Видання засноване Асоціацією органів
місцевого самоврядування «Єврорегіон
Карпати — Україна», членами якої є органи
місцевого самоврядування та їх об’єднання
Закарпатської, Івано-Франківської, Львів-
ської, Чернівецької областей. Місія АОМС
«Єврорегіон Карпати — Україна» — форму-
вання політики розвитку Карпат на підставі
мережевої співпраці публічного, приватного
та неурядового секторів.
Видання «Вісник Карпатського Єврорегіону»
має на меті поширення позитивного досвіду
місцевого і регіонального розвитку у рам-
ках Карпатського Єврорегіону, популяриза-
цію культурного, історичного, туристичного
та природного потенціалу Карпат.
3. Вісник Карпатського Єврорегіону | № 1/2017 3
Осінь та останній квартал — традиційна
пора для підведення підсумків року, що минає,
і складання планів на наступний. Для тих, хто
працює з державним чи місцевими бюджетами, —
це час на складання нових бюджетних запитів
і завершення реалізації заходів, визначених при-
значеннями на поточний рік.
Асоціація «Єврорегіон Карпати — Україна» в чет-
вертому кварталі 2017 року працює майже у над-
звичайному режимі: це пора перших «жнив» у рам-
ках Програми транскордонного співробітництва
Польща — Білорусь Україна 2014–2020, активна
участь у написанні спільних з членами проектів
на конкурссекторальноїпідтримки,започаткуван-
ня пілотних для організації конкурсних програм для
Карпат та для міжрегіональної співпраці з Луган-
щиною, підготовка до традиційного вже зимового
Плаю, де відзначатимемо перше десятиліття.
На порядку денному не лише просування ідей, в тому числі на східному напрямку з Луганщиною, але
й важка і копітка робота над проектами рішень органів влади місцевого і національного рівня. Як ніко-
ли відчуваємо актуальність тези про те, що законодавство не встигає за суспільними відносинами.
Водночас, із надією спостерігаємо за новоствореними об’єднаними територіальними громадами.
Все вказує на те, що їх capacity (спроможність) дійсно обіцяє бути вищою за попередній рівень сільських
і селищних рад. Спільно маємо допомогти новоствореним громадам у частині встановлення парт-
нерських контактів, відкриття можливостей для транскордонної співпраці, залучення позабюджет-
них коштів для реалізації проектів місцевого розвитку, зрештою — просто з контактами із колегами
в рамках спільної карпатської сім’ї та поза нею.
Чи не вперше, надходження від членських внесків сягнули вище колег з Української асоціації обласних
і районних рад, а це, окрім слів подяки нашим членам, передбачає передовсім ще більше робочих за-
вдань. Сподіваюся, зимове обговорення на Плаю дасть відповіді на чимало питань, котрі виникають.
Про це та багато іншого читайте на сторінках нашого вісника, котрий обов’язково — не маю у цьому
сумніву — стане регулярним виданням.
Тож до праці, пані і панове!
Голова Правління Асоціації «Єврорегіон Карпати—Україна»,
голова Львівської обласної ради
Олександр Ганущин
4. Вісник Карпатського Єврорегіону | № 1/20174
НАША СТРАТЕГІЯ —
РОЗВИТОК КАРПАТ
Чотири області:
Закарпатська, Івано-Франківська,
Львівська, Чернівецька
Площа: 56,6 тис. км²
(9,4% території країни)
Населення: 6,12 млн. осіб
(14,3% від всього населення)
Частка Карпатських областей
у ВВП України: 8,3% (2016 рік)
Розмір ВВП на душу населення (2016):
30067,34 грн. — 53% від загально
українського показника
(55848,00 грн., 2016)
Карпатський регіон України
межує з Польщею, Румунією, Мол-
довою, Угорщиною та Словаччи-
ною, що зумовлює вигідність його
географічного положення. Зв’яз-
ки з західними сусідами просте-
жуються як в економічному плані,
так і в сфері культури, в особли-
востях національного складу ра-
йону. Територією регіону прохо-
дять найважливіші транспортні
шляхи. Характерною рисою регіо-
ну є низький, як у порівнянні з ін-
шими регіонами України, так і у єв-
ропейському масштабі, рівень
соціально-економічного розвитку
областей, що входять до нього. Ве-
личезний потенціал, який забезпе-
чують людський капітал, природні
багатства та культурна спадщина,
не використовується відповідним
чином в тому числі з огляду на від-
сутність системної політики роз-
витку регіону.
Слід зауважити, що Європейський
Союз в рамках регіональної політи-
ки визначає системні інструменти
підтримки розвитку регіонів, в тому
Асоціація «Єврорегіон Карпати — Україна» від часу свого існування спрямовує діяльність
на формування системної політики розвитку регіону Карпат, території, унікальної
як в національному, так і в європейському масштабі, адже Карпати є одним з найпривабливіших
і найрізноманітніших географічних регіонів Європи (територія восьми держав — Австрія,
Польща, Румунія, Сербія, Республіка Словаччина, Республіка Угорщина, Україна, Чехія). У межах
України — це чотири області (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька) площею
56,6 тис. км² (9,4% території країни), на території котрих проживає близько 6,12 млн. осіб.
Галина Литвин
виконавчийдиректор
Асоціації
«ЄврорегіонКарпати —Україна»
Ірина Луцюк
асистенткафедриоблікутааналізу,
Національнийуніверситет
«Львівськаполітехніка»,
менеджерпроектівАсоціації
«ЄврорегіонКарпати —Україна»
#Carpathian_Strategy
5. Вісник Карпатського Єврорегіону | № 1/2017 5
числі макрорегіональні стратегії, фі-
нансовіінструментиу форміпрограм
та інституційні інструменти у формі
європейських угрупувань територі-
ального співробітництва. Наявний
досвід та кращі практики розвитку
гірських територій в Європі, зокре-
ма альпійського регіону, свідчить
про необхідність об’єднання зусиль
на рівні кількох регіонів в рамках
Карпат для ефективного викори-
стання існуючих потенціалів розвит-
ку з метою забезпечення конкурен-
тоспроможності регіону загалом.
Масштаб описаних проблем роз-
витку Карпатського регіону зму-
шує до пошуку системних рішень
підвищення його конкурентоспро-
можності. Одним із способів вирішення зазначених
проблем є посилення міжрегіональної співпраці задля
ефективного регіонального та місцевого розвитку. Для
цього потрібна політична воля ключових децидентів
на кожному рівнів — Європейського Союзу, національ-
них урядів Карпатських держав, регіональних влад кар-
патських областей.
Незважаючи на дискусії над потенційними формами
підтримки Європейським Союзом регіонального роз-
виткуу Карпатах(зокрема,ініціатива«КарпатськийГори-
зонт 2013», започаткована Карпатським Єврорегіоном,
платформа «Європа Карпат», ініційована Маршалком
Сейму Республіки Польща Мареком Кухцінським), що
тривають вже понад 10 років, лише цього року, а саме
31 березня 2017 року за ініціативи Міністерства розвит-
ку Польщі відбулася перша робоча зустріч представни-
ків урядів карпатських держав з метою обговорення
макрорегіональної стратегії ЄС для Карпатського регі-
ону. У зустрічі взяли участь представники Польщі, Укра-
їни, Румунії, Угорщини, Словаччини, Чехії, Сербії та Мол-
дови. Презентація ініціативи в Україні відбулася у червні
цього року під час Форуму місцевого розвитку, що про-
ходив у Трускавці. На даний час відбувається підготовка
узгодженого документу — проекту макрорегіональної
Стратегії ЄС для регіону Карпат з метою подання її як
додатку до клопотання урядів держав-членів ЄС щодо
розробки Європейською Комісією Стратегії та подання
її на затвердження Європейською Радою.
