2. Дієслово- це частина мови, яка означає
дію або стан предмета і відповідає на
питання що робити? що зробити? що
робиться з предметом? у якому стані він
перебуває? (ходив, співатиме,
займатися, буду їсти, заробляю).
У реченні дієслово найчастіше
виконує функції присудка або
частини складеного присудка
(він розповів все, що знав;
ніч здавалася днем).

3. Дієслово може означати:
• процес мислення (аналізувати, думати,
розмірковувати);
• процес мовлення (радити, говорити,
розмовляти);
• фізичну дію, переміщення (йти, грати,
вчитися; іхати, летіти);

4. • сприйняття
органами чуття (нюхати,
бачити, чути);
• бажання (воліти, хотіти, бажати);
• стан, у якому перебуває особа або предмет
(спати, стояти, журитися);
• ставлення особи до когось чи чогось
(поважати, любити, шанувати);
• зміни (розквітати, старіти, молодіти).

5. Дієслово не в'яжеться з рухом.
Його змісту не знать просто сором:
як без префікса — сприйметься слухом,
а як з префіксом — сприйметься зором.
Яке це дієслово?

6. недоконаний вид доконаний
теперішній
майбутній час минулий
однина число множина
активний стан пасивний
умовний
дійсний спосіб наказовий
І (3ос. мн) дієвідміна ІІ (3 ос. мн)
-уть, -ють -ать, -ять

7. перехідність
неперехідність
підмет,
присудок
означення роль у реченні
Незмінювані –
Дієвідмінювані – Дієприслівник
особові Інфінітив
Відмінювані – форми Безособові форми
дієприкметник на –но, -то