Meeting-avoidance for self-managing developersPeter Hilton
How and when to avoid meetings and have more time to write code
Meetings are a problem for any organisations, because they dull the attention-span of otherwise intelligent people, and prevent otherwise productive people from getting any work done. Software developers suffer more than most, because they can’t even pretend that they’re getting any work done when they’re sitting in meetings. After all, getting your laptop out and writing code during a meeting is (rightly) considered rude.
This presentation introduces various approaches that software developers can use to reduce the number of meetings in their organisation, so they have more time to write code. In particular, developer contributions to project management can drastically reduce the number of meetings.
Meeting-avoidance for self-managing developersPeter Hilton
How and when to avoid meetings and have more time to write code
Meetings are a problem for any organisations, because they dull the attention-span of otherwise intelligent people, and prevent otherwise productive people from getting any work done. Software developers suffer more than most, because they can’t even pretend that they’re getting any work done when they’re sitting in meetings. After all, getting your laptop out and writing code during a meeting is (rightly) considered rude.
This presentation introduces various approaches that software developers can use to reduce the number of meetings in their organisation, so they have more time to write code. In particular, developer contributions to project management can drastically reduce the number of meetings.
Student friendly schools and safe schools assessment reportBranden Ryan
Contained in this document is a summary of a first-hand account of Corporal Punishment and its use in the secondary school environment in Tanzania, compiled by a Peace Corps Volunteer serving in the education sector.
Md Mushfiqul Alam: Biological, NeuralNet Approaches to Recognition, Gain Cont...devashishsarkar
Mushfiq recently finished his PhD in Electrical and Computer Engineering from Oklahoma State University. In this video, he presents: (1) A database (the largest of its kind) created by a well-controlled psychophysical study using natural scenes, (2) How the most advanced biologically plausible model of V1 and a trained convolutional-neural-network fails to capture the recognition factors, and (3) How a computational approach can be adopted to integrate the recognition into the V1 responses. He also discusses and shows how such a model can be integrated to have a better video compression algorithm.
A.I.D.A. - Con questo acronimo si indica una diffusa tecnica di vendita, applicabile in diverse situazioni, sia nel negozio fisico sia online. La tecnica prevede 4 fasi: Attenzione, Interesse, Desiderio e Azione.
Цей день в історії. 28 жовтня – День вигнання нацистських окупантів з України...estet13
Цей день в історії. 28 жовтня Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також усіх жертв війни.
Друга світова війна стала результатом приходу до влади та змови антигуманних режимів – нацистського та радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав, свобод і життя людини. Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху загарбницьких амбіцій, злочинів та військової агресії.
Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних націй) як у складі Червоної армії, так й армій західних союзників і підпільних рухів Опору – та здійснили значний внесок у перемогу над нацизмом. А українська земля була одним з основних полів битви у цій війні.
Ціною перемоги стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі. Загинуло понад вісім мільйонів українців – воїнів та мирних жителів. У 1944 році Україна не стала вільною. Із вигнанням нацистів Україна не отримала волю, а опинилася під іншим пануванням. Його наслідками стали масові репресії та депортації сотень тисяч українців, поляків і цілого кримськотатарського народу.
Завершення Другої світової війни не звільнило Україну від тоталітарного режиму Радянського Союзу, який скористався із перемоги над нацизмом і укріпив свої позиції у світі. Минуло вісім десятиліть – і світ опинився на порозі глобальної війни. Сьогодні світова спільнота має змогу опиратися на отримані в часи Другої світової гіркий досвід та історичні уроки.
Зараз, як і в роки Другої світової, Україна воює з підступним агресором - росією, що посягає на нашу незалежність і територіальну цілісність, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і загрожує миру у світі. Ми добре знаємо ціну війни та несвободи, тому сьогодні боремося за мир і свободу.
У 1939–1945 ворогом були нацисти, а сьогодні це рашисти – російська версія імперського націоналізму та фашизму.
Розібратися у важливих історичних питаннях допоможе презентація «Україна у вогні Другої світової», надана Бутком Сергієм Володимировичем, співробітником Українського інституту національної пам’яті. Перемогли нацизм – переможемо і рашизм! Слава Україні!
Україна у вогні Другої світової. С.Бутко.pptxestet13
Війна теперішня допомогла багатьом українцям побачити і зрозуміти, скільки брехні про війну минулу оточувало їх дотепер. Вони перестали вірити тому, що говорила радянська пропаганда, тому, що повторює сучасна російська. Але через те вони ще більше хочуть знати, що ж сталося в минулому.
Злочини комуністичного режиму проти людей, замовчування і заперечення правди радянською владою та створення купи міфів – з цим необхідно розбиратися нам зараз, щоб відновити історичну справедливість.
Завдяки українським історикам нині йде потужний процес відновлення історичної правди.
2. Війна - це жахлива трагедія в житті кожного
народу. За вся історію людства не було таких
катастроф та стихійних лих, які забрали б
більше життів, ніж війна.
