1. Виховний захід на тему
"Люблю я пісню українську"
Підготувала Ткачук Г.Г.

2. Мета. Сприяти розвитку у підростаючого покоління здібностей сприймати прекрасні скарби,
створені художнім генієм українського народу, прилучати юнацтво до світу краси; виховувати
любов і повагу до України відчуття прекрасного, формувати вміння аналізувати явища культури,
правильний естетичний смак.
Обладнання. Святково прибраний клас у стилі української світлиці з витворами народного
мистецтва, магнітофонний запис фонограм.
Хід заняття
1-й ведучий.
Коли пісні мойого краю
Звучать у рідних голосах —
Мені здається, що збираю
Цілющі трави я в лугах.
2-й ведучий.
В піснях і труд, і даль походу,
І жаль, і усміх, і любов.
І гнів великого народу,
І за народ пролита кров.
1-й ведучий.
В піснях дівоча світла туга
І вільний помах косаря.
В них юність виникає друга.
Висока світиться зоря.
М. Рильський «Пісні» (Лунає пісня «Земля українська» ).
2-й ведучий. Українська народна пісня — яке ж це диво! Невіддільна від життя, як квіти біля
чепурної хати, як зорі на небі.
Задушевна, милозвучна, проста, як усе геніальне, вона полонить серце слухачів. Через усі
поневіряння проносить вона свої чари, свою нев'янучу молодість.
1-й ведучий. Сьогодні в цьому залі зібралися ті, кому не байдужа українська пісня — це діти,
батьки, вчителі, працівники школи, гості.
(Звернення до залу).
—Що для вас значить українська пісня?
Так, справді, українська пісня — це наше життя, наша наснага, завдяки їй ми маємо можливість
виховувати підростаюче покоління на добрих українських традиціях.
2-й ведучий. Сьогодні у нас в гостях люди, для яких пісня стала сенсом життя та їхньою професією.
(Звернення до гостей).
— Скажіть, чим стала українська пісня у вашому житті?
— Просимо вас виконати ліричну пісню.
1-й ведучий. Виряджаючи в дорогу сина, мати давала йому вишитий рушник, як згадку про рідну
домівку, про своїх батьків. І цей рушник, як часточка рідної Батьківщини, допомагав переносити
труднощі в чужій стороні.
2-й ведучий. Учениці заспівають «Пісню про рушник», муз. Майбороди, сл. Малишка.
Згадаємо і підспіваємо цю чудову пісню.
1-й ведучий. Стало доброю традицією разом з батьками зустрічатися в родинному колі.
Давайте запросимо на сцену частого гостя нашої школи.
— А чи співаєте ви за домашніми справами? І які саме пісні виконуєте?
(У виконанні гості лунає пісня «Сину, сину, ангел мій»).
2-й ведучий. Українська народна пісенність — дорогоцінне надбання нашого народу, нев'януча
окраса його духовної культури. Народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські
серця, підносити настрій, тамувати біль, множити силу у боротьбі. Пройнята любов'ю до рідної
землі, пісня величала не тільки людину, а й природу рідного краю, його красу і багатство.

3. 1-й ведучий.
Юначе серце пісня запалила,
Й воно звело орлині два крила,
А в пісні тій співалось про калину,
Яка ото у лузі розцвіла.
(Учениці виконують українську народну пісню «При долині кущ калини» ).
—Дівчатка, а які пісні ви любите співати?
2-й ведучий. Ми достеменно не знаємо, коли саме народжувалися наші пісенні перлини, їхнє
коріння сягає в глибину віків.
Не знаємо й імен давніх піснярів. Серед найславніших авторів пісень вічно горітимуть імена
легендарної Марусі Чурай, козака Семена Калиновського, кобзаря Остапа Вересая. Від села до
села ходили народні кобзарі.
На розпутті козак сидить
Та на кобзі грає.
Кругом хлопці та дівчата,
Як лан, процвітають.
Т.Г. Шевченко «Кобзар»
1-й ведучий. Для вас звучить пісня «Думи мої» на слова Т. Шевченка.
—Дівчатка, яку українську пісню ви почули вперше? Можливо, це колискова, чи якась інша, яка
запам'яталася вам з дитинства?
2-й ведучий. За тематикою українські народні пісні можна поділити на такі жанри: родинно-
побутові, соціально-побутові, календарно-обрядові, дитячі, колискові.
Провідною рисою родинно-побутових пісень є правдиве відображення в чудовій поетично-
музичній формі пережитого, почутого людьми в їхньому буденному житті. Велика життєва правда
в побутових піснях зумовлена тим, що творці й співці — вихідці з народу, добре знають його життя.
Значне місце в побутових піснях займає висвітлення почуття кохання.
1-й ведучий. Послухайте українську народну пісню «Гиля, гиля сірі гуси».
2-й ведучий. Бандура... Які чарівні звуки дарує вона нам, тривожить, торкається найпотаємніших
куточків нашої душі.
(Питання до бандуристки).
—А хто вам прищепив любов до бандури? І з чим це пов'язано? Чому саме бандура, а не якийсь
інший інструмент?
2-й ведучий. Сьогодні присутня в цьому залі справжній професіонал своєї справи. Вона навчає
діток гри на бандурі.
А зараз нам гості подарують декілька хвилин бездоганної гри на цьому народному музичному
інструменті та полонять прекрасним співом.
1-й ведучий. Провідне місце в українській пісенній творчості належить жартівливій пісні. В ній
переливаються всі барви й відтінки народного гумору.
Найдавніші записи українських народних жартівливих пісень датуються кінцем XVI ст.
Спостережливі й дотепні творці народного гумору підгледіли всі тіньові боки повсякденного
життя, освітлили їх сміхом, що розливається в піснях то легким жартом, то глузуванням, то злою
іронією, але завжди в них відчувається кодекс доброзичливості.
Серед героїв українських народних пісень найчастіше молодь: парубки й дівчата.
До вашої уваги пропонуємо українські народні пісні: «По дорозі жук, жук», «А мій милий
вареничків хоче».
2-й ведучий.
А інша, мов висока тополина,
Що в синім небі радощів шука.
У ній — лукава славилась дівчина.
Ота, що обдурила козака.

