5. За календарем зима починається І
грудня. Астрономічним початком
зими вважається 21 або 22 грудня —
день зимового сонцестояння. У цей
час внаслідок відхилення осі землі
від площини орбіти на північну
півкулю потрапляє менше сонячної
радіації. Приблизно 22—23 грудня
встановлюється найдовша ніч і
найкоротший день. Кінцем зими
вважається день весняного
рівнодення — 22 березня.
Фенологи вважають що зима настає
із замерзанням водойм і встановленням міцного снігового покриву, а
кінець її — з появою таловин. Зиму умовно поділяють на два періоди:
Перший період — м'яка зима— характеризується тим, що морози й
снігопади чергуються з відлигами (особливо наприкінці грудня і в першій
половині січня).
Другий період — холодна зима — починається із середини січня. В цей
час помітно збільшуються дні, яскраво світить, але мало гріє сонце,
стоять сильні морози.
Найхарактерніша ознака зими — випадання снігу. Сніжинки —
шестикутні кристали льоду з променями, які утворилися з водяної пари.
Величина й форма сніжинок залежить від вологості й температури
повітря, через яке вони проходять. Якщо в нижніх шарах атмосфери
повітря тепле, вони підтають, злипаються й утворюють пластівці
(лапатий сніг).
За умов високої вологості повітря випадає сніжна крупа. В сильний мороз
при ясному небі випадають кристали у вигляді голок.
Тимчасові зниження температури, які спостерігаються в другій половині
лютого — на початку березня, призводять до утворення ожеледі, снігової
кори.
Зміни в житті тварин
6. Більшість безхребетних тварин зимують у стані анабіозу, тобто
перебувають на межі між життям і смертю. Часом між віконними рамами
можна показати дітям заціпенілих мух, комарів, золотоочок. Більшість
метеликів зимує у стадії гусені, бо гусінь найбільш пристосована до пере-
несення несприятливих умов. Під час прогулянок у зимовому саду можна
побачити на гілках зимові кубла білана жилкуватого, золотогузки.
Під час відлиги в лісі можна побачити багато цікавого. Біля дерев і
пеньків на снігу інколи трапляються маленькі чорні личинки невеличкого
жука з родини м'якотілих. Це так звані снігові черви. Вони проводять
зиму під корінням дерев і камінням. Коли вода починає затоплювати їх
схованки, вони вилазять наверх. У відлигу на снігу часто з'являються
маленькі безкрилі комахи, які не повзають, а стрибають. їх називають
сніговими блохами. Живуть вони під снігом і живляться перегнилими
частинами рослин.
У підводному царстві взимку тихо. Риби живуть біля дна, де завжди
зберігається стала температура — не нижча від +4 °С. Маса води
найбільша при цій же температурі. Більш холодна або тепла вода має
меншу масу і спливає над шаром, температура якого +4 °С. У такій воді
риби звичайно зимують, але при цьому часом виникає загроза їх життю
від нестачі кисню. Крига, що вкриває товстим шаром поверхню ставків і
річок, заважає припливу й розчиненню вільного кисню у воді, внаслідок
чого трапляється замор риби. Рятуючи риб від замору, у льоду
прорубують ополонки, вставляють у них снопи з очерету, соломи, щоб
сприяти поповненню кисню. В Україні є риби, що у люті морози почу-
вають себе чудово. Так, минь взимку відкладає ікру.
Багато звірів узимку ведуть діяльний спосіб життя. У сніговій товщі
роблять численні галереї миші. Тут вони ховаються від морозу й
пернатих хижаків. До молодих сходів озимини добираються полівки. Ці
гризуни так добре почувають себе взимку, що у товщі снігу споруджують
теплі гнізда.
Хоч як затишно у снігових нірках, однак і тут гризунам загрожують
вороги. У сніжних галереях переслідує мишей, полівок хижа ласка.
