До проекту Закону про Вищий антикорупційний суд

1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про Вищий антикорупційний суд"
1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону
У світовому Індексі сприйняття корупції (СРІ) за 2016 рік Україна
отримала 29 балів зі 100 можливих, посівши 131 місце зі 176
країн. Незважаючи на те, що показники України в цій сфері протягом
останніх років покращуються, проте темпи поліпшення ситуації у сфері
боротьби із корупцією є недостатніми з огляду на цілі розбудови правової,
економічно розвинутої держави.
За даними Тransparency International саме відсутність дієвої судової
системи є суттєвою перепоною на шляху України у протидії корупції.
Як відомо, в Україні започатковано масштабну судову реформу:
ухвалено конституційні зміни у сфері правосуддя, новий закон про
судоустрій і статус суддів, якими запроваджено кардинально новий підхід до
функціонування судової системи в Україні, насамперед, з метою формування
доброчесного і кваліфікованого суддівського корпусу, здатного забезпечити
захист прав і свобод громадян.
Однак, як справедливо оцінюють ситуацію міжнародні партнери
України, цей процес є тривалим, широкомасштабним і не дає змоги
сконцентрувати всі зусилля держави саме на протидії корупційним проявам.
Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання створити найближчим
часом спеціалізований антикорупційний суд.
Як наголошується міжнародними експертами у сфері протидії корупції,
"зневіра в спроможності традиційного механізму правосуддя належним
чином долати корупцію спонукає багато країн створити спеціалізовані
антикорупційні установи. Найбільш поширеним аргументом на користь
створення спеціалізованих антикорупційних судів є потреба у більш
ефективному та швидкому розгляді справ про корупцію та пов’язана з нею
потреба подати сигнал національній та міжнародній спільності про те, що
країна розпочала серйозну боротьбу з корупцією"
(http://www.u4.no/assets/publications/U4Issue-2017-5-UKR.pdf).
Конституцією України передбачено, що в Україні відповідно до закону
можуть діяти вищі спеціалізовані суди (стаття 125). Закон України "Про
судоустрій і статус суддів" закріпив, що в системі судоустрою діють вищі
спеціалізовані суди як суди першої та апеляційної інстанцій з розгляду
окремих категорій справ. Вищими спеціалізованими судами є Вищий суд з
питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд (стаття 31).
При цьому вирішення більшості питань, пов’язаних із діяльністю Вищого
антикорупційного суду, Закон України "Про судоустрій і статус суддів"
відносить до врегулювання окремим законом.
Тож для започаткування роботи Вищого антикорупційного суду є
нагальна потреба у вирішенні на законодавчому рівні низки питань його
діяльності.

2. 2
Досвід інших держав у питанні створення спеціалізованих
антикорупційних судів є неоднозначним. Саме тому необхідно не прагнути
перейняти ідеальний варіант створення антикорупційного суду, а впровадити
таку модель антикорупційного суду, яка б ґрунтувалась на конституційних
принципах верховенства права, рівності всіх громадян перед законом,
забезпечувала реалізацію конституційних засад судочинства, передбачала
ефективну діяльність суду та досягнення цілей боротьби із корупцією при
залученні оптимального обсягу бюджетних коштів.
2. Цілі та завдання законопроекту
Проект Закону спрямований на визначення засад організації та
діяльності Вищого антикорупційного суду і спеціальних вимог до суддів
цього суду та гарантій їх діяльності.
3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту
3.1. Статус та завдання Вищого антикорупційного суду
1. Законопроектом Вищий антикорупційний суд пропонується
визначити як постійно діючий вищий спеціалізований суд у системі
судоустрою України, завданням якого є здійснення правосуддя
відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з
метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і
пов'язаних із ними злочинів та судового контролю за досудовим
розслідуванням цих злочинів.
3.2. Підсудність Вищого антикорупційного суду
Виходячи із задекларованих завдань, спеціалізований антикорупційний
суд має розглядати кримінальні провадження, пов’язані із вчиненням
правопорушень, які містять корупційну складову.
Кримінальним кодексом України визначено злочини, які вважаються
корупційними, а саме, злочини, передбачені статтями 191 "Привласнення,
розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим
становищем", 262 "Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї,
бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або
заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим
становищем", 308 "Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних
засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом
шахрайства або зловживання службовим становищем", 312 "Викрадення,
привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом
шахрайства або зловживання службовим становищем", 313 "Викрадення,
привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення
наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння
ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші
незаконні дії з таким обладнанням", 320 "Порушення встановлених правил
обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або
прекурсорів", 357 "Викрадення, привласнення, вимагання документів,