Варто зазначити, що Європейський Союз здійснює
різносторонню підтримку реформ в Україні як в рамках
інструментів макрофінансової підтримки, так і в рамках
багатосторонніх програм транскордонного співробіт-
ництва Європейського Інструменту Сусідства. Беручи
до уваги важливість регіонального розвитку, одним
з інструментів реалізації регіональної політики ЄС є ре-
гіональні операційні програми, що реалізуються регіо-
нами держав-членів ЄС. Бюджет та розмір співфінансу-
вання програм напряму залежать від рівня ВВП на душу
населення, а їх фінансування здійснюється за рахунок
Європейського фонду регіонального розвитку та Євро-
пейського соціального фонду.
У фінансовій перспективі 2014–2020 років впер-
ше за історію Європейського Союзу у рамках прямих
бюджетних відносин Європейська Комісія надає біль-
ше коштів регіонам, ніж державам, на реалізацію ре-
гіональної політики в рамках цілей Стратегії Європа
2020.. Використання принципу субсидіарності в реа-
лізації регіональної політики ЄЄ спричиняє посилення
ролі регіонів, підвищення ефективності та рівномірне
використання коштів ЄС для нівелювання диспропо-
рцій у соціально-економічному розвитку.
Дорожня карта реалізації
системної політики розвитку Карпат
Макрорегіональна стратегія ЄС для Карпат
Проекти з різних
джерел фінансування
Програма підтримки ініціатив
карпатських громад
Стратегія розвитку Карпат
Фінансові інструменти ЄС —
пілотний проект для Карпат
Площа: 631 076 км2
Кількість мешканців:
67 947 402 (2014)
Країни-члени ЄС:
Чехія, Словаччина, Угорщина,
Польща, Румунія
Країни, що не є членами ЄС :
Україна, Молдова, Сербія
Географічний вимір планованої
макрорегіональної стратегії ЄС
для регіону Карпат
#Carpathian_Strategy
6. Вісник Карпатського Єврорегіону | № 1/20176
Тим не менше, в рамках існуючих фінансових інстру-
ментів Європейського Союзу для України не існує анало-
гуподібнихпрограм,котрімаютьрегіоникраїн-членівЄС.
Саме тому, з огляду на процеси європейської інтегра-
ції, особливо у контексті виконання Угоди про Асоціа-
цію, а також доцільність використання європейського
досвіду реалізації регіональної політики задля поси-
лення конкурентоспроможності українських регіонів,
пропонується ініціювання перед ЄС пілотного проек-
ту у рамках Угоди про Асоціацію України з ЄС у сфері
регіонального розвитку у фінансовій перспективі ЄС
після 2020 року, планування котрої розпочинається,
в тому числі у рамках Європейської Політики Сусідства
(чи її аналогу). Беручи до уваги наявні практики реаліза-
ції регіональної політики Європейського Союзу шляхом
безпосередньої взаємодії між Європейською Комісією
та регіонами ЄС (прямі бюджетні відносини у частині ре-
алізації регіональних операційних програм), доцільно
ініціювати розробку та впровадження після 2020 року
пілотної програми для регіону Карпат у рамках Євро-
пейської політики сусідства на тих же засадах, на яких
реалізуються регіональні операційні програми. Така іні-
ціатива матиме на меті підтримку регіонального розвит-
ку у рамках Карпат та зменшення диспропорцій у по-
казниках соціально-економічного розвитку в спільній
екосистемі на зовнішньому кордоні ЄС.
За зразок варто взяти Операційну Програму «Східна
Польща», що реалізується у п’яти прикордонних з Укра-
їною, Білоруссю та Росією воєводствах Польщі, котрі ха-
рактеризуються низькими у порівнянні з іншими регіона-
ми ЄС показниками соціально-економічного розвитку.
Бюджет вказаної програми на 2014–2020 роки ста-
новить 2 353 млн. Євро. На конкурсних та позаконкур-
сних засадах у рамках програми реалізуються проекти
у таких пріоритетах як підприємництво, сучасна тран-
спортна інфраструктура та понадрегіональна залізнич-
на інфраструктура.
Безумовно, існуючий на сьогодні масштаб співпраці
та рівень міжрегіональних зв’язків в рамках Українських
Карпат вимагають пошуку нових рішень щодо інституцій-
ного, нормативно-правового, інфраструктурного та ка-
дрового забезпечення регіонального розвитку. А для
цього першочерговим завданням є розробка Стратегії
розвитку Українських Карпат, котра б стала настільною
книгою та дороговказом до дій для усіх залучених інсти-
туцій та організацій центрального, регіонального та міс-
цевого рівнів, базою для формування державної політи-
ки розвитку гірських територій, а також лягла у основу
розробки ключових проектів для Карпат.
Державна політика розвитку Українських Карпат
має зосередитися на кількох ключових речах:
■■ зміні акцентів з соціальної складової (на основі За-
кону України «Про статус гірських населених пунктів
в Україні» від 1995 року, який визначає спектр пільг
громадянам, які мають статус особи, що проживає
і працює (навчається) на території гірського населе-
ного пункту) підтримки на розвиткову;
■■ розбудові транспортної інфраструктури, в тому числі
в рамках транспортного коридору «Via Carpathia»,
продовження реалізації успішної Державної програ-
ми «Дороги Карпатського Єврорегіону”;
■■ розбудові мережі пунктів пропуску
через державний кордон;
■■ формуванні та утвердженні нових підходів в охороні
здоров’я і освіті у гірських районах, зокрема у частині
фінансування покращення матеріально-технічної
бази сільських амбулаторій, створення передумов
до вчасного надання невідкладно медичної допом-
оги, забезпечення гірських районів «Школяриками»
тощо;
■■ формування передумов для покращення зайнятості
та умов ведення бізнесу в гірських територіях, зокре-
ма шляхом програми погашення відсотків за креди-
тами за визначеними пріоритетами для малого бізне-
су, що вестиметься у гірських територіях;
■■ виведення в Державному Фонді регіонального ро-
звитку формули для додаткової підтримки розвитку
гірських територій.
На рівні регіонів мусимо спільно випрацьовувати уні-
фіковані підходи до підтримки ініціатив місцевих гро-
мад, що зміцнять їхню спроможність вирішувати місцеві
проблеми у проектний спосіб. Власне з цією метою Асо-
ціація «Єврорегіон Карпати — Україна» виступила з іні-
ціативою проведення сіпального для чотирьох облас-
тей конкурсу підтримки ініціатив місцевих карпатських
громад. Відбір на конкурсних засадах кращих пілот-
них невеликих проектів місцевих громад у пріорите-
тах, спільних для всього регіону, в першу чергу навчить
Пріоритети
■■ підприємництво
■■ сучасна транспортна інфраструктура
■■ понадрегіональна залізнична інфраструктура
Операційна програма
«Східна Польща»:
взірець для регіону Карпат
Програма
“Східна Польща”
це 2 млрд. Євро
на розвиток
5 регіонів
#Carpathian_Strategy
7. Вісник Карпатського Єврорегіону | № 1/2017 7
місцеві самоврядні органи, неурядові організації, фон-
ди громад, аплікувати, реалізовувати проекти та звітува-
тися за них у відповідності до європейських стандартів.
