6. Етнічний склад:
На території Італії проживають італійці, німці (в області Трентіно-
Альто-Адідже мешкає німецька община), французи (в області Валле-
.
д`Аоста), словенці (в області Фріулі-Венеція-Джулія).
• .
Етнічний склад:
На території Італії проживають італійці, німці (в області Трентіно-
Альто-Адідже мешкає німецька община), французи (в області Валле-
д`Аоста), словенці (в області Фріулі-Венеція-Джулія).
В багатьох італійців не можна знайти спільних фізичних
особливостей. Це можна пояснити великим впливом людей різних
національностей в минулому. Етруски в Тоскані, умбрійці та греки на
півдні переважали кількістю римлян, які потім «латинізували» всю
країну і зберегли єдність до V ст. Євреї прибули в Італії під час
існування Римської Республіки та залишилися до теперішнього часу.
Після зруйнування Західної Римської Імперії, Італія зазнавала
чисельних вторгнень і колонізації, що неминуче впливало на етнічний
склад. В той час германські племена перетинали Альпи і оселялися на
півночі, в той час, як середземноморські народи, прибуваючи з моря,
колонізували південь. Візантійці переважали на сході п'ять століть,
збігаючись в часі з домінуванням ломбардів (германське плем'я) в
Беневенто та інших частинах материку. В IX ст. сарацини, які
залишилися тут до нормандського вторгнення на почату XI ст.
вдерлися в Сицилію. За нормандцями острів почали заселяти
арагонійці в 1282 р. В 1720 р. Сицилія потрапила під правління Австрії.
В багатьох італійців не можна знайти спільних фізичних
особливостей. Це можна пояснити великим впливом людей різних
національностей в минулому. Етруски в Тоскані, умбрійці та греки на
півдні переважали кількістю римлян, які потім «латинізували» всю
країну і зберегли єдність до V ст. Євреї прибули в Італії під час
існування Римської Республіки та залишилися до теперішнього часу.
Після зруйнування Західної Римської Імперії, Італія зазнавала
чисельних вторгнень і колонізації, що неминуче впливало на етнічний
склад. В той час германські племена перетинали Альпи і оселялися на
півночі, в той час, як середземноморські народи, прибуваючи з моря,
колонізували південь. Візантійці переважали на сході п'ять століть,
збігаючись в часі з домінуванням ломбардів (германське плем'я) в
Беневенто та інших частинах материку. В IX ст. сарацини, які
залишилися тут до нормандського вторгнення на почату XI ст.
вдерлися в Сицилію. За нормандцями острів почали заселяти
арагонійці в 1282 р. В 1720 р. Сицилія потрапила під правління Австрії.
Цей змішаний етнічний спадок частково пояснює чому сицілійці
світлоокі та світловолосі в оточенні темнооких і темноволосих
народів. За винятком сарацинського панування, Королівство Неаполь,
що займало нижчу частину півострова, має схожу ситуацію, тоді як
північна частина Італії, відокремлена від сходу Папською Державою,
піддавалась набагато більшому впливові австрійців. Етнічне
змішування в Італії продовжується до цього часу. Після 1970 р. до
Італії почала з'їжджатися велика кількість іммігрантів із країн, що
розвиваються. Переважно жіноча міграція з Філіппін і інших азійських
країн порівнюється з чоловічім припливом з північної Африки.
Імміграція інших африканців та латиноамериканців також дуже
значна, так само як і імміграція з деяких країн східної Європи. Взагалі,
більше одного мільйона іноземців проживає на італійській території
Цей змішаний етнічний спадок частково пояснює чому сицілійці
світлоокі та світловолосі в оточенні темнооких і темноволосих
народів. За винятком сарацинського панування, Королівство Неаполь,
що займало нижчу частину півострова, має схожу ситуацію, тоді як
північна частина Італії, відокремлена від сходу Папською Державою,
піддавалась набагато більшому впливові австрійців. Етнічне
змішування в Італії продовжується до цього часу. Після 1970 р. до
Італії почала з'їжджатися велика кількість іммігрантів із країн, що
розвиваються. Переважно жіноча міграція з Філіппін і інших азійських
країн порівнюється з чоловічім припливом з північної Африки.
Імміграція інших африканців та латиноамериканців також дуже
значна, так само як і імміграція з деяких країн східної Європи. Взагалі,
більше одного мільйона іноземців проживає на італійській території
13. .
• .
