Презентація з відкритої лекції Оксани Сенаторової у рамках проекту Школи права УКУ UCU Rule of Law Lecture Series

1. 20 років Римському Статуту МКС:
основні виклики і здобутки
Рефлексії щодо участі України
Оксана Сенаторова, к.ю.н., доцент кафедри міжнародного права
Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

2. 1474 Петер фон Хагенбах
1872 Проект Густава Муан’є
1919 Версальский договір, ст. 227
1937 Конвенція про МКС (не набула
чинності)
1945-1946 Нюрнберзький трибунал
1946-1948 Токійський трибунал
1954 Проекти ООН: Кодекс і Статут
1993-2017 Трибунал щодо Югославії
1994-2015 Трибунал щодо Руанди
1998 Підписання Статуту МКС
2002 (1 липня) початок роботи
МКС
2010 Кампалійсьскі зміни
2018 (17 липня) активація юрисдикції
щодо агресії
Ідея міжнародної кримінальної юстиції

3. Міжнародний кримінальний суд:
особливості
МКС
• Міжнародна організація,
незалежна від ООН
• Перший постійний
міжнародний
кримінальний суд
• Універсальний суд без
універсальної юрисдикції
• Відсутні виконавчі органи
Цілі:
• притягнення винних
фізичний осіб до
відповідальності =
загальна та
індивідуальна превенції
• представлення, захист і
відшкодування жертвам
міжнародних злочинів
• доместикація
міжнародного
кримінального права на
основі комплементарної
юрисдикції та уніфікації
законодавства
• сприяння примиренню
через відновлення
справедливості

4. Юрисдикція МКС
• за колом злочинів (ratione materiae)
• за колом осіб (ratione personae)
• за часом (ratione temporis)
• за територією (ratione loci)
Критерії встановлення юрисдикції:
1) Злочин вчинено після юрисдикційної дати
(принцип nullum crimen nulla poena sine lege).
2) Злочин вчинено на території держави-
учасниці Статуту або громадянином такої
держави.
3) Вчинено злочин, що охоплюється
матеріальною юрисдикцією МКС.
Запуск механізму Суду:
• Ситуація передана державою-
учасницею Статуту (ДРК 2004, Уганда
2004 …).
• Ситуація передана державою, що не
є учасницею, але подала спеціальну
заяву про визнання юрисдикції ad hoc
(Кот-д’Івуар 2003, Палестина 2014,
Україна 2014, 2015) ->
ретроактивна юрисдикція
• Ситуація передана Радою Безпеки
ООН (Дарфур 2005, Лівія 2011).
• Прокурор розпочав розслідування
proprio motu (Грузія 2016, Кот-д’Івуар
2011).

5. МКС віддає пріоритет розслідування і
кримінального переслідування державам,
«включаючись» тільки тоді, коли держави
не можуть або не хочуть проводити
розслідування належним чином.
Процедура 2-х кроків:
• Чи ведеться в державі розслідування?
Ні –>справа прийнятна.
• Якщо розслідування ведеться, то чи є воно
таким, що відображає бажання і можливість
держави вести його належним чином?
Ні –> справа прийнятна.
• Справа має бути достатньо серйозною,
щоб виправдати подальші дії Суду.
Комплементарність
International Criminal Court shall be
complementary to national criminal jurisdictions.
(Преамбула, ст. 1 Статуту).
• МКС доповнює кримінальну юрисдикцію
держав.

6. Юрисдикція МКС за колом злочинів
ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ
ст. 8
• Вчинюються в ході
міжнародного або
неміжнародного
збройного
конфлікту і
пов’язані з ним
• Представляють
собою серйозні
порушення МГП:
вбивство, катування
підзахисних осіб,
напади на цивільні
об’єкти, незаконна
депортація чи
переміщення
населення…
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ
ЛЮДЯНОСТІ
ст. 7
• Вчинюються
широкомасштабно або
системно в рамках
певного плану чи політики
• Проти цивільного
населення
• В мирний час або під час
збройного конфлікту
• Включають вбивства,
катування, насильницькі
зникнення, статеві
злочини, депортацію…
ЗЛОЧИН АГРЕСІЇ
ст. 8 bis
• Вчинюється
особами, що
фактично керують
діями держави
• Така особа приймає
рішення про
застосування сили
державою проти
іншої держави в
порушення Статуту
ООН
• Застосування сили
кваліфікується за
резолюцією 3314
(1974) ГА ООН
ГЕНОЦИД
ст. 6
• Вчинюється з
наміром
знищити будь-
яку
національну,
етнічну, расову
чи релігійну
групу як таку
• Включає
вбивства,
створення умов
розрахованих
на знищення,
передача дітей
з однієї групи
до іншої

