім різноманіттям роботи Центру патріотичного виховання учнівської молоді імені Степана Бандери ради- мо стежити на офіційних сторінках у соціальних мережах. ОСВІТА | МОЖЛИВОСТІ
  • 87.
    МІСТО | 87 •Центр туризму і краєзнав- ства учнівської молоді – заклад, що відчиняє ворота в Карпати кож- ному, кого кличуть гори. Організа- ція екскурсій, майстер-класи робо- ти з туристичним спорядженням, квести – і це ще не повний перелік того, що планує активний колектив центру, тож стежте за анонсами. • Центр освітніх інновацій – місце, де наука стає доступною і цікавою усім. Подивитись, як працює 3D-принтер, зрозуміти принципи робототехніки, навчитися фінансової грамотності – це стати частинкою STЕAM-простору, який розміщений за адресою: вул. Незалежності, 36. Про запла- новані заходи завжди легко дізнатись у соцмережах закладу, адже з технікою вони вже давно на «ти». ОСВІТА | МОЖЛИВОСТІ
  • 88.
    88 | МІСТО •Центр «Культурно- універсальна територія «КУТ» – сучасний простір для самовираження кожного юного творця, його всебічного роз- витку. Для відвідувачів центру проведуть майстер-класи з об- разотворчого мистецтва, жур- налістики, акторської майстер- ності, скетчингу та ще багато різних цікавих заходів, про які працівники центру регулярно інформуватимуть у всіх соціаль- них мережах. • Заняття з футболу, баскетболу та настільного тенісу пропонують Дитячо-юнацька спортив- на школа №2 та Дитячо-юнацька спортив- на школа №3. Знайомство з професійними трене- рами та новим видом спорту може стати початком професійних занять, а відтак – справжньої спор- тивної кар’єри. Вся інформація щодо розкладу – незабаром у соціальних мережах. ОСВІТА | МОЖЛИВОСТІ
  • 89.
    МІСТО | 89 Щастяу деталях Тканинні ролети, що ідеально гармоніюють з сучасними інтер’єрами, поєднуючи у собі естетику та функціональність, чи улюблені багатьма римські штори, здатні не просто прикрасити собою приміщення, а й підкреслити вишуканість його оформлення. А ще – оригінальні конструкції, призначені для створення комфортних умов відпочинку на терасах, альтанках чи верандах. У шоурумі «КароМполь» ви знайдете найсучасніший сонцезахист, який сьогодні існує на українському ринку. «Наша історія розпочалася чотири роки тому у невеличкому місті Покровськ, на Донеччині – розповідає співзасновниця «Ка- роМполю» Гульнара Максимо- ва. Тоді ми з чоловіком вирішили відкрити салон рулонних штор та жалюзі, щоб запропонувати лю- дям сонцезахисні системи висо- кої якості. Попит на них тоді був, а ось пропозицій – обмаль. Тож «КароМполь» впевнено зайняв цю нішу. Але повномасштабне вторгнення росії все змінило. Наш тато з першого дня відкри- того вторгнення пішов на фронт. А влітку 2022-го ми зрозуміли – найцінніше, що зараз втрачаємо, це – дитинство наших дівчаток і час. Тому прийняли непросте рішення виїжджати на захід кра- їни – не тимчасово, а назавжди. І оскільки родинний бізнес вже успішно працював, релокувати вирішили і його». Для нової домівки подружжя підприємців обирали різні міста, головне, аби якомога далі від бойових дій. Знайомі тоді по- радили Франківськ, мовляв, це «місто-мрія». Що й стало по- штовхом, щоб заново відкрити свою справу уже тут. «За рік вже напрацювали клієнтську базу і продовжує- мо розвиватися. Не скажу, що було чи є легко, але у нас є свої козирі, – переконує Гульнара. – Ми завжди уважно слідкуємо за новинками на ринку, модними тенденціями у сфері оформлення вікон, сучасними розробками провідних компаній-виробників, відвідуємо міжнародні вистав- ки та підвищуємо рівень своєї кваліфікації. А ще особливі тим, що у цьому шоурумі зібрані всі актуальні сонцезахисні системи. Як внутрішні – ролети, штори день-ніч, римські та штори плісе, вертикальні та горизонтальні жалюзі, так і зовнішні – маркізи, рефлексолі й ZIP – системи». У салоні представлені не просто системи сонцезахисту, а повноцінні концепти сучасного декору вікон. Одна із численних переваг тут це – взірці: не міні- атюрні, як це буває зазвичай, а наближені до реальних розмірів. Тож їхній функціонал можна по- бачити одразу на місці й легше та зручніше обрати текстильне оформлення для свого житла чи офісу. Індивідуальний підхід до клієнта тут не просто слова, а реальність. «Часто люди приходять і запитують: що зараз сучасне і модне? Але жодне рішення не є універсальним, все залежить від потреб та задач, які стоять перед нами – пояснює Гульна- ра. – У нас немає на меті просто щось продати людям, ми працю- ємо з конкретними запитами. Адже сонцезахист це не завжди захист від сонця. Інколи йдеться про сторонні погляди, або ж це можуть бути офісні приміщен- ня і замовнику треба бачити вулицю, але так, щоб на моніто- рах комп’ютерів не було бліків. Є чимало нюансів і те, що ми розбираємося у системах, які пропонуємо, в конструктивних та експлуатаційних особливос- тях, функціоналі, дає можливість сформувати конкретну пропози- цію і звузити коло пошуку. Що точно можна сказати – горизон- тальні жалюзі вже відходять в минуле. На зміну є багато сучас- ніших рішень, якщо ми говоримо про внутрішній сонцезахист. А зовнішній – це взагалі окрема тема, про яку мало хто знає: які системи й для чого використо- вуються на терасах, чи в альтан- ках? Це те, за чим майбутнє». Не менш важливий фактор успішного розвитку будь-якої справи – якісний сервіс. У шоу- румі сучасних сонцезахисних систем «КароМполь» ви завжди знайдете повний спектр послуг: від консультації та візуалізації бажаного проєкту до постгаран- тійного обслуговування. «Знаєте, часто нам бажають щастя. А що ж воно таке? – по- сміхається Гульнара. – Я зараз чітко розумію, що для того, аби бути щасливою важливі декілька факторів: родина, житло і від- чуття того, що ти можеш бути корисним іншим. Коли я допома- гаю людям у їхньому виборі деко- ру вікон і вони згодом отримують від цього естетичне задоволення, що може бути кращим!» Шоурум «КароМполь» – міс- це, яке варто відвідати, якщо ви дійсно цінуєте якість. м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 67 (біля ТЦ «ПАНОРАМА ПЛАЗА») тел.: (095) 615 1691 ЕСТЕТИКА | ЯКІСТЬ
  • 90.
