Высший совет правосудия отказался одобрить порядок мониторинга образа жизни судьи в предложенной НАПК редакции.

1. Додаток
до рішення Вищої ради правосуддя
9 лютого 2021 року № 281/0/15-21
Зауваження та пропозиції до
проєкту Порядку здійснення моніторингу способу життя судді
№
з/п
Проєкт порядку Зауваження та пропозиції
1 І. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає механізм здійснення Національним агентством
з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство)
моніторингу способу життя суддів (далі – моніторинг способу життя)
відповідно до статей 514, 522 Закону України «Про запобігання корупції»
(далі – Закон).
2. Моніторинг способу життя здійснюється з метою встановлення
відповідності рівня життя судді наявним у нього та членів його сім’ї
майну і одержаним ними доходам згідно з декларацією особи,
уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого
самоврядування, що подається відповідно до Закону (далі – декларація).
3. Моніторинг способу життя здійснюється за принципами:
1) верховенства права;
2) рівності та гарантування прав і законних інтересів усіх осіб;
3) об’єктивності, неупередженості та безсторонності рішень та дій
Національного агентства, його уповноважених осіб;
4) достовірності і повноти інформації, яку використовує Національне
агентство, правомірності одержання та використання такої інформації;
5) неприпустимості незаконного впливу, тиску або втручання у
діяльність, надмірного втручання у право на недоторканність особистого
й сімейного життя судді.
Пункт 1 розділу І Порядку необхідно доповнити посиланням на
статтю 59 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Моніторинг способу життя є багатогранним поняттям, яке може
охоплювати широкий спектр методів роботи антикорупційних
інституцій: від поглибленої перевірки інформації стосовно
набуття у власність майна чи оплати товарів, робіт, послуг
суб’єктами декларування до прихованого спостереження за ними.
Запропонований проєкт Порядку не містить визначення поняття
«моніторинг», що може мати наслідком перевищення
повноважень уповноваженими особами під час здійснення
заходів, передбачених проєктом Порядку.
2 II. Порядок здійснення моніторингу способу життя суддів

2. 2
1. Моніторинг способу життя здійснюється уповноваженою особою
Національного агентства на підставі інформації, яка містить відомості
про невідповідність рівня життя судді наявним у нього та членів його
сім’ї майну і одержаним ними доходам згідно з декларацією, отриманої:
1) від фізичних або юридичних осіб;
2) із засобів масової інформації;
3) з інших відкритих джерел інформації.
2. Моніторинг способу життя не розпочинається у таких випадках:
1) з отриманої інформації неможливо встановити особу судді, якого
стосується отримана інформація;
2) отримана інформація не містить фактичних даних, що можуть бути
перевірені;
3) отримана інформація вже перевірена або перевіряється у
встановленому законодавством порядку в рамках здійснення
моніторингу способу життя, повної перевірки декларації;
4) за фактами, які є підставою для розгляду питання про початок
моніторингу способу життя, суддя притягається або вже був притягнутий
до адміністративної, кримінальної відповідальності.
Пункти 1, 2 розділу ІІ Порядку фактично відтворюють зміст
частини другої статті 514 Закону № 1079-ІХ. Разом із тим пункт 1
розділу ІІ Порядку не містить підстав для прийняття рішення про
проведення моніторингу способу життя судді, в ньому
викладений лише опис інформації, на підставі якої такий
моніторинг проводиться.
Так, згідно із частиною другою статті 59 Закону України «Про
судоустрій і статус суддів» приводом для початку моніторингу
(прийняття рішення про проведення моніторингу) можуть бути:
вимога ВККСУ;
вимога ВРП;
інші приводи (випадки), визначені законом (тобто саме
законодавчим актом).
Зміст частини другої статті 514 Закону № 1079-ІХ вказує, що
моніторинг способу життя суб’єктів декларування здійснюється
Національним агентством на підставі інформації, отриманої від
фізичних та юридичних осіб, а також із засобів масової
інформації та інших відкритих джерел інформації, яка містить
відомості про невідповідність рівня життя суб’єктів декларування
задекларованим ними майну і доходам.
При цьому з наведеної редакції незрозуміло, чи є така інформація
приводом для початку проведення моніторингу, чи НАЗК при
проведенні моніторингу використовує відповідну інформацію,
отриману від фізичних та юридичних осіб, як одне із джерел.
За таких обставин формулювання пункту 1 розділу ІІ Порядку
потребує доопрацювання, з метою визначення вичерпного
переліку приводів для початку моніторингу (прийняття рішення
про проведення моніторингу) способу життя судді.
Також цей пункт не виконує своєї функції – не визначає механізм
(чіткий алгоритм дій) фактичного здійснення моніторингу
способу життя суддів.
Зокрема, пункт 1 розділу ІІ Порядку не встановлює форми і