4. (Учні виконують українську народну пісню «Ти ж мене підманула» ).
1-й ведучий. А зараз невеличка вікторина «Як ми знаємо українську пісню». Зал ділиться на дві
команди.
1. Назвіть пісні, у яких оспівується калина.
2. Які ви знаєте козацькі пісні?
2-й ведучий. Коли вже ми заговорили про козацькі пісні, то ми запросили сьогодні до нас відомого
співака, гарного чоловіка, прекрасного батька ...
— Розкажіть нам про свою любов до української пісні, з чого вона почалась? Можливо, в вашому
житті є людина, яка відіграла не останню роль у формуванні ваших захоплень?
(Гість виконує пісню).
1-й ведучий. Продовжимо нашу вікторину.
1. Назвіть українські пісні, що починаються словом «Ой».
2. З якої це пісні? (Зачитується куплет, учні відгадують пісню).
1) Ой дівчино, відчини, Своє, моє серденько звесели.
(«Ішов козак потайком»)
2) Постій, постій козаче, твоя дівчина плаче, Як ти мене покидаєш, тільки подумай. («Їхав козак за
Дунай»)
3) Запряжу я козу в віз, Та й поїду по рогіз.
(«Од Києва до Лубен»)
4) Ой не спав, не спав, та й не буду спати, Дай же мені, дівчино, повечеряти.(«Ой гиля, гиля»)
5) Вітер дуба хитає, Козак дівку питає.
(«Два дубки»)
6 )А я молода дівчина, Та й горя зазнала.
Вечероньки не доїла, Нічки не доспала.
(«Цвіте терен»)
7) Яка я моторна, Гнучка, чорнобрива.
Як побачиш, аж заплачеш, Що я вередлива.
(«По дорозі жук»)
8) Коса моя розплетена: її подруга розплела.
А на очах бринить сльоза, Бо з милим розлучилась я.
(«Ой у вишневому саду»)
9) Куплю тобі хатку І ще сіножатку,
І ставок, і млинок, І вишневенький садок.
(«Ой під вишнею»)
(Проводиться конкурс «Продовж пісню». Перша команда заспівує, друга — продовжує).
1-й ведучий. Хто з російських письменників сказав: «Повірите, чи ні, а українську пісню я люблю
понад усе»? (Лев Толстой)
2-й ведучий. Кому з дагестанських поетів належать слова:
Я постою у края бездны
И вдруг пойму сломясь в тоске,
Что все на свете только песня
На украинском языке.
(Расул Гамзатов )
(Проводиться конкурс інсценізованої пісні).
Питання до запрошених гостей у залі.
— Ми знаємо, що ви маєте чарівний голос, любите співати і маєте співучу родину. Що для вас є
пісня?
—Ви любите співати українські пісні? Які саме?
2-й ведучий. Сьогодні, коли ми будуємо нову, незалежну Україну, пісня з нами. У вільного народу
будуть інші пісні, в них буде менше смутку й болю, а більше світлої радості й надій.

5. Райдуга в небі висне,
Граючи в плесах вод.
Доки живе наша пісня,
Доти живе й народ.
(Лунає пісня «Кароока моя Україно!» ).
1-й ведучий. Наша зустріч підходить до свого завершення. Ми почули сьогодні пісні у виконанні
дітей, батьків, вчителів, професіоналів. А ми, ведучі, пропонуємо заспівати всім разом українську
пісню «І в вас, і в нас все буде гаразд».