    90 | МІСТО Музадля дизайнерів: як маленька українка підкорює світові подіуми Смілива та чарівна, із зовсім не дитячою впевненістю, вона під спалахами фотокамер дефілює одним із найбажаніших подіумів світу у просто нереальній сукні від українського бренду by Vel. Це Paris Fashion Week – справжня Мекка для прихильників моди. І Ніна Копаниця – 9-річна модель із Франківська, яка однією своєю появою на доріжці завойовує десятки сердець у примхливому fashion- світі. Бо за миловидною зовнішністю цієї кароокої красуні ховається міцний характер, працелюбність та шалена сила волі. Це сьогодні вона успішна мо- дель, яка активно співпрацює з українською дизайнеркою Вел Юрченко і лише за останні пів року двічі крокувала подіумами європейських тижнів моди. Але досягти цього, розповідає мама Тетяна Копаниця, дівчинці вдало- ся не одразу. Маленька, сором’яз- лива та тиха Ніна довго й вперто працювала над собою. Хоча її талант розгледіли ще змалку. ЕСТЕТИКА | БРЕНДИ
  • 91.
    МІСТО | 91 «Колидонечці було лише 2 роки ми помітили, що у неї феноменальна пам’ять. Якось у дитсадку вона прослухала вірш на декілька строф і буквально ви- вчила його. Тоді вихователі ще дуже дивувалися, - посміхається Тетяна. – А ще у Ніни чудові вокальні дані, вона вільно почуває себе у кадрі, дуже артис- тична та має цю внутрішню силу, яка допомагає їй долати всі труднощі. Не все завжди вдається одразу, але вона жодного разу не опустила рук. Швидше навпаки – переборювала обставини та вперто йшла до бажаного результату». Те, що для когось поки недосяжна мрія, для Ніни уже звична робота - знімання у кліпах, рекламі та модні покази у різних куточках світу. Навесні вона брала участь у Краківському тижні моди. А вже восени потрапила в об’єктиви фотографів на Паризькому. «Насправді це дуже круто, коли дівчинка з неве- ликого українського міста демонструє на європей- ських подіумах вбрання від провідних українських дизайнерів, - наголошує Тетяна. – Це щорічний тиждень моди в Парижі, ви ж розумієте рівень. А ще це просто неймовірні, неординарні, фантас- тичні сукні від by Vel, які сьогодні порівнюють із витворами Dolce&Gabbana. Коли Ніна йшла доріж- кою цим палацом, всі присутні там світові блогери та селебретіс аплодували їй та щиро висловлювали своє захоплення. А сама дизайнерка у коментарях навіть вказувала, що донечка надихає її на ство- рення нових колекцій». Та цього разу підкорювала фешн-світ Ніна не сама, а разом із двома молодшими сестричками – семирічними Терезою та Лізою. Навіть жартує – вони чи не успішніші за неї, адже почали одразу з європейських подіумів. Та насправді трійця дівча- ток майже завжди разом. Саме приклад старшої й надихнув менших теж заглибитися у сферу дитячо- го моделінгу: коли Ніна почала активно займатися публічною діяльністю, на рік молодші близнючки теж підтягнулися. Тепер усі троє беруть участь у фотосесіях, дефіле, зніманнях, співають та підтри- мують благодійні проєкти – як сольно, так і у тріо виступали на концертах «На шапку», які відбува- ються на підтримку маленьких пацієнтів онкогема- тологічного відділення обласної дитячої лікарні. А Ніна ще й неодноразово допомагала проводити їх як ведуча. «У красивої професії моделі є й зворотний бік, - додає Тетяна. – Це завжди важка робота, регу- лярні заняття і постійний саморозвиток. І дівчатка працюють, не нарікаючи ні на що. Важливу роль у цьому займає і фізична підготовка. Тож усі троє паралельно займаються спортом, зокрема тхеквон- до. І хоч починалося усе з просто «для здорового розвитку», сьогодні вони перемагають у різнома- нітних змаганнях і мають вже власну скарбничку досягнень. І що головне – мотивувати їх ні до чого не треба, вони все роблять самі, бо знають наві- що це роблять. У Ніни, до прикладу, є мрія стати акторкою. А це ж не просто треба опанувати ази цієї професії, чим вона наразі теж займається, але й заявити про себе. А Тереза та Ліза знялися у рекламі популярної відеоплатформи з багато- мільйонною аудиторією, а також низці відеокліпів та ютуб-проєктів, які приносять великі гонорари. Саме тому дівчатка такі активні й зупинятися не планують». Тим часом Ніна разом із батьками уже працює над телевізійним проєктом, який вийде на одно- му із місцевих телеканалів. Що саме буде – усіх карт поки не розкривають. Та переконують – уже невдовзі маленьких зірок можна буде побачити в новому цікавому амплуа. ЕСТЕТИКА | БРЕНДИ
  • 92.