Господарство:
Сучасна Італія - розвинута
індустріально-аграрна країна,
вартість промислової продукції
якої у 5-7 разів перевищує
вартість продукції сільського
господарства. Значно менша,
порівняно з іншими
західноєвропейськими країнами,
частка наукоємних галузей, проте
більша частка державної
власності. Після Другої світової
війни Італія досить швидко
відновила своє господарство за
рахунок високих темпів розвитку
промисловості. На початку 90-х
років в промисловості було
зайнято 23 % працюючих, в
сільському господарстві - 13 %, в
невиробничій сфері - понад 5,5 %.
Отже, напрям розвитку
національного господарства
відповідав європейським
стандартам.
Господарство:
Сучасна Італія - розвинута
індустріально-аграрна країна,
вартість промислової продукції
якої у 5-7 разів перевищує
вартість продукції сільського
господарства. Значно менша,
порівняно з іншими
західноєвропейськими країнами,
частка наукоємних галузей, проте
більша частка державної
власності. Після Другої світової
війни Італія досить швидко
відновила своє господарство за
рахунок високих темпів розвитку
промисловості. На початку 90-х
років в промисловості було
зайнято 23 % працюючих, в
сільському господарстві - 13 %, в
невиробничій сфері - понад 5,5 %.
Отже, напрям розвитку
національного господарства
відповідав європейським
стандартам.
14. Промисловість - провідна галузь
господарства. Для неї характерне
переважання галузей важкої промисловості,
.
особливо таких, як хімія та
машинобудування, і недостатній розвиток
добувних. Промисловість країни спирається в
своєму розвитку на імпортну сировину. Для
промислового комплексу країни характерна
висока монополізація. В Італії стан справ у
промисловості контролює потужне
об'єднання - Інститут промислової
реконструкції, яке є одним з найбільших і
найвпливовіших монополістичних утворень у
світі. У сфері його впливу знаходяться галузі
важкої промисловості, транспорт і
фінансово-кредитне господарство. В
економіці переважає державний сектор -
друге місце в Європі після Австрії. Держава
володіє транспортом, радіо і телебаченням,
телефонним зв'язком. З приватних
монополій найвідоміші "ФІАТ" (транспортне
машинобудування) та "Монтедісон"
(електротехніка, хімія) - одні з найбільших у
світі.
• .
Промисловість - провідна галузь
господарства. Для неї характерне
переважання галузей важкої промисловості,
особливо таких, як хімія та
машинобудування, і недостатній розвиток
добувних. Промисловість країни спирається в
своєму розвитку на імпортну сировину. Для
промислового комплексу країни характерна
висока монополізація. В Італії стан справ у
промисловості контролює потужне
об'єднання - Інститут промислової
реконструкції, яке є одним з найбільших і
найвпливовіших монополістичних утворень у
світі. У сфері його впливу знаходяться галузі
важкої промисловості, транспорт і
фінансово-кредитне господарство. В
економіці переважає державний сектор -
друге місце в Європі після Австрії. Держава
володіє транспортом, радіо і телебаченням,
телефонним зв'язком. З приватних
монополій найвідоміші "ФІАТ" (транспортне
машинобудування) та "Монтедісон"
(електротехніка, хімія) - одні з найбільших у
світі.
18. Зовнішньоекономічні зв'язки.
У міжнародному поділі праці країна
виступає як постачальник на світовий
.
ринок продукції машинобудування (42 %
експорту), легкої промисловості
(текстиль, взуття, одяг),
сільськогосподарської продукції (цитрусові,
овочі, вина, фрукти). В господарство Італії
надходять інвестиції зі США та
західноєвропейських країн.
• .
Зовнішньоекономічні зв'язки.
У міжнародному поділі праці країна
виступає як постачальник на світовий
ринок продукції машинобудування (42 %
експорту), легкої промисловості
(текстиль, взуття, одяг),
сільськогосподарської продукції (цитрусові,
овочі, вина, фрукти). В господарство Італії
надходять інвестиції зі США та
західноєвропейських країн.
Головними торговельними партнерами
Італії є європейські країни (45 %
зовнішньоторговельного обороту), США і
Японія. До 35 % зовнішньоторговельних
операцій припадає на нафтогазоносні
країни Близького Сходу і країни Латинської
Америки. Значні прибутки Італія одержує
від туризму (6 млрд доларів щорічно).
Головними торговельними партнерами
Італії є європейські країни (45 %
зовнішньоторговельного обороту), США і
Японія. До 35 % зовнішньоторговельних
операцій припадає на нафтогазоносні
країни Близького Сходу і країни Латинської
Америки. Значні прибутки Італія одержує
від туризму (6 млрд доларів щорічно).
Внутрішні відмінності. За
особливостями економічного розвитку в
Італії Виділяють 3 економічні райони:
Південь, Центр, Північ.
Внутрішні відмінності. За
особливостями економічного розвитку в
Італії Виділяють 3 економічні райони:
Південь, Центр, Північ.
