Результати перших двох хвиль моніторингу видачі віз країнами ЄС, проведеного ГІ "Європа без бар'єрів"

1. Центр миру, конверсії та зовнішньої
політики України
Громадська ініціатива «Європа без бар’єрів»
ГРОМАДСЬКИЙ МОНІТОРИНГ ВІЗОВОЇ
ПОЛІТИКИ І ПРАКТИКИ КРАЇН ЄС
В УКРАЇНІ
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ
За підтримки Європейської програми
Міжнародного фонду «Відродження»
Київ-2009

2. УДК
ББК
Видання присвячене підсумкам моніторингу видачі віз
консульськими установами країн ЄС громадянам України,
здійсненому всеукраїнським консорціумом громадських
організацій за координації Центру миру, конверсії та зовнішньої
політики України в 2008 році. Дано оцінку змінам візової
політики і практики країн Європейського Союзу в Україні
внаслідок розширення Шенгенської зони та імплементації Угоди
про спрощення оформлення віз між ЄС та Україною.
Громадський моніторинг візової політики і практики
країн ЄС в Україні
Аналітичний звіт
Інформаційно-аналітичне видання
Автори та консультанти дослідження:
Ірина Сушко
Олексій Врадій
Олександр Сушко (на громадських засадах)
Польовий етап дослідження:
Наталія Пархоменко
Видання та друк ТОВ «Вістка», наклад 1000 примірників
Проект здійснено за підтримки:
Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження»
ISBN:
© Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
www.novisa.org.ua
вул. Володимирська, 42 офіс 21
Київ, 01034, Україна
Тел/факс +38 044 238 68 43

3. ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА 4
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ 7
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ
КРАЇН ЄС СТОСОВНО ГРОМАДЯН УКРАЇНИ
(ЛИПЕНЬ-ЛИСТОПАД 2008 РОКУ)
Проблема черг
Тривалість очікування рішення консульства
Кількість та обґрунтованість відмов
Доступність багаторазових, довгострокових і
безкоштовних віз
Тривалість дії багаторазових віз
Вартість процедури отримання візи
Документи, складність процедури та ставлення до
заявників
Оцінка змін процедури отримання візи
Подолання відстаней
Рід занять
11
13
17
23
27
34
39
44
48
59
64
РЕФЛЕКСІЇ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ ЄС В
УКРАЇНСЬКИХ ЗМІ 66
ПРО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНСОРЦІУМ
ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
82

4. 4
ПЕРЕДМОВА
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України про-
понує вашій увазі результати масштабного дослідницького
проекту, здійсненого у 2-й половині 2008 – на початку 2009
року. Предметом дослідження є політика та практика вида-
чі віз громадянам України консульськими установами країн
ЄС після розширення Шенгенської зони (21 грудня 2007 р.)
та набуття чинності Угоди про спрощення оформлення віз
між Україною та ЄС (1 січня 2008 р).
Дане дослідження є продовженням багаторічних зусиль
Центру та партнерських організацій, спрямованих на не-
залежну експертизу умов здійснення міжлюдських контак-
тів між Україною та ЄС та сприяння усуненню штучних
бар’єрів.
На даному етапі зусиллями Центру та регіональних парт-
нерів було створено консорціум громадських організацій та
аналітичних центрів «Європа без бар’єрів», що представляє
всі регіони України, де діють консульські установи країн
ЄС. Внаслідок цього стало можливим здійснення комплек-
сної оцінки діяльності консульських установ незалежно від
місця їхнього розташування, порівняння умов обслугову-
вання заявників у Києві та поза межами столиці.
Крім того, з’явилося стале всеукраїнське середовище
громадських активістів та професійних аналітиків (політо-
логів, соціологів), зацікавлених у поєднанні дослідницької
роботи із лобіюванням позитивних змін, кінцевою метою
яких є остаточне усунення віз та інших адміністративних
бар’єрів міжлюдських комунікацій у Європі.
Суспільно-політичний контекст нашої ініціативи є супе-
речливим. З одного боку, Європейський Союз не зупинився
на реалізації Угоди про спрощення оформлення віз і розпо-

5. 5
ПЕРЕДМОВА
чав у вересні 2008 року візовий діалог з Україною, метою
якого є запровадження симетричного безвізового режиму,
тобто скасування віз для громадян України у перспективі.
З іншого боку, в українському суспільстві накопичився зна-
чний потенціал обґрунтованого незадоволення процедурами
та умовами видачі віз до країн ЄС, що виявляється у числен-
них критичних публікаціях у ЗМІ та висловлюваннях політи-
ків і громадських діячів.
В той же час за останній період спостерігається надмір-
на політизація даного питання, нерідко лунають невиважені
політичні заяви, зокрема заклики до відмови від виконання
Україною Угоди про реадмісію осіб з ЄС та відновлення ві-
зових вимог для громадян ЄС. Реалізація подібних пропози-
цій може суттєво ускладнити та віддалити в часі досягнення
важливих для українського суспільства цілей – насамперед
подальшої лібералізації візового режиму та його остаточного
скасування з боку ЄС.
За таких умов консолідація професійних зусиль та грома-
дянської активності з метою надання якісної експертизи та
виважених політичних рекомендацій у зазначеній сфері є
особливо актуальною.
Діяльність нашого консорціуму не обмежується Україною
– наприкінці 2008 року спільно з партнерськими організа-
ціями проведено порівняльне дослідження умов видачі віз
консульствами країн ЄС громадянам України, Російської Фе-
дерації, Молдови та Білорусі. Його результати будуть опри-
люднені в окремому виданні.
Протягом 2009 року діяльність консорціуму буде зосеред-
жено на подальшій оцінці процедур та умов видачі віз гро-
мадянам України, а також на сприянні якнайшвидшому до-
сягненню Україною критеріїв та стандартів безвізової країни
у відносинах з ЄС – шляхом надання експертних оцінок та

6. 6
ПЕРЕДМОВА
рекомендацій відповідним органам державної влади, прове-
дення тренінгів, семінарів та інших заходів.
Важливими компонентами роботи консорціуму стане по-
ширення в українському суспільстві всебічної та достовірної
інформації щодо візової політики країн ЄС, а також просу-
вання ідеї безвізового руху для країн «Східного партнерства»
в країнах-членах ЄС.
ЦМКЗПУ та всеукраїнський консорціум «Європа без
бар’єрів» вдячні Європейській програмі Міжнародного фон-
ду «Відродження» за підтримку наших ініціатив.
Від імені ЦМКЗПУ та партнерів
Олександр Сушко

7. 7
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ
Дослідження візової політики та практики країн ЄС в
Україні проведене у 2008 році консорціумом аналітичних
центрів, що представляють Київ та шість обласних центрів
України.
Дослідження здійснене шляхом опитування респондентів
на виході з консульств (чи візових центрів). Вибірка скла-
дає 840 респондентів і охоплює заявників консульських
установ 11 країн Шенгенської зони, що розташовані в Києві
(10 консульств та візових центрів) та інших регіонах Укра-
їни (11 консульств) – по 40 заявників кожного консульства.
Вибірка охоплює лише заявників, що самостійно проходили
весь шлях отримання візи – від подання документів до одер-
жання рішення.
Структурно дослідження дозволяє оцінити ситуацію з ви-
дачею віз країн Шенгенської зони громадянам України за
наступними параметрами:
• Проблема черг;
• Тривалість очікування рішення консульства;
• Кількість та обґрунтованість відмов;
• Доступність багаторазових, довгострокових і безко-
штовних віз;
• Тривалість дії багаторазових віз;
• Вартість процедури отримання візи;
• Документи, складність процедури та ставлення до за-
явників;
• Оцінка змін процедури отримання візи у порівнянні з
попередніми роками;
• Подолання відстаней.

