Ні для кого не секрет, що нині українська пенсійна система потребує «оздоровлення» і якісної модернізації. І якщо вже сьогодні не вдати- ся до екстреної терапії, то, можливо, завтра лікувати буде просто нічого... Нинішній пенсійній системі можуть знадобитися не тільки болючі лікувальні процедури, але й хірургічне втручання, а, отже, і тривала важка реабілітація. І все-таки, якщо українська пенсійна служба зараз, всупереч бага- тьом перешкодам, зможе впоратися з цим складним «соціально-терапевтичним» завданням, то багато поколінь співвітчизників згадуватимуть цю роботу з вдячністю. Та чи є у нас шанс на успіх? Чому наша пенсійна система опинилася в такій складній ситуації? Які кроки ми повинні зробити, аби виправити становище? Про це та багато іншого «Віснику Пенсійного фонду України» розповів Голова правління Фонду Олексій ЗАРУДНИЙ.

1. 4 Вiсник Пенсійного фонду України
Урубриці «Думка фахівця» редакція планує висвітлювати погляди науковців та аналітиків на
нагальні питання в українській пенсійній системі, аналіз сучасної ситуації в пенсійній сфері та
можливих варіантів вирішення проблем.
–ОлексіюБорисовичу,якезавдання,щостоїтьперед
Фондом,сьогодніВивважаєтенайважливішим?
– Безумовно, найголовніше – це забезпечення повно-
го і своєчасного фінансування та виплати пенсій. Це
завдання ми виконували, виконуємо й будемо викону-
вати. Зверніть увагу, минув квартал, а в нас, у складних
сучасних умовах, не було жодного збою з пенсійними
виплатами. Гадаю, це показник, який говорить сам за
себе.
– Так, вчасно виплачувати пенсії, тим більше в умо-
вах війни й економічної нестабільності – це, дійсно,
справа не з легких… Скажіть, а про які суми взагалі
йдеться? Наприклад, скільки коштів виплачується
задень,абозамісяць?
– За квартал було виплачено 62,1 млрд грн. При цьому
щодня виплати відбувалися за чітко встановленим гра-
фіком. А це, повірте, не так просто. Потрібно на 20 «ви-
платних»дніврозподілитикоштираціональнойточно.
Середньоденна норма, спрямована на пенсійні випла-
ти, становить 600-800 млн грн, а трапляються дні, коли
на фінансування пенсій потрібно більше мільярда.
– Проте у суспільстві постійно виникають питання
щодо бюджету Фонду, його дефіциту, що покрива-
ється за рахунок державного бюджету. Кажуть, що
ценесподіваніречі,щоцігрошітребанадрукувати...
– Так, звичайно, значний обсяг бюджетних коштів у
структурі видатків Пенсійного фонду свідчить про сер-
йозну проблему фінансової збалансованості пенсійної
системи. Проте всі ці цифри озвучувалися та оприлюд-
нювалися неодноразово, зокрема, ще у грудні мину-
лого року, коли Верховна Рада України затверджувала
Держбюджет-2015, і у лютому, коли Кабінет Міністрів
ухвалював бюджет Пенсійного фонду. Тому дуже дивує
твердження про те, що тільки зараз стало відомо про
обсяги бюджетних коштів, що виділяються Пенсійному
фонду.
Вониодразубулизакладеніудержбюджетізабезпече-
нівідповіднимиджереламийогонаповненняпротягом
року. Тож твердження, що ці кошти будуть «надрукова-
ні додатково» взагалі здаються провокативними.
–Алеж,погодьтеся,суманемаленька…
– Так, загальний ресурс державного бюджету, що
має бути спрямований до Пенсійного фонду у по-
точному році, заплановано у сумі 80,9 млрд грн. Це –
трансферти та дотації з держбюджету, що становлять
31,9% видатків Фонду.