Беручи за взірець одну з найуспішніших практик в Укра-
їні — Програму проведення обласного конкурсу проек-
тів місцевого розвитку у Львівській області, що передба-
чає фінансування проектів на засадах 50/50, прагнемо
створити унікальний для України спільний для областей
фінансовий інструмент підтримки проектів, який дозво-
лить у майбутньому успішніше конкурувати за на поря-
док більші європейські кошти.
На даний час кошти Європейського Союзу на розви-
токКарпатмістятьсяу різних«кошиках»,зокремау рамках
Програмтранскордонногоспівробітництвана 2014–
2020 роки (Польща — Білорусь — Україна, Угорщина —
Словаччина — Румунія — Україна, Румунія — Україна).
І тут нашим першочерговим спільним завданням, а, го-
ловне, завданням Асоціації «Єврорегіон Карпати — Укра-
їна», є готувати якісні проекти, що наповнюватимуть наше
бачення розвитку Карпат реальним змістом. На даний час
можемо говорити лише про підсумки частини першого
конкурсного відбору Програми транскордонного спів-
робітництва Польща — Білорусь — Україна 2014–2020,
де успіхи Асоціації є очевидними: з підготовлених 10 про-
ектів у тематичній цілі «Спадщина» 6 увійшло до перелі-
ку проектів-переможців, і не лише Асоціація, а й органи
місцевого самоврядування, що є нашими членами, зокре-
ма міста Добромиль, Червоноград, Сокальський, Бродів-
ський, Косівський райони та село Колочава, відповідати-
муть за реалізацію конкретних інвестицій.
Також надзвичайно важливо на рівні кожної із кар-
патських областей формувати власну політику підтрим-
ки гірських районів. Вдалим прикладом може слугувати
ініційована Львівською обласною радою Стратегія роз-
витку гірських територій Львівської області на 2018–
2022 роки, що має на меті сталий розвиток гірських
територій області, підвищення їх економічної конку-
рентоспроможності та рівня життя населення, охоро-
ну навколишнього природного середовища, збережен-
ня й раціональне використання їх природних ресурсів
та багатої етнокультурної спадщини.
РеалізаціяСтратегіїпередбачаєдосягненнятаких
завдань:
■■ створення сприятливих умов для подолання еко-
номічної депресивності гірських територій;
■■ підвищення стандартів соціального забезпечення
та поліпшення умов проживання місцевого населення;
■■ збереження та розвиток етнокультурної спадщини;
■■ забезпечення охорони навколишнього природного
середовища та техногенно-екологічної безпеки.
Реалізація представлених вище пропозицій
до формування системної політики підтримки роз-
витку в Карпатському регіоні починаючи від євро-
пейських макрорегіональних стратегій і до малих
проектів дозволять:
■■ зосередити фінансові інструменти
на пріоритетних сферах розвитку регіону;
■■ реалізувати пілотні стратегічні проекти у таких
сферах як транспорт, підтримка місцевих економік
та громад, енергетика, охорона довкілля;
■■ зміцнити територіальну єдність регіону,
стимулювати економічне зростання;
■■ ефективніше використовувати
існуючі доступні ресурси;
■■ зміцнити співпрацю на міждержавному,
міжрегіональному та місцевому рівнях.
Переконані, що лише спільні зусилля на усіх рів-
нях принесуть бажаний результат — кращий рівень
життя для мешканців цього унікального регіону
в центрі Європи.
Спільне
планування
Спільна
координація
Спільні
стратегічні
документи
Реалізація
у формі пакету
проектів
Стратегія розвитку українських Карпат
#Carpathian_Strategy
8. Вісник Карпатського Єврорегіону | № 1/20178
23–25 червня 2017 року у Трускавці відбувся ІІ Фо-
рум місцевого розвитку. Цей щорічний захід слугує
міжнародною платформою обміну досвідом щодо регіо-
нального та місцевого розвитку. Цьогоріч участь у Фору-
мі взяли понад 400 учасників з України, Польщі, Угорщи-
ни, Румунії, які протягом трьох днів на найвищому рівні
обговорювали теми регіонального розвитку Карпат, де-
централізації та роботи органів місцевого самовряду-
вання в рамках 12 дискусійних панелей.
Центральною подією Форуму стала пленарна диску-
сія «Карпатська макрорегіональна стратегія: чи можемо
творити нову якість співпраці в центрі Європи», участь
у якій взяли Голова Верховної ради України Андрій Па-
рубій, Маршалок Сейму Республіки Польща Марек Кух-
цінський, Віце-прем’єр з питань європейської та євроат-
лантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе,
перший заступник Міністра регіонального розвитку, бу-
дівництва та житлово-комунального господарства Украї-
ни В’ячеслав Негода, заступник Міністра розвитку Респу-
бліки Польща Єжи Квєцінський,. У ході дискусії вперше
в Україні була презентована нова макрорегіональна
стратегія ЄС для регіону Карпат (#Carpathian_Strategy).
Асоціація«ЄврорегіонКарпати —Україна»у червніцьо-
го року започаткувала вручення спеціальних відзнак
за особистий вклад у розвиток Карпатського регіону
та сприяння налагодження міжнародної співпраці.
Відзнаки «Лідер розвитку Карпат» отримали голова
Свалявської районної ради Мирослава Ливч, голова Ко-
сівської районної ради Павло Ванджурак, голова Путиль-
ської районної ради Микола Шевчук і голова Сколівської
районної ради Микола Романишин.
«Спеціальною відзна-
кою «Лідер розвитку Кар-
пат» за особистий вклад
в розробку макрорегіо-
нальноїстратегіїЄСдляре-
гіону Карпат (#Carpathian_
Strategy) голова Правління
Асоціації Олександр Га-
нущин нагородив заступ-
ника Міністра розвитку
Республіки Польща Єжи
Квєцінського.
5–7 вересня у м. Криниця-Здруй Малопольсько-
го воєводства (Республіка Польща) відбувся XXVII Еко-
номічний Форум «Проект: Європа. Рецепт на наступ-
ні десятиліття» — одна із найважливіших міжнародних
економічних зустрічей Центральної та Східної Євро-
пи. Впродовж трьох днів представники бізнесу, влади
та громад спілкувалися про проблеми економіки, безпе-
ки та продовження європейської інтеграції.
Асоціація «Єврорегіон Карпати — Україна» виступила
інституційним партнером дискусійної панелі «Європей-
ська Карпатська Стратегія як шанс нової якості транскор-
донної співпраці». Олександр Ганущин як модератор
дискусії зосередив увагу учасників на потребі об’єднан-
ня зусиль та створення спільної платформи співпраці
у Карпатах задля вирішення спільних проблем розвитку.