8. 8
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ
Отримані дані свідчать про наступні ТЕНДЕНЦІЇ:
Позитивні
• Зменшення загальної (в цілому по Шенгену) кількості від-
мов – до 8% (липень) та 6,6% (листопад), тоді як у по-
передні роки цей показник складав у середньому 12-14%.
• Поява нових технологій обробки візових заявок, що до-
зволили консульським установам деяких країн-членів
ЄС (переважно «старих») скоротити загальний термін
візової процедури та певною мірою подолати проблему
черг. Термін розгляду візової заявки у «старих» Шен-
генських країнах у понад 50% випадків складає до 1
тижня. Термін очікування заявників в чергах біля кон-
сульств «старого Шенгену» у більшості випадків не
перевищує 1 години.
• «Старі» шенгенські країни видають 23,5% (липень 2008
р.) – 31,8% (листопад 2008 р.) багаторазових та 27%
(липень 2008 р.) – 25,7% (листопад 2008 р.) безкоштов-
них віз, що є в 2-3 рази більше, ніж в попередні роки.
• Більшість опитаних достатньо позитивно оцінює за-
гальну атмосферу спілкування з консульськими праців-
никами
• Результати другого етапу дослідження вказують на
збільшення позитивних відповідей та оцінок заявни-
ками консульств «старого Шенгену» та вирівнювання
багатьох даних з показниками країн «нового Шенгену»,
тобто, поступове подолання найбільш відчутних нега-
тивних наслідків розширення Шенгенської зони.
Негативні
• Ускладнення процедур і умов отримання віз у «нових»
шенгенських країнах. У липні заявники констатували
погіршення майже за усіма дослідженими параметра-
ми: «зростання черг», «тривалість процедури», «вар-
тість послуг», «вимоги до документів», «зрозумілість

9. 9
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ
вимог та критеріїв надання візи» та «ризик отримати
відмову». Втім, за даними листопадового опитування,
спостерігався певний прогрес і вирівнювання ситуа-
ції, що частково зумовлено покращенням роботи кон-
сульств, але також і сезонним фактором.
• У більшості випадках ситуація з отримання віз у «нових
шенгенських країнах є гіршою, ніж у «старих», зокрема,
стосовно часу, проведеного у чергах (нерідкими є випад-
ки очікування в черзі 2, 3, 4 і навіть більше годин) та три-
валості процедури очікування рішення (біля чверті заяв-
ників чекали рішення понад 10 днів, що є порушенням
Угоди). Ця ситуація зазнає сезонних впливів – навесні та
влітку черги істотно зростають, взимку - скорочуються.
• 23% (липень) і 40% (листопад) заявників «старих»
шенгенських країн свідчать про необхідність сплати-
ти додаткові кошти посередникам (візовим центрам),
внаслідок чого загальні витрати на візову процедуру пе-
ревищують 60 Євро замість граничної суми у 35 Євро,
зафіксованої в Угоді про спрощення оформлення віз.
Питома вага осіб, які вносять додаткові платежі посе-
редникам, збільшується.
• До вступу у Шенгенську зону консульства країн
Центрально-Східної Європи («новий Шенген») нада-
вали візи громадянам України виключно безкоштовно.
Тепер у більшості випадків (біля 70% в обох етапах до-
слідження) заявники цих країн мусили сплачувати кон-
сульський збір 35 Євро, лише біля 30% отримали візи
безкоштовно.
• У випадку відмов у наданні візи у 2/3 випадків в липні
та 1/3 в листопаді респондентам не пояснили причину
відмови.
• Тривалість дії багаторазових віз у більшості випадків
не перевищує 1-3 місяці. Лише 13-15% виданих багато-
разових віз мають тривалість дії понад 6 місяців.

10. 10
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ
• Опитуванням не зафіксовано зменшення кількості
документів, які вимагаються консульствами від заяв-
ників, що ставить під сумнів якість виконання Статті 4
Угоди, що регламентує вичерпний перелік документів
на підтвердження мети візиту для окремих категорій
громадян.
З вищенаведених даних випливають наступні ВИСНОВКИ:
Угода про спрощення оформлення віз стала першим кро-
ком у правильному напрямку, однак не змогла компенсувати
всіх негативних наслідків, що зумовлені істотними змінами
міграційних умов в Східній Європі за останні 8 років – на-
самперед запровадженням віз новими членами ЄС та їхнім
вступом до Шенгенської зони.
Угода сприяла певному покращенню ситуації з видачею
віз громадянам України переважно в «старих» шенгенських
країнах. В той же час вона поки що не стала ефективним ме-
ханізмом, спроможним компенсувати негативні наслідки роз-
ширення Шенгенської зони для більшості громадян України,
що подорожують до країн ЄС. Де-факто Угоді бракує меха-
нізмів прямої дії, оскільки консульства продовжують корис-
туватися відомчими інструкціями, які або ігнорують деякі
положення Угоди, або трактують деякі її двозначні положен-
ня не на користь українських заявників.
Організатори дослідження сподіваються, що виявлені до-
слідженням проблеми мають стати предметом обговорення
на Спільному комітеті експертів з питань імплементації Уго-
ди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС, а та-
кож під час політичного діалогу та співпраці у сфері юстиції
та внутрішніх справ між Україною та ЄС.

11. 11
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ
ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
СТОСОВНО ГРОМАДЯН УКРАЇНИ
(ЛИПЕНЬ-ЛИСТОПАД 2008 РОКУ)
Польові етапи:
1 етап: липень 2008 р.
2 етап: листопад 2008 р.
Мета дослідження:
• З’ясувати якість імплементації Угоди про спрощення
оформлення віз між Україною і ЄС та її вплив на візову по-
літику і практику країн ЄС
• Виявити вплив розширення Шенгенської зони на умови
міжлюдських контактів між Україною та новими країнами
Шенгену
Учасники проекту:
Дослідження проведене консорціумом аналітичних цен-
трів, що представляють Київ та шість обласних центрів Укра-
їни.
• Координатором дослідження є Центр миру, конверсії та
зовнішньої політики України, м. Київ.
• Регіональні учасники:
– Регіональний філіал Національного інституту стра-
тегічних досліджень у місті Ужгороді
– Харківський Громадський Фонд Місцевої Демократії
– Донецька обласна громадська організація «Інститут
соціальних досліджень і політичного аналізу»
– Інформаційно-дослідницький центр “Глобал”, м. Одеса

12. 12
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
– Асоціація захисту прав молоді Волині, м. Луцьк
– Львівське юридичне товариство
Дослідження здійснене шляхом опитування респондентів
на виході з консульств (чи візових центрів). Вибірка скла-
дає 840 респондентів і охоплює заявників консульських уста-
нов 11 країн Шенгенської зони, що розташовані в Києві (10
консульств та візових центрів) та інших регіонах України (11
консульств) – по 40 заявників кожного консульства. Вибір-
ка охоплює лише заявників, що самостійно проходили весь
шлях отримання візи – від подання документів до одержання
рішення. До вибірки не включено тих, хто отримував візи че-
рез туристичні агентства.
Охоплені країни (в дужках – кількість консульських уста-
нов, охоплених моніторингом):
Німеччина (1), Франція (1), Італія (1), Іспанія (1), Бельгія
(1), Греція (2) – “старі” шенгенські країни
Польща (5), Угорщина (3), Чеська Республіка (3), Словач-
чина (2), Литва (1) – “нові” шенгенські країни
Похибка складає до ±5%.
Структурно дослідження дозволяє оцінити ситуацію з ви-
дачею віз країн Шенгенської зони громадянам України за на-
ступними параметрами:
• Проблема черг;
• Тривалість очікування рішення консульства;
• Кількість та обґрунтованість відмов;
• Доступність багаторазових, довгострокових і безко-
штовних віз;
• Тривалість дії багаторазових віз;
• Вартість процедури отримання візи;

13. 13
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
• Документи, складність процедури та ставлення до за-
явників;
• Оцінка змін процедури отримання візи;
• Подолання відстаней.
Нижче подано описово-аналітичний звіт відповідно до ви-
щенаведених параметрів візової процедури.
Проблема черг
Черги є невід’ємним атрибутом візової процедури. Більше
половини опитаних респондентів протягом обох етапів до-
слідження зіштовхуються з необхідністю відстоювати черги
на різних етапах візової процедури. Зафіксовано однак певну
різницю у якості організації вступного етапу візової проце-
дури консульствами «старого» та «нового» Шенгену: якщо
заявники країн «нового Шенгену» першого етапу стояли в
чергах у 73% випадків, то заявники країн «старого Шенгену»
- у 59% випадків, тобто на 14% менше. Така ситуація пояс-
нюється переважно тим, що країни «старого Шенгену» часті-
ше застосовують попередній запис через Інтернет та телефо-
ном або як у випадку з консульствами Бельгії, Іспанії, Італії,
що передали частину своїх повноважень візовим центрам,
де також існує попередній запис. Однак не можна забувати,
що «живі» черги біля консульств трансформуються у «вірту-
альні». В липні з групи країн «старого Шенгену» найбільше
стояли в чергах заявники Франції – 72,5% та Італії – 67,5%.
В листопаді в чергах стояли біля 63% заявників консульств
«нового Шенгену» та 51% - «старого Шенгену». Зменшення
черг пізньої осені зумовлене насамперед сезонним знижен-
ням кількості заявників.
В групі країн «нового Шенгену» найбільш проблемними в