Олексій Зарудний:
«Українська пенсійна система
потребує кардинальних змін»
Події.Підсумки.Коментарі. Актуальне інтерв’ю
Ні для кого не секрет, що нині українська пенсійна система потребує
«оздоровлення» і якісної модернізації. І якщо вже сьогодні не вдати-
ся до екстреної терапії, то, можливо, завтра лікувати буде просто
нічого... Нинішній пенсійній системі можуть знадобитися не тільки болючі
лікувальні процедури, але й хірургічне втручання, а, отже, і тривала важка
реабілітація. І все-таки, якщо українська пенсійна служба зараз, всупереч бага-
тьомперешкодам,зможевпоратисязцимскладним«соціально-терапевтичним»
завданням, то багато поколінь співвітчизників згадуватимуть цю роботу з
вдячністю. Та чи є у нас шанс на успіх? Чому наша пенсійна система опинилася
в такій складній ситуації? Які кроки ми повинні зробити, аби виправити становище?
Про це та багато іншого «Віснику Пенсійного фонду України» розповів Голова правління Фонду
Олексій ЗАРУДНИЙ.

2. квітень 2015р.
5
– На що спрямовуються кошти державного бю-
джету?
– Із загального ресурсу державного бюджету,
що має бути спрямований до Пенсійного фонду
у 2015 році, на покриття безпосередньо дефі-
циту Фонду (тобто різниці між запланованими
видатками та очікуваними доходами) припадає
18,9 млрд грн, на фінансування пенсійних виплат
окремим категоріям громадян (військовим, держ-
службовцям, правоохоронцям, шахтарям, чорно-
бильцям та ін.) – 54,7 млрд грн, на сплату страхо-
вих внесків за окремі категорії застрахованих осіб
(матері, які перебувають у відпустці по догляду за
дитиною до трьох років; військовослужбовці стро-
кової служби; непрацюючі працездатні особи, що
здійснюють догляд за інвалідом І групи; за літніми
людьми, які потребують постійного стороннього
догляду) – 7,2 млрд грн.
При цьому, той факт, що майже третину видатків
Фонду покриває Державний бюджет України, ніяким
чином не означає, що зобов’язання перед пенсіоне-
рами не будуть виконані.
–Тобто,цеажніякневплиненаситуаціюзпенсійни-
мивиплатами?
– Навпаки, заплановані бюджетні трансферти
Пенсійному фонду – гарантія виконання наших
зобов’язань.
Ми не можемо сказати сьогодні пенсіонерам:
ви почекайте, затягніть паски, поки ми тут усе
збалансуємо-реформуємо. Ми повинні виплачува-
ти пенсії й виконувати свої зобов’язання зараз, і ми
будемо це робити. Взагалі хотілося, аби у суспільстві
було чітке розуміння: ситуація з пенсійними виплата-
ми в країні – під контролем.
Тобто потрібно розділяти дві речі: сьогодні існує
проблема фінансової збалансованості пенсійної сис-
теми, але водночас вона жодним чином не впливає
на поточні пенсійні виплати.
– То, можливо, якщо не впливає, то це не така вже
й проблема...
– Насправді, проблема колосальна. І якщо ми не
будемо зараз про неї говорити, то, виходить, не
будемо й думати, як її вирішувати. За таких умов,
через рік-два-три вона може з теоретичної пло-
щини перейти в практичну і вже напевне вплине
на інтереси пенсіонерів. Вже десять років загаль-
ні обсяги виплат із солідарної пенсійної системи
відчутно перевищують обсяги надходжень до неї
(табл.1).
Табл. 1. Динаміка реального дефіциту коштів Пенсійного фонду
України
Бюджетний
період
Реальний дефіцит коштів
Пенсійного фонду України
поточного року (покриття
дефіциту + позика),
млн грн
Співвідношення
реального дефі-
циту до загаль-
них надходжень,
%
2005 16 344,7 24,9
2006 7 289,5 10,1
2007 0,0 2,4
2008 0,0 2,5
2009 13 770,0 20,1
2010 26 595,7 18,8
2011 17 755,1 15,1
2012 15 323,9 12,2
2013 21 763,8 8,8
2014 14 683,2 6,4
2015 18 995,6 7,5
– Іншими словами, Ви маєте на увазі, що проблеми в
пенсійнійсистемінакопичувалисянеодинрік?