3. 3
штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання
службовим становищем або їх пошкодження", 410 "Викрадення,
привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів,
вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та
спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними
шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем"
Кримінального кодексу України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання
службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210
"Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету
чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або
з їх перевищенням", 354 "Підкуп працівника підприємства, установи чи
організації", 364 "Зловживання владою або службовим становищем",
364-1 "Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи
приватного права незалежно від організаційно-правової форми",
365-2 "Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні
послуги", 368 "Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної
вигоди службовою особою", 368-2 "Незаконне збагачення", 368-3 "Підкуп
службової особи юридичної особи приватного права незалежно від
організаційно-правової форми", 368-4 "Підкуп особи, яка надає публічні
послуги", 369 "Пропозиція, обіцянка або надання
неправомірної вигоди службовій особі", 369-2 "Зловживання впливом"
Кримінального кодексу України (примітка до статті 45).
Як відомо, в експертному середовищі висловлюється позиція щодо
визначення підсудності Вищого антикорупційного суду, виходячи з
підслідності Національного антикорупційного бюро України, визначеної у
частині п’ятій статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Однак назване положення Кримінального процесуального кодексу України
охоплює не всі корупційні злочини. До того ж підслідність Національного
антикорупційного бюро України визначена як за предметною, так і за
суб’єктною ознакою – вчинення злочину певною категорією осіб. Тож, якщо
при визначенні підсудності Вищого антикорупційного суду брати за основу
компетенцію Національного антикорупційного бюро України,
спеціалізований антикорупційний суд створюватиметься для розгляду
кримінальних проваджень у злочинах, вчинених лише окремою категорією
суб’єктів корупційних правопорушень. І хоча Венеціанська комісія у своєму
Висновку CDL-AD(2017)020 визнала логічним положення законопроекту
№ 6011, яким пропонується уповноважити спеціалізований антикорупційний
суд на здійснення правосуддя для обмеженої категорії корупціонерів, такий
підхід до визначення підсудності Вищого антикорупційного суду не тільки
надаватиме йому ознак спеціального суду, створення якого прямо заборонено
Конституцією України (частина шоста статті 125), а й порушуватиме
конституційний принцип рівності всіх перед законом (стаття 24). Крім того,
прив’язка підсудності Вищого антикорупційного суду до підслідності
Національного антикорупційного бюро України створює ризики

4. 4
перетворення такого суду на "кишеньковий" суд, що з огляду на мету його
створення є, очевидно, неприйнятним.
Конвенцією Організації Об’єднаних Націй проти корупції,
ратифікованою Законом України від 18 жовтня 2006 року № 251-V,
виокремлено низку протиправних діянь, для протидії яким держави мають
вживати відповідні кримінально-правові заходи, зокрема підкуп
національних державних посадових осіб, розкрадання, неправомірне
привласнення або інше нецільове використання майна державною посадовою
особою, зловживання впливом, зловживання службовим становищем,
незаконне збагачення, підкуп у приватному секторі та пов’язане із цим
відмивання доходів, здобутих злочинним шляхом.
Венеціанська комісія у своєму Висновку CDL-AD(2017)020 від 9
жовтня 2017 року, оцінюючи законопроект № 6011 "Про Вищий
антикорупційний суд", підтримала позицію, що такому суду мають бути
підсудними не тільки корупційні правопорушення stricto sensu, але й
пов'язані злочини, зокрема такі, як зловживання владою або офіційним
статусом, незаконне збагачення та відмивання грошей. Також акцентується
увага на організованій злочинності у цій сфері.
У зв’язку з цим у законопроекті пропонується покласти на Вищий
антикорупційний суд розгляд кримінальних проваджень як стосовно
корупційних злочинів, які визначені корупційними Кримінальним кодексом
України (а саме злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320,
357, 410 Кримінального кодексу України, у випадку їх вчинення шляхом
зловживання службовим становищем, статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2,
368 – 369-2 Кримінального кодексу України), так і стосовно інших
пов'язаних та об'єднаних із ними в одне кримінальне провадження злочинів.
Такий підхід забезпечить розгляд Вищим антикорупційним судом
кримінальних проваджень про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних
злочинним шляхом (стаття 209 Кримінального кодексу України), якщо
легалізація (відмивання) стосуватиметься доходів, одержаних внаслідок
вчинення саме корупційних злочинів, а не внаслідок будь-яких інших
злочинів, не пов’язаних із корупцією. За такого підходу Вищому
антикорупційному суду будуть підсудні і такі, передбачені Кримінальним
кодексом України, злочини, як створення злочинної організації (стаття 255),
сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної
діяльності (стаття 256), якщо вони будуть пов’язані із корупцією. Такий
підхід повністю узгоджується з позицією Венеціанської комісії, висловленою
у вищеназваному Висновку щодо законодавчого врегулювання проблеми
компетенції спеціалізованого антикорупційного суду.
Ураховуючи те, що віднесення до підсудності названого суду всіх без
виключення кримінальних проваджень незалежно від тяжкості злочину
(розміру заподіяної шкоди) унеможливить концентрацію зусиль на найбільш
небезпечних корупційних правопорушеннях, пропонується встановити, що
Вищому антикорупційному суду будуть підсудні корупційні та пов’язані із
корупцією злочини, якщо розмір предмета злочину (предметів злочинів) або