14. 14
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
питанні черг є консульська установа Литви, де 82,5% заявни-
ків мусили стояти в чергах, та 73,5% відвідувачів польських
консульств, що зіштовхнулися з тією ж проблемою.
Вирішення питання черг через попередній запис вочевидь
є більш ефективним засобом, однак велика кількість заявни-
ків (особливо з сіл) має труднощі з попереднім записом через
брак доступу до Інтернету чи гарного телефонного зв’язку.
Заявники проводять найбільшу частину часу на двох ета-
пах візового клопотання: подання документів та отримання
паспорта з візою. Найбільшу кількість часу, що проводять
заявники у черзі, (за даними першого етапу дослідження) -
більше 4-х годин - констатували 13,5% заявників країн «но-
вого Шенгену» - при поданні документів, і ще понад 20%
провели в цій черзі від півтори до чотирьох годин (Діаграма
1). В той же час більшість заявників «старого Шенгену» ви-
трачає в очікуванні подання документів до однієї години.
37,5
11,9
1,8
1,8
0,4
0,4
0
0,4
0
46
21,8
12,2
2,8
9,7
1,8
7,3
0,7
4,1
13,5
26,2
0-0,5
0,5-1
1-1,5
1,5-2
2-2,5
2,5-3
3-3,5
3,5-4
4+
Не
відповіли
Години
Діаграма 1. Як довго Ви стояли у черзі для подання
документів? (у % до всіх) - липень 2008
"Старий Шенген" "Новий Шенген"
27,5
66,8
24,6
1,4
44,8
Діаграма 1а. Як довго Ви стояли у черзі для
подання документів? (у % до всіх) -
листопад 2008
Старий Шенген Новий Шенген
Загалом, зменшення часу, зафіксованого дослідженням у
другому етапі може бути пов’язана із «сезонними впливами»,
наприклад влітку, коли проводилось перше дослідження,
кількість заявників була більшою, ніж у період пізньої осені,

15. 15
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
коли був проведений другий етап моніторингу.
0-0,5
0,5-1
1-1,5
1,5-2
2-2,5
2,5-3
3-3,5
3,5-4
4+
Не
відповіли
Години
27,5
3,6
0,4
1,1
0,4
0,4
0
0
0
66,8
24,6
11,4
3,8
6,4
0,9
3,4
0,4
2,7
1,6
44,8
0-0,5
0,5-1
1-1,5
1,5-2
2-2,5
2,5-3
3-3,5
3,5-4
4+
Не
відповіли
Години
Діаграма 1а. Як довго Ви стояли у черзі для
подання документів? (у % до всіх) -
листопад 2008
Старий Шенген Новий Шенген
Згідно отриманих даних робота консульств «старого Шен-
гену» виглядає більш організованою, однак у цієї організова-
ності є своя ціна, яка нерідко має й грошовий еквівалент (про
що нижче, у розділі «Вартість процедури отримання візи»).
У випадку з чергами на отримання паспорта з візою за ре-
зультатами першого етапу дослідження ситуація у консуль-
ських установах «старого Шенгену» також виглядає прива-
бливіше у порівнянні з менш досвідченими країнами ЦСЄ
(Діаграма 2).
За даними другої частини моніторингу було зафіксовано
вирівнювання диспропорції в окремих показниках витрат
часу на візову процедуру. Так, наприклад, майже половина
респондентів «нового Шенгену» - 39,4% та приблизно стіль-
ки ж заявників «старого Шенгену» - 40,3% витрачає до од-
нієї години (і більшість з них – до 30 хвилин) для отримання
паспорту. У порівнянні з липнем у листопаді також із майже
16% до 3% скоротилася кількість тих заявників країн «нового
Шенгену», що чекали на отримання паспорту понад 2 години
(Діаграма 2а).

16. 16
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
43,9
16,5
0,7
0,7
1,4
0,4
0
0,4
0,4
35,8
25,8
16,3
3,7
6,9
1,8
4,6
1,1
2,7
5,1
32
0-0,5
0,5-1
1-1,5
1,5-2
2-2,5
2,5-3
3-3,5
3,5-4
4+
Не
відповіли
Години
Діаграма 2. Як довго Ви стояли у черзі для
отримання паспорта з візою? (у % до всіх) -
липень 2008
"Старий Шенген" "Новий Шенген"
37,1
3,2
0,7
0,4
0
0
0
0
58,6
30,5
8,9
2
3,6
0,7
0,5
0,7
1,3
51,8
Години
Діаграма 2а. Як довго Ви стояли у черзі для
отримання паспорта з візою? (у % до всіх) -
листопад 2008
Старий Шенген Новий Шенген
Важливо звернути увагу, що на двох стадіях візового кло-
потання згідно результатів двоетапного дослідження майже
половина заявників не дали точної відповіді на запитання
щодо тривалості черг. Втім очевидно, що заявники країн «но-
вого Шенгену» загалом більше стоять у чергах, ніж заявники

17. 17
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
країн «старого Шенгену», однак спостерігається поступова
тенденція до вирівнювання.
Тривалість очікування рішення консульства
Від моменту подання документів до отримання паспор-
та з візою (або іншого рішення), в рамках першої частини
дослідження, 23% заявників консульств «старого Шенгену»
чекали рішення 2-3 дні, тоді як найбільша кількість заяв-
ників «нового Шенгену» чекали 7-8 днів. Проте від 9 до 20
днів очікували рішення 36% заявників консульств «нового
Шенгену» та всього 8% заявників «старого Шенгену» (Діа-
грама 3).
Отримані дані другого етапу дослідження вказують на
збільшення тривалості часу для отримання рішення, зокрема
більша частина – 26,4% заявників «старого Шенгену» вказа-
ла на необхідність очікування до 8 днів, а у випадку «старо-
го Шенгену» - 38,9%. Отримані дані вказують на помітне ви-
рівнювання тривалості очікування між двома групами країн
Шенгену.
Згідно положення Угоди про спрощення оформлення віз
візовий запит розглядається 10 календарних днів з дати отри-
мання заяви та документів. Хоча в статті 7, п.2 зазначається,
що „строк розгляду заяви може бути подовжено до 30 кален-
дарних днів в окремих випадках, зокрема у випадку необхід-
ності здійснення дальшої перевірки наданих документів”,
тобто така практика безпосередньо не суперечить Угоді, од-
нак виступає важливим індикатором ефективності роботи
консульських установ. На практиці кількість випадків, коли
процедура розгляду візового клопотання перевищує перед-
бачені Угодою 10 календарних днів, по «старому Шенгену»
- 13,4%, по «новому Шенгену» - 26,4%.