Міністерством регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства України прово-
диться конкурс проектів регіонального розвитку,
які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державно-
го бюджету, отриманих від Європейського Союзу, у рам-
ках Програми підтримки секторальної політики — Під-
тримка регіональної політики України. Подача проектів
тривала до 27 вересня 2017 року.
Асоціація «Єврорегіон Карпати — Україна» виступи-
ла місцевим партнером та підготувала повні аплікацій-
ні форми для 7 проектів у співпраці з 4 Міністерствами,
5 обласними та 4 районними державними адміністра-
ціями, 25 об’єднаними територіальними громадами
чотирьох Карпатських областей. Підготовлені проек-
ти мають на меті підвищення рівня регіонального роз-
Новиниз Карпат
9. Вісник Карпатського Єврорегіону | № 1/2017 9
витку у Карпатах шляхом впровадження інструментів
міжрегіональної співпраці, реалізації ініціатив у сфері
туризму, сільського розвитку, освіти та ін.
Ключовими для регіону є проекти «Карпатська мере-
жа регіонального розвитку», «Схід і Захід разом: будує-
мо довіру зі шкільної парти» «Спортивна молодь — здо-
рова нація», «Автентика Карпат — сприяння зростанню
якості життя мешканців карпатських сіл шляхом сти-
мулювання підприємницької діяльності народних ре-
місників», «Гори відкриті для всіх: розвиток туристичної
інфраструктури активного туризму у Львівській області».
З нетерпінням очікуємо на підведення підсумків конкур-
су та віримо у перемогу ключових проектів для Карпат.
11 жовтня голова Правління Асоціації «Єврорегіон
Карпати — Україна» Олександр Ганущин презенту-
вав позицію українських карпатських регіонів
щодо доцільності розробки макрорегіональної
стратегії ЄС для регіону Карпат (#Carpathian_
Strategy) під час засідання Карпатської міжрегіональ-
ної групи Комітету Регіонів в Брюсселі.
Засідання групи, створеної за ініціативи Маршалка
Підкарпатського воєводства Владислава Ортиля, було
присвячене обговоренню результатів впровадження
макрорегіональних стратегій (на чому зосередився
представник Чехії в Комітеті Регіонів Павела Бранда),
а також декларації підтримки розробки стратегічного
європейського документу для Карпат.
17 жовтня на засіданні Спільного Моніторингового
Комітету Програми транскордонного співробітництва
Польща — Білорусь — Україна 2014–2020 підведено
підсумки конкурсного відбору проектів у тематич-
ній цілі «Спадщина».
Із 17 проектів — пере-
можців конкурсного від-
бору 6 подано органами
місцевого самоврядуван-
ня, що є членами Асоціації
«Єврорегіон Карпати —
Україна». За реалізацію кон-
кретних інвестицій на за-
гальну суму 10,9 млн. Євро
відповідатимуть міста Добромиль, Червоноград, Сокаль-
ський, Бродівський, Косівський райони та село Колочава.
Три проекти з числа переможців реалізовуватиме
Асоціації «Єврорегіон Карпати — Україна», детальніше
про них у рубриці Співпраця в дії.
З 20 по 21 жовтня у селі Мигове Вижницького району
проходив Міжнародний фестиваль гірських професій,
який об’єднав представників різних професій з Франції,
Польщі, Румунії, а також Чернівецької, Івано-Франківської
та Закарпатської областей. За словами представників фран-
цузькоїделегаціїМіжнароднийфестивальгірськихпрофесій
засновано у 1994 році у Франції та проводиться почергово
у місті Шамбері (Франція) та країні, яка має гірські території.
На теренах України фестиваль проводився вперше.
У форматі відкритого комунікаційного майданчика
учасники обмінялись кращими практиками реалізації
міжнароднихпроектів,обговорилиможливостірозвитку
різних видів туризму в гірській зоні, зокрема й поки що
таких рідкісних для Карпат його видів, як інклюзивний,
пізнавальний тощо. Фото фестиваль гірських професій
24 жовтня відбулася зустріч Голови Верховної
ради України Андрія Парубія та Маршалка Сейму
Республіки Польща Марка Кухцінського на кордоні
між Україною та Польщею. Результатом міжпарламент-
ської співпраці стали домовленості щодо пришвид-
шення будівництва пункту пропуску «Нижанковичі —
Мальховіце», в тому числі забезпечення можливості руху
для пішоходів, а також щодо розбудови нових пунктів
пропуску, зокрема і в Карпатах. Карпати загалом стали
також предметом дискусії у рамках конференції «Corpus
legium в час змін: досвід парламентів Центрально-Схід-
ної Європи», у ході якої
відбулося підписання ме-
морандуму між Міністром
інфраструктури України
Володимиром Омеляном
та Міністром транспорту
і інфраструктури Польщі
АнджеємАдамчикомщодо
розбудови транспортного
коридору #ViaCarpathia.
Новиниз Карпат
10. Вісник Карпатського Єврорегіону | № 1/201710
Серед інших регіональних програм, зазначена Про-
грама є однією з найуспішніших програм в області
і яскравим прикладом співпраці влади і громади задля
досягнення спільної мети.
Вперше програма проведення обласного конкурсу
мікропроектів була розроблена та затверджена в облас-
ті у 2011 році. Ідейним поштовхом для її створення став
успішний вже на той час міжнародний проект «Місцевий
розвиток орієнтований на громаду», що впроваджувався
в області з 2008 року за підтримки ЄС та ПРООН.
За 2011–2015 роки у Львівській області в рамках Про-
грами реалізовано 510 місцевих ініціатив.
На сьогодні, програма мікропроектів вже завоювала
довіру громадян та стала моделлю для інших регіональ-
нихпрограмв планіорганізаціїпроведенняконкурсного
відбору заявок; кооперації ресурсів обласного бюджету,
коштів громад, неурядових організацій, бізнесу у вирі-
шенні локальних проблем та навчання широкої аудито-
рії в питаннях планування та проектного менеджменту.
Важливою особливістю Програми можна також вважати
її динамічність — швидке реагування на зміни в суспіль-
стві та зворотній зв’язок із цільовою аудиторією.
Основні фактори успішності
■■ Чіткі умови конкурсу
■■ Прозорий механізм проведення конкурсного відбору
■■ Навчання та інформування громадськості
щодо участі в конкурсі
■■ Онлайн-прийом заявок
■■ Незалежна експертна оцінка
■■ Відкритий доступ до інформації
та візуалізація проектів
Основні засади конкурсу на 2017 рік:
Пріоритети:
1. Освітня галузь(середні та позашкільні навчальні
заклади) — реконструкція, капітальний ремонт, енер-
гозбереження, придбання обладнання та інвентарю;
2. ДНЗ — реконструкція, капітальний ремонт, енергоз-
береження, придбання обладнання та інвентарю;
3. Заклади охорони здоров’я (лікарні (центральні міські,
міські, центральні районні, районні), ФАПи, амбулаторії
Програма проведення
обласного конкурсу проектів
місцевого розвитку
у Львівській області на 2017–2020 роки
Час, коли хтось прийде і вирішить всі проблеми в громаді, минув.
Роль депутатів обласної ради — дати місцевим громадам інструмент,
який підштовхне їх до розвитку. Одним із таких інструментів
став обласний конкурс мікропроектів місцевого розвитку.