3. 22 червня 1941 року рано вранці Німеччина за підтримки своїх
союзників — Італії, Угорщини, Румунії, та Словаччини — раптово і без
попередження напала на СРСР. Почалася Німецько-радянська війна,
яку у радянській та сучасній російській історіографії
називають Великою Вітчизняною Війною.
Німецькі війська завдали потужного раптового удару по всьому західному
радянському кордону трьома групами
армій: «Північ», «Центр» та «Південь». Першого ж дня знищено або
захоплено значну частину радянських боєприпасів, пального і
військової техніки; знищено близько 1200 літаків. 23 — 25
червня радянські фронти намагаються завдати контрудари, проте
зазнають невдачі.
4. 16 квітня 1945 Червона армія почала наступ на Берлін. Усвідомлюючи свою
повну поразку, Гітлер та Геббельс наклали на себе руки.
1 травня розпочалася масова капітуляція гарнізону Берліна, а потім частин
Західного фронту. На Східному фронті німецькі війська, за наказом голови уряду
Німеччини адмірала Деніца, продовжували бойові дії в Чехословаччині.
2 травня після наполегливих двотижневих боїв за німецьку столицю генерал
артилерії Вейдлінг в супроводі трьох німецьких генералів перейшов лінію
фронту і здався в полон. Через годину, перебуваючи в штабі 8-ї гвардійської
армії, він написав наказ про капітуляцію Берліна.
5. 7 травня генерал Йодль від імені німецького командування підписав у
ставці Дуайта Ейзенхауера в Реймсі умови беззастережної капітуляції.
Радянський уряд висловив категоричний протест і висунув вимогу
підписати акт беззастережної капітуляції Німеччини у Берліні за участі
СРСР.
8 травня (близько півночі) у передмісті Берліна Карлсгорсті, зайнятому
радянськими військами, представники німецького
головнокомандування на чолі з генералом Кейтелем підписали акт про
беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини; цей договір за
дорученням радянського уряду підписали: від СРСР — маршал Георгій
Жуков;
6. Масштаби
• Війна завдала народам світу величезних людських і матеріальних
утрат. Кількість жертв досі точно не встановлено. За приблизними
підрахунками, у війні загинуло понад 60 млн осіб, 90 млн стали
інвалідами. Найбільших людських жертв зазнали СРСР (до 27 млн.),
Китай (до 10 млн.), Польща (6 млн.), Югославія (1,7 млн.). Втрати
держав-агресорів становили: Німеччини — до 9 млн, Японії — 2,5 млн,
Італії — 500 тис. осіб. Зокрема серед українців загинуло щонайменше
14 млн осіб.
7. Матеріальні втрати
• Військові витрати та збитки склали 4 трильйони доларів США.
Матеріальні витрати досягли 60-70 % національного доходу учасників
війни. Лише промисловість Великої Британії та Німеччини виготовила
652,7 тис. літаків (бойових і транспортних), 286,7 тис. танків,
самохідних знарядь і бронемашин, понад 1 млн артилерійських
знарядь, понад 4,8 млн кулеметів (без Німеччини), 53 млн рушниць,
карабінів і автоматів і величезну кількість іншого озброєння та
спорядження. Війна спричинила колосальні руйнування, знищення
десятків тисяч міст і сіл, незліченні біди десятків мільйонів людей.
8. Підсумки!
• Жертвами цієї війни стали, за деякими оцінками, близько 27 млн. громадян СРСР. (Офіційна
кількість втрат з боку Німеччини — 13 млн. осіб.) За підрахунками інституту історії України
НАН України, в лавах Червоної армії загинуло 3,5-4 млн. українців, у радянських
партизанських формуваннях — від 40 до 60 тис., у загонах ОУН та УПА — понад 100 тис.
Прямі людські втрати України, за оцінками цього інституту, становлять 8-10 млн.,
демографічні — 10-13 млн. осіб.
• На території України німці спалили разом із мешканцями 250 сіл. У 230 концтаборах і гетто,
а також в інших місцях масового знищення від рук нацистів загинуло 5,5 млн осіб. Близько
2,5 млн полягло на фронтах. З 2,8 млн осіб, яких гітлерівці вивезли до Німеччини з СРСР
для роботи на промислових підприємствах і в сільському господарстві, близько 2,4 млн
були з України. Втрати українського народу у війні становили 40-44 % від загальних втрат
СРСР.
9. Скільки горя і сліз випало на долю наших дідів і
батьків. Ми повинні вміти шанувати, любити,
поважати те, за що вони боролися і
перемогли. Якби не героїзм цих людей – не
було б нас, не було б України.
10. Все менше й менше залишається ветеранів
серед нас. Ми - останнє покоління, яке ще
може почути про Велику Вітчизняну війну від
її учасників. І один із найголовніших наших
обов'язків перед тими, хто залишився -
пам'ятати про подвиги наших ветеранів.