Вздовж річок і річечок полює на гризунів горностай. Маленькі
землерийки забираються у підсніжні кубла полівок, у стіжки сіна й
нападають на мишей, які часом у 2—3 рази більші за них. Гризуни, що
мешкають у товщі снігу, дуже бояться холоду. Коли їм доводиться,
рятуючись від переслідування, морозного дня вибігти на відкрите
повітря, вони швидко гинуть.
Білки у великий мороз майже не залишають своїх гнізд, коли ж морози
невеликі — вони активно рухаються, відшукують свої запаси — горіхи,
жолуді, насіння хвойних.
Лисиця, вбравшись узимку в пухнасте руде хутро, виходить ввечері на
полювання, добуваючи найчастіше дрібних гризунів мишей і полівок, але
при нагоді не обминає птахів і зайців. Своїми досконалими органами
чуття лисиця добре відчуває під снігом мишу і, миттю зарившись у сніг,
добуває собі поживу.
7. Голодні вовчі зграї блукають полями, заходять у села, щоб поживитися
худобою або свійською птицею. Наприкінці січня у вовків починаються
шлюбні ігри. У ведмедиці у барлозі народжуються малята.
У листяних лісах взимку трапляються лосі, козулі, дикі кабани. Від
морозів їх захищає густе хутро і запас жиру. Живляться вони здебільшого
гілками дерев — осик, травою. Дикі кабани добувають з-під снігу бульби,
кореневища, жолуді.
Зміни в житті рослин
Рослини взимку перебувають у стані глибокого спокою. Сніговий покрив
має для них важливе значення. Сніг — поганий провідник тепла.
Вкриваючи землю, мов килимом, він захищає рослини від
переохолодження.
Насіння однорічних рослин, яке залишилося зимувати, має чудову
здатність не замерзати навіть під час найбільшого морозу. Досліди,
8. проведені із сухим насінням гарбузів, пшениці та іншими рослинами,
показали, що вони переносять температуру рідкого кисню і навіть гелію
(—263 °С).
У багаторічних рослин гинуть надземні частини, а живими лишаються
кореневища, бульби, цибулини — підземні. Коріння деяких рослин
(кульбаби, цикорію) перед зимівлею скорочується, втягуючи під землю
на 1—3 см кореневу шийку з бруньками відновлення.
Інакше можуть боротися з холодом соковиті рослини, які не можуть
сховатися від морозу, наприклад озимі культури. Готуючись до зими,
вони проходять так зване загартування. Насамперед у них відбувається
складна фізіологічна перебудова клітини, нагромаджується багато цукру.
Соки клітин густішають і не замерзають при досить низьких
температурах. Рослина припиняє ріст, ніби впадаючи у глибокий сон.
Озимі культури добре загартовуються, якщо восени вдень стоять погожі
сонячні дні, а вночі — невеликий морозець. Загартовані рослини
нормально переносять найлютіші морози.
У наших лісах взимку можна побачити багато зелених рослин. Це—
численні трав'янисті і напівкущові рослини: брусниця, грушанка,
копитняк, верес та інші, які зеленіють під снігом. В одних з них листя
живе протягом року, в інших змінюється через кілька місяців, як у
суниці, але всі вони зеленіють як влітку, так і взимку.
Стовбури й гілки дерев і кущів укриті корою. Протягом життя дерева
відкладається особлива коркова тканина, клітини якої досить швидко
відмирають і наповнюються повітрям, а їх стінки просочуються
речовиною — суберином. Коркова тканина майже в 20 разів гірше
проводить тепло, ніж інші тканини рослин. Ось чому старі дерева з
товстою корою, як у доброму кожусі, витримують без усякої шкоди для
себе найлютіші морози. рослина для перенесення морозу, є
У другій половині зими збільшується сонячне опромінювання і у багатьох
дерев з'являється передвесняний «загар». Буруватий колір їх кори
набуває червонуватого відтінку (верба, липа). Закінчується період
спокою у багатьох рослин.
Уже в січні біля верб можна побачити коричневі лусочки, а на гілках —
сірі «котики». Поява їх у середині зими — одне з найцікавіших явищ у
житті нашої природи. Період спокою у верби триває до середини січня,
після чого квіткові бруньки починають виявляти всі ознаки росту.