5. 5
завданої ним (ними) шкоди в 500 і більше разів перевищує розмір
прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на час
вчинення злочину (злочинів).
При цьому також передбачається встановити, що інші суди не можуть
розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до
підсудності Вищого антикорупційного суду. Виключення становитимуть
провадження щодо корупційних злочинів, вчинених суддями або
працівниками Вищого антикорупційного суду (такі провадження не будуть
розглядатися Вищим антикорупційним судом), та випадки, коли внаслідок
відводів, заявлених суддям, неможливо буде утворити складу суду – у такому
разі судовий розгляд кримінального провадження у першій інстанції
пропонується покласти на апеляційний суд, юрисдикція якого поширюється
на місто Київ.
3.3. Територіальна підсудність
Законопроектом передбачається поширити юрисдикцію Вищого
антикорупційного суду на всю територію України.
При цьому пропонується утриматися від запровадження на місцевому
рівні антикорупційних судів, у місцевих або апеляційних судах – посад
антикорупційних суддів чи на місцях – слідчих суддів у антикорупційних
кримінальних провадженнях, ураховуючи можливе завантаження та ризик
впливу регіональних еліт.
Тож законопроектом не передбачено розміщення палат Вищого
антикорупційного суду, окремих його суддів у різних населених пунктах.
3.4. Інстанційна підсудність
Як вище зазначалося, згідно зі статтею 31 Закону України "Про
судоустрій і статус суддів" у системі судоустрою діють вищі спеціалізовані
суди як суди першої та апеляційної інстанцій з розгляду окремих категорій
справ.
Такий підхід пропонується відтворити і в законопроекті, що
розглядається, передбачивши, що Вищий антикорупційний суд розглядатиме
віднесені до його відання справи як суд першої та апеляційної інстанцій.
Перегляд у касаційній інстанції цих справ, а також за нововиявленими
та виключними обставинами буде здійснюватися у загальному порядку.
3.5. Структура і склад Вищого антикорупційного суду
Законопроектом пропонується встановити до складу Вищого
антикорупційного суду входять судді у кількості, що визначається відповідно
до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у межах видатків,
передбачених у Державному бюджеті України на утримання цього суду, та із
окремим встановленням, у межах кількості суддів Вищого антикорупційного
суду, кількості суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
При цьому, зважаючи на рекомендації Венеціанської комісії,
висловлені у Висновку CDL-AD(2017)020, у законопроекті пропонується
закріпити положення щодо певної інституційної автономності Апеляційної
палати Вищого антикорупційного суду. Так, автономність цієї палати

