Фразеологічне багатство української мови. Багатозначність фразеологізмів. Синонімія та антонімія фразеологізмів. Роль фразеологізмів у мовленні.

1. ФРАЗЕОЛОГІЧНЕ
БАГАТСТВО
УКРАЇНСЬКОЇ
МОВИ. РОЛЬ
ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
У МОВЛЕННІ

2. ФРАЗЕОЛОГІЧНА РОЗМИНКА

8. Фразеологізми зі словом ХЛІБ

9. Завдання. Відновити первісну форму
фразеологізмів з переплутаними
компонентами (рід і число
прикметників можна змінювати).
Троянська праця, аріаднина мова,
гераклова арфа, авгієві муки,
ахіллесова скринька, слава Пандори,
танталові стайні, нитка Тантала, сізіфів
кінь, геростратове ложе.

10. СІЗІФОВА
ПРАЦЯ

11. Фразеологізми
біблійного походження
ВНЕСТИ СВОЮ ЛЕПТУ – внесок
кількісно малий, але великий
за своєю моральною цінністю

12. Полісемія/багатозначність
/
фразеологізмів
Багатозначним є фразеологізм
роззявити рота:
1) говорити, казати що-небудь
2) уважно слухати
3) бути дуже враже-ним чимось
4) бути неуважним
5) посягати на що-небудь
6) рватися — про взуття

13. Синонімія фразеологізмів
Фразеологічними синонімами називаються такі ФО,
які позначають той же предмет дійсності,
виражають те саме поняття, відтіняючи різні
сторони його.
Наприклад, значення «бувала людина»
передають фразеологізми був на коні і
під конем, пройшов Крим, Рим і мідні
труби, не з одного колодязя воду пив,
тертий калач, стріляний горобець,
бував у бувальцях.

14. Aнтонімія фразеологізмів
Фразеологічні антоніми – це дві
фразеологічні одиниці з протилежними
значеннями, наприклад: жити як кішка з
собакою – жити душа в душу.
 Серед фразеологічного матеріалу можна
визначити абсолютні антоніми, у яких
протилежність фразеологічних одиниць
пояснюється наявністю частки не: ряст
топтати – не топтати ряст.
 Другу групу становлять фразеологізми-
антоніми з різним компонентним складом:
рукою подати – за тридев’ять земель.

15. Записані фразеологізми потрібно «пересіяти»
так, щоб залишились лише ті, які мають
значення «багато».
Піднімати руку, зривати маску, мокрим
рядном накрити, віку вкоротити, наминати
боки, знімати стружку, ставити підніжку,
кидати громи, давати духопелів, стригти
по спині, виводити на чисту воду, гострити
ніж, годувати лящами, не дати вгору
глянути, собак ганяти, годувати
буханцями.

16. КАЛАМБУРИ
Набрид, як . . .
За царя Панька, . . .
Не знав, не знав, . . .
Як горох при дорозі, . . .
Ласий, як . . .
Усяк розумний по-своєму: . . .
 «Сідай, бабо, підвезу» . . .
Трошки гречки, трошки проса, . . .
Василь бабі — . . .
Ти йому про діло, . . .

17. КРИЛАТІ ВИСЛОВИ
Лицар печального образу
Бути чи не бути
Без надії сподіваюсь
Всякому народу нрав і права
Голос духа чути скрізь
З корабля на бал
У ріднім краю навіть дим солодкий і
коханий

18. Завдання. Виправте помилки у вживанні
фразеологізмів.
1. А Мирон пропав як Пилип з конопель.
2.Від радості у нього очі на лоба лізуть.
3.Пішов Омелько свататися до Марусі, а та
дала йому гарбуза на кашу.
4.Мова йдеться про увагу до людської праці.
5.Автор піднімає у творі важливі питання. У
неї брови були пофарбовані, як на
шнурочку.
6.Вони говорили з ока на око.

19.
Стилістичний експеримент
Завдання. Замінити фразеологізми словами-синонімами. Як змінився текст? Яка
роль фразеологізмів у мовленні?
Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона
завжди прокидалася після третіх півнів та одразу ставала
до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила
лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі
часи. Усе необхідне для життя треба було заробляти
наполегливою працею, ніщо не падало з неба. Але згодом
це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці,
яка приносила радість. Моя бабуня отримала
професію, набила руку у своїй справі, тому її завжди
шанували. Навіть на пенсії старенька ніколи не била
байдики. Хоч багато води сплило із часів її молодості, любов
до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до
глибокої старості.