    92 | МІСТО Баланскраси і природності Хоч як би жінкам не хотілося, але зупинити час не можливо, як і завжди залишатися молодою. А ось бути вродливою та доглянутою у будь-якому віці – цілком. Чимало процедур сучасної косметології, які раніше здавалися чимось неможливим і недосяжним, уже ефективно допомагають відтерміновувати природний процес старіння. Головне – пам’ятати про міру і головний тренд сьогодення – максимальну природність. Про актуальні послуги омолодження, головні аргументи на користь ін’єкцій краси та чому домашня косметика нам не друг – розповідає лікар- дерматолог із 8-річним стажем, косметолог із 15-літнім досвідом роботи та засновниця власної студії естетичної медицини Антоніна Глазепа. Які омолоджувальні послуги пропонує сучас- на косметологія? Сьогодні естетична медицина вже виходить за межі просто базової косметології, коли ми поклали маску на обличчя і все, що можемо зробити, це трохи зволожити шкіру. Ця сфера набагато глиб- ша і треба дуже добре розуміти загальні моменти вікових змін, а не просто старіння. У нашому ар- сеналі багато процедур, які дають змогу зберігати шкіру молодою, пружною і здоровою: ін’єкційні, апаратні, доглядові. Також ми можемо підібрати професійну косметику. І за правильної роботи з іншими спеціалістами – досягати дуже класних ре- зультатів. Не зробити якусь молоду ляльку у 60, а гарну доглянуту на свій вік жінку. У тренді сьогод- ні не просто красивий, а натуральний вигляд. Але як зберегти цей баланс – зупинити час і не спотворити себе? У першу чергу, потрібно розуміти, чого саме ба- жає клієнт. Спочатку я запитую у жінок, що саме їм не подобається, коли вони вдома дивляться на себе в дзеркало? І вже потім розповідаю, як цей момент змінити, чи є взагалі у цьому сенс і яки- ми методиками це краще робити. Адже не завж- ди косметологія може виправити якусь ваду, до прикладу, ту ж анатомічну асиметрію. До того ж, в кожного своє уявлення краси. Комусь подобаються надмірно гіпертрофовано великі губи, але це буде точно не мій клієнт, хтось хоче гігантські вилиці, інші надміру «переколюються» і порушують відтік лімфи в обличчі так, що воно виглядає неприрод- нім. Коли ми використовуємо різні методики на ЕСТЕТИКА | ПРИРОДНІСТЬ
  • 93.
    МІСТО | 93 різнихшарах – трішки філеру, трішки ботулотокси- ну там, де потрібно забрати спазм м’язів, працює- мо суто над якістю шкіри різними препаратами та апаратами – тоді й отримуємо класний природний результат, без оцієї штучності. А які взагалі особливості можна усунути за допомогою естетичної косметології? Естетична косметологія сьогодні може творити дива на усьому тілі (зараз дуже набирає популяр- ності та ж естетична гінекологія), але якщо ми говоримо суто про обличчя – то покращити ко- лір шкіри, її зволоженість та щільність. На колір будуть впливати домашній догляд, редермаліза- ція, пілінги та лазерні певні процедури. Інші види лазерів та ін’єкційні процедури – впливають на якість шкіри. На щільність – голчастий RF-ліфтинг. Трішки підкреслити вилиці та заповнити ті жирові пакети, які з віком атрофуються і змінюють форму, ми можемо заповнювати препаратами на основі гіалуронової кислоти, можемо коригувати якісь незначні асиметрії. Все залежить від запиту. Та найголовніше – це безпечні препарати: гарно очи- щені та добре стабілізовані. Для мене найважли- віше, щоб не було віддалених наслідків і побічних ефектів внаслідок моїх процедур. І щоб був контро- льований прогнозований результат. Ін’єкції краси – чи варто одразу вдаватися до них? Якщо ви хочете вколоти губи – це ваше бажання. Зрозуміло, що без філера ви проживете, але чому б і ні? Але перед тим, потрібно дуже добре розуміти – препарат, який вам вводитимуть, буде стояти у ваших тканинах 8-10-12 місяців. Він має повністю відповідати певним характеристикам, щоб через кілька місяців не виник набряк чи запальний процес. Якщо ви колете собі якісний препарат, то через максимум 1,5 року він розчиняється: 1 мілілітр повністю, і він ще нікого не зіпсував. Ана- логічно з іншими частинами тіла: якщо ми трішки підкреслимо вилиці чи трішки видовжимо підбо- ріддя – це не виглядатиме штучно. Шкіра – вона ж має багато функцій і одна з них є соціальна. Коли жінка більш впевнена в собі, вона зазвичай себе краще почуває в соціумі. Тому, якщо ви себе трохи прикрасите, нікому гірше від цього не буде. Тобто головне знати міру? Так. Не вводити велику кількість препарату і пам’ятати про якість. Навіть якщо ви пішли до молодого спеціаліста, не дуже досвідченого, і вам не сподобалося як поклали препарат, за умови, що він був хороший, його можна розчинити в одну процедуру. Яка є альтернатива ін’єкційним методи- кам, чим можна профілактувати старіння шкіри? Наше обличчя починає старіти всіма шарами поступово. У них відбуваються різні вікові зміни й кістка теж з віком зсихається. Тобто потрібно розуміти, що ми можемо працювати на шкірі, до прикладу, ретинолом – це дуже хороший препарат, який доведено ефективно стимулює колаген, ви- рівнює зморшки, освітлює пігментацію і навіть при акне його добре використовувати, але це діє лише поверхнево. На кістку він не вплине ніяк. Якби був якийсь чарівний крем, який міг би зупинити час, люди купували б його і ніхто голки б у себе не пхав. Але такого не існує в принципі. Тому най- кращий результат дає пошарова робота. Є класні лазерні, апаратні методики, але жодна із них не замінює одна одну. Як і хірургія – хірург може за- брати зайву шкіру, але її якість він не змінить. А як щодо косметики взагалі – наскільки дієві креми з магазинних полиць? Потрібно розуміти: що взагалі основне у ви- робників, які створюють косметику на широкий загал – її треба продати якомога більшій кількості людей. Цей крем має мати мінімальну алергіза- цію і, разом з тим, мінімальну кількість активних інгредієнтів. Адже саме вони часто дають різно- манітні небажані реакції. Тому такі креми мають низьку собівартість, гарну текстуру і приємний запах, є навіть люксові бренди, вони непогано зволожують – але це їхній максимум. Там над- звичайно мало навіть того ж самого ретинолу. За нормальної концентрації він може дати ретино- їдний дерматит, і вже спеціаліст має пояснити, що це нормальна реакція організму. Просто у вас індивідуальна чутливість може бути вища чи нижча і комусь цей засіб треба наносити тричі на тиждень, а іншим – двічі, а ще хтось без проблем може користуватися ним щодня. Саме тому такі креми не продають у звичайних магазинах. Ось у цьому й різниця між мас-маркетом і професійни- ми лінійками. І спеціалісти навчаються для того, щоб розуміти який засіб, якої фірми для чого застосовується, як його призначати та правильно використовувати. Що взагалі криється за терміном «якісна косметика»? Це визначення дуже відносне і тут йдеться лише про технічні характеристики крему. Що від того моменту, коли його виготовили й до кінця терміну придатності він їх не втратить: не розшарується, не зіпсується, в ньому не виростуть якісь бактерії. Коли ми говоримо «якісна косметика» – це не то- тожне тому, що вона дасть якийсь результат. А те, що в нас люди «калатають» вдома, кажучи, що це класний якісний домашній крем, це взагалі небез- печно. Адже він не проходить аналізів на мікробіо- логічну безпеку, в ньому можуть завестися будь- які бактерії чи грибок, а після його використання на шкірі може виникнути дерматит. Адже ніхто такий продукт не очищає від алергенів, або ж там не правильний консервант і він банально може зі- псуватися, перебуваючи на поличці у ванній. Тому це однозначно не найкращий варіант. – Тож, щоб зберегти красивий вигляд, попри вікові зміни, нам треба просто знайти свого косметолога? На нашу шкіру впливає дуже багато чинників і йдеться не лише про час. Є певні захворювання, гормональний фон, вітамінний дисбаланс, сезонні зміни і не правильний догляд. Тому косметолог, в першу чергу, повинен мати медичну освіту і добре розуміти всі процеси, які відбуваються в організ- мі людини. І головне – знайти саме свого фахів- ця, який підійде вам у всіх аспектах. А, загалом, косметолог сьогодні для жінки має бути як гінеко- лог і терапевт – у списку обов’язкових спеціалістів. м. Івано-Франківськ,вул.Мельника, 1 ЕСТЕТИКА | ПРИРОДНІСТЬ
  • 94.