6. 6
гарантуватиметься окремим відбором кандидатів на посади суддів
Апеляційної палати.
З числа суддів Вищого антикорупційного суду, які розглядають справи
у першій інстанції, пропонується обирати слідчих суддів строком на 1 рік без
права переобрання 2 роки поспіль. Визначення кількості слідчих суддів у
Вищому антикорупційному суді, їх обрання, виконання обов'язків судді
першої інстанції у Вищому антикорупційному суді здійснюватиметься в
порядку, передбаченому Законом України "Про судоустрій і статус суддів"
для визначення кількості слідчих суддів, їх обрання та виконання обов'язків
судді у місцевих судах (а отже, кількість слідчих суддів у Вищому
антикорупційному суді визначатиметься зборами суддів Вищого
антикорупційного суду за пропозицією Голови цього Суду або за
пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція Голови Суду не
буде підтримана; слідчі судді не звільнятимуться від виконання обов'язків
судді першої інстанції у Вищому антикорупційному суді, проте здійснення
ними повноважень із судового контролю за дотриманням прав, свобод та
інтересів осіб у кримінальному провадженні враховуватиметься при
автоматичному розподілі судових справ).
Згідно із законопроектом очолюватиме Вищий антикорупційний суд
голова цього суду, який обиратиметься на посаду та звільнятиметься з посади
в порядку, встановленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів"
(обиратиметься на посаду зборами суддів Вищого антикорупційного суду з
числа суддів цього суду). Голова Вищого антикорупційного суду матиме
одного заступника, який здійснюватиме адміністративні повноваження,
визначені Головою Вищого антикорупційного суду.
3.6. Конкурс на зайняття посад суддів Вищого антикорупційного суду
3.6.1. Вимоги до кандидатів на посади суддів Вищого
антикорупційного суду
Згідно з Конституцією України на посаду судді може бути призначений
громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти
років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері
права щонайменше 5 років, є компетентним, доброчесним та володіє
державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для
призначення на посаду судді (частина друга статті 127). Для суддів
спеціалізованих судів відповідно до закону можуть бути встановлені інші
вимоги щодо освіти та стажу професійної діяльності (частина третя статті
127).
У зв’язку з цим законопроектом пропонується визначити додаткові
спеціальні вимоги до суддів Вищого антикорупційного суду, пов'язані з
предметною компетенцією Суду та його спеціалізацією щодо розгляду
кримінальних проваджень про корупційні злочини.
Так, згідно із законопроектом для призначення на посаду судді Вищого
антикорупційного суду громадянин України має бути:
не молодшим 35 років;

7. 7
мати стаж роботи на посаді судді не менше 5 років або мати науковий
ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше
7 років, або мати досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо
здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального
обвинувачення щонайменше 7 років, або мати сукупний стаж (досвід) такої
роботи (професійної діяльності) щонайменше 7 років та мати значний досвід
здійснення у міжнародних міжурядових організаціях чи міжнародних
судових установах за кордоном професійної діяльності у сфері права з питань
протидії та боротьби із корупцією і володіти знаннями та практичними
навичками застосування сучасних міжнародних антикорупційних стандартів
і найкращих світових практик у сфері протидії та боротьби із корупцією,
практики Європейського суду з прав людини.
Водночас законопроектом встановлюються обмеження для
призначення на посаду судді Вищого антикорупційного суду окремих
категорій осіб у зв’язку з перебуванням на певних посадах у державних
органах чи зайняттям певною діяльністю. Так, пропонується закріпити
неможливість призначення суддями Вищого антикорупційного суду осіб, які
упродовж останніх 10 років працювали у правоохоронних органах, були
депутатами всіх рівнів, протягом 5 років входили до складу керівних органів
політичної партії або були пов'язані із політичними партіями трудовими чи
договірними відносинами, входили до складу Міжвідомчої комісії з питань
державних закупівель або до складу комітетів з конкурсних торгів
(тендерних комітетів), утворених замовниками для здійснення процедур
державних, публічних закупівель до створення електронної системи
закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", у будь-
який час були притягнуті до відповідальності за корупційні або пов'язані з
корупцією правопорушення тощо.
Такі обмеження зумовлені тим, що перебування на зазначених посадах
чи зайняття відповідною діяльністю може негативно вплинути на
упередженість при прийнятті суддею Вищого антикорупційного суду рішень.
Аналогічний підхід щодо обмеження можливості участі у конкурсі на посади
певної категорії осіб вже було апробовано у Законі України "Про
Національне антикорупційне бюро України" (пункт 6-1 розділу II).
3.6.2. Процедура зайняття посади судді Вищого антикорупційного
суду
Як вище зазначалося, Конституція України допускає встановлення
законом для суддів спеціалізованих судів спеціальних вимог щодо освіти та
стажу професійної діяльності (частина третя статті 127).
Венеціанська комісія у Висновку CDL-AD(2017)020 висловила
позицію, за якою відмінності у відборі суддів спеціалізованих судів мають
обумовлюватися виключно спеціальними вимогами до кандидатів на посади
суддів.
Таким чином, особливості процедури відбору суддів Вищого
антикорупційного суду мають бути зумовлені саме встановленням