Кращіпрактики
Іван Собко
заступниккеруючогосправамиЛьвів-
ськоїобласноїради —начальниквідділу
з питаньреалізаціїпроектівмісцевого
розвитку,міжнародноїтехнічноїдопо-
могита зовнішньоекономічнихзв’язків
Олена Гвоздик
заступникначальникавідділуз питань
реалізаціїпроектівмісцевогорозвитку,
міжнародноїтехнічноїдопомоги
та зовнішньоекономічнихзв’язків
Львівськоїобласноїради
Наталія Серкіз
радник відділу з питань реалізації
проектів місцевого розвитку,
міжнародної технічної допомоги
та зовнішньоекономічних зв’язків
Львівської обласної ради
11. Вісник Карпатського Єврорегіону | № 1/2017 11
сімейної медицини, центри первинної медико-санітар-
ної допомоги) — реконструкція, капітальний ремонт,
енергозбереження, придбання обладнання;
4. Народні доми — реконструкція, капітальний ремонт
та енергозбереження;
5. Вуличне освітлення — будівництво, реконструкція
та капітальний ремонт;
6. Інші пріоритети (проекти, що не дублюються діючи-
ми обласними програмами).
Максимальна гранична вартість мікропроектної про-
позиції не мала перевищувати 400 тис. грн (у 2016 році
300 тис грн, збільшено за рішенням КР).
Максимальнасумасубвенціїне можеперевищувати200
тис. грн (але не більше ніж 50% від загальної вартості про-
екту) (у 2016 році 100 тис грн, збільшено за рішенням КР).
Реєстрація заявок відбувалась на онлайн-платформі
з 1 по 31 грудня 2016 року. Перед цим працівниками апа-
рату обласної ради було проведено виїзні семінари для
всіх територій області. На сайті розміщувався відеоурок
щодо правильної реєстрації мікропроектів і подання не-
обхідних документів.
В результаті на участь в конкурсі зареєстровано
1300 мікропроектів.
Зарезультатамиекспертноїоцінкита враховуючипое-
тапність розподілу коштів (спочатку розподіляли 60 млн.
грн, потім 10 млн. грн) в цілому переможцями конкурсу
у 2017 році стало 619 мікропроектів. На загальну суму
з обласного бюджету 69,79 млн. грн.
За пріоритетами:
1. Освітня галузь — 246 проектів на суму коштів з об-
ласного бюджету — 26,87 млн. грн;
2. ДНЗ — 61 проект, на 7,24 млн. грн;
3.Закладиохорониздоров’я —68проектів,на 7,92 млн.грн;
4. Народні доми — 69 проектів, на 8,44 млн. грн;
5. Вуличне освітлення — 79 проектів, на 8,95 млн. грн;
6. Інші пріоритети — 96 проектів, на 10,37 млн. грн.
В цілому загальна вартість проектів-переможців ста-
новить 145,9 млн. грн, з яких:
■■ 69,8 млн. грн — кошти обласного бюджету;
■■ 52,3 млн. грн — кошти місцевих бюджетів (районний,
міський, сільський, селищний);
■■ 23,8 млн. грн — небюджетні кошти.
Напочатокгрудняпрофінансованопонад60 млн.грн.
Завершено усі заплановані роботи на 530 проектах.
На інших об’єктах активно проводяться будівельні ро-
боти та закуповується необхідне обладнання
Місцеві громади зрозуміли, що, маючи навіть 50 тис.
грн у бюджеті розвитку, можна попрацювати і залучи-
ти ще стільки ж обласного бюджету і тим самим втілити
у життя таку бажану ідею місцевого розвитку.
Досвід реалізації Програми мікропроектів на Львів-
щині вже активно починають переймати сусідні облас-
ті, що свідчить про довіру людей, а отже про її успішність.
Кращіпрактики
Капітальний ремонт дитячих майданчиків на пл. Відродження,
вул. Набережна у м. Рудки Самбірського району
Утеплення перекриття із заміною покрівлі приміщення
Лавочненської ЗОШ І-ІІ ст. Сколівської районної ради
Придбання обладнання — Стоматологічної установки SIGER U200S
та рентген установки MAX70 в Сокальську ЦРЛ
12. Вісник Карпатського Єврорегіону | № 1/201712
Співробітництво,
яке приносить плоди
Не буде перебільшенням зазна-
чити, що Закарпатська обласна рада,
яку очолює Михайло Рівіс, відіграє
в цій площині вагому роль. Рада має
у своєму складі 64 обранців-пред-
ставників різних національностей,
віросповідань і політичних уподо-
бань, що є визначальним та безпосе-
редньо впливає на напрями та ефек-
тивність міжнародних договірних
відносин області.
Рішеннями ради впроваджуються
програмирозвиткутранскордонного
та міжрегіонального співробітництва,
підтримуються ініціативи в соціаль-
но-економічних, науково-технічних,
екологічних, культурних зв’язках між
громадами задля покращення життя
населення, розвитку соціальної сфе-
ри та інфраструктури прикордонних
територій, створення умов для залу-
чення інвестицій.
Результати візитів у самовряд-
ні області сусідніх держав вказують
на те, що європейська політика про-
понує нашим прикордонним регіо-
нам привілейовані відносини з ЄС,
залучаючи їх до цільових програм
розвитку в країнах Центральної
та Східної Європи. Такі кроки є важ-
ливими у контексті децентралізації
влади в Україні, яка передбачає на-
буття органами місцевого самовря-
дування додаткових повноважень.
І варто зазначити — Закарпатська
влада це успішно використовує.
Угорщина — добрий сусід та надійний партнер
У найскладніші часи Угорщина
завжди підтримувала і підтримує
Україну — однією з перших визнала
її незалежність в 1991 році, відстоює
євроінтеграційні прагнення нашої
держави сьогодні, надає фінансову
та гуманітарну допомогу, приймає
на оздоровлення воїнів АТО та дітей
загиблих Героїв. Адже це сусідство
першого порядку, з яким у нас спіль-
ний кордон, спільна історія та спіль-
ні плани на майбутнє.
Закарпатськаобласнарадазнач-
ну увагу надає співпраці із угор-
ськими регіонами. Так, у 2016 році
було підписано чергову Програ-
му співпраці Закарпатської облас-
ті та області Саболч-Сатмар-Берег
на 2017 рік, із областю Боршод-А-
бауй-Земплен на 2016–2017 роки,
Угоду про співробітництво терито-
ріальних органів місцевого само-
врядування в басейні р. Тиса керів-
никами регіональних рад України,
Угорщини, Румунії та Сербії, також
започатковано співпрацю з регіо-
ном Бач-Кішкун.
Співпраця з цими областями
Угорщини надасть можливість
реалізовувати проекти в рамках
програми Угорщина-Словаччи-
на-Румунія-Україна 2014–2020, фі-
нансування Європейського Союзу
Кращіпрактики
Василь Маковський
начальник управління
з питань розвитку місцевого
самоврядування, міжнародних
та регіональних зв’язків
виконавчого апарату
Закарпатської обласної ради
Питаннятранскордонногоспівробітництвадлянайзахіднішоїобласті
України —Закарпаття, щомежуєз чотирмакраїнамиЄвропи —Словаччиною,
Угорщиною,Польщеюта Румунією,булозавждив пріоритеті.Напрацьовані
добросусідськізв’язкидозволяютьпостійновдосконалюватиінструменти
партнерствата реалізовуватиновіпрограми,якіохоплюютьне лише
традиційніекономічні,а й іншіаспектидіяльностігромадприкордоння.