– Саме так. Проблеми у пенсійній системі виникли не
сьогодні, вони, дійсно, накопичувалися з року в рік.
Зробімо маленький екскурс в історію.
Чинна у 90-ті роки минулого сторіччя пенсійна сис-
тема фактично дісталася Україні як спадок від ко-
лишнього СРСР і була за своєю сутністю хоча і со-
лідарною, але розподільчою, де пенсійні виплати
напряму не були пов’язані зі здійсненням цільових
відрахувань на пенсійне забезпечення впродовж ак-
тивної трудової діяльності.
На розмір пенсій, зокрема, впливав в основному
лише заробіток за останні кілька (два – п’ять) років
перед виходом на пенсію (це іноді призводило до
того, що людина, яка кілька десятків років мала ви-
сокі заробітки, але з якихось причин перед пенсією
отримувала невелику зарплатню, в результаті мала
мінімальну пенсію, і навпаки – той, хто все трудове
життя заробляв мінімум, а перед пенсією кілька ро-
ків отримував великий заробіток, мав максимальну
пенсію). Внески до Пенсійного фонду відраховували
з усієї заробітної плати, а максимальні розміри пен-
сій були обмежені.
Індивідуальнийобліксплативнесківневівся.Пенсійні
права (тривалість, стаж і розміри заробітку) підтвер-
джувалися не даними про сплату внесків, а лише за-
писами у трудовій книжці й довідками з підприємств,
які частенько були недостовірними. При цьому аль-
тернативи державній пенсійній системі не було.
– Але ж у 2004 році було проведено масштабну
пенсійну реформу …. 

3. 6 Вiсник Пенсійного фонду України
– Цілком зрозуміло, що пенсійна реформа у таких
умовах була конче необхідна. Тому у 2003 році був за-
тверджений Закон України «Про загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування», який набув чинності
1 січня 2004-го. Відтоді українська пенсійна система пе-
рейшла на страхові рейки.
Іншимисловами,восновуновоїпенсійноїсистемибуло
покладено страховий принцип: розподіляти тільки те,
щофактичносплачене,тобтозароблене.Використання
нової формули обчислення пенсії дало змогу диферен-
ціювати розміри пенсій залежно від тривалості стажу
та величини заробітку кожного окремого пенсіонера.
Одне слово, від кожного по можливостях, кожному –
по заслугах. Було встановлено об’єктивну справедливу
шкалу пенсійних виплат.
– Тобто, коли почала діяти страхова система, все
булосправедливойпрозоро?
– Звичайно, певні проблеми були й тоді. Було багато
спірнихпитань.Булипроблеми,пов’язанізтим,щороз-
мір багатьох пенсій був менший від прожиткового міні-
муму. Але діапазон розмірів пенсій був дуже широкий
і про відновлення «зрівнялівського підходу» тоді ніхто
не говорив. Та, на жаль, у суто страховому вигляді пен-
сійна система протрималася недовго. Настали чергові
вибори,іщоб«задобрити»електорат,усімпенсіонерам
додали спочатку по 30 грн, а потім пішли ще далі – «до-
тягли» розміри пенсій до рівня прожиткового мінімуму
(тоді – 284,69 грн). Так, з точки зору соціального захисту
непрацездатних осіб, це справа непогана. Але таким
політичним рішенням була практично повністю ану-
льована диференціація у розмірах пенсій.
Упродовж кількох років понад 90 % пенсіонерів взага-
лі одержували однакову пенсію. Зараз теж продовжу-
ємо «дотягувати» пенсії семи мільйонам пенсіонерів
до рівня прожиткового мінімуму, що «коштуватиме» у
2015 році 34 млрд грн.
–Абулихочабнамаганняякосьвідновитицістрахо-
віпринципи?