18. 18
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
8,4
23,2
18,2
17,2
3,2
6
3,5
3,9
16,5
1,4
4,6
17
29
17,9
17,7
2,7
6
3,7
1-2
3-4
5-6
7-8
9-10
11-20
21-30
31+
Не
відповіли
Дні
Діаграма 3. Скільки днів Ви очікували рішення
консульства? (у % до всіх) - липень 2008
"Старий Шенген"
"Новий Шенген"
18,6
23,2
8,6
26,4
7,5
4,6
3,6
2,5
5
4,3
7
13,2
38,9
14,3
11,6
2,9
7,7
0,2
1-2
3-4
5-6
7-8
9-10
11-20
21-30
31+
Не
відповіли
Дні
Діаграма 3а. Скільки днів Ви очікували рішення
консульства? (у % до всіх) - листопад 2008
Старий Шенген
Новий Шенген
Важливо відзначити, що дані другого етапу загалом вказу-
ють на збільшення тривалості очікування для користувачів
обох груп Шенгену та відчутного вирівнювання диспропор-
ції в тривалості очікування, що в середньому складає 8 – 10
днів для «старого» та «нового» Шенгену, проте зі збере-
женням тенденції більш тривалого розгляду візових заявок

19. 19
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
консульствами «нового Шенгену». Така ситуація може бути
пов’язана з наступними особливостями, які притаманні для
консульств «нового Шенгену»: традиційно більший потік за-
явників, більша кількість користувачів, що прагнуть отрима-
ти візи категорії «Д» (робочі візи), відсутність системи попе-
реднього запису та все ще недостатня кількість консульських
установ в Україні.
В рамках дослідження респондентам було поставлене за-
питання: чи зменшує тривалість процедури використання за-
явником телефону для першого контакту з працівником кон-
сульства. Виявилось, що по-перше, більше половини (50,8%)
опитаних не користувались телефоном як засобом отриман-
ня інформації чи запису, - а решта відповіли, що якість об-
слуговування та доступність такого засобу відповідає оцінці
– «добре». Найбільше, - від семи днів, довелось чекати за-
явникам, що зробили свій перший дзвінок у дипломатичні
представництва Чеської республіки, Франції, Італії.
Досліджуючи інші шляхи інформування заявників та мож-
ливості подання анкети через Інтернет, з’ясувалось, що най-
більше користуються таким шляхом подання запиту на ві-
зову співбесіду запиту, заявники консульств Італії, Іспанії,
Німеччини, в той час як з консульств Литви та Греції цим
засобом не скористався жоден з опитаних. Цікаво, що часу,
необхідного для очікування призначення дати подання до-
кументів при використанні Інтернету потрібно більше, аніж
при використанні телефонного зв’язку. Зокрема, у випадку з
консульськими установами Чеської республіки, Німеччини,
Італії заявники чекали більше 14 днів.
Використання Інтернету ще не є масовим, однак його зна-
чущість вочевидь зростає, наприклад, при отриманні анкети.
Якщо 58,4% відвідувачів скористалися звичним способом
отримання анкети – звернулись до консульства, то 22,4%

20. 20
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
респондентів одержали анкету з Інтернету, решта - іншим
шляхом. Варто завважити, що рівень користування Інтерне-
том насамперед залежить від створення відповідною кон-
сульською установою можливостей якісного та ефективного
функціонування власних Інтернет-сторінок.
Під час першого етапу було виявлено, що для 40% опита-
них заявників консульств «старого Шенгену» та лише 15%
заявників консульств «нового Шенгену» від першого відвіда-
ння консульства до отримання візи минуло від 1 до 5 днів.
Разом з цим, приблизно кожен шостий з відвідувачів кон-
сульств «старого Шенгену» витратив понад 10 днів на всю ві-
зову процедуру, а по «новому Шенгену» цей показник значно
більше - майже 45% (липень) та біля третини респондентів
в листопаді (Діаграми 4, 4а). Відмінність цих даних від на-
ведених у діаграмах 3 та 3а зумовлена тим, що дата першого
візиту не завжди тотожна даті подання документів.
40
27
5,3
1,1
1,8
2,8
3,9
18,2
15
36,5
22,7
4,1
2,5
5
9,9
4,4
1-5
6-10
11-15
16-20
21-25
26-30
31+
Не
відповіли
Дні
Діаграма 4. Скільки часу (днів) пройшло з
моменту першого відвідування консульства до
моменту отримання документів з візою? (у % до
тих, хто відповіли) - липень 2008
"Старий Шенген" "Новий Шенген"
1
5
32,1
Діаграма 4а. Скільки часу (днів) пройшло з
моменту першого відвідування консульства до
моменту отримання документів з візою? (у % до
тих, хто відповіли) - листопад 2008
Старий Шенген Новий Шенген
Дані, наведені в діаграмах 4 та 4а в основному корелюються
із даними діаграмах 3 та 3а. Втім ці показники лише підсилю-
ють враження про технологічне та процедурне «відставання»

21. 21
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
країн «нового Шенгену» від їхніх західних колег. 45% заяв-
ників цих країн витратили понад 10 днів від першого відвіда-
ння до отримання візи. Особливо тривожним є показник
майже 10% тих, кому для отримання візи знадобився мі-
сяць і більше від дати першого відвідування консульства.
5,3
1,1
1,8
2,8
3,9
18,2
15
22
4,1
2,5
5
9,9
4,4
1-5
6-10
11-15
16-20
21-25
26-30
31+
Не
відповіли
Дні14,3
21,1
8,2
25
12,9
7,5
3,6
2,9
4,6
3,9
5
10
32,1
18
18,9
3,4
8,2
0,4
1-2
3-4
5-6
7-8
9-10
11-20
21-30
31+
Не
відповіли
Дні
Діаграма 4а. Скільки часу (днів) пройшло з
моменту першого відвідування консульства до
моменту отримання документів з візою? (у % до
тих, хто відповіли) - листопад 2008
Старий Шенген Новий Шенген
Під час першого етапу дослідження з’ясувалось, що біль-
ше половини опитаних з обох груп консульств відвідували
консульство двічі за увесь процес оформлення візи. Проте
необхідність відвідувати консульство понад 4 рази виникла у
10% опитаних країн «нового Шенгену» і лише у 3% заявни-
ків країн «старого Шенгену» (Діаграма 5).
Другий етап моніторингу засвідчив незмінність ситуації
у питанні необхідної кількості відвідувань консульства, що
була виявлена в першій частині дослідження. Так, 77,5% за-
явників «старого Шенгену» та 66,1% «нового Шенгену» мо-
жуть отримати рішення консульства за два відвідування (1
- подання документів, 2 – отримання паспорта). Спромож-
ність системи до розгляду візових документів та прийняття
рішення в день подання є показником її високої ефективнос-

22. 22
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
ті. Всього 9,6% відвідувачів «старого Шенгену» вказали на
таку можливість (левову частку тут складають респонденти
консульства Франції), а у випадку країн «нового Шенгену»
цей показник є статистично незначним.
13
74
8,8
3,2
1,1
4,2
55,9
29
10,1
0,7
1
2
3
Понад 4
Не відповіли
Діаграма 5. Яку кількість разів Вам доводилось
відвідувати консульство за весь процес оформлення
візи (включно з відзначенням в черзі)? (у % до
тих, хто відповіли) - липень 2008
"Новий Шенген"
"Старий Шенген"
9,6
77,5
10
2,9
0
2
66,1
27,5
3,9
0,5
1
2
3
Понад 4
Не відповіли
Діаграма5а.ЯкукількістьразівВамдоводилось
відвідуватиконсульствозавесьпроцесоформленнявізи
(включнозвідзначеннямвчерзі)?(у%дотих,хто
відповіли)-листопад2008
"Новий Шенген"
"Старий Шенген"
Загалом відзначається значуще зменшення частки тих,
кому доводилось відвідувати консульство більше 4-х разів у
випадку з «новим Шенгеном» з 10% до майже 4%, в той час
як по країнах «старого Шенгену», цей показник залишився

23. 23
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
на попередньому рівні – біля 3% респондентів.
Велика кількість візитів до консульства є одним з показників
обтяжливості візової процедури. В рамках двоетапного дослі-
дження було зафіксовано, що у більшості випадків громадянам
достатньо двох відвідувань консульства, а у третині випадків
(10% і 27,5%) необхідно було здійснити три візити. Загалом не-
велика кількість відвідувань не може розглядатись як самодос-
татній показник діяльності консульства, за обставин, що майже
половина заявників приїздить з віддалених населених пунктів.
91,6
8,1
0,4
91,9
8
0,2
Так Ні Не відповіли
Діаграма 6. Чи отримали Ви візу?
(у % до тих, хто відповіли) - липень 2008
"Старий Шенген" "Новий Шенген"
90,4
9,6
0
94,6
5 0,4
Так Ні Не відповіли
Діаграма 6а. Чи отримали Ви візу? (у % до
тих, хто відповіли) - листопад 2008
"Старий Шенген" "Новий Шенген"
Кількість та обґрунтованість відмов
За результатом першого етапу дослідження 8% заявників
обох груп країн Шенгену не отримали візу (Діаграма 7).