Ковпачки їх тріскаються, розсуваються, а потім і зовсім опадають. Цей
процес відбувається повільно й завершується повністю лише в березні.
1. Спостереження за рослинами:
9. - висівання насіння з шишок сосни і ялини;
- масове висівання насіння з ясень;
- поява проталин біля дерев;
2. Спостереження за птахами:
- масова поява чижів;
- масова поява омелюхів;
- масова поява снігурів;
3. Сільськогосподарські роботи:
- догляд за тваринами;
- початок вивозу органічних добрив;
ВІРШІ ПРО ЗИМУ
10. Річка сховалась: є і нема –
Замурувала річку зима.
Там, де рибалки кидали сіть,
Можна сьогодні пішки ходить
І розглядати щуки на дні,
Наче крізь чисте скло у вікні.
Там, де латаття влітку цвіло,
В гості побігла стежка в село.
Ріжуть алмазом лід ковзани
Там, де гойдала хвиля човни,
Січень надворі, а для дітей
Тьохкає крига, мов соловей.
***
Спить під листям їжачок,
Під камінчиком – жучок,
Дідусь – під кожухом,
Зайчик вкрився вухом.
Вже зима в дорозі
На скріпучім возі.
***
Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі – лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.
14. ВІРШІ ПРО ГРУДЕНЬ
Всі річки тепер в обнові,
Біле скло над бережком.
Ходить грудень по діброві,
Застеляє світ сніжком.
Вишні в інею розквітли,
В білих шубах всі дубки.
Позирають ночі світлі
В розмальовані шибки.
***
Ходить грудень по грудках,
Носить короб у руках,
Сам від хуги крижаніє,
Сніг на землю хрустко сіє.
15. Народні назви грудня
Грудень називають шапкою зими, передднем новоріччя, заспівом зими: “Грудень
рік закінчує, зиму розпочинає”. У третій декаді місяця (22 грудня) відмічають день
зимового сонцестояння, коли день зрівнюється з ніччю, а на Спиридона ( 25
грудня) – сонцеворот. мудре народне прислів’я говорить: “На Спиридона сонце на
літо, а зима - на мороз”.
Назва цього місяця пов’язана із замерзанням розгрузлих восени доріг, що в цю
пору перетворюються на суцільне груддя. Грудень – хмурень, мочавець, андрієць
– місяць найдовших ночей у році і найпізніших світанків. Іноді вони змінюються
ясними морозними днями.
16. СВЯТА ГРУДНЯ
7 ГРУДНЯ – СВЯТО КАТЕРИНИ
В народі його називають Святом Дівочої Долі. Свята Катерина вважається
покровителькою шлюбу й наречених, заступницею вагітних жінок. Та
найбільшу шану їй віддавали незаміжні дівчата, адже це була пора
ворожіння про наречених. Завершувалося свято вечерею, під час якої
молодь співала пісень, розважалася іграми, але без танців, бо триває Різдвяний піст. «Якщо
Катерина по воді, то Різдво по льоду», – казали в народі.
13 ГРУДНЯ – СВЯТО АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО
Багато ворожінь на щасливе заміжжя долучалося і до дня пам'яті
апостола Андрія Первозванного (13 грудня). Серед них — відомі
«посівання»: набравши у жменю насіння конопель, дівчата
вибігали на подвір'я і, розсіваючи їх, примовляли:
Андрію, Андрію,
Я на тебе коноплі сію,
Спідницею волочу,
Бо дуже заміж хочу.
А ще хочу знати,
З ким весілля грати...
Робили це переважно увечері, напередодні Андрія. Крім того, дівчата рахували кілки у парканах,
плотах, відливали фігурки з воску, пекли та їли на ніч солоного коржа, щоб їм наснився суджений.