– Були спроби відновити диференціацію у розмірах
пенсій. Наприклад, у 2008 році здійснили перерахунок
пенсійіззастосуваннямкоефіцієнтаоцінкиодногороку
страхового стажу на рівні 1,35 %. Під час нарахування
пенсійпочаливикористовуватипоказниксередньоїза-
робітної плати за рік, що передував рокові звернення
за призначенням пенсії, тобто у 2008 за 2007 рік. Але
потім все знову «зійшло з колії». До того ж є й інші не-
властиві Пенсійному фонду видатки.
–ЩоВимаєтенаувазі?
– Насамперед, це видатки на виплату пільгових пенсій
за так званими Списками № 1 і № 2, пенсій за вислугу
років, на здійснення доплат до мінімального розміру
пенсій (про що я вже казав) та інших доплат і компен-
сацій. Тобто фактично Пенсійний фонд за кошт застра-
хованихосібфактичноздійснюєвиплатинестрахового
характеру.
–Потімсталасякриза2008-го...
– Але при всьому цьому, як не парадоксально, на по-
чатку 2009 року дефіцит Пенсійного фонду був нульо-
вий, а вже наприкінці цього року він досяг 13,7 млрд, а
в2010роцісягнув26млрд!Ачому?Томущозновуякін-
струмент впливу на електорат знадобився соціальний
популізм. Так, у період з 2010 по 2013 рік розміри міні-
мальнихпенсійзбільшувалисякількаразівнарік,алеж
доходиПенсійногофондутакимитемпаминезростали!
Відтоді і залишається дефіцит Фонду, в прямому його
розумінні, який почали покривати за рахунок коштів
державного бюджету.
–Івсежу2011-мубуласпробащосьзмінити?
– Так, ви правильно сказали, це була саме спроба ре-
форми. Хоча більше було дискусій, аніж самих реформ,
усе ж якісь питання вирішили, щось вдалось оптимізу-
вати.Тауглобальномумасштабіпроблемизалишилися.
Незниклипитаннялегалізаціїзаробітнихплат,очищен-
ня солідарної системи від невластивих їй виплат. Тобто
було змінено кілька параметричних показників пен-
сійної системи. Поте навіть такі основні, як підвищен-
ня тривалості страхового стажу і пенсійного віку для
жінок, по суті, не змінили самого підходу до функціону-
вання пенсійної системи. Більше того, і далі без еконо-
мічного підґрунтя продовжували підвищувати розміри
пенсій. У результаті з яким дефіцитом увійшов Пенсій-
ний фонд у 2014-й рік? До цього ж почалася війна, еко-
номікакраїнисталастрімкопадати.Тількичерезвоєнні
діїнаДонбасібюджетФондувтративу2014 роцімайже
5,1млрдгрннадходжень.Отож,зцимипроблемамими
перейшли і в 2015-й…
Але, вселяє надію той факт, що починаючи з минулого
2014рокумисталинашляхсерйозних,можливо,болю-
чих, але рішучих та дієвих реформ.
–Непараметричних…
– Так, не параметричних, а більш радикальних. Почат-
кові кроки були зроблені ще у 2014 році.
У 2015-му, лише у першому кварталі почали діяти вже
два ключові закони, які стосуються важливих речей.
Так, з 1 січня всі спеціальні пенсії обчислюються в роз-
мірі 60 % заробітної плати (а не 80 та 90%, як це було
раніше), почали оподатковувати великі пенсії. З квітня
пенсіонерам, які працюють на спецпосадах, до звіль-

Події.Підсумки.Коментарі. Актуальне інтерв’ю

4. квітень 2015р.
7
нення з роботи взагалі припинено виплату пенсій.
Окрім цього, змінено пільговий пенсійний вік і поетап-
но змінюватиметься загальний стаж роботи для при-
значення пенсій на пільгових умовах. Все це – кроки
непрості, але необхідні.
– Тобто можна сподіватися, що цього разу реформи
справдіпідутьнакористьпенсійнійсистемі?