24. 24
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
Згідно отриманих даних другої частини моніторингу загаль-
ний рівень відмов дещо зменшився і склав 6,6% (Діаграма 7а).
95,2
94
77,5
94,7
92,5
97,5
94,9
92,6
90,8
90
88,1
92
4,8
6
22,5
5,3
7,5
2,5
5,1
7,4
9,2
10
11,9
8
Бельгія
Греція
Іспанія
Італія
Литва
Німеччина
Польща
Словаччина
Угорщина
Франція
Чехія
У цілому…
Діаграма 7. Чи отримали Ви візу? (у % до
тих, хто відповіли) - липень 2008
Ні
Так
97,5
88,8
85
92,5
97,5
95
93,9
98,8
96,7
85
91,7
93,4
2,5
11,3
15
7,5
2,5
5
6,1
1,3
3,3
15
8,3
6,6
Бельгія
Греція
Іспанія
Італія
Литва
Німеччина
Польща
Словаччина
Угорщина
Франція
Чехія
У цілому…
Діаграма 7а. Чи отримали Ви візу? (у % до
тих, хто відповіли) - листопад 2008
Ні
Так

25. 25
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
Частіше відмовляють у наданні візи консульства країн
«старого Шенгену» - 9,6% тоді як консульства «нового Шен-
гену» - 5%. (Діаграма 6а). Цей показник, отриманий під час
дослідження, є близьким до даних, якими оперують офіційні
представники ЄС (6-8%) та МЗС України (5%). Загалом по-
казник відмов по Шенгену зменшився у порівнянні з минули-
ми роками, коли він був на рівні 12 – 14%.
За даними першого етапу з групи «старих» членів Шен-
гену найбільшу кількість відмов надає консульство Іспанії,
а найменше – консульство Німеччини. В групі «нових» чле-
нів Шенгену найбільше відмов надають консульства Чеської
Республіки (їх в Україні три), найменше – Польські консуль-
ства (їх в Україні п’ять) – Діаграма 7. За результатами друго-
го етапу, «пальму першості» серед країн «старого Шенгену»,
що частіше відмовляють у наданні візи, посідає Іспанія та
Франція (15% відмов) та Греція – 11,3% . В групі країн «но-
вого Шенгену» консульство Чеської республіки продовжує
бути лідером серед країн, що частіше, ніж інші, відмовляють
в наданні візи (Діаграма 7а). Словацьке консульство із зафік-
сованими 1,3% відмов займає місце країни, що демонструє
толерантну візову політику з найбільшою питомою вагою по-
зитивних рішень.
В ході першого етапу дослідження біля двох третин рес-
пондентів, з числа тих, що не отримали візу, - не одержа-
ли пояснення відмови. Під час другого етапу цей показник
зменшився до приблизно однієї третини за рахунок кон-
сульств «старого Шенгену», що у більшості випадків тепер
надають пояснення відмови (Діаграми 8, 8а).
Надання пояснення причин відмови в одержанні візи є чут-
ливим та актуальним, оскільки відсутність пояснення викли-
кає відчуття непрозорої діяльності консульської установи,

26. 26
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
сумнівності критеріїв надання візи та сприяє формуванню
негативного образу країни, що представляє таке консульство.
Однак Спільна консульська інструкція ЄС (СКІ) передбачає
стандартну форму інформування заявників щодо причин від-
мови в наданні візи, а сам обов’язок регулюється внутрішнім
законодавством кожної з країн. Відсутність чітко сформульо-
ваного обов’язку надає право консульській установі на влас-
ний розсуд застосовувати дану норму.
2,1
5,6
0,6
91,7
3,3
4,7
0
92
Так
Ні
ВВ
Не відповіли
Діаграма 8. Чи пояснили Вам (чи надали у
письмовому вигляді) причину відмови?
(у % до всіх) – липень 2008
"Новий Шенген"
"Старий Шенген"
7,1
2,5
90,4
2,3
2,9
94,8
Так
Ні
Не відповіли
Діаграма 8а. Чи повідомили Вам
причину відмови? (у % до всіх) – листопад 2008
"Новий Шенген"
"Старий Шенген"
Угода про спрощення оформлення віз рекомендує країнам-
членам пояснювати кожен випадок відмови. Однак не всі до-

27. 27
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
тримуються цієї рекомендації, а у багатьох випадках пояс-
нення носять суто формальний і загальний характер, а тому
часто є незрозумілими. Таким чином, ініціатива Єврокомісії
переглянути «вільний підхід» щодо обґрунтувань відмов у на-
данні візи залишилась поза увагою національних держав ЄС
та слугує черговим підтвердженням того, що консул, пред-
ставляючи певну країну керується її власними інструкціями,
а не рекомендаціями Єврокомісії, і може їх навіть ігнорувати.
Варто підкреслити, що надання обґрунтування є вигідним
як заявнику так і консульствам, оскільки у першому випадку
це давало б можливість не допускати помилок у наступних
спробах, в іншому випадку – з консульських установ знялися
сумніви у необ’єктивно ухвалених рішеннях.
Питома вага відмов є одним з неофіційних критеріїв надан-
ня певній країні безвізового режиму. Зважаючи на суспільну
та політичну значущість даного питання, важливо розуміти
типові причини відмов у наданні візи з метою підвищення
рівня підготовки заявників до візового клопотання та як на-
слідок – зменшення загальної кількості відмов.
З тих випадків, де було надано пояснення, з’ясовано, що
найчастіше відмовляють через некомплектні документи,
відсутність коштів та співробітник консульства вважає, що
мета поїздки інакша, ніж вказано у анкеті.
Доступність багаторазових, довгострокових і
безкоштовних віз
Наступний блок питань безпосередньо чи опосередковано
свідчить про якість і повноту імплементації Угоди про спро-
щення оформлення віз, зокрема, в частині доступності бага-
торазових, довгострокових і безкоштовних віз.

28. 28
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
Респондентам було поставлене питання щодо самоіденти-
фікації їх із пільговими категоріями, визначеними статтями 5
та 6 Угоди, які регламентують відповідно право на отриман-
ня багаторазових віз та стягнення плати за оформлення віз (в
т.ч. право на безкоштовні візи).
Лише 22% заявників у липні та 40% у листопаді не іден-
тифікували себе із жодною із даних категорій, отже, не мо-
гли претендувати на визначені пільги (Діаграми 9, 9а).
Відповідно, більшість респондентів віднесли себе принай-
мні до однієї з пільгових категорій, визначених Угодою.
Загальна кількість заявників, згідно опитування першого
етапу, що ідентифікують себе з пільговими категоріями, ви-
значеними статтею 5 Угоди (право на отримання багаторазо-
вих віз) є 57%. В той же час кількість заявників, що отримали
багаторазові візи є 30% від усіх опитаних.
Відповідно до результатів другого етапу дослідження
46,7% заявників відносять себе до пільгової категорії з пра-
вом отримання багаторазової візи, при цьому 45,4% респон-
дентів клопотали про багаторазову візу, з яких отримали 39,
8%, тобто майже на 7% менше.

