Тема 4. Видатні живописці
Іспанії
Ель Ґреко – поєднання візантійських та
готичних традицій у творчості.
Дієго Веласкес: вершина іспанського
живопису ХУІІ ст.
Франсіско Гойя – найвизначніший
живописець і графік ХІХ ст.
Сальвадор Далі – яскравий виразник
модерністських течій в культурі ХХ ст.
ЕЛЬ ҐРЕКО
1541 о. Крит —
7 апреля 1614 Толедо
АВТОПОРТРЕТ
1595-1600 рр.
Музей мистецтва
Метрополітен,
Нью-Йорк, США
Бароко, маньєризм
“Есполіо” (“Роздягання
Христа пред стратою”)
1590-1595 рр.
«Поховання
графа
Оргаса»
1586 р.
Церковь Санта-
Томе, Толедо
“Іспанське прислів’я” 1600 р.
“Відкриття
п'ятої
печатки”
1608-1614
Музей
Мистецтва
Метрополітен,
Нью-Йорк,
США
“Лаокоон” 1604-1614
Национальная галерея, Вашингтон
“Портрет Хортенсіо
Паравісіно”
1609 р.
Портрет поета
Алонсо Ерсілья
і Суньїга
Ермітаж, Санкт-
Петербург
« Портрет Джуліо Кловіо » 1572 р.
«Краевид
Толедо»
1604—1614
Музей
Метрополітен
Нью-Йорк
Дієго Веласкес
Автопортрет
1599 – 1660 рр.
Франсіско Гойя
(1746-1828)
Реалізм
С. Далі (1904 – 1989), сюрреалізм, кубізм
Філософськими засадами сюрреалізму є суб'єктивно-
ідеалістичні теорії інтуїтивізму, фрейдизму, східні містико-релігійні
вчення.
Сюрреалісти закликали звільнити людське «Я» від «пут»
матеріалізму, логіки, які вони вважали породженням буржуазної
цивілізації. На їхню думку, митцю слід спиратися на досвід
несвідомого вираження духу - сни, галюцинації, марення,
інтуїтивного аби проникнути по той бік свідомості, осягнути
нескінченне й вічне. Прийоми сюрреалізму (зображення
надреального, містичні мотиви, елементи фантастики, жахи,
спотворене людське тіло) використовуються в «театрі абсурду».
Сюрреалізм заперечує прийняті суспільні форми сучасного
життя, технічної цивілізації, культури, моральних засад, під
впливом Зігмунда Фрейда пропагує психічний анархізм,
автоматизм вислову, звільнення від контролю розуму,
спонтанність підсвідомості.
Сальвадор Далі (1904 – 1989)
Автопортрет с рафаэлевской шеей

тема 4