– Звичайно, непросто вирішити проблеми, які накопи-
чувалися роками. І якщо ми їх не вирішували, коли був
мирний час, у відносно нормальних економічних умо-
вах, то зараз не можна говорити про те, що все владна-
ється легко і просто. Роками відбувалося «проїдання»,
а не підтримка процесу реформ. Зараз час змінювати
саму систему, відходити від принципу «схочу дам, а не
схочу – не дам» і, нарешті, необхідно повертатися до
страхових принципів. Чому сьогодні час для реформ
вдалий? Бо людей зараз навряд чи можна ще чимось
налякати. Настав час для відвертої розмови і конкрет-
них дій.
– Заразмибачимо,щореформиздебільшоговідбува-
ютьсяусолідарнійсистемі.Аякщодонакопичуваль-
ної складової, чи монополія держави на неї не розпо-
всюджується?
– Так, українська пенсійна система фактично моно-
польна. Держава тут завжди була монополією. Хоча ще
10 років тому було ухвалено закон про впровадження
накопичувальноїскладовоїобов’язковоїпенсійної сис-
теми. Але зараз усе це фактично існує лише на папері.
Коли були більш сприятливі умови, ми не спромоглися
ввести накопичувальну систему, а недержавні фонди
працюють далеко не на повну силу. Досі існують пере-
пони в податковому законодавстві, що стримують їхню
діяльність. Звісно, ми розуміємо, що накопичувальна
система – не панацея, але її треба запроваджувати. Зо-
крема для того, щоб зняти частину фінансового наван-
таження з солідарної системи і створити для людей ще
одне джерело одержання пенсійних виплат.
–Миживемовкраїніпільговиків.Це,напевно,тежза-
бираєпевнийфінансовийресурссолідарноїсистеми?
– З 12,1 млн пенсіонерів майже 3 млн, так чи інак-
ше, – пільговики. Тобто кожний четвертий пенсіонер
користується пільгами. Звичайно, це коштує чималих
грошей.
– Окрім суб’єктивних причин, є ще й об’єктивні, які
впливають на стан солідарної пенсійної системи.
Наприклад,тасамадемографія.
– Насправді, демографія у нас дуже невтішна. Ми – кра-
їна, яка стрімко старіє. Чому зараз постійно порушу-
ється питання пенсійного віку? Та тому що воно пря-
мо пов’язане з проблемою збалансованості пенсійної
системи. Той само Міжнародний валютний фонд чому
піднімає це питання? Та тому що він нас кредитує і хоче
мати позичальника платоспроможного, який зможе
віддавати борги. Це – нормальна практика. Вибачте,
але якщо ви даєте комусь гроші в борг, то, природно,
хочете, щоб вам їх віддали. А у нас частка пенсійних ви-
плат у ВВП – одна з найбільших у світі. Зараз цей показ-
ник прогнозується на рівні 14,7 % ВВП, а прийнятним
рівнем у світовій практиці вважається 8 – 12 % ВВП.
Хоча, по суті, підвищити пенсійний вік – найпростіше
рішення.
–Ачиєальтернативатакомурішенню?
– Є. Потрібно збалансувати пенсійну систему іншими
методами. По-перше, легалізувати заробітну плату.
По-друге, убезпечити Пенсійний фонд від невласти-
вих йому виплат. І по-третє, можна ще пильніше при-
дивитися, як улаштована зараз наша організаційно-
адміністративна структура. Тут теж криється чималий
фінансовий резерв.
–Можетенавестиприклади?
– Звісно. Сьогодні з 12 млн пенсіонерів 7 млн – одер-
жують пенсії у банках. Решту ж, п’ять мільйонів пенсі-
онерів, обслуговують відділення Укрпошти. Пенсійний
фонд платить Укрпошті за доставку пенсій 1,3 млрд грн
за рік. А банкам, зауважте, не платить зовсім. Хоча бан-
ки й самі на цих грошах заробляють і людям сплачують
відсотки. До речі, Укрпошті на забезпечення виплат
пенсій одноразово потрібно віддати за місяць готівкою
сім мільярдів. Але, погодьтеся, рідко хто з пенсіонерів
витрачає всю пенсію за один день. Якою б маленькою
вона не була, її витрачають частинами. Навіщо ж тоді
відразу віддавати все готівкою? До речі, готівкою ми
сплачуємо 80 млн за рік. У абсолютній цифрі це не така
вже й велика сума, але і не маленька.