29. 29
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
2,4
2,2
15,2
23,5
0,9
4,1
0,5
5,5
2,4
0,4
6,6
0,4
4,5
9,4
22,1
1,1
2,1
17,9
18,6
1,8
1,8
0
2,5
0,4
0
8,4
0,7
7,4
12,3
25,3
3
2,3
13,8
26
5
5,3
7
7,1
3,4
5
5,7
2
3
8
20,5
Працівники органів державної влади та
місцевого
самоврядування, конституційних судів та…
Близькі родичі (члени
подружжя, діти, батьки, онуки тощо)
осіб, що мають дійсний дозвіл на…
Журналісти
Члени бригад поїздів, рефрижераторів та
локомотивів у міжнародних поїздах, які
прямують до територій держав-членів ЄС
Учасники міжнародних спортивних заходів
та особи, які їх супроводжують
Пенсіонери
Особи віком до 18 років (або особи до 21
року, які знаходяться на утриманні)
Немає відповіді
Діаграма 9. Чи належите Ви до однієї з перелічених
нижче категорій осіб? (у % до всіх) - липень 2008
Новий Шенген
Старий Шенген
У цілому по масиву
Учні, студенти, аспіранти і вчителі, які їх
супроводжують під час подорожі з
метою навчання чи освітньої підготовки
Інваліди та особи, що їх супроводжують
Особи, які беруть участь у науковій,
культурній та мистецькій діяльності, у
тому числі в університетських та інших
Водії, які здійснюють міжнародні
вантажні та пасажирські перевезення на
території держав-членів ЄС
Підприємці та представники суб’єктів
господарювання, які регулярно
подорожують до держав-членів
Постійні члени офіційних делегацій, які
регулярно беруть участь у зустрічах, консульта-
ціях, переговорах та програмах обміну, а також
у заходах, що проводяться міжурядовими
організаціями на території держав-членів
Учасники офіційних програм обміну,
організованих містами-побратимами.

30. 30
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
0,7
1,1
12,1
15,7
1,2
5
4,6
1,1
9,4
0,5
2
5,8
40,7
0,4
2,1
14,6
11,8
1,8
4,3
5,7
0,7
7,5
1,4
5
44,6
0,9
0,5
10,9
17,7
0,9
5,4
4,1
1,3
10,4
0,7
2,3
6,3
38,8
Представники влади, судді
Члени офіційной делегації
Близькі родичі осіб, що постійно
проживають в країні ЄС
Бізнесмени, що регулярно
відвідують ЄС
Журналісти
Водії вантажного автомобіля
Дослідники, митці, особи, що
беруть участь у культурних або…
Спортсмени
Пенсіонери
Інваліди або особи, що
супроводжують
Особи молодше 18 (молодше
21, якщо не працюєте)
Учні, студенті, аспіранти, викладачі
Немає відповіді
Діаграма 9а. Чи належите Ви до однієї з перелічених
нижче категорій осіб? (у % до всіх) - листопад 2008
"Новий Шенген" "Старий Шенген" У цілому по масиву

31. 31
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
Дані «по країнах» першого етапу свідчать, що найбільшу
кількість багаторазових віз видає Угорщина (55%) та Польща
(45%), найменшу – Греція (7%) (Діаграма 10).
Дещо несподіваними виявились результати другої частини до-
слідження, за якими Італія увійшла до групи лідерів за пито-
мою вагою багаторазових віз, відстаючи від лідера – Угорщи-
ни – лише на 2% (Діаграма 10а).
Загальна кількість заявників, в рамках першого етапу дослі-
дження що ідентифікують себе з пільговими категоріями, ви-
значеними статтею 6 Угоди (право на безкоштовне оформлення
віз) є 54%. Кількість заявників, що отримали безкоштовні візи
є біля 29% усіх, хто дав відповідь на це питання. За підсум-
ками другого етапу дослідження, 43,6% опитаних відносять
себе до пільгових категорій, що мають право безкоштовного
оформлення віз, при цьому 28,3% заявників не сплачували ві-
зового збору – тобто потенційно не всі «пільговики» вказаної
категорії в обох випадках скористались своїм правом.
Під час першого етапу найбільша кількість безкоштовних
віз зафіксована у консульствах Франції (45%), Німеччини та
Литви (по 41%), найменша – Італії та Іспанії (по 10%) та Бель-
гії (5%). (див. розділ «Вартість процедури отримання візи»).
Тобто, за отриманими даними двоетапного дослідження,
якщо враховувати самоідентифікацію із відповідними катего-
ріями, істотно більша частина заявників має отримувати візи
безкоштовно та на тривалий термін. При застосуванні прин-
ципу самоідентифікації, можна припустити, що кількість за-
явників, які мають отримувати візи безкоштовно, має бути
принаймні в півтора рази більшою. Проте, варто зробити за-
стереження, що у багатьох випадках між приналежністю до
категорії та практичним правом на пільги немає безумов-
ного зв’язку. Наприклад, якщо журналіст, спортсмен чи на-
уковець їде з приватною, туристичною, а не з професійною
метою, він втрачає право на «професійні» пільги.

32. 32
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
59,1
82,3
40
52,6
57,5
62,5
41,8
64,2
25,2
52,5
59,8
54,3
2,4
1,3
0
2,6
5
0
5
1,2
9,2
0
4
2,8
29
7
33
36,9
25
22,5
45,2
26
54,6
32,3
22,1
30,3
9,5
9,4
27
7,9
12,5
15
8
8,6
11
15,2
14,1
12,6
Бельгія
Греція
Іспанія
Італія
Литва
Німеччина
Польща
Словаччина
Угорщина
Франція
Чехія
У цілому по масиву
Діаграма 10. Кількість в’їздів, яку отримали
(у % до всіх опитаних) - липень 2008
Не відповіли Мульти Два Один

33. 33
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
77,5
76,3
70
25
75
32,5
41
63,8
20
42,5
52,5
48,8
0
5
0
0
0
2,5
6,5
5
7,5
7,5
4,2
4,6
20
10
20
67,5
22,5
60
43
31,3
68,3
35
35,8
39,8
2,5
8,8
10
7,5
2,5
5
9,5
0
4,2
15
7,5
6,8
Бельгія
Греція
Іспанія
Італія
Литва
Німеччина
Польща
Словаччина
Угорщина
Франція
Чехія
У цілому по масиву
Діаграма 10a. Кількість в’їздів, яку отримали
(у % до всіх опитаних) - листопад 2008
Не відповіли Мульти Два Один

34. 34
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
Тривалість дії багаторазових віз
Зростання питомої ваги багаторазових віз у загальній
кількості шенгенських віз є очевидним фактом. Порів-
няння даних першого і другого етапів дослідження свід-
чить про поступове покращення ситуації. В той же час
в структурі багаторазових віз продовжують переважати
візи із порівняно коротким терміном дії (1-3 місяці).
Дані першого етапу засвідчили, що у консульствах «старо-
го Шенгену» - біля чверті, а в консульствах «нового Шенге-
ну» біля половини всіх багаторазових віз мають термін дії
до 1 місяця. Другий етап засвідчив покращення ситуації у
консульствах «нового Шенгену», тоді як показники старих
шенгенських країн залишились практично на попередньо-
му рівні. Звісно, обмежена тривалість багаторазової візи
значно знижує її практичну цінність.
Щодо тривалості терміну перебування, то також візи з
максимальною тривалістю перебування (60-90 днів) склада-
ють абсолютну меншість – біля 13% в цілому по масиву опи-
таних, тоді як більшість багатострокових віз надають право
перебування до 30 днів. (максимальним терміном перебу-
вання для шенгенської візи (тип С) є 90 днів, на більший тер-
мін громадяни можуть отримувати лише візи типу D – тобто
національні – з метою працевлаштування, навчання тощо)
Багаторазові візи з відносно тривалим терміном дії є більш
доступними у консульствах “старого Шенгену” – біля 17%
таких віз видаються на термін 3-6 місяців, і біля 14% - на
термін понад 6 місяців. В той же час біля чверті багаторазо-
вих віз видається старими шенгенськими країнами на термін
дії до 1 місяця (Діаграма 11).
У країнах “нового Шенгену” лише 10% всіх багаторазо-
вих віз мають термін дії від 3 до 6 місяців, і лише 13% - по-