Коли ж сходилися до гурту, то ворожили на коржиках чи балабушках. Приносили з собою
борошно, з якого кожна виробляла свого коржика чи балабушку, ще й позначала, щоб з-поміж усіх
вирізнялися. Спечені коржики розкладали на лавці, впускали до хати голодного кота або собаку.
Чиє печиво з’їсть кіт чи пес першим, – та дівчина першою з гурту заміж піде. А чий коржик
надкусить і залишить, цю дівчину спіткає нещастя. Увечері влаштовували вечорниці, на які
сходилися й парубки. Тоді починалися різноманітні розваги, з яких найпоширенішою була
«Калита». Так називали круглий, змащений медом і посипаний маком корж, що на мотузці
підвішували до стелі.
17. 17 ГРУДНЯ – ВАРВАРИ
Св. Великомучениця була дочкою
багатого чиновника-язичника з міста
Іліополя на півдні Єгипту. Її прилучили
до християнської віри, а згодом за
приналежність до неї сам батько
відрубав голову своїй дочці (306 р.). У
XII ст. мощі святої Варвари привезли до
Києва, і вони стали головною святинею
Золотоверхого Михайлівського
монастиря. За переказом, завдяки
заступництву святої Варвари,
Михайлівський монастир під час будь-
якої пошесті в своїх стінах не бачив
жодного мерця. Нині мощі св. Варвари
зберігаються у Володимирському
соборі.
Наші предки вважали, що ця
Великомучениця є хранителькою від
наглої смерті. Легенди оповідають
також про те, що вона була жінка мудра
на вишивання. Тому цього дня можна
тільки вишивати, але гріх прати, білити
й глину місити.
За Варварою йде Сава (18 грудня), потім – Микола (19 грудня). Всі ці три свята селяни варили кутю
та узвар, щоб хліб родив та садовина рясніла. А щодо погоди говорили так: «Варвара снігом
постелить, Сава – загладить, а Микола морозом придавить».
22 ГРУДНЯ – ДЕНЬ ГАННИ
Його встановлення пов'язане з непорочним зачаттям праведною
Анною дочки Марії – Матері Ісуса Христа. Ганна та її чоловік
Йоаким прожили разом понад 50 років, але не мали дітей. У
розпачі Йоаким подався у пустелю і там 40 днів постився, плакав
та молився, щоб Бог подарував йому на щастя чадо. Молилася й
Ганна й незабаром явився їй ангел і сказав, що вона зачне дочку.
За давнини це свято особливо шанували вагітні жінки, яким
протягом дня заборонялося братися за будь-яку роботу. Цієї пори встановлюється зимова дорога:
«На Ганьки сідай в санки». Коли на Ганни іній вкриває дерева, то це передвісник гарного врожаю.
18. Народні прикмети
В грудні студень – в літі тепло.
Грудень землю грудить, хату студить.
Грудень – кінець року, початок зими.
Грудень м’який – зима буде люта.
Грудень око снігом радує, а вухо морозом рве.
Грудень поле грудить, а землю студить.
Сніг у грудні глибокий – урожай високий.
Сніг впаде на Введення, то швидко розтане.
Морози введенські ще зими не роблять.
Сніг до Андрія не випаде – зима буде тепла і малосніжна, і навпаки.
Іній в цей день на деревах – буде добрий урожай на гречку.
Вода вночі на річках і озерах тиха – до доброї зими, шумлива – до холоднечі і
метелиць.
Який перший день грудня, така й уся зима буде.
Хмари йдуть проти вітру — на сніг.
Якщо вночі буде іній — удень сніг не йтиме.
Іній на деревах — до морозу, туман — буде відлига.
Туманне коло навколо сонця — на хуртовину.
Дим без вітру стелиться по землі — випаде сніг або потепліє.
Починають "плакати" вікна — знизиться тиск і потепліє.
Снігурі прилетіли в грудні — зима буде суворою.
Граки в'ються високо зграями і стрілою спускаються на землю — буде снігопад;
кружляють над гніздами — то сядуть, то знову злетять — перед зміною погоди.
Галки збираються великими зграями й дуже кричать — на ясну погоду і мороз.