Оскар Шестак, голова Загальних Зборів області Саболч-Сатмар-Берег
та Михайло Рівіс, голова Закарпатської обласної ради
13. Вісник Карпатського Єврорегіону | № 1/2017 13
в рамках якої складає приблиз-
но 80 мільйонів євро. Реалізація
цих проектів забезпечить вирі-
шення важливих соціальних, еко-
логічних та інфраструктурних
проблем, які є актуальними для
прикордонних областей обох кра-
їн, в частині збереження історич-
ної та культурної спадщини, охо-
рони навколишнього середовища,
розвитку транспортних і комуніка-
ційних магістралей, відкриття но-
вих пунктів пропуску, поводження
з твердими побутовими відходами.
Пріоритетними напрямами є за-
безпечення умов для ефективно-
го функціонування міжнародного
аеропорту «Ужгород», подальше
вдосконалення спільної системи
моніторингу та оповіщення про
паводки на Тисі, створення тран-
скордонного біорезервату «Тисян-
ська долина» тощо.
Окремо хочемо відзначити
участь Закарпаття в новому уні-
кальному форматі — європей-
ському об’єднанні територіально-
го співробітництва «Тиса». В умовах
жорстких бюджетних обмежень —
це шанс завдяки технічній та фі-
нансовій допомозі ЄС провести
реформи в усіх галузях: економіці,
охороні здоров’я, освіті, та продов-
жити реформування органів місце-
вого самоврядування. В рамках ді-
яльності об’єднання сформовано
понад 20 проектних пропозицій
з соціальних, екологічних та інфра-
структурних проблем. Окремі з них
уже реалізовуються, зокрема, ство-
рення на Закарпатті мережі відді-
лень одноденної хірургії.
Словацька Республіка та Румунія:
дружба єднає кордони
Історично Закарпаття було міст-
ком, що єднав Чехословаччину
із Румунією. Тому до нього завж-
ди була прикута увага з боку обох
держав, яка переростала в офіцій-
ні, дружні та родинні зв’язки, що
з роками міцніли та розвивали-
ся. Найуспішніше вони склалися
з Кошицьким і Пряшівським са-
моврядними краями Словаць-
кої Республіки, Марамароським
та Сату-Марським повітами Руму-
нії на основі відповідних рамкових
угод. Щороку напередодні Дня Єв-
ропи з цими регіонами проводять-
ся Дні добросусідства на кордоні,
мистецькі фестивалі, спортивні і ту-
ристичні заходи. Бізнесові, освітні
та громадські інституції здійснюють
ряд спільних проектів у різних га-
лузях. Минулого року комуналь-
ними та громадськими установами
й інституціями Закарпаття та су-
сідніх Кошицького і Пряшівського
країв Словаччини реалізовано по-
над 10 спільних проектів у сферах
енергозбереження, освіти, націо-
нальних меншин та працевлашту-
вання молоді.
В рамках міжнародної співпра-
ці встановлено прямі партнерські
зв’язки між містами і селами ре-
гіонів. У рамках Норвезького ме-
ханізму транскордонного співро-
бітництва реалізовано унікальний
спільний українсько-словацький
проект «Ув’язка та інноваційний
підхід до планування розвитку
транскордонного словацько-укра-
їнського регіону».
Співпраця з Чеською Республікою:
вимір у десятиріччя
Свого часу Закарпаття входило
до Чехословаччини, тож чехи зали-
шили свій слід у побудові мостів, на-
бережних, шкіл, дитсадків, лікарень
та державних установ.
Свій перший візит у Край Висо-
чину голова обласної ради Михай-
ло Рівіс здійснив у серпні минулого
року для проведення ділових пе-
ремовин з гетьманом Їржі Бєгоуне-
ком та сенатором Парламенту Чехії
Мілошем Вистрчілом. Зазначаючи
значний внесок в розвиток регіону
М. Рівіс звернувся до чеських дру-
зів: «Ви дуже багато зробили і роби-
Кращіпрактики
День українсько-словацького
добросусідства
Делегація Пардубицького краю Чеської Республіки,
очолювана гетьманом Мартіном Нетолицьким, у обласній раді
14. Вісник Карпатського Єврорегіону | № 1/201714
те для Закарпаття сьогодні. Тож від
імені всього депутатського корпусу
дякую Вам за добрі справи…».
І дякувати, справді, є за що. Цього
року Закарпатська область та Край
Височина відзначили 10-річний юві-
лей партнерства. Лише у 2016 році
для співфінансування 15 інвести-
ційних проектів у соціальній сфе-
рі разом із обласним та місцевими
бюджетами Закарпатської області
Краєм Височина виділено 4 600 000
чеських крон, а у 2017–5 250 000
чеських крон. Крім того, на подо-
лання наслідків градобою у 2016
році Виноградівському району було
виділено ще 1 000 000 чеських крон.
В цілому ж, за період співпраці Край
Височина інвестував у соціальну
сферу Закарпатської області більше
40 мільйонів чеських крон. Це дало
змогу здійснити спільно майже 80
культурно-освітніх, гуманітарних
та інвестиційних проектів.
Ще одним результатом співпра-
ці Закарпаття з чеськими партнера-
ми стала програма із запроваджен-
ня в області вивчення чеської мови
як другої іноземної.
Не менш успішними є відносини
Закарпатської області з Пардубиць-
ким краєм. Торік спільно реалізовано
8 інвестиційних проектів у соціаль-
ній сфері загальною вартістю майже
8 мільйонів гривень, на фінансуван-
няякиху бюджетікраюбуловиділено
2 500 000 чеських крон, цього року —
1 700 000 чеських крон.
Візити делегацій представни-
ків пожежної служби Краю Височи-
на та Пардубицького краю Чеської
Республіки супроводжувалися да-
руванням комплектів бойового одя-
гу для пожежників міст Ужгорода
та Мукачева.
У 2017 році укладено угоди про
співробітництво з Устецьким та Кра-
ловоградецьким краями Чеської
республіки.
Михайло Рівіс веде перемо-
вини з Міністром закордонних
справ Чехії Любомиром Заора-
леком щодо відкриття в Ужго-
роді Чеського дому з візовим,
інформаційним та культурним
центрами, а також повноцінного
консульства Чеської Республіки.
За умови успіху такого починан-
ня, Закарпатська обласна рада
7-го скликання впише в історію
міжрегіональної співпраці Закар-
паття з зарубіжними партнерами
нову яскраву сторінку.
Федеративна Республіка Німеччина:
співпраця відроджується
У 2016 році активізовано запо-
чатковану п’ятнадцять років тому
співпрацю з німецьким округом
Верхня Франконія шляхом підпи-
сання програми співробітництва
на 2016–2018 роки, в рамках якої
підготовлено пропозиції для реалі-
зації низки спільних проектів. І про-
грама вже дала перші результати.
Минулого року німецьки-
ми партнерами було надано гу-
манітарну допомогу Ужгород-
ській міській клінічній лікарні.