    94 | МІСТО «YEREMCHUK DENTAL»— зміна не лише назви, але й філософії бренду «Щоб стоматологія була справді якісною та ефективною, лікарю щодня потрібно приймати нові виклики та змінюватися» — Володимир Єремчук, засновник клініки «Yeremchuk Dental». Професіоналізм лікаря визначається не лише у фаховому наданні послуг на якісному рівні. Необхідно бути гнучким, чути та розуміти болі пацієнта, знаходити найкраще рішення. А головне — бути чесним! У цьому переконаний Володимир Єремчук — лікар-хірург, імплантолог, засновник та керівник знаної в регіоні клініки «Royal Dental». За 5 років функціонування вона стала успішною завдяки наполегливості, постійному бажанню бути кращими у своїй галузі, професіоналізму та самовідданості команди. А цієї осені клініка зробила черговий крок — відкриття нового простору сучасної стоматології та імплантації, а також здійснила ребрендинг, отримавши назву «Yeremchuk Dental». ЗДОРОВ’Я | СТОМАТОЛОГІЯ
  • 95.
    МІСТО | 95 «Рішеннястати візіонером клініки та бренду — важливе та відповідальне. Йшов до цього три- валий час, поки не зʼявилась упевненість, що є можливість, досвід, команда, аби задовольнити потреби наших пацієнтів. Сьогодні в нас у клініці 5 крісел, новітнє обладнання, стерилізація найви- щого класу, матеріали провідних виробників світу, а все це — запорука безболісного, вчасного та дієвого лікування. І, звісно, ефективний колектив спеціалістів усіх напрямків — лікування зубів у дорослих та дітей, вирівнювання зубів брекетами та невидимими елайнерами, протезування корон- ками, вінірами, видалення, імплантація, лікування каналів та ясен, — зазначає Володимир Єремчук. – Цікавий факт, багато пацієнтів не лише поверта- ються знову, але й навіть приїздять з-за кордону, аби вирішити «зубні проблеми». Це зумовлено, в першу чергу, вартістю послуг у Європі. Важливим є й те, що наші фахівці надають їх на значно ви- щому рівні, використовуючи ті ж матеріали світо- вого рівня, що й закордонні колеги. Ми не просто змінили назву бренду, а трансформували сутність та філософію, відпрацювали стандарти лікування й сервісу, беручи досвід кращих клінік та фахівців світу. Взяли найкраще та доклали свої знання». І справді, коли потрапляєш до «Yeremchuk Dental», то розумієш, що це не просто клініка, а — саме простір. Кожна деталь тут продумана до дрібниць: розташування у центральній частині міста, стоянка, зручна зона очікування та рецеп- ції, чистота й стерильність, привітний персонал та, звісно, новітнє, сучасне обладнання. «Наша історія — це не про «успішний успіх», а щоденна, кропітка робота для розв’язання про- блеми пацієнта, — додає Володимир Єремчук. – Індивідуальний підхід — це пошук найкращого варіанту лікування, як у плані ефективності, так і зважаючи на фінансову складову. Ми вміємо знайти цей баланс. Наприклад, якщо говорити про імплантацію, своїм пацієнтам пропонуємо цілу лінійку імплантатів від бюджетних, але якісних, до топових. Звісно, ми рекомендуємо найефективніше рішення. Проте водночас людина має вибір та зва- жує всі варіанти. Чесність тут принципова! Ми не накручуємо ані прайс, ані чек. Озвучуємо ситуа- цію реально без залякувань і водночас без якихось примарних очікувань». Аби завоювати довіру, отримувати багато по- зитивних та вдячних відгуків від пацієнтів з усіх куточків України та з-за кордону, потрібно щодня приймати виклики та вчитися. Усі лікарі стомато- логічного простору «Yeremchuk Dental» постійно проходять навчання, беруть участь у тренінгах, семінарах, опановуючи найновітніші методики лі- кування. Саме сильна команда, цілеспрямованість, відповідальність та чесність — складові успішної стоматологічної клініки. Якщо ви хочете переконатися в якісному ліку- ванні та сервісі — завітайте до простору сучасної стоматології та імплантації «Yeremchuk Dental» за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Військова, 1. Консультування онлайн дозволяє не лише скласти план лікування та почути фахову думку лікаря, але й чітко спланувати час та бюджет для вирішення проблем, перебуваючи, наприклад, за кордоном. Записатися на online-консультацію можна на сайті rm.if.ua Для попереднього запису та з будь-яких інформаційних питань звертайтеся за номером телефону: (099) 001 61 06 /royal_dental_dentistry ЗДОРОВ’Я | СТОМАТОЛОГІЯ
  • 96.