Є ще один «прихований» резерв. Можна вивільнити
певні кошти системи, відмовившись від паперового
документообігу. Наприклад, Пенсійний фонд має ви-
датки на друк відомостей, за якими здійснюють випла-
ти, 39,8 млн грн за рік.
А тепер, порахуймо: понад 50 млрд невластивих ви-
плат плюс легалізація, плюс інші фінансові ресурси і у
бюджет Пенсійного фонду можна зарахувати ще кілька
мільярдів гривень. Ось, де ресурс.
–Визгадалипролегалізаціюякпроодинзприхованих
резервівнаповненнябюджетуФонду...
– За експертними оцінками, річний обсяг тіньових до-
ходів громадян досяг 200 млрд грн. А це – понад 45 %
легального обсягу доходів і понад 60 млрд грн втрат 

5. 8 Вiсник Пенсійного фонду України
Події.Підсумки.Коментарі. Актуальне інтерв’ю
Пенсійного фонду. Що зробити, аби хоча б частково
ці кошти вивести з тіні? Наприклад, зараз ми знизили
ЄСВ(єдинийсоціальнийвнесок.–Ред.).Це,доречі,впер-
шеробиться.Можливо,запропонованареформанедо-
сконала, але ми тільки починаємо таку роботу. Ми – на
початкушляху.Звісно,можутьбутинеправильнікроки,
помилки, але вихід шукати необхідно.
Згоден з думкою, що зниження ставки єдиного внеску
без стимулювання роботодавця і працівника нічого не
дасть.Навіть5%ЄСВплатитимутьневсі,аргументуючи
тим, що все рівно на «виході» буде мінімальна пенсія.
Тобто знову повертаємося до диференціації, до питан-
ня соціальної справедливості, до принципу розподілу
– А чи бачите шляхи, які б реально допомогли вивес-
тидоходизтіні?
– Людина одержує зарплату в конверті сьогодні, а про
те, яка буде пенсія через 30 років, не замислюється.
Хоча в багатьох країнах є практика: зацікавити людину
страховими виплатами. Так, це превентивний метод,
алевінповиненбути.Скажімо,прийшлалюдинаубанк
по кредит – нехай покаже не довідку про зарплату, а
виписку з системи персоніфікованого обліку. Та й вза-
галі, скрізь, куди б не звертався громадянин, варто за-
питувати саме таку виписку. Тоді людина сама піде до
роботодавця й вимагатиме білу зарплату. Нам такий
підхід треба розвивати й стимулювати. І тоді ми змо-
жемо говорити про зниження ЄСВ. Тут має працювати
принципбатогайпряника.Зодногобоку,мизмушуємо
сплачувати внески, а з іншого – знижуємо їхній розмір.
– Але контролювати цей процес повинен Пенсійний
фонд?
– Авжеж. Ми маємо перевіряти не так великі підпри-
ємства, на яких нелегальну зарплатню не приховаєш,
як потенційних неплатників, яких, якщо придивитися,
видно неозброєним оком. Скажімо, працює цілодобо-
во автомийка на п’ять боксів, а зарплату одержують
усього дві особи, та ще й мінімальну. Тому тут потрібно
реагувати вибірково, не розпорошуючи свій ресурс.
–Неможунезапитати:якВиставитесядопередачі
функціїадмініструванняЄСВфіскальнійслужбі?
– Загалом, у цьому питанні багато нюансів. З одного
боку, логічно, коли перевірочні функції виконує один
державний орган. Але Пенсійний фонд виконував цю
роботу краще і це факт. За два роки і дев’ять місяців ад-
мініструванняЄСВПенсійнимфондомзабезпечувалося
його надходження на рівні 99,5 %, а несплачений борг
дорівнював 2,6 млрд грн. А за період адміністрування
ЄСВДФС(одинрікітримісяці)відповіднийборгзрісна
2,3млрдгрн.,абона188%,істановить4,9млрд грн.Що
ми можемо зробити в подібних умовах? Активно про-
являти свою позицію: брати участь у перевірках, діли-
тися з податковою службою напрацьованим досвідом
і здобутими знаннями. Ми ні в якому разі не повинні
залишатися осторонь.