Також спільно реалізовано про-
ект «Підвищення кваліфікації лі-
карів та психіатрів із Закарпат-
ської області», підготовку якого
було ініційовано у ході зустрічі
голови обласної ради Михайла
Рівіса та голови Окружних зборів
Верхньої Франконії д-ра Гюнтера
Денцлера у серпні 2016 року під
час візиту закарпатської делегації
до партнерського регіону.
У зв’язку зі зростанням чисель-
ності осіб із посттравматичними
стресовими розладами внаслі-
док військових дій на Сході Укра-
їни, сьогодні для Закарпатської
області актуальним є надання
кваліфікованої психологічної до-
помоги військовослужбовцям,
які брали участь в АТО, створен-
ня та забезпечення ефективного
функціонування системи їх комп-
лексної реабілітації.
В рамках проекту закарпатські лі-
карі стажувалися у клініці Байройта.
Німецькі ж фахівці представили дос-
від з даної тематики на конференції
в Ужгороді для широкого кола ліка-
рів Закарпатської області.
Співпраця з Литовською Республікою
також обіцяє бути цікавою
Може виникнути логічне запитан-
ня: що спільного мають Закарпаття
і Литва? Напевно, спільними є унікаль-
ність,самобутністьта бажанняпізнава-
ти один одного. Історично Закарпаття
не входилодо складуВеликогокнязів-
стваЛитовського,та закарпатцізавжди
сприймали Литву щиро, по-дружньо-
му. Тому, коли з’явилася можливість
налагодити з Литвою партнерські сто-
сунки, депутати Закарпатської облас-
ноїрадипідтрималицюідею.
У рамках укладеної в 2015 році
угоди про співпрацю між Закарпат-
ською обласною радою та Каунас-
ьким районним самоврядуванням
Литовської Республіки здійснено
взаємні візити делегацій обох регі-
онів, підготовлено пропозиції для
реалізації низки спільних проектів.
Зокрема, цьогоріч закарпатські діти
оздоровилися у Міжнародному ди-
тячому таборі м. Качергін Каунась-
кого району, а на Закарпатті при-
йняли дитячі групи з Литви. Таким
чином, юне покоління, крім гарно
проведеного часу і оздоровлення,
ознайомилося з історично-куль-
турними традиціями та особливос-
тями обох країн.
Ось лише невеликий перелік
спільних заходів у рамках транскор-
донного співробітництва прикор-
донних регіонів, адже регіональні
індикатори соціально-економічної
інтеграції, якими користується єв-
ропейська спільнота, сьогодні за-
гальнодоступні.
Усе залежить лише від бажання
громади та мистецтва прийняття
сміливих, часто, складних рішень
задля збалансованої регіональної
політики та якісних змін на краще
в ім’я мирного, щасливого майбут-
нього.
Кращіпрактики
15. Вісник Карпатського Єврорегіону | № 1/2017 15
Кращіпрактики
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ:
УСПІХИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
У ТРАНСКОРДОННІЙ ТАМІЖНАРОДНІЙ СПІВПРАЦІ
Івано-Франківщина — активний
учасник програм прикордонного
співробітництва Європейського Ін-
струменту Сусідства на 2014–2020
роки, зокрема: Угорщина-Словаччи-
на-Румунія-Україна, Румунія-Україна,
Польща-Україна-Білорусь та Дунай-
ська транснаціональна програма.
Постійна комісія обласної ради
з питань європейської інтеграції,
міжнародного співробітництва, ін-
вестицій та розвитку туризму спри-
яє розробці спільних проектів для
участі у конкурсах транскордонних
програм. Зокрема, налагоджено
співпрацю із партнерами з Поль-
щі, Румунії, Словаччини, Угорщини,
Сербії, Словенії, Німеччини, Болга-
рії, Хорватії та ін., спільні проекти
з якими схвалено комісією і подано
на конкурси зазначених програм.
Серед нещодавніх результатів:
у рамках першого конкурсу Про-
грами транскордонного співробіт-
ництва Польща-Білорусь-Україна
2014–2020 представники організа-
ційІвано-Франківщинияк головнібе-
нефіціари подали 22 концептуальні
заявки. Одним із переможців став
проект “Світ Карпатських розет —
заходи із збереження унікальності
культури Карпат”, концепція яко-
го була схвалена обласною радою
минулого року і який впроваджу-
ватиметься спільно з партнерами
з Львівщини, Закарпаття та Підкар-
патського воєводства.
У рамках Програми транскор-
донного співробітництва Руму-
нія-Україна 2014–2020 областю
забезпечено супровід великих інф-
раструктурних проектів, які увійш-
ли до переліку тих, що фінансува-
тимуться в рамках Програми поза
конкурсом: “Поліпшення безпеки
населення та рівня безпеки в при-
кордонній зоні шляхом підвищен-
ня спільної підготовки та співробіт-
ництва у сфері ліквідації наслідків
надзвичайних ситуацій” (резюме
проекту схвалено Європейською
Комісією 09.03.2017); “Регіональне
співробітництво щодо запобіган-
ня та боротьби з транскордонною
злочинністю між Румунією і Украї-
ною”(резюме проекту схвалено Єв-
ропейською Комісією 02.05.2017).
Ці два проекти також включені
до Державної програми розвитку
транскордонного співробітництва
на 2016–2020 рр., яка затвердже-
на постановою Кабінету Міністрів
України від 23.08.2016 р. № 554.
Результати конкурсу Дунай-
ської транснаціональної програ-
ми, на яку подано два проекти
за участю обласної ради, а саме,
проект “Дунайський водний еко-
тур — Еко-туризм водно-болотни-
ми угіддями в басейні річки Дунай”
та проект “РАДАР: безпечні доро-
ги для всіх в Дунайському регіоні”,
очікуємо вже найближчим часом.
Тільки у 2017 році в області реалі-
зовувалось 23 проекти міжнародної
технічної допомоги у сферах роз-
витку малого та середнього підпри-
ємництва, інвестиційного потенціа-
лу, туристичної галузі, правосуддя;
охорони здоров`я, органічного ви-
робництва, вирішення екологічних
проблем, модернізації теплопоста-
чання, підвищення енергоефектив-
ності. Сума залучених коштів скла-
дає біля 10 млн. євро, 480 тис. кан.
дол., 20 млн. грн.
Ігор Дебенко
голова постійної комісії Іва-
но-Франківської обласної ради
з питань європейської інтеграції,
міжнародного співробітництва,
інвестицій та розвитку туризму
Досягнення та перспективи участі Івано-Франків-
ської області у Програмах транскордонного співро-
бітництва Європейського Інструменту Сусідства
16. Вісник Карпатського Єврорегіону | № 1/201716
Механізми підтримки та дофінансування
міжнародного співробітництва
в Івано-Франківській області
Івано-Франківська обласна рада є надійним партне-
ром та своєчасно надає співфінансування для реаліза-
ції проектів міжнародної технічної допомоги.
В області завершено реалізацію III фази проекту
ЄС/ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на гро-
маду” на 2015–2018 роки”. В рамках проекту, станом
на 31.03.2017 р. успішно реалізовані 32 мікропроекти
сільських громад на загальну суму 12,4 млн. грн., з них
близько 5 млн. грн. за рахунок коштів обласного та ін-
ших місцевих бюджетів.