    96 | МІСТО Життябез болю та страждань Він не вірить в дива, бо звик опиратися лише на доведені методики та чималий власний досвід у лікуванні важких онкологічних хворих. І часто стає для своїх пацієнтів останньою надією дожити залишений невиліковною недугою час із гідністю, без нестерпних мук. Лікар анестезіолог – реаніматолог вищої категорії, кандидат медичних наук Ісаєв Віктор Павлович до 2014 року працював у Донецькому обласному протипухлинному центрі ім. Академіка АМНУ, Героя України Г.В. Бондаря. У 2005 році захистив дисертацію на тему “Лікування хронічного больового синдрому у онкологічних хворих методом хімічної денервації”. Отримав 7 деклараційних патентів. Завдяки цьому методу багатьом людям вдалося позбутися неконтрольованих страждань. Нині він продовжує свою практику в Івано Франківську – консультує хворих в університетській клініці, проводить лікування в палаті інтенсивної терапії ,рятує від болю невиліковно хворих у місцевому хоспісі. Разом з тим передає свої знання майбутнім лікарям. Віктор ІСАЄВ кандидат медичних наук, лікар-анестезіолог вищої категорії, асистент кафедри анестзіології ІФНМУ тел.: (050) 533 49 37 ЗДОРОВ’Я | ПРО БІЛЬ
  • 97.
    МІСТО | 97 ВіктореПавловичу, ваш професійний шлях розпочався із Донецького протипухлинного центру, а сьогодні ви викладаєте в ІФНМУ. Як так сталося? До Івано-Франківська я переїхав з Закарпаття, де свого часу запросили очолити хоспіс у Вино- градові, чим і займався, поки його не ліквідували. Вийшло так, що роботи нема, а чималий досвід є. В Івано-Франківському національному медичному університеті мене добре знали і прийняли асистен- том кафедри анестезіології та інтенсивної терапії. За плечима досвід роботи та стажування не лише в Україні, але й за кордоном – Німеччина вч 10746, США, Словаччина, Угорщина, Польща, Австрія. Ви рятуєте пацієнтів від нестерпного болю, за що свого часу отримали прізвисько «Лікар Неболить»… Так, була така історія. На той час я знеболював хлопця, який отримував на добу до 20 (!) ампул мор- фію. Уявіть, що це означає. Я ж натомість проводжу операції, які дозволяють хворим без пекельних мук дожити відведений їм час. Цей метод, на відміну від традиційного застосування наркотичних анальгети- ків, не викликає звикання. В мене були пацієнти, які намагалися тамувати біль за допомогою 2 тисяч ам- пул морфію на рік. Через такі дози у хворих виникає звикання, почуття безнадії, депресія, втрата апетиту і взагалі інтересу до життя. І це пекло не лише для них, але й для родичів, котрим не сила дивитися на ці страждання. Після мого втручання пацієнти можуть значно покращити якість життя, забути про біль і присвятити себе улюбленим справам. У чому полягає ваш унікальний метод ліку- вання болю? Його дія полягає у блокаді больових імпульсів на рівні корінців спинного мозку. Онкологічні хворі 3-4 стадії у 95 % випадків мають метастази в спинний мозок, що надалі стає причиною непо- гамовного, нестерпного болю. Якщо такому паці- єнту ввести морфій дом’язево, він заблокує біль на рівні кори головного мозку, але не більше. Тож що роблю я? Залежно від локалізації болю ставлю катетер в епідуральний простір, який граничить оболонкою зі спинним мозком. Вводяться місцеві анестетики (лідокаїн, бупівакаїн) у сполученні з ненаркотичними протизапальними та гормональ- ними препаратами, які безпосередньо діють на вогнище запалення. Блокується больовий імпульс на рівні корінців спинного мозку. Якщо людина попередньо отримувала наркотичні анальгетики (морфій, або інші) і звикла до них, в катетер вво- диться доза на порядок нижче (110, 120). Цей метод універсальний для хворих з будь- якою локалізацією пухлин? Саме так: пацієнт каже, де болить, а я знаю, куди колоти. Метод знеболення підходить за різних лока- лізацій. Знеболювальний ефект настає після блокади больових імпульсів на рівні поперекового, грудного, шийного відділів хребта, що відповідають за іннерва- цію певних органів. Філігранна робота не має права на помилку, бо на вагах життя людини. Скажімо так, добиратися до шийного відділу хребта – це як на вежу дертися – чим вище, тим складніше і небезпеч- ніше. Ця майстерність шліфується роками. Сьогодні ви навчаєте студентів – передає- те власний досвід і вміння? Скажу так – студенти отримують теоретичні знання. Не всі з них – майбутні анестезіологи. Практичні навички потребують тривалого часу. Незначна частина анестезіологів виконує епіду- ральну аналгезію на рівні поперекового, грудного відділів хребта на період оперативного втручання до 3-5 діб. А вище – вежа… Лікування хронічного больового синдрому суттєво відрізняється техні- кою виконання, комбінацією ліків. В середньому воно триває від 1 до 3 місяців. Допомога надається в стаціонарі, амбулаторії, або на дому. Догляд за катетером, введення препаратів можливе навіть людям похилого віку при дотриманні правил асеп- тики. Попри все, в будь-який час надаю консуль- тацію за телефоном 050-533-49-37, або оглядаю повторно. Я – фахівець своєї справи й радо ділюся досвідом на наукових конференціях, з’їздах, та й загалом хочу, щоб люди знали, зверталися за ква- ліфікованою допомогою. Адже впродовж 43 років я забезпечую пацієнтів, які страждають на онкоза- хворювання, ефективним знеболенням. Щоб вони, бодай покращили якість життя. Тобто зняття больового синдрому – це лише початок комплексного лікування? Звичайно. Я використовую метод очищення крові на клітинному рівні – мембранний плазмаферез, гемосорбцію. Завдяки чому частково виводяться ракові клітини, ендотоксини після хіміо-, промене- вої терапії. Ефективність процедур підтверджуєть- ся лабораторно – помітне зниження онкомаркерів. Окрім того, сертифіковане МОЗ України лазерне або ультрафіолетове опромінення крові з перекис- нем водню, що призупиняє нескінченне множення ракових клітин (апоптоз). Я, звісно, не чарівник і вилікувати онкологічних хворих 4 стадії не в змозі, але позитивний результат помітний. Ви виїжджаєте до своїх пацієнтів на дім? Так. Окрім роботи в ІФНМУ маю кабінет для про- ведення занять зі студентами в хоспісі, приймаю участь у виїзній бригаді на дому. Свого часу об’їз- див всю Україну, надавав допомогу хворим ближ- нього і дальнього зарубіжжя. Головне, аби люди знали, адже багато онкологічних хворих помира- ють вдома від болю. Патологічні переломи хреб- та, пролежні, інвалідність приковують до ліжка. Таких хворих вже не бере жоден заклад. Больовий синдром..., призначають морфій, але й він не завж- ди діє, або потребує збільшення дози. Замкнуте коло. Так і тягнуть до останнього, виснажуються на фоні суїцидальних думок, бо нестерпний біль доводить до відчаю. Продовжена епідуральна анал- гезія з підшкірною тунелізацією катетера гарантує тривале (до 3 років) та якісне знеболення. Людина має право і достойна жити без болю. На схід зараз не поїдеш, але майбутнє за нами – після перемоги. Слава Україні!!! ЗДОРОВ’Я | ПРО БІЛЬ
  • 98.