3. 3
способи отримання інформації:
у якій формі від фізичних або юридичних осіб може надходити
інформація: у письмовій формі (в цілому довільній, однак із
визначенням мінімального переліку реквізитів (дані, що
ідентифікують особу заявника; виклад фактичних обставин,
встановлених заявником; обґрунтування причин, з яких заявник
вважає, що ці дані вказують на невідповідність способу життя
судді задекларованим майну та доходам; підпис заявника; дата
звернення); в усній формі (якщо так, то де, ким і в якій формі
фіксуються усні звернення), шляхом надання фото-,
відеоматеріалів, публікацій (чи достатньо надати такі матеріали
без будь-якого обґрунтування в усній чи письмовій формі);
не визначено, в який спосіб, за якими критеріями, ким, з якою
періодичністю аналізується інформація із засобів масової
інформації чи інших відкритих джерел на предмет виявлення
інформації, що свідчить про невідповідність способу життя судді.
Пункт 2 розділу ІІ Порядку не встановлює чіткої заборони
розпочинати моніторинг на підставі інформації від фізичних або
юридичних осіб, яка надходить анонімно (без ідентифікації
особи, яка повідомляє інформацію).
Підпункт 3 пункту 2 розділу ІІ Порядку потребує уточнення
поняття «інформація вже перевірена або перевіряється».
Є дві форм перевірки інформації в межах здійснення моніторингу
способу життя: попередня – коли перевіряється наявність підстав
для моніторингу способу життя; основна – коли проводиться сам
моніторинг.
Чи кожна із цих форм перевірки інформації автоматично
виключає проведення моніторингу в разі отримання аналогічної
інформації, проте з іншого джерела? Відповідь на це запитання
має суттєве значення, адже інформація, як правило,
розповсюджується не з одного джерела, а дублюється.
Покладення на уповноважену особу обов’язку проводити окрему
перевірку за кожним фактом оприлюднення інформації

4. 4
аналогічного змісту паралізує її роботу.
3 3. За наявності підстав для здійснення моніторингу способу життя
уповноважена особа Національного агентства направляє керівнику
структурного підрозділу для погодження службову записку про початок
моніторингу способу життя.
4. Початком здійснення моніторингу способу життя вважається
наступний робочий день за днем погодження службової записки про
початок моніторингу способу життя.
Не визначено:
порядок дій у разі не виявлення підстав для проведення
моніторингу способу життя;
в якому документі фіксується факт проведення перевірки
певної інформації на наявність підстав для проведення
моніторингу (з якого документа можна встановити, що певна
інформація вже перевірялась і повторній перевірці не підлягає,
хоч і була отримана з іншого джерела);
чи повідомляється заявник про підсумки перевірки
інформації, яку він повідомив;
в якій саме формі здійснюється погодження службової
записки (накладення резолюції чи прийняття іншого
розпорядчого документа);
як визначається уповноважена особа, яка проводить
моніторинг (його проводить уповноважена особа, яка готувала
службову записку про наявність підстав для початку моніторингу
чи це в обов’язковому порядку має бути інша уповноважена
особа);
в який строк після початку здійснення моніторингу
способу життя його має бути завершено (встановлення
граничного строку проведення моніторингу є способом захисту
судді від використання такого інструменту як засобу впливу і
тиску на нього). Беззаперечно строк проведення моніторингу має
відповідати критерію розумності строку.
На Голову Національного агентства або його заступника може
бути покладений обов’язок зі здійснення нагляду за дотриманням
строків проведення моніторингу.
Крім того, у пункті 3 розділу ІІ Порядку вказано «За наявності
підстав для здійснення моніторингу способу життя уповноважена
особа Національного агентства направляє керівнику