Водночас, в області завершено реалізацію ІІІ фази
швейцарсько-українського проекту“Підтримка децен-
тралізації в Україні” DESPRO. Донором виступає Швей-
царське бюро співробітництва (SDC). Мета проекту —
розбудова ефективних механізмів надання якісних
публічних послуг на рівні громади та посилення наці-
онального діалогу щодо реформ місцевого самовря-
дування і децентралізації. Загальна сума витрат доно-
ра становить 5,9 млн. грн. За останні 2 роки за рахунок
коштів обласного і інших місцевих бюджетів на проект
виділено 800 тис. грн.
В області триває реалізація проекту ПРОМІС, який
впроваджуватиметься в Україні з квітня 2015 року
до грудня 2020 року Федерацією канадських муніци-
палітетів за фінансової підтримки Уряду Канади. Парт-
нерами проекту є обласні ради та обласні держав-
ні адміністрації та міста-партнери (Івано-Франківськ,
Коломия, Долина, Яремче).
Також Івано-Франківська область реалізовує проект
“Івано-Франківська область — край для туризму” про-
грами ЄС “Підтримка політики регіонального розвитку
в Україні”.Загальнасумапроекту —765тис.євро.За раху-
нок коштів обласного і інших місцевих бюджетів на про-
ект виділено 165 тис. євро. Метою проекту є підтримка
соціально-економічного зростання Івано-Франківщини
через впровадження ефективної регіональної політики
та розвиток туристичної галузі області.
Область бере участь у Програмі DOBRE, яка на-
дає допомогу об’єднаним територіальним громадам.
Програма USAID “Децентралізація приносить кра-
щі результати та ефективність” (DOBRE) спрямована
на посилення місцевого самоврядування та ство-
рення кращих умов для розвитку об’єднаних тери-
торіальних громад, підвищення рівня залученості
громадян до прийняття рішень та забезпечення під-
звітності та прозорості в громадському управлінні.
В області діє регіональна цільова програма розвит-
ку міжнародного співробітництва на 2016–2020 роки,
затверджена у 2015 році. В рамках програми за остан-
ні 3 роки було виділено кошти у розмірі 4 935 тис. грн.
Перспективиміжрегіональноїта транскордонноїспівпраці
Івано-Франківської області задля підвищення
ефективності регіонального розвитку в Карпатах
Івано-Франківська область є членом Карпатського Єв-
рорегіону та Єврорегіону “Верхній Прут”, в рамках яких
співпрацює з прикордонними регіонами Польщі, Румунії,
Угорщини, Словаччини, Молдови.
Співробітництво спрямоване на поєднання зусиль
в економічній сфері, розбудову соціальної, інформацій-
ної та виробничої інфраструктури, будівництво та мо-
дернізацію кордону, розвиток транспортної мережі, на-
укової та культурної співпраці, охорону навколишнього
природного середовища.
Програми міжрегіональної співпраці передбачають
виконання заходів з транскордонного співробітництва
відповідно до пріоритетних напрямів його розвитку:
■■ розвиток інфраструктури бізнесу і туризму;
■■ розроблення і впровадження спільної системи
захисту навколишнього середовища;
■■ заохочення транскордонних заходів у сфері культури,
освіти і науки, а також у соціальній сфері;
■■ зміцнення інституційного співробітництва;
■■ співробітництво у сфері
обміну інформацією;
■■ розвиток співпраці
між місцевими громадами.
Усвідомлюючи надзвичайну важливість транскордон-
ного співробітництва, в т. ч. в рамках існуючих євроре-
гіонів, обласна рада готова сприяти об’єднанню зусиль
суб’єктів транскордонного співробітництва задля інтен-
сифікації його розвитку.
Кращіпрактики
17. Вісник Карпатського Єврорегіону | № 1/2017 17
Кращіпрактики
Стратегічні перспективи
Вижницького району
в контексті розвитку
гірських районів Буковини
Програма розвитку туристичної
галузі Вижницького району на 2016–
2020 роки, передбачає реалізацію
комплексу заходів щодо розвитку
в’їзного та внутрішнього туризму,
що, в свою чергу, є важливими чин-
никами для створення додаткових
робочих місць в регіоні та збільшен-
ня надходжень до бюджету. Зокре-
ма, ДП «Берегометське ЛМГ» розро-
блено маршрут, який сполучає лісові
угіддя Вижницького та Путильського
районів; на території Національно-
го природного парку «Вижницький»
промарковано 9 еколого-туристич-
них маршрутів та 2 екологічні стежки.
Вижниччина знана також худож-
німи народними промислами, які є
невід’ємною складовою культури
та увібрали в себе риси, притаманні
гуцульському етнографічному регіо-
ну України. Здавна тут сформувався
свій стиль вишивки, виготовлення
килимів, обробки деревини, розпи-
су писанок.
Художні вироби майстрів ви-
різняються локальною художньою
образністю, орнаментикою, фор-
мотворенням. Самобутні художні
промисли гуцулів — різьба по дере-
ву, ткацтво, художня вишивка, кера-
міка та писанкарство — плекаються
і дотепер. Підтвердженням цьому є
створення та функціонування музею
Вижницького коледжу прикладного
мистецтва ім. В. Шкрібляка.
Серед перспектив розвитку Виж-
ницького району як гірського мож-
на виділити такі напрями як: віднов-
лення доріг і мостів у Вижницькому
та Путильському районах, пошко-
джених повінню 2008 року, та будів-
ництво нових; розвиток тваринни-
цтва, зокрема, вівчарства; сприяння
забезпеченню насе-
лення гірських ре-
гіонів якісною пит-
ною водою.
Важливим інстру-
ментом у досягнен-
ні поставлених для
вирішення проблем
цілей у сфері міс-
цевого розвитку є
співробітництво.
Вижницька район-
на рада входить
до складу: Україн-
ської асоціації ра-
йонних та обласних
рад, Асоціації орга-
нів місцевого само-
врядування регіону
Гуцульщина, Карпатського Форуму
народовладдя, Асоціації органів міс-
цевого самоврядування Чернівець-
кої області «Агенція розвитку громад
Буковини», Європейської ініціативи
«Угода мерів», Асоціації органів міс-
цевого самоврядування «Єврорегі-
он Карпати — Україна».
У рамках реформи місцевого са-
моврядування та децентралізації
влади в Україні у 2016 році у Виж-
ницькому районі проведено перші
вибори до новоутворених Вижниць-
кої та Вашківецької міських об’єдна-
нихтериторіальнихгромад.На даний
часу розпорядженнягромадпереда-
но повноваження щодо управління
об’єктами спільної комунальної влас-
ності територіальних громад сіл, се-
лища, міст району, управління в сис-
темі освіти, культури та медицини.
Головною рушійною силою в про-
ектному менеджменті для ОТГ стали
субвенції на розвиток інфраструк-
тури, що у 2017 році склали для
Вижницької ОТГ — 6,566 млн. грн.
Михайло Андрюк
голова Вижницької районної ради
Чернівецької області
Вижниччина — найбільш своєрідний куточок Чернівецької області.
Вигідне географічне розташування, помірний клімат, наявний природний
та історико-культурний потенціал району створюють всі передумови
для розвитку туристичної галузі.