    98 | МІСТО Устаткування дляавто, що працює на воді Просто заливаєте воду, а воднева система виробництва Hydroxy створює з неї водневмісний газ, яким збагачує пальне. Це зменшує витрату основного палива до 18%, вирівнює компресію та покращує ходові властивості авто, а також збільшує ресурс двигуна вдвічі. ІННОВАЦІЇ | ПАЛЬНЕ
  • 99.
    МІСТО | 99 Отриматиконсультацію про придбання водневих систем можна за номером (067) 883 42 65 Завітати на СТО особисто можна за адресою: Львів, с. Підбірці, вул. Тракт Глинянський, 29 або дізнатися більше на сайті hydroxy.com.ua Перший крок до водневого двигуна Воднева тема зараз у тренді. Світові автови- робники роблять акцент на збільшенні кількості заправних станцій для авто на водні. Автомобілі зі звичайним двигуном внутрішнього згоряння, які працюють на бензині, дизелі чи газі, теж можна збагатити водневмісною сумішшю. Це не змінить основного типу пального автомобіля, але може суттєво зекономити його витрати, змен- шити викиди шкідливих речовин та покращити роботу двигуна. Дизель, бензин чи газ Система сумісна з усіма видами органічного палива. Особливо для дизельних двигунів така уні- версальність робить систему достойним аналогом ГБО, яке часто монтують на бензинові автомобілі. Загалом з водневою системою для авто економія палива складе до 18%, або 1-2 л на 100 км. Також вихлоп стає набагато чистішим: вміст чадного газу (CO) і вуглеводнів (CnHm) зменшується в півтора раза, оксидів нітрогену (NnOm) – до п’яти разів. Просто залий води Витрата дистильованої води для роботи система - орієнтовну 1 л води на 2000 км пробігу. Система методом електролізу створює газ з сумі- ші водню та кисню. Він одразу потрапляє у камеру згоряння авто та згоряє з основним паливом, ви- діляючи додаткову енергію. Завдяки цьому витра- та палива зменшується до 18%, а потужність та ходові властивості - зростають. Завдяки цій енергії очищаються сажові та вуглецеві відкладення, що вирівнює компресію у двигуні. Це забезпечує кра- щу тягу та потужність. Також зменшується навантаження на сажовий фільтр чи каталізатор, що збільшує їх ресурс на 33%. А ресурс двигуна після встановлення водне- вої системи збільшується вдвічі. Монтується генератор водню під капотом або в багажник. Таке устаткування не потребує додат- кової сертифікації, тож працювати починає одразу після встановлення. В Україні єдиним виробником запатентованих водневих систем є науково-виробнича компанія Hydroxy Ukraine. ІННОВАЦІЇ | ПАЛЬНЕ
  • 100.
    100 | МІСТО Дбатипро місто і його жителів: Від інноваційних ЖК до підтримки спортивних ініціатив як компанія blago поліпшує життя іванофранківців Поняття соціально-відповідального бізнесу у 2022 році набуло нових відтінків. Уже майже два роки, окрім як долати власні виклики, підприємства допомагають там, де не встигає держава, закуповують амуніцію для війська, підтримують мистецькі заходи, локальний спорт й інші ініціативи. Не виняток і технологічна компанія blago, яка працює на ринку нерухомості вже більше 20 років. Вони фокусуються не просто на будівництві ЖК, а на розбудові міст навколо них: садочків, торгових центрів, спортивних і дитячих майданчиків, паркінгів й інших атрибутів комфортного міського життя. У 2022 році компанія потрапила в рейтинг найкращих компаній України за результатами досліджень аналітичного центру «Вибір Країни». А цього року її відзначили як лідера оборони за допомогу ЗСУ й ТрО в межах премії «Лідер року Новобудови» порталу Dim.Ria. «Місто» разом з івано-франківською компанією blago розповідають про інновації в будівництві, які допомагають їм долати кризові ситуації, а також про робочий підхід, що допомагає змінювати міста й життя в них. ІННОВАЦІЇ | БУДІВНИЦТВО
  • 101.
    МІСТО | 101 Залили137 717 м3 бетону: що компанія встигла за 2022–23 роки Нині компанія розвиває проєкти в Івано-Франківську й у пов- ному обсязі виконує зобов’язання перед своїми інвесторами й покупцями, постійно звітує про хід будівництва і стадії реаліза- ції кожного проєкту. Житлові комплекси активно добудовують і вчасно вводять в експлуатацію, а паралельно триває розроблен- ня й реалізація нових, ще більш удосконалених ЖК. Окрім розвитку вже наявних проєктів, blago запустили бу- дівництво двох нових великих житлових комплексів: ЖК ком- форт-класу U ONE на вулиці Богдана Хмельницького (район Позитрон) і ЖК з найвищими в місті будинками Skygarden на вулиці Хриплинська (район Майзлі). А ще анонсували запуск нового проєкту, аналогів якому в місті немає, – масштабний ін- новаційний житловий комплекс із великою сукупністю сервісів. Від початку повномасштабного вторгнення компанія blago використала: ● 137 717 м3 бетону ● 843 155 шт. керамоблоку ● 25 718 м3 газобетонного блоку ● 14 567 т арматури ● 35 430 м2 віконних конструкцій Від березня 2022 року вони ввели в експлуатацію 33 секції у восьми й розпочали будівництво нових 20 секцій у семи житлових комплексах. Безпека й технології: як blago робить життя франківців комфортнішим Як технологічна компанія, blago завжди шукає рішення, які полегшують містянам життя, зокрема поліпшують інфраструктуру міста потрібними сервісами: поштомати в холах, системи Face ID в елітних ЖК, підземні системи збору сміття, зарядні станції для електросамокатів й електрове- лосипедів. Нещодавно в районі Manhattan, ЖК Comfort Park і Family Plaza встанови- ли інноваційні лавки з сонячними панелями і вмонтованими Wi-Fi-роуте- рами з цілодобовим необмеженим інтернетом. У планах встановити такі лавки в інших житлових комплексах компанії. Blago часто дивує містян оновленнями на вже реалізованих ЖК, як-от жовто-блакитна підсвітка фасаду елітного комплексу Parus і сучасного району Manhattan. Blago реалізували десять підземних паркінгів у різних частинах Івано- Франківська із загальною кількістю більше 2300 паркомісць, щоби більше жителів могли мати власне паркомісце поруч із домом або роботою. ІННОВАЦІЇ | БУДІВНИЦТВО
  • 102.