Кіт шкрябає підлогу — на вітер і завірюху, лежить черевцем догори — на відлигу,
згорнувся в клубочок і вткнувся носом у лапки — на мороз.
Синиці починають зранку пищати — вночі буде мороз, а ховаються під дах — на
хуртовину.
Якщо ворони вранці сидять на верхівках дерев і каркають — бути метелиці й
морозу,
вмостилися на середньому й нижньому гіллі — чекай вітру, на землі — потепліє.
Узимку кінь лягає на землю — перед снігопадом, а перевертається через спину —
на відлигу.
Якщо снігопад припиниться після полудня або ввечері без прояснення неба —
назавтра знову чекай снігопаду.
Якщо спекотним був липень, то грудень буде морозяним.
Паморозь — передвісниця снігопаду.
Дзвенить у вухах — на відлигу.
Якщо на початку зими йде великий сніг, то на початку літа падатиме сильний дощ.
Якщо грудень сухий, то буде тривала й суха весна і сухе літо.
Якщо взимку вітер подув з півночі — буде дуже холодно, зі сходу — на мороз.
Зима малосніжна — літо посушливе.
Взимку надходять хмари з півночі — потепліє.
Дощова зима — ознака неврожайного року.
Від заморозку до зими — місяць.
19. Календар погоди за грудень
Числ
о
t° повітря
Вітер Хмарність Опади
День Ніч
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
23. Вірші про січень:
Січневий день, а тепло як весною,
Ворони кружеляють і летять,
А сонечко усмішкою ясною,
Нас весело взялося зустрічать .
Зійшло так ясно, весело , красиво,
І землю промінцями обняло,
На землю глянуло усміхнено й ласкаво,
Вдихнуло в неї радість і тепло!
***
Подивись: з початку року
На землі лежать сніги,
Скрізь, куди сягає око,
Кучугури навкруги,
Вітер снігом б’є в обличчя,
Засипає снігом дах,
І ведуть між себе січу,
Хуртовини у степах,
Звір в цю січу попадеться –
Геть тікає ледь живий,
І по праву січнем зветься,
Місяць перший, зимовий!
24. Народні назви січня:
Січень в народі називають: «студень»,
«тріскун», «сніговій», «сніговик», «лютовій»,
«просинець».
Нинішня назва теж пов’язана з
природними явищами – великими морозаи й
холодними вітрами.
25. Свята січня
У січні, окрім Нового року та Різдва,
Україна вшановує пам'ять Героїв Крут,
відзначає Тетянин день, Обрізання
Господнє та інші свята.
Державні і професійні свята України та
інші знаменні дати у січні:
1 січня – Новорічне свято. Всесвітній день
миру.
7 січня – Різдво Христове.
20 січня – День Автономної республіки
Крим.
22 січня – День Соборності України.
25 січня – Тетянин день.
26 січня – Міжнародний День митника.
27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв
Голокосту.
29 січня – День пам’яті Героїв Крут. День працівників пожежної охорони.
Головні православні свята у січні:
6 січня – Різдвяний Святвечір. Багата кутя.
7 січня – Різдво Господа Ісуса Христа.
8 січня – Собор Пресвятої Богородиці.
13 січня – Святителя Петра Могили. Щедра кутя.
14 січня – Обрізання Господнє. Святителя Василя Великого.
18 січня – Хрещенський Святвечір. Голодна кутя.
19 січня – Хрещення Господнє. Святе Богоявлення.
20 січня – Собор Предтечі й Хрестителя Господнього Іоанна.