8. 8
спеціальних вимог щодо освіти та стажу професійної діяльності. Від
запровадження ж окремої, спеціальної, відмінної від загальної процедури
відбору суддів Вищого антикорупційного суду пропонується утриматись,
оскільки це створюватиме ризик надання Вищому антикорупційному суду
рис спеціального суду.
У той же час вбачається за необхідне врахувати позицію Венеціанської
комісії, висловлену у вищеназваному Висновку, щодо залучення до процедур
відбору суддів осіб, запропонованих міжнародними організаціями.
Для цього у проекті передбачається утворити при Вищій
кваліфікаційній комісії суддів України Громадську раду міжнародних
експертів, чисельністю не більше 7 членів, які призначаються Вищою
кваліфікаційною комісією суддів України виключно на підставі пропозицій
міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та
протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України.
Відповідно до законопроекту основним завданням названої
Громадської ради є сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у
встановленні для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності
кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям
професійної етики та доброчесності, у тому числі щодо законності джерел
походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім'ї
задекларованим доходам, дотримання норм етичної поведінки, зокрема, в
питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя
кандидата його статусу, а також критеріям наявності значного досвіду
здійснення у міжнародних міжурядових організаціях чи міжнародних
судових установах за кордоном професійної діяльності у сфері права з питань
протидії та боротьби з корупцією і володіння знаннями та навичками із
застосування сучасних міжнародних антикорупційних стандартів і
найкращих світових практик у сфері протидії та боротьби з корупцією,
практики Європейського суду з прав людини.
З метою забезпечення врахування позиції Громадської ради
міжнародних експертів пропонується наділити її правом вето щодо
кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду, подолання
якого можливе 2/3 від загального складу Вищої кваліфікаційної комісії
суддів України.
Громадська рада прийматиме рішення про надання вмотивованого
висновку щодо невідповідності кандидата на посаду судді Вищого
антикорупційного суду визначеним критеріям 2/3, а з інших питань –
більшістю голосів від складу Громадської ради. Встановлюється також
обов’язок членів Громадської ради брати участь у її засіданнях особисто без
права делегування своїх повноважень іншим особам та не використовувати в
цілях інших, ніж для виконання своїх обов'язків як члена Громадської ради
міжнародних експертів, персональні дані та іншу інформацію, яка стала йому
відома у зв'язку з участю в роботі Громадської ради; порушення цієї вимоги
тягне відповідальність, передбачену законом.

9. 9
Крім того, законопроектом з метою недопущення призначення на
посади суддів Вищого антикорупційного суду в обхід встановленої
спеціальної процедури пропонується заборонити переведення на посади
суддів Вищого антикорупційного суду суддів інших судів без проведення
конкурсу або в порядку застосування дисциплінарного стягнення,
відрядження суддів до Вищого антикорупційного суду.
3.6.3. Забезпечення прозорості конкурсу на зайняття посад суддів
Вищого антикорупційного суду
Законопроектом передбачено вимоги до забезпечення прозорості
конкурсних процедур із відбору суддів Вищого антикорупційного суду.
Зокрема, передбачається на кожному етапі кваліфікаційного оцінювання
кандидатів на посаду судді Вищого антикорупційного суду та під час
оцінювання результатів такого кваліфікаційного оцінювання забезпечення
відео- та аудіофіксації і трансляції у режимі реального часу відповідних
засідань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на офіційному веб-
сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а Громадської ради
міжнародних експертів – на офіційному веб-сайті Державної судової
адміністрації України. Відео- та аудіофіксація і трансляція у режимі
реального часу забезпечується також під час розгляду Вищою радою
правосуддя питання про внесення Президентові України подання про
призначення судді Вищого антикорупційного суду та прийняття рішення
Вищої ради правосуддя щодо кандидата на посаду судді Вищого
антикорупційного суду.
3.7. Моніторинг доброчесності суддів Вищого антикорупційного суду
Поряд із встановленими Законом України "Про запобігання корупції"
заходами моніторингу доброчесності суддів (повна перевірка всіх декларацій
осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого
самоврядування, що подані суддями Вищого антикорупційного суду,
моніторинг способу життя суддів Вищого антикорупційного суду та членів їх
сімей) законопроектом запроваджується обов’язкове проходження суддями
Вищого антикорупційного суду психофізіологічного дослідження із
застосуванням поліграфа.
Таке дослідження має на меті отримати інформацію про можливі
правопорушення, вчинені суддею Вищого антикорупційного суду, факти
протиправного впливу на нього, приховані мотиви прийняття ним судових
рішень. У той же час передбачається, що результати психофізіологічного
дослідження із застосуванням поліграфа не можуть бути підставою для
ініціювання кримінального провадження або провадження у справі про
адміністративне правопорушення, а використовуються як інформація
ймовірного характеру при проведенні кваліфікаційного оцінювання судді, а
також у разі порушення щодо судді дисциплінарного провадження.
Відмова судді Вищого антикорупційного суду пройти
психофізіологічне дослідженні із застосуванням поліграфа за відсутності
медичних протипоказань для проведення дослідження є підставою для

