1.
Європейський суд з прав
людини
Виконав Михайлюк І.Б. 209 група

2.
Історія виникнення
Європейський суд з прав людини формувався
протягом довгого часу. Європейська конвеція про
захист прав людини та основних свобод не тільки
проголосила основоположні права людини, а й
створила особливий механізм їхнього захисту.
З 1 листопада 1998 року, після набрання
чинності Протоколу № 11, перші два з цих органів
були об'єднані в один, постійно
активний Європейський суд з прав людини. Його
місцерозташуванням став Палац прав людини в
Страсбурзі (Франція), де розташована і сама Рада
Європи.

3.
Почавши свою діяльність 1959 року, Європейський суд до кінця 1998 року (коли він був
реформований) ухвалив рішення по суті в 837 справах, переважна більшість із яких — за
скаргами громадян. Перше рішення по суті справи суд прийняв 1960 року (Lawless v .
Ireland), перше рішення на користь заявника — 1968 року (Neumeister v. Austria). Після
реформи Суду 1998 року його активність підвищилася, і до початку 2010 року суд виніс вже 12
198 рішень, з них у 10 156 рішеннях констатував порушення конвенції або її протоколів.

4.
Умови подання скарги
Перш ніж скарга буде подана до Суду,
необхідно суворо дотримуватися кількох неодмінних умов. Серед них:
• Предметом скарги можуть бути тільки права й свободи, які
гарантуються конвенцією або її протоколами. Перелік цих прав є
досить широким, але в ньому відсутні деякі права, присутні в
українському і новітньому конституційному законодавстві.
• Відповідно до статті 34 Європейської конвенції про захист прав
людини та основних свобод, Суд може приймати заяви від будь-якої
особи, неурядової організації або групи осіб, які стверджують, що
заяви про порушення з боку держав-учасниць конвенції (вони
називаються в конвенції високими договірними сторонами) їхніх прав,
визнаних у конвенції або в протоколах до неї.

5.
Компетенція Європейського суду з прав людини
Європейський суд з прав людини має право:
• розглядати індивідуальні та міждержавні скарги, подані до Європейського суду з прав
людини проти одного або декількох держав — членів Ради Європи або проти Європейського союзу;
• визнавати факт того, що було порушено, те чи інше право заявника;
• присудити заявнику виграну, справедливу компенсацію;
• тлумачити Конвенцію про захист прав людини та основних свобод;
• встановлювати факт того, що будь-яке порушення в певній державі носить масовий характер
через системність проблеми, у зв'язку, з чим наказувати цій державі вжити заходів щодо
виправлення цього недоліку;
• розглядати запит комітету міністрів Ради Європи з питання про те, чи не порушила держава —
відповідач своє зобов'язання по виконанню постанов (рішень) Європейського суду з прав людини ;
• давати тлумачення раніше винесеної постанови на запит Комітету Міністрів Ради Європи;
• виносити Консультативні висновки про тлумачення Конвенції про захист прав людини та основних
свобод, з питань, не пов'язаних з розглядом справ .

6.
Рішення Європейського суду з прав людини

7.
Склад Суду
• До складу Суду входять 46 суддів, які обираються Парламентською
асамблеєю Ради Європи від кожної держави-учасниці і беруть
участь у роботі ЄСПЛ особисто.
• У червні 2022 року суддею ЄСПЛ від України терміном на 9 років
обрано Миколу Гнатовського, який склав присягу 27 червня 2022р.
• Головою ЄСПЛ з травня 2020 р. є Роберт Спано (Ісландія), посаду
секретаря суду (Registrar) з грудня 2020 року обіймає Маріалена
Цірлі (Греція).

8.
Велика палата — третій рівень, на якому здійснюється робота Суду. До складу Великої палати входять
сімнадцять суддів.
Палата вповноважена розглядати лише ті справи, які були передані до неї і лише в трьох випадках,
відповідно до статті 30, палата може відмовитись від своєї юрисдикції на користь Великої палати за таких
обставин:
• якщо справа, яку розглядає палата, порушує серйозне питання щодо тлумачення Конвенції чи
протоколів до неї
• якщо вирішення питання, яке вона розглядає, може призвести до результату, несумісного з рішенням,
постановленим Судом раніше
• якщо жодна зі сторін у справі не заперечує проти цього.

9.
Дякую за увагу.