5. 5
структурного підрозділу для погодження службову записку про
початок моніторингу способу життя». При цьому згідно з
пунктом 4 цього розділу початком здійснення моніторингу
способу життя вважається наступний робочий день за днем
погодження службової записки про початок моніторингу способу
життя.
4 5. Про початок моніторингу способу життя Національне агентство
невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня початку
такого моніторингу інформує Вищу раду правосуддя.
Не передбачено повідомлення судді про початок здійснення
моніторингу способу його життя.
Між тим згідно із частиною п’ятою статті 522 Закону № 1079-ІХ у
разі наявності ознак незаконного впливу, тиску або втручання у
діяльність судді під час моніторингу способу життя суддя
невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня, коли
судді стало відомо про наявність таких ознак, повідомляє про це
Вищу раду правосуддя.
Суддя, виявивши ознаки незаконного впливу, тиску або
втручання у свою діяльність та не володіючи інформацією про
проведення моніторингу способу його життя, не може виконати
обов’язок, покладений на нього частиною п’ятою статті 522
Закону № 1079-ІХ.
Згідно із частинами п’ятою – сьомою статті 522 Закону № 1079-ІХ
звернення судді з таким повідомленням до Вищої ради
правосуддя є формою захисту своїх прав від порушень з боку
уповноваженої особи НАЗК у процесі проведення моніторингу
способу життя.
6. Уповноважена особа Національного агентства здійснює заходи,
направлені на встановлення фактичних даних щодо здійснення суддею та
членами його сім’ї витрат, зокрема, на:
- набуття у власність, володіння, користування, утримання нерухомого та
рухомого майна (у тому числі транспортних засобів);
- оплату послуг щодо обслуговування рахунків та виконання кредитних і
боргових зобов’язань;
- оплату товарів, робіт, послуг (відпочинок, освіту тощо) для себе та
Порядок неповною мірою розкриває зміст процедури
моніторингу. Так, з пункту 6 розділу ІІ вбачається, що
уповноважена особа здійснює заходи, направлені на
встановлення фактичних даних щодо здійснення суддею та
членами його сім’ї витрат на придбання певного майна, оплату
робіт (послуг). При цьому перелік таких заходів Порядком не
визначений, що не дасть змогу оцінити ступінь втручання у право
на недоторканність особистого і сімейного життя особи під час

6. 6
третіх осіб. проведення моніторингу (частина третя статті 514 Закону
№ 1079-ІХ).
Законом не передбачено проведення перевірки відповідності або
невідповідності рівня життя (моніторингу способу життя) членів
сім’ї судді, тому встановлення фактичних витрат членів сім’ї
судді виходить за межі предмета моніторингу.
Згідно із частиною першою статті 514 Закону № 1079-ІХ
Національне агентство здійснює вибірковий моніторинг способу
життя саме суб’єктів декларування, а не членів їх сімей.
Такий вид витрат, як «оплата послуг щодо обслуговування
рахунків та виконання кредитних і боргових зобов’язань», з
незрозумілих причин виділений в окрему групу. В останньому
абзаці пункту 6 розділу ІІ Порядку також йдеться про витрати на
оплату послуг (всіх без винятку, тобто й тих, що виділені в
окрему групу і викладені в передостанньому абзаці пункту 6
розділу ІІ Порядку).
5 7. Під час здійснення моніторингу способу життя судді уповноважена
особа Національного агентства користується правами, передбаченими
Законом.
Слід зауважити, що за змістом статей 11, 514, 522 Закону
№ 1079-ІХ проведення моніторингу способу життя суб’єктів
декларування належить до повноважень НАЗК.
Запропонованою редакцією Порядку передбачається, що
моніторинг способу життя проводиться уповноваженою особою.
При цьому статтею 13 Закону № 1079-ІХ передбачено, що
уповноваженими особами Національного агентства є Голова,
заступник Голови Національного агентства, а також інші посадові
особи, уповноважені Головою Національного агентства. Серед
прав уповноважених осіб є право проводити перевірки з питань,
які цим Законом віднесено до повноважень Національного
агентства; при цьому розподіл обов’язків із проведення перевірок
між уповноваженими особами Національного агентства