7. Юрисдикція щодо злочину
агресії
• 35 держав ратифікували поправку щодо агресії
(ст. 8 bis, ст. 15 bis, ст. 15 ter), АДУ
одноголосно підтримала її.
• З 17 липня 2018 р. ситуація, в якій імовірно мав
місце акт агресії, може бути передана Суду
Радою Безпеки ООН незалежно від того,
стосується вона держави-учасниці чи ні.
• У випадках передачі ситуації державою-
учасницею або ініціювання Прокурором,
Суд НЕ МОЖЕ здійснювати юрисдикцію щодо
злочину агресії якщо він вчинений
громадянином або на території держави,
яка не ратифікувала або не прийняла
поправку щодо агресії (вузький підхід).
“…the amendments to the Statute regarding the crime of
aggression <…> enter into force
• for those States Parties which have accepted the
amendments one year after the deposit of their
instruments of ratification or acceptance and that
• in the case of a State referral or propio motu
investigation the Court shall not exercise its
jurisdiction regarding a crime of aggression when
committed by a national or on the territory of a State
Party that has not ratified or accepted these
amendments”
Resolution ICC-ASP/16/Res.5 Adopted at the
13th plenary meeting, on 14 December 2017, by consensus

8. ЗДОБУТКИ СУДУ ЗА 20 РОКІВ
• МКС надав можливість бути почутими багатьом жертвам
міжнародних злочинів. Було створено Секцію з питань участі
потерпілих і відшкодування шкоди, Цільовий Фонд для потерпілих
та Групу у справах потерпілих і свідків.
• Суд поширив юрисдикцію на ситуації, що знаходяться поза
межами Африки (Ірак/Великобританія, Афганістан, Грузія, Україна
та ін)
• Римський Cтатут встановив найвищі юридичні стандарти та
створив основу для участі громадських організацій у відновленні
справедливості.
• Відбулися зміни в законодавстві держав-учасниць, що
слугуватимуть запобіжником найтяжчих порушень прав людини та
сприятимуть посиленню поваги до прав людини.
• Активовано юрисдикцію Суду щодо агресії. Так, у вузькому
підході, але краще дивитися на світ реалістично, аніж плодити
ілюзії.

9. ВИКЛИКИ ПЕРЕД СУДОМ
• «Африканський Суд» та вихід держав
зі Статуту. Заявили про вихід Бурунді,
Філіппіни, Південна Африка і Гамбія,
дві останні відкликали заяви.
Президент Філіппін 14 березня заявив
про вихід.
• Не розв’язано питання забезпечення
арешту і передачі осіб, щодо яких
висунуто обвинувачення Судом і
видано ордер на арешт. Найдивніше,
що це стосується справ, переданих
МКС Радою Безпеки ООН, рішення
якої мають обов’язковий характер для
всіх держав.
• Провадження триває довго і не завжди
притягає до відповідальності всіх
винних.
• Надзвичайно висока ціна Суду. 2003 –
53 млн євро, 2016 – 153 млн.
• Співробітництво із державами потребує
удосконалення. В самому МКС відсутні
важелі впливу на держави, а АДУ та РБ ООН
не має правил щодо реагування на відмову
співробітничати. Всі передані Радбезу ООН
відповідно до ст. 87 Статуту висновки
залишились без відповіді (Південна Африка
не отримала санкцій за відмову
співробітничати з Судом).

10. Україна
Підписала Статут 20 січня 2000 р. В 2001 р.
висновком Конституційного Суду України Статут
визнано таким, що не відповідає Конституції
України, а саме ст. 124.
Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС ми
зобов’язані ратифікувати Статут.
Ці зміни були внесені до Конституції 2 червня
2016 р. Отже Україна зможе ратифікувати
Статут МКС тільки з 30 червня 2019 р.
Це відстрочення – законодавча ініціатива
Президента України.

11. Переваги ратифікації Статуту Україною
• Сигнал світовому співтовариству про відповідальне ставлення України до своїх
зобов’язань.
• Можливість брати участь в діяльності Суду на паритетних з іншими державами
началах, приймати акти внутрішнього права, обирати суддів і Прокурора та ін.
• Можливість для МКС прийти в Україну задля підтримки громадських проектів.
• Ратифікація не впливає на притягнення до відповідальності, адже Україна вже
визнала юрисдикцію Суду.
• Потерпілі від злочинів, вчинених в Україні, будуть почуті в МКС, зможуть отримати
компенсацію у випадку відкриття провадження в Суді.
• Комплементарна роль Суду не заважатиме проведенню національного
розслідування.
• Недолік: доведеться платити фінансові внески.

12. Дякуємо за увагу!