35. 35
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
над 6 місяців. В той же час біля 50% всіх багаторазових віз,
виданих “новими” шенгенськими країнами має тривалість
дії до 1 місяця (Діаграма 12).4,3
11,2
12,6
7,9
3,2
6,5
14,1
17,3
18,1
4,7
3,6
10,1
12,6
8,3
5,1
6,1
12,6
17,3
13,7
10,5
7-11
12-20
21-30
31-40
41-50
51-60
61-90
91-180
181+
Не
відповіли
Діаграма11.Терміндіїбагаторазовоївізи(вднях),"Старий
Шенген" (у%довсіх)-липень2008
Клопотали Отримали
6,1
6,1
13,2
24,3
1,1
3,6
6,8
11,8
9,3
15,7
1,1
1,1
5,7
6,4
11,8
26,1
3,6
2,1
4,6
8,9
9,6
12,5
0,4
8,2
1-6
7-11
12-
20
21-
30
31-
40
41-
50
51-
60
61-
90
91-
180
181-
370
371+
НВ
Діаграма 11а.Термін дії багаторазової візи (в
днях),"Старий Шенген" (у % до всіх) - листопад 2008
Клопотали Отримали
4,3
11,2
12,6
7,9
3,2
6,5
14,1
17,3
18,1
4,7
3,6
10,1
12,6
8,3
5,1
6,1
12,6
17,3
13,7
10,5
7-11
12-20
21-30
31-40
41-50
51-60
61-90
91-180
181+
Не
відповіли
Діаграма11.Терміндіїбагаторазовоївізи(вднях),"Старий
Шенген" (у%довсіх)-липень2008
Клопотали Отримали
6,1
6,1
13,2
24,3
1,1
3,6
6,8
11,8
9,3
15,7
1,1
1,1
5,7
6,4
11,8
26,1
3,6
2,1
4,6
8,9
9,6
12,5
0,4
8,2
1-6
7-11
12-
20
21-
30
31-
40
41-
50
51-
60
61-
90
91-
180
181-
370
371+
НВ
Діаграма 11а.Термін дії багаторазової візи (в
днях),"Старий Шенген" (у % до всіх) - листопад 2008
Клопотали Отримали
12,8
15,4
19,2
2,6
3,8
1,3
6,4
12,8
19,2
6,4
12,8
12,8
24,4
1,3
7,7
0
6,4
10,3
12,8
11,5
7-11 12-20 21-30 31-40 41-50 51-60 61-90 91-180 181+Не відповіли
Діаграма12.Терміндіїбагаторазовоївізи(вднях),"Новий
Шенген", (у%довсіх)-липень2008
Клопотали Отримали
Діаграма 12а. Термін дії багаторазової візи (в
днях), "Новий Шенген", І (у % до всіх) - лиcтопад 2008

36. 36
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
7-11 12-20 21-30 31-40 41-50 51-60 61-90 91-180 181+Не відповіли
4,3
9,6
10,7
11,8
2,9
1,3
3
9,1
17,5
26,1
1,4
2,3
5,4
9,8
10,5
15,5
1,4
1,1
3,8
8,4
17,3
17,3
0,9
8,6
1-6 7-11 12-20 21-30 31-40 41-50 51-60 61-90 91-
180
181-
370
371+ НВ
Діаграма 12а. Термін дії багаторазової візи (в
днях), "Новий Шенген", І (у % до всіх) - лиcтопад 2008
Клопотали Отримали
У «нових» шенгенських країнах розрив між кількістю зая-
вок на багаторазові візи та кількістю виданих віз такого типу
є більшим, аніж у «старих» шенгенських країнах (Діаграми
13 та 14). В той же час питома вага багаторазових віз у загаль-
ній кількості виданих віз є більшою саме у країнах “нового
Шенгену” (понад 38% проти 23,5% від усіх респондентів у
липні та 41,8% проти 31,8% у листопаді).
64,6
3,9
27,4
4,2
42,5
5,5
49
3
Один Два Мультивіза Не відповіли
Діаграма 13. Про яку кількість в'їздів клопотали? (у %
до всіх) - липень 2008
"Старий Шенген" "Новий Шенген"
59,6
2,9
36,8
0,7
44,5
5,2
49,6
0,7
Один Два Мультивіза Не відповіли
Діаграма 13а. Про яку кількість в'їздів клопотали?
(у % до всіх) - листопад 2008
"Старий Шенген" "Новий Шенген"

37. 37
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
62,1
1,1
23,5
13,3
46,5
5,1
37,9
10,4
Один Два Мультивіза Не відповіли
Діаграма 14. Яку кількість в'їздів отримали?
(у % до всіх) - липень 2008
"Старий Шенген" "Новий Шенген"
57,1
2,9
31,8
8,2
44,6
5,5
43,8
6,1
Один Два Мультивіза Не відповіли
Діаграма 14а. Яку кількість в'їздів отримали?
(у % до всіх) - листопад 2008
"Старий Шенген" "Новий Шенген"
Багаторазові візи з дійсно тривалим терміном дії (понад 6
місяців) складають абсолютну меншість – від 13% у першо-
му етапі дослідження, до 15% у другому в цілому по маси-
ву опитаних. За країнами «старого Шенгену цей показник
є стабільним, а за консульствами нових шенгенських країн
спостерігався певний прогрес – від 13% у липні до 17% у
листопаді.
Отже, у цілому по масиву кількість довгострокових віз
зростає, але повільно: згідно даних першого етапу лише
кожна сьома, а згідно даних другого етапу – кожна шос-
та видана багаторазова віза має тривалість дії понад 6
місяців.
Вказана ситуація дозволяє зробити висновок про те, що
попри доволі високу питому вагу багаторазових віз, ви-
явлену дослідженням (біля 30% всіх респондентів у лип-
ні і біля 39% у листопаді), цей інструмент не в повній

38. 38
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
мірі виконує покладені на нього функції, адже висока
частка багаторазових віз із коротким терміном дії (до
трьох місяців, та особливо, до одного місяця) призво-
дить до нівелювання практичної користі від таких віз у
більшості випадків.
Оскільки лише невелика частина подорожуючих відвід-
ує країни ЄС частіше, ніж раз на місяць, на практиці такі
багаторазові візи нерідко використовуються лише один раз.
Єдиною категорією громадян, для яких багаторазові візи
тривалістю 1-3 місяці можуть становити практичну вар-
тість, є особи, що займаються прикордонною торгівлею.
Ситуація свідчить про наявність різнотлумачень Угоди,
зокрема, українська сторона наполягає і очікує видачі зна-
чної кількості річних, трирічних та п’ятирічних віз, тоді як
сторона ЄС трактує поняття «до року», «до трьох років» -
буквально, тобто «до року» у більшості випадків означає не
«рік», а місяць, три чи максимум шість місяців. Це різно-
тлумачення має стати предметом обговорення на Спільно-
му комітеті експертів, сторони мають докласти зусиль до
знаходження консенсусного трактування даного положення
Угоди.
Менша питома вага довгострокових віз у нових шенген-
ських країнах може бути пояснена тією практикою, що після
приєднання до Шенгенської зони ці країни у більшості ви-
падків не враховують попередню візову історію заявників.
Так, наприклад, наявність у минулому у конкретного заявни-
ка річних віз Польщі, Угорщини та інших нових шенгенських
країн не забезпечує йому отримання річних віз цих країн уже
як учасників Шенгенської зони. У значній кількості випадків
особи, що раніше мали довгострокові національні візи цих
країн, нині отримують візи на 1-3 місяці, або й взагалі одно-
разові візи.

39. 39
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
Консульські установи у таких випадках застосовують прак-
тику “чистого аркуша”, вважаючи, що перша багаторазова
шенгенська віза має бути не більш тривалою, ніж один-три
місяці незважаючи на те, що даний заявник у минулому регу-
лярно подорожував до даної країни з її національною візою.
Певне покращення ситуації в консульствах нових шенген-
ських країн у листопаді зумовлене тим, що частина заявни-
ків, зацікавлених у регулярних поїздках, використали свої
короткострокові візи, отримані безпосередньо після розши-
рення Шенгенської зони і тепер змогли більш успішно пре-
тендувати на візи тривалістю 6-12 і більше місяців.
Вартість процедури отримання візи
Переважній більшості опитаних обох груп країн Шенгену
потрібно було сплачувати консульський збір. В той же час
значна кількість заявників отримує візи безкоштовно.
При зіставленні даних двох етапів дослідження значної
відмінності у показниках не виявлено - кількість виданих
безкоштовно віз є стабільною та коливається між 26 та
30% (Діаграми 15, 15а).
За результатами липневого етапу дослідження біля 70%
респондентів як «старого», так і «нового» Шенгену, спла-
чували за візу. Результати листопадового етапу є близьки-
ми - 73,9% «старого Шенгену» та 69,9% «нового Шенгену»
сплачували візовий збір та/чи інші платежі. Отже, за цим
показником немає суттєвої відмінності між консульствами
«старого» та «нового» Шенгену та між першим та другим
етапами дослідження.
При цьому фактичні витрати заявників є нерідко більши-
ми, ніж власне візовий збір (35 Євро), що зумовлено принай-
мні двома причинами.

