4. Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш
нічого.
А серце б'ється - ожива,
Як їх почує!..
Тарас Шевченко
5. ,Людина яка втратила
, -свою мову
,неповноцінна вона
другорядна в
i iпор внянн з носієм
i ïр дно мови
Павло Мовчан
6. ІІ СТОРІНКА
Нест ор Літ описець
–
"батько
української іст орії
”т а словесност і
7. У листопаді 1997 р. був
виданий указ Президента
України "Про День української
писемності та мови".
У ньому сказано про те,
що за ініціативою громадських
організацій та з урахуванням
важливої ролі української мови
в консолідації українського
суспільства встановлено в
Україні День української
писемності та мови, який
відзначається щорічно 9
листопада в день вшанування
пам'яті Преподобного Нестора-
Літописця.
12. ' -Пам ятник Несторові Літописцю у
-сквері біля Києво Печерської лаври
19. Історія української мови веде свійІсторія української мови веде свій
початок від праслов'янської мовної єдності (допочаток від праслов'янської мовної єдності (до
VI ст. н. е.). Писемність на східнослов'янськихVI ст. н. е.). Писемність на східнослов'янських
землях існує ще до запровадження християнстваземлях існує ще до запровадження християнства
(за свідчення Костянтина (Кирила) Філософа).(за свідчення Костянтина (Кирила) Філософа).
Про існування писемності на РусіПро існування писемності на Русі
свідчать також договори з греками, писанісвідчать також договори з греками, писані
руською мовою 911 і 944 рр., тексти якихруською мовою 911 і 944 рр., тексти яких
вміщено в "Повісті временних літ". Літописецьвміщено в "Повісті временних літ". Літописець
зазначив, що в руських послів були грамоти,зазначив, що в руських послів були грамоти,
підписані князем.підписані князем.
33. Одна вона у нас
така -
Уся співуча і
дзвінка,
Уся плакуча і
гримуча
Хоч без лаврового
вінка.
Т.Шевченко
34. В землі віки лежала мова
І врешті вибилась на світ.
О мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний
привіт.
Навік пройшла пора
безславна...
Цвіти і сяй, моя
державна...
Олександр
38. Слова летять у душу,
як лебідки,
О Боже, це неждане
щастя звідки?!
Чи ненькою дароване,
весною,
Чи сивих предків
піснею дзвінкою?
(І.
Редчиць)
39. Мова така ж жива
істота, як і народ, що
її витворив, коли він
кине свою мову, то вже
буде смерть задля його
душі, смерть задля
всього того, чим він
відрізнявся від других
людей...»
Панас Мирний