    102 | МІСТО Відпологового до еколавок: які проєкти вже змінюють місто Також спільно з приватною клінікою вони розпочали будівниц- тво першого в Івано-Франківську приватного пологового будин- ку. Він стане сучасним Центром матері та дитини з наймодер- нішим обладнанням, яке дозволить надавати повний комплекс послуг: від планування вагітності до післяпологового догляду матерів і новонароджених. Минулого року з нагоди Дня Конституції України компанія по- дарувала місту фотозону у вигляді човна на березі міського озе- ра, прикрасили центральну частину міста й розмістили яскраву фотозону у вигляді кольорової повітряної кулі – «Куля мрій». Компанія презентувала й уже активно реалізовує житлові комплекси й ідеї, яких раніше в місті не було, зокрема ● перший в Івано-Франківську ЖК з найвищими будинками, вертикальним озелененням і найбільшою green-зоною – Skygarden ● перший у місті житловий комплекс із басейном на даху – житловий район Manhattan UP Навесні компанія організувала екотолоку й упорядкувала дамбу річки Бистриці Надвір- нянської. Улітку спільно з мешканцями «Пар- кової Алеї» blago виготовили з переробленого пластику еколавки, які встановили у дворі масиву. Продовжуючи екоініціативу, вони встановили на території деяких комплексів урни для збирання пластику й батарейок. Бути ближчими до клієнта: як забезпечують високий рівень обслуговування За останній рік компанія відкрила свої офіси в Коломиї, Калуші та Монастириськах, Тернопільська область. Це рішення економить час багатьох клієнтів і дозволяє отримувати якісну консультацію без необхідності їхати в Івано-Франківськ. Також компанія продовжує формувати розгалужену структуру з сервісами й послугами для своїх клієнтів: ● власний дошкільний заклад «Благозаврик» ● керівна компанія blago.comfort ● відділ сервісу blago.service ● департамент управління комерційною нерухомістю ● програма лояльності blago Family ІННОВАЦІЇ | БУДІВНИЦТВО
  • 103.
    МІСТО | 103 BlagoFamily – партнерська програма з ексклюзивними знижками й бонусами, які отримує кожен покупець нерухомості blago. Серед понад 60 партнерів – популярні магазини одягу, прикрас і предметів інтер’єру, салони краси й косметологічні центри, ресторани й піцерії, клінінгові компанії, спортивні клу- би, медичні центри й інші заклади міста. Найближчим часом компанія представить власний мобільний застосунок. Він міститиме всі послуги компанії й дозволить формулювати звернення, дізнаватися актуальні новини, сплачувати комунальні платежі й навіть управляти власною нерухомістю. Нещодавно компанія також анонсувала запуск влас- ного інвестиційного фонду blago.invest. Це сучасне інвестиційне ком’юніті, що об’єднує інвесторів для отримання прибутку на ринку нерухомості. Підтримка військових і благодійність: як blago допомагає країні розвиватися Робота з дітьми Після 24 лютого 2022 року компанія blago провела більше 270 заходів для дітей в Івано-Франківську й області. Зокрема, про- пагували українське й виховували патріо- тичність заходами «Смачна українізація» із зірковим гостем, блогером Дмитром Варва- руком. Влаштовували атракціонні розваги на День захисту дітей. Провели серію екс- курсій у наукове містечко «Нова Енергія», майстер-класи з писанкарства до Великод- ня, дитячі заходи до Шевченківських днів. Протягом всього літа щосуботи на відкритій сцені в парку організовували тематичні івенти для дітей у межах проєкту від blago – «Великий проєкт малих фестивалів». Спільно з міським головою Івано-Франківська Русланом Марцінківим, міським клінічним перинатальним центром Іва- но-Франківської міської ради й Університетом Короля Данила компанія реалізувала великий соціальний проєкт «Народжуємо нескорених. Будуємо майбутнє». Проєкт мав на меті підвищити народжуваність у місті, підтри- мати здоров’я жінок різного віку. На його завершення компанія організувала велике дитяче свято і благодійний ярмарок для допо- моги ЗСУ. ІННОВАЦІЇ | БУДІВНИЦТВО
  • 104.
    104 | МІСТО Підтримкаспорту Blago виступили спонсором відомого боксера Дениса Берінчика, який у серпні 2023 року захистив титул WBO у легкій вазі у Вроцлаві, а також генеральним спонсором півмарафону Frankivsk Charity Half Marathon’22 й партне- ром 10th Frankivsk Half Marathon 2023, спон- сором чемпіонату з баскетболу «Турнір 3х3». За сприяння компанії франківчанка Соломія Ткачівська стала чемпіонкою світу з сучасної хореографії в міжнародних змаганнях Dance World Cup 2022. Також вони підтримали тала- новиту спортсменку Надію Ребрик на чемпіо- наті Європи з боксу серед юніорів, де дівчина здобула перше місце. Пишається компанія й футбольним клубом «Благо-Юність» – володарем кубка й суперкуб- ка області. Допомога війську Із перших днів повномасштабного вторгнення ком- панія blago постійно допомагає ЗСУ й стала офіцій- ним партнером Координаційного центру підтримки військових Прикарпаття #SaveUkraineNow (SUN). Навесні цього року вони підписали меморандум про співпрацю з благодійною організацією «Благодійний фонд «Вірні». За допомогу ЗСУ компанія отримала подяку від Головнокомандувача Збройних Сил Укра- їни Валерія Залужного. Нещодавно blago долучилися до збору на еваку- аційний автомобіль кейсевак, який організувала професорка кафедри акушерства та гінекології Івано-Франківського медичного університету Ірина Кишакевич. Вона взяла участь у Берлінському ма- рафоні 2023, на якому бігла заради підтримки ЗСУ й збору коштів на автомобіль для медиків. Допомога підприємцям Спільно з Університетом Короля Данила організували «Біз- нес-лекторій» – соціальний проєкт для підприємців області й релокованих підприємців, щоби допомогти малому й серед- ньому бізнесу налагодити бізнес-процеси в умовах воєнно- го стану. Крім того, компанія стала офіційним партнером заходу ІF IT Forum. Розвиток мистецтва Компанія blago стала генеральним партнером другого Міжнародного кінофестивалю короткого метру «4:3». Улітку 2022 року вони здійснили рекон- струкцію трьох залів Івано-Франківсько- го краєзнавчого музею (міська ратуша) і долучилися до відкриття виставкового артпроєкту «Бог між нами! Переможемо разом!», який організував митець-рес- тавратор Валерій Твердохліб. ІННОВАЦІЇ | БУДІВНИЦТВО
  • 105.