40. 40
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
70,9
27
1,1 1,1
69,9
29,0
0,4 0,7
Так Ні ВВ Не відповіли
Діаграма 15. Чи платили Ви за візу?
(у % до всіх) - липень 2008
"Старий Шенген"
"Новий Шенген"
73,9
25,7
0,4 0
69,6
29,6
0 0,2
Так Ні ВВ Не відповіли
Діаграма 15а. Чи платили Ви за візу?
(у % до всіх) - листопад 2008
"Старий Шенген"
"Новий Шенген"
По-перше, у багатьох випадках сумніви щодо приналеж-
ності заявника до відповідної пільгової категорії трактуються
не на користь заявника. Заявникам не завжди повідомляють,
що в силу свого віку чи професії вони не мають сплачувати за
візу – такі випадки частіше фіксуються заявниками «старого
Шенгену».
По-друге, біля половини консульських установ “старого
Шенгену”, встановили практику платних посередницьких
послуг – візових центрів – якої в абсолютній більшості ви-
падків практично неможливо уникнути.

41. 41
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
В рамках першого етапу дослідження було з’ясовано, що
додаткові 25 Євро сплачує біля чверті заявників «старого
Шенгену» (Діаграма 16).
23,2
0
76,8
0,2
0,4
99,5
25
35
Не
відповіли
Діаграма 16. Сума оплати посередників (візові
центри), євро, у % до всіх - липень 2008
"Новий Шенген"
"Старий Шенген"
0
40
0,4
59,6
0,7
0
1,1
98,2
2-15
17-27
40+
Не
відповіли
Діаграма 16а. Сума оплати посередників (візові
центри), євро, у % до всіх - листопад 2008
"Новий Шенген"
"Старий Шенген"
За результатами другого етапу опитування, 40,4% заяв-
ників «старого Шенгену» сплачували додаткові суми по-
середникам (візовим центрам) за прийняття та обробку до-
кументів, окрім візового збору. Тобто кількість тих, кому
доводиться нести додаткові витрати, окрім візового збору,
збільшується.
Консульства країн «нового Шенгену» наразі не застосо-
вують практику посередницьких візових центрів. Внаслідок
цього для більшості заявників (52,7%) сумарні витрати ста-

42. 42
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
новили 35 Євро, в той час як 16,7% мали сплатити більше,
найчастіше - оформлюючи візи за терміновою процедурою,
або звертаючись до консультантів за власною ініціативою.
Важливо зазначити, що відповідаючи на питання щодо
матеріальних витрат, значна частина респондентів відмовля-
лась відповісти або не могла назвати точну суму.
Діяльність візових центрів неодноразово привертала ува-
гу медіа та вже стала предметом професійного аналізу: «Роз-
ширення і модернізація Шенгену: наслідки і перспективи для
України» (ЦМКЗПУ, 2008). Не повертаючись до теми візо-
вих центрів в її широкому контексті, відзначимо лише, що
такі центри не лише беруть додаткову плату за свої послуги,
але й далеко не завжди інформують заявників–представни-
ків «пільгових категорій» про те, що вони можуть отримати
візу безкоштовно – без консульського збору. В результаті пи-
тома вага безкоштовних віз тих країн, заявники яких ко-
ристуються послугами візових центрів (Італія, Іспанія,
Бельгія), є нижчою, ніж в цілому по масиву (Діаграма 17).
Сумарні витрати заявників складаються із витрат на стадії
інформування (нерідко відвідувач викладає додаткові кошти
за консультацію), підготовки документів (заповнення анкети,
переклад документів, їх легалізація), оплати обов’язкових
документів на зразок страхового полісу та багато іншого.
З’являється чітка закономірність: чим більше недоліків в
організації діяльності консульської установи (висока обтяж-
ливість процедури, її непрозорість), тим більше заявник ви-
трачає коштів на різні потреби візового клопотання, а це в
свою чергу стає поштовхом до появи великої інфраструктури
послуг комерційних структур, що працюють біля консульств.

43. 43
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
95,2
57,6
89,7
89,2
59
59
77,3
70
73,1
55
60,8
70,8
4,8
38,8
10,3
10,8
41
41
22,7
30
25,2
45
39,2
28,6
Бельгія
Греція
Іспанія
Італія
Литва
Німеччина
Польща
Словаччина
Угорщина
Франція
Чехія
У цілому по масиву
Діаграма 17. Чи платили Ви за візу?
(у % до тих, хто відповіли) - липень 2008
Ні Так
77,5
57,5
82,5
95
57,5
67,5
69,5
60
75
80
76,7
71,3
22,5
41,3
17,5
5
42,5
32,5
30,5
40
25
20
22,5
28,4
Бельгія
Греція
Іспанія
Італія
Литва
Німеччина
Польща
Словаччина
Угорщина
Франція
Чехія
У цілому по масиву
Діаграма 17а. Чи платили Ви за візу?
(у % до тих, хто відповіли) - листопад 2008
Ні Так
Діаграма 18. Оцінка складності подання документів
(у % до всіх) - липень 2008

44. 44
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
Загалом учасники посередницьких структур складають
кілька категорій: приватні особи, що мають знайомих чи
родичів, які працюють у консульстві, представники візових
центрів та туристичні агенції.
Велика кількість «помічників», що пропонують допомогу
не лише у підготовці документів, а й в отриманні візи за певну
суму, свідчить про функціонування в Україні тіньового ринку
візових послуг. За версією видання «Власть денег»1, обіг ті-
ньового ринку віз в Україні досягає 1 млрд доларів. Наявність
реклами в Інтернеті та біля консульств щодо можливостей
отримання візи за винагороду в обхід консульства є непря-
мим підтвердженням існування такого ринку. Отже, обтяж-
лива візова процедура не завжди може слугувати бар’єром
для потрапляння небажаних осіб в країну призначення.
Документи, складність процедури та
ставлення до заявників
Найбільш часто консульські установи обох груп країн Шен-
гену вимагають наступні документи: окрім основних (запро-
шення, фотокартки, паспорт, візова анкета), - підтвердження
наявності коштів на транспорт та проживання, реєстрацію за
місцем проживання.
Згідно результатів першого етапу дослідження, більше по-
ловини респондентів оцінили подання документів як «дуже
легкий» та «достатньо легкий» етап візового клопотання (Ді-
аграма 18). Подібна оцінка зберігається і стосовно процедури
отримання візи.
В ході другого етапу дослідження, опитані заявники обох
груп Шенгену також більшою половиною відповідей під-
1 Власть денег. № 27 (186) – 4 -10 июля 2008

45. 45
РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ВІЗОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС
твердили, що подання документів та отримання візи є легкою
процедурою (Діаграма 18а).
77,5
57,5
82,5
95
22,5
41,3
17,5
5
Бельгія
Греція
Іспанія
Італія
0,4
46,3
35,1
11,6
4,9
1,8
0
2,1
30,4
36,5
19,3
6,2
4,8
0,7
Не знаю/важко відповісти
Дуже легкий
Достатньо легкий
Ані легкий, ані складний
Достатньо складний
Дуже складний
Не відповіли
Діаграма 18. Оцінка складності подання документів
(у % до всіх) - липень 2008
"Новий Шенген" "Старий Шенген"
0
28,6
47,1
21,1
2,1
1,1
0
0,5
23,4
37,9
29,8
6,3
1,1
1,1
Не знаю/важко відповісти
Дуже легкий
Достатньо легкий
Ані легкий, ані складний
Достатньо складний
Дуже складний
Не відповіли
Діаграма 18а. Оцінка складності подання
документів (у % до всіх) - листопад 2008
"Новий Шенген" "Старий Шенген"
0,4Не відповіли
Діаграма 19. Ставлення до заявників під час
подання документів (у % до всіх) - липень 2008
"Новий Шенген" "Старий Шенген"
Варто зазначити, що такі оптимістичні оцінки містять при-
ховану проблему: очікування українських заявників щодо
рівня візового клопотання є доволі низькими, які нерідко по-