26. Народні прикмети
o Якщо січень холодний, то липень - сухий і спекотний; грибів не ждіть до осені.
o У січні - березень, то бійся в березні січня.
o Глибокий сніг у січні - будуть дощі влітку.
o Сусідка кричить - буде віхола.
o Якщо торішній січень був теплий, то нинішній буде холодний.
o Як на Новий рік падає сніг, то будуть гриби рости.
o Якщо січень сухий, морозяний, то буде сухе спекотне літо.
o Неодмінно заморозить, якщо: дим з димаря в'ється стовпом; ранкова зоря дуже яскрава;
зірки в нічному небі надмірно поблискують і виразно простежується Чумацький шлях.
o Вечірній зіркопад - на нічний мороз.
o Далеко чути шум паротяга - на відлигу.
o У вечері в ясну погоду дроти виграють, наче струни, - на негоду.
o Ясної днини високо летять проти вітру ворони - за добу-дві вітер із снігом.
o Якщо ясного дня з'являється лапатий та голкастий іній - чекай різкого похолодання і
хуртовини; якщо вночі був іній - сніг удень не йтиме.
o Зимова діброва почорніла - настане відлига з вітром.
o Взимку ліс без вітру шумить - бути хуртовині.
o Якщо вдень свійська птиця відсиджується в курнику - неодмінно збільшиться мороз.
o Раннього морозяного вечора дружно розспівалися півні - чекай відлиги.
o Пес на снігу згортається калачиком -на мороз, а витягується, розкидає лапи -на відлигу.
o Сіра ворона при заході сонця самотиною сидить на верхівці найвищого дерева - чекай
лютого морозу.
o Дзвінко кричать галки - на відлигу: «Галки тепла накликали».
o По зимі літо йде: якщо раптом випаде дощ, то такого ж дня влітку сипоне градом, а коли
мороз, то буде спека.
o Якщо січень мокрий та з відлигами -жди холодного літа.
o Над лісом або чагарниками повітря
o засиніло - на потепління.
o Якщо дерева в січні часто покриваються інеєм - на щедрий врожай.
o З'являються коло сонця чи місяця райдужні кола - в найближчу добу погода погіршиться.
o Якщо під вечір снігопад припиняється, а небо не прояснилося, то наступного дня падатиме
сніг.
27. o Припиниться під вечір сніг - погода покращає.
o Місяць яскравий - до ясної погоди, а блідий, покритий туманцем, - до снігу.
o Коли сніг рано ліг - врожай озимини і ярових буде рівним.
o Багато снігу - багато хліба.
o Снігур заспівав - на хуртовину.
o Сорока під стріху лізе - на хуртовину.
o Яскраві присмерки - до холоднечі.
o Вечір зоряний - ніч морозяна.
o Не промерзла земля врожаю доброго не дасть.
o Багато снігу - багато хліба, багато води - багато трави.
o Зірки блищать яскраво - до морозів, мало їх на небі - чекай негоди.
o Місяць світить уночі яскраво, або небо без місяця все в яскравих зірках - завт-
o ра буде ясний морозний день.
o У січні луна йде далеко - морози міцнішатимуть.
o Якщо у січні висить багато густих і довгих бурульок - урожай буде хороший.
o Якщо у січні часто будуть снігопади та завірюхи, то в липні часто йтимуть дощі.
o Як на Новий рік і на Різдво позамерзають сомплі (бурульки) під стріхою (висить лід
намерзлий довгою палкою), то це прикмета, що цього року буде врожай на кукурудзу.
28. Календар погоди за січень
Числ
о
t° повітря
Вітер Хмарність Опади
День Ніч
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32. Вірші про лютий
Дмуть вітри - це хурделить лютий,
Нагорта в кучугури сніг,
Всі річки в товстий лід закутав,
І метелицю приберіг!
***
Лютий – місяць дуже лютий,
Запитає, в чому взутий?
Виє хуга-завірюха,
Не пускає без кожуха,
Але сонечко сміється,
З тиха до землі проб’ється,
Хоч частинку, хоч хвилинку,
А погріє її спинку!
33. Народні назви лютого
Назва лютий закріпилася за
місяцем у кінці минулого століття.
Адже він люту вдачу має.
Пронизливі сніговії, колючі морози,
вітри й перемети - все це лютий.
Про це свідчать і попередні назви
місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень
(межа між зимою та весною).