10. 10
притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в установленому
законом порядку та грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним
зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді.
3.8. Фінансові гарантії незалежності Вищого антикорупційного суду
Також з метою убезпечення від можливого тиску на Вищий
антикорупційний суд пропонується визначити Вищий антикорупційний суд
головним розпорядником коштів Державного бюджету України щодо
фінансового забезпечення його діяльності.
Фінансові гарантії незалежності суддів Вищого антикорупційного суду
встановлюються у законопроекті "Про внесення змін до Закону України "Про
судоустрій і статус суддів" у зв’язку з прийняттям Закону України "Про
Вищий антикорупційний суд", який одночасно вноситься на розгляд
парламенту.
3.9. Законопроектом пропонується встановити, поряд із визначеними
Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів"
гарантіями, додаткові гарантії безпеки суддів Вищого антикорупційного
суду, зокрема, цілодобову охорону суддів (а у разі потреби і членів їх сімей),
їх житла.
3.10. Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту
передбачається внесення змін, зокрема, до Кодексу України про
адміністративні правопорушення (щодо встановлення відповідальності,
зокрема, членів Громадської ради міжнародних експертів за незаконне
використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням
повноважень), до Кримінального процесуального кодексу України (у тому
числі стосовно розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів,
віднесених Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, які
перебувають на розгляді інших судів) та Закону України "Про Вищу раду
правосуддя" (щодо забезпечення прозорості засідань Вищої ради правосуддя,
на яких розглядаються питання призначення суддів Вищого
антикорупційного суду), що необхідні для реалізації положень законопроекту
після його прийняття. Також для реалізації законопроекту необхідними є
зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", які, враховуючи
вимоги названого Закону, оформлені окремим законопроектом.
Законопроектом пропонується закріпити алгоритм дій у зв’язку з
прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", зокрема,
передбачається протягом 12 місяців з дня набрання чинності Законом
України "Про Вищий антикорупційний суд" формування Вищого
антикорупційного суду, проведення конкурсу на посади суддів Апеляційної
палати Вищого антикорупційного суду та на посади інших суддів Вищого
антикорупційного суду, а також вирішення низки організаційних питань,
пов’язаних з утворенням Вищого антикорупційного суду. Поряд із цим,
ураховуючи, що за Конституцією України суд утворюється,

11. 11
реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до
Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою
радою правосуддя (частина друга статті 125), законопроектом пропонується
запропонувати Президентові України внести в установленому порядку
проект Закону про утворення Вищого антикорупційного суду.
4. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового
регулювання
Регулювання правовідносин у зазначеній сфері здійснюється
Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України,
Кримінальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні
правопорушення, законами України "Про судоустрій і статус суддів
України", "Про запобігання корупції", "Про Вищу раду правосуддя".
Прийняття Закону України "Про Вищий антикорупційний суд"
потребуватиме внесення змін до Кримінального процесуального кодексу
України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів
України "Про судоустрій і статус суддів України", "Про Вищу раду
правосуддя".
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Витрати, пов’язані з реалізацією положень Закону здійснюватимуться
за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2018 рік.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття
Закону
Прийняття проекту Закону визначить законодавчі засади
функціонування Вищого антикорупційного суду України, що стане суттєвим
кроком у питанні протидії корупції в Україні.
Заступник Глави
Адміністрації Президента України В.Кондратюк