7. 7
здійснюється автоматизовано відповідно до порядку, визначеного
Головою Національного агентства. Водночас не зрозуміло, чи
охоплюється поняттям «перевірка» також і поняття «моніторинг
способу життя судді».
Крім того, законом не передбачена дотичність до прийняття
рішення про проведення моніторингу таких посадових осіб
НАЗК, як керівники структурних підрозділів (у проєкті Порядку
навіть не вказано, яких саме структурних підрозділів), однак за
змістом пунктів 3, 4 розділу ІІ Порядку саме від такого керівника
структурного підрозділу зрештою і залежить вирішення питання
про проведення моніторингу.
Водночас, на переконання Вищої ради правосуддя, з метою
забезпечення гарантій незалежності суддів під час здійснення
Національним агентством повноважень доцільно, аби рішення
про початок моніторингу так само приймалося Головою
Національного агентства або його заступником або ж принаймні
погоджувалося ним.
6 III. Результати моніторингу способу життя суддів
1. За результатами моніторингу способу життя уповноважена особа
Національного агентства складає та підписує довідку про результати
здійснення моніторингу способу життя (далі – Довідка).
Довідка має містити таку інформацію:
1) дату складення та номер Довідки;
2) прізвище, ім’я, по батькові (у разі наявності) уповноваженої особи
Національного агентства, яка здійснювала моніторинг способу життя;
3) прізвище, ім’я, по батькові (у разі наявності) судді та займану ним
посаду;
4) підстави для проведення моніторингу способу життя;
5) встановлені обставини із посиланням на докази;
6) пропозиції за результатами моніторингу способу життя.
У проєкті Порядку відсутній строк, протягом якого має бути
складено і підписано довідку.
Надання уповноваженій особі надмірної свободи розсуду у
виборі пропозицій, які можуть бути надані за результатами
проведення моніторингу, є невиправданим. Надання
уповноваженою особою довільних пропозицій не сприятиме
ефективній діяльності, може призвести до невизначеності статусу
Довідки, правових наслідків її складення та способів реалізації
інформації, що викладена в ній.
Необхідно чітко визначити перелік пропозицій, які можуть бути

8. 8
сформульовані уповноваженою особою та які будуть
узгоджуватися чинним законодавством.
Крім того, більш доречним буде формулювання не пропозицій, а
саме висновків.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 514 Закону
№ 1079-ІХ у разі виявлення за результатами моніторингу способу
життя ознак корупційного правопорушення або правопорушення,
пов’язаного з корупцією, Національне агентство інформує про
них спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції.
Відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про
судоустрій і статус суддів» результати моніторингу способу
життя судді можуть також використовуватися для оцінки
дотримання суддею правил суддівської етики.
На виконання вимог частини п’ятої статті 59 Закону № 1402-VIII
слід передбачити норму про направлення інформації, отриманої
за результатами моніторингу способу життя судді, до ВККСУ для
включення до суддівського досьє.
7 2. Довідку погоджує Голова Національного агентства або його заступник.
8 3. Обробка даних, отриманих у результаті проведення моніторингу
способу життя, здійснюється відповідно до вимог законів України «Про
захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-
телекомунікаційних системах».
9 4. За розголошення інформації з обмеженим доступом особи, яким ця
інформація стала відома при здійсненні моніторингу способу життя або
у зв’язку з виконанням ними посадових обов’язків, несуть
відповідальність, встановлену законом.

9. 9
10 5. Облік результатів здійснення моніторингу способу життя та Довідок
здійснюється у журналі реєстрації результатів моніторингу способу
життя (далі – Журнал), який ведеться у письмовій або електронній формі.
Журнал повинен містити інформацію про:
- уповноважену особу, яка здійснювала моніторинг способу життя;
- особу, стосовно якої проводився моніторинг способу життя;
- результати моніторингу способу життя.
Журнал у письмовій формі має бути прошнурований, пронумерований та
скріплений підписом працівника, відповідального за його ведення. У разі
ведення журналу в електронній формі має бути передбачено накладання
кваліфікованого електронного підпису такої особи з дотриманням вимог
законодавства у сфері електронного документообігу.
Облік заходів із моніторингу способу життя та Довідок про
результати моніторингу способу життя повинен здійснюватися
виключно в електронній формі.
Ведення журналу обліку в паперовій формі не забезпечить
належної, повної, своєчасної обробки інформації.
Журнал обліку має містити більш детальну інформацію про
заходи з моніторингу способу життя судді.
Журнал обліку, у тому числі, має забезпечити можливість
перевірити наявність підстав, передбачених підпунктом 3
пункту 2 розділу ІІ Порядку, для початку здійснення моніторингу
способу життя. Повнота інформації, яка викладається в засобах
обліку, повинна забезпечувати можливість автоматизованого
оброблення відомостей за різними параметрами пошуку.
Аналіз даних Журналу також повинен бути одним із способів
нагляду за дотримання строків проведення моніторингу.