34. Свята лютого
14 лютого День святого
Валентина (День всіх
закоханих)
15 лютого День вшанування учасників
бойових дій на території інших держав
21 лютого Міжнародний день рідної
мови
23 лютого День захисника
Батьківщини
35. Народні прикмети
o Лютий багатий снігом - квітень буде щедрий на воду.
o В лютому багато інею - влітку буде багато роси й меду.
o Ворона під крило ніс ховає - до холоду.
o Місяць мутний - піде сніг.
o Початок лютого погідливий - весну чекай ранню, ясну, погожу.
o Сонце сходить червоне і в червоній зорі - чекати хуртовини.
o Тяга сильна в печі - на мороз, слабка -на вологу погоду.
o Хуртовини часті взимку - влітку часті негоди.
o Шлях Чумацький взимку яскравий -на мороз.
o У зимовий сонячний день у горах з'являється веселка - біла дуга, то при долинах
морозитиме, але недовго.
o У котрий час по зимі вітер, то в такий день він відновиться влітку.
o Якщо взимку зривається лід на річці і робить затори, то літо не буде врожайним.
o Як на дворі «молодиться» - засуває зидноколо хмарою, то буде сніг або дощ.
o Коли тин чорніє зимою - на відлигу. Іній на деревах - на мороз, туман - до
o відлиги.
o Ворона заховала свого дзьоба під крило - сильно похолодає.
o Притихли кімнатні птахи - на мороз. Буде сильний мороз, якщо в одному дуплі побачите
кілька білок.
o Сонце сходить з-за хмари - на снігопад, а коли довкіл нього кільце - на вітер. Якщо в хаті
без причини відчутно знижується температура - невдовзі потепліє. Якщо басок на скрипці за ніч
попустився - чекай відлиги.
o Снігурі туляться до оселі - на великий снігопад.
o Якщо зайці чутливо сплять і здалеку чують мисливців - стоятиме суха морозяна погода, а
коли вибігають з-під ніг - відлига втримається.
o Вранці сорока стрибає з гілки на гілку - на відлигу.
o Рано-вранці побачиш самотнього крука високо в небі - чекай лютого морозу.
o Перед хуртовиною свиня лягає писком до вітру, а корова, напившись води. здригається.
36. o Якщо вербові двері туго відчиняються - чекай відлиги.
o Великі бурулі на піддашках - буде добрий урожай кукурудзи.
o Корова закидає хвоста на спину - чекай вітру й опадів; увечері п'є багато води - на мороз.
o Віконниці риплять - на мороз.
o Якщо розсіл у діжці із квашеною капустою зменшується - на мороз, прибавляється - до
відлиги.
o Лягає на сніг пес - невдовзі потеплішає, а коли валяється - завтра буде завірюха.
o Свиня рохкає, хоч і сита, - на мороз.
o Дим із комина з підвітряного боку закручується мало не під гострим кутом до землі - чекай
снігопаду.
o Зимовий туман стелеться по землі -на відлигу.
o Глибокий сніг узимку - на дощове літо.
o В лютому дерева вкриваються пухнастим інеєм - на щедру медову взятку.
o Півень хвоста волочить - буде снігопад.
o Якщо сніг гне гілля, врожай буде рясний.
o Сніг йде, мов крупа, - чекай на тиждень морозу.
o Сильний сніг уночі та на світанку при слабкому вітрі віщує сонячну денну погоду.
o Яскравий і блідий місяць - на гарк> днину.
o Білі світлові кола навколо сонця чи місяця - збережеться тиха і ясна погода.
o Купаються ворони - до негоди, каркають усією зграєю - до морозу, влаштовують в небі
хороводи - на снігопад, сідають на землю - до відлиги, вмощуються на нижніх гілках дерев - на
вітер.
o У лютому багато інею - влітку багато роси.
o Подальшав обрій - на поліпшення погоди.
o Довгі й товсті бурульки зі стріх - бути гожому літу.
o Лютий без снігу - літо без хліба.
37. Календар погоди за лютий
Числ
о
t° повітря
Вітер Хмарність Опади
День Ніч
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