    МІСТО | 105 Ботокс– це ліки, які використовуються для лікування різних медичних проблем, а також для косметичних процедур, таких як згладжування зморщок і мімічних зморщок. Проте навколо ботоксу існують різні міфи. Ось деякі з них: 1. Ботокс завжди виглядає ненатурально. Це неправда. Правильно використаний ботокс може надати природний і молодший вигляд. 2. Ботокс завжди має вигляд маски. Це також міф. Правильно виконана процедура не має чинити значущого впливу на вираз обличчя. 3. Ботокс несумісний з іншими косметич- ними процедурами. Ботокс може комбінуватися з іншими методами, такими як філери або хірургічні втручання. 4. Ботокс тільки для жінок. Ні, ботокс використовується як для чоловіків, так і для жінок. 5. Ботокс використовується тільки для виправлення зморщок. Ботокс також може бути корисним для лікування мігрені, гіпергідрозу (пітливості) та інших медич- них станів. 6. Ботокс – це боляче. Зазвичай люди відчувають легкий дискомфорт під час процедури, але це минає. 7. Ботокс має довготривалий ефект. Ефект ботоксу триває приблизно від 4 до 6 міся- ців і потребує повторного застосування. 8. Ботокс може викликати отруєння. Це неправда. Ботокс використовується в дуже низь- ких дозах в медичних і косметичних процедурах. 9. Ботокс забезпечує миттєвий резуль- тат. Результати зазвичай стають помітними через декілька днів після процедури. 10. Ботокс підходить для всіх. Не кожній людині підходить ботокс, адже іноді він має медичні протипоказання. Перед процедурою важливо консультуватися з кваліфікованим лікарем , який може надати інформацію про можливий індивідуальний ефект після ботулотоксину та його тривалість в кожному конкретному випадку. Найпопулярніші міфи про ботокс За всіма питаннями звертайтеся Лікар-дерматовенеролог ПАВЛЮК Вікторія-Аделіна м. Івано-Франківськ, вул. Слобідська, 28 /doctor_adelina_lips ПОРАДИ | ПРОЦЕДУРА
  • 106.
    106 | МІСТО ВОксфорд Медікал відтепер працює відділення спінальної хірургії! Досвід наших лікарів свідчить, що із проблемами хребта дедалі частіше звертаються пацієнти молодого віку. На жаль, пацієнти звертаються до лікарів вже на етапі захворювання, коли консервативні методи є безсилими. Масажі, фізпроцедури, блокади, протизапальна терапія – якщо ви не бачите жодних результатів – значить необхідно шукати альтернативну думку у спінального хірурга! В медичному центрі Оксфорд Медікал відтепер функціонує відділення спінальної хірургії, де кожен пацієнт має змогу отримати повноцінну консультацію лікаря, а також пройти малоінвазивне хірургічне лікування із повноцінною післяопераційною реабілітацією на базі стаціонару клініки. ЗДОРОВ’Я | ПОСЛУГИ Позбутись гриж та протрузій хребта всього за один день – відтепер можливо в Оксфорд Медікал
  • 107.
    МІСТО | 107 м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 93А Щоб завітати на прийом до лікаря, необхідно попередньо записатися: (067) 3777 299, (050) 3777 299 Цілодобовий номер для звернення: (0342) 770 299 Додаткові контактні телефони: (068) 7777 299, (099) 7777 299 Що поєднує у собі галузь спінальної хірургії? Спінальна хірургія передбачає саме хірургічні малоінвазивні техніки лікування різного роду патологій хребта, які не підда- ються консервативному лікуван- ню. Спінальні хірурги клініки Оксфорд Медікал надають послуги: ● Діагностика та ендоскопіч- не лікування гриж та протрузій міжхребцевих дисків. ● Діагностика та ендоскопічне лікування стенозу спинномозко- вого каналу. ● Лікування ускладнень та наслідків дегенеративно-дис- трофічних захворювань хребта (остеоартроз, спондилоартропатії різного генезу). ● Лікування наслідків травм хребта. ● Блокади спинномозкових нер- вів при хронічних болях. Сучасна спінальна хірургія пе- редбачає малоінвазивні методи лікування – мінімальний опера- тивний доступ – в Оксфорд Меді- кал оперативні втручання прово- дяться ендоскопічним доступом, що дозволяє значно скоротити терміни післяопераційної реабі- літації пацієнта! Коли рекомендована консультація спінального хірурга? ● біль у спині, який може відда- вати у сідницю та кінцівку; ● оніміння кінцівок; ● порушення ходи; ● слабкість в одній або двох кінцівках; ● нетримання сечі, ниючі болі в промежині, затерпання проме- жини; ● порушення сечостатевої функції та ін. На базі Оксфорд Медікал до- ступні всі необхідні види обсте- жень, які несуть цінну інформа- цію для діагностики, складання плану хірургічного втручання та повноцінної підготовки пацієнта до операції: ● цифрова рентгенографія; ● лабораторна діагностика; ● консультації лікарів іншого профілю (невролог, терапевт, кардіолог). У нас функціонує сучасний операційний блок, оснащений якісною апаратурою, що забез- печує повноцінний безпечний процес хірургічного втручання та підтримки стабільного стану пацієнта. Післяопераційне відновлення проводиться у спеціальних пала- тах з функціональними ліжками та максимально комфортними умовами. ЗДОРОВ’Я | ПОСЛУГИ
  • 108.