Загалом зараз ми налагоджуємо конструктивну та
ефективну співпрацю з Державною фіскальною служ-
бою.
До того ж нам потрібно захищати права застрахованих
громадян, особливо у контексті введення накопичу-
вальної системи. Якщо людина прийде у Пенсійний
фонд зі скаргою, що роботодавець платить їй зарплату
вконверті,тоунасповиннібутиважелі,якіможутьзмі-
нити ситуацію. І ми зараз таку функцію вводимо.
– Чому ж усе таки люди сьогодні не хочуть брати
участьупенсійнійсистемі?
– Тому що вона непрозора і несправедлива. От зараз
запитують: після скасування всіх спецзаконів скіль-
ки заощадить Фонд? Хіба це такі вже великі гроші? Та
зрозумійте, спецзакони треба скасувати не тільки за-
ради економії грошей, а заради справедливості. Щоб і
прокурор, і держслужбовець, і інженер мали однакові
стимули для можливості заробити гарну пенсію. А ці
стимули у нас раніше були вибудовані для вузького
кола людей. Я не кажу, що незаслужено, ні. Але неспра-
ведливо. Чому одні мають такий шанс, а інші не мають?
Щоб була справедлива і зрозуміла система, давайте
всім дамо стимул і можливість. Скільки ти відклав,
стільки й одержав. А якщо нічого не відклав, заробив
пенсію, меншу від прожиткового мінімуму, то держава
видасть допомогу. Я не кажу, що таких людей не треба
підтримувати. Треба! Але для цього мають бути інші ін-
струменти – не за кошти пенсійної системи. Адже пен-
сійна система – інструмент для працюючих, а не для
підтримки малозабезпечених. І коли працюватиме це
правило, матимемо збалансовану пенсійну систему і
забудемо, що таке дефіцит.
– Скажіть,ауспіхпенсійноїреформизалежитьлише
відзовнішніхфакторів?
– Не зовсім. Велике значення має організація самої
роботи Пенсійного фонду. У нас працюють класні
фахівці, яким до снаги вирішувати будь-які завдання.
Але ми за ці роки трохи застоялися... Усе рухається і
змінюється, вдосконалюються технології, і не тільки
інформаційні, але й організаційні, управлінські, а ми
якось почали відставати. Використовуємо морально
й фізично застарілі технології обслуговування грома-
дян, маємо великий внутрішній паперовий докумен-
тообіг, надмірну кількість звітності.


6. квітень 2015р.
9
– Я правильно розумію, реформа торкнеться й орга-
нізаціїроботиорганівФонду?
– Так. Насамперед, необхідно докорінно змінити під-
ходи до організації процесу обслуговування громадян
і обробки пенсійної документації в органах Пенсійного
фонду України. А відбуватися цей процес повинен на
базі централізованих інформаційних технологій.
–Поясніть,будьласка,щомаєтенаувазі…
– Великим мінусом є те, що у Пенсійному фонді досі не
впроваджено електронну пенсійну справу і центра-
лізовану систему призначення й виплати пенсій на її
основі. Особливо це відчувається зараз, коли в країні
з’явилися десятки тисяч вимушених переселенців.
Централізація у цій ситуації дуже б згодилася. Загалом
щодорозвиткуінформаційнихтехнологій,томимаємо
зробити тут акцент на чітке адміністрування й безпеку,
адже маємо справу з персональними даними. Сьогод-
ні централізація – основа основ зміни всіх наших під-
ходів і технологій. Прив’язка до місця проживання, до
прописки, до годин прийому – все це вчорашній день.
Подивіться, у будь-якому банку людина приходить, на-
зиває номер рахунку, прізвище і її обслуговують. Отже,
на ринку такі технології є. І ми їх повинні освоювати.
Людям не тільки гроші потрібні, але і якісне обслугову-
вання, і турбота.
Крімтого,заразмипрацюємонадвпровадженнямдис-
танційних методів обслуговування пенсіонерів. Почав
працювати у новому форматі наш Контакт-центр.
Такі підходи у процесі обслуговування громадян не
лише економні і зручні, але й до мінімуму зводять ко-
рупційні ризики.
–Так,завдання,прямоскажемо,незлегких.Ачигото-
віспеціалістисистемидотакихновацій?
–Зрозуміло,якнелегкобагатьомзмінюватистильро-
боти, який напрацьовувався роками. Тому ми зараз
акцентуємо увагу на кадровій політиці, підготовці
персоналу. У нас насправді міцний кадровий резерв.
Крім того, для підвищення кваліфікації спеціаліс-
тів системи у нас створено навчально-методичний
центр. Зараз ми впроваджуємо нову структуру орга-
нів Фонду.
Водночас фахівець, який працює у Фонді, має ро-
зуміти і відчувати, що він залежить від людей, які до
нього приходять. Що існує оцінювання його роботи,
і не якесь гіпотетичне, а конкретне, за певними пара-
метрами. Але разом з тим мають діяти чіткі закони,
недвозначні стандарти, щоб ними не можна було кру-
тити, як циган сонцем. Звичайно, не обійтися тут і без
громадського контролю.
–Тобто,громадськийконтрольмаєбути?
– Неодмінно. Якщо в нас буде справедливе законо-
давство, збалансовані фінанси, сучасні технології, нор-
мальна суспільна комунікація та ще й все це – під гро-
мадськимконтролем,тодіматимемоідеальнупенсійну
систему.
–Напевно,цевсе-такиутопія…
– Якщо ми не ставитимемо високої мети, то ніколи не
досягнемо результату. Сьогодні в нас є чіткий план,
так би мовити, дорожня карта. Ми маємо комплекс
заходів щодо легалізації заробітної плати, відновлен-
ня соціальної справедливості. Перші кроки зроблені.
Подальші дії – окреслені в Коаліційній угоді, Програмі
діяльності Уряду, вносимо зміни в закон і рухаємося
вперед.
При цьому, ми маємо колектив такий, що можна гори
зрушувати. Скільки ентузіастів, по-справжньому захо-
пленихівідданихсвоїйсправіфахівців!Яїздивуробочі
поїздки по регіонах і бачив, як там працюють люди, як
вони прагнуть до всього нового. То чому б не помріяти
про ідеальну пенсійну систему?
Наше завдання – створити такі умови, аби людям хоті-
лося працювати. Тому маємо дослухатися до всіх поба-
жань і зауважень, які висловлюють колеги.
– Олексію Борисовичу, наш журнал після невеличкої
перерви відновив свою роботу в новому форматі.
Тепер це – професійне видання, яке висвітлюватиме
передові новації пенсійної системи, думки науковців
і фахівців, розміщуватиме аналітичні дослідження.
При цьому основна наша читацька аудиторія – спе-
ціалісти,якізаймаютьсяпенсійноютематикою.
Що б, на завершення, Ви побажали нашим читачам,
зважаючи на ті нові завдання, які постають перед
системою?
– Ну, звісно, хотілося, аби наше відомство стало від-
критішим. Сформована нова Громадська рада. Запо-
чаткований новий формат газети «Пенсійний кур’єр» і
журналу «Вісник Пенсійного фонду України».
До речі, великі сподівання покладаються саме на
журнал. Він повинен стати своєрідним «рупором»
Пенсійного фонду, порадником з пенсійних питань,
путівником по нових напрямах розвитку пенсійної
системи і, водночас, майданчиком для обміну думка-
ми та досвідом.
Хочу побажати всім читачам щастя, здоров’я, успіхів,
конструктивної співпраці з вашим виданням і цікавої
та плідної роботи на теренах пенсійної системи.
І головне – це лише початок реформ, у такому темпі
